Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/1446/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2019. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2020
Результат оскарження 30.01.2020 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/0343/2/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013150010000280

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/1446/16-к 
		Провадження №: 1-кп/0343/2/19 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04 липня 2019 року    м. Долина
		 
		Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12013150010000280 про обвинувачення:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, який маєвищу освіту, одруженого, на утриманні якого є двоє неповнолітніх дітей, несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		за участю: прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_14 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення, яке сформулювано в обвинувальному акті та підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту: 
		23 липня 2009 року близько 21.00 години ОСОБА_7 на власному автомобілі марки "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 приїхав в урочище "П`янка", що неподалік с. Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, де спільно відпочивали та вживали алкогольні напої.
		24 липня 2009 року близько 00.15 години ОСОБА_7 , знаходячись у вказаному урочищі «П`янка» з вищевказаними особами, перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,керуючись умисломна вчиненняумисного вбивства ОСОБА_20 ,який виникраптово наґрунті особистихнеприязних відносин,внаслідок конфлікту, будучи належним чином ознайомленим із правилами поводження із вогнепальною зброєю, оскільки мав у власності мисливську самозарядну гладкоствольну рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_2 , на зберігання та носіння якої отримував відповідні дозволи в органах внутрішніх справ, здійснив постріл у ОСОБА_20 з мисливської рушниці «Сімсон» № НОМЕР_3 , яку привіз з собою у вищевказаному автомобілі.
		У відповідності до висновку експерта № 405-Б від 29.07.2009 вказана рушниця являється двохствольною безкурковою мисливською рушницею, промислового виробництва 16-го калібру, у справному стані, є придатною до стрільби.
		Встановлено, що дана рушниця належала ОСОБА_21 , якого згідно вироку Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2011 засуджено за ст.264 КК України за фактом неналежного зберігання вказаної зброї в одній із кімнат адміністративного корпусу відпочинкової бази ТзОВ «Долина», що по вул. Обліски, 94 у м. Долина Івано-Франківської області, яку ОСОБА_7 в період часу з 22 по 23 липня 2009 року шляхом вільного доступу таємно викрав із вказаногоприміщення,оскільки буввласником даногопідприємства таєдиною особою,яка володілаключами від зазначеної кімнати. В подальшому, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_20 , останній помістив вказану рушницю у ту ж кімнату адміністративного корпусу відпочинкової бази ТзОВ «Долина».
		Внаслідок дій, спрямованих на заподіяння смерті ОСОБА_20 , ОСОБА_7 умисно спричинив останній вогнепальне проникаюче сліпе дробове поранення голови справа з крововиливом під оболонки та розміжченням речовини головного мозку, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 27 від 28.08.2009 відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, є небезпечним для життя в момент спричинення та в даному випадку перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті потерпілої, тобто умисно вбив ОСОБА_20 .
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 в ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		 
		ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників провадження:
		обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, зазначивши, що з ОСОБА_22 він не був знайомий, їх представив один одному ОСОБА_23 у м. Івано-Франківськ у лікарні, що на вул. на Матейки, приблизно 5 років до події, що сталася. Останній в нього на базі працював директором, був його довіреною особою, братом. Після знайомства з сестрою по батьковій лінії ОСОБА_24 , вони почали час від часу спілкуватися, зідзвонюватися. Потім ОСОБА_25 поїхала в Італію, продовжували з нею деколи спілкувалися по телефону.
		Коли він одружувався, запросив ОСОБА_26 на весілля. Весілля все зафіксоване, тому не правда про якусь особливу не родинну його прихильність до сестри, і їм соромно, що про неї таке говорять. Після весілля вони з дружиною приїжджали до неї в Чукалівку, разом втрьох якось ходили в кіно, на піцу. Стосунки були виключно як брата з сестрою. ОСОБА_24 хотіла родичатися. Говорили про загальне, як справи, сім`я, коли буде дитина, запрошували один одного в гості. ОСОБА_25 розповідала, що має кавалера, кличе її заміж, але вона вагається, що їй робити. На заробітках їй важко. У нього родина шляхетна, тому він мав змогу допомогти і пропонував їй таку допомогу, оскільки сестра заявляла, що немає стартового капіталу, щоб розпочати щось своє в Україні. Він допомагав багатьом родичам, які хотіли працювати, в т.ч. ОСОБА_27 , до якого також ОСОБА_24 час від часу телефонувала.
		23 липня 2009 року вранці, близько 10.00 годин, до нього зателефонувала ОСОБА_20 , що хоче приїхати на відпочинок. Вони погодили, що вона приїде маршруткою, а на кільці в м. Долина він або хтось інший її забере. 
		Коли він поїхав на обід, побачив пропущений дзвінок. Відзвонився. ОСОБА_26 була вже в Долині, тому по дорозі вони забрали її і поїхали на базу, де ОСОБА_23 показував їй територію та приміщення.
		Стояла жара, більше 30 градусів. Вони вирішили поїхати на річку. ОСОБА_20 сказала, що немає купальника, на що він відповів, що це не проблема, як приїде його дружина, поїдуть разом і куплять. ОСОБА_25 та ОСОБА_28 поїхали у магазин. Його дружина ОСОБА_29 в той час була на восьмому місяці вагітності. Він зателефонував ОСОБА_30 , чи не хоче з ними. Останній погодився, але сказав, що під`їдуть з дружиною трохи пізніше, після роботи. Тишківського запросили, щоб було веселіше, а також він фахівець в кулінарії, вміє добре готувати, зокрема, шашлик завжди за ним.
		Він, його дружина та ОСОБА_26 близько 16-17 години на його власному автомобілі "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_1 , виїхали з м. Долини в с. Мізунь на річку, щоб покупатися та відпочити. Дружина купалася менше, бо було слизьке каміння, а вона вагітна, а він з сестрою відходили дальше, але весь час були в полі зору. Там було багато інших людей. Коли під`їхали ОСОБА_31 , вони разом покупалися, а потім вирішили поїхати пожарити шашлик та зварити козацьку кашу. В тому місці телефон не тягнув, ОСОБА_26 відходила дзвонити, коли вони купалися.
		Поїхали на місце, куди неодноразово їздили ще з батьками. Оскільки в ОСОБА_32 була низька машина, вони переставили всі речі останнього в його машину, на якій разом поїхали на обрану галявину. Там вистругали рогачі, розпалили багаття. Трава в тому місці була викошена. Вони пожарили шашлик, зварили кашу, повечеряли, випили і сиділи розмовляли. Він того вечора багато алкоголю не вживав. Потім ОСОБА_29 захотіла лягти. Їй постелили у багажнику автомобіля, а дівчата біля неї фотографувалися, розмовляли. Пізніше ОСОБА_26 лягла біля багаття на коврик. Конфлікту ніякого не було, була дружня атмосфера, розмовляли про українські страви, як назвати колибу, яку він будував. ОСОБА_24 любувалася зорями, природою, казала, що в Італії такої можливості немає.
		Приблизно біля 12 годин ночі вони почули шум машини. Почали думати, хто це міг би бути, чи не ОСОБА_33 , але він не знав, де вони. ОСОБА_34 та ОСОБА_35 були в цей момент у машині, ОСОБА_26 лежала біля автомобіля, а він з ОСОБА_36 сиділи біля багаття, яке вже догорало. ОСОБА_37 їхала в їх сторону, освітлювала територію, потім зупинилася на відстані 70-80 м, однак, було засвітлення, тому він не бачив її і не може описати. Він подумав, що може браконьєри, бо на машині був включений фарошукач. За звуком мотора чув, що це УАЗ, потім це підтвердили і слідами, які залишились. Всі дивилися в сторону машини. Коли вона зупинилася, він крикнув "лягати" і сховався за колесо. Пролунав постріл, пуля просвистіла над його головою. Він відразу кинувся до своєї зброї, щоб дати знати, що тут люди. Витягнувши її з автомобіля, він вистрілив вверх. Машина розвернулася і поїхала. Відразу, коли вийшов з-за машини, побачив ОСОБА_26 , яка лежала, харчала. ОСОБА_38 на ящиках, де він сидів, не було. Він подумав, що його також вбили. Почав кричати, прибіг ОСОБА_39 , вийшли дівчата і почали надавати допомогу ОСОБА_40 . Була дерев`яна ложка, якою варили кашу. ОСОБА_39 якось запхав цю ложку ОСОБА_40 в рот і вони повезли її в Долинську ЦРЛ. Виїхали з місця відразу, тобто не більше, як 5-10 хвилин після пострілу, нічого не збирали, все так і залишили на місці.
		По дорозі він телефонував до ОСОБА_41 (підприємця), ОСОБА_42 , повідомив, що сталося, просив, щоб вони допомогли. Біля бази до них в автомобіль підсів ОСОБА_43 . Коли приїхали в лікарню, він телефонував по обласну лікарську бригаду. Під`їхали лікарі, надавали допомогу, сказали, що ОСОБА_26 дуже важка, можливо, військові лікарі допомогли б. Він відразу зателефонував у ОСОБА_44 братові, батькові, розказав, що сталося. Останній почав допомагати. Знайшли гелікоптер, який міг доставити ОСОБА_26 в необхідний медичний заклад, купили всі необхідні ліки. Разом з ОСОБА_45 залишався цілу ніч біля потерпілої, а ОСОБА_46 відвіз ОСОБА_47 і ОСОБА_48 додому. Вони рятували сестру, викликали лікарів з області. Вже вранці думали як повідомити матір ОСОБА_26 , щоб з нею нічого не сталося. Номера телефону ОСОБА_49 вітчима чи брата вони не знали.
		Оглянувши свою машину та сліди на ній від пострілу, він зрозумів з чого стріляли, так як є мисливцем і розуміється на зброї. 
		Він подзвонив до начальника міліції ОСОБА_50 . Вночі допитали ОСОБА_32 . Приїхав генерал ОСОБА_51 з Івано-Франківська. Вранці допитували його. Він дійсно виходив під час допиту, вибачаючись, але коли дзвонили виключно з питань, що стосувалися здоров`я чи необхідної допомоги ОСОБА_20 . 
		Був на похоронах, прощався з сестрою. Однак, після цього ОСОБА_52 мати постійно проклинала його, дзвонила до батьків, але поговорити і вислухати не хотіла. Вони пропонували піти до церкви разом і поговорити на ОСОБА_53 . Оскільки не могли домовитися про таку зустріч, а ритуал, який вони пропонували, нетрадиційний, тому звернулися до ОСОБА_54 , голови греко-католицької церкви, який сказав, що такого ритуалу в сучасності не передбачено, але з метою врегулювання того, що склалося в родині, зважаючи на традиції, це можливо. Рекомендував звернутися до священика в с. Чукалівка. Вони поїхали, останній пішов додому до потерпілих, але був прогнаний.
		Щодо розслідування вбивства його сестри вказав, що аж на десятий день на їх численні заяви почали прочісувати ліс. Був тиск, постійні виклики. Вони єдине просили дати його дружині ОСОБА_29 народити, а вже після цього допитувати і робити відтворення. Приблизно у грудні 2009 року справу передали у Львів. Вони їздили на всі допити, відтворення. У 2010 році зі сторони слідства почався сильний тиск і погрози, зокрема, що він або ОСОБА_55 повинні взяти злочин на себе, бо кримінальне правопорушення має бути розкрите. Коли він заявив, що чужий злочин на себе не візьмуть, то йому сказали, що проти системи не попреш. Почалися обшуки, арешти, відкриття кримінальних справ. З ТзОВ "Долина", яке належало йому, вилучили все, в тому числі установчі та бухгалтерські документи, чим перешкодили діяльності підприємства. Викликали їх навіть протягом дня по декілька раз. Про упередженість органу досудового розслідування свідчить і допит всіх його сусідів та сусідів ОСОБА_26 , її батьків, яким задавали питання, що відомо про причетність ОСОБА_56 до вбивства ОСОБА_26 . Тиск був на ОСОБА_32 , його, навіть, арештували. Дружину його силою забирали з роботи на різні допити, відтворення, хоча вона не ухилялася і навіть почала заїкатися.
		Одного дня слідчий ОСОБА_57 запропонував поїхати до ворожки. Він сказав, що поїде, куди скажуть. З ним поїхав ОСОБА_58 . Їх перенаправляли з одного населеного пункту в інший. Потім приїхали до ворожки, дали фото ОСОБА_26 , він прийшов, вона брала його паспорт, щось подивилася і сказала Цивінському, що ти від нього хочеш, він не винен.
		Ініціатором проходження детектора брехні був слідчий ОСОБА_57 . Вони погодилися пройти його, але добивалися, щоб було комплексно, тобто декілька спеціалістів, хоча слідчий наполягав, що буде тільки один ОСОБА_59 . Експертизу з детектором брехні вони з дружиною проходили декілька днів. Керував ОСОБА_59 . Результат - вони не винні. Потім навіть ОСОБА_57 вибачався, натякав на вирішення питання, на що він сказав, що все по закону.
		Телефон потерпілої вилучили працівники міліції разом з його автомобілем. Телефон був у машині, він його навіть в руки не брав.
		Під час слідства не допускали його захисників, призначали державних.
		Вони писали численні звернення про тиск, декілька місяців був з дружиною на лікуванні, однак від слідства не ухилявся. Вони сприяли слідству, проводили приватно розслідування, залучивши охорону, знайомих, колишніх працівників правоохоронних органів. Все передавали слідчому Цивінському, проте останній всі їхні доводи повністю ігнорував.
		Ніяку рушницю з "чеської" бази він не брав. Має свою, яка була з ним на відпочинку. Рушницю, яка знаходилася в нього на базі, приблизно в 2003-2004 роках йому подарував товариш ОСОБА_60 , який у Чехії. Так як у нього є багато однакової зброї, вона йому не була потрібна. ОСОБА_33 бачив її, сказав, що йому подобається, тому він віддав йому її за символічну ціну, та зареєстрував на нього. Він тримав цю рушницю в руках, але не цікавився її справністю, так як нею користувався ОСОБА_61 . На базі, в окремій кімнаті він зберігав свою зброю, туди приніс і свою рушницю ОСОБА_33 , так як завжди мав доступ до вказаного приміщення. Також там прибирала прибиральниця. Ця кімната закривалася, але спеціального приміщення (сейфу) не було. "Сайгу" (в чехлі в розібраному стані) та газовий пістолет він завжди возив з собою, оскільки, як підприємець, часто перевозив гроші. ОСОБА_33 на очній ставці з ним стверджував, що з його рушниці вбили ОСОБА_62 . Значить він знає. А вони, коли їхали відпочивати, цю рушницю не брали. Її вилучили значно швидше, ніж була експертиза, тому вважає цю експертизу сфабрикованою. На місці події знайшли контейнер 16 калібру, від нього і відштовхувалися при вирішені питання щодо зброї, з якої стріляли.
		Підозру висунули йому заочно у 2013 році, коли він був за кордоном. Тоді його підприємство "Мінеральних вод" допомагало "Майдану". Нічого нового не додали. Однак, саме тоді, коли арештовували людей, які просто стояли, яким він допомагав, порушили і кримінальну справу проти нього. Йому цікаво, як стріляли з рушниці ОСОБА_63 , якщо обстрілювали його вагітну дружину, його, сестру. Про те, що він причетний до загибелі ОСОБА_26 - це думка слідчих. І вони переконали потерпілих, суспільство. Це зробили, найнявши екстрасенсів і знявши передачу. Він нікуди не тікав, завжди з`являвся. Через чотири роки, коли погіршився його стан здоров`я, він звернувся до слідчого, і той дав дозвіл, що може їхати. Тоді він взяв сім`ю і поїхав. Про стан здоров`я має змогу підтвердити, але не бажає цього робити, щоб не розповсюджували інформацію про діагноз. Все видно і по змінах в його зовнішньому вигляді.
		Смерть ОСОБА_64 всієї родини, тому не бажає подавати підтвердження, які витрати поніс, оскільки весь час допомагав не для цього. Він не вчиняв умисного вбивства на фоні неприязних стосунків і наміру не мав, не вбивав свою сестру, як і ніхто з присутніх цього не робив.
		Будучи допитаною в судовому засіданні, потерпіла  ОСОБА_11 суду дала показання про те, що у 1983 році, коли вона виходила заміж за ОСОБА_65 , то серед інших його родичів познайомилася з сім`єю ОСОБА_66 , які з дітьми приходили до них допомагати з організацією весілля. Від шлюбу з ОСОБА_67 у неї народилася дочка ОСОБА_26 . Через два роки її чоловік помер і його поховали у с. Розточки, де були вже поховані його батьки. Через 3,5 років вона вийшла заміж за ОСОБА_12 . З дочкою в неї були дуже близькі стосунки, оскільки вони обидвоє росли без батька. Коли ОСОБА_40 було 16,5 років, вона поїхала в Італію, а після закінчення медичного училища до неї приїхала дочка ОСОБА_20 .
		Повернувшись в Україну, дочка поїхала на могилу свого батька, де не була вже 10 років. У с. Розточки вона зустріла ОСОБА_68 - похресника її покійного батька. Тоді вона познайомилася із ОСОБА_7 , який був у захваті від неї. З того часу вони почали спілкуватися, розмовляли годинами по телефону. Телефонував він. Обіцяв допомогти у всьому, оскільки її батько допоміг його батькові. Зі слів ОСОБА_24 , їй стало відомо про домагання обвинуваченого, які тривали півроку - рік. Через якийсь час ОСОБА_24 повідомила, що ОСОБА_7 одружується і запрошує її на весілля. ОСОБА_20 їздила на це весілля, де отримувала особливу увагу від ОСОБА_7 , декілька танців підряд він танцював з нею, намагався поцілувати її, про що їй розповіли ОСОБА_69 та ОСОБА_70 . На другий день після весілля останній з дружиною приїжджали до них у гості, а через тиждень він приїхав до них уже сам. ОСОБА_7 завжди дзвонив до ОСОБА_26 , просив, щоб вона приїжджала в Україну, що купить магазин чи влаштує її директором бази. Під час однієї їхньої зустрічі він повідомив їй, що вона "або буде його, або нічия". ОСОБА_26 тоді відповіла, що він має дружину, а вона коханого в Італії, тому між ними нічого бути не може. Натомість, ОСОБА_71 обіцяв забезпечити її всім чим зможе. Аналізуючи події, вона пригадує, як ОСОБА_26 тоді вибігала з машини ОСОБА_72 , не закривала двері, казала, що він обнімав її та хотів поцілувати. 
		23 липня 2009 року вони збиралися їхати в Італію. ОСОБА_7 , знаючи про приїзд нареченого ОСОБА_26 , зателефонував до неї, і вона вирішила з ним та його дружиною ОСОБА_29 зустрітись, щоб поговорити востаннє і розставити всі крапки над "і". Вона взяла пляшку "Мартіні" та поїхала у м. Долина, де на кільці її зустрів ОСОБА_7 з дружиною. Остання знала про його ставлення до ОСОБА_24 , тому завжди ревнувала. Ввечері вона вже не могла додзвонитись до своєї дочки. Тільки 24 липня о 10.00 годин додзвонилась до ОСОБА_42 , який сказав, що ОСОБА_26 спить, бо варили кулешу, жарили сосиски звечора, тому відпочиває. Вона дзвонила декілька раз, але останній відповідав, що не мав часу зв`язатися з ними, що ОСОБА_7 нема на базі, телефон немає можливості давати, бо треба записувати. Телефон ОСОБА_24 був недоступний. Однак, її наречений розповідав згодом, що на його дзвінок відповіла ОСОБА_73 англійською мовою, і сказала, що ОСОБА_26 у лікарні. Вона зателефонувала ОСОБА_21 і запропонувала заїхати до них на каву. Через декілька хвилин перетелефонував ОСОБА_33 і погодився приїхати. Приїхавши до них, він повідомив їй, що ОСОБА_26 потрапила у лікарню, у неї болів живіт, при цьому голову мав опущену. Вже по дорозі в м. Долина, в машині водій сказав ОСОБА_74 , щоб він сказав, що сталося насправді, тоді він повідомив, що в ОСОБА_26 потрапила куля, бо там стріляли.
		У лікарні їх зустрів завідуючий реанімації. Біля лікарні сидів ОСОБА_7 , який нічого не сказав, а коли вона вийшла з реанімації, його вже не було. Виявилося, що ОСОБА_26 оперували, однак їй не відомо, чому все робили без неї. 
		На другий ранок приїхала сестра чоловіка ОСОБА_75 , попросила відійти в сторону, де сказала, що вони понапивалися і стрілялися. Був ОСОБА_21 , який казав, що йому все надоїло, він розкаже, що знає, повідомив, де стояла рушниця, що ключі та доступ був тільки в ОСОБА_7 , казав, що це справа рук останнього.
		Згодом появився ОСОБА_76 (батько), який казав, що допоможе, забезпечить гелікоптер, щоб ОСОБА_26 перевезли, а їй наказав сидіти тихо, на що вона погодилася. Вона телефонувала до матері ОСОБА_7 , що їх син вбивця, щоб рятували її дочку, після чого вони пропали, а ОСОБА_7 старший заходив у реанімацію ззаду і навіть не підходив до них. ОСОБА_43 говорив, що останній платив лікарям всім великі гроші.
		Вже наступного дня вона побачила, що в ОСОБА_26 білки були жовті, і зрозуміла, що дитина мертва. Потім вона виявила, що апаратура відключена. Вона наробила крику, тому апаратуру знову увімкнули, тиск став 120 на 70. Кричала, ламала двері в реанімацію. На четвертий день по ногах її дочки появились плями, як при розкладенні тіла.
		Ввечері 28 липня 2009 року приїхали подружки ОСОБА_26 . Коли вони їх провели, їх більше не впустили у реанімацію. А через незначний проміжок часу подзвонив ОСОБА_77 , який намагався зв`язатися з ОСОБА_7 старшим, і коли почув, що відповів не він, кинув слухавку. Вона дзвонила декілька раз і на черговий дзвінок їй повідомили, що ОСОБА_26 померла. Вони прибігли до реанімаційного відділення, але їх не впускали, протягом 10 хвилин тіло вивезли на каталці заднім ходом.
		На похороні обвинувачений навіть не міг підійти попрощатися з ОСОБА_24 . У церкві він стояв біля входу. Ізодор підходив до нього, говорив по-італійськи, однак ОСОБА_7 втік з охороною. Ізодор розповів їй, що ОСОБА_26 дзвонила до нього того дня, казала, що він злий, зі зброєю, що вона розкаже йому таємницю, що вона боїться, тому він також зробив висновок, що саме ОСОБА_7 вбив ОСОБА_26 .
		Після похорону підходив батько обвинуваченого, сказав, що вони зустрінуться пізніше, бо він поспішає на зустріч з генералом ОСОБА_78 . А наступного дня вони зустріли ОСОБА_7 в обласній прокуратурі, де вона на нього накинулася, почала бити і з`ясовувати, де цепочка та інші речі ОСОБА_26 , на що той сказав, що все в ОСОБА_63 . Вона при ньому зателефонувала до ОСОБА_63 , однак він відповів, що все у ОСОБА_56 .
		Після 40 днів по смерті її дочки, ОСОБА_7 вирішив натиснути на неї іншим чином, підключивши Івано-Франківського священика, якого вона не пустила на подвір`я. А їх священик казав, що його заставив ОСОБА_79 (покійний) піти до неї. Він казав, що знає, що вбив ОСОБА_7 , однак наголосили, якщо не піде, не буде мати роботи. Коли вони від`їхали, син прослідкував за ними до церкви і бачив як ОСОБА_7 старший давав священикам гроші.
		Члени сім`ї обвинуваченого неодноразово намагалися з ними зустрітися, але вони відмовлялися, а сам ОСОБА_76 ніколи не приходив. Вважає, що він спланував все, щоб ОСОБА_26 була "його, або нічия". Це був його мотив на вбивство. Розумів, що коли приїде наречений ОСОБА_80 , буде вже пізно. Коли в ОСОБА_7 не здійснився його план, він вбив її. ОСОБА_20 не потрібна була його допомога, вона добре заробляла, сама омеблювала будинок, але робила це для неї, як для своєї матері, бо не хотіла жити в Україні. Мобільний телефон дочки їй повернули працівники міліції.
		Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він є батьком (вітчимом) ОСОБА_20 23 липня 2009 року їхня дитина поїхала в гості до ОСОБА_7 , хоча мала того дня їхати в Італію, вже були куплені квитки. ОСОБА_71 телефонував декілька разів, внаслідок чого ОСОБА_26 змінила плани, поїхала гостювати до нього. На наступний день до неї повинна була поїхати мати, щоб разом навідати могилу батька. Вони телефонували їй декілька разів, зв`язку не було. Зранку 24 липня дружина додзвонилася до ОСОБА_42 . Він сказав, що ОСОБА_26 відпочиває, бо довго гуляли, замучена, а при другій телефонній розмові доповнив, що зв`яжеться з ОСОБА_81 , і він її розбудить. На ще один з дзвінків ОСОБА_33 повідомив, що їде в Івано-Франківськ і заїде в гості. Приїхавши до них, він сказав, щоб вони поїхали з ним у Долину, бо ОСОБА_26 у лікарні, її заболів живіт. Те, що не сказали їм правду про перебування у лікарні їхньої дочки, що ОСОБА_7 уникав розмови з ними, на його думку, свідчить про причетність останнього до злочину.
		З матеріалів справи їм стало відомо, що до лікарні ОСОБА_26 привіз ОСОБА_7 , він вже по дорозі телефонував до лікарів, щоб організували все, були на місці, що людина поранена.
		У лікарні їх зустрів лікар і запитав, чи готові пройти у реанімацію до дитини, яка у важкому стані. ОСОБА_20 була як нежива, до неї були підключені всі апарати. З правої сторони голови пов`язка, великі гематоми під очима. Їм пояснили, що робили операцію, але кулю не вилучали. Операцію робив лікар ОСОБА_82 (нейрохірург з Івано-Франківська). Чотири дні ОСОБА_26 знаходилася під апаратом. У лікарні ОСОБА_20 ніхто не навідав, в тому числі й обвинувачений, який стверджував, що це його сестра. Був ще ОСОБА_21 , який розказав їм, що відпочивали, був напад на депутатського сина, і пуля влучила в ОСОБА_26 . Говорили, що був "УАЗ", з якого стріляли, однак, враховуючи можливості сім`ї ОСОБА_66 , вони б його давно встановили. Їх не допускали в реанімацію, заходив тільки батько ОСОБА_7 , з його відома чи пропозиції, без їх згоди, призначили консиліум лікарів. Кощинець нічого не допомагав. Вони все купували за свої гроші. Обвинувачений уникав спілкування з ними, на його думку, тому, що відчував вину. Вони ночували у машині біля лікарні. А коли їм виділили палату для відпочинку і вони почали розкладатись, на телефон дружини хтось подзвонив і запитав, чи це ОСОБА_83 , коли вона сказала, що це мати ОСОБА_26 , телефон кинули. З`ясувалося, що це телефонував лікар, щоб повідомити, що ОСОБА_24 мертва.
		На їх думку, штучно створювали видимість, що ОСОБА_20 лікують, насправді, тягнули час, щоб замести сліди. До реанімації приїхала міліція, генерали. Тіло ОСОБА_26 перевезли в морг для проведення експертизи, яку робили на наступний день після обіду. Результати експертизи трупа їм не надавали.
		Обвинувачений не приходив у лікарню, на посмертини, на похороні також не потрапляв їм на очі, що є доказами, що він причетний до смерті ОСОБА_20 . Були тільки його родичі, батько. 
		На похороні вони хотіли поговорити з батьками ОСОБА_56 , однак батько відмовився, сказав, що поспішає на зустріч з генералом ОСОБА_84 . А наступного дня після похорону вони прийшли у прокуратуру в Івано-Франківську, де зустріли брата обвинуваченого на прийомі у заступника прокурора. З міліції їх попередили, що справу забрали в обласну прокуратуру. Вважає, що там вирішили, як повернути слідство, щоб не викрити обвинуваченого. Вони їздили щодня в правоохоронні органи та писали скарги, однак, ніхто не реагував. Вважає, що батько обвинуваченого намагався вплинути на слідство: докази були знищені тієї ж ночі, не допитано всіх свідків, не вилучено одежу на експертизу. Брат ОСОБА_7 неодноразово просив їх зустрітися, поговорити, що батьки дуже страждають, підсилали до них священників, щоб їх прийняти, вислухати. Сільський священик переконував їх, щоб простили. Однак, вони відмовлялися спілкуватись. Коли встановили, з якої рушниці вбито ОСОБА_26 , ОСОБА_7 втік і почав скриватися. Виїхали за кордон і свідки. Переконані по поведінці, що злочин вчинив обвинувачений. У процесі слідства стало відомо, що ОСОБА_83 причетний до інших злочинів: побиття міліціонерів, знущання над односельчанами, стрілянина на заправці. Про це відомо від правоохоронних органів.
		Щодо відносини між обвинуваченим і загиблою, то ОСОБА_26 приїхала з Італії, де була на заробітках, і вони з матір`ю поїхали на могилу батька у с. Розточки. Тоді вона познайомилася з ОСОБА_85 , почали спілкуватися. Він телефонував до неї в Італію, запросив на весілля. Вона приїжджала до нього на весілля. Після цього він з дружиною приїжджав до неї на каву. Також він дзвонив до ОСОБА_26 , викликав її на якусь розмову. Від часу їхнього знайомства вона приїжджала тричі з ОСОБА_86 : один раз - на весілля, другий - робила документи, третій раз - коли сталася подія. ОСОБА_20 більше спілкувалася з матір`ю. З її слів він знає, що ОСОБА_7 переконував ОСОБА_26 , щоб вона не їхала в Італію, що він її тут всім забезпечить, купить магазин. Від моменту їхнього знайомства до злочину пройшло 1-1,5 роки. На його думку, мотивом вбивства було те, що ОСОБА_7 закохався в ОСОБА_26 , проявляв ревнощі, був того вечора п`яний та знав, що йому все дозволено. Цього достатньо, щоб звинувачувати його. Що між ними виник конфлікт на місці події, вони припускають. Щоб дізнатись правду, вони зверталися до ворожок, брали участь у телепередачах. 
		Потерпілий ОСОБА_13  суду показав, що він є рідним братом ОСОБА_20 по матері. 22.07.2009 вони, як завжди перед від`їздом мами та сестри, ввечері жарили шашлики. Зранку наступного дня він поїхав на роботу, де просив начальника відпустити його з роботи якнайскоріше, оскільки мав проводжати рідних. Однак, його мама зателефонувала і сказала, що вони їдуть пізніше, оскільки ОСОБА_26 ще поїхала у м. Долина. Перед поїздкою в Долину сестра мала добрий, веселий настрій. На наступний день, коли знову пішов на роботу, мама зателефонувала до нього і повідомила, що вона не може додзвонитися до ОСОБА_20 . Він теж спробував, але безрезультатно.
		Коли приїхав ОСОБА_33 , вони разом поїхали в Долину. У лікарні до них вийшов лікар і запитав чи готова мама бачити дочку. ОСОБА_26 була без свідомості, коли вони зайшли, голова була перев`язана. Йому стало погано, він вийшов.
		Вони дізналися, що в ОСОБА_20 стріляли. У реанімацію до ОСОБА_26 пускали дуже рідко і до неї заходила майже завжди мама. На третій день, коли він поїхав відпроситися з роботи, зателефонувала мати і повідомила, що ОСОБА_40 хотіли відключити апарат. Він повернувся і весь час був біля матері, ночував у машині, а в останній день їм запропонували палату. На четвертий день до мами зателефонували і запитали чи це ОСОБА_87 . Після цього мати дзвонила декілька раз на цей номер, аж на четвертий раз взяли слухавку і повідомили, що ОСОБА_26 мертва. Вони побігли у реанімацію, однак їх не впускали до неї, мати падала на коліна, лікар її та батька відштовхнув, а сестру таємно вивезли у морг, під яким вони прочекали всю ніч. ОСОБА_33 приходив в лікарню. Коли вибирали труну та інші речі, ОСОБА_88 сказав, щоб все записали на ОСОБА_56 , він все оплатить.
		Під час похорону від батьків він почав дізнаватися про сім`ю ОСОБА_66 . До цього часу він про них нічого не знав. Батьки не дуже посвячували його у все, щоб не травмувати. Мама розповідала, що біля моргу до неї підійшла жінка і сказала, що ніхто чужий в ОСОБА_26 стрілити не міг. Впевнений, що саме ОСОБА_7 вбив його сестру, якби це була не правда, то він би знайшов справжнього вбивцю, однак він нічого для цього не робив і навіть до них не приходив.
		Після трагедії вже мама розповідала йому, що ОСОБА_7 часто дзвонив до ОСОБА_26 , що вона тікала від нього. З сестрою в них шість років різниці, він спілкувався з нею по телефону, зідзвонювалися 2-3 рази на тиждень, проте, куди сестра їхала на весілля, не знав.
		Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_7 є його троюрідним братом, ОСОБА_20 - двоюрідною сестрою. Він працював робочим за кордоном, потім допомагав на будівництві бази, де став директором. ОСОБА_7 надавав йому поміч з житлом, з придбанням літньої кухні, оскільки вони родичі, разом працювали і були у дружніх відносинах.
		При яких обставинах і коли познайомилися ОСОБА_7 з ОСОБА_20 не пам`ятає. Було це давно, мабуть, в Івано-Франківську, де остання вчилася чи працювала медсестрою, він представив ОСОБА_89 , як свою сестру. Бачились вони, можливо, коли остання приїжджала в гості в Долину. ОСОБА_7 у село не приїжджав, тому на цвинтарі не міг їх познайомити. Хто давав обвинуваченому італійський номер ОСОБА_26 не знає. До нього з ОСОБА_86 вона не телефонувала жодного разу. 
		Події відбувалися у липні. Приїхали на базу ОСОБА_7 , його дружина та ОСОБА_20 разом автомобілем «Ленд Крузер». Іванка з ним ходила роздивлятися будову. Однак, вони мало часу спілкувалися. ОСОБА_20 сказала, що в неї сімейні проблеми, що приїхала на пару днів відпочити, і вони ще встигнуть поговорити. Для неї приготували кімнату на базі, де вона залишила свої речі. Потім вони почали збиратися на відпочинок на річку у с. Мізунь. Чи відлучалася ОСОБА_24 з дружиною ОСОБА_90 , не пригадує. Він допомагав збирати дрова, стаканчики, складав з ОСОБА_20 басейн. Жінка ОСОБА_7 не збирала машину, саме він допомагав ОСОБА_91 . Не бачив, як обвинувачений закривав кімнату, з якої брали речі. Коли носили все, кімната залишалася відкритою. Ззаду в багажнику автомобіля "Ленд Крузер" ближче до заднього сидіння був чехол від рушниці "Сайга". Суперечок не було ніяких. 
		Він затримався з родичем, який приїхав до них у гості з Польщі. Коли вони зібралися приєднатися до ОСОБА_7 , то, доїхавши до Вигодської лікарні, через відстань та погану дорогу вирішили повернутися на базу. Ще було видно. На переїзді зустрічали ОСОБА_92 , але вже не зідзвонювалися. Знає, що останні заїжджали на базу, але він в цей час відлучався. Коли він з поляком повернулись, приїхала його дружина, вони пили пиво, після чого роз`їхалися, а він з дружиною пішов спати. Свого транспортного засобу в нього тоді не було. 
		Вночі до нього зателефонував ОСОБА_7 , сказав, щоб вийшов на дорогу і повідомив, що по них стріляли. Через 15 хв після дзвінка на базу приїхав джип, у якому були ОСОБА_7 , його дружина, ззаду був ОСОБА_93 , на руках у якого знаходилася ОСОБА_26 . Він сів на переднє сидіння біля дружини ОСОБА_7 . Тишківський ОСОБА_39 кричав "давай скоріше". У них був шок. Він біля лікарні допомагав витягувати ОСОБА_20 з автомобіля.
		У лікарні їх уже чекали лікарі. Іванку забрали у реанімацію. Вона була ще живою. Після цього він повернувся на базу, де вони залишили джип, і взяли другу машину. Він поїхав у лікарню і був там. ОСОБА_71 залишив кошти, сказав купляти ліки та все, що треба. Все купляв за гроші ОСОБА_7 : ліки, одяг на поховання. Суму не пам`ятає. Купляв ліки до тих пір, поки не приїхали батьки ОСОБА_26 . Останнім гроші не давав. Тишківські приходили під лікарню, був батько обвинуваченого, ходив до лікарів. Про те, хто давав дозвіл на операцію, не знає, він заяви не підписував. 
		Вони не знали, як сказати відразу про таку трагедію батькам ОСОБА_20 , думали, як краще це зробити. У лікарні були до ранку. Вранці до нього не раз телефонували її батьки, він не повідомляв, що сталося, бо не міг сказати таке матері. Тому наступного дня він взяв ліки, щоб мамі ОСОБА_24 не стало погано, і поїхав до них в Чукалівку, де повідомив, що треба їхати, а по дорозі сказав, що сталося. Не пам`ятає хто був ініціатором поїздки.
