Справа №2-202/07 2007 рік
РІШЕННЯ
ім'ям УКРАЇНИ
15 лютого 2007
року
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі
судці Швайковського А. А. при секретарі Піхуля Ю.М., розглянувши у відкритому
судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення
матеріальної шкоди у розмірі 1684,82 грн. і моральної шкоди у розмірі 1690 грн.
завданої неповнолітнім ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2006 року ОСОБА_1звернулася до суду з
позовом, який потім уточнила та в якому зазначає, що 11.05.2006 року на
футбольному полі стадіону „Машинобудівельник" в м. Оріхові, її сина
ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2 народження побив ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1народження
Внаслідок побиття була спричинена шкода здоров'ю: забиття лівої скроньової
області ВСД, вегето-судинна форма, посттравматичний відкол зуба на Уг
коронкової частини.
З 11.05.2006 по 16.05.2006 року її син знаходився на
лікуванні в дитячому відділенні, де йому була надана перша медична допомога і
спричинена перша матеріальна шкода на суму 12,65 грн. (касовий чек додається) і
20 грн. (товарний чек і рецепт додається).
Згідно виписного
епікризу рекомендації лікаря:
1. Продовжити амбулаторно
Нейрон-норм
1кх2р до 20 днів Лецетин 1кх2р до 20 днів
2. Спостерігатися у сімейного лікаря,
невропатолога.
лікування
у стоматолога, а також характеристика зі школи свідчить про поганий стан його
здоров'я, у зв'язку з чим виникла необхідність в поїздці до м. Запоріжжя в
міську стоматологію на автомобілі а не на громадському транспорті;
В наш час машина є засобом пересування, а не розкішшю і відповідач також
користується особистим транспортом а не громадським.
Із наданих копій касовий чеків і прибуткових квитанції касових ордерів
відслідковується наступна матеріальна шкода:
1) 25.05.2006 - касовий чек за лікування - 5 грн.
касовий чек за
лікування - 4 грн.
касовий
чек за лікування в Запорізькій міській стоматології - 37,50 грн.
квитанція
прибуткового касового ордеру за найм машини на суму 57 грн.
2) 26.05.2006 - касовий чек за лікування в
Запорізькій міській стоматології - 67,50
грн.
квитанція
прибуткового касового ордеру за транспорт - 57 грн.
3) 31.05.2006 - касовий чек за лікування в
Запорізькій міській стоматології - 56,20
грн.
квитанція прибуткового касового ордеру за транспорт - 57
грн.
4) 30.06.2006 -
касовий чек за лікування в Запорізькій міській стоматології - 43,20
грн.
квитанція прибуткового касового ордеру за транспорт - 57
грн.
5) 28.07.2006 -
касовий чек за лікування в Запорізькій міській стоматології - 68 грн.
квитанція прибуткового касового ордеру за транспорт - 57
грн.
6)
26.09.2006 - касовий чек за лікування в Запорізькій
міській стоматології - 48 грн.
7)
06.10.2006 - касовий чек за лікування в Запорізькій
міській стоматології - 81 грн.
8)
12.10.2006 - касовий чек за послуги ортопеда - 500 грн.
За чотири поїздки
в Запорізьку міську стоматологію 26.09.06, 06.10.06, 12.10.06, 16.10.06 які
підтверджені касовими чеками зазначеними вище і довідками лікарів ОСОБА_5 і
ОСОБА_6 було витрачено на бензин 246,40 грн. (до Запорізької міської
стоматології з м. Оріхова приблизно 70 км х 10 літрів на 100 км = 7 літрів х 2
= 14 літрів бензину х 4.40 грн. = 61.60 грн. х 4 поїздки = 246,40 грн.)
За дев'ять днів
вона втратила зарплату в сумі 209,97 грн. (9 х 23,33 грн.) середня заробітна
плата підтверджена довідкою.
Строк відновлення
і лікування зубу склало шість місяців і вартість майнової шкоди складає 1684,82
гривень.