		На нього ніхто не тиснув з приводу того дзвонити чи не дзвонити матері. Під лікарню на таксі не приїжджав і не казав, що з його зброї вбили. Був весь час на місці, їздив хіба у міліцію. Мав машину, таксі брати не було необхідності. За купальник нічого не казав і не міг знати, що то за купальник і хто його купив. Нічого не казав ОСОБА_94 про те, щоб вона нічого не говорила. Де речі, прикраси ОСОБА_26 , її телефон, не знає, він їх не мав. Всі речі вилучила міліція. Про обставини поранення ОСОБА_20 йому відомо лише зі слів ОСОБА_95 та ОСОБА_7 , зокрема, що під`їхав "УАЗ", з якого стріляли. Трагедія сталася від бази на відстані близько 25 км, туди можна заїхати за годину.
		Інформації про стосунки ОСОБА_20 та ОСОБА_7 у нього не було. Він був на весіллі в обвинуваченого, не бачив та не відомо, щоб ОСОБА_71 до ОСОБА_26 відносився, як до жінки, а не як до сестри, чи щоб намагався цілувати її. В ОСОБА_20 з ОСОБА_7 були дружні стосунки. Коли ОСОБА_24 приїхали до них на базу, також були добрі відносини між ними, конфліктів не було. ОСОБА_76 переживав з приводу того, що сталося, був шокований та засмучений. 
		Тієї ночі до лікарні приїхали міліціонери, його забрали у відділок і почали допитувати. Десь в обід йому знову подзвонили, щоб приїхати у Долинський РВ УМВС. Питали, де зброя, на що він відповів, що на базі. На той час у нього в користуванні була гладкоствольна мисливська зброя "Сімсон". Коли востаннє перед злочином нею користувався, не пам`ятає. Останні місяць-два перед подією він зберігав зброю на базі, бо працівник бази ремонтував йому приклад, який тріснув. Особисто ключа від кімнати, де знаходилася його зброя, він не мав, ключ був у ОСОБА_7 , бо там були його особисті речі. Він попросив покласти зброю в цій кімнаті, бо вона закривалася. Рушниця була у розібраному стані, в паперовій коробці, без набоїв. Коли забирав її, обвинувачений відкрив йому кабінет. Зброя була в куртці (бушлаті) на столі. Коробка стояла на місці. Він взяв і відвіз у міліцію тільки рушницю, але забув цевйо. Тоді він знову подзвонив ОСОБА_7 , останній приїхав і відчинив йому кабінет, звідки він забрав цевйо з тої ж зимової куртки, що на столі. Приклад і ствол знаходились окремо. Працівники міліції все описали і вилучили зброю. Нічого не опечатували, тільки видали листок, що забрали рушницю. У ОСОБА_7 теж була своя гладкоствольна зброя, яка знаходилась у цій кімнаті. 
		Його засудили за халатне зберігання зброї, внаслідок чого завдало тяжкі наслідки. Найближчі пару днів до події рушницею не користувався. Хто її поставив у куртку, йому не відомо. Кімната, де була зброя, знаходиться поряд з кабінетом ОСОБА_7 . Сейф був у кабінеті, але зброя туди не заходила. Він та ОСОБА_71 мали ключі від кабінету. Перегородка в сейфі була спиляна міліціонерами. Вони сказали, що треба сказати, що зброя там стояла. Про цю кімнату знала ОСОБА_96 і прибиральниця. Біля рушниці нічого не зберігалося. Він її не прострілював. Приблизно у 2007-2008 роках всі решітки на базі знімалися. У кімнаті, де була зброя, були звичайні двері, як усі, на вікнах були решітки. Спочатку рушниця знаходилася навпроти кімнати ОСОБА_7 , у тумбочці. Там він зберігав документи. Коли її відремонтували і привезли, він поставив її в кімнату обвинуваченого. Останній ніколи не користувався його рушницею. Коли йому потрібна була зброя, ОСОБА_7 давав йому ключі. Чи була справна його рушниця, не знає, на ній не було встановлено приладу нічного бачення чи оптики. З кімнати, де була зброя, того дня брали якісь речі. Зброю свою не бачив, щоб виносили. Чи залишалася вона там, не пам`ятає, не звертав на неї уваги. До того зброя знаходилася у коробці на землі. 
		Зі своєю зброєю ходив на полювання восени, патрони були в нього в селі, на базі не було. Де міг взяти патрони до рушниці «Сімсон» ОСОБА_7 , не знає. Що на базі знайшли гільзи, йому не відомо. 
		Він давав інші свідчення на досудовому слідстві на прохання працівників міліції.
		Свідок ОСОБА_97 суду показала, що перебувала у дружніх відносинах з ОСОБА_20 , вони разом виросли, дружили. У 2004 році ОСОБА_24 поїхала в Італію, а в 2008 році двічі приїжджала додому. 
		ОСОБА_20 розповідала їй, що має брата ОСОБА_90 . В неї також багато братів та сестер, але їй ніхто не допомагає. Тому їй було дивним, що ОСОБА_7 так хотів допомагати ОСОБА_40 . Знає, що обвинувачений часто приїжджав до ОСОБА_20 , вони зідзвонювались. Стосунки в них були добрі, вона вважала його близькою людиною і хотіла зберегти родинні відносини. На своєму весіллі ОСОБА_7 приділяв ОСОБА_40 увагу, фотографувався й танцював з нею. Вона була дуже красива дівчина. Їй здавалося, що ОСОБА_71 не так на неї дивиться. Однак, щоб він їй погрожував чи домагався її, вона нічого не говорила. Вважає, що його фраза "Ти будеш моя, або нічия" була сказана, коли вони були вдвох, коли ОСОБА_7 приїжджав до неї останній раз. ОСОБА_26 їй не розповідала, що він пропонував їй інтимні стосунки. Ці слова казала їй мама та почула про них з телепередачі, яка була знята про подію, що сталася. Що ОСОБА_71 хотів, щоб ОСОБА_26 була його коханкою, то це її припущення. З його сторони було зацікавлення її життям. ОСОБА_24 вагалася, чи відкривати бізнес в Україні, чи повертатися в Італію. ОСОБА_7 переконував її залишатися в Україні, що допоможе з бізнесом, що тут їй буде краще. ОСОБА_20 цікавилася чи важко відкрити магазин і скільки потрібно на початок капіталу. Знає, що одного разу ОСОБА_20 вибігала з його машини і була збентежена та схвильована. В такому стані вона бачила її не один раз. ОСОБА_20 не знала, що їй робити, залишатися в Україні чи їхати в Італію, адже і цю країну вона любила, мала там коханого чоловіка. Тому прийняла для себе рішення, що буде залишатися в Італії. 
		ОСОБА_20 чекала на приїзд нареченого з ОСОБА_86 , підготовлювала і омебльовувала дім. З ним вона зустрічалася два роки, потім в нього народилася дитина, вони півроку не зустрічалися, а пізніше відновили стосунки. Ізодор був дуже ревнивий, ревносно відносився як вона виходила з дому, постійно їй телефонував. 
		Щоб залишитися на декілька днів тоді, коли її поранили, в Україні, в неї була причина. Зокрема, вона хотіла відвідати весілля подруги і мав приїхати наречений ОСОБА_98 . 
		Звечора ОСОБА_24 не планувала їхати в м. Долина. Близько 10 години наступного дня вона їй сказала, що брат її запросив у гості. Звідти вона телефонувала, розповідала, що все дуже гарно, база, номер, куди її поселили, ОСОБА_7 її зустрів, купив їй купальник. Востаннє вони розмовляли в 17.00 годин. Все було добре, сказала, що пізніше передзвонить. В 11 годин вечора вона вже слухавку не брала, хоча вони домовилися зідзвонитися, бо ОСОБА_20 мала бути сама в номері і змогла б говорити. 
		26 липня вона приїхала в лікарню до ОСОБА_99 . Однак, побачила мертве чорне з плямами тіло ОСОБА_26 , яке підключене до апаратів. Коли поверталися, мама ОСОБА_26 повідомила, шо її відключили від апаратів. Іванці вистрілили в голову. Щоб маму не пускали до ОСОБА_26 в лікарню, не бачила.
		Спочатку вона підозрювала дружину ОСОБА_7 із-за ревнощів, але дізналася, що вона вагітна, тому виключила це припущення. Думає, що обвинувачений вбив ОСОБА_26 , оскільки поїздка на відпочинок була ним спланована, зброя, зі слів матері ОСОБА_20 , була принесена в її куртці, була тільки одна машина, він приховував, що вона вже мертва, про те, хто вбив, він не каже. 
		Свідок ОСОБА_100  в судовому засіданні дав покази про те, що він є парох парафії с. Чукалівка. Йому відомо про смерть ОСОБА_20 те, що відомо всім жителям їхнього села, а чутки ходять різні. Він здійснював її поховання. Крім того, йому відомо, що батько обвинуваченого звертався до архієпископа ОСОБА_54 , який за допомогою отця ОСОБА_101 зв`язався з ним, щоб знайти момент для того, щоб ОСОБА_76 поговорив зі ОСОБА_102 , бо вона вважає його винуватим. ОСОБА_76 , отець ОСОБА_103 та він їздили до пані ОСОБА_104 , але вона не захотіла бачити нікого, тому розмова була безпредметною. Це було недалеко від часу похорону, але зараз пригадати не може, десь літо-осінь, тиждень - місяць після поховання. Коли йшли до пані ОСОБА_104 був також батько ОСОБА_90 , ще був хтось у машині, але він не знає, хто це. Коли він побачив реакцію людини, яка кричала, що він привів вбивцю, зробив щось незаконне, тому він вибачився перед нею. Від пані ОСОБА_104 вони вийшли з твердженням, що вона не хоче бачити ОСОБА_7 . Реакція її була неспокійна, вона говорила про небажання з ним зустрічатися, що він вбив її дитину, тому бачити його не хоче. Вона щось обгрунтовували щодо перебування ОСОБА_26 у лікарні, що її тримали суто на апаратах. Після цього він відвіз отця ОСОБА_24 до церкви, де вони повідомили пану ОСОБА_105 , що, на жаль, його бачити не хочуть і отець ОСОБА_106 поїхав з паном ОСОБА_85 в с. Опришівці. У даному випадку він не мав наміру виступати миротворцем. Його місія була в тому, щоб з`ясувати, чи хоче бачити ця жінка цих людей. Про обставини поранення потерпілої ОСОБА_7 не розповідав. Його не спонукали, щоб він впливав на потерпілу, однак, вона після всього цього стверджувала, що він привів під її дім вбивцю.
		Таким чином, аналізуючи вищеописані показання потерпілих та свідків, колегія суддів звертає увагу, що вони не були очевидцями події злочину, а більшість їхніх тверджень зроблені з чужих слів та грунтуються на припущеннях, є суперечливими.
		Визнати допустимим доказом показання з чужих слів можливо за умов, передбачених ст. 97 КПК України. Суд, враховуючи значення таких пояснень, вживав заходів для з`ясування повідомлених вищевказаними особами обставин. Однак, показання потерпілих та описаних вище свідків стосовно певних обставин не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. 
		Зокрема, даючи оцінку показанням потерпілої ОСОБА_11 щодо відносин, які склалися між ОСОБА_20 та ОСОБА_7 , та які в подальшому послужили причиною конфлікту, колегія суддів звертає увагу, що вони грунтуються на переживаннях та домислах матері за свою дитину, однак, не підтверджені в судовому засіданні належними та допустимими доказами та не знайшли свого підтвердження в показаннях інших потерпілих та свідків. Так, потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_97 суду показали, що 23 липня 2009 року ОСОБА_107 поїхала погостювати в м. Долина до ОСОБА_7 . При цьому, жоден з них не вказував на з`ясування будь-яких стосунків між останніми. Навпаки, ОСОБА_24 мала добрий настрій, сама поїхала в м. Долина, була задоволена тим, як її зустріли та прийняли там, про що розказувала своїй подрузі ОСОБА_108 . На добрі родинні стосунки між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 вказував у своїх показаннях і свідок ОСОБА_21 . Інші особи, на чиї висловлювання спиралася потерпіла ( ОСОБА_109 , ОСОБА_110 ), не були допитані з метою підтвердження її слів з незалежних від суду причин, так як, незважаючи на роз`яснення, не були заявлені сторонами в якості свідків, не зазначалися їх дані, необхідні для виклику в судове засідання. Покази потерпілих про обставини вбивства ОСОБА_20 , в тому числі щодо винуватої особи, користування зброєю, грунтувалися на їхніх суб`єктивних висновках та поясненнях, з їх слів ОСОБА_21 , який не підтвердив такі свої пояснення дані потерпілим, а навпаки, суду показав, що про обставини вбивства ОСОБА_24 йому відомо тільки зі слів обвинуваченого та ОСОБА_95 , а саме, що до галявини, де вони відпочивали, під`їхав "УАЗ", з якого в них стріляли. Не підтвердив і свідок ОСОБА_100 , що він знає, що ОСОБА_62 вбив ОСОБА_7 , про що стверджувала у своїх показаннях потерпіла.
		Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_21 щодо належної йому рушниці "Сімсон": її місця знаходження під час вбивства, стану, доступу до неї, оскільки вони були суперечливими та непослідовними: він то вказував, що не мав доступу до кімнати, де вона знаходилась, то повідомляв про наявність у нього ключів від кабінету ОСОБА_7 , то про те, що при необхідності він ключ брав в обвинуваченого; а щодо того, чи бачив він свою зброю, коли ОСОБА_7 збирався на відпочинок, то його вільні пояснення і відповіді на запитання учасників процесу кардинально різнилися: стверджуючи, що ОСОБА_7 його зброєю не користувався, згодом показав, що не звертав уваги того дня на свою зброю, чи стоїть вона на місці, хоча саме з кімнати, де вона знаходилися, вони грузили речі в автомобіль.
		В даному випадку суд також керується положеннями ст. 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно, уникаючи використання припущень та аргументуючи обвинувачення, необхідно обов`язково брати до уваги джерела доказів, одержані безпосередньо у межах провадження у кримінальній справі.
		В судовому засіданні були допитані в якості свідків особи, які перебували поряд з ОСОБА_20 під час її вогнепального поранення, а відповідно повинні би бути очевидцями злочину.
		Так, свідок ОСОБА_93 показав, що 23.07.2009 він зідзвонився з ОСОБА_7 , і вони домовились про спільний відпочинок. У с. Мізунь він їхав з дружиною після 19 години на своєму автомобілі марки "Пасат". По дорозі він, на прохання ОСОБА_7 , заїхав на базу по "Мартіні", яке йому дали працівники бару. Коли вони приїхали на місце призначення, побачили, що дружина ОСОБА_7 , яка була на 8 місяці вагітності, сиділа на березі річки, а ОСОБА_71 з ОСОБА_26 купалися у річці. Покупавшись разом, вони переїхали в інше місце, оскільки біля річки було багато людей. Його "Пассат" залишили біля водоспаду, перегрузивши з нього все в автомобіль обвинуваченого. На поляну, яку закривали кущі та дерева, вони їхали на джипі. За кермом був ОСОБА_7 . ОСОБА_20 сиділа ззаду з його дружиною. Дівчата накривали стіл. У них із собою було дуже багато різного спиртного, хоча за весь час перебування на природі вони випили його не багато. Дружина ОСОБА_7 втомилася, тому пішла прилягти у джип. З нею відправилася і його дружина ОСОБА_111 . ОСОБА_112 в той час лежала біля багаття і насолоджувалася зорями. Згодом вони побачили фари автомобіля, на даху якого також була потужна фара. В цей час він з ОСОБА_113 стояли біля стола, а ОСОБА_24 лежала до метра від стола зі сторони, де під`їхав автомобіль. Він побіг до даного автомобіля, щоб вияснити, хто приїхав. Однак зі сторони цієї машини пролунав гучний вистріл, тому він злякався й упав на землю. Потім він почув другий вистріл зі сторони своєї компанії, який був менш гучний. Коли він повернувся до компанії, ОСОБА_7 вийшов з-за джипу, а ОСОБА_20 лежала на землі, у неї з рота текла кров, очі були закриті, ліва частина голови була у крові. Він нахилився до неї, вона захлиналася від крові, тому він з допомогою дерев`яної ложки розціпив їй рот і з горла витягнув язик. Вона лежала ногами до машини, точно була не лицем до землі. Він кричав, що потрібна медична допомога. Вони почали швидко збиратися, щоб відвести ОСОБА_26 у лікарню. Вони занесли її у джип, де він цілу дорогу тримав її на руках. Коли вони були у лікарні, до нього підійшов чоловік, як згодом з`ясувалося, начальник міліції, і запитав чи зможе він показати місце події, на що він погодився. На місці події залишилися їхні речі та уламки скла, ймовірно від джипу. Під час відтворення, працівники міліції зрізували ялиці, вирубували кущі. Мотивували такі дії вказівкою начальника. Його майже щодня допитували, робили з ними різного роду відтворення. 21 серпня 2010 року мало відбутися наступне відтворення, однак слідчий передзвонив і повідомив, що у нього є більш важливі дії, тому відтворення не відбудеться. Тому того дня він відправився до мами, де допомагав їй по господарству. Свій автомобіль залишив брату, який після керування ним говорив йому, що у нього таке враження, що за ним слідкують. Повернувшись додому, він виїхав своїм автомобілем у місто, де також відчув, що за ним слідкують. Коли він у людному місці зупинився і пішов у магазин, його скрутили у наручники та сказали, що цілий день його шукають. Його провозили у машині декілька годин, погрожували йому, не дозволяли бачитися з рідними. Три доби його тримали у клітці без їди, води. Коли його випустили, він поїхав за кордон, де пробув 4 роки, оскільки не витримав такого тиску. Він знав, що у ОСОБА_7 була зброя, однак того дня він її не бачив. ОСОБА_7 не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Жодних дій чи поведінка не свідчила про його умисел на вбивство. Ніяких суперечок, ні конфліктів не було. Вони з ОСОБА_7 були дуже близькі друзі. Він завжди розповідав йому про своїх дівчат, однак про ОСОБА_26 нічого ніколи не говорив. Проявів симпатії чи надмірної уваги з боку ОСОБА_7 до ОСОБА_20 не було. Він представив її йому, як сестру. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_114  показала, що 23.07.2009 до неї зателефонував чоловік ОСОБА_115 і повідомив, що його друзі запропонували поїхати разом на шашлик. Приїхавши з роботи після 19 години, вони відправилися у с. Н.Мізунь. Побачивши машину ОСОБА_7 , вони зупинились, покупались разом з ним, після чого вирішили шукати місце для відпочинку. Пересіли в автомобіль обвинуваченого і заїхали на галявину, оточену деревами та кущами. На цьому місці вона була вперше. По дорозі вона познайомилася з ОСОБА_20 , яка виявилася приємною дівчиною. На галявині відпочивали, готували їжу, фотографувалися. Коли стало прохолодно, вона з ОСОБА_116 пересіли у багажник автомобіля ОСОБА_7 , де розмовляли, а обвинувачений сидів між вогнем та автомобілем і розмовляв з її чоловіком. ОСОБА_26 сиділа на місці, вказаному на схемі, в якій вона нашвидкуруч відобразила місцезнаходження кожного з присутніх, та долучила її до провадження (т.2 а.п.60). У машині вона сиділа напівприсядки обличчям до столу. З цього місця побачила як відносно неї зліва по діагоналі під`їхав якийсь автомобіль, в якого світили три фари. ОСОБА_7 кілька раз покрутив лампочкою, яка була на палці, прикрученій до ніжки стола. Потім пролунав постріл, після чого посипалося скло у машині. Другий постріл звучав з правої сторони. Між пострілами закрилась кришка багажника автомобіля, в якому вони сиділи. Хто її закрив, їй невідомо. Між пострілами був короткий проміжок часу. Вже після першого вистрілу вона причаїлась, тому не бачила нічого, що відбувається. Чи відкривалась між пострілами бічна дверка автомобіля, не пам`ятає. Після другого хлопка відкрилася кришка автомобіля і вона вийшла з машини. Їй стало зрозуміло, що щось сталось з ОСОБА_26 . Біля неї був її чоловік. Хтось кричав, що йому потрібно подати якусь дерев`яну палку, щоб витягнути язик у ОСОБА_20 . Після цього ОСОБА_26 погрузили у багажник автомобіля та на великій швидкості везли до лікарні. По дорозі вони не роздивлялися, які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_20 , поранення на її голові вона не бачила. Біля Чеської бази до них підсів ОСОБА_21 , якому попередньо зателефонував ОСОБА_7 . Під час їхнього відпочинку будь-яких конфліктів не було. Про якісь особисті стосунки ОСОБА_20 з ОСОБА_7 бесіди не було, вражень про якусь симпатію не складалось. Внаслідок смерті ОСОБА_26 проводилися численні слідчі дії, під час допиту чинився тиск на них, здійснювалося постійне переслідування. Відтворення подій за участю їхньої сім`ї проводилося декілька раз. Вона особисто була на 2 відтвореннях. Вважає, що під час двох пострілів не було можливості дістати зброю з автомобіля і поставити її назад.
		Свідок ОСОБА_17 суду показала, що 23.07.2009 зателефонував її чоловік ОСОБА_7 та повідомив, що телефонувала ОСОБА_112 , яка хоче приїхати до них на кілька днів на відпочинок. Того дня по неї приїхало таксі і вона відправилась на базу. Там уже були її чоловік, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Вони також зідзвонилися з сім`єю ОСОБА_92 , які погодилися приєднатися до них пізніше. У багажник машини ОСОБА_21 ставив дрова. Вона знала, що її чоловік має рушницю, однак того дня її в автомобілі не бачила. Зібравшись, вони поїхали у ОСОБА_117 на річку. Вона була на 8 місяці вагітності, тому сиділа на березі, а ОСОБА_26 з ОСОБА_113 купалися у ріці. Коли до них приїхали ОСОБА_31 , вони всі разом відправилися на галявину, де варили їжу, спілкувалися. Коли стало темно та прохолодно, вона з ОСОБА_118 лягли у багажник машини: ОСОБА_111 була зі сторони водія, а вона - зі сторони пасажира. Там вони спостерігали за зорями та спілкувалися. ОСОБА_20 залишилась на вулиці. Коли приїхала машина, світло її фар не попадало на них, світило вправо-вліво, а потім світло верхньої лампи було скеровано на те місце, де вони відпочивали. Між ними та автомобілем були ялинки. Тоді почувся постріл, на неї посипалося скло. ОСОБА_7 , на її думку, закрив багажник та відкрив двері зі сторони ОСОБА_119 (тоді ОСОБА_120 ) ОСОБА_121 і, як вона припускає, витягнув зброю, яка зазвичай там стояла. Вона особисто не була свідком цих дій. Почувся другий постріл і машина, яка під`їжджала, поїхала. Після цього вони почали перегукуватися між собою, однак ОСОБА_20 не відповідала. Коли вона вийшла з машини, побачила поранену ОСОБА_26 , яка була без свідомості та в якої з рота текла кров. Хлопці почали надавали їй медичну допомогу. Коли вони везли її до лікарні, по дорозі бачили сліди іншої машини. Того вечора в їхній компанії не було ніяких конфліктів, ніхто не відлучався, всі були у полі зору. Її чоловік ніколи не давав їй приводу для ревнощів. У них нормальна сім`я, двоє бажаних дітей. Будь-яких ознак стосунків її чоловіка з ОСОБА_20 не було.
		Показання свідків ОСОБА_95 , ОСОБА_114 та ОСОБА_17 послідовні та співпадають між собою, однак обставини, повідомлені ними, не знайшли ні свого повного підтвердження, ні спростування в судовому засіданні.
		Так, особи, які відпочивали неподалік від місця події суду показали таке:
		свідок ОСОБА_122 вказала, що після 20 липня 2009 року вона з сім`єю на власному автомобілі "Мерседес Бенц" жовтого кольору приїхали на відпочинок неподалік с. Нова Мізунь. З ними була сім`я ОСОБА_123 і ОСОБА_124 . Відпочивали три дні приблизно 100 метрів від основної дороги, біля річки Мізунка. За 20-30 метрів від них відпочивали інші люди. Після них ще їхали відпочиваючі в гори. В тому числі, проїжджав джип сірого кольору, пізніше чула як їхав як би лісовоз, особисто його не бачила, чула звук. Коли темніло, бачила одну машину, що їхала повз них. Це було задовго до вистрілу. Вистріли чула, один за одним. Після вистрілів один автомобіль повертався в Долину. Зранку пішли по гриби, коли повернулись, на них чекав працівник міліції. З ними проводи відтворення, зі всією компанією одночасно. На слідчому експерименті був лісовоз, УАЗ. Слухали звуки автомобіля, думки кожного записували окремо.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_125 ,в присутностізаконного представника ОСОБА_126 , в судовому засіданні надав покази, що майже нічого не пригадує, оскільки на той час йому було 7 років. В середині літа 2009 року приїхали з ОСОБА_127 на автомобілі жовтого кольору з родичами в с. Мізунь. Розмістились за кущами приблизно 300 метрів від дороги. Автомобіля не бачив, весь час сидів біля ріки. Де був, коли стемнілось, не пригадує. Ввечері пішов спати, решта відпочиваючих сиділи біля вогню.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_128  показала, що в липні 2009 року автомобілем, який належав ОСОБА_129 , виїхали сім`єю на відпочинок в с. Мізунь Долинського району. До місця відпочинку їхали польовою дорогою. Минаючи профілакторій, перетнули вузькоколійку і разом із друзями та сім`єю ОСОБА_130 розташувались на галявині, що на березі річки Мізунка, приблизно 7-8 м на відстані від грунтової дороги до вузькоколійки і приблизно 16 м від галявини до вузькоколійки. Розмістили палатки, розпалили вогнище і жарили шашлики. Розпивали спиртні напої, за кермо ніхто не сідав. Зброї з собою не мали. В день проїжджав лісовоз, а ввечері, коли було темно, з лісу дуже швидко повертався автомобіль з двома круглими увімкненими фарами. Був більшим від легкового автомобіля. Автомобіля з трьома фарами не бачила. В темну пору доби, біля 24.00 год, коли на великій швидкості їхав автомобіль марки УАЗ чи Нива, почула два постріли. Діти звернули на це увагу. На слідчому експерименті всі відпочиваючі на галявині по звуку автомобіля УАЗа і лісовоза визначали, які транспортні засоби їхали, впізнала звук лісовоза. По звуку могла не чути рух автомобіля, оскільки шуміла гірська ріка. Завжди говорила правду. Відмовилась від проходження детектора брехні, оскільки є гіпертоніком. Кожен учасник слідчого експерименту писав власноруч протокол та підписував. Ніхто їм не вказував, що саме писати чи говорити.
		Свідок ОСОБА_131 показав суду,що в липні 2009 року своєю сім`єю та з сім`ями ОСОБА_130 і ОСОБА_124 , вирушили на автомобілі жовтого кольору з м. Калуш на відпочинок в с. Мізунь Долинського району. До місця відпочинку їхали польовою дорогою. Минаючи трубу, перетнули вузькоколійку і розмістились на галявині, приблизно 200 м від дороги. Іншої компанії, окрім їхньої, на галявині не було. Точно пригадує, що їхав лісовоз. Інших автомобілів, які проїжджали, не пам`ятає. В ночі були два чи три постріли. 
		На слідчому експерименті, в якому він брав участь, біля стола в різних місцях знайшли гільзи, їх було більше як одна (2-4). Їх не упакували, тільки знімали. Були сліди від багаття. Проводилась відеозйомка. Повідомили, що від пострілу загинула дівчина. Всі учасники впізнавали по звуку, які автомобілі проїжджали. Був бус та джип. Навколо галявини росли граби до двох метрів заввишки та густі кущі. На галявині було розбите скло від автомобіля. Коли поверталися назад дорогою, на камені було щось схоже на кров. Експерт дивився і сказав, що то не кров. Ніяких плям від паливомастильних матеріалів на дорозі не оглядали. На галявині був слід від заїзду автомобіля з «кам`яної» дороги. При огляді місця події був понятим разом із ОСОБА_132 . На місці події було 5 працівників міліції. Згодом в міліції переглядали відеозйомку місця події.
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_133  показав, що всі події достовірно не пригадує, оскільки на той час йому було 12 років. На місце відпочинку неподалік с. Нова ОСОБА_117 він з батьками приїжджав неодноразово. Дорога була польова та зі щебеню, куди вона веде не відомо. В 2009 році на місце відпочинку приїхали вдень. Відпочивали із сім`єю ОСОБА_130 та друзями батьків 3 дні. Із місця відпочинку чітко дороги не було видно. В нічний час на середній швидкості з увімкненими фарами їхав «джип». Коли і скільки було пострілів, до чи після приїзду «джипу», на якій відстані від них, не пригадує. 
		Отже, зазначені свідки підтвердили в судовому засіданні показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_95 , ОСОБА_114 , ОСОБА_17 на той факт, що чули не менше двох пострілів один за одним. Однак, автомобіля з фарошукачем вони не бачили. 
		З приводу обставин доставки ОСОБА_20 з пораненням у лікувальний заклад, надання їй медичної допомоги та першочергових повідомлень про вчинений злочин свідок ОСОБА_134  суду показав, що він працює лікарем-анастезіологом Долинської ЦРЛ. Тієї ночі він чергував. Через шум та гам на вулиці вони відчинили двері та подали каталку. Ззовні були люди, не медичні працівники. З автомобіля темного кольору подали дівчину на каталку і завезли її відразу в реанімацію, не через прийомний покій. Побачили, що є поранення в голову. Вони діяли за встановленим алгоритмом: дали кисень, вену приготували до інтубування, тобто, переведення на штучне дихання. Викликали завідуючого відділення ОСОБА_135 (нині покійного), який займався цією дівчиною далі, а він до ранку надавав допомогу іншому важкому хворому. Інтубував потерпілу ОСОБА_136 . Потерпіла знаходилась на штучній вентиляції легень. Коли чергував, він слідкував за нею. Її стан був важкий, без надання медичної допомоги вона мала всі шанси померти. На його думку, отримана нею травма не сумісна із життям. Але однозначно вона була жива, і тиск, і пульс був. Стан її був стабільно важкий. Оскільки це був неординарний випадок, завідуючим відділення було викликано обласних спеціалістів: нейрохірурга та анестезіолога, які приймали рішення про медикаментозне лікування на місці. Якщо б погодилися забрати, вони б з`ясували згоду родичів. Але обласний спеціаліст не стверджував про можливість транспортування. Обставини події не впливають на лікування, тому вони ними не цікавилися. Пуля залишилася в голові хворої, бо не було оперативного втручання. 
		Тиск вимірювали щогодини. Під час перебування у лікарні та по взятих показниках у потерпілої не було великої втрати крові. Не пригадує звідки використовували медичні препарати. ОСОБА_7 не бачив ні разу, не знайомий з ним. 
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_137 , старша медична сестра реанімаційного відділення показала, що її викликали вночі, коли була травма, бо був ще один хворий і потрібен був другий анестезіолог. Викликав її ОСОБА_138 близько 01.00 год, тому що поступив ще один хворий. Коли вона прийшла, хвора була в операційній. На операції вона не присутня. Скільки часу перебувала у них хвора не пам`ятає, приблизно тиждень. Претензій від батьків не було. Лікар приписував призначення, вона контролювала, щоб виконували. Хвора була на апаратному диханні. Медикаменти для наркозу дають вони. Мама приходила, приносила ліки. Перший день мами не було. Були два чоловіки, які розмовляли з лікарями, купляли ліки, які були необхідні. На той час була заборона заходити в реанімацію. Чоловіки розмовляли з обласними спеціалістами, до кінця не залишали хвору. Жодних тисків не було. Все, що проводилося, описувалося в медичній карті.
		Тяжкий стан, з яким була доставлена ОСОБА_20 в Долинську ЦРЛ підтвердили суду свідки - лікарі, які є обласними спеціалістами.
		Так, свідок ОСОБА_139 , обласний реаніматолог, вказав суду, що він приїжджав на виклик на допомогу як лікар-консультант в Долинську ЦРЛ. Викликали їх по санітарній авіації вночі. Він тоді був черговий. Приїжджав лише один раз, більше ніхто по цій справі до нього не звертався. Коли вони прибули в лікарню, потерпіла була жива, у неї було вогнепальне поранення. Хвора була заінтубована, тиск, дихання, роботу легень підтримували штучно, оскільки стан був важкий. Вони її оглянули та виставили попередній діагноз. Були хірурги, анестезіолог - з Долини. Що саме робили не пам`ятає, все повинно бути записано в історії хвороби. Хвора була абсолютно не транспортабельна. Стан був критичний, але не можна говорити, що безнадійний. Шансів було обмаль. В часі розвивалося додаткове ускладнення, тому те, що її довезли до лікарні, не означало, що можна було десь дальше транспортувати. Якщо розраховувати час, за який її привезли в Долинську ЦРЛ, логічно, що з метою надання їй якнайшвидше медичної допомоги, везти своєю машиною хвору до лікарні було вигідніше, ніж би чекали на швидку. Крім персоналу, ні з ким більше не спілкувався. Тиску, впливу на них не було. 
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_140  лікар-реаніматолог Івано-Франківської ОКЛ дав покази про те, що вони виїжджали лише за викликами санавіації, тобто під час чергування. У Долинську ЦРЛ не пам`ятає з ким саме виїжджав. Йому здається, що приїжджали вранці. У дівчини був дуже критичний стан. Діагноз: вогнепальне проникаюче поранення з дислокацією з головного мозку, більш точно потрібно дивитись у виписці. Клініка вказала, що мозок практично не працював. Хворих, яких можна перевозити, вони забирають. Раз хвору залишили, значить її стан був дуже важкий. Операції повної не робили, тільки певні маніпуляції. Все описано в історії хвороби. Якщо щось вилучали (стороннє тіло), то про це зазначено. Про глибину каналу, чи був сторонній предмет, не пам`ятає. Операція не обширна (близько 1 години - 1 години 10 хвилин). В операційному журналі Долинської ЦРЛ має бути зазначено час. Вони не бачили ніякого позитиву при операції, є речі, які нереально зробити, тому вони стороннє тіло не забирали. Рекомендації лікарям Долинської ЦРЛ давали як спостерігати. Їх спеціалісти їздили на консультацію, щоб спостерігати динаміку. З ним сторонні особи не консультувалися щодо перевезення. Лікарі Долинської ЦРЛ телефонували до нього і запитували чи міг би він приїхати ще раз, однак він казав, щоб викликали санавіацію. Якщо б він розумів, що може допомогти, їхав би стільки скільки потрібно, щоб врятувати життя людини. Людина завжди має якісь шанси на видужання, хоча медичних симптомів не було, тому вони і вказували на критичний стан. Щодо інших тілесних ушкоджень на потерпілій нічого сказати не може, бо акцент робили на травму, з приводу якої їх і викликали. Відразу казав план операції та її ефективність. Водночас оцінював стан хворої. Мабуть говорив, щоб готовилися до гіршого. На той час не міг сказати щодо необхідного видалення, бо це не мало значення, крововилив був значний. У Долині досить непогана реанімація. Якщо б хворий потребував якоїсь операції, яку можна робити в лікувальному закладі вищого рівня, вони б її транспортували. Тобто, те, що можна було і доцільно було робити, лікарі Долинської ЦРЛ зі своїм рівнем могли забезпечити. Без ознак життя означає, що зупинилося серце. Кома - це не смерть. Якщо особа в комі, крайньому критичному стані, вони повинні прооперувати, зробити все можливе. Коли приїжджають в район, до них заходять родичі і цікавляться. Вони розповідають про стан хворої, при цьому не з`ясовують їх ступінь родинних зв`язків з нею. Знає, що тоді був молодий чоловік, який плакав дуже за нею, казав, що її брат, готовий був допомагати і зробити все можливе. Вони йому пояснювали про важкість стану потерпілої. Поведінка хлопця була як людини, яка втрачає близьку людину. Ніхто на нього не намагався впливати, щоб щось приховати. Всім, хто запитував, вони повідомляли про все, що роблять, який стан хворої. Про обставини поранення, які розповідали, нічого не пригадує. Може бути зазначено в анамнезі. Родина на прізвище ОСОБА_83 йому не відома.
		Будучи допитаним у судовому засіданні, свідок  ОСОБА_141 показав, що він був у слідчо-оперативній групі Долинського РВ УМВС Івано-Франківської області. У зв`язку з повідомленням про побиття він з ОСОБА_142 були біля Долинської ЦРЛ, де медсестра їм повідомила, що доставили дівчину з вогнепальним пораненням, яку занесли в реанімаційне відділення з іншої сторони. Біля лікарні стояв автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер», біля якого знаходилась вагітна жінка, ОСОБА_18 та ОСОБА_7 . Обоє були дуже схвильованими. ОСОБА_18 , крім того, був сильно п`яний, а ОСОБА_7 тримався. ОСОБА_18 їм повідомив, що, коли вони відпочивали, під`їхав автомобіль марки "УАЗ", засліпив їх фарами і звідти був здійснений постріл. ОСОБА_76 зазначив, що у висок потерпілої та в його автомобіль потрапив картеч та показав місце пошкодження автомобіля. Пошкодження на автомобілі було наскрізне і були вм`ятини, пошкоджено стойку. Отвір у склі був діаметром приблизно 5-7 см, як кулак. Можна було припустити, що вказані пошкодження утворились не від однієї кулі, а декількох, тобто від дроба чи картеча. ОСОБА_7 і ОСОБА_18 розмовляли нормально, супротиву не виражали ні щодо запитань, ні щодо вказівок. Також спілкувались з іншими працівниками міліції та розповідали, що відбувалось. Не звернув уваги, щоб одяг у ОСОБА_18 чи у ОСОБА_7 був у крові, яскравих ознак крові не було. Територія, де розмовляли, не освітлювалась. З того, що ОСОБА_7 плакав, виглядало наче він шкодує дівчину.
		В цей час подзвонив ОСОБА_143 , запитав, що з`ясували, і сказав дати телефон ОСОБА_7 . Останній поговорив, приніс телефон і плакав. Потім ОСОБА_143 дав вказівку їхати з начальником карного розшуку ОСОБА_144 на роздоріжжя, яке є єдиним виїздом з галявини в урочище «Дзюркач», і слідкувати, чи не виїжджає УАЗ, перевіряти всі машини такої моделі. Вони відбирали зразки мастила, знімали протектора коліс з УАЗів, перевіряли всі такі автомобілі в районі. Також перевіряли всіх людей по телефонних з`єднаннях, які могли бути в той час у тому місці чи могли спілкуватись з тими особами. Чергували до ранку, а о 08.00 год. помінялись. В цей час не виїжджали відпочиваючі з того місця. Оперативної інформації, яка б підтверджувала версію з УАЗ, не було здобуто. Телефонного зв`язку на місці події не було. Була вказівка прочісувати ліс, однак, участі в ній не брав. 
		Тиску на нього ніхто не чинив. 
		Свідок  ОСОБА_145  суду показав, що на момент скоєння злочину він перебував на посаді старшого слідчого Долинського РВ УМВС України. Під час доставки ОСОБА_20 в лікарню він був у СОГ та знаходився на території Долинської ЦРЛ у зв`язку з перевіркою іншого отриманого повідомлення. Коли він спілкувався з приводу даного повідомлення, почув сильний тупіт. В цей час на переносному ліжку завезли ОСОБА_20 в реанімацію. Потерпілу помістили в операційний зал реанімаційного відділення, куди доступу не мають, навіть, правоохоронці. На вулиці знаходився автомобіль марки "Ленд Крузер", біля якого стояли невідомі йому жінки та ОСОБА_7 з ОСОБА_146 , прізвища яких він дізнався пізніше. Він почав з ними спілкуватися з приводу події, що сталася. Всі були у збудженому емоційному стані, перелякані, переживали, в тому числі щодо своєчасної доставки потерпілої в лікарню, жінки плакали. Щоб ці особи перебували у стані сильного сп`яніння не відчував, тому заміри крові не брали. Він повідомив про злочин чергового, а останній вже повідомляв начальницький склад.
		У СОГ по розслідуванню даного злочину він був весь час, поки справа розслідувалася в Івано-Франківській області, а згодом і співпрацював зі слідчим Цивінським, коли досудове розслідування проводилося у Львівській області. Вживав заходів для вчинення першочергових слідчих дій. Виїжджав на місце події в урочище "П`янка", де виявили залишки святкування: сліди заїзду та виїзду автомобіля, стіл, крісла, посуд. На місці події з ними був ОСОБА_147 , який показував, як заїхали, де знаходився їхній автомобіль та автомобіль, з якого здійснено постріл, та вказував на інші обставини. З місця події, на його думку, останній не міг нічого взяти. Огляд проводився до пізньої ночі з участю представників з обласного управління, а згодом проводилися додаткові огляди. На місці події були насадження, щодо вирізки яких в подальшому йому нічого не відомо. Розглядали різні версії. Вилученням зброї у ОСОБА_63 він не займався, також не пам`ятає, щоб він приймав рішення про таке вилучення, однак, все, що зазначено в протоколі її огляду від 10.09.2009 відповідає дійсності. Зброя була у чехлі у розібраному стані, опечатується при вилученні та після огляду у присутності понятих. Походження інших оглянутих речей, в тому числі кульки з плямами бурого кольору, пояснити не може, такі дані повинні міститися в матеріалах кримінального провадження. Жодного тиску ні з якої сторони під час досудового слідства на нього не чинилось. Він, як старший СОГ, приймав рішення про реєстрацію та повідомлення про злочин, виносив постанову про порушення кримінальної справи по ст. 115 КК України, оскільки наступила смерть потерпілої, а мету та мотиви повинні вже були встановити в ході досудового слідства.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_143 дав показання, що в той час він працював заступником начальника Долинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області. В день, коли відбувались події, перебував вдома. Приблизно о 00.30 годин йому зателефонували та повідомили, що в лікарню поступила дівчина з вогнепальним пораненням. Спершу він зателефонував черговому, потім подзвонив до ОСОБА_148 , який був у слідчо-оперативній групі. Останній повідомив, що компанія людей перебувала в стані алкогольного сп`яніння, з ними був ОСОБА_7 . Він повідомив начальника Долинського РВ УМВС ОСОБА_50 , дільничного та лісничого ОСОБА_63 про те, що сталося. По телефону ОСОБА_7 розповів йому, що коли він відпочивав з компанією, під`їхали браконьєри і вистрілили в його сестру з мисливської зброї, ранивши картеччю 5-7 мм, після чого почав плакати, був у шоковому стані. Вважає, що останній не міг бачити в той момент нічого, а тому, на його думку, він не міг зробити припущення, що вистріл був з картечі, а мусів це знати, оскільки розмір картечі становить 5,5-8,5мм, а розмір дробини - від 1,5мм до 5,5мм, тобто, відрізнити дуже важко, а також картечина ніде не застрягає. Коли виїжджали на місце події  на галявину, за кущами, де була компанія ОСОБА_7 , то взяли з собою ОСОБА_18 . Останній пояснював, що коли вони сиділи, їхав автомобіль, при цьому ОСОБА_7 сказав, що то їздять «наглі» браконьєри. Зі слів ОСОБА_18 , він побіг на зустріч фарам, не піднімаючи рук, а ОСОБА_7 взагалі не міг пояснити, де знаходився ОСОБА_147 під час пострілу. Це було дивним. 
		Виїжджали на місце події вночі, і потім повторно  вдень, коли були керівники з області та експерти. У гори веде ґрунтова дорога і вузькоколійка, там є лісництво. УАЗ може їхати до 6 км грунтовою дорогою. В той час велася рубка на станції кордон, урочище «Глибоке» Бистриківського лісництва. Не пригадує, чи були на місці події сліди від мастила, однак зразки відбирались. Дерева не зрізалися, тільки прокошували траву, щоб знайти мікрооб`єкти. Вказівок про вирубку ялинок він не давав. Через траву був один заїзд  автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер», інших слідів не було. Автомобіль ОСОБА_7 був доставлений у Долинський РВ УМВС України. На автомобілі з правого боку ззаду у склі була пробоїна від картечі. 
		Перевіряли всі без виключення докази, також перевіряли версію з мисливцями. Всі УАЗи були віддані детальній перевірці, бортували колеса, допитувались всі відпочиваючі компанії. УАЗ, який під`їжджав, не встановили. ОСОБА_18 залишив автомобіль біля мисливства. На місці події був тільки автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер». 
		Перевірялися всі власники зброї. ОСОБА_149 вилучалась, коли він вже не займався справою. За клопотанням батька ОСОБА_7 і твердженням про упереджене ставлення до синів, його усунули від справи, перевели в Рожнятівський РВ УМВС. За інформацією, якою володіє, зброя вилучалась із порушенням, тобто зазначено, що була у сейфі, а фактично  не була у сейфі. Якого калібру вилучали зброю у громадян під час досудового слідства йому не відомо, однак, в нього особисто вилучили одну одиницю зброї  «Тост» 16-го калібру. Рейди проводились за спільним наказом з обласним управлінням мисливства і рибальства. 
		Щодо ставлення обвинуваченого до події, його першочергові пояснення про обставини злочину та активну участь в розслідуванні злочину в судовому засіданні дали покази такі свідки:
		свідок ОСОБА_7  суду показав, що являється рідним братом обвинуваченого ОСОБА_7 . В ніч з 23 на 24 липня 2009 року перебував на дачі у сестри з сім`єю в Київській області. Близько 02.00 год зателефонував брат, був схвильований і сказав, що в них стріляли, поранили ОСОБА_20 . Поруч з обвинуваченим був начальник міліції  ОСОБА_143 , якого він попросив розібратись. Подзвонив до начальника УВД - ОСОБА_150 , однак зв`язку з ним не було. Згодом набрав його заступника та попросив, щоб той виїхав на місце і вжив всіх заходів, щоб розкрили злочин. Опісля повідомив батьків. Батько в той час був на нараді в Харкові, пізніше виїхав в Долину. Домовлявся про транспортування ОСОБА_20 до Києва.
		Відомо, що експерти інституту судово-балістичної експертизи розповідали, що постріл був здійснений приблизно з 75 м в районі даху автомобіля. Проводились психолого-фізіологічні дослідження. ОСОБА_7 тоді перебував у статусі свідка. Після чого слідчий повідомив, що до нього не має жодних претензій.
		У 2010 році одночасно затримали ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_7 , почали їх залякувати. Працівники правоохоронних органів сказали ОСОБА_18 , що якщо він виїде, то його ув`язнять. Допит ОСОБА_18 проводили із застосуванням поліграфа. Щодо ОСОБА_7 і його дружини застосовували поліграфічну експертизу. 
		У 2013 році зателефонував слідчий ОСОБА_151 і сказав, що якщо ОСОБА_7 до нього не з`явиться, то він пред`явить йому підозру у вчиненні умисного вбивства. Брат тоді перебував за кордоном, сказав, що при спілкуванні його повідомить. Вважає, що це було пов`язано з тим, що він доставляв воду на Майдан, тоді цих людей шукали. 
		ОСОБА_7 товаришував з ОСОБА_20 і запросив її на власне весілля. Він на своєму весіллі всім приділяв увагу, в тому числі остання фотографувалась з ними. Всією сім`єю були присутні на похоронах ОСОБА_20 .
		ОСОБА_7 прикладав максимум зусиль, щоб дізнатись чому це сталось, чи це пов`язано із його підприємницькою діяльністю чи з діяльністю батька, хуліганські дії чи браконьєри. 
		Розуміли і чули нарікання батьків ОСОБА_20 , тому шукали з ними зустріч. Оскільки через родичів не вдавалось зустрітись, попросили зробити це священників, але не вдалося. Згодом намагались зустрітись з вітчимом, телефонували, однак він відмовився. Хотіли запропонувати скористатись такою формою спілкування як медіація. Звертався до потерпілих, коли ще тривало досудове слідство. Своєю поведінкою потерпіла приводила до страждання їхніх батьків.
		Було очевидно, що не дається належна оцінка показанням очевидців, натомість розроблялась надумана, непідтверджена версія. Оскільки слідство не сприяло у встановленні істини, не ініціювало проведення експертиз, тому вони були це змушені робити самостійно через адвокатів. 
		В пресі, на телебаченні журналістами висвітлювалась інформація, яка була таємницею слідства. Застосовували фрази, які притаманні слідчим, тому в таких моментах прослідковувалось упередження до його брата та їхньої сім`ї в цілому. Думка журналістів із сторони замовників формувалась, що це зробив ОСОБА_7 . Відповідно з тих публікацій, в яких було одностороннє висвітлювання інформації, негативну думку формували і в населення.
		Певний період, щоб розслідувати злочин, слідчий намагався скомпрометувати ОСОБА_7 і ОСОБА_152 . Якщо б були докази, то в той час, коли ОСОБА_7 був затриманий (10 днів в УТТ), йому б пред`явили обвинувачення, однак, його відпустили. Три роки слідство не вчиняло жодних слідчих дій, а після подій на Майдані, вирішили пред`явити обвинувачення ОСОБА_7 .
		Про те, чи був конфлікт між ОСОБА_7 і ОСОБА_20 , нічого не відомо. Після події спілкувався з братом, його дружиною, ОСОБА_18 , і всі вказували про добродушний характер відпочинку, на якому конфлікту не було.
		На момент оголошення ОСОБА_7 в розшук, він знаходився за кордоном. До 2014 року в нього не було жодних обмежень для виїзду.
		Жодного впливу щодо переведення розслідування в іншу область не було. Ніяких переговорів з прокурорами він не вів. Спілкувався з усіма прокурорами України виключно з приводу професійних обов`язків, інформування Президента про стан злочинності в Україні (по областях). Їхній батько писав багато скарг, наполягав, щоб слідство проводилось і було завершене. Вони жодного разу не звертались ні до кого з метою закриття справи. Спілкувався з київськими лікарями, які в свою чергу спілкувались із лікарями з Долини, з метою врятувати життя ОСОБА_153 .
		Не відомо, щоб брат переховувався від слідства. Він брав участь в усіх слідчих діях.
		Свідок ОСОБА_154  вказав суду, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_7 . Спілкуючись з останнім, той розповідав, що він не причетний до цього випадку, вистріл був з автомобіля, що під`їхав. Згодом ОСОБА_7 попросив поставити пам`ятник на тому місці, яке показав ОСОБА_155 . Дорога від цього місця є поганою, приблизно 10 км. Виїжджав звідти на УАЗі. Його УАЗ після події перевіряли приблизно аж за півтори місяці. Вважає ОСОБА_7 порядним, добрим сім`янином. 
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_156  показала, що із розповідей людей стало відомо про те, що дівчину привезли до лікарні. Згодом чоловік розповів, що ОСОБА_7 має відношення до цього. Знаються з ним протягом довгого періоду часу, так як проживають в одному селі. Відомо, що цей випадок стався у селі Мізунь. Чула розмову чоловіка з ОСОБА_7 про цей випадок і зрозуміла, що останньому боляче, не приємно, що таке сталося, і те, що він не знає, хто це міг зробити, його обвинувачують. Коли їздила з чоловіком по гриби, то він їй показав те місце, оскільки ставив там пам`ятник по замовленню ОСОБА_7 . Після цього випадку, взяла ОСОБА_7 в куми - хресним батьком дитини, оскільки знаються давно і не було сумнівів в його поведінці. Сім`я ОСОБА_66 приходила неодноразово до них у гості. Стосунки між подружжями були нормальними. Конфліктів не замічала. З 2013 року по 2015 рік ОСОБА_7 не приїздив у гості.
		Свідок ОСОБА_157 в судовому засіданні дав покази про те, зранку зателефонував ОСОБА_7 з проханням приїхали до нього з дружиною, так як вона гінеколог. Був заплаканий, схвильований, засмучений. Казав, що вони відпочивали з друзями і колегою ОСОБА_18 . Вночі над`їхав УАЗ, з якого стріляли по них та поранили його родичку ОСОБА_20 . Попросив оглянути його вагітну дружину, оскільки остання перенесла шок. Це відбувалось на квартирі ОСОБА_7 в м. Долина по вул. Обліски.
		Свідок ОСОБА_158 показав, що 23 липня близько 20.00.-21.00 год возив сестрі сіно в с. Мізунь. Приблизно о півночі ОСОБА_159 повідомив, що сталась біда і потрібно їхати, оскільки десь відпочивали ОСОБА_7 та ОСОБА_20 і по них стріляли. У лікарні дізнався, що стріляли в ОСОБА_20 . Згодом ОСОБА_21 привіз маму ОСОБА_20 . Появилась міліція і почали наздоганяти ОСОБА_21 для допиту, взяли його під руки і тягли в автомобіль. Зі слів експертів зрозумів, що стріляли картеччю, оглядали автомобіль, на якому зі сторони водія були пошкодження на вікні. ОСОБА_21 повідомив, що знає, де знаходиться такий УАЗ з фарошукачем. Однак ні в лісництві, ні в Сенечові такого УАЗа не було. Через декілька днів у міліції ОСОБА_159 повідомив, що перевірив всі УАЗи, проте його УАЗ не перевірив. Наступного дня, їхав автомобілем "УАЗ" бортовим і ніхто не зупиняв. Приблизно через тиждень або після похорону племінниці, ОСОБА_159 оглядав його транспортний засіб. Відомо, що коли забрали в ОСОБА_21 зброю, то казав ОСОБА_160 , що з неї вже давно ніхто не стріляв, що й підтвердив перший. З ОСОБА_18 розмовляв, коли приїздила кореспондентка взимку і їздив з ними на місце події. Розповідав, що були смерічки, однак на місці були лише стовпці від них. Не виникало сумнівів у поясненнях ОСОБА_18 . Якщо б стріляли з близької відстані, то би картеч пішла на скрізь, все б рознесла. З відстані приблизно 80 м це не могло бути. На весіллі ОСОБА_7 нічого непристойного в його діях не бачив. На похороні ОСОБА_20 . ОСОБА_7 був присутній. Відомо, що у нього була мисливська рушниця «Сайга». 
		Свідок ОСОБА_161 показав в судовому засіданні, що 23 липня допомагав сестрі по господарству - завозив сіно. В сина вкрали телефон, коли написали заяву про крадіжку телефону в міліції, стало відомо про ОСОБА_20 . В лікарні говорив з ОСОБА_21 , той розповідав, що стріляли з транспортного засобу "УАЗ". Вирішили допомогти знайти такий автомобіль. У лісництві сказали, що такого автомобіля в них не має. Згодом ОСОБА_162 телефонував до ОСОБА_21 . Зі слів останнього стало відомо про те, що в нього вилучали зброю, однак з неї півроку ніхто не стріляв. ОСОБА_7 на своєму весіллі не проявляв негативної поведінки щодо ОСОБА_20 . На її похороні бачив ОСОБА_7 , його батьків та ОСОБА_21 .
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_163 , який є доцентом кафедри оперативно-розшукової діяльності Львівського НУВС, навчає мистецтву розкриття злочинів та багато років займався оперативною діяльністю, слідством, показав, що про дану подію дізнався від свого брата, який розповів, що ОСОБА_7 був на відпочинку з дружиною, ОСОБА_146 і ОСОБА_20 . Коли вони їхали на відпочинок, у Мізуні відпочивало багато людей, вільних місць не було і вони поїхали дальше. Дружина ОСОБА_7 відпочивала в автомобілі. Відбувся постріл, ОСОБА_20 була неподалік, після пострілу впала. ОСОБА_7 закрив багажник і вистрілив вверх. Потім швидко відвіз ОСОБА_20 в лікарню. На відтворення приїхав на власному автомобілі. На місці були представники обласної прокуратури, міліції та ОСОБА_7 , якому запропонували поставити автомобіль в те місце, де був автомобіль під час події. З місця, де він вказував, що звідти пролунав вистріл, автомобіля ОСОБА_7 не було видно навіть при увімкнених фарах в УАЗі, оскільки були ялинки, кущі. Збоку було видно невеличкий відблиск світла, який можна було сплутати із блиском очей звірки. Пошкодження було видно, як від дробинок. Можна було встановити, що стріляли з нарізної зброї. Якщо б автомобіль було видно, то не стріляли би. Багаття догоряло, його взагалі не було видно, був тільки легенький вогник. Сформував думку по тих обставинах, що це могли бути браконьєри. Дані висновки зробив, оскільки працював оперативним працівником, слідчим, експертом-криміналістом, захистив дисертацію у цій сфері. 
		Через деякий час був на місці і побачив, що всі смерічки були вирізані, приблизно 16 пнів було. Смерічки росли дуже густо, висотою приблизно 5 метрів. Смерічки були зрізані, щоб при наступних відтвореннях відкинути версію, що могли стріляти з автомобіля, і підтвердити, що це міг бути тільки ОСОБА_7 . Тому зробив висновок, що це зробила людина, яка зацікавлена у розгляді слідства, щоб спростувати те, що автомобіля не було видно. 
		В тому місці багато дичини сходило. Коли людина приїжджає на полювання, добре знає місцевість і те, що там нікого немає, то коли бачить світло (блиск очей) може відразу стріляти. Тоді в Долині говорили, що мисливцями могли бути працівники міліції. 
		ОСОБА_7 звертався до всіх, щоб допомогли розкрити даний злочин, встановити винуватих осіб, які вчинили його. 
		ОСОБА_7 переживав, він був схвильований, оскільки вистрілили в його родичку, могли постраждати він і його вагітна дружина.
		В міліції завжди працювали на показники. Потрібно було розкрити злочин або знайти особу, зробити їй негативну характеристику і зробити показники про розкриття тяжких злочинів.
		Під час роботи дуже багато спілкувався із злочинцями, тому, розмовляючи неодноразово із ОСОБА_7 на цю тему, прийшов до переконання, що якщо б він був причетний до даної події, то при різних настроях, поведінці можна було б розрізняти. Вважає, що версію про те, що до злочину могли бути причетні працівники районної та обласної міліції, не відпрацьовували.
		Свідок ОСОБА_164  суду вказав, що познайомився з ОСОБА_7 у вересні 2009 року. Раніше працював в УБОЗі оперативним працівником, однак з місцевими правоохоронними органами не був зв`язаний. В даний час перебуває на пенсії та працює в охоронній фірмі. З ОСОБА_7 їх нічого не поєднує. ОСОБА_7 попросив допомогти йому встановити осіб, причетних до вчинення злочину. Він вже мав багато інформації як про осіб браконьєрів, так і про відпочиваючих. Разом почали все систематизувати і наявну інформацію передавали слідчому ОСОБА_165 . Однак, нічого не робилося, вони не мали часу приїжджати. ОСОБА_7 їздив до начальника управління з проханням, щоб в групу включили місцевих працівників та щоб оперативно зібрали інформацію. Було включено двох осіб, яких згодом виключили з групи. Про результати їхньої діяльності нічого не відомо. ОСОБА_7 надавав факти, по яких просив робити висновки, не скеровував в жодному напрямку. Поскільки не міг відпрацьовувати інформацію, тому передавав її слідчим. Інформація стосувалась відпочиваючих у лісництві, які були працівниками районного відділу міліції. Однак, ці особи залишились невстановленими, хоча могли щось чути. 
		Отже, з вищеописаних показань свідків встановлено, що ОСОБА_20 з вогнепальним пораненням голови в ніч на 24.07.2009 року була доставлена обвинуваченим та особами, які з ним відпочивали, в реанімаційне відділення Долинської ЦРЛ, де їй надавали невідкладну медичну допомогу. ОСОБА_7 залишався поряд з лікувальним закладом, цікавився станом здоров`я потерпілої, спілкувався з працівниками правоохоронних органів з приводу подій, що відбулися, а також брав участь у слідчих діях та самостійно вживав заходи з метою з`ясування обставин поранення потерпілої.
		Будучи допитаними працівники правоохоронних органів, які брали участь у розслідуванні даного кримінального правопорушення, повідомили таке:
		Свідок ОСОБА_166 показала, що вона працювала старшим слідчим криміналістом УМВС у Львівській області. В її обов`язки входило надання рекомендаційної допомоги у слідчих діях у справах проти життя, безпеки, статевої недоторканості особи. У 2009 році до слідчого управління надійшла з Івано-Франківської області справа про умисне вбивство ОСОБА_20 , яка вразила тим, що це було вбивство з вогнепальної зброї. У справі був просто "безпорядок", дуже недбало було проведено огляд місця події, речових доказів їм не передали взагалі, не виїжджали працівники спеціалізованого відділу. Вони були обмежені в подальшому розслідуванні.
		Створили спеціальну СОГ і направили їх у відрядження. Спланували план слідчих дій, виїхали на місце події. Жителі стверджували, що "якщо б хтось інший, то ОСОБА_167 би його задушив власними руками". У кафе на їх запитання люди говорили, що "сестру вбив ОСОБА_7 , але вже все замазано" і дії працівників міліції давали підстави в це вірити. 
		Після розтину трупа було вилучено шкіру з отвору, чого не роблять, щоб можна було проводити експертизу. Вони почали з`ясовувати, де речові докази. У м. Долині та Івано-Франківську їх відправляли від одних до інших. Вони зверталися із запитами і почали розшук речових доказів, направляли доповідну у Міністерство по речовим доказам зі списком вилучених речей. Їм возили частинами і вони викреслювали зі списку те, що отримували під розписку. Рушницю отримали пізніше. Не зрозуміло чому прокуратура прийняла справу до провадження. Шкіра пропала на етапі передачі справи з райвідділу в Івано-Франківську обласну прокуратуру. Ніхто не взяв змиви ні з обвинуваченого, ні з трупа. Лікар з Івано-Франківської обласної лікарні, який виїжджав, ствердив, що перспективи на життя не було. 
		Опрацьовували спочатку і версію сімей Кощинців та Тишківських. Були на всіх виїздах встановлених постів, навіть при обходах, пробували всі двигуни чи не були теплі. Були встановлені всі відпочиваючі, очевидці. Всі чули і бачили лише один автомобіль. Потім ця версія була спростована відтворенням.
		Їм ускладнило те, що були зрізані всі кущі, а напрямок польоту пулі можна було би встановити по них та листках. Таке враження, що докази умисно знищувалися. На питання чому кущі були спилені, їм повідомили, що для того, щоб знайти сліди злочину.
		Призначалися експертизи, які логічно не пов`язані і не давали відповіді на важливі питання.
		Було дві рушниці: "Сайга" відпала, по "Сімсон" призначала експертизу, яку проводили експерти інституту судових експертиз. Перед її призначенням сконтактувала з експертами, з`ясувала, що необхідно для проведення всіх досліджень, і направила картечину, яка вилучена, та рушницю. Контейнер не направляла, бо експерт не вказував на його необхідність. Хто упаковував зброю в чехол, хто його надавав, не відомо. Зброя вилучена по частинах. Їм передали її з Івано-Франківська, де також проводились експертизи.
		За клопотанням захисника ОСОБА_21 вони призначили повторну експертизу. Київський інститут був загруженіший, знаючи, що сильна база по балістиці у Харківському інституті, сконактувала з ними, тому призначили експертизу туди. Висновок підтвердився.Для проведення експертизи рушниця не раз відстрілюється і чим більше експертиз, тим більше ця проблема буде загострюватися.
		По вогнепальних пораненнях дуже важлива комплексна судово-медична-балістична експертиза по продуктах пострілу, залишених, з якої відстані, в якому положенні була потерпіла.
		Про УАЗ з`ясував ОСОБА_151 , але ОСОБА_7 стверджував, що той, який був, його сильно засліпив. Протокол складався дослівно по відеозапису.
		На місці події перевірили всі версії, не було жодної машини, яка б могла засліпити фарами. Всі перевірки погодили, що автомобіля "УАЗ" не було.
		Потужність фари, яка була на автомобілі при огляді місця події, їй не відома. Вони встановлювали фару зі слів очевидців. 
		Пригадує, що свідки стверджували, що чули один автомобіль. Про те, щоб вони вказували на УАЗ, їй про це не відомо. Чи могли бачити свідки ОСОБА_168 світло фар, їй не відомо. Вона зробила висновок на сукупності доказів, що автомобіля не було.
		Вона дивилася більше по експертизах, а ОСОБА_151 узагальнював весь матеріал. Він брав участь у всіх слідчих діях, був старшим групи, їздив на заслуховування.
		Експерта ОСОБА_169 не знає, цю експертизу не призначала.
		Учасники пам`ятали подробиці, деталі того вечора, за виключенням обставин події. Де знаходилася ОСОБА_20 , ОСОБА_7 . Спокійно ставилися до події, що картеч влучила у вікно, яке посипалося на дружину ОСОБА_7 , яка була на 8 місяці вагітності і весь час стверджувала "ми побачили", "ми зрозуміли", тобто говорила не від себе, що дає підстави не довіряти їх показанням.
		Всі сили спрямовувалися на розслідування даної справи, однак було багато перешкод, здобута інформація повідомлялася родині ОСОБА_7 , з матеріалами був хаос: були випадки, коли вилучено предмет, але не було на підставі чого вилучено. В Івано-Франківській області вони збирали інформацію у людей, оскільки від слідства та прокуратури ніякої інформації не було. Їм навіть не передали всі касети із записами слідчих дій. А далі на їхнє слідче управління почався тиск: дві комплексні перевірки по умисних вбивствах, виклик СОГ в Генеральну прокуратуру по цій справі. Жодних стягнень на них не було, підтвердили правильність їх дій. Роботу їх СОГ визнано задовільною, на жодного слідчого не було скарг, нікого не було притягнуто до відповідальності за неналежне розслідування. 
		ОСОБА_7 особисто на неї не впливав. Скарга від потерпілих була, зі сторони ОСОБА_7 скарг не було.
		Пам`ятає, що ОСОБА_21 розповідав про те, що до місця, де зберігалася зброя, доступ мав ОСОБА_7 . Про те, що він змінював покази, їй не відомо, а лише знає, що ОСОБА_21 відразу визнав вину, тому стояло питання швидше направити справу до суду для забезпечення розумності строку. ОСОБА_21 перевірявся на причетність до вчинення вбивства. 
		При первісному огляді місця події не було зроблено прив`язки і він дуже поверхневий, короткий, неякісний. Не проведені змиви рук присутніх (підозрюваного, потерпілої).
		Підставою розслідувати умисне вбивство була подія злочину. Для визначення калібру зброї, з якої стріляли, керувалися висновками балістичної експертизи.
		Відеозйомку отримували від слідчих слідчого управління Івано-Франківського УМВС.
		Їй відомо від слідчих обласного управління, райвідділу, що ОСОБА_7 під час допиту міг встати і піти. Відомо, що вилучалися сліди від УАЗу, але колії, що зазначені, швидше всього могли утворитися у мокру пору. На відтворенні ОСОБА_7 не заперечував, що лампа повинна бути інша. Про те, що фара засліпила, він казав на допитах, а не на відтворені. 
		Відеокасети з відтворення місця події оглядала. Якщо передані не опечатані касети, то вони їх і зберігають у такому стані, в якому отримали. 
		В їхньому міському слідчому управлінні, за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, була спеціальна кімната обладнана для зберігання речових доказів. Картечина була у конверті прикріплена до експертизи. 
		Тоді психофізіологічні експертизи були новаторські і вони їх призначали. Поліграфологія - складова цієї експертизи.
		Вона приймала участь у відтворенні з ОСОБА_7 , з його дружиною і ОСОБА_170 . Почали проводити відтворення після обіду, коли закінчили вже смеркало. Фара вдень не могла засвітити. Доказів упередженого ставлення не було. Останнє відтворення проводили у вечірній час, саме тоді визначали щодо можливості під`їзду автомобіля "УАЗ". Тоді обговорювали питання чи проводити нічні відтворення і вирішили, що немає необхідності. Коли проводили відтворення, було дуже холодно і падав дощ.
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_171  дав покази, що займався розкриттям даного злочину, проводив оперативно-розшукові заходи. Перебував на посаді начальника управління карного розшуку ГУ МВС в Івано-Франківській області. Повідомлення поступило вночі. Він прибув вранці близько 6 години, почали оглядати місце події, спілкувалися з присутніми особами. Вони охороняли місце події, сторонніх не допускали. Було висунуто декілька версій: злочин вчинено присутніми, браконьєрами, можливо ще одну-дві версії.
		Він був у складі СОГ. Більше схилялися до версії, що злочин вчинила особа з числа присутніх. Вони робили перевірки автомобілів "УАЗ". Наказів не формував, а їх виконував. Дуже багато часу затратили саме на пошук цих автомобілів, їх перевірку, експертизи, перевіряли велику кількість осіб, які мають зброю. Тобто, на його думку, багато зусиль було затрачено не в тому напрямку.
		Не пам`ятає випадку, щоб там були зафіксовані факти браконьєрства. Крім того, там відпочивали люди, лунала музика, тому браконьєри не наближалися б туди. Зазвичай вони ховаються. Версія з браконьєрами була перевірена повністю і відкинута. Вона взагалі нелогічна. Де є компанія, вигуки, музика, звірини не буде, тим більше, у лісі це далеко чути.
		Там є одна дорога, є струмок. Вони досліджували цю дорогу, проводили радіорозвідку, опитували людей. Задачі куди рухатися і що робити, визначало начальство. Якщо і висловлювали зауваження, що не в тому напрямку рухаються, все рівно скеровували у напрямку, який вказували.
		Негласні слідчі дії проводили, але все в межах закону, на підставі ухвал судів. Якщо б були незаконні дії, вони повинні були б бути відображені у певних документах, скаргах.
		Він здійснював розшук обвинуваченого, затримував його. 
		Безпосередньо від батька чи брата обвинуваченого на нього тиску не було. Про їх контакти з іншими особами, йому відомо, що були, але щоб було це зафіксовано, то стверджувати не може.
		Він спілкувався з обвинуваченим, ОСОБА_170 . В останнього було пошкоджене око. Візуально було видно, що напередодні вони вживали алкоголь, на місці були пляшки від спиртного, точно була бутилка від "Бехеровки".
		Когось з учасників бачили на місці події, щось шукали. Не може стверджувати в який час та день. Але тоді підтверджувалася версія, що хтось причетний із присутніх.
		Інші версії: і щодо причетності ОСОБА_21 , і начальника міліції ОСОБА_172 , відпрацьовувались, але не підтвердились. 
		Його суб`єктивна думка за результатами перевірки, що було необережне поводження зі зброєю, з хуліганським мотивом, внаслідок чого було необережне вбивство. Умислу, конфлікту не було виявлено.
		Була оперативна інформація про інтимні бажання ОСОБА_7 по відношенню до потерпілої, тому була і версія, що не міг домогтися здійснення бажань, внаслідок чого здійснив постріл.
		Встановленням мотивації має займатися слідчий, вони ж встановлюють хто нажав на курок, вчинив злочин.
		Суб`єктивна думка, що це ОСОБА_7 . Весь комплекс заходів дає підстави так вважати: експертиза проведена по рушниці ОСОБА_21 ; встановлено, що доступ до неї мав ОСОБА_7 ; ОСОБА_21 на місці події не був; останній повідомив, що зброя знаходилася не в тому місці, в якому він її залишав. 
		ОСОБА_20 троюрідна чи по четвертому поколінню сестра ОСОБА_7 . 
		Останній не переховувався. Були моменти, коли не завжди могли поспілкуватися.
		Свідок ОСОБА_173  суду показав, що станом на 2009 рік він був начальником відділу по розкриттю вбивства. Подія була 24 числа, близько 5 ранку поступило повідомлення. Він з ОСОБА_174 виїхали на місце в урочище "П`янка", вже була СОГ, виїхала криміналістична лабораторія. Вони також приїхали на Чеську базу, де був автомобіль ОСОБА_7 , який вилучили, оглядали. Рушниця"Сайга" була вилучена, з неї також було здійснено постріл, рушницю "Сімсон" вилучили пізніше.
		Версій було декілька: сім`ї ОСОБА_66 і ОСОБА_92 , що виїхав УАЗ, який засвітив. Було два постріли, виявлено, що ОСОБА_20 поранена в область голови.
		Вони проводили радіорозвідку, виїмку телефонних з`єднань, зв`язок був приблизно за 2 км, з`ясовували всі номера, які були там і перевірили їх. Відпрацьовували власників автомобілів марки "УАЗ" в Долинському, Рожнятівському, Калуському районах. Відібрали зразки масла, шини. Нічого це не дало. Відпрацьовували всіх власників зброї, версію браконьєрів, однак теж нічого позитивного на користь цих версій не дало. Всі версії розроблялися одночасно.
		ОСОБА_95 , на його думку, побачили на місці події. В нього було червоне око. Чи з`ясовували походження гематоми, йому не відомо. Коли вони забрали ОСОБА_95 в поліцію, подзвонив начальник УВС ОСОБА_51 , щоб лишили дитину, тому з`ясувати причини почервоніння ока відразу не вдалося, бо не було доступу до нього.
		Коли вони прибули на місце події, все було огороджене, обмежено доступ, були працівники міліції з Долинського РВ УМВС, автомобіль експертів. Дорога йде дальше, але не далеко. 
		На його думку, огляд місця події проводився тричі. Трава скошена, вилучено контейнери, був слід від УАЗа. Трава косилася свідомо, з метою пошуків контейнерів. 
		ОСОБА_21 підтверджував, що рушниця належала йому, доступ до якої мав ОСОБА_7 , що дало підстави вважати, що злочин вчинено присутніми.
		Справа мала резонанс, так як батько обвинуваченого займав високу державну посаду. Але вказівок на розслідування їм не поступало, були певні перешкоди у зв`язку з суспільним резонансом. Приїжджали з СБУ, відпрацьовували версію причетності начальника поліції. 
		Постійно здійснював оперативний супровід з 2009 по 2013 роки, оперативні наради відбувалися весь час. Коли справа була передана у Львів, були заслуховування по цій справі, вивчався оперативний блок по ній. 
		ОСОБА_7 був декілька раз в розшуку, вони здійснювали заходи по його розшуку і затримали його в Київській області.
		Виключили, що злочин вчинив не ОСОБА_21 , оскільки з цього приводу проводився запис слідчої дії з участю останнього та ОСОБА_7 , ОСОБА_21 чітко вказував і ставив питання щодо місця розташування зброї. Вони перевірили місцезнаходження ОСОБА_21 . На той час його там теоретично не могло бути, що підтверджувалося: роздруківкою телефонних з`єднань, коли працівник ОСОБА_175 бачив їх, ОСОБА_21 не було, очною ставкою. 
		З показів, сукупності доказів було встановлено, що ОСОБА_93 мав бути у тій стороні, звідки постріл не міг бути вчинений. Проводили відтворення з участю ОСОБА_7 , його машини, розставляли місця, де були контейнери. Були задіяні балісти, металошукач, тому, що можна було знайти, все знайшли. Пам`ятає, що пуля йшла по даху машини. Чи потрапляла в дерево, не знає. У машини було пошкоджене скло.
		Щодо конфлікту, обставина була встановлена після 2013 року. Було припущення, що могло мати місце ревнощів зі сторони дружини ОСОБА_7 із-за ставлення до потерпілої. 