На протязі
всього цього періоду її син був підданий приниженням і насмішкам з боку своїх
одноліток внаслідок чого він став роздратований, знизилась успішність, що
стверджується характеристикою зі школи.
У неї особисто
ускладнилися відносини з керівництвом фермерського господарства, де вона працює
із частої відсутності на роботі, пов'язаного з лікуванням зубу її сина.
Позивач в
судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі і прохає
задовольнити повністю, і стягнути з Відповідачів 1684,82 грн. матеріальної
шкоди і 1690 грн. моральної шкоди і судові витрати покласти на Відповідачів.
Відповідач 1 в
судовому засіданні пред'явлений позов визнала частково, пояснивши, що Позивач
значно Завищив свої матеріальні збитки.
Відповідач 2
також в судовому засіданні позов визнав частково з підстав, що зазначив
Відповідач 2.
Представник
відповідачів погоджується з думкою довірителів і зазначаючи, що Позивач значно
завищив матеріальні збитки, не було необхідності в лікуванні дитини в
стоматології м. Запоріжжя.
Суд, заслухавши
Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2, Представника відповідачів та вивчивши
матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Суд вважає
правильним звернення Позивача з позовом до батьків малолітньої особи, що
спричинила шкоду, так як у відповідності до ч. 1 ст. 1178 ЦК України, що шкода
спричинена малолітньою особою відшкодовується її батьками.
Згідно ксерокопії
свідоцтва про народження ІУ-ЖС № НОМЕР_1 видане 18.11.1992 р., ІНФОРМАЦІЯ_2
народився ОСОБА_5у батьків: ОСОБА_7і ОСОБА_1.
Так, у
відповідності до наданої ксерокопії виписного епікризу, ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2
знаходився в дитячому відділені з 11,05.06 р. по 16.05.06 р. з діагнозом:
забиття лівої скроні ВСД, вегето-судинна форма, посттравматичний відкол зубу на
1А коронкової частини.
На підставі п. 2
ч. 1 ст. 6 КПК України в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4за
фактом забиття лівої скроні ВСД, вегето-судинної форми, посттравматичного
відкол зубу на 1А коронкової частини, згідно наданої Позивачем ксерокопії
постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.05.2006 року. На
підставі зібраних матеріалів за вказаним фактом, 11 травня 2006 року приблизно
в 16.00 на стадіоні „Машинобудівник" в сварку між ОСОБА_5 і ОСОБА_8
втрутився ОСОБА_4, який відвів ОСОБА_5 в бік, плюнув на його куртку, потім
вдарив кулаком в лице, і вже потім повалив ОСОБА_5 на землю та вдарив ногою в
голову, після чого ОСОБА_9 з товаришами підняв із землі ОСОБА_5 та відвів
останнього до дому, так як той не міг сам пересуватись.
Згідно
ксерокопії свідоцтва про народження Ш-ЖС № НОМЕР_2 видане 28.04.1993 р.,
ІНФОРМАЦІЯ_1народився ОСОБА_4у батьків: ОСОБА_3і ОСОБА_2.