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_151  вказав, що в кінці 2009 року на початку 2010 року надійшло кримінальне провадження за фактом вбивства ОСОБА_20 , що мало місце на території Долинського району, в районі с. Нова Мізунь, річки Мізунка.
		За клопотанням потерпілих було змінено підслідність справи, щоб забезпечити об`єктивність, також, щоб не було впливу батька ОСОБА_7 , який був керівником Пенетенціарної служби. У СОГ був весь відділ. Більшість слідчих дій вчиняли троє слідчих, він був керівником групи.
		Тоді була проблема з речовими доказами, які їм передали частинами і то шляхом прикладення з їх сторони значних зусиль. Спілкувалися з слідчими з Івано-Франківської області. Проводили слідчі експерименти, в ході яких встановлено, що УАЗа там не було, насамперед тому що на трав`яному покритті не було виявлено слідів іншого транспортного засобу, хоча при розвороті останнього повинно би бути близько чотирьох рухів, які могли заїхати на траву.
		Опитували всіх відпочиваючих. Встановили невідповідність показів між групою Калуською і групою відпочиваючих щодо часу, протягом якого після пострілу їхав автомобіль. Калушани казали близько 20 хвилин після пострілу, а згідно з відтворень з відпочиваючими з ОСОБА_7 - це мало бути близько 3-4 хвилини. Тому встановили, що по хрометражу пояснення відпочиваючих непослідовні.
		Встановили хімічний склад картечини і що вона з рушниці, вилученої в ОСОБА_21 . Тоді призначили комплексну експертизу, яка підтвердила це. Було встановлено, зокрема, що рушниця дана зберігалася у невстановленому місці, не у сейфі, у коробці біля дверей, в розібраному стані. Доступ до кімнати мав ОСОБА_7 . Після події ОСОБА_21 знайшов її на столі під якимись куртками.
		Далі провели психологічну експертизу по відеозаписах, які були відкопійовані. Згідно експертизи пояснення ОСОБА_7 не відповідають дійсності. Дуже різнилися пояснення ОСОБА_95 та ОСОБА_7 , оскільки перший казав про одні вислови ОСОБА_7 , а останній називав інші вислови. Також щодо хронології як побачили машину і вистрілом, відстань, яку подолав ОСОБА_93 відрізнялися. 
		Щодо балістики, експертизу призначали у Харків, щоб уникнути будь-яких сумнівів.
		В міру можливостей задовольняли клопотання про допити сторін, в тому числі щодо залучення екстрасенсів.
		Вони сформували підозру, але обвинувачений був у розшуку. Далі його було відсторонено за ухвалою суду.
		До вказівок ГПУ було долучено роздруківку з телефонів, чи дзвінків, чи трафіків. Дивним було джерело їх походження.
		Відтворення проводилося вдень, ввечері, вночі. Відео було при всіх слідчих діях, за виключенням трафіка і встановлення часу їзди з місця до лікарні. Оскільки учасники події не могли вказати ідентифікаційних ознак автомобіля "УАЗ", для слідчої дії залучили схожий. Зауважень щодо залученого автомобіля не було. На УАЗі була стандартна фара, вона не освітлювала місце події. Лампу було видно з місця події, але вона не освітлювала це місце. Вони виставляли УАЗ так, як говорив кожен з учасників, і відповідно до відстані, з якої був постріл.
		Контейнери скеровували на експертизу в Суми. Саме там вони отримали першу інформацію про співпадіння. Експертизами більше займалася ОСОБА_176 .
		Всі складові патрона досліджені. Послідовно встановлювалися всі дані. Процесуальні дії щодо витребування даної рушниці він не здійснював. Її йому передали пізніше, як і пізніше передали цевйо. Чи була рушниця в чехлі не пам`ятає. Вони проінформували, що рушниця є речовим доказом в іншому кримінальному провадженні. Рушниця процесуально є в справі, вони за ухвалою суду просили доступ до неї і вона передана на зберігання власнику.
		Щодо клопотання про призначення ще однієї балістичної експертизи, його задовольнити було неможливо, оскільки група злочинців вчинила неправомірні дії щодо захоплення Галицького районного відділу міліції, в ході яких викрали, знищили речові докази, в тому числі і картечини. Якщо б не ці події, за наявності двох балістичних експертиз, не було би проблем призначити третю. Стороні захисту було про це відомо. Речові докази знаходилися в Галицькому районному відділі, бо спеціальної кімнати в міському відділі немає. 
		Щодо умислу: постріл було здійснено в ділянку життєво важливих органів, рушницею користувався ОСОБА_7 , зброя є джерелом підвищеної небезпеки, коли вона спрямована у сторону людини.
		Фактів тиску не було. Якщо певні їх дії розцінювалося як тиск, то це просто було виконання їх процесуальних обов`язків. Жодних порушень у їх діях не було.
		Щодо викрадення ОСОБА_95 , йому нічого не відомо. Якщо б воно було, то було би кримінальне провадження.
		Тишківські та інші учасники події спочатку з`являлися на виклики. В подальшою було проблема з їх явкою. Дружина ОСОБА_7 була допитана пізніше, так як в неї народилася дитина. ОСОБА_7 , на його думку, пропадав, бо розумів наслідки, так як поступило ще одне кримінальне провадження, тому ухилявся від слідства. Тим більше, коли були залучені відомі ворожки, ОСОБА_7 розумів, що вони можуть сказати правду, тому пропав.
		Ними відпрацьовувалися дві версії: невстановлені особи, які прибули на автомобілі УАЗ та особи, які були на місці події. Відпрацьовувалася також версія причетності ОСОБА_21 . При кваліфікації вони враховували все. Щодо ненавмисного вбивства, то ця версія відпрацьовувалася, але вона стосувалася лише браконьєрів.
		Вони встановили учасників події і місце. Щодо події вбивства пояснення учасників співпадали, тому є підстави вважати, що вони є правдиві, а щодо обставин події, були неспівпадіння.
		Про наявність конфлікту, що виник раптово, прийшли до висновку, бо були своєрідні відносини між ОСОБА_20 та ОСОБА_7 , які не характерні для брата та сестри. Перша мала того дня їхати до Італії, однак з ініціативи ОСОБА_7 не поїхала. Останній дзвонив до неї, пропонував залишитися, відкрити магазин. Тобто, в порівнянні до інших родичів, ці відносини інакші, навіть, якщо взяти заробітною плату, яку він встановив для ОСОБА_21 . Тому подруги загиблої припускали можливість симпатії, прихильності. Сам факт, що вона зустрічалася з хлопцем, який заможний, працювала, мала одружуватися, не свідчить, що в Італії вона була у важкому становищі, тому з яких причин ОСОБА_7 пропонував їй повернутися в Україну?
		Зазвичай мотив виникає відразу на фоні алкоголю, інших обставин, тому це припущення. Можливо ОСОБА_20 не передумала щодо своїх намірів повернутися в Україну. Вони багато спілкувалися з потерпілими. Матері не подобалися стосунки між дочкою та ОСОБА_7 . На його думку, ОСОБА_20 поїхали туди, щоб поставити крапку у відносинах.
		Під час вбивства дуже рідко досягається мети. Це був імпульс. Мети для чого вчинив вбивство неможливо пояснити чи встановити. Свідка, який би був на місці і вказав про конфлікт, нема. Аналіз подій, які були напередодні, привів до підстав вважати, що конфлікт був. Суть не в тому, що ОСОБА_7 просив залишитися, а в тому що він робив для цього: пропонував купити магазин, дати гроші, придбати товар, дзвонив в Італію частіше, ніж дружині. До подій останній поводив себе зовсім інакше, як по відношенню до родичів, так і щодо інших осіб. У районі поводив себе дуже зухвало і про це є доказані факти, а не припущення. 
		Вони встановили, що ОСОБА_7 постійно ходив до церкви, дотримувався посту, дбав про дружину. Але були й інші елементи поведінки, зокрема, які проявлялися під час вживання ним алкоголю. 
		Щодо касет із записом слідчих дій повідомив, що супровідним він направляв їх для перезапису, щоб направити диски експерту. Відповідальним за перепис був заступник начальника НДКУ Палій. Він був присутнім при передачі касет. Саме запис з касет на диски він забрав і віддав експерту. Касети - не речові докази, а додатки до протоколу. По диску можна встановити час запису відповідно з протоколом. Експертиза монтажу може підтвердити те, чи було все змодельовано.
		Обставини, як він їх бачить. Відпочивали, можливо відійшли обвинувачений з потерпілою, щоб поговорити. Відійшли з рушницею. Очевидно потерпіла повернулася і пішла, був постріл в її сторону. Будучи мисливцем, розуміючи відстань убійної сили, наставляючи зброю в сторону особи, останній розуміє наслідки, які можуть настати і бажає їх настання. 
		ОСОБА_21 - та людина, яка пов`язана зі зброєю, ОСОБА_7 та потерпілою. Тобто не дивно, що ОСОБА_7 міг і якось матеріально винагороджувати ОСОБА_21 . Натомість останній вказав в поясненнях про малу зарплату, відношення як до нижчого класу, стверджував, що на ньому економлять. Чітким відображенням цього є очна ставка між ним та обвинуваченим в СІЗО.
		Про те, що ОСОБА_7 брав зброю і туди її поставив, вбачається з вироку суду по ОСОБА_21 та підтверджуються іншими доказами: протоколами допиту, відтворення, очної ставки.
		На первинному допиті на запит чи був фотоапарат, чи робили фотографії, ОСОБА_7 сказав, що не було. Спеціально з самого початку це з`ясовували, щоб виявити, чи не попаде десь на фото зброя. ОСОБА_7 це заперечував, однак через певний час появилися фото. Пригадує, що є знімки, де ОСОБА_7 з ОСОБА_20 гуляють на березі річки, дружина десь сидить на камені. Згодом хтось пояснив, що ОСОБА_29 сиділа в цей час на березі і плакала. Тобто, що вони гуляли, а дружина сиділа на березі, факт був.
		Фото Іванки з Ізодором, те що він приїхав на похорон з Італії свідчить про те, що стосунки були і були вони серйозні. Те, що між ними виникли сварки, напевно у всіх парах є непорозуміння, більшість жінок перед одруженням вагаються. 
		Тоді ніч була місячна, ясна. Особи, які привикли до темноти, бачать як мінімум тіні постатей осіб. Там є гора, яка чітко проглядалася. Де знаходилася ОСОБА_20 чи інші особи, достеменно сказати не можна. Зокрема, з пояснень ОСОБА_17 під час відтворення вона показала такі дії, які би вона вагітна не могла вчинити, а саме: різко нахилитися. Особи знаходилися на місці події, однак, де знаходилися в момент пострілу, відразу після нього, неможливо відтворити, оскільки майже всі про це не можуть точно пояснити.
		Щоб відтворити, вони збивали з дощок щит і стріляли під різними нахилами, щоб встановити куди, як могли влучити картечини, встановити зону ураження. Близько п`яти картечин потрапило в машину, одна в потерпілу. Але, стріляючи картечинами, особа враховує зону ураження. Відповідно до висновків балістичної експертизи на місці три контейнери: 2-16 калібру від "Сімсон", один - від "Сайги". Рушниця не нова. Експертиза точно визначила, що контейнер від "тріо" (де три картечини всередині) - це були від "Сімсона", другий також від "Сімсона", третій контейнер від "Сайги", яку мав ОСОБА_7 .
		На даху автомобіля постріл з "Сайги", був над автомобілем. ОСОБА_7 казав, що стріляв у напрямку гори, всі картечини летять прямо. Час, який потрібен ОСОБА_7 , щоб вистрілити з першої і другої зброї, дозволяв це зробити. Але останній вказав не той напрямок, з якого стріляв. Це було встановлено під час експерименту.
		Чи шукав ОСОБА_93 цевйо, це перевірялося. Даний факт не було відображено у протоколах, не був зафіксований, тобто не встановлений. Цевйо привіз ОСОБА_21 . Він вказував, що йому його привіз ОСОБА_177 .
		ОСОБА_93 чітко розказав у своїх показах хронологію подій.
		Психологічне дослідження призначено з метою перевірки, з`ясування певних обставин. Вони з`ясували відповідність чи не відповідність того, що відбувалося з обставинами події.
		На очній ставці з ОСОБА_21 , останній вказував на певні обставини, а ОСОБА_7 не заперечував. Перший декілька раз змінював покази і коли йому пред`явили докази, що з його зброї вчинено вбивство, він розповів все як було. Не призначали по ньому психологічне дослідження, оскільки слідчий на власний розсуд вирішує, які експертизи призначати, було процесуально недоцільно, перевірялися насамперед ті, хто був біля потерпілої. На його думку, ОСОБА_21 говорив щиро, правду, тому не було доцільності призначати психологічну експертизу. Суд також не вважав, що це потрібно і постановив вирок на підставі наявних доказів.
		Відділ вбивств було створено у жовтні 2007 року. До цього ці злочини розслідувала прокуратура. З метою забезпечення ефективності розслідування у них постійно проводилися підвищення кваліфікації, на одному з яких у м. Києві він познайомився із слідчим з Донецької області. Вони з ним обмінювалися досвідом і він йому розказав про такий вид досліджень. Саме він дав координати ОСОБА_169 та Усика. Він зв`язався з першим, той розказав йому про цю методику і вони почали співпрацювати. Вони і зараз підтримують робочі стосунки, їздить до нього на конференції, дружина також поліграфолог, пройшла для цього курси у 2014-2015 роках та розпочала свою підприємницьку діяльність. ОСОБА_178 - керівник бюро погіграфологів, але тоді, коли розслідувалася справа, ніяких стосунків не було. 
		Спосіб, метод, література, яка використовується експертом - це його відповідальність. За своїм переконанням вважає, що така експертиза є валітна, ОСОБА_178 є кваліфікованим спеціалістом, тому призначену експертизу і доручив йому. Всі обґрунтування виклав у процесуальному документі. У висновку є запис, що ОСОБА_178 попереджається про кримінальну відповідальність і є його підпис. На території Львівської області такі експертизи по відеозаписах не проводяться. Звідки спеціаліст, якому доручено проведення експертизи, для нього не має значення, він намагався об`єктивно встановити істину. Всі документи, що стали підставами прийняття рішення, є в додатку до експертизи. ОСОБА_178 - психолог, пройшов спеціальне навчання, має досвід у проведенні таких експертиз. Суди використовують такі експертизи. Він не був зареєстрований як експерт, однак керувався ч.4 ст.7 Закону України "Про судову експертизу", що не обов`язково повинен бути експерт. Йому повідомили, що за допомогою таких експертиз були розкриті злочини. Висновок експерта немає наперед встановленої сили, оцінюється з іншими доказами. ОСОБА_178 є кваліфікованим спеціалістом. Саме його методики є валітні і прописані на реєстрах Мін`юсту, на відміну від поліграфа.
		Психологічні експертизи можуть досліджувати багато питань і залежно від предмету дослідження вирішують, які матеріали потрібні. Все, що було необхідне експерту, він йому надав.
		Чому виключили, що інші особи вчинили постріл: сім`я ОСОБА_92 вже один раз понесла відповідальність за ОСОБА_7 , матеріальний стан набагато гірший, він не настільки сильний характером, якщо б стріляв, зізнався би, ОСОБА_95 не було в тому місці, звідки здійснили постріл. Прийшов до такого висновку на підставі: показання потерпілих, огляд місця події, речові докази вилучені на місці події, допити свідків (Калуська компанія), учасників подій, ОСОБА_21 , його дружини, охоронця.
		Щодо призначення експертизи експерту Усикову, то призначав її для встановлення істини. Таку експертизу призначав неодноразово, ніхто не заперечував. Згодом сам став спеціалістом у цій галузі. Оцінюючи цей висновок, прийшов до думки, що він зроблений не зовсім правильно. Повинна детально досліджуватися особа, її характеризуючі дані. Якщо особа добре підготовлена, вона знає про питання, які будуть ставитися, може пройти детектор.
		Урочище "П`янка" вони досліджували дуже детально, неодноразово були заслуховування, з`ясовували чи все досліджено і тоді вирішували питання про пред`явлення обвинувачення та направлення справи. На заслуханнях були представники з різних областей, з Києва. Неодноразово заслуховували в Генеральній прокуратурі, його постійно перевіряли. По жодному провадженню він стільки не доповідав.
		27 тисяч осіб були власниками УАЗ. Вони відпрацьовували їх, але така кількість досліджень недоречна. Встановлювали сліди, що можуть бути залишені цим транспортним засобом і відпрацьовувалися такі автомобілі.
		Довідку ОСОБА_7 , що він може переміщатися, виїжджати, давав, бо не мав права забороните це свідкові. Тобто, продублював права гарантовані Конституцією України, які особа мала на час видачі довідки. Однак, це не означає, що ця довідка на все майбутнє життя, вона не є свідченням невинуватості особи. Тоді особа не була підозрюваною, йому не пред`являлося обвинувачення, не обирався запобіжний захід. Рішення про пред`явлення обвинувачення він не приймав особисто, тому коли особа звернулася за видачею довідки, не мав законних підстав вказати щось інше, яке б його переконання не було.
		У матеріалах справи повинен бути документ, що картечини передані на зберігання в Галицький районний відділ, скеровував запити туди чи є картечини. Коли були революційні події, вони вже не знаходилися на робочих місцях. Коли палили обласне управління, розуміли про велику вірогідність загрози знищення речових доказів. Касети були в коробках. Щось губилося, на підлозі залишалися і тома кримінальних проваджень. Залишалося багато всього, що вони виносили. Несли в попихах, під пахою, в руках, касети були поскладані залежно від розміру, могло щось вилетіти. Він особисто цікавився, вживав заходи, щоб знайти втрачену картечину, яка вилучена з голови загиблої. Але виявилося, що її нема. За даним фактом порушено кримінальне провадження, шукали викрадене, однак не знайшли.
		Як вилучалася зброя, не пам`ятає. Він цей процесуальний документ не складав, закреслення є, бо, можливо, лінувалися друкувати новий документ. Огляд трупа проводив слідчий, не перевіряв, чи він у групі. Ніхто не звертав на це увагу. Щодо помнутої трави, він реконструював це з фотографій, які були у справі (щодо слідів від УАЗа). 
		Багато спілкувався з ОСОБА_7 , міг казати, що є люди, які володіють надприродними здібностями, але не заставляв його будь-що проходити. Був впевнений, що злочин вчинив хтось з присутніх, тому можливо і казав, щоб зізналися. 
		У справі є ситуативна балістична експертиза, де хто знаходився, де знаходилася особа, яка стріляла. Що одна особа стріляє з двох різних одиниць зброї, чи можливо це зробити, то вважає, що можливо, щоб обґрунтувати свої дії. Адже, з пояснень ОСОБА_7 вбачається, що, замість того, щоб включити фари, помигати світлом, крикнути, він заряджає зброю і вчиняє постріл. 
		Постріл був дуплетом. Один в машину. Люди в стресовій ситуації схильні вчиняти різні дії. Тільки одна картечина пройшла по стороні ствола, контактувала з ним, яка попала в голову потерпілій. Експерт пояснив, що в тій рушниці картечина контактувала у зв`язку з особливістю патрона. 
		Чи можна з місця, звідки стріляли, добігти до місця, звідки був наступний постріл перезарядити і взяти іншу зброю, продумати версію - це не перевіряли. Однак, під час слідчого експерименту ОСОБА_7 казав, що він стріляв в гору, а контейнер по прямій лінії, звідки стріляли.
		На його думку, обвинувачений, віз у лікарню потерпілу, бо, можливо, усвідомлював свої дії. До лікарні треба їхати 30 хвилин, а доїхали за 54 хвилини, тобто ,думали, що робити. По стаканах пояснили, що взяли на один більше. Там були відбитки, але не встановлено чиї, оскільки відбитки могли залишитися і від інших осіб. 
		Там була гора з деревами, рикошет неможливий, вона в іншому місці, на відстані. 
		Сумнівів, що рятували потерпілу, нема. На причетність до вчинення злочину перевірили і Калушан, й інших осіб. Їх причетність не була встановлена. 
		Свідок ОСОБА_179  в судовому засіданні дав покази про те, що влітку 2009 року, під час його роботи в прокуратурі Івано-Франківської області, йому були передані матеріали кримінальної справи за фактом вбивства ОСОБА_20 , які були в нього в провадженні незначний проміжок часу. Відпрацьовували такі версії: умисне вбивство, вбивство з необережності внаслідок необережного поводження зі зброєю, браконьєри, перевіряли осіб, які були судимі за вчинення аналогічних злочинів та які відбули покарання. 
		Проводили огляд місця події, допити, відтворення з учасниками події, з відпочиваючими поряд, з`ясовували чи бачили авто. Відтворення проводили в наближених умовах. Велась відеозйомка експертом-криміналістом Кучер. Проводили відтворення, в тому числі з автомобілем "УАЗ" з фарою. В межах 100 км відпрацьовували всі УАЗи. Точно такого не було і не могло бути. Відпрацьовували все. УАЗ встановили, як і визначили як освічується, все зафіксували. Що не такий автомобіль, не такі умови, зауважень не було. Версія з УАЗом була повністю відпрацьована, перевірили все: реєстраційні служби, МРЕО. Версія на той час не знайшла підтвердження. 
		Постійно звітували в Київ, були заслуховування. Незаконних вказівок не було. Були вимоги закінчити. По цій справі робив все, що міг.
		В прокуратуру передали у зв`язку з резонансом. Забрали від них за заявою, скаргами потерпілої, яка бачила як заступник спілкувався з батьком ОСОБА_7 . Ця зустріч, на його думку, була у вихідні дні, без запису. Про стосунки керівництва прокуратури та батька ОСОБА_7 йому особисто не відомо. Брата ОСОБА_7 бачив раз, коли проводилося відтворення з Львівським слідчим, він був проїздом.
		Знає, що шкіра з голови потерпілої була вилучена і, на його думку, був вилучений фрагмент черепа, де був отвір. Все, що було, все передав. В нього не було, щоб щось пропало. 
		Потерпілій дробина попала у висок. Його версія - необережне поводження зі зброєю. Якщо б стріляли в притик, було б багато пошкоджень. В даному випадку лише одне.
		Транспортний засіб ОСОБА_7 був пошкоджений. 
		Він особисто допитував потерпілу, свідків. ОСОБА_93 був переляканий. У них у всіх була одна версія - приїхали браконьєри, засвітили, переплутали із звіром. Суперечностей у показах не могло бути, бо вони спілкувалися. Оперативникам відомі всі браконьєри в регіоні, тому вони на місцевому рівні відпрацювали все.
		Сліди вилучали, по них призначали експертизи. Але в нього справа була фрагментально, тому хто закінчував, може говорити про всю сукупність дій.
		Зброя ОСОБА_21 вилучалася. Версія, що міг вчинити злочин і ОСОБА_93 , і ОСОБА_21 , не виключалася. Про стосунки ОСОБА_7 і загиблої була версія, що він домагався її, троюрідну сестру. Допитували маму загиблої. Дружину ОСОБА_7 не могли допитати, бо вона була вагітна. 
		Там, на місці події горів вогонь, лампа, на його думку, якраз коли під`їхала машина була перепалка, тобто кричали люди чи щось. На той час зброя, з якої стріляли, не була вилучена. 
		Фіксували на касетну камеру "Panasonic", диск долучали і протокол перегляду. Все передали. До нього претензій по речових доказах чи ї передачі не було.
		Отже, допитані в якості свідків посадові особи правоохоронних органів, які брали участь у досудовому розслідуванні даного кримінального провадження, вказували на перевірку всіх версій, в тому числі і висунутих стороною захисту, які не знайшли свого підтвердження. Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, кожен давав свою оцінку, при чому різну, спираючись на певні здобуті докази або виходячи з суб`єктивних міркувань. При цьому, кожен однозначно ствердив, що незаконних вказівок не отримував щодо розслідування та особисто на них тиску зі сторони ОСОБА_7 не чинилося, однак справа знаходилася на контролі, проводилося багато перевірок. Слідчі СУ ГУ МВС України у Львівській області, у провадженні яких справа перебувала найдовше, вказували на численні порушення при зібранні та зберіганні доказів, їх втрату, та застосування з метою встановлення істини, в тому числі, і не передбачених КПК України, методів. Факт неналежної організації досудового слідства по даному кримінальному провадженню підтверджується і вказівками Генеральної прокуратури України про передачу справи до СУ ГУ МВС України у Львівській області від листопада 2009 року №04/2/4-4293-09 (т.4 а.п.183), а про упередженість при проведенні досудового слідства вже СУ ГУ МВС України у Львівській області свідчить ухвала Галицького районного суду м.Львова від 31.07.2014 у справі № 461/6848/14-к, якою задоволено заяву про відвід слідчого та прокурора (т.8 а.п. 56-58). 
		 
		ІІІ. Письмові та речові докази, досліджені судом, їх оцінка, а також мотиви неврахування окремих доказівю.
		До матеріалів провадження долучено дві топографічні карти місцевості, на яких зображено місцезнаходження урочища "П`янка", що неподалік с. Н.Мізунь Долинського району (т.7 а.п.187,188).
		З протоколу оглядумісця подіївід 24.07.2009та фототаблиць до нього вбачається, що огляд проводився з 6.15 до 19.45 годин. Місцем події є галявина, яка розміщена в урочищі «П`янка» на відстані 350 м на захід від лісової дороги, що з`єднує с. Н.Мізунь Долинського району та урочище «Дубовий кут», біля якої прокладена вузькоколійна колія із дерев`яним мостом через потічок. Від даного потічка на відстані 35 м в сторону урочища "Дубовий кут" є другорядна лісова дорога з лівої сторони, яка веде в урочище "П`янка". Через 350 м з правої сторони від зазначеної дороги на відстані 40 м розміщена галявина. Від дороги з правої сторони виявлено прим`ятість трави у вигляді колії, яка прокладена поміж насадженнями кущів. Щирина колії становить 135 см та слідом 30 см кожний. Територія місця події вкрита травою. На безпосередньому місці події трава площею 15х15 м викошена. Галявина розташована поміж деревами породи сосна та ліщина зліва від дороги та справа від пагорба, вкритого аналогічними деревами. 
		Посередині галявини стоїть розкладний столик. На відстані 1 м від стола - залишки вогнища. Виявлені продукти харчування, посуд, бутилки з спиртними напоями, одяг та інші предмети. 
		З місця події, а саме з галявини вилучено: 6 прозорих стаканів; гільзу; металічну кульку; куртку з плямами речовини бурого кольору; скло, на яке наклеєна плівка темного кольору; частину спорядження мисливського патрона. Кожен вилучений предмет поміщено у зазначені у протоколі пакети, конверти, чи коробки та опечатано. 
		По прим`ятості трави встановлено, що заїзд на галявину здійснено з лівої сторони (в`їздна колія 173 по зовнішньому та 145 ширина осі по внутрішньому розмірі), а виїзд - з іншої (виїзна колія 180 см по зовнішньому та ширина осі 153 см).
		Крім того, на відстані 3,5 м від лівої сторони стола та 3,4 м від скла в траві виявлено мисливський патрон 75 мм, діаметром 10 мм. Корпус гільзи виготовлений з пластмаси червоного кольору, на поверхні рельєфні маркувальні позначення САL-36. Капсуль гільзи патрона без пошкоджень. На відстані 270 м від галявини в східному напрямку на проїзній частині лісової дороги з лівої сторони на відстані 130 см від лівого та 260 см від правого краю дороги виявлено слід протектора шини автомобіля розміром 34*15 см, в якому відобразився малюнок у вигляді 2 вдавлених паралельно розміщених повздовжніх ламаних ліній, ширина між якими 28 мм, довжина ламаних згинів 24 мм, товщина - 3 мм. Аналогічний слід виявлено на відстані 300 м, розміром 21*34 см, з правої сторони. Дані сліди сфотографовані та зроблені їх гіпсові злитки. На відстані 320 м від галявини на відстані 1 м від лівого краю виявлено на камені 2 плями бурого кольору, подібні на кров. Камінь вилучено. 
		Фотофіксація проводилася фотокамерою "Саnon - А550". Відомості про відеофіксацію відсутні, учасникам про це повідомлялося, відеокамара не демонструвалась (т. 3 а.п. 94-114).
		Такий відеозапис не представлений і суду для огляду. Натомість, стороною обвинувачення долучено протокол перегляду відеозапису від 24.07.2009 року, згідно з яким ст. слідчий СВ Долинського РВ УМВС в Івано-Франківській обл. ОСОБА_145 за участі спеціаліста НДЕКЦ ОСОБА_180 продемонстрував понятим ОСОБА_181 та ОСОБА_182 відеозапис огляду місця події, про що останні розписались (т. 3 а.п. 115).
		Враховуючи відсутністьвідомостей прозастосування відеозаписупід часогляду місцяподії 24.07.2009у протоколівказаної слідчоїдії,невідтворення відеозаписуобвинуваченому тайого захисникампри пред`явленніучасникам процесуматеріалів справиу зв`язкуз закінченнямдосудового розслідування,незбереження йогов опечатаномувигляді присправі,а відповідноі ненаданнясуду дляогляду,суд вважає,що маломісце порушеннявимог ст.85-2КПК України1960року,а відповідноне бередо увагипосилання сторониобвинувачення назазначений відеозапис,як надодаток допротоколу огляду місця події від 24.07.2009.
		Щодо самогопротоколу огляду місця події від 24.07.2009, суд звертає увагу, що він не відповідає вимогам ч. 4 ст. 85 КПК України 1960 року, згідно з якою протокол підписують особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Протокол складений слідчим ОСОБА_142 у присутності 11 посадових осіб УМВС України, з участю чотирьох спеціалістів НДЕКЦ та запрошених двох понятих, однак підписаний тільки слідчим, двома понятими та однією з присутніх осіб.
		З вищеперелічених вилучених під час огляду місця події предметів для огляду в якості речових доказів суду надано тільки камінь, опечатаний в поліетиленовому пакеті з биркою, та камуфляжну куртку в чорному поліетиленовому пакеті з биркою. Інші речові докази відсутні.
		Щодо долученої до протоколу огляду місця події від 24.07.2009 фототаблиці за фактом нанесення вогнепального поранення гр. ОСОБА_20 , 1984 р.н., в урочищі "П`янка" с.Новий Мізунь, то на світлинах чітко відображено слід заїзду та виїзду автомобіля на галявину, навколо якої ростуть кущі та дерева. Посеред галявини стіл зі стільцями, місце від вогнища, на столі посуда, наповнена їдою, збоку в коробках продукти харчування, з іншої сторони від стола - куртка. Будь - які ознаки конфлікту чи суперечки відсутні. На фото також зафіксований ще один слід автомобіля, а також місця, де виявлені гільзи та контейнери, що знаходяться на певній відстані один від одного, пошкоджене скло автомобіля (т. 3 а.п. 117-135).
		Згідно з протоколом огляду місця події від 25.07.2009, який проводився слідчим ОСОБА_142 із залученням понятих ОСОБА_183 та ОСОБА_184 з 16.00 годин до 17.00 годин, на галявині в урочищі "П`янка", де ОСОБА_20 отримала вогнепальне поранення, було скошено траву, після чого виявлено та вилучено:
		- на відстані 25 м від дороги та 50 м від вогнища в північно-східному напрямку - пластмасовий предмет білого кольору, циліндричної форми, довжиною 3,2 см, діаметром 1 см з отвором в середині;
		- на відстані 22 м від дороги та 4,5 м від першого предмета - половинку пластикового предмету білого кольору, візуально схожого до контейнера на картеч мисливського патрона, довжиною 35 мм, шириною 16 мм та 8 мм глубиною;
		- на відстані 17 м від дороги та 20 м від другого предмету - половинку пластикового предмету білого кольору, візуально схожого до контейнера на картеч мисливського патрона, довжиною 35 мм, шириною 16 мм та 8 мм глубиною.
		Кожний предмет окремо поміщений в прозорий поліетиленовий пакет та паперовий конверт, які належним чином опечатані. На конвертах виконано пояснювальний напис, які підписані понятими та присутніми (т. 3 а.п. 136).
		Судом оглянуто, як речові докази, вилучені контейнери, які поміщені у конверти, на яких маються численні печатки та підписи про їх опечатування, в тому числі в експертних установах. На двох з цих конвертів, зокрема, з написами про вилучені з місця події пластикові предмети № 1 та №2 відповідно, на зворотній стороні вказано, як понятого ОСОБА_185 та міститься його підпис, однак, у вищеописаному протоколі огляду місця події, під час якого вилучені ці контейнери, такий понятий не зазначений, натомість участь у слідчій дії брав понятий ОСОБА_186 .
		Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 25.07.2009, проведеного в період з 17.30 до 18.45 год слідчим ОСОБА_142 з участю понятих ОСОБА_185 та ОСОБА_183 , під час огляду галявини пристроєм "Explorer SE" на відстані 5 м від вогнища в північно західному напрямку в траві виявлено металічний предмет сірого кольору неправильної форми 9x5 мм. При огляді дерев`яного стільця виявлено в нижній планці пошкодження у вигляді отвору в деревині, в якому проглядається металевий предмет сірого кольору. Металічний предмет та планку вилучено (т. 3 а.п. 137 -142).
		Вилучені предмети, які в подальшому визнані речовими доказами (постанова від 07.07.2010 (т. 10. а.п. 223), для огляду в судовому засіданні не надані.
		25липня 2009року слідчим ОСОБА_142 у присутності шести працівників Бистрівського лісництва та понятих ОСОБА_187 і ОСОБА_188 також проведено огляд місцяподії - території, прилеглої до ур. П`янка, с. Н.Мізунь Долинського району, починаючи від будівлі Бистрівського лісництва, за допомогою автомобіля "УАЗ". В ході огляду будь-яких покинутих транспортних засобів та свіжих слідів протекторів шин автомобілів, прим`ятості трави чи пошкоджень рослинності не виявлено, що вбачається з протоколу огляду місця події від 25.07.2009 року, план-схеми до нього та фототаблиць (т. 3 а.п. 143 - 158). 
		При цьому сторона захисту звернула увагу на наявність від місця події в сторону гір дорожніх розвилок, які ведуть у гори, зазначений їхній кілометраж, приблизно 10 км, та що шлях прибуття та відходу невідомого злочинця зі сторони урочищ "Плистатий" та "Бистрий" не відпрацьовувався взагалі органом досудового розслідування.
		З протоколу огляду місця події від 30.07.2009 вбачається, що об`єктом огляду являється грунтова дорога, яка відходить ліворуч зі сторони грунтової основної дороги з с.Н.Мізунь, знаходиться на відстані 42 м від струмка, що протікає перпендикулярно основній дорозі. Видима дорога веде в урочище «П`янка». На відстані 15 м від основної дороги з правої сторони, виявлено вм`ятість трави, залишена транспортним засобом. Трава прим`ята в напрямку від дороги. Довжина заїзду 17 м. На відстані 41 м від основної дороги вправо від дороги в урочище "П`янка" знаходиться заїзд (копія), який веде на викошену галявину. Заїзд до даної галявини довжиною 64 м. На відстані 545 м від грунтової дороги основної вправо від дороги виявлено слабо помітні сліди від автомобіля, розміри яких встановити не представляється можливим, дані сліди являються заїздом і ведуть до галявини. Обабіч дороги густі зарослі кущів та дерев. На галявині виявлені та вилучені металеві предмети, які пронумеровані. Під час огляду здійснювалось фотографування за допомогою цифрового фотоапарату "Саnon", однак фототаблиця до протоколу не долучена (т. 3 а.п. 158 -160).
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.08.2009, проводився огляд польової дороги із сторони основної дороги, що веде через річку. На відстані 40 м від виїзду, по середині дороги, виявлено пляму речовини чорного кольору із запахом паливо мастильних матеріалів. На відстані 250 м від заїзду виявлено пляму речовини чорного кольору, розміром 25*52 см із запахом паливо мастильних матеріалів (т. 3 а.п. 161 - 162).
		Згідно з протоколом огляду місця події від 28.08.2009, на галявині в урочищі «П`янка» ОСОБА_7 розташував свій т/з марки «Тойота Ленд Крузер» в тому ж місці та положенні, в якому він знаходився 24.07.2009. В результаті експерименту було встановлено місце пересічення шнурів, яке розміщене на відстані 86,4 м від автомобіля в напрямку дороги, яка з`єднує с. Н.Мізунь та урочище «Дубовий кут» та 6 м перпендикулярно до обочини дороги, що веде в урочище «П`янка». Тобто, встановлено, що від т/з марки «Тойота Ленд Крузер» до місця, з якого стріляли, відстань становить 86,4 м (т. 3 а.п. 163). 
		З протоколуогляду місцяподії від 23.11.2009 та фототаблиць до нього вбачається, що на галявині в урочищі «П`янка» на відстані 2,14 см від місця, де було багаття в сторону другорядної дороги знаходиться «капличка» чорного кольору, виготовлена з мармурового каменю, на якій знаходиться хрест (т. 3 а.п. 164 - 167).
		У протоколі оглядумісця подіївід 08.12.2009 зазначено, що в результаті огляду встановлено, що всі оглянуті урочища, завершуються тупиками. Виїзд з території Бистрівського лісництва можливий лише дорогою, що веде до с.Н.Мізунь. Переїзд з урочище Глибоке можливий вантажним автомобілем. При цьому, на долученій фототаблиці, зокрема, на фото №11, 12 відображено, що дорога веде далі в гори через річку, тупика чи її закінчення не видно (т. 3 а.п. 168 - 183).
		З протоколу огляду та вилучення від 25.07.2009, складеного ст. о/у СКР Долинського РВУМВС ОСОБА_189 , вбачається, що в приміщенні реанімаційного відділення Долинської ЦРЛ черговий лікар ОСОБА_190 у присутності двох понятих видав для огляду одяг, що був на тілі ОСОБА_20 , а саме: штани короткі (шорти) білого кольору, на верхній задній частині яких мається велика пляма жовтого кольору; частину верхнього кольору  футболки білого кольору, на якій маються плями бурого кольору; бюстгальтер білого кольору, на бретельках якого маються плями бурого кольору; плавки коричневого кольору; чехол для одягу чорного кольору. Вище перелічений одяг вилучений в Долинський РВ УМВС (т. 3. а.п. 184). 
		Колегія суддів звертає увагу, що вилучений одяг потерпілої не пошкоджений. При цьому також звертає увагу, що до матеріалів провадження не долучені докази, які підтверджують повноваження особи, яка вилучила одяг, а саме: відсутнє доручення слідчого про провадження слідчих дій відповідно до вимог ст. 114 КПК України в редакції 1960 року.
		Згідно з протоколом огляду трупа від 28.07.2009, при дослідженні основи черепа, виявлено стороннє тіло сірого кольору розміром 0,8*08*0,62 см, яке вилучено та поміщено до прозорого поліетиленового пакету. Крім цього, з обох рук трупа зроблено зрізки нігтів з піднігтьовим вмістом та поміщено до двох окремих пакетів. Також вилучено пару носків білого кольору з повздовжніми полосами червоного кольору та поміщені до прозорого поліетиленового пакету (т. 3 а.п. 185 -187).
		Оцінюючи даний доказ з приводу його допустимості, слід зазначити, що протокол складений ст. слідчим СВ СУ УМВ України в Івано-Франківській області ОСОБА_191 із залученням експертів, у присутності понятих. Однак, незважаючи на неодноразові вимоги, стороною обвинувачення не долучено доказів про включення даного слідчого до СОГ. Про відсутність повноважень у даного слідчого на вчинення слідчих дій у даному кримінальному провадженні вказувала і сторона захисту. Згідно з долученими постановами про створення слідчої групи, на час проведення огляду трупа діяла постанова про створення слідчої групи від 24.07.2009 (т.4 а.п. 176), до складу якої слідчий ОСОБА_191 не входила. Таким чином, огляд трупа та протокол цього огляду від 28.07.2009 складений неуповноваженою особою. Крім того, відсутні фототаблиці, на яких зображений посторонній предмет сірого кольору, хоча у протоколі зазначено, що фотофіксація велася. Вилучений з голови потерпілої ОСОБА_20 сторонній предмет не був наданий суду для огляду в зв`язку з його втратою на досудовому слідстві.
		Вирішуючи клопотання сторони захисту про визнання протоколу огляду трупа від 28.07.2009 (т.4 а.п.190-192) недопустимим, колегія суддів приходить до таких висновків. 
		Згідно зі ст. 113 КПК України в редакції 1960 року, яка діяла на час проведення вказаної слідчої дії, досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий зобов`язаний негайно приступити до провадження слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві. 
		Відповідно до ст. 119 КПК України в редакції 1960 року, якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. 
		Отже, виходячи з аналізу вищеописаних норм, повноваження слідчого на проведення досудового розслідування повинно в будь-якому випадку підтверджуватись процесуальним документом, у даному випадку відповідною постановою.
		Постанова про повноваження слідчого ОСОБА_191 на вчинення слідчо-розшукових дій у даній кримінальній справі відсутня. А посилання представника потерпілого на те, що в огляді трупа брав участь заступник начальника СУ МВС ОСОБА_192 , не заслуговують на увагу, оскільки останній тільки брав участь у проведенні слідчої дії, а не особисто проводив її, як цього вимагає ст. 114-1 КПК України в редакції 1960 року.
		У частині 3 ст. 62 Конституції України закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року надано офіційне тлумачення положення першого речення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, необхідно розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		Таким чином, доказ одержаний з порушенням вимог КПК України, неуповноваженою на те особою, не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення та повинен бути визнаний недопустимим.
		Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 27.07.2009, начальник СКР Долинського РВ УМВС майор міліції ОСОБА_193 в приміщенні службового кабінету у присутності двох понятих оглянув рушницю Сайга -410К № НОМЕР_4 чорного кольору з від`ємним магазином та 6 патронів з маркувальним позначенням САL 36/, які видав ОСОБА_7 та пояснив, що дана рушниця належить йому, і в ніч на 24.07.2009 він з неї здійснив постріл вверх, після того як невідома особа здійснила постріл в нього, його дружину, ОСОБА_38 та його дружину, поранила ОСОБА_194 , а також пошкодила його автомобіль. Вищевказану рушницю з магазином та патронами поміщено в поліетиленовий пакет та вилучено в Долинський РВ УМВС. Даний протокол не підписаний особою, яка його складала, відсутній час вчинення процесуальної дії (т.3 а.п.188). Крім того, не надано документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_195 на вчинення слідчих дій, так як у СОГ він був включений тільки 29.07.2009, про що свідчить постанови про створення слідчої та слідчо-оперативної групи від 24 липня 2009 року та 29 липня 2009 року (т.4 а.п.176, 177-178).
		Згідно з протоколом огляду місця події від 24.07.2009 та фототаблицями до нього, оглянуто автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який знаходиться на задньому дворі Долинського РВ УМВС. Зовнішній стан брудний, по нижній третині автомобіля є залишки бруду у вигляді нашарування грунту. На час проведення огляду двері зняходяться у відчиненому стані, шини коліс без пошкоджень. Огляд автомобіля проводився з передньої частини у напрямку до задньої. На передньому лобовому склі є зовнішнє пошкодження у вигляді тріщин скла довжиною 1,07 м. Також навпроти сидіння водія є тріщина лобового скла дугоподібної форми довжино 50 см. При зовнішньому огляді скла передніх та задніх, лівих та правих дверок ушкоджень не виявлено. В задній частині автомобіля з правої сторони виявлено відсутність скла розміром 70*45 см. На відстані 4 см від нижнього краю скла з правої сторони є отвір в склі розміром 1,2*1,3 см неправильної овальної форми. В ущільнювачі правого бокового заднього скла в горі виявлено ушкодження ущільнювача у вигляді отвору діаметром 3 мм. У задньому верхньому куті правої задньої дверки виявлено ушкодження пластинового вітровика розміром 0,4*1,1 см, що являє собою ввігнутість в середину, глибиною 0,2 см. В ході огляду автомобіля вилучено: частину металу сірого кольору зі світлим блиском металу, яка була виявлена з ушкодженням задньої дверки, яка за допомогою пінцета поміщена на частину пластиліну, який упакований в поліетиленовий пакет; частина металу сірого кольору зі світлим блиском металу, яка була упакована аналогічним чином. Під час огляду застосовувався фотоапарат "Canon" для фотознімків. Також проводилась відеозйомка відеокамерою "Panasonic" на відеокасету іноземного виробництва (т.3 а.п.189-192, 194-211).
		Отже, встановлено, що транспортний засіб має пошкодження в тих місцях, як вказують обвинувачений та свідки, що були присутні під час події, що підтверджує їхні показання в частині пострілу в автомобіль та, як наслідок, влучення, пошкодження скла в задній правій частині автомобіля. Також зазначено про вилучення з автомобіля особистих речей ОСОБА_20 , в т.ч. грошей, що спростовує твердження потерпілої про заволодіння обвинуваченим цінними речами останньої. 
		При цьому, слід зауважити, що відео даного огляду суду не було надано, хоча відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 24.07.2009, слідчий СУ УМВС в Івано-Франківській області ОСОБА_196 продемонстрував понятим ОСОБА_197 та ОСОБА_198 , а також ОСОБА_199 , відеозапис огляду автомобіля, про що останні розписались (т.3 а.п.193).
		З протоколу додатковогоогляду транспортногозасобу від26.07.2009 вбачається, що при зовнішньому огляді автомобіля «Тойота Ленд Крузер» на даху на краю правого ребра жорсткості, на віддалі 500 мм від заднього зріза люка в напрямку до задньої частини автомобіля, знаходиться витягнута вм`ятина розміром 4,5*23 мм, направлена під кутом 20-25 градусів до повздовжньої осі автомобіля (від правої передньої частини до лівої задньої частини автомобіля). В площині контакту зі стороннім предметом виявлено нашарування металу сірого кольору у вигляді паралельних рисок, направлених вздовж пошкодження в напрямку до задньої лівої частини автомобіля (т.3 а.п.212-213).
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 28.08.2009 та фототаблиць до нього, автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , оглядався на наявність слідів біологічного походження. З місця огляду вилучено: килимок із прошитих кусків хутра з плямами речовини бурого кольору; 3 плями на кришці багажника бурого кольору, зразок яких відібрано на марлевий тампон; дерев`яну лопатку із плямами речовини бурого кольору; обшивку нижньої частини кришки багажника сірого кольору з групою плям бурого кольору; жіночі тапочки; зразки плям речовини бурого кольору на марлевий тампон, які знаходяться на оздобленні нижньої частини багажника; зразки плям речовини бурого кольору на марлевий тампон, які розташовані на правій стіні багажника; килимове покриття сіро-чорного кольору з нижньої частини багажника; 4 доктиплівки з мікроб`єктами з чотирьох сидінь автомобіля (т.3 а.п.214-251).
		Згідно з протоколом оглядумісця подіївід 14.08.2009та фототаблицямидо нього, місцем події являється територія ТзОВ «Долина», яка знаходиться по праву сторону від автодороги «Долина-Хуст» в м. Долина по вул.Обліски,94. Описані наявні там будинки. Крайнім справа розташований одноповерховий будинок прямокутної форми 10*25м. В даному будинку знаходиться кімната, в якій ОСОБА_21 зберігав зброю, розміром 5*7 м. Вхід в кімнату здійснюється через двохстворчасті дерев`яні двері. Вздовж лівої стіни перебуває шафа з антресолями і за ними є металевий двохсекційний сейф висотою1,15 м. На момент огляду сейф зачинений і опечатаний. Також оглянуто кімнату, в якій ОСОБА_21 ночував тієї ночі спільно з дружиною. У жодній з оглянутих кімнат обстановка не порушена (т.4 а.п.1-11).
		Як встановлено з даного протоколу та долученої фототаблиці, сейф сфотографовано та оглянуто закритим, тому встановити чи помістилася би в нього зброя не вдається можливим. Крім цього, огляд проводиться в присутності ОСОБА_21 , без обвинуваченого ОСОБА_7 , що свідчить про доступ першого до цих кімнат. На вікнах в оглянутому будинку відсутні металеві решітки, що спростовує покази ОСОБА_21 про те, що є кімнати, вікна на яких з решітками, що було підставою для зберігання в них його зброї.
		Під час досудового розслідування встановлено та підтверджено в судовому засіданні, що на відстані приблизно 770 метрів від місця події відпочивала компанія з м.Калуш (т. 7 а.п. 192), учасники якої стосовно відомих їм обставин допитані в судовому засіданні.
		Даними відеорозвідки підтверджується відсутність на місці події в урочищі "П`янка", а також неподалік вказаного місця достатнього покриття будь-якого оператора стільникового зв`язку для ведення розмов. Також проведено радіорозвідку в місцях, де перебували ОСОБА_20 , та встановлено станції стільникового зв`язку там. Зроблену виїмку телефонних з`єднань номерів телефону учасників події, з яких встановлено факт їхнього спілкування між собою 23.07.2009 до виїзду на відпочинок та до моменту зустрічі на водоспаді (т. 7 а.п. 214- 235). Даними деталізації полокальних іроумінгових дзвінкахабонента НОМЕР_6 з 20.07.2009по 25.07.2009 встановлено, що 23.07.2009 о 09.55.21 годин на вказаний номер поступив вхідний дзвінок від абонента НОМЕР_7 , після чого відразу, через 25 секунд, було здійснено зворотній дзвінок з телефона № НОМЕР_6 на номер телефона НОМЕР_7 . З 20.36 годин 23.07.2009 по 00.44 год 24.07.2009 телефонних з`єднань не було, при цьому останній та перший дзвінок в зазначений час було зроблено на телефон НОМЕР_8 (т.11 а.п.30-39). Викладене підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що до нього 23.07.2009 зранку зателефонувала ОСОБА_20 , після чого він відразу їй відзвонився, оскільки користувався безлімітним тарифом, та по дорозі в лікарню він першому зателефонував ОСОБА_21 .
		З протоколу відтворенняобстановки таобставин подіївід 01.08.2009 вбачається, що з метою перевірки показів свідка ОСОБА_7 , останній відтворив обстановку та умови, які зазначені у протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 31.07.2009, а саме події, які відбувались в ніч з 23 на 24 липня 2009 року. Перед початком слідчої дії всім учасникам оголошено, що хід та результати відтворення будуть фіксуватися за допомогою відеозйомки на відеокамеру "Панасонік М7" та відеострічку імпортного виробництва, однак відеозапис суду не надано (т.4 а.п.24-27).
		Відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7 , як свідком, проводилося також 09.04.2010 та 11.06.2010. 
		Як встановлено з протоколу відтворення обстановки та обставин події (з використанням відеозапису) від 09.04.2010, фототаблиць та план-схем до нього, складеним ст.слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_200 , ОСОБА_7 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, повторно відтворив обстановку та умови, які зазначені у протоколі його допиту як свідка від 31.07.2009 року, де показав всі обставини щодо присутніх, розміщення автомобіля УАЗ, вистріл із рушниці Сайга 410, оглянуто та проведено обміри ушкоджень на автомобілі "Тойота Ленд Крузер". На підтвердження версії ОСОБА_7 складено плани-схеми, в яких зазначено заміри, що відображені у ескізах (т. 4 а.п. 28-62).
		Переглянувши в судовому засіданні відеозапис описаної слідчої дії, колегія суддів звертає увагу на те, що надані касети не опечатані, на них відсутні бірки.
		На записі зафіксовано про попередження ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Підтверджуються обставини, описані у протоколі слідчої дії. Однак, у протоколі не зафіксовані показання ОСОБА_7 про те, що біля водоспаду сиділи знайомі продавці з торгового центру «Гермес». Слідчий вказав, що це не має значення. Не зафіксована пропозиція ОСОБА_7 підійти та зняти місця, де зрубані ялинки, та відмова слідчого у цьому. Відсутнє зауваження свідка, що подія відбулася вночі, а не вдень, як при відтворенні, а також його пояснення, що коли автомобіль зупинився, зверху по центру на ньому був фарошукач, який світився. ОСОБА_7 не міг відповісти, в якому положенні знаходилась Іванка, куди подівся Тишківський, однак він намагався згадати події, відтворити їх. Стверджував, що всі дивилися у сторону автомобіля, відповідно і ОСОБА_20 , напевно, не могла сидіти до нього спиною. Можливо вставала. Вказував на ялинки, які були між ними, та що все відбувалося вночі, що він погоджується відтворити саме в цю пору доби.
		З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2010 вбачається, що ОСОБА_7 відтворив маршрут руху з місця події до Долинської ЦРЛ з використанням транспортного засобу марки "Тойота Ленд Крузер". При слідчій дії використовувався також автомобіль "УАЗ". Фіксувався час його розвороту та час після якого учасники події вирушили на автомобілі ОСОБА_7 до Долинської ЦРЛ. Відстань від місця події до входу в приймальне відділення Долинської ЦРЛ склала 21 км 900 м. Загальний час, який було затрачено з моменту виїзду з місця події до моменту приїзду в Долинську ЦРЛ, з урахуванням зупинки біля Чеської бази, становив 22 хв 31 сек (т. 4 а.п. 63-65).
		Згідно з протоколомвідтворення обстановкита обставинподії від11.06.2010 та план-схемою, ОСОБА_7 відтворив події, які мали місце в ніч з 23 на 24.07.2009 в хронологічному порядку та відповідно в тій самій динаміці, в якій вони відбувались безпосередньо під час вчинення злочину. Під час слідчої дії проведені заміри часу, який було затрачено на вчинення певних дій та який міг бути між двома пострілами. Встановлено орієнтовний час між пострілами згідно з показаннями свідка ОСОБА_7 - 30 секунд. Відповідно до проведених обмірів, автомобіль УАЗ знаходився на відстані 70,3 м до переднього лівого колеса від попелища на галявині, від переднього лівого колеса по прямій до дороги - 17,5 м. Від попелища до заднього лівого - 72,58 м та від даного колеса по прямій лінії до дороги 17 метрів (т. 4 а.п. 66-72)
		Відтворення обстановки та обставин події неодноразово проводилось і з іншими свідками, в тому числі, з особами, які відпочивали разом з потерпілою ОСОБА_20 в ніч з 23 на 24 липня 2009 року. 
		Так, з протоколу відтворенняобстановки таобставин події від25.07.2009 вбачається, що ОСОБА_93 відтворив обстановку і обставини спричинення вогнепального поранення ОСОБА_20 . На місці події в урочищі "П`янка", с. Н. Мізунь, він показав і розташував автомобіль "Шевроле-Нива" сріблястого кольору таким чином, як був розташований автомобіль "Тойота Ленд Крузер", що належить ОСОБА_7 . Словесно пояснив як були розташовані автомобіль і столик та де знаходились учасники події: він сидів за столом, а ОСОБА_7 - паралельно йому з іншої його сторони, ОСОБА_20 - на розкладному кріслі навпроти них, ОСОБА_73 та його дружина перебували у задній частині автомобіля. В цей час зі сторони села Н Мізунь наближався автомобіль з північно-східного напрямку, який мав дві основні фари круглої форми та одну фару круглої форми, яка встановлена над фарами на відстані 1,5-2 м. Протягом 1-2 хв фара світила в їх сторону, у них горів вогонь, галявину освічував ліхтар. Щоб з`ясуваати, що це за автомобіль, він перебіг дорогу і, перебуваючи на протилежній стороні галявини, почув один постріл, після цього - другий віддалений постріл. Скільки часу минуло між двома пострілами, пригадати не може, як і де саме він знаходився під час них (т.4 а.п.74-75).
		Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 01.08.2009, ОСОБА_93 відтворив обстановку та умови, які зазначені в протоколі його допиту як свідка, а саме події, які мали місце в ніч з 23 на 24 липня 2009 року, починаючи з моменту приїзду його та дружини на водоспад, купання в річці та переїзду на автомобілі ОСОБА_7 на місце відпочинку. ОСОБА_93 відтворив обставини події, які відбувалися на галявині, розповів про автомобіль з фарошукачем, який зупинився на відстані 80-100 м від них, спрямувавши світло в їх сторону. Після викрику ОСОБА_7 він напівприсядки побіг до дороги. В цей момент пролунав один дуже гучний постріл. Він ліг на землю, та, не піднімаючи голови, почув другий постріл, менш потужний, ніж перший, зі сторони своєї компанії. Пізніше дізнався, що постріл здійснений ОСОБА_7 з рушниці "Сайга" з-за машини. До того моменту йому не було відомо, що в ОСОБА_7 в автомобілі є рушниця. Згідно з проведеними обмірами, від початку автомобіля УАЗ д.н.з. НОМЕР_9 , який використовувався для проведення слідчої дії, до правого заднього колеса автомобіля "Тойота Ланд Крузер", відстань становить 105 м 30 см (т.4 а.п.76-80). 
		Згідно з протоколом відтворенняобстановки таобставин подіївід 01.08.2009 з метою перевірки показів ОСОБА_95 , останній відтворив обстановку та обставини події з моменту його приїзду з дружиною на річку на автомобілі "Фольцваген Пассат", купання там та переїзду на автомобілі "Тойота Ланд Крузер" ОСОБА_7 до місця відпочинку. Описав дії присутніх під час відпочинку та події, що там відбувалися до моменту, коли вони побачили як під`їхав автомобіль з фарошукачем (т.4 а.п.81-84).
		З протоколу відтворенняобстановки таобставин події(звикористанням відеозапису)від 03.06.2010 вбачається, що зі свідком ОСОБА_146 з метою перевірки його показань слідчим СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_200 проводилося відтворення подій, які мали місце в ніч з 23 на 24 липня 2009 року, під час яких було вчинено умисне вбивство ОСОБА_20 . Зокрема, описано події після приїзду на галявину в урочище "П`янка": хто чим з присутніх займався під час відпочинку та як під`їхав автомобіль, схожий на швидку допомогу марки УАЗ, зверху на якому світила потужна фара, знизу світило дві фари, підфарників не було, описано два постріли, які пролунали, як почала віддалятись машина, обставини виявлення пореної ОСОБА_20 та надання їй допомоги (т.4 а.п.85-88). Описаний протокол підписаний тільки одним із понятих, хоча вказано, що їх було двоє.
		Описані слідчі дії з ОСОБА_146 велися з використанням відеозйомки на відеокамеру "SONY" DSC-T2, "Панасонік М7" та "Соні 480Х" відповідно, однак касети із зазначеними відео суду для огляду не надано.
		11 червня 2010 року проводилося ще одне відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_146 , під час якого встановлено автомобілі УАЗ та "Тойота Ланд Крузер", так як на це вказав свідок, та здійснено обміри відстані між ними, про що складено протокол та план-схемою до нього. Відстань від попелища до переднього колеса УАЗ - 73,4 м, від даного колеса до дороги - 11,6 м, та 75,68 м від попелища до заднього лівого колеса і 10,8 м від вказаного колеса до дороги (т.4 а.п.91-94).
		З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.08.2010 вбачається, що свідок ОСОБА_93 відтворив усі події в динаміці, які мали місце в ніч з 23 на 24 липня 2009 року після того моменту, як він почув та побачив наближення невідомого автомобіля та його зупинення. Проведено експерименти із визначенням часу вчинення різних дій. Секундомір увімкнено, коли ОСОБА_93 побіг з місця, в якому він спостерігав за невідомим автомобілем. Час від початку бігу до місця падіння та першого вистрілу - 23 сек, коли почув менш гучний постріл та як від`їжджає автомобіль до моменту підняття показник секундоміра 1,13 хв. ОСОБА_93 добіг до місця відпочинку час 1,43 хв. При повторному експерименті час на вчинення описаних дій - 1,33 хв. Також виміряно час з моменту, коли ОСОБА_93 забіг на галявину до моменту від`їзду автомобіля "Тойота Ланд Крузер" з усіма присутніми та пореноною ОСОБА_20 в сторону лікарні, який становив 1,18 хв, 1,02 хв та 1,18 хв при повторних експериментах (т.4 а.п.95-103). Судом оглядалася касета зафіксованої слідчої дії, однак через її розмагнічення відтворити її не представилось можливим. До протоколу долучено план-схему (т.4 а.п.105) та фототаблиці (т.4 а.п.106-111).
		Як вбачається з протоколу відтворенняобстановки таобставин подіївід 09.04.2010,план схемита фототаблицьдо нього, з метою перевірки і уточнення показань ОСОБА_17 розповіла про події, які мали місце 24 липня 2009 року, під час яких було поранено ОСОБА_20 . Свідка попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Право не свідчити проти себе та близьких родичів не роз`яснювалось. ОСОБА_17 повідомила, що приблизно о 17 годині вона, її чоловік ОСОБА_7 та ОСОБА_20 на автомобілі "Тойота Ленд Крузер" поїхали на річку купатись. Приблизно о 20 годині до них під`їхали їхні друзі Тишківські, з якими попередньо домовились про зустріч. Десь о 21 годині вони переклали всі речі в автомобіль "Тойота Ленд Крузер" і поїхали далі для того, щоб зварити кашу та посмажити м`ясо. Розповіла про події, які відбувалися під час відпочинку, атмосферу, яка панувала, де хто знаходився, коли під`їхав невідомий автомобіль, після чого, приблизно через 2 хв, вони почули постріл. ОСОБА_7 в цей момент був біля ОСОБА_152 . Після пострілу ОСОБА_7 вибив ліхтар і стало темно, закрив багажник. Він зайшов з другої сторони автомобіля, відкрив задні двері, склав рушницю, яку завжди носить з собою і виконав постріл. Вони з ОСОБА_118 кричали. ОСОБА_7 відчинив багажник. Коли вони вилізли з багажника, побачили на землі ОСОБА_26 , в якої з рота текла кров. Далі було відтворено описані нею події, вказано на положення, в якому вона знаходилася під час пострілу та після нього, зокрема, вона максимально нагнулася вперед, зауваживши, що сильно не могла нагнутись, оскільки тоді їй заважав живіт. Описала ушкодження від пострілу на машині, вказала на положення ОСОБА_20 та як вони її доставляли в лікарню. Події під час пострілу відтворювались декілька раз в динаміці відповідно до хронометражу, як все відбувалось (т. 4 а.п. 112-132).
		Згідно з ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України 1960 року з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності. Виконання цих дій допускається при умові, коли вони не принижують гідності осіб, що беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров`я.
		Однак,оглянувши всудовому засіданні відеозапис відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_17 09.04.2010, слід звернути увагу, що під час самої події злочину ОСОБА_17 , будучи на восьмому місяці вагітності, перебувала в багажнику автомобіля "Тойота Ленд Крузер" разом з ОСОБА_19 , з якою товаришує. Проте, під час відтворення обставин події та проведення слідчого експерименту статистом ОСОБА_19 було обрано особу чоловічої статі. Таким чином, ОСОБА_17 відтворювала свої дії, а саме: змушена була неодноразово згинатися, перебуваючи в багажному відділенні автомобіля, поруч з незнайомим їй чоловіком. Суд не вважає такі умови наближеними до тих, які були під час самої події злочину. Зважаючи на те, що відтворення відбувалося у вузькому приміщенні незнайомими особами протилежної статі, та, беручи до уваги дії, які повинна була вчиняти свідок, колегія суддів вважає, що не були дотримані і вимоги ч. 2 ст. 194 КПК України 1960 року, щодо не приниження гідності особи при вчиненні слідчої дії.
		Під час додаткового відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_17 11.06.2010, виміряно час, який затрачався на кожну з подій, описаних свідком. Проведено декілька експериментів, в ході яких отримано такі результати заміру часу: 
		№0 побачила, що в автомобілі три фари - 22 та 16 сек,
		№1 автомобіль зупинився - 24, 28 та 31 сек,
		№2 наводиться на учасників фара і відразу 1 постріл - 36, 34 та 35 сек,
		№3 ОСОБА_201 зачиняє багажник - 42, 38 та 40 сек,
		№4 Кощинець відчинив задню дверку авто - 45, 40, 42 сек,
		№5 ОСОБА_28 чує другий постріл - 51, 50, 48 сек,
		№5-1 автомобіль розвертається та їде з галявини - 56 та 58 сек,
		№6 відчинення багажника та вихід з автомобіля Кощинець - 1,23 хв, 1,08 хв, 1,05 хв,
		№7 бачить ОСОБА_26 , підбігають хлопці - 1,28 хв, 1,12 хв, 1,09 хв,
		№8 автомобіль починає рух з місця події - 1,34 хв, 2,03 хв, 1,58 хв.
		Проведено виміри, під час яких встановлено відстань від попелища до переднього лівого колеса - 82 м та від цього колеса до дороги - 10,8 м. Відстань від заднього колеса - 84,28 м та до дороги -9,9 м, про що складено план-схему (т. 4 а.п. 133-137).
		З протоколу відтворення обстановкита обставинподії (звикористанням відеозапису)від 26.05.2010 вбачається, що з метою перевірки показань на місці події свідка ОСОБА_19 , остання розповіла про події, які мали місце в ніч з 23 на 24 липня 2009 року. Зокрема, 23.07.2009 в обід до неї подзвонив її чоловік з пропозицією від ОСОБА_7 та його дружини після роботи відпочити на природі. Біля 19 години вони поїхали в с. Н.Мізунь, де зустріли ОСОБА_90 та ОСОБА_202 , з якими була троюрідна сестра ОСОБА_112 . Покупавшись, вони переклали свої речі в автомобіль ОСОБА_7 , поїхали до місця відпочинку, де розмовляли, готували їжу. Коли стемніло, близько опівночі, з`явилась машина, яка присвітила світлом фар і, через деякий короткий час, пролунав вистріл. Протягом хвилини пролунав другий вистріл. І після цього вони побачили, що ОСОБА_26 лежала нерухома. Чоловік поставив її в машину і вони завезли її в Долинську ЦРЛ. ОСОБА_19 на місці з допомогою статистів відтворила описані нею події, вказавши де хто знаходився з присутніх та як були розміщені автомобілі та інші предмети. Також проводились слідчі експерименти відтворення вказаної події в динаміці, під час чого здійснювався хронометраж з метою визначення часу між першим та другим пострілом, який при різних експериментах встановлено 19, 18, та 11 секунд. Час з моменту як ОСОБА_19 почула звук автомобіля до другого пострілу - 45 сек, 42 сек, 37 сек та 43 сек при різних експериментах. Час від появи автомобіля до моменту як вони поїхали в лікарню становить відповідно 2 хв 36 сек, 3 хв 30 сек, 3 хв 02 секунди. Також проведено заміри відстаней з метою деталізації місця розташування автомобіля "Тойота Ленд Крузер" та умовного автомобіля, з якого здійснено постріл, що також відображено в план-схемі до протоколу та фототаблицях (т.4 а.п.140-149, 152, 153-158).
		Суду було представлено відеозапис вказаної слідчої дії, однак тільки та касета, на якій міститься запис проведення слідчих експериментів. Статистом ОСОБА_17 при відтворенні подій в багажнику автомобіля була особа чоловічої статі, на що суд звертав увагу вище, даючи оцінку відеозапису відтворення обставин події з ОСОБА_17 та вказуючи на виявлені порушення. 
		З протоколу відтворенняобстановки таобставин подіївід 11.06.2010 та план-схеми до нього, вбачається, що були уточнені показання ОСОБА_19 в частині визначення відстані до невідомого автомобіля з використанням т/з "УАЗ"та "Тойота Ленд Крузер". В результаті проведених вимірів встановлено, що відстань від попелища до переднього колеса автомобіля "УАЗ" становить 79,7 м та до дороги 12,4 м, до заднього лівого колесв 81,35 м та від колеса до дороги 11,8 м. ОСОБА_19 зауважила, що може помилятись у відстані на декілька метрів, окільки має поганий зір (т.4 а.п.159-162).
		Зі змісту досліджених документів встановлено, що відтворення за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_95 , ОСОБА_19 проводилися неодноразово у різні роки та періоди доби. При цьому, як при слідчих діях, так і, даючи показання в судовому засіданні, вказані учасники в загальному давали однакові показання, які, в тому числі, співпадають між собою, а саме: щодо подій того дня як до, так і після поранення ОСОБА_20 , стосунків між останньою та ОСОБА_7 , відсутності конфлікту, місця розташування транспортних засобів, інших предметів та присутніх осіб, виміряних відстаней та інтервалів часу, в тому числі між двома пострілами.
		За матеріалами відеозйомок до проведення вищеописаний слідчих дій з участю ОСОБА_72 , ОСОБА_28 , ОСОБА_38 , ОСОБА_203 старший слідчий ОСОБА_151 призначив психологічну експертизу, проведення якої доручив спеціалісту ПП "Українське Бюро психофізіологічних досліджень та Безпеки" ОСОБА_204 , про що свідчить постанова від 10.10.2011 (т.5 а.п.1-4).
		Згідно з висновком експерта №0089 від 12.01.2012, проведеним спеціалістом - психологом ОСОБА_205 :
		- показання ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 стосовно фрагментів №1 "Підготовка до відпочинку", №2 "Відпочинок на річці", №3 "Прибуття та розташування на місці відпочинку (місце події)", отримані на різних стадіях слідчих дій, узгоджені між собою та не мають логічних і діагностично значущих протиріч, що свідчить про наявність психологічної достовірності показань;
		- показання ОСОБА_7 , що відносяться до фрагменту №4 "Поява автомобіля, постріл, від`їзд автомобіля" містять діагностично значущі протиріччя, що свідчить про відсутність їх психологічної достовірності. Зокрема, останній не може пригадати положення, в якому знаходилась ОСОБА_20 до пострілу, при цьому відтворює безліч дрібних деталей, які мають другорядне відношення та з впевненістю повідомляє тільки місце знаходження ОСОБА_17 та ОСОБА_19 . Дає різні показання щодо фотографування на місці події. Багато повідомляє про свої міркування, що свідчить про свідоме конструювання показань або їх видозміну;
		- ознак психологічного впливу на ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не виявлено, кожен з них самостійно і впевнено, без чийогось втручання, викладає інформацію про деталі та обставини події;
		- сукупність діагностично значущих протиріч вказує на відсутність психологічної достовірності показань ОСОБА_17 стосовно фрагменту №4 "Поява автомобіля, постріл, від`їзд автомобіля", оскільки вона затрудняється описати місце знаходження, дії та положення (в статиці та динаміці) ОСОБА_20 на момент появи автомобіля та пострілу, хоча остання знаходилась в її полі зору, не може чітко визначити та робить припущення стосовно того де був і що робив в момент появи невідомого автомобіля її чоловік та ОСОБА_18 , а також що робила та в якому положенні була ОСОБА_19 в цей час, демонструє своє положення в автомобілі на момент пострілу, яке не є природно обумовленим для жінки на восьмому місяці вагітності;
		- сукупність діагностично значущих протиріч вказує на відсутність психологічної достовірності показань ОСОБА_18 стосовно фрагменту №4 "Поява автомобіля, постріл, від`їзд автомобіля" у зв`язку з сумнівним обгрунтуванням мотивації власних дій, протиріччями у показаннях стосовно комунікативної взаємодії з ОСОБА_7 , а саме: що останній крикнув "лягай чи тікай", при цьому в 2010 році вже не міг пригадати, щоб ОСОБА_7 щось вигукував, затруднявся описати дії та положення ОСОБА_20 до свого відлучення;
		- ОСОБА_19 у своїх показаннях, що відносяться до фрагменту №4 "Поява автомобіля, постріл, від`їзд автомобіля" затрудняється зробити опис дій та положення в просторі всіх учасників події, що свідчить про сукупність діагностично значущих протиріч та вказує на відсутність психологічної достовірності її показань;
		- сукупність діагностично значущих протиріч, яка була встановлена в ході індивідуального і комплексного аналізу показань підекспертних та існування мовленнєвих лакун, вказують на відсутність психологічної достовірності показань ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та на навмисне з їх боку приховування контексту події, що сталася в ніч з 23.07.2009 на 24.07.2009, пов`язаного з появою невідомого автомобіля, пострілом та подальшими їх діями (т.5 а.п.6-194).
		З метою одержання роз`яснень вищеописаного висновку, в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_178 , який вказав, що з кінця 2009 року він залучався для проведення психологічних експертиз в різних областях України. У своїй роботі використовує рецензовану методику, неодноразово проходив різні навчання з даного приводу. Вищеописану психологічну експертизу він проводив за матеріалами слідчих дій з ОСОБА_206 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Для огляду йому були надані і відеовідтворення з місця події. Зі слідчим ОСОБА_200 вперше познайомився приблизно в 2011-2012 роках, коли він приїхав на консультацію щодо можливості проведення по цій справі психологічного дослідження. В даний час вони перебувають у дружніх стосунках. 
		На час проведення експертизи він не був експертом та не був внесений у відповідний реєстр. 95 процентів зареєстрованих методик проведення такого виду експертиз базуються на радянських розробках і є застарілими, які не мають наукової цінності. Ним розроблена своя методика, яка опублікована у міжнародних збірниках і у фахових виданнях, рецензентами якої були доктора наук, а тому вважає її загальновідомою. Дана методика не пройшла відповідну реєстрацію в Україні, однак вона базується на критеріях ОСОБА_207 (Німечинна), які застосовуються в Європі та США. 
		При проведенні дослідження він працював з відеозаписами слідчих дій, оскільки ніде не прописано, що психолог повинен зустрічатися з людиною особисто. Дана експертиза є відмінною від психо-фізіологічної експертизи, оскільки при них проводяться різні дослідження. Питання достовірності показання є філософським поняттям, тому психолог міркує щодо достовірності своїх знань. Досліджувались аутентичні показання, тобто, що людина побачила, а потім показала. Знаючи закономірності мови, робив висновки чи людина говорить те, що побачила, чи те, що сконструювала. Показання розбивав на фрагменти, по яких давав оцінку. Обставини, не пов`язані з подією, добре узгоджувалися в показаннях свідків. Однак, учасники не пам`ятали детально обставини, пов`язані з появою автомобіля, місце знаходження всіх у момент пострілу. Про те, що ОСОБА_73 не могла в такому положенні так нахилятися, це його припущення. У нього склалася думка, що на момент пострілу біля автомобіля знаходились ОСОБА_39 та ОСОБА_26 . Після пострілу ОСОБА_39 втік, оскільки злякався, не розуміючи, що сталося. Припускає, що мало місце необережне поводження із зброєю, а люди які проходять по цій справі, знають більше, ніж говорять. Йому не ставилось питання чи міг стресовий стан осіб вплинути на їх покази, однак в даному випадку нема причин, щоб людина була в афекті. Може бути переляк, але такі події запам`ятовуються на все життя. Щоб встановити психологічний стрес, потрібно зустрічатися з людиною.
		Він не проводить досліджень з поліграфом, не вважає, що при психологічній експертизі обов`язково працювати з людиною. При цьому, будь-яке дослідження не дає на 100 відсотків категоричний висновок. 
		Вважає, що диплом психолога давав йому право проводити такі дослідження.