При досліджені
доказів, суд керувався положеннями статей 58, 59, 60 ЦПК України, тобто про
належність та допустимість доказів і те що доказування не може ґрунтуватися на
припущеннях і, те що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд приймає як
докази понесених витрат Позивачем у зв'язку з лікуванням на підставі поданих
належних і допустимих доказів, як то: фіскальний чек № НОМЕР_3 на придбання
ліків на суму 12,65 грн.; фіскальний чек НОМЕР_4 на придбання ліків на суму
3,50 грн.; фіскальний чек НОМЕР_5. на придбання ліків на суму 5 грн.;
фіскальний чек НОМЕР_6 на придбання ліків на суму 4,40 грн.; фіскальний чек
НОМЕР_7. на придбання ліків на суму 37,50 грн.; фіскальний чек НОМЕР_8на придбання
ліків на суму 67,50 грн.; фіскальний чек НОМЕР_9. на придбання ліків на суму
56,20 грн.; фіскальний чекНОМЕР_10 на придбання ліків на суму 43 ДО грн.;
фіскальний чек НОМЕР_11. на придбання ліків на суму 68 грн.; фіскальний чек
НОМЕР_12на придбання ліків на суму 48 грн.; фіскальний чек НОМЕР_13 на
придбання ліків на суму 81 грн.; фіскальний чек НОМЕР_14 на суму 500 грн.;
товарний чек № б/н від 12.05.06 р. на придбання ліків на суму 20 грн.;
квитанція № б/н від 12.10.06 р. за протезування на суму 500 грн. що стверджує
фіскальний чек НОМЕР_14 на суму 500 грн.; квитанція до прибуткового касового
ордеру НОМЕР_15за транспортні послуги на суму 57 грн.; квитанція до
прибуткового касового ордеру НОМЕР_16р. за транспортні послуги на суму 57 грн.;
квитанція до прибуткового касового ордеру НОМЕР_17за транспортні послуги на
суму 57 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру НОМЕР_18за транспортні
послуги на суму 57 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру НОМЕР_19. за
транспортні послуги на суму 57 грн.; фіскальний чек НОМЕР_20. на придбання
бензину на суму 115 грн.; фіскальний чек НОМЕР_21 на придбання бензину на суму
66 грн.; фіскальний чек НОМЕР_22на придбання бензину на суму 110 грн.;
фіскальний чек НОМЕР_23. на придбання бензину на суму 110 грн.; всього на
загальну суму 1632,95 грн.
Як визначено в
ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної
особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тому, не можуть
бути прийняті заперечення сторони відповідачів як обґрунтовані, в частині
У відповідності
до наданої ксерокопії довідки про середню заробітну плату Позивачки,
середньоденна заробітна плата складає 23,33 грн. Звертаючи увагу, що Позивачкою
було втрачено заробіток за 9 днів пов'язаного з лікуванням малолітнього
ОСОБА_5, що в сумовому виразі складає 209,97 грн., що також підлягає
відшкодуванню.
На підставі
чого, загальна сума, що підлягає до відшкодуванню спричинених матеріальних
збитків складає 1842,92 грн., однак це на 158,10 грн. більше, ніж заявлено у вимогах
Позивачки, що викликане самостійним зменшенням Позивачкою сум витрат пов'язаних
з поїздками до лікарні в м. Запоріжжя.
При вирішенні
спору, суд керується деспозитивністю цивільного судочинства, на підставі ст. 11
ЦПК України, тобто суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням
фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
При визначенні
обсягу та розміру стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд керувався
положеннями ЦК України, ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України
„Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року зі змінами та доповненнями,
матеріальним станом Відповідачів, кількості осіб що перебувають на утриманні у
Відповідача, наявність майна у Відповідача з якого є можливість отримувати
дохід та витрати що несуть Відповідачі по утриманню майна.
Суд зважає на
те, що внаслідок спричинення шкоди здоров'я ОСОБА_5, спричиняється йому і
немайнова шкода, що може виражатися в моральних чи фізичних страждань або інших
негативних явищ, заподіяних ОСОБА_5
Згідно п. 9 постанови Пленуму
Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року зі змінами та
доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає
залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),
яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості
відновлення тощо) та з урахування інших обставин. Зокрема, враховується стан
здоров 'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих
стосунках, .... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та
справедливості. Також, ч. 2 п. 5 цієї ж Постанови зазначає, що суд повинен
з'ясувати з чого виходить Позивач при оцінці заподіяної йому моральної
(немайнової) шкоди. Так, у відповідності до ч. 4 п. 10 Постанови ВСУ № 4 від
31.03.1995 р., відповідно до ст. 454 ЦКрозмір відшкодування моральної шкоди
може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювана і потерпілого
та майнового стану відповідача (громадянина).