		Будучи допитанимв судовомузасіданні вякості спеціаліста психологічних досліджень ОСОБА_208 - заввідділу психологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, кандидат психологічних наук, доцент на кафедрі психології, повідомив, що вони займаються проведенням судово-психологічних експертиз. Будь-яке дослідження може провести спеціаліст. Спеціалістом може бути будь-хто, хто має спеціальне знання. Експерт же повинен володіти спеціальними знаннями і мати значний досвід, пройти спеціальну підготовку, що визначено в Законі України "Про судову експертизу". Щоб провести психологічну експертизу не достатньо бути освіченим психологом, але ще й потрібно спеціалізуватися в певній галузі: є педагогічна, криміналістична (юридична) психологія тощо. Тому недостатньо психологічної освіти для проведення експертизи .
		   Існує дві методики проведення психологічних експертиз, однак експертизи з предметом дослідження недостовірності, достовірності, правдивості, неправдивості показань не існує. Психологічна експертиза може дати дослідження як щирість, яка, на відміну від достовірності, базується на вірі та інших ознаках. Навіть, якщо під час проведених досліджень дізналися про щирі чи нещирі показання, це не свідчать про їх об`єктивність та правдивість.
		Об`єктом психологічного дослідження є особистість людини. Для проведення психологічного дослідження найперше треба спілкуватися з індивідом, особистістю. Інформація не є предметом дослідження психологічної експертизи.
		При психологічному дослідженні вивчається особистість в динаміці, умови її проживання, поведінка в побуті, хто вона є, соціальний статус, вікові та інші особливості, тобто збирається інформація, можуть навіть опитуватися люди, які спілкуються з цією особистістю, щодо її поведінки в побуті, збираються характеристики. Якщо з особою не спілкуватися, не складати портрет особи, тобто не застосовувати психологічні методики, то не можливо належним чином провести психологічно експертизу. 
		Щодо методичних рекомендацій, то є державний реєстр методик судових експертиз, якими повинні користуватися експерти при проведенні експертиз. Вони рецензовані та перевірені, тільки тоді потрапляють у державний реєстр. Якщо в реєстрі немає жодної методики проведення певного виду експертиз, то експерт має право користуватися науково-обгрунтованими методиками, схваленими вченою чи науковою радою будь-якого інституту, про що видається спеціальне свідоцтво. 
		В Україні з 2008 року використовуються науково-обгрунтовані та рецензовані методики проведення психологічних експертиз, які відповідно зареєстровані у 2012 та 2014 роках.
		ОСОБА_169 знає давно, він працював короткий проміжок часу в інституті (квітень-травень 2016 року), але не склався як експерт. Останній розробив методи психологічної оцінки достовірності показань, але це не методика. В його роботі описані методи, які використовуються в різних країнах. 16.11.2017 наукова рада засідала щодо недопустимості використання таких методів. До ОСОБА_169 він упередженого ставлення не має, вони товариші, але в них різні наукові методи проведення досліджень.
		Станом на 2012 рік в Україні було 24 атестовані експерти-психологи. ОСОБА_178 в той час не тільки не був експертом-психологом, але й не мав такого досвіду, наприклад, у сфері криміналістики, він не має відповідної підготовки у галузі юридичної чи кримінальної психології. Він працював і працює на приватному підприємстві "Українське бюро поліграфологів", заступник Усікова, а Цивінський, який доручав проведення психологічної експертизи саме Шаповалову, також є член колегії поліграфологів - громадської організації.
		Ознайомившись з висновком психологічної експертизи ОСОБА_169 , зазначив, що в ньому аналізувалася інформація, а не психологічні особливості особи. Психологічний аналіз не проводився, а давалася більше лінгвістична оцінка. 
		З метою уникнення сумнівів що висновків, зроблених ОСОБА_209 , можна провести судово-психологічну комісійну експертизу. Вказана експертиза може бути із застосуванням комп`ютерного поліграфу. Це повноцінне дослідження особистості із застосуванням різних методів. Із використанням поліграфу можуть встановити про наявність намірів, крім психологічних особливостей, досліджувати психологічні сліди. 
		З даних відповіді Міністерства юстиції України від 19.09.2017 №36227/27708-0-33-17/19 встановлено, що станом на 2011-2012 роки для проведення психологічних експертиз застосовувались Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Мін`юстом України 08.10.1998 №53/5. Дані рекомендації не містять питань щодо встановлення достовірності показань учасників кримінального процесу на підставі досліджень протоколів допитів та відтворень обстановки та обставин подій, проведених за участю останніх, а також відеозвукозаписів, якими зафіксовані обставини даних слідчих дій (т.10 а.п.76-77).
		Як вбачається з науково-консультативного висновку від 11.09.2017, ОСОБА_210 , яка має вищу психологічну освіту, науковий ступінь кандидата психологічних наук, наукове звання старшого наукового співробітника, вищий кваліфікаційний клас експерта, атестована за спеціальністю 14.1 - "Психологічні дослідження", стаж експертної роботи (безпосереднє проведення судово-психологічних експертиз) з 1978 року, надала роз`яснення по питаннях: чи відповідає висновок експерта № 0089 вимогам до виконання експертних психологічних досліджень за матеріалами відеозапису слідчих дій стосовно особливостей показів осіб про обставини, що досліджуються слідством та судом, а саме: з точки зору об`єктивності, повноти дослідження, обгрунтованості та дотримання існуючих методичних вимог. У зазначеному висновку описані недоліки висновку експерта № 0089 з посиланням на нормативні акти, а також дано роз`яснення щодо методик проведення досліджень, які повинні застосовуватись при проведенні психологічної експертизи за матеріалами відеозапису, та є зареєстрованими у встановленому законом порядку. На думку наукового консультанта, досліджуваний висновок не відповідає вимогам до виконання експертних психологічних досліджень за матеріалами відеозапису слідчих дій стосовно особливосте й показів свідків, підозрюваних, обвинувачуваних про обставини, що досліджуються слідством та судом (т. 10 а.п.78-90)
		Вирішуючи клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_14 про визнання описаного науково-консультативного висновку недопустимим доказом з підстав не відкриття його стороні обвинувачення, суд звертає увагу, що він складений під час судового розгляду кримінального провадження. Спеціальних правил у КПК України для відкриття матеріалів під час судового розгляду немає. Залишається тільки норма із розділу «Досудове розслідування»  ч.11 ст.290 КПК України, за якою сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Тобто, виходячи з її змісту, сторони можуть отримувати додаткові докази і під час судового розгляду, однак, зобов`язані надати їх іншій стороні. Перед долученням до матеріалів провадження такого висновку, сторона захисту надала його копію стороні обвинувачення, тобто відкрила його іншим учасникам судового розгляду, виконавши таким чином вимоги ст. 290 КПК України. 
		Даючи оцінкувисновку психологілогічноїекспертизи №0089від 12.01.2012,як доказусторони обвинуваченняна підтвердженнявинуватості ОСОБА_7 у вчиненнізлочину,враховуючи наданіроз`яснення,суд зазначає,що об`єктомдослідження психологічноїекспертизи були,в томучислі,показання ОСОБА_7 ,допитаного вякості свідкав даномукримінальному провадеженні,що відповіднодо практикиЄвропейського судуз правлюдини вважається порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджується рішеннями ЄСПЛ у справах "Яременко проти України" від 12 червня 2008 року, "Луценко проти України" від 18 грудня 2008 року, "Шабельник проти України" від 19 лютого 2009 року, так як показання, дані особою, яка фактично підозрюється у вчиненні злочину і яка допитувалася про обставини причетності її до цього злочину як свідок з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, а також за завідомо неправдиве показання не мають доказової сили, що випливає із суттєвих відмінностей у процесуальному становищі та порядку допиту свідка і підозрюваного (обвинуваченого). Так, у п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) суд зазначає, що існування у слідчого підозри у вчиненні заявником злочину підтверджувалося тим фактом, що слідчий ужив подальших заходів для перевірки достовірності показань заявника, провівши відтворення обстановки і обставин подій, тобто слідчі дії, які зазвичай проводяться з підозрюваним. На думку Суду, становище заявника стало значно вразливішим одразу після вжиття серйозних слідчих заходів з перевірки підозри стосовно нього та підготовки версії обвинувачення (див. справу "Х проти Сполученого Королівства" (X v. the United Kingdom), N 728/74, рішення Комісії від 11 травня 1978 року, Decisions and Reports (DR) 14, с. 27). Отже, показання дані особою в якості свідка, не можуть бути використані як доказ обвинувачення цієї особи у вчиненні злочину, а відповідно і будь-які дослідження цих показань не можуть вважатися допустимим доказом у кримінальному провадженні.
		Досліджуючи показання інших свідків, спеціаліст - психолог ОСОБА_178 приходить до висновку, що їх покази є правдивими щодо відпочинку на річці, прибуття та розташування на місці відпочинку, однак з моменту появи автомобіля, пострілу та від`їзду автомобіля ставить під сумнів психологічну достовірність таких показань. Однією з основних підстав такого висновку зазначає наявність протиріч в показаннях, які полягали в основному в тому, що при відтворенні обставин злочину у 2009 році свідки вказували про деякі вигуки та положення в яких знаходились, однак уже у 2010 році (через рік після події) вони не пригадували точно цих висловів та положень, а також що вони не могли повідомити місце розташування, положення кожного з них в момент під`їзду автомобіля та вистрілу, при цьому інші деталі, які не мають значення, розповідали. Однак, якщо детально ознайомитись з питаннями, які ставились свідкам та оцінити обставини, які вони розповідають по різних фрагментах, то в загальному вони стосуються дій кожного з відпочиваючих, однак, навіть в тій частині показань, які експерт вважає правдивими, свідки не описують положення кожного з них, а тільки розповідають, що кожен з них робив. Відповідно логічним є те, що вони не можуть підтвердити, тим більше по спливу певного часу, в якому положенні точно знаходилися присутні в ту чи іншу хвилину їхнього перебування на відпочинку, так як і не спостерігали за такими діями кожного. В момент під`їзду автомобіля всі стверджують, що їхня увага була прикута до нього, а не до положення присутніх. Від моменту під`їзду автомобіля до його від`їзду пройшло згідно з проведеними відтвореннями трошки більше однієї хвилини, під час якої відбулися два постріли, що також ставить під сумнів висновок експертизи, що саме в цей момент присутні, незважаючи на свій стан, який не повинен би бути шоковим, повинні пам`ятати положення кожного з них. 
		Щодо висновку експерта про недостовірність показань ОСОБА_211 , оскільки вона не могла бути в такій позі, як вона вказала на момент відтворення, бо під час події злочину була вагітна, то суд вище вказував щодо обставин відтворення такої події та умови, в які остання була поставлена. Крім того, в судовому засіданні експерт сам вказав, що це його припущення, а на припущеннях, як відомо, не може будуватися рішення. Також слід зазначити, що особа рефлекторно та різко нахиляючись, не міряє кут такого нахилу, а може відтворити зусилля, які вона приклала, відчуття, які виникли, тому логічним є, що перебуваючи на восьмому місяці вагітності та прикладаючи певну силу для згинання, жінка нахилиться під меншим кутом, ніж згинаючись з такою самою силою в момент, коли вона не вагітна. А тому в цій частині висновок є необ`єктивним та зроблений без врахування всіх обставин, які мають значення.
		Крім того, експерт оцінював показання свідка ОСОБА_18 (по всьому змісту висновку), хоча таких свідок відсутній, з ним не проводилось жодних відтворень, натомість свідком, який брав участь у слідчих діях був ОСОБА_177 .
		Дослідження проводилося на підставі записів на дисках, однак джерело їх походження не відоме, відсутні процесуальні рішення та документи про їх перепис, при цьому як первинні записи (касети), з яких перезаписувалась ця інформація, відсутні. Які з цих записів представлені суду описано вище. Вказане свідчить про неможливість перевірки достовірності записів, на підставі яких проводилася психологічна експертиза.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» в редакції, що діяла на момент призначення експертизи, особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.
		Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» в редакції, що діяла на момент призначення експертизи, для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
		Отже, залучення спеціаліста, а не експерта, для проведення експертизи відповідало вимогам чинного на той час законодавства, однак, у постанові повинно бути обрунтовано підставність залучення такого фахівця.
		Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу» в редакції, що діяла на момент проведення експертизи, методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
		При проведені судових психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики та їх авторські модифікації, що пройшли апробацію та відбираються з урахуванням специфіки судових експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою (п.152 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції, що діяла на момент проведення експертизи).
		Однак, як встановлено в судовому засіданні, психологічна експертиза проводилася ОСОБА_209 на підставі розробленої ним методики, яка не пройшла атестацію та державну реєстрацію в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
		Пунктом 151 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції, що діяла на момент проведення експертизи, головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. 
		Проте, як вбачається з дослідженого висновку експерта, під час її проведення не вивчалися та не досліджувалися індивідуально-психологічні особливості характеру, поведінки, життя осіб, показанням яких давалася оцінка, а були взяті до уваги тільки відеоматеріали слідчих дій.
		За описаних вище обставин, висновок експерта №0089 від 12.01.2012 не може бути взятий до уваги судом як допустимий доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому злочину. 
		З висновків спеціалістапро результатипроведення спеціальногопсихофізіологічного дослідженняз використаннямполіграфа від28.12.2011та 29.12.2011 вбачається, що було проведено психофізіологічне дослідження ОСОБА_7 та ОСОБА_17 відповідно.
		Спеціаліст  поліграфолог ОСОБА_212 дійшов таких висновків:
		- ОСОБА_7 та ОСОБА_17 не володіють прихованою винною інформацією про обставини вогнепального поранення ОСОБА_20 в ніч з 23 на 24 липня 2009 року;
		- ОСОБА_7 та ОСОБА_17 не ідентифікують себе, як людину, від вистрілу якої відбулося вогнепальне поранення ОСОБА_20 ;
		- ОСОБА_7 не ідентифікує свою дружину ОСОБА_17 , а ОСОБА_17 не ідентифікує свого чоловіка ОСОБА_7 , як людину, від вистрілу якої відбулося вогнепальне поранення ОСОБА_20 (т.8 а.п.66-69, 72-75).
		Вирішуючи клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_14 про визнання даних висновків недопустимими доказами з підстав проведення дослідження за зверненням адвоката ОСОБА_213 , якому було відмовлено у задоволенні клопотання про допуск його до участі у даному кримінальному провадженні, як захисника обвинуваченого, суд вважає за необхідне вказати, що право особи на захист гарантовано ст. 59 Конституції України, за змістом якої кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до вимог ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вказане свідчить, що особа не може бути обмежена у виборі захисника її прав, а тому ОСОБА_7 , незалежно від свого процесуального статусу на різних стадіях кримінального провадження вправі сам обирати захисника та визначати якою професійною правничою допомогою йому користуватися. Таке право є непорушним та не може бути обмежено. А тому клопотання адвоката в інтересах будь-якої особи, яка довірила йому представляти свої інтереси та захищати права, оформивши відповідні документи, в тому числі, про проведення певних дій, витребовування документів чи збір інших доказів відповідає вимогам Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру". 
		Щодо залучення до проведення досліджень ОСОБА_214 , то останній є спеціалістом-поліграфологом, про що до справи долучені підтверджуючі документи (т.8 а.п. 64-65, 71), а не експертом, ним складалися висновки спеціаліста, а не проводилася експертиза, тому твердження, на які посилається представник потерпілого щодо відсутності у нього повноважень на проведення експертизи, не стосуються складених ним вищеописаних висновків спеціаліста. 
		Відповідно до заключення №42зк психофізіологічної експертизи особи з використанням комп`ютерного поліграфа від 15.03.2012, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_215 від 15.12.2011, експерт психофізіологічних досліджень ПП «Українське Бюро психофізіологічних досліджень та Безпеки» ОСОБА_216 провів психофізіологічну експертизу під контролем поліграфа відносно ОСОБА_7 . 
		В результаті проведеного психофізіологічного дослідження на поліграфі останнього, аналізу та експертного обрахування фізіологічних реакцій емоційної значущості перевірочних питань тестів «Піку напруги» та «Методу контрольних питань», про фактичні обставини і деталі скоєного злочину щодо вбивства потерпілої ОСОБА_20 , експерт-поліграфолог прийшов до висновків про те, що сумарний аналіз результатів тестів МКП з імовірністю 96% (щирість) може з впевненістю свідчити про відсутність в пам`яті ОСОБА_7 ідеальних слідів (образів подій) про вчинення будь-яких дій, які призвели до загибелі потерпілої ОСОБА_217 , зокрема щодо:
		- у кого знаходилась в руках в момент пострілу рушниця, з якої було поранено ОСОБА_20  ОСОБА_7 не відомо;
		- чи здійснював він постріл з рушниці в ніч з 23 на 24 липня в напрямку, де відпочивала потерпіла  не здійснював;
		- чи забирав він в ніч з 23 на 24 липня з бази відпочинку «Долина» і привозив на місце події рушницю  не забирав, не привозив;
		- чи відвозив він після події з поранення ОСОБА_20 куди-небудь рушницю, з якої було зроблено постріл - не відвозив;
		- чи відомо йому скільки осіб і хто знаходилось на місці пострілу поряд зі стріляючим в напрямку ОСОБА_20  не відомо;
		- на якій відстані він знаходився від ОСОБА_20 в момент її поранення  на відстані від 3 до 5 метрів;
		- де знаходились в момент пострілу і поранення потерпілої ОСОБА_20 присутні на відпочинку ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_93 і він - знаходились від неї на відстані, що вказували в своїх показах, а саме: ОСОБА_17 - на відстані приблизно 3 метри, ОСОБА_19 - на відстані приблизно 1 метр, ОСОБА_93 - на відстані приблизно 30 метрів, він - на відстані приблизно 3-5 метрів;
		- чи відомо ОСОБА_7 при яких обставинах було здійснено постріл, в результаті якого було поранено ОСОБА_20  не відомо;
		- чи відомо йому, де зараз знаходиться людина, яка здійснила постріл в напрямку ОСОБА_20  не відомо;
		- з якою ціллю ОСОБА_7 передавав слідчому при відтворенні обстановки та обставин події фотознімки з місця відпочинку компанії вночі з 23 на 24 липня  з метою показати, де стояла його машина в момент пострілу;
		- чи узгоджуються виявлені під час дослідження з використанням поліграфу психофізіологічні реакції ОСОБА_7 на питання про обставини вогнепального поранення потерпілої ОСОБА_20 , з його вербальними відповідями - сукупність фізіологічних стресових проявів ОСОБА_7 на значущі (перевірочні, релевантні) питання тестів, узгоджується з повідомленою ним вербальною (мовною) інформацією і відповідями на тестові питання про те, що:
		а) постріл в потерпілу ОСОБА_20 не здійснював;
		б) йому не відомо хто саме зробив постріл, хто саме тримав рушницю в момент пострілу в неї та точна кількість пострілів вироблених в її бік;
		в) 23 липня при виїзді на відпочинок з собою в машині привозив тільки одну рушницю моделі САЙГА;
		г) йому не відомо точно, з якої моделі рушниці та з якого патрона був зроблений постріл в потерпілу ОСОБА_20 ;
		д) перед виїздом на відпочинок він не забирав з бази відпочинку мисливську рушницю і патрони;
		е) перед тим як їхати в лікарню з потерпілою, він не заносив на базу відпочинку мисливську рушницю і патрони;
		є) у момент пострілу в потерпілу він сховався за свою машину;
		ж) у момент пострілу від нього до потерпілої ОСОБА_20 було не більше 3-5 метрів, від ОСОБА_29 до потерпілої ОСОБА_20 - не більше 3 метрів, від ОСОБА_218 до потерпілої ОСОБА_20 - не більше 1-3 метрів, а від ОСОБА_219 до потерпілої ОСОБА_20 - близько 30 метрів;
		- при яких обставинах і в який момент часу ОСОБА_7 отримав інформацію про обставини і деталі пов`язані з пострілом і пораненням ОСОБА_20 та чи міг він отримати таку інформацію в момент пострілу - в його пам`яті ідеальні сліди про особисті дії на місті події досліджуваного минулого відсутні. Неінформованість ОСОБА_7 про обставини щодо деяких деталів досліджуваних дій щодо загибелі потерпілої ОСОБА_20 , не знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з його особистими діями, утворилася в більш пізній період, а не в момент здійснення події і він не міг отримати таку інформацію в момент пострілу і поранення ОСОБА_20 (т.8 а.п.78-198).
		Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_14 звернувся до суду з клопотанням про визнання даного заключення недопустимим доказом (т.8 а.п.214-216). Однак, жодного обгрунтування в ньому не навів, всі доводи наведені у клопотанні стосуються його вимог про визнання недопустимим заключення спеціаліста ОСОБА_212 , оцінка чому дана вище. Відповідно суд позбавлений можливості оцінювати доводи представника потерпілого щодо визнання недопустимим доказу, оскільки такі не вказані. 
		Зважаючи, що в описаному заключенні не зазначені методики, які використовувались при проведені досліджень, відповідно неможливо перевірити його висновки на предмет відповідності вимогам закону. Тому колегія суддів вважає, що жоден доказ не має наперед встановленої сили та буде оцінюватися в сукупності з іншими доказами. Враховуючи принцип безпосередності та недопустимість використання показань обвинуваченого, даних ним на досудовому слідстві в якості свідка, суд до уваги братиме показання обвинуваченого, дані в судовому засіданні, а їх спроможність та об`єктивність перевірятиме іншими доказами, долученими сторонами кримінального провадження. 
		Із заключення №52зкпсихофізіологічної експертизиособи звикористанням комп`ютерногополіграфа від08.06.2012 встановлено, що з результаті проведеного психофізіологічного дослідження на поліграфі ОСОБА_17 , аналізу та експертного обрахування фізіологічних реакцій емоційної значущості урочних питань тестів «Пику напруги» та «Методу контрольних питань», про фактичні обставини і деталі скоєного злочину щодо вбивства потерпілої ОСОБА_217 , експерт психофізіологічних досліджень ПП «Українське Бюро психофізіологічних досліджень та Безпеки» ОСОБА_220 прийшов до висновків про те, що сумарний аналіз результатів тестів МКП з імовірністю 98% (щирість) може з впевненістю свідчити про відсутність в пам`яті ОСОБА_17 ідеальних слідів (образів подій) про вчинення будь-яких дій, які призвели до загибелі потерпілої ОСОБА_217 , зокрема щодо:
		- чи знаходився хто-небудь з їх компанії в момент пострілу поряд з особою, яка здійснила постріл в напрямку ОСОБА_20  будь-якою інформацією про це не володіє;
		- на якій відстані вона знаходилась від потерпілої в момент її поранення  на відстані приблизно до 3 метрів, що відповідає дійсності;
		- чи відомо їй, де знаходились в момент пострілу і поранення ОСОБА_20 присутні на відпочинку ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_93 і вона сама  присутні в їх компанії знаходились від потерпілої на відстані: ОСОБА_7 - приблизно до 3 метрів, ОСОБА_19 - приблизно до 3 метрів, ОСОБА_93 на невідомой відстані, що відповідає дійсності;
		- у кого в руках знаходилась в момент пострілу рушниця, з якої було поранено ОСОБА_20  ОСОБА_17 не відомо;
		- чи здійснювала вона в ніч на 24 липня постріл з рушниці в напрямку, де відпочивала ОСОБА_20  не здійснювала;
		- чи здійснював ОСОБА_7 в її присутності постріл в напрямку стріляючих  здійснював;
		- чи був насправді невідомий автомобіль, з якого здійснили постріл в напрямку компанії, де відпочивала ОСОБА_20  вона бачила невідомий автомобіль, з якого здійснили постріл в напрямку їх компанії, де відпочивала потерпіла;
		- чи відомо їй де зараз знаходиться людина, яка здійснила постріл в напрямку ОСОБА_20  не відомо;
		- чи правдиво вона відтворила на слідчих діях обставини події під час пострілу в напрямку їхньої компанії  ОСОБА_17 на слідчих діях достовірно відтворила вказані обставини;
		- чи протидіє ОСОБА_17 під час психофізіологічного дослідження на поліграфі, якщо так, яким способом  під час проведення експертизи вона будь-яких умисних дій в напрямку протидії поліграфу не створювала;
		- чи відомо їй про те, чи проходив спеціальну підготовку її чоловік для того, щоб обманути поліграф при проведенні його експертного дослідження  не відомо;
		- чи узгоджуються виявлені під час дослідження з використанням поліграфу психофізіологічні реакції ОСОБА_17 на питання про обставини вогнепального поранення потерпілої ОСОБА_20 з її вербальними відповідями  сукупність фізіологічних стресових проявів ОСОБА_17 на значущі (перевірочні, релевантні) питання тестів, за допомогою яких досліджувалось питання, поставлене на експертизу, узгоджується з повідомленою нею вербальною (мовною) інформацією і відповідями на тестові питання про те, що:
		а) в момент пострілу вона знаходилась від потерпілої ОСОБА_20 на відстані близько 3 метрів, присутні з їх компанії - близько 3 метрів, крім ОСОБА_32 ;
		б) їй не відомо точно хто саме зробив постріл в потерпілу;
		в) хто-небудь з тих, з ким вона відпочивала 23 липня, постріл в ОСОБА_20 не здійснював;
		г) даючи свідчення слідчому під час відтворення обстановки і обставин події, не брехала, за винятком фрагмента про направлення пострілу її чоловіком, який він зробив, перебуваючи біля їх машини;
		д) в момент пострілу в бік потерпілої в її руках рушниці не було; 
		е) вона дійсно бачила невідомий автомобіль, який приїжджав вночі 23 липня і з якого був зроблений постріл в бік їх компанії;
		- при яких обставинах і в який момент часу вона отримала інформацію про обставини і деталі, пов`язані з пострілом і пораненням ОСОБА_20 , чи могла отримати таку інформацію в момент пострілу  зареєстровані фізіологічні реакції ОСОБА_17 на запитання тестів, за допомогою яких досліджувалось питання поставлене на експертизу, свідчать про відсутність в її пам`яті ідеальних слідів про особисті дії на місті події досліджуваного минулого. Її поінформованість про обставини, про деякі деталі досліджуваних подій щодо загибелі потерпілої ОСОБА_20 , не знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з її особистими діями, що з високим ступенем достовірності виключає факт отримання ОСОБА_17 даної інформації саме в момент пострілу (т.9 а.п.7-100).
		Звертаючись досуду зклопотанням провизнання описаноговисновку недопустимимдоказом,як наодну зпідстав прокурорвказує відсутністьпротоколу слідчого,в якомуби булизазначені відомостіпро особуексперта,його компетентністьу певнійгалузі знань.Однак,при дослідженнівисновку психологічноїекспертизи,складеного ОСОБА_209 ,де такожвідсутній такийпротокол,прокурор займавкардинально протилежнупозицію,доводячи,що цеправо слідчогообирати спеціалістата визначатийого компетентність,таким чиномнамагаючись переконатисуд удопустимості тількидоказу,який свідчитьпро винуватістьобвинуваченого,а доказина підтвердженняневинуватості небрати доуваги,незважаючи нате,що якперші,так ідругі зібраніз певними(однаковими)порушеннями.При цьомуобидві експертизипризначені слідчим,однак ОСОБА_221 попереджався прокримінальну відповідальністьза дачузавідомо неправдивоговисновку,натомість яквідомості пропопередження ОСОБА_222 ,який такожне єекспертом,відсутні.Обидва спеціалістипрацювали водній установі,однак їхнівисновки протилежні,як івідрізняються методидосліджень.Вказане свідчитьпро упередженістьсторони обвинувачення,а небажання встановитиоб`єктивнуістину.Суд ужедавав висновокщодо можливостізалучення спеціалістівдо проведенняекспертизи,а відповіднодо п.6.8 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 передбачена можливість проводити опитування із застосуванням поліграфа. Тому в цій частині клопотання прокурора безпідставне.
		При цьому, колегія суддів погоджується з позицією сторони обвинувачення, що згідно з п.п. 1.4, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертих та експертних досліджень, у висновку експерта зазначаються нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література, інші інформаційні джерела, що використовується під час проведення судових експертиз, із зазначенням реєстраційних кодів методик. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судову експертизу" методики проведення експертиз підлягають атестації та державній реєстрації. ОСОБА_220 у своєму заключенні взагалі не зазначив відповідних методик, що унеможливлює перевірити чи зареєстровані вони у встановленому законом порядку, а відтак чи експертиза проведена та чи висновки, зроблені в ній, відповідно до закону. За таких обставин заключення №52зк психофізіологічної експертизи особи з використанням комп`ютерного поліграфа від 08.06.2012 не може бути покладено в основу рішення суду у зв`язку з невідповідністю його вказаним вище вимогам закону.
		Відповідно до довідок №52від 01.07.2012,№60від 01.07.2012,№61від 01.07.2012,№63від 03.07.2012,№57від 01.07.2012,№62від 01.07.2012,№53від 27.06.2012,№54від 27.06.2012,№55від 30.06.2012,№56від 30.06.2012,№58від 03.07.2012та №59від 01.07.2012психофізіологічного дослідженняособи звикористанням комп`ютерногополіграфа щодо ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_21 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 та ОСОБА_233 відповідно експерт-поліграфолог «Українського Бюро психофізіологічних досліджень та Безпеки» ОСОБА_220 , в результаті проведеного психофізіологічного дослідження на поліграфі вказаних осіб, аналізу та експертного обрахування їх фізіологічних реакцій емоційної значущості перевірочних питань про фактичні обставини і деталі скоєного злочину щодо вбивства потерпілої ОСОБА_234 , дійшов таких висновків:
		- вказані особи якої-небудь важливої інформації про скоєний злочин в урочищі «П`янка» 23.07.2009 не приховують і не володіють, якої-небудь особистої участі в скоєнні цього злочину не приймали;
		- вказані особи не володіють точними внутрішніми знаннями про те, хто саме вночі 23 липня 2009 року приїжджав на машині в урочищі «П`янка» і стріляв у бік компанії ОСОБА_56 , тобто не знають віку людини, який стріляв або який перебував за кермом автомобіля, скільки людей знаходилося в цій машині, їм не відомо, де живе або працює хоча б один з тих, хто знаходився в даній машині, не відомо кому належить машина, з якої стріляли, не відомо точно, з якої рушниці проводився постріл, патрон якого калібру і марки використовувався;
		- перебуваючи на посаді лісничого ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , яких-небудь тяжких злочинів, в.т. вбивств, не здійснювали, нікому не допомагали їх здійснювати і при їх здійсненні не були присутніми (т.9 а.п.111-116, 117-123, 124-129, 130-136, 137-143, 144-149, 150-157, 158-165, 166-172, 173-178, 179-185, 186-191).
		Дані довідок прорезультати опитуванняз використаннямполіграфа від05.06.2010,12.06.2010та 26.06.2010 свідків ОСОБА_95 , ОСОБА_19 та ОСОБА_7 , ОСОБА_17 (т.10. а.п. 244-247), суд не приймає до уваги, оскільки оцінює покази, які вказані особи дали безпосередньо в судовому засіданні, а не на досудовому слідстві. Крім того, у довідках зазначено, що результати опитування не можуть використовуватися як доказ і мають ймовірнісний характер.
		Як встановленоз рапорту оперативного чергового від 24.07.2009, довідки Долинської ЦРЛ №14 від 27.07.2009, протоколів огляду журналу кримінального характеру та журналу обліку прийому хворих у стаціонар Ф-03910 від 30.07.2009, 24 липня 2009 року в Долинську ЦРЛ доставлено ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з важким відкритим вогнепальним проникаючим пораненням черепа та головного мозку в правій скроневій ділянці, про що о 01.05 год повідомлено в Долинський РВ УМВС України та відомості про що занесені до оглянутих журналів (т.7 а.п.179, 180, 181-183, 184-186).
		З висновку експерта №27 від 28.07.2009 вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_20 , медичної карти №4579 стаціонарного хворого Долинської ЦРЛ, результатів лабораторних експертиз, експерти дійшли таких висновків:
		- смерть ОСОБА_20 настала від вогнепального проникаючого сліпого дробового поранення голови справа з крововиливами під оболонки та розміжченням речовини головного мозку, яке ускладнилося набряком та стисненням головного мозку;
		- при судово-медичній експертизі трупа виявлене тілесне ушкодження: вогнепальне проникаюче сліпе дробове поранення голови справа з крововиливами під оболонки та розміжченням речовини головного мозку. Описане тілесне ушкодження утворилося внаслідок пострілу з вогнепальної гладкоствольної зброї з пораженням голови справа шротиною і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Крім того, виявлені крапкові рани з синцями в ділянці ліктьових суглобів, передпліч, кистей, які можуть бути внаслідок лікарських маніпуляцій, що підтверджується їх характером та локалізацією;
		- вхідний отвір вогнепального проникаючого сліпого дробового поранення голови розташований у правій скроневій ділянці;
		- наявність однієї вогнепальної рани, одного дирчастого перелому кісток черепа в правій скроневій ділянці та однієї шротини в рановому каналі свідчать про те, що в ОСОБА_20 було одне вогнепальне поранення;
		- у рановому каналі виявлено дрібні осколки кісток черепа то шротини;
		- рановий канал був розташований у напрямку справа наліво і дещо зверху вниз, і постріл відносно потерпілої був проведений в тому ж напрямку;
		- розташування вхідної рани в правій скроневій ділянці та ранового каналу в напрямку справа наліво і дещо зверху вниз свідчать про те, що той, хто стріляв, в момент пострілу був розташований справа і дещо вище відносно голови потерпілої;
		- в рановому каналі мікрочастин, які б свідчили про походження снаряда через якусь перешкоду, немає;
		- при судово-імунологічній експертизі встановлено, що кров з трупа ОСОБА_20 , 1984 р.н.,відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;
		- при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі алкоголю не виявлено, що свідчить про те, що незадовго до смерті ОСОБА_20 алкогольні напої не вживала. У зв`язку з відсутністю медичній карті стаціонарного хворого аналізу крові на алкоголь вирішити питання - чи вживала потерпіла алкогольні напої незадовго до поступлення на стаціонарне лікування, немає можливості (т.5 а.п.214-221).
		Згідно з актом №887 судово-токсикологічного дослідження, яке проводилося03.08.2009-04.08.2009,в крові та сечі від трупа ОСОБА_20 , 1984 р.н., метилового, етилового, пропилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т.5 а.п.224).
		Відповідно до висновку експерта№884 судово-гістологічної експертизи шматочків органів трупа ОСОБА_20 , яка почата 31.07.2009 та закінчена 05.08.2009, встановлено крововиливи в ділянках руйнування речовини півкуль кінцевого мозку, в м`яку мозкову оболонку. Вогнище некрозу речовини півкуль головного мозку. Дрібні кісткові фрагменти в м`якій мозковій оболонці та в речовині головного мозку. Набряк речовини та м`якої оболонки головного мозку. Дистрофічні зміни перикаріонів нейроцитів. Набухання мієлінових нервових волокон. Вогнищева гнійна пневмонія. Дистелектаз легень. Некроз слизової оболонки шлунка, тромбоз судин, вогнищеві крововиливи в підслизовій основі. Нерівномірне повнокров`я внутрішніх органів. Паренхіматозна дистрофія міокарду, печінки, нирок. Крововилив правий скроневий м`яз та м`яз передньої поверхні грудної клітки зліва, що утворилися, ймовірно, за 3-4 доби до настання смерті (т.5 а.п. 222-223).
		Як вбачається з висновку експерта №145/6378-МК від 06.08.2009, на підставі проведеної експертизи фрагмента кісток склепіння черепа від трупа ОСОБА_20 , 1984 р.н., та обґрунтувань, поданих в синтезуючій частині, експерти прийшли до висновку, що на лусці правої скроневої кістки виявлений вхідний вогнепальний отвір, заподіяний пострілом з мисливської зброї (т.5 а.п. 226-229).
		З висновку експерта №198/6431-МК на підставі проведеної експертизи фрагмента кісток склепіння черепа від трупа ОСОБА_20 , 1984 р.н., металевого предмета, вилученого з її голови та обґрунтувань, поданих в синтезуючій частині, розпочатої 12.10.2009 та закінченої 26.10.2009, слідують такі висновки: 
		- на лусці правої скроневої кістки виявлений вхідний вогнепальний отвір, заподіяний пострілом картеччю з мисливської зброї;
		- враховуючи характер поранення з мисливської зброї (одна вхідна вогнепальна рана з одним рановим каналом, в кінці якого виявлена картеч) та і відсутність в медичній карті стаціонарного хворого Долинської ЦРЛ опису будь-яких слідів близького пострілу, в тому числі кіптяви навколо вхідного вогнепального отвору, слід думати, що постріл у потерпілу проведений з неблизької відстані;
		- напрямок ранового каналу в голові потерпілої свідчить, що постріл стосовно її голови проведений в напрямку справа наліво, дещо зверху вниз, тобто зброя стосовно правої скроневої ділянки була розташована під гострим кутом вверх;
		- в зв`язку з тим, що потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні, їй проводилась хірургічна обробка рани і рана для медико-криміналістичного дослідження не вилучалась, визначити чи є в рані сліди металізації немає можливості. На лусці правої скроневої кістки на краях вхідного вогнепального отвору з боку зовнішньої і внутрішньої кісткових пластинок виявлені накладення свинцю (т.5 а.п.230-235).
		За результатами висновку експерта №283 судово-медичної експертизи, початої 30.07.2009 і закінченої 04.08.2009, та висновком експерта№0721від 11.08.2009, кров ОСОБА_20 відноситься до групи О(I) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т.5 а.п. 225, 237-238).
		Відповідно до висновків експертів №0755, №0756, №0757 та №0758 від 04.09.2009 на наданих на дослідження парі босоніжок, бюстгальтері, білій блузі без рукавів та на чорній спідниці з ремнем, в які була обута та одягнена 23.07.2009 ОСОБА_20 на відпочинку в урочищі «П`янка» і які були добровільно видані потерпілою ОСОБА_11 , крові не виявлено (т.5 а.п.240-241, 243-244, 246-247, 249-250).
		З висновку експерта№0752від 02.09.2009 на наданих на дослідження шкарпетках, вилучених 28.07.2009 з трупа ОСОБА_20 в приміщенні моргу Долинської ЦРЛ, крові не виявлено (т.6 а.п.2-3).
		Відповідно до висновків експертів №0692 від 07.09.2009, №0824від 17.09.2009,№0825від 17.09.2009,№0753від 15.09.2009, кров потерпілої ОСОБА_20 відноситься до групи О(I) з ізогемарглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО (згідно висновку експерта №721 від 11.08.2009). Плями речовини бурого кольору, які виявлені на куртці, вилучені з місця події, на дерев`яній лопатці під час огляду автомобіля "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_5 , на обшивці нижньої частини кришки багажника, вилученій під час огляду вказаного автомобіля, на футболці, вилученій 04.08.2009 в ході огляду автомобіля ОСОБА_95 марки «Фольксваген-Пасат», д.н.з. НОМЕР_10 , є кров`ю людини, в якій виявлено антиген Н. Дані сліди могли утворитися від особи (-іб) з групою крові О(I), в тому числі від потерпілої ОСОБА_20 (т.6 а.п.5-8, 10-12, 17-19, 33-36).
		Згідно з висновками експерта №0826 від 17.09.2009, №0827 від 08.09.2009, №0828 від 10.09.2009, на наданому на дослідження килимовому покритті багажника, парі босоніжок, килимку, які вилучені під час огляду автомобіля "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_5 , крові не виявлено (т.6 а.п.14-15, 21-22, 24-25).
		З висновків експерта№0717від 18.08.2009,№0716від 18.08.2009 вбачається відповідно, що кров ОСОБА_19 відноситься до групи крові В(III) з ізогемарглютинінами анти-А ізосерологічної системи АВО, а кров ОСОБА_95 - до групи О(I) з ізогемарглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (т.6 а.п.27-28, 30-31).
		Відповідно до висновку експерта№0754від 15.09.2009, на експертизу надано чоловічу футболку синього кольору, вилучену під час огляду автомобіля марки «Фольксваген-Пасат», д.н.з. НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_239 . Встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_20 відноситься до групи О(I) з ізогемарглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО (згідно висновку експерта №721 від 11.08.2009); кров ОСОБА_95 - до групи О(I) з ізогемарглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (згідно висновку експерта №716 від 18.08.2009); плями речовини бурого кольору, які виявлені на футболці, вилученій 04.08.2009 в ході огляду автомобіля ОСОБА_95 марки «Фольксваген-Пасат», д.н.з. НОМЕР_10 , є кров`ю людини, в якій виявлено антиген Н. Дані сліди могли утворитися від особи (-іб) з групою крові О(I), в тому числі від ОСОБА_95 та потерпілої ОСОБА_20 (т.6 а.п. 38).
		Згідно з висновком експерта№20-522від 14.08.2009 та ілюстрованої таблиці до неї, на камені, який вилучено при огляді місця події, що мало місце 24.07.2009 в урочищі «П`янка», кров не виявлена. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразку крові ОСОБА_20 (т.6 а.п.40-42).
		Відповідно до висновку експерта№12-117від 25.09.2009 речовина бурого кольору, яка вилучена на пластиковому оздобленні стінки багажника автомобіля "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_5 , є кров`ю людини. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження генетичні ознаки слідів крові у змиві, який зроблено з пластикового оздоблення стінки багажника даного автомобіля, не встановлено (т.6 а.п.44-47). А з висновку експерта№12-119від 25.09.2009 в результаті проведеного дослідження встановлено, що генетичні ознаки слідів крові у змиві, який зроблено з пластикового оздоблення стінки багажника вказаного автомобіля, належать особі жіночої генетичної статі. ДНК профіль вищевказаних слідів не вставлено (т.6 а.п.48-51).
		Згідно з висновком експерта№12-118від 25.09.2009 речовина бурого кольору, яка вилучена з пластикового оздоблення на нижній частині багажника автомобіля "Тойота Ленд Крузер", д.н.з. НОМЕР_5 , є кров`ю людини. В результаті проведеного дослідження встановлено, що генетичні ознаки слідів крові у змиві, який зроблено з пластикового оздоблення на нижній частині багажника вказаного автомобіля, належать особі жіночої генетичної статі. ДНК профіль вищевказаних слідів не вставлено (т.6 а.п.52-55).
		З висновку експерта№243/6476-МКвід 01.12.2009та фототаблицьдо нього вбачається, що на одязі (кофті, шортах, кросівках) ОСОБА_152 будь-яких пошкоджень не виявлено (т.6 а.п.56-59).
		Таким чином, дані досліджених судом вищезазначених експертиз підтвердили, що смерть ОСОБА_20 настала від вогнепального проникаючого сліпого дробового поранення голови справа з крововиливами під оболонки та розміжченням речовини головного мозку, яке ускладнилося набряком та стисненням головного мозку. Було одне вогнепальне поранення, заподіяне пострілом картеччю з мисливської зброї, який проведений з неблизької відстані. Той, хто стріляв, в момент пострілу був розташований справа і дещо вище відносно голови потерпілої. Інших ушкоджень, як на тілі, так на одязі потерпілої, які би свідчили про наявність конфлікту, не виявлено. Наявність крові ОСОБА_20 на куртці, вилученій з місця події, дерев`яній лопатці, якою надавали їй допомогу, підтверджує показання обвинуваченого та свідків події ОСОБА_95 , ОСОБА_17 та ОСОБА_240 про те, що ОСОБА_20 під час пострілу сиділа (прилягла) на куртку поряд з автомобілем та столом, на якій її було виявлено пораненою, та що присутні їй надавали допомогу, вставляючи лопатку до рота. 
		Описані обставини (єдиний постріл, вчинений здалека, над головою потерпілої, в сторону, де знаходилися інші присутні в той час, свідчить, як про відсутність конфлікту, перед пораненням, так і про відсутність умислу вчинити навмисне вбивство потерпілої. 
		Згідно з висновком експерта№200-Двід 27.07.2009, під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, вилучених 24.07.2009 під час огляду місця події за фактом спричинення тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального поранення голови ОСОБА_20 в урочищі «П`янка», виявлено дев`ять слідів пальців рук, максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 15х9 мм, 16х9 мм, 15х12 мм, 19х13 мм, 20х13 мм, 12х14 мм та 15х10 мм, які придатні для ідентифікації особи (т.6 а.п.61-64).
		З висновку експерта№236-Двід 04.09.2009 вбачається, що слід пальця руки максимальними розмірами 19х13 мм, виявлений під час дослідження поверхні скляного стаканчика №2 (фототаблиця до висновку експерта №200-Д від 27.07.2009), залишений великим пальцем правої руки свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сліди пальців рук максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 15х9 мм, 15х10 мм, 15х12 мм, 16х9 мм, 20х13 мм та 12х14 мм, виявлені під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, залишені не свідком ОСОБА_7 , а іншою особою чи особами (т.6 а.п.66-69).
		Згідно з висновками експерта№212-Двід 06.08.2009та №216-Двід 07.08.2009 сліди пальців рук максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 15х9 мм, 16х9 мм, 15х12 мм, 19х13 мм, 20х13 мм, 12х14 мм та 15х10 мм, виявлені під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, виявлених та вилучених 24.07.2009 під час огляду місця події за фактом спричинення тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального поранення голови ОСОБА_20 в урочищі «П`янка», залишені не ОСОБА_21 , не ОСОБА_19 , а іншою особою чи особами (т.6 а.п.71-73, 85-87).
		Відповідно до висновку експерта №214-Д від 06.08.2009 слід пальця руки максимальними розмірами 15х10 мм, виявлений під час дослідження поверхні скляного стаканчика №6 (фототаблиця до висновку експерта №200-Д від 27.07.2009), залишений вказівним пальцем лівої руки потерпілою ОСОБА_20 , 1984 р.н. Сліди пальців рук максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 15х9 мм, 16х9 мм, 15х12 мм, 19х13 мм, 20х13 мм та 12х14 мм, виявлені під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, виявлених та вилучених 24.07.2009 під час огляду місця події за вищевказаним фактом, залишені не потерпілою ОСОБА_20 , а іншою особою чи особами (т.6 а.п.75-78).
		З висновку експерта№213-Двід 06.08.2009 вбачається, що слід пальця руки максимальними розмірами 16х9 мм, виявлений під час дослідження поверхні скляного стаканчика №3 (фототаблиця до висновку експерта №200-Д від 27.07.2009), залишений вказівним пальцем правої руки свідком ОСОБА_146 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сліди пальців рук максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 15х9 мм, 15х10 мм, 15х12 мм, 19х13 мм, 20х13 мм та 12х14 мм, виявлені під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, виявлених та вилучених 24.07.2009 під час огляду місця події за вищевказаним фактом, залишені не свідком ОСОБА_146 , а іншою особою чи особами (т.6 а.п.80-83).
		Згідно з висновком експерта№50-Двід 09.03.2010, сліди пальців рук максимальними розмірами 15х9 мм та 12х14 мм на відрізках липучої стрічки типу «скотч» максимальними розмірами відповідно 18х18 та 29х18, виявлені під час дослідження поверхні шести скляних стаканчиків, вилучених під час огляду місця за фактом спричинення тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального поранення голови ОСОБА_20 в урочищі «П`янка», залишені відповідно середнім та вказівним пальцями правої руки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сліди пальців рук максимальними розмірами 18х14 мм, 17х15 мм, 16х9 мм, 15х12 мм, 19х13 мм, 20х13 мм та 15х10 мм на семи відрізках липучих стрічках типу «скотч», максимальними розмірами відповідно 20х18 мм, 30х18 мм, 40х18 мм, 42х18 мм, 38х18 мм, 37х18 мм, 19х18 мм, залишені не ОСОБА_17 , а іншою особою чи особами (т.6 а.п.89-92).
		Досліджуючи дані висновки, слід звернути увагу, що відсутній процесуальний документ про відібрання та вилучення біологічних зразків, які направлялися на експертизи. При цьому, факт відібрання таких взірців не заперечувався вищезнаначеними особами при дачі показань в судовому засіданні. Даними описаних експертиз підтверджено присутність на відпочинку в урочищі "П`янка" ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , його дружини ОСОБА_17 та ОСОБА_152 . 
		Відповідно до висновку експерта №329 від 04.05.2010, на експертизу якого надано уламки скла та скло автомобіля «Тойота-лендрузер», вилучені 24.07.2010 за фактом нанесення вогнепального поранення ОСОБА_20 в урочищі «П`янка», судовий експерт дійшов таких висновків: 
		- скло вікна автомобіля пошкоджене у вигляді розбиття скла на дрібні фрагменти та часткового відокремлення уламків скла від тонучої плівки, встановити чи містили уламки скла відокремлені від основи одне ціле зі склом вікна автомобіля не виявилося можливим, із-за багато чисельності та незначних розмірів уламків скла, по відношенню до розмірів автомобіля;
		- встановити яким способом пошкоджено скло (тобто який механізм спричинення пошкодження скла), а також чи є сліди пострілу, на момент дослідження не представляється можливим, оскільки сліди дії стороннього предмету, внаслідок якого могли утворитися дані пошкодження скла не проглядаються, що може бути наслідком розбиття скла вікна на дрібні фрагменти та осипу з поверхні тонучої плівки, із подальшим знищенням локального місця пошкодження (т.6 а.п.94-96).
		Згідно з висновком №2107/2114 балістичної експертизи за матеріалами кримінальної справи, складеного 30.06.2010, п`ять пошкоджень: в склі кришки багажника; на кришці багажника; ущільнювачі правого бокового заднього скла; у задньому верхньому куті правих задніх дверей; на даху, виявлених на автомобілі «Тойота ЛендКрузер», д.н.з. НОМЕР_5 (що належить ОСОБА_7 ), утворені внаслідок ударного контакту із силою недостатньою для пробивання наскрізь частин автомобіля недостатньо жорсткими металевими предметами на основі свинцю, якими можуть бути картечини, або кулі відстріляні з гладкоствольної мисливської зброї із значної відстані. Пошкодження на ущільнювачі, на кришці багажника, на бокових дверях є вогнепальними. Пошкодження на даху кришки багажника та на даху можуть бути вогнепальними. Пошкодження на автомобілі «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_5 могли утворитись в результаті дії свинцевого снаряду (картечі, куль), відстріляного з гладкоствольної мисливської зброї (т.6 а.п.98-101).
		Отже, даний висновок підтверджує позицію сторони захисту про те, що пострілом з гладкоствольної зброї, яким було поранено ОСОБА_20 , було пошкоджено також транспортний засіб "Тойота Ленд Крузер", який належав обвинуваченому. Світлини із зображенням описаних пошкоджень на автомобілі також долучено до матеріалів провадження (т.11 а.п. 43-56).
		З висновку експерта№407-Бвід 29.07.2009 вбачається, що сліди бігової доріжки протекторів шин розмірами 100х240 мм та 55х315 мм, гіпсові зліпки яких вилучено при огляді місяця події 24.07.2009 в урочищі «П`янка», придатні для ідентифікації за умови наявності об`єктів порівняння. Дані сліди залишені шинами призначеними для встановлення на легкові автомобілі (масою 3.5 тони згідно з положень «Правил дорожнього руху»). Сліди протекторів шин розмірами 100х240 мм та 55х315 мм, гіпсові зліпки яких вилучено при огляді місяця події, не залишені шинами коліс автомобіля «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_5 , а іншого автомобіля (т.6 а.п.103-106).
		Як встановлено з протоколу відтворенняобстановки таобставин подіївід 13.08.2009року, ст.слідчий СВ Долинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_145 відібрав з грунтової дороги, що веде до місця події, зразки грунтової суміші для проведення слідчих експериментів з метою відібрання слідів коліс різних транспортних засобів (т. 7 а.п. 169).
		З протоколу оглядутранспортного засобута відібранихзнаків дляекспертного дослідженнявід 09.11.2009 вбачається, що проведено огляд транспортного засобу ВАЗ21213 «Нива» шляхом прокочування коліс та відібрання взірців протектора коліс для подальших досліджень (т.7 а.п.170).
		З висновків експерта№456-Бвід 27.08.2009 та №455-Б від 27.08.2009 вбачається, що:
		- сліди бігової доріжки протекторів шин розмірами 100х240 мм та 55х315 мм, гіпсові зліпки яких вилучено при огляді місяця події 24.07.2009 в урочищі «П`янка», придатні для ідентифікації за умови наявності об`єктів порівняння;
		- на поверхні грунтозачепів у слідах знаходяться численні опуклості та заглиблення різних форм та розмірів, які (або частина яких) можуть бути відображенням деталей макро- та мікрорельєфу бігових доріжок протекторів шин;
		- дані сліди залишені шинами призначеними для встановлення на легкові автомобілі (масою 3.5 тони згідно з положень «Правил дорожнього руху»);
		- слід шини розмірами 100х240 мм, який знаходиться на зліпку розмірами 195х265 мм, що вилучений при огляді місяця події залишений автомобілем з однотипним рисунком протектору, але не колесами «УАЗ 462» д.н.з. НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_241 , а іншим транспортним засобом. Даний слід залишений заднім правим колесом автомобіля «УАЗ 462» д.н.з. НОМЕР_12 , який належить ДП «Вигодський ЛГ». Слід протектору шини розмірами 55х315 мм, який знаходиться на зліпку розмірами 175х322 мм, який вилучений при огляді місяця події залишений автомобілем з однотипним рисунком протектору, але не передніми лівим та правим і заднім лівим колесами «УАЗ 462» д.н.з. НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_241 , та не колесом автомобіля «УАЗ 462», д.н.з. НОМЕР_12 , який належить ДП «Вигодський ЛГ», а іншим транспортним засобом (т.6 а.п.110-117, 119 -126).
		Згідно з висновком експерта №475-Б від 22.07.2010, вищеописані сліди бігової доріжки протекторів шин розмірами 100х240 мм та 55х315 мм, не залишені шинами коліс автомобіля Нива № НОМЕР_13 , а іншого автомобіля (т.6 а.п.128-131).
		Відповідно висновків спеціаліста№0875від 17.08.2009,№0853від 06.08.2009,№0854від 06.08.2009, №0848 від 06.08.2009, №0872 від 06.08.2009, на дослідження надано чотири зразки плям речовини темно-коричневого кольору, вилучені при додатковому огляді місця події від 31.07.2009, та конверти з експериментальними зразками мастил з піддонів двигунів та коробок передач автомобілів: марки УАЗ, які належать ОСОБА_242 , «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_10 , УАЗ, ГАЗ та «ГАЗ 24», «ЗІЛ 157», які належать ОСОБА_243 . В ході дослідження спеціаліст дійшов таких висновків: 
		- за загальними ознаками (колір, запах, консистенція), надані речовини на поверхнях ватних паличок є паливно-мастильними матеріалами на основі нафтопродуктів;
		- надані вказані вище на дослідження зразки є моторними мастилами ряду мінеральних або напівсинтетичних, конкретний вид яких встановити не передбачається можливим у зв`язку із видозміною даних продуктів при їх експлуатації;
		- порівнявши ІЧ-спектри наданих зразків плям речовин темно-коричневого кольору, які було вилучено при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (№1, №2, №4), з ІЧ-спектрами експериментальних зразків порівняння виявлено, що:
		а) зразки речовини, вилучені з автомобілів, власником яких є ОСОБА_244 (УАЗ 452 д.н.з. НОМЕР_11 , УАЗ, марка і д.н.з. якого не вказано), відрізняються за інтенсивністю поглинання, площею та висотою піків, тобто за молекулярним складом (т.6 а.п.107-108); 
		б)у зразкахз автомобіля«Фольцваген Пасат»,д.н.з. НОМЕР_10 (№1,№2)спостерігається розбіжністьїх заінтенсивністю поглинання,площею тависотою піків(додатки1-5)(т.6а.п.132-135); 
		в) зразок речовини 1 у конверті №3, вилучений з піддона двигуна автомобіля УАЗ 452, д.н.з. НОМЕР_14 , є подібним за молекулярним складом зразка №2, який був вилучений при додатковому огляді місця по31.07.2009; зразок речовини 1 у конверті №13, вилучений з піддона двигуна автомобіля УАЗ 462 д.н.з. НОМЕР_15 є подібним за молекулярним складом до зразків №2, №4, які були вилучені при додатковому огляді місця події від 31.07.2009; зразок речовини 1 у конверті №14, вилучений з піддона двигуна автомобіля УАЗ 3962 д.н.з. НОМЕР_16 , є подібним за молекулярним складом до зразка №4, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009; зразки речовин надані в конвертах 1, 2, 4-12, 15 відрізняються за інтенсивністю поглинання, площею та висотою піків, тобто за молекулярним складом (додатки 4-7) (т.6 а.п.136-142);
		г) зразок речовини 2 у конверті №2, вилучений з коробки перемикання автомобіля УАЗ 452 д.н.з. НОМЕР_17 , є подібним за молекулярним складом до зразка №1, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 4); зразки речовини 1,2 у конверті №3, вилучені з піддона двигуна автомобіля та коробки перемикання автомобіля УАЗ 3962 д.н.з. НОМЕР_18 , є подібними за молекулярним складом до зразка №1 (який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009), а зразок 2 із піддона двигуна даного автомобіля до зразка №4, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 5,6); зразок речовини 2 у конверті №6, вилучений з коробки перемикання УАЗ 3962 д.н.з. НОМЕР_19 , є подібним за молекулярним складом до зразків №1, №2, №4, які були вилучені при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 7); зразок речовини 2 у конверті №11, вилучений з коробки перемикання УАЗ 4692 д.н.з. НОМЕР_20 , є подібним за молекулярним складом до зразка №4, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 8); зразок речовини 1 у конверті №13, вилучений з піддона двигуна УАЗ 469 д.н.з. НОМЕР_21 , є подібним за молекулярним складом до зразків №2, №4, які були вилучені при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 ( спектрограму в додатку 9); зразок речовини 1 у конверті №14, вилучений з піддона двигуна УАЗ 3962 д.н.з. НОМЕР_22 , є подібним за молекулярним складом до зразка №4, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 10); зразок речовини 1 у конверті №15, вилучений з піддона двигуна УАЗ 452 Д д.н.з. НОМЕР_23 , є подібним за молекулярним складом до зразка №4, який був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 11); зразки речовин надані в конвертах 1, 4, 5, 7-10, 12, 15 відрізняються за інтенсивністю поглинання, площею та висотою піків, тобто за молекулярним складом (т.6 а.п.143-156);
		д) зразок речовини у конверті №1, вилучений з піддона двигуна автомобіля ГАЗ 24, який належить ОСОБА_245 , є подібним за молекулярним складом до № 1, що був вилучений при додатковому огляді місця події від 31.07.2009 (спектрограма в додатку 1); зразок речовини у конверті №2, вилучений з піддона двигуна автомобіля ЗІЛ 157, який належить ОСОБА_245 , відрізняється за інтенсивністю поглинання, площею та висотою піків, тобто за молекулярним складом (т.6 а.п.157-160).
		Отже, даними висновками підтверджується, що на місці події, крім слідів автомобіля "Тойота Ленд Крузер", належного ОСОБА_7 , в місці, на яке вказали учасники події, виявлено сліди від протекторів шин та залишки паливно-мастильних матеріалів іншого транспортного засобу, встановити який не представилося можливим. 
		Як вбачається з висновку експерта №402-Б від 29.07.2009, предмет з пластмаси білого кольору, вилучений при проведенні огляду місця події 24.07.2009 на території поляни в урочищі «П`янка», є складовою частиною боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї; дана складова є полімерним пижем - концентратом до мисливських картечних та дробових патронів 16-го калібру; металева кулька, вилучена з місця події, є складовою частиною боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї; даний предмет є деформованою картечиною діаметром 7,2 мм, яка в свою чергу є складовою картечного снаряда мисливських патронів; пластмасовий контейнер та картечина до розділення могли бути складовими частинами одного снаряда (т.6 а.п.162-165).
		Згідно з висновком експерта №404-Б від 29.07.2009, два пластмасові предмети, вилучені при проведенні додаткового огляду місця події 25.07.2009 на території поляни в урочищі «П`янка», є складовою частиною боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї. Дані складові є частинами (половинами) полімерного пижа-обтюратора мисливського кульового снаряду «тріо» патрону 16-го калібру і до розділення становили єдине ціле. Два пластмасові предмети та картечина до розділення не могли бути складовими одного снаряду (т.6 а.п.167-171).
		З висновку експерта№406-Бвід 29.07.2009 вбачається, що металевий предмет сірого кольору, що знаходився в дерев`яній планці, вилученій при додатковому огляді місця події 25.07.2009 в урочищі «П`янка», по факту спричинення вогнепального поранення ОСОБА_20 , не є складовою частиною боєприпасів. Даний предмет є деформованою кулею типу «УП» калібру 4,5 мм, яка призначена для використання в якості снаряду при стрільбі з пневматичних гвинтівок та пістолетів (т.6 а.п.173-175).
		Згідно з висновком експерта№4347від 28.04.2010, надослідження судово-балістичноїекспертизи надано п`ять металевих предметів овальної форми, поміщених в пакети №1, №3, № 4, №5, №6, вилучених під час додаткового огляду місця події від 30.07.2009. Експертом встановлено, що виявлений в пакеті №1 металевий предмет овальної форми є деформованою картечиною діаметром 7,7 мм, яка використовується як снаряд при спорядженні мисливських патронів, призначених для стрільби із гладкоствольних мисливських рушниць 10, 12, 16, 20, 28, 32 калібрів різних конструкцій. Дана картечина була в складі снаряду патрона, який був вистрілений з гладкоствольної зброї. Встановити, з якої саме, не видається можливим по причині відсутності будь-якої інформації, яка б свідчила про це;
		- надана на дослідження металева кулька, виявлена в пакеті №3, є 7,5 мм картечиною, яка використовується для спорядження мисливських патронів, призначених для проведення стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 10, 12, 16, 20, 28, 32 калібрів різних конструкцій. Дана картечина діаметром 7,5 мм була в складі снаряду мисливського патрона, який був вистрілений із гладкоствольної зброї. Встановити, з якої саме, не видається можливим по причині відсутності будь-якої інформації, яка б свідчила про це;
		- металева кулька, виявлена в пакеті №4 є 7,5 мм картечиною, яка використовується як снаряд при спорядженні мисливських патронів, призначених для стрільби із гладкоствольних мисливських рушниць 10, 12, 16, 20, 28, 32 калібрів різних конструкцій. Дана 7,5 мм картечина була в складі снаряду патрона, який був вистрілений з гладкоствольної вогнепальної зброї. Встановити, з якої саме, не видається можливим по причині відсутності будь-якої інформації, яка б свідчила про це;
		- надана на дослідження металева кулька, виявлена 30.07.2009 в урочищі «П`янка» поблизу с. Н.Мізунь Долинського району Івано-Франківської області та упакована в пакет №5, є 10 мм картечиною, яка використовується як снаряд при спорядженні мисливських патронів, призначених для проведення стрільби із гладкоствольних мисливських рушниць 10, 12, 16, 20, 28, 32 калібрів різних конструкцій. Дана 10 мм картечина була в якості снаряду патрона, який був вистрілений з гладкоствольної вогнепальної зброї. Встановити, з якої саме, не видається можливим по причині відсутності будь-якої інформації, яка б свідчила про це; 
		- надана на дослідження металева кулька, упакована в пакет №6, є частиною 8 мм картечини, яка використовується як снаряд при спорядженні мисливських патронів, призначених для проведення стрільби із гладкоствольних мисливських рушниць 10, 12, 16, 20, 28, 32 калібрів різних конструкцій. Даний фрагмент картечини 8,0 мм була в складі патрону в якості частини снаряду і була вистрілена із гладкоствольної вогнепальної зброї. Встановити, з якої саме, не вдається можливим по причині відсутності будь-якої інформації, яка б свідчила про це;
		- встановити, чи є частиною одного патрону металеві предмети - 5 картечин, вилучені під час додаткового огляду місця події від 30.07.2009 та поміщені в пакети №1, №3, №4, №5, №6, не видається можливим по причині відсутності достатньої сукупності слідової інформації, яка б свідчила про це. На картечинах, виявлених в пакетах №№5,6 відсутні будь-які сліди контакту картечин між собою (т.6 а.п.177-181).
		Відповідно до висновку №479судово-балістичноїекспертизи,складеного 26.04.2010, встановити чи надана на дослідження металева кулька діаметром 2,3 мм, виявлена 24.07.2009 в урочищі «П`янка» та упакована в конверт №5, є елементом (частиною) боєприпасу, якщо так, то чим саме та в склад яких патронів (тобто виду, типу, зразка і т.ін) входить дана металева кулька та із зброї виду (типу, зразка) може бути вистріляний патрон, до складу якого входить металева кулька, не вдається можливим по причині відсутності будь-якої слідової інформації, яка б свідчила про це. Даних про використання металевої кульки діаметром 2,3 мм, виготовленої із твердого металу, який притягується магнітом (сталь), при спорядженні мисливських чи інших боєприпасів у довідниковій літературі немає (т.6 а.п.183-185).
		З висновку експерта№414-Бвід 29.07.2009 вбачається, що:
		- шматок металу сірого кольору, вилучений голови трупа ОСОБА_20 , не є кулею, а являється складовою частиною боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї  деформованою картечиною діаметром 7,0 мм;
		- картечина може бути вистріляна з мисливської гладкоствольної рушниці 12-16 калібрів;
		- картечини даного виду призначені для використання в якості складових частин картечних снарядів у мисливських патронах 12-16 калібрів до гладкоствольних мисливських рушниць (т.6 а.п.187-188).
		Відповідно до висновку №482судово-балістичноїекспертизи від06.05.2010, наданий на дослідження предмет у вигляді металевої кульки є 8,0 мм картечиною, яка використовується в якості снаряду при спорядженні мисливських патронів, які призначені для стрільби із гладкоствольної вогнепальної зброї. Дана картечина вистрілена із гладкоствольної зброї, фрагмент мікрорельєфу каналу ствола якого відобразився на її поверхні з подальшим її зіткненням і проходженням через достатньо тверду перешкоду, яка була кістка голови ОСОБА_20 . Слідів рикошету на досліджуваній картечині у вигляді грубих трас (виступів, впадин), розташованих паралельно одна до одної, які б свідчили про зіткнення із перешкодою та подальшого її рикошету від достатньо твердої перешкоди немає (т.6 а.п.190-192).
		З висновку №483криміналістичної судово-хімічноїекспертизи,складеної 30.04.2010 вбачається, що на наданій на дослідження картечі, яка була вилучена з голови потерпілої ОСОБА_20 , нашарувань, сторонніх речовин, які б могли походити від перешкод, через які проходила картеч, немає (т.6 а.п.194).
		Як вбачається з досліджених у судовому засіданні письмових доказів та зі змісту вищезазначених висновків експертиз, експертиза картечини, вилученої з голови потерпілої, проводилася також у липні 2009 року, однак немає даних, що після її проведення картечину опечатували відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а тому неможливо встановити чи та сама картечина досліджується.
		Відповідно до висновку експерта№403-Бвід 29.07.2009 на судово-балістичну експертизу надана мисливська рушниця з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 , вилучена в ОСОБА_7 . Експертом зроблено висновок, що наданий предмет є вогнепальною зброєю  мисливською одноствольною самозарядною магазинною гладкоствольною рушницею «Сайга-410К», 410 калібру за № НОМЕР_24 , промислового виробництва (м. Іжевськ, Російська Федерація, Іжевський машинобудівний завод) під мисливський патрон 410-калібру з посиленим пороховим зарядом (класу Магнум, довжина гільзи 76 мм). Рушниця справна та придатна для стрільби (т.6 а.п.196-200).
		З висновку експерта№0680від 29.07.2009 вбачається, що при дослідженні рушниці мисливської «Сайга-410К» № НОМЕР_24 ОСОБА_7 та пластикового предмета циліндричної форми, встановлено:
		- в каналі ствола вилученої у ОСОБА_7 рушниці «Сайга-410К» № НОМЕР_24 виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продуктів пострілу ( одноосновного бездимного пороху);
		- зробити категоричний висновок щодо факту проведення пострілу наданої на дослідження зброї після її останнього чищення не видалось можливим з причини відсутності методик дослідження встановлення послідовності утворення слідів мастильного матеріалу та продуктів пострілу у випадку їх спільної присутності у каналі ствола;
		- на вилученому пластиковому предметі циліндричної форми присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продуктів пострілу (одноосновного бездимного пороху);
		- встановити однорідність слідів продуктів пострілу з рушниці «Сайга-410К» № НОМЕР_24 з нашаруваннями на пластиковому предметі циліндричної форми не передбачається можливим у зв`язку з видозміною порохового заряду в процесі пострілу та відсутністю ідилідуалізуючих ознак (т.6 а.п.202-206).
		Згідно з висновком експерта№409-Бвід 29.07.2009, пластмасовий предмет, вилучений 25 липня 2009 рокупід час додаткового огляду місця події в урочищі «П`янка» по факту спричинення вогнепального поранення ОСОБА_20 , є складовою частиною боєприпасу. Даний предмет є складовою частиною елементів спорядження патронів 36-го (410) калібру до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї  поліетиленовим пижем  обтюратором промислового виробництва, який об`єднує властивості і призначення основних і додаткових пижів та призначений для використання в кульових патронах 36-го (410) калібру («діаболо», «міні бреннеке» та ін.) (т.6 а.п.208-209).
		Відповідно до висновку експерта №408-Б від 29.07.2009, в ході дослідження предмета, подібного на гільзу мисливського патрону, мисливської рушниці з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 та пластмасового предмета білого кольору циліндричної форми, судовий експерт дійшов таких висновків:
		- предмет, вилучений в ході проведення огляду місця події 24.07.2009 в урочищі «П`янка» по факту спричинення вогнепального поранення ОСОБА_20 , є складовою частиною патронів 36-го (410) калібру до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, а саме: стріляною гільзою з полімерною трубкою промислового виробництва, яка об`єднує в собі всі компоненти патрону;
		- гільза вилучена при проведенні огляду місця події викинута із вилученої в ОСОБА_7 рушниці з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 ;
		- пластмасовий предмет, вилучений при проведенні додаткового огляду місця події 25.07.2009, є складовою частиною елементів спорядження патронів 36-го (410) калібру до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї;
		- даний предмет є поліетиленовим пижем  обтюратором промислового виробництва, який об`єднує властивості і призначення основних і додаткових пижів (відділення метального заряду від снаряду; зм`якшення поштовху порохових газів і запобігання деформації снаряду), та призначений для використання в кульовими патронами («діаболо», «міні бреннеке» та ін.);
		- пластмасовий контейнер, вилучений при проведенні додаткового огляду місця події 25.07.2009, та гільза, вилучена в ході проведення огляду місця події 24.07.2009, могли раніше бути частиною одного снаряду;
		- пластмасовий контейнер, вилучений при проведенні додаткового огляду місця події 25.07.2009, може бути вистріляний з вилученої в ОСОБА_7 рушниці з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 (т.6 а.п.211-215).
		Даними висновку експерта№401-Бвід 29.07.2009підтверджується,що предмет, вилучений в ході проведення огляду місця події 24.07.2009 в урочищі «П`янка» по факту спричинення вогнепального поранення ОСОБА_20 , є боєприпасам до мисливської гладкоствольної зброї. Даний боєприпас є мисливським кульовим патроном (куля Діабло) для 36 (410)-го калібру, промислового виробництва. Патрон, вилучений при проведенні огляду місця події викинутий із вилученої в ОСОБА_7 рушниці з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 (т.6 а.п.217-220).
		Отже, даними висновками встановлена наявність на місці події стріляної гільзи/патрону, які свідчать про факт пострілу із рушниці з маркуванням «Сайга-410К» № НОМЕР_24 , вилученої в ОСОБА_7 .
		Як вбачаєтьсязі світлокопії протоколу (виїмки) добровільної видачі вогнепальної зброї і боєприпасів від 26.07.2009, начальником ОДСУ ГБ УМВС в області ОСОБА_246 на підставі постанови від 25.07.2009 за участю ОСОБА_21 проведено виїмку та прийняття добровільно виданої мисливської рушниці «Зімсон» 16 калібру та 5 патронів 16 калібру червоного кольору, 7 патронів 16 калібру білого кольору, які поміщено в пакети та опечатано (т.7 а.п.171). 
		Згідно з долученою копією постанови про проведення виїмки, вказану слідчу дію доручено виконати начальнику СДР УГБ УМВС Івано-Франківської області ОСОБА_247 (т. 7 а.п. 236), тобто посадовій особі, вказаній у протоколі виїмки, що свідчить про те, що протокол виїмки складений уповноваженою на те особою. Даний протокол та постанова завірені Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області, оскільки їх оригінали знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1/0913/37/11 про обвинувачення ОСОБА_21 за ст. 264 КК України.
		Наявність копій двох постанов про проведення виїмки (т.7 а.п.236 та т.9 а.п. 198) та двох протоколів добровільної видачі (т.7 а.п.171, т.9 а.п. 199), відмінних між собою, на яких є дописування, а також показання свідка ОСОБА_21 щодо видачі ним зброї підтверджують, що така здійснювалася з порушенням. Зокрема, слідча дія не фіксувалося під час вчинення відповідно до вимог чинного законодавства, зброя не опечатувалася на місці, не описувалася, в якому стані вона надана, чи відразу всі комплектуючі частині видані, чи зброя вилучалась по частинах, чи був чехол до неї, та не зазначені інші характерні ознаки, які згодом знайшли свій опис в експертизах. 
		Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.08.2010,  ОСОБА_21 відтворив події, які відбувались з 22.07 по 24.07.2009 щодо його рушниці "Сімсон", під час чого вказав, де знаходилася його зброя напередодні 22 або 23 липня 2009 року, та де він її виявив 24.07.2009 із запахом пороху. Також повідомив, що дану рушницю він привіз у райвідділ, про що йому видали квитанцію, однак виявили, що немає ців`я. Він повернувся на базу, взяв ключ і у тій же кімнаті знайшов в одному з рукавів курток цівйо, яке приніс працівникам міліції. ОСОБА_21 показав кімнати, де він ночував та де зберігав зброю. Розповів яким чином поміщав свою рушницю у кімнаті, що ключі від цього приміщення мав ОСОБА_7 . Повідомив, що не бачив як ОСОБА_7 виносив його зброю, однак останній мав таку можливість, оскільки мав до неї доступ (т. 7 а.п. 237-244).
		Про те, що гладкоствольна рушниця "Сімсон" № НОМЕР_25 належала ОСОБА_21 , свідчать дані особової справи Ільницького №544, в якій наявні картка - заяви №544 від 19.04.2004, заява останнього від 15.11.2004, довідки про стан здоров`я про судимість, які він подавав для отримання дозволу на користування зброєю та для продовження таких дозволів, та інші матеріали, що стосуються її зберігання (т.8 а.п. 1-21).