Приймаючи до уваги, що спричиненню
сину Позивача ушкодження здоров'я внаслідок винних дій сина Відповідачів, їй
спричиненні душевні страждання внаслідок протиправних дій у відношенні його
сина, забиття лівої скроні ВСД, вегето-судинна форма, посттравматичний відкол
зубу на 54 коронкової частини. Також, внаслідок цього інциденту у ОСОБА_5 з
весни 2006 року погіршився стан здоров'я, має часті скарги на головний біль,
став неврівноваженим, нервовим, став комплексувати на уроках фізкультури,
внаслідок чого порушений життєвий уклад, що стверджується наданою
характеристикою від 16.01.2007 року.
Дослідивши докази, що зібрані
судом, суд вважає що вимоги по стягненню завданої Відповідачем моральної
(немайнової) шкоди у розмірі 1690 грн. підлягаю частковому задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ст. 1167 ЦК України,
моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності її вини.
До того ж, у відповідності до ст.
1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її
батьками, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, -
якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення
ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Правила ст. 1178 ЦК України про
відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою віком до 14 років
(малолітнім), грунтуються на ст. 31 ЦК України, яка визначає їх дієздатність.
Зміст даних правил становить психічна нездатність дітей цього віку. Малолітні
особи визнаються неделіктоздатними і, відповідно, не можуть бути суб'єктами
цивільної відповідальності.
Так, судом були направлені запити
до відповідних органів, в обов'язку яких лежить здійснення розгляду питань про
неналежне виховання батьками дітей, а саме: служба у справах неповнолітніх при
Оріхівській райдержадміністрації (відповідь за № 27 від 22.01.2006 р.), які
повідомили, що скарги на неналежне виховання ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1. батьками:
ОСОБА_3і ОСОБА_2; не надходили.
Крім того,
згідно наданої Відповідачами характеристики, що видана гімназією № 1 м. Оріхова
від 01.02.2006 р., малолітній ОСОБА_4навчається на середньому рівні з усіх
предметів, має нереалізований потенціал до навчання, не ухиляється від
виконання громадських доручень, сприймає зауваження вчителів, реагує на них
адекватно. Завжди охайний, має товариські стосунки з однокласниками.
Майновий стан Відповідачів
складається із: від заняття підприємницькою діяльністю 106 тис. грн. за рік
Відповідача 1 згідно декларації про доходи одержані в 2006 році. Відповідача 2
згідно наданої ксерокопії трудової книжки серії БТ-ІІ № НОМЕР_24 заповненого
11.06.1992 р. не працює. Всього середньомісячний дохід сім'ї без вирахування
витрат на утримання житла (комунальні послуги, тепло, електроенергії), продукти
харчування, одяг тощо, складає 8833,33 грн.
При таких обставинах, суд вважає, що позов підлягає
частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.
2і, 11, 27, 31, 58, 58, 59, 60, 74, 76, 167, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК
України, ст.ст. 11, 16, 31, 1167, 1178 ЦК України, постановою Пленуму
Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди"
№ 4 від
31 березня 1995 року зі змінами та доповненнями, ст. З декрету Кабінету
Міністрів України „Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року зі
змінами та доповненнями, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення матеріальної шкоди у розмірі
1684,82 грн. і моральної шкоди у розмірі 1690 грн. завданої неповнолітнім
ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1. задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь
ОСОБА_1завдану матеріальну шкоду внаслідок ушкодження здоров'я у сумі 1684 грн.
82 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь ОСОБА_1завдану
моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Стягнути
солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь ОСОБА_1сплачене державне мито на користь
Держави за вимоги матеріального характеру в сумі 51 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь ОСОБА_1сплачене державне
мито на користь Держави за вимоги морального характеру в сумі 10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь ОСОБА_1сплачені витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 23 грн. 87 коп.
Рішення може
бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області
через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення
рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку
ч. 4 ст. 295 ЦПК України.