		22 грудня 2010 року проведено виїмку прикладу до рушниці "Сімсон" № НОМЕР_25 в ОСОБА_21 , про що свідчить постанова та протокол від 22.12.2010 (т.8 а.п. 22, 23-24). 
		Згідно з вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2011 у справі №1/0913/37/11 ОСОБА_21 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 264 КК України, а саме: у недбалому зберіганні вогнепальної зброї, що спричинило загибель людини. Судом встановлено, що вказаною зброєю заволоділа невстановлена слідством особа, яка 24.07.2009, приблизно о 00.15 год в урочищі "П`янка", що неподалік с. Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, здійснила постріл із вказаної вогнепальної зброї, внаслідок чого загинула ОСОБА_25 Рушницю "Сімсон" №52397 конфісковано в дохід держави, а картечину вирішено передати на склад ОУ УМВС України (т.7 а.п.172-173).
		З висновку експерта №405-Б від 29.07.2009 вбачається, що предмет, вилучений в ОСОБА_21 , є вогнепальною зброєю  двохствольною безкурковою мисливською рушницею Зімсон № НОМЕР_25 , промислового виробництва (підприємство «Зімсон і Ко», м. Зуль, Тюрінгія, Німеччина). Зброя справна та придатна для стрільби. Пластмасовий контейнер 16 калібру, вилучений з місця події 24.07.2009, може бути вистріляний з рушниці Зімсон № НОМЕР_25 , вилученої в ОСОБА_21 . Два пластмасові предмети  частини (половини) полімерного пижа  обтюратора мисливського кульового снаряду «тріо» патрону 16-го калібру, вилучені з місця події 25.07.2009 при додатковому огляді, також можуть бути відстріляні з рушниці Зімсон № НОМЕР_25 , вилученої в ОСОБА_21 (т.6 а.п.222-226).
		Відповідно до висновку експерта №0681 від 29.07.2009 на експертизу надана рушниця мисливська «Сімсон» №52397 16-го калібру ОСОБА_21 , пластиковий контейнер білого кольору та два пластикові предмети білого кольору. Висновки експерта:
		- в каналах стволів вилученої в ОСОБА_21 мисливської рушниці «Сімсон» № НОМЕР_25 16-го калібру виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продуктів пострілу (одноосновного бездимного пороху);
		- зробити категоричний висновок щодо факту проведення пострілу з наданої на дослідження зброї після її останнього чищення не видалось можливим з причини відсутності методик дослідження встановлення послідовності утворення слідів мастильного матеріалу та продуктів пострілу у випадку їх спільної присутності у каналі ствола;
		- на вилученому пластиковому контейнері білого кольору є присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продуктів пострілу (одноосновного бездимного пороху);
		- встановити однорідність слідів продуктів пострілу з рушниці «Сімсон» № НОМЕР_25 16-го калібру з нашаруваннями на пластиковому контейнері білого кольору не передбачається можливим у зв`язку з видозміною порохового заряду в процесі пострілу та відсутністю ідилідуалізуючих ознак;
		- на вилучених двох пластикових предметах білого кольору є присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продуктів пострілу (одноосновного бездимного пороху);
		- встановити однорідність слідів продуктів пострілу з рушниці «Сімсон» № НОМЕР_26 калібру з нашаруваннями на двох пластикових контейнерах білого кольору не передбачається можливим у зв`язку з видозміною порохового заряду в процесі пострілу та відсутністю ідилідуалізуючих ознак (т.6 а.п.228-234).
		Згідно з висновком експерта №3 від 01.08.2009, провівши експертизу металів та сплавів, судовий експерт ОСОБА_248 зробив такі висновки:
		- на поверхнях пластикових контейнерів і дробини виявлені сліди нашарування речовиною, що містить в своєму складі свинець, стибій, барій, залізо, кремній, алюміній;
		- стволи наданої на дослідження рушниці виготовлено зі сплава заліза, який містить Mn, Cr, Mo в кількості менше 1%;
		- на стінках каналів наданої на дослідження рушниці («Сімсон» № НОМЕР_25 16-го калібру) виявлені сліди нашарування речовиною, що містить в своєму складі свинець, стибій, барій, залізо, кремній, алюміній;
		- нашарування на поверхнях пластикових контейнерів та нашарування на стінках каналів стволів мають однаковий якісний, характерний для продуктів пострілу, елементний склад і містять свинець, стибій, барій, залізо, кремній, алюміній. Нашарування на поверхнях пластикових контейнерів та нашарування на стінках каналів стволів відрізняються за кількісним вмістом свинцю, стибію, барію, заліза, кремнію, алюмінію.
		До висновку додана порівняльна таблиця вмісту елементів (% мас) в об`єктах дослідження та ілюстровані таблиці (т.6 а.п.236-247).
		З висновку експерта №5 від 16.08.2009 вбачається, що заступник начальника сектору досліджень матеріалів, речовин, виробів НДЕКЦ при УМВС в Сумській обл. А.А.Книш, виконав експертизу металів та сплавів з метою встановлення елементного складу нашарування на поверхнях пластикових контейнерів, вилучених з місця події, і на металічних дробинах для спорядження патронів та стволах гладкоствольної мисливської рушниці «Сімсон» 16 калібру № НОМЕР_27 , вилученої у гр. ОСОБА_249 , а також рушниці «Сімсон» 16 калібру № НОМЕР_28 , вилученої в ОСОБА_21 , та прийшов до висновків, що:
		- на поверхнях пластикових контейнерів виявлені сліди нашарування речовиною, що містить в своєму складі свинець, стибій, барій, залізо, кремній, алюміній. Частини за кількісним складом характерних для продуктів пострілу елементів можна умовно розділити на три групи: РbSb - частини, що переважно складаються з свинцю (більше 90%) та стибію (3-5%); PbSbBa - частини, що переважно складаються з свинцю (55-75%), стибію (6,5-30%) та барію (4-12%); ВаPbSb - частини, що переважно складаються з барію (60-70%), свинцю (6- 15%) та стибію (3-7%)/ На дробині нашарувань заліза, сторонніх нашарувань з каналів ствола, елементів, що характерні для продуктів пострілу, не виявлено;
		- стволи наданої на дослідження рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 виготовлено зі сплаву заліза, який містить Мn, Si в кількості менше 1% мас;
		- на стінках каналів стволів наданої на дослідження рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 виявлені сліди нашарування речовиною, що містить в своєму складі свинець, стибій, барій, залізо, кремній, алюміній. Частини за кількісним складом характерних для продуктів пострілу елементів можна умовно розділити на три групи: PbSb - частини, що переважно складаються з свинцю (більше 90%) та стибію (3-5%); PbSbBa - частини, що переважно складаються з свинцю (55-75%), стибію (6,5-30%) та барію (4-12%); ВаPbSb - частини, що переважно складаються з барію (60-70%), свинцю (6-15%) та стибію (3-7%). Нашарування мають однаковий якісний та кількісний елементний склад частин ВаPbSb та PbSbBa. В нашаруваннях в лівому каналі ствола частин РbSb не виявлено;
		- нашарування на поверхнях наданих на дослідження пластикових контейнерів мають однаковий якісний елементний склад з нашаруваннями в каналах стволів наданої на дослідження рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 . В нашаруваннях на контейнерах з пакетів №№ 2, 6 та обох каналах ствола рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 виявлені однакові за кількісним елементним складом частини ВаPbSb. В нашаруваннях на контейнерах з пакетів №№ 3, 7 та в правому каналі ствола рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 виявлені однакові за кількісним елементним складом частини PbSb. Нашарування на контейнері та двох частинах контейнера з трьома сферичними виїмками, вилучених з місця події, складаються з частин PbSbBa. За кількісним вмістом елементів частини PbSbBa в нашаруваннях на двох частинах контейнера з трьома сферичними виїмками, вилучених при ОМП 25.07.2009, однакові і відрізняються від частин PbSbBa в нашаруваннях на контейнері, вилученому при ОМП 25.07.2009, на контейнерах з пакетів №№ 2, 3, 6, 7 та з обох каналів ствола рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 . За кількісним вмістом елементів частини PbSbBa в нашаруваннях на контейнері, вилученому при ОМП 25.07.2009, відрізняються від частин PbSbBa в нашаруваннях на двох частинах контейнера з трьома сферичними виїмками, вилучених при ОМП 25.07.2009, на контейнерах з пакетів №№ 2, 3, 6, 7 та з обох каналів ствола рушниці марки «Сімсон» № НОМЕР_29 . На дробині нашарувань заліза, сторонніх нашарувань з каналів ствола, елементів, що характерні для продуктів пострілу, не виявлено;
		- нашарування на поверхнях наданих на дослідження каналах стволів мисливської рушниці Сімсон» 16 калібру № НОМЕР_25 , що вилучена в ОСОБА_21 та мисливської рушниці «Сімсон» 16 калібру № НОМЕР_29 , що вилучена в ОСОБА_250 та на поверхнях пластикових контейнерів, вилучених з місця події, мають однаковий якісний елементний склад. Нашарування з обох каналів стволів рушниці Сімсон» № НОМЕР_25 містять однакові за кількісним елементним складом частини PbSb. Нашарування з обох каналів стволів рушниці Сімсон» № НОМЕР_29 містять однакові за кількісним елементним складом частини ВаPbSb. За кількісним вмістом елементів частини PbSbBa в нашаруваннях на контейнері та двох частинах контейнера з трьома сферичними виїмками, вилучених при ОМП 25.07.2009, відрізняються від частин PbSbBa в нашаруваннях в каналах ствола рушниць марки «Сімсон» № НОМЕР_25 та № НОМЕР_29 ;
		- дані щодо кількісного елементного складу об`єктів дослідження у вигляді таблиці наведено в додатку №2 до висновку експерта (т.7 а.п.2-21).
		Ознайомившись зі змістом висновків експертиз проведених з картечиною, вилученою з голови потерпілої ОСОБА_20 , та зброєю ОСОБА_21 (рушницею «Сімсон» 16 калібру № НОМЕР_28 ), в частині їх опису, встановлено, що дані предмети після проведення експертиз не упаковувались та не опечатувались, передавались наступним експертам без належного упакування.
		Згідно з висновками експертів №615-Б від 21.10.2009, №658-Б від 06.11.2009, №630-Б від 27.10.2009, судово-балістичними експертизами встановлено, що два пластмасові предмети  частини (половини) полімерного пижа-обтюратора мисливського кульового снаряду «тріо» патрону 16-го калібру, вилучені з місця події 24.07.2009 при додатковому огляді, не можуть бути відстріляні з гладкоствольних рушниць: 16-го калібру ТОЗ-Б № НОМЕР_30 (яка добровільно здана в ОВС ОСОБА_251 ), ТОЗ-БМ №32769 (яка вилучена по кримінальній справі 313464), «Бюхаг» №619, «Хенель» №36961, Зауер № 446909. Однак, частини (половини) полімерного пижа-обтюратора мисливського кульового снаряду «тріо» патрону 16-го калібру, вилучені з місця події 24.07.2009 при додатковому огляді, імовірно відстріляні з правого ствола рушниці Зімсон № НОМЕР_25 , вилученої в гр. ОСОБА_21 (т.7 а.п.23-26, 28-36, 43-46).
		З вказаного вбачається, що вилучались та досліджувались і інші рушниці, щоб усунути припущення про вистріли з них під час події злочину. При цьому встановлено ймовірність відстріляння кульового снаряду «тріо», частини якого виявлені на місці події, з правого ствола рушниці Зімсон № НОМЕР_25 , вилученої в гр. ОСОБА_21 . Даний висновок не є категоричним. Як зазначив експерт ОСОБА_252 у висновку №658-Б від 06.11.2009 на стор. 14, дати категоричну відповідь на поставлене питання не має можливості, оскільки цьому не сприяє характер відображення трас на поверхнях контейнерів, деформація контейнеру під час проведення пострілу, матеріал з якого вони виготовлені, та сліди технологічного обладнання, котрі виникають в процесі виробництва патронів.
		Як вбачається зі світлокопії висновку №478 судово-балістичної експертизи від 30.07.2010, проведеної експертом Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_253 , встановити, чи дві частини металу, вилучені 24.07.2009 під час огляду автомобіля марки «Тойота», що належить ОСОБА_7 є елементом  частиною боєприпаси судово-балістичним дослідженням, не видається можливим по причині відсутності будь-якої слідової інформації, яка б свідчила про це. 
		Встановити, чи є частиною одного патрону металеві предмети 5 картечин, вилучені 30.07.2009 під час додаткового огляду місця події та поміщені в пакети № 1, 3, 4, 5, 6, та картечина, вилучена з тіла ОСОБА_20 , та картечина, виявлена 25.07.2009 на місці події, встановити не видається можливим по причині відсутності слідової інформації, яка б свідчила про це.
		Картечина, вилучена 28.07.2009 з тіла трупа ОСОБА_20 , була в складі снаряду, який був вистріляний із правого ствола мисливської рушниці 16 калібру конструкції «Сімсон» із номерним заводським позначенням № НОМЕР_25 , яка належить ОСОБА_21 (т.7 а.п.86-91).
		До аналогічного висновку прийшов експерт Харківського НДІСЕ ім. засл. професора М.С.Бокаріуса В. Нікітюк при проведенні повторної судово-балістичної експертизи, а саме, що надана на дослідження картечина, вилучена з голови гр. ОСОБА_20 була вистрелена з правого ствола наданої на дослідження гладкоствольної мисливської рушниці «Simson» 16-го калібру № НОМЕР_25 , про що свідчить висновок №8605/8606від 13.10.2010 (т.7 а.п.92-97).
		В судовомузасіданні судовийексперт ОСОБА_254  пояснив висновок №8605/8606 від 13.10.2010, вказавши, що для досліджень використовували експериментальні патрони. В їхній установці є патрони, які залишились після відстрілювань по іншій справі, та по яких не було клопотань про їх повернення. Щодо зберігання експерементальних зразків, немає жодних вимог. На початку проведення експертизи він не описував кулі, бо це не передбачено. Він завжди бере як експерементальні кулі без слідів і не вважає за необхідне це вказувати. Відстріляні експериментальні патрони не фотографували, їх описували у висновку. Він може використовувати будь-які патрони, але вони повинні бути споряджені тим снарядом, який йому наданий на дослідження. Розмір патрона не важливий. Важливо, щоб отримати сліди. Якщо на каналі ствола є сліди, вирішується чи можливо їх ідентифікувати. Роблять постріли експериментальні і зрівнюють сліди. Є затверджена методика, яка ним використовувалась при проведенні досліджень у даній експертизі. Використовувався ватний кульоуловлювач - це труба, яка обклеєна ватою. Після кожного експериментального дослідження вилучаються всі кулі. Кожний ствол має свій мікрорельєф, всі індивідуальні. При випуску і використанні зброї 10 років мікрорельєф може змінюватися. Під час дослідження здійснювали 10 вистрілів, кожен снаряд він описав, зазначаючи найбільш характерні ознаки, але не всі. Лівий ствол не описували, бо сліди співпали з правим. Експериментальні кульки вони нікуди не відправляли, залишили у себе.
		Під час пострілу контейнер розкривається у перші два метри польоту. Якщо є контейнер, то зі зрізом ствола рушниці контактує верхній шар картечин, тобто 3-4 картечини, які знаходяться вище контейнера. Це не у всіх патронах. Сліди кульки на контейнері залишаються, але в більшості випадків вони не придатні для ідентифікації. Якщо б був контейнер, його можна дослідити на наявність слідів. Вони працюють з тим, що направлено їм на експертизу.
		Щодо опечатування речових доказів, то особливих вимог не має, яким чином їх опечатувати. Він запакував, опечатав і віддав надані на дослідження речові докази, бо інакше їх би ніхто в нього не отримав, а документи, якими би описувалося як опечатувалось, не вимагалися. 
		Даючи оцінку вищеописаним висновкам судово-балістичної експертизи №478 від 30.07.2010 та № 8605/8606 від 13.10.2010, слід зазначити, що експертам надавалось на дослідження стороннє тіло (картечина), вилучене з голови трупа ОСОБА_20 , та необхідно було, в тому числі, встановити чи могло воно бути відстріляне з рушниці "Сімсон" №52397, що належить ОСОБА_21 . Зауваження щодо вилучення та упакування даної картечини після проведення з нею експертиз описувалися вище. Як вбачається з висновку №478 від 30.07.2010, експерту на дослідження надана картечина (предмет неправильної сферичної кулеподібної форми), розмірами 7,2 мм х 8,2 мм вагою 2,32 г (абзац 5 сторінка 3 висновку). При цьому, згідно з висновком № 8605/8606 від 13.10.2010, оглядом та дослідженням було встановлено, що вилучений предмет є картечиною, діаметром близько 7,2 мм, вага картечі - 2,12 г (абзац 3 сторінка 4 висновку). Тобто, розмір та вага наданої на дослідження експертам картечини, вилученої з голови ОСОБА_20 , не співпадали. Маються відмінності і в описах останньої, відображених в даних висновках. Так, у висновку № 8605/8606 зазначено, що на картечині наявні різноспрямовані накладені одна на одну групи трас, що не відображено у висновку №478. Однак в останньому зазначено, що картечина в цілому деформована, сплющена, чого не має у висновку №8605/8606. У висновку №478 еліпсований слід має напівсферичне дно, а у висновку №8605/8606 - вигляд площадки. За описаних обставин, неможливо однозначно ствердити, що предметом дослідження у двох експертизах була одна і та сама картечина. 
		В судовому засіданні для дачі консультацій з приводу порядку та процедури проведення судово-балістичної експертизи, а також для надання технічних пояснень про можливості залишення слідів (трас) на картечині від внутрішніх стінок каналу рушниці при пострілі з гладкоствольної зброї "Сімсон" 16 калібру, якщо картеч до пострілу знаходилась в контейнері, було допитано в якості спеціаліста завідувача лабораторіїсудової експертизидокументів,трасології,балістики Київськогобюро судовихекспертиз,кандидата юридичнихнаук  ОСОБА_255 , пояснення якого співпадають із складеною ним рецензією на вищеописані висновки експертів (т.8 а.п. 37-51). 
		Останній пояснив, що Міністерством юстиції України затверджено порядок рецензування, який не спрямований на дачу оцінки висновкам експертиз в значенні допустимості, а проводиться з метою підвищення кваліфікації. Складання рецензії в даному випадку - це платна послуга, що ніяким чином не впливає на її об`єктивність. В ній, застосовуючи свої спеціальні знання, викладалася наукова оцінка обставинам, викладеним у висновках експертиз. Вивчаючи надані йому суб`єктом звернення висновки експертиз, він виявив суттєві недоліки, які вплинули на їх результати. Виявлені ним недоліки в обидвох експертизах він описав у складеній ним рецензії, яку повністю підтримує. Зазначив, що у висновку №478 у переліку літератури не вказано жодного джерела, спеціально присвяченого ідентифікації гладкоствольної зброї по вистріляним снарядам.
		Звернув увагу на відмінності в експертизах щодо опису виявлених слідів на картечині. Майже неможливо, щоб утворилося дві групи слідів. Різниця у характері групи слідів дуже помітна. Також картечини суттєво відрізняються за вагою в експертизах, хоча картечини не можуть змінювати свою вагу. Різниця показників дуже суттєва. Експерти не зазначають яким засобом вимірювання вони проводили обміри, чи сертифікований він, пройшов повірку, що могло вплинути на встановлені ним результати. Крім того, описані у висновку №8605/8606 накладення слідів, а в іншому - їх зміна внаслідок деформації (сплющення) картечини при зіткненні із достатньо твердою поверхнею, взагалі ставить під сумнів придатність деформованих слідів на картечині для ідентифікації зброї. Експертом не встановлений калібр зброї по слідам стінок каналу стволу на досліджуваній картечині, не описано про підготовку зброї для експериментальних відстрілів, тобто про видалення нашарувань та забруднень, які утворились при попередніх пострілах. З висновку неможливо встановити чи є сліди на експериментальних картечинах слідами каналів стволів чи вони є слідами внутрішніх поверхонь та зрізів дульця гільз патронів. Крім того, встановлені під час дослідження мікрорельєфу в слідах стінок каналу ствола на експериментальних снарядах і досліджуваній картечині збіги ступеня виразності, розчленованості та взаємного розташування трас, не описані, контрольні зображення слідів відсутні. Стосовно "взаємного розташування трас" зазначив, що це не можна вважати достатньою підставою для категоричного висновку про тотожність, оскільки при порівнянні необхідно враховувати та оцінювати форму та взаємне розташування трас. Оцінюючи наведені у висновку зображення, між ними виявлено явні розбіжності, які помітив і експерт, оцінивши їх як незначні та не пояснивши які саме фізичні властивості матеріалу (адже всі снаряди були з свинцю) він вважає, що вплинули на таку розбіжність. 
		Вважає, що у двох висновках описано і зображено різні сліди і вони не могли утворитися від однієї і тієї ж картечини, тому на повторну експертизу могла бути направлена інша картечина.
		Щодо можливості контактування та залишення слідів (трас) на картечині від внутрішніх стінок каналу рушниці при пострілі з гладкоствольної рушниці, пояснив, що якщо картечина знаходиться у контейнері, вона не контактує зі стволом, а якщо без контейнера, то в якійсь частині вони контактують з каналом ствола, а іншій частині - з іншими картечинами. Контейнер - це пластиковий циліндр, який знаходиться між картеччю і стінкою ствола. При пострілі картеч притуляється до цього контейнера і вони вилітають разом. Без контейнера постріл неможливий. Коли контейнер проходить по каналу ствола, на його зовнішній стороні залишаються сліди нашарування і продуктів пострілу, на внутрішній стороні - сліди від картечин. За складом цих слідів можна встановити чи відповідають вони цим картечинам (за допомогою хімічної експертизи). Якщо б вони співпадали, то можна працювати далі в напрямку ідентифікації. З контейнером, оскільки все йде компактно, відстані польоту від пострілу більша. По картечині не можна встановити чи вона вилетіла з цього ствола. Тому в даному випадку скерування контейнера на експертизу було би корисним, оскільки саме на ньому, а не на картечині, могли залишитись сліди від внутрішніх стінок каналу рушниці при пострілі з гладкоствольної зброї.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3, 4 ст. 71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги. Спеціаліст має право, в тому числі, звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів. 
		Отже, залучення спеціаліста до участі у даній справі було зумовлене необхідністю надання консультацій та роз`яснень з питань, які потребують спеціальних знань та навичок, що стосуються технічної можливості контактування картечини, яка знаходиться в контейнері, зі стволом гладкоствольної рушниці. Роз`яснення отримані безпосередньо в судовому засіданні. Всі учасники судового розгляду мали право задавити питання спеціалісту. Тому долучена до матеріалів справи його рецензія, в якій письмово викладені з посиланням на відповідні джерела висновки з приводу питань, які потребували спеціальних знань, не є самостійним доказом та не підлягає окремій оцінці з приводу його допустимості, про що просила сторона обвинувачення, а оцінюється в сукупності з іншими доказами та з врахуванням його усних роз`яснень та консультацій. 
		З висновку експерта№2105від 10.06.2010 вбачається, що у Львівському НДІ судових експертиз МЮ України з відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС у Львівській області проведено комплексну судово-балістичну, медико-криміналістичну експертизи, в ході яких досліджено матеріали кримінальної справи в 17 томах, пижі і картечини, вилучені з місця події та тіла ОСОБА_20 рушниці «Сімсон»№52397, «Сайга-410-К» № НОМЕР_2 , «МР-153» № НОМЕР_31 , гвинтівку «Аншуту-525» № НОМЕР_32 . Однак, у розділі об`єкти дослідження (звор. сторона сторінки 3 експертизи) вказано тільки пластмасовий контейнер, дві частини металу сірого кольору, пластмасовий предмет білого кольору циліндричної форми, два пластмасові предмети білого кольору, дробина, металевий предмет округлої форми, п`ять металевих предметів овальної форми, що свідчить про те, що вищезазначена зброя при проведенні цієї експертизи окремо не досліджувалась. Експертом встановлено, що:
		- пластмасовий контейнер, вилучений 24.07.09 під час огляду місця події, є складовою частиною мисливського патрону 16 калібру пижем-концентратором, виготовленим заводським способом, який при штатному спорядженні вміщує 12 картечин діаметром 7,2 мм, відділення якого від заряду відбулося внаслідок пострілу із штатної зброї, якою може бути надана мисливська рушниця "Зімсон" №52397 16 калібру.
		Дві частинки металу сірого кольору, вилучені 24.07.09 під час огляду автомобіля "Тойота", що належить ОСОБА_7 , можуть бути фрагментами свинцевого снаряду мисливського патрону 16 калібру спорядженого картечинами, розділення яких (мінус металу) могло відбутися в результаті пострілу з мисливської рушниці "Зімсон" №52397 16 калібру і удару в жорстку перешкоду, якою може бути даний автомобіль.
		Пластмасовий предмет білого кольору циліндричної форми, вилучений під час додаткового огляду місця 25.07.09, є складовою частиною мисливського патрону 410 калібру - хвостовиком-амортизатором кулі, виготовленим заводським способом, відділення якого від кулі відбулося внаслідок пострілу із штатної зброї, якою міг бути наданий гладкоствольний карабін "Сайга-410К" № НОМЕР_2 .
		Два пластмасові предмети білого кольору, вилучені під час додаткового огляду місця 25.07.09, є половинками заводського пижа-контейнера "тріо" для спорядження патронів мисливської гладкоствольної зброї 16 калібру (три круглі свинцеві кулі діаметром близько 10мм, вміщені і зафіксовані у відповідних впадинах полімерного контейнера 16 калібру, який складається з двох симетричних половинок). Їх розділення і деформація відбулися при пострілі із штатної зброї, якою може бути надана рушниця "Зімсон" № НОМЕР_33 калібру.
		Дробина, вилучена під час додаткового огляду місця події 25.07.09, є картечиною діаметром 7,2 мм, не могла бути складовою частиною патрону 16 калібру "тріо", половинки пижа-контейнера якого надані, але могла бути складовою частиною спорядження мисливського патрону 16 калібру з пижем контейнером-концентратором, вилученим 24.07.09 при огляді місця події і бути відстріляною з наданої двохствольної мисливської рушниці "Зімсон" 16 калібру № НОМЕР_25 .
		Металевий предмет округлої форми, вилучений 28.07.09 при розтині тіла ОСОБА_20 , є здеформованою картечиною діаметром близько 7,2 мм. Картечина не могла бути (виходячи з розмірів) складовою частиною «тріо», дві половинки пижа-контейнера якого надані, але могла бути складовою частиною мисливського патрону 16 калібру, пиж контейнер-концентратор якого вилучений 24.07.2009 при огляді місця події, і могла бути відстріляна з наданої двохствольної рушниці "Зімсон" №52397 16 калібру.
		Чотири металеві предмети овальної форми, вилучені під час додаткового огляду місця події 30.07.2009, є в різній степені здеформованими картечинами діаметром 7,2 мм, якими споряджаються мисливські патрони гладкоствольної зброї. Дані картечини могли бути складовими частинами патрону 16 калібру, пиж-концентратор якого вилучений 24.07.09 під час огляду місця події і могли бути відстріляними з наданої двохствольної мисливської рушниці "Зімсон" №52397 16 калібру.
		Один металевий предмет овальної форми, вилучений під час додаткового огляду місця події 30.07.2009, є круглою свинцевою кулею, якою споряджаються мисливські патрони "тріо" (три кулі в одному контейнері). Дана куля могла бути однією з трьох куль мисливського патрону "тріо" 16 калібру, дві половинки пижа-контейнера якого вилучені з місця події 25.07.2009 під час додаткового огляду місця події та надані на дослідження, і могла бути відстріляною з наданої двохствольної мисливської рушниці "Зімсон" №52397 16 калібру;
		- пиж-концентор, вилучений 24.07.09 під час огляду місця події; дві частинки металу сірого кольору, вилучені 24.07.09 під час огляду автомобіля "Тойота"; картечина діаметром 7,2 мм, вилучена під час додаткового огляду місця події 25.07.09; картечина діаметром 7,2 мм, вилучена з тіла ОСОБА_20 28.07.09; чотири картечини діаметром 7,2 мм, вилучені під час додаткового огляду місця події 30.07.2009, могли входити до складу одного патрону і бути відстріляні з одного ствола наданої двохствольної мисливської рушниці 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 .
		Дві половинки пластмасового пижа-контейнера патрону "тріо", вилучені під час додаткового огляду місця 25.07.09, одна свинцева кругла куля діаметром біля 10 мм, вилучена під час додаткового огляду місця події 30.07.2009, могли входити до складу одного патрону і бути відстріляні з другого ствола наданої двохствольної мисливської рушниці 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 .
		Хвостовик-амортизатор кулі 410 калібру, вилучений під час додаткового огляду місця події 25.07.09, є складовою частиною мисливського патрону 410 калібру, який міг бути відстріляний з наданого гладкоствольного мисливського карабіна "Сайга-410К" № НОМЕР_2 ;
		- картечина, вилучена з голови ОСОБА_20 , є складовою частиною патрону мисливської гладкоствольної зброї спорядженого картеччю діаметром 7,2 мм і могла складати одне ціле до пострілу з пижом-концентратором патрону 16 калібру, вилученим під час огляду місця події 24.07.09;
		- картечина, вилучена з голови ОСОБА_20 , відстріляна з гладкоствольної мисливської зброї, якою може бути двохствольна мисливська рушниця 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 ;
		- снаряд, до складу якого входила картечина, вилучена з голови ОСОБА_20 , міг бути відстріляний з гладкоствольної мисливської руїнниць "Зімсон" № НОМЕР_25 , що належать ОСОБА_21 і не міг бути відстріляний з рушниці "Сайга-410-К" № НОМЕР_2 , гвинтівки "Аншут-525" № НОМЕР_32 , що належать ОСОБА_7 ;
		- картечина, вилучена з голови ОСОБА_20 , могла бути вистріляна з наданої двохствольної мисливської рушниці 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 (т.7 а.п.139-148).
		Колегія суддів звертає увагу, що у пункті 1 частини "Дослідження" даного висновку описано пластмасовий контейнер, вилучений 24.07.2009 при огляді місця події. Наданий пиж цілісний, без розривів, має незначну деформацію, на внутрішній та зовнішній поверхні спостерігаються чітко виражені вдавлені ділянки кругло-овальної форми, утворені від контакту із металевим снарядом, діаметром 6,8-7,5 мм. При порівняльному та мікроскопічному дослідженні встановлено, що даний пиж-концентратор є складовою частиною мисливського патрону 16 калібру виготовленого заводським способом, розділення якого відбулося внаслідок пострілу із штатної зброї. Характер слідів вказує на те, що даний пиж для ідентифікації ствола зброї не придатний. На поверхнях пижа є сліди контакту з картечним зарядом, діаметром біля 7 мм і нашарування, які мають зовнішні ознаки частинок згорівшого пороху, що в сукупності з іншими встановленими ознаками вказує на те, що пиж був відстріляний із штатної зброї 16 калібру, якою могла бути двохствольна мисливська рушниця 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 . 
		У пункті 4 частини "Дослідження" експертом описано металевий предмет округлої форми (вилучений 28.07.2009 при розтині тіла ОСОБА_20 з голови потерпілої). Зазначена вага кульки 2,2 г, розміри 6,1-8,6 мм, що відрізняється від ваги та розміру кульки, зазначених у висновках експерта №478 та №8605/8606, що описані вище. Виявлені на картечині пошкодження характерні для утворення в результаті контакту з перешкодою та контакту з іншими картечинами в момент пострілу. Пошкодження з трасами між вказаними ділянками можуть бути як слідами контакту з каналом ствола зброї, так і слідами контакту з жорсткою перешкодою. Виходячи саме із зазначених ознак експерт прийшов до висновку, що металевий предмет округлої форми, вилучений 28.07.2009 при розтині тіла ОСОБА_20 , є здеформованою картечиною діаметром близько 7,2 мм, яка могла бути складовою частиною мисливського патрону 16 калібру, пиж контейнер-концентратор якого вилучений 24.07.2009 при огляді місця події, і могла бути відстріляна з двохствольної мисливської рушниці 16 калібру "Зімсон" № НОМЕР_25 . 
		Даний висновок відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України не має наперед встановленої сили. Крім того, він є некатегорочним, в ньому не описано, які конкретно пошкодження картечини свідчать, що вона могла бути відстріляна зі зброї "Зімсон" № НОМЕР_25 , що належить ОСОБА_21 , а тільки зазначено про приналежність до пластмасового пижа-контейнера, який є складовою частиною мисливського патрону 16 калібру, що використовується при стрільбі із описаної двохствольної мисливської рушниці. При цьому даний пиж не придатний для ідентифікації каналу ствола зброї, з якої він вистрілений, а висновок про його приналежність зроблено на підставі загальних ознак та довідкової літератури.
		Всебічно, повно й неупереджено дослідивши вищеописані висновки експертиз №478 від 30.07.2010, № 8605/8606 від 13.10.2010 та №2105 від 10.06.2010 суд приходить до переконання про їх неповноту та суперечність у дослідницькій частині, що викликає сумнів у спроможності зроблених висновків, оскільки встановлено, що картеч, якою було поранено ОСОБА_20 , до пострілу знаходилась в контейнері, який був цілісним та в силу своїх властивостей та особливостей здійснення стрільби такими патронами, розлітається через декілька метрів після виходу з каналу ствола, що свідчить про неможливість безпосереднього контактування картечини зі стінками каналу гладкоствольної рушниці, а відповідно і неможливість утворення на картечині слідів від цих стінок. Тому пояснення експерта ОСОБА_256 про можливість такого контактування у зв`язку з особливістю патрона не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, крім того, останній не вказав, у чому полягала ця особливість та що про неї свідчить.
		Крім того, вищеописані порушення під час вилучення самої картечини з голови потерпілої так і порушення під час виїмки (добровільної видачі) гладкоствольної зброї "Сімсон", належної ОСОБА_21 , в тому числі відсутність опису вилучених предметів, неналежне опечатування та зберігання їх, що потягнуло за собою подальшу втрату вищевказаної картечини та те, що зброя, з якої, за твердження сторони обвинувачення, вчинено вбивство, знаходиться у вільному обігу та передана для користування третім особам, свідчать про неможливість використання таких доказів при ухваленні рішення, та їх недопустимість. Враховуючи, що описані висновки є похідними від вищевказаних недопустимих слідчих дій, тому також є недопустимим доказом, виходячи з концепції "плодів отруєного дерева", на що неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, в тому числі у справі "Яременко проти України", "Гефген проти Німеччини". 
		З висновку №3107балістичної експертизивід 30.09.2010 встановлено, що двадцять п`ять гільз мисливських патронів 16 калібру, з тридцяти наданих на дослідження, вилучених під час проведення обшуку на території ТзОВ «Долина» за адресою АДРЕСА_1 , відстріляні з наданої двохствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі «SIMSON» № НОМЕР_25 . Дві гільзи відстріляні не з даної рушниці, а три гільзи із-за значного ржавління непридатні для ідентифікації зброї (т.7 а.п.38-41). Суд звертає увагу, що даний висновок не має відношення до обставин події, не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню.
		Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 04.08.2010, план-схем та фототаблиць до нього, відтворення проводилося з метою встановлення місця постілу, а саме звідки було виконано постріл №1 та постріл №2 відповідно до вилучених під час огляду місця подій 2-х пижів концентраторів та обтюратора та відповідно до протоколів відтворень зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , які орієнтовно вказали місце знаходження автомобіля, з якого стріляли, враховуючи проведені тоді заміри. 
		В результаті проведеного відтворення встановлено дальність польоту пижа обтюратора при відстрілі з «Сайги 410» над трав`яним покриттям  53м, 47м, 51 м при різних спрабах, над дорожнім покриттям, під час чого відбивались від дороги та летіли далі  80м, 104,2м, 106,5м. При усіх пострілах пиж летить по лінії стрільби в межах  1-1,5м. 
		Встановлення дальності польоту пижа концентратора при пострілі рушницею «Сімсон» патрон «ТРІО» 16К над трав`яним покриттям: 1 спроба - 1 частина на відстань 23,4м, 2 частина  25м і між обома частинами 7,36м; 2 спроба  1 част  30м, 2част.  36м, між ними 8,7м, 3 спроба  1 част на 37,5м. При усіх спробах пострілів патронами «тріо» пиж концентратор розлітається на 2 частини. 
		Встановлення дальності польоту пижа концентратора при пострілі рушницею «Сімсон» патрони «Картечі» 16К: над трав`яним покриттям: 21,8 м, 26,2 м, 23,8 м, 21,7 метра.
		Встановлення на яку відстань відлітає гільза при стрільбі з «Сайги 40» кут 80 градусів, висота ствола 140 см: 1 постріл  гільза відлетіла на відстань 5,20м, 2- 6,2м, 3  4,1метра.
		Встановлення, на яку відстань відлітає патрон при перезарядці «Сайги 410»: 2,2м, 2,7м, 4,7метра.
		Встановлено, що можливо здійснити одночасний постріл з двох стволів з рушниці «Сімсон».
		Визначено розсіювання при пострілі рушницею «Сімсон» патронами «тріо» та картеччю, про що складено відповідну таблицю. 
		У всіх випадках пострілів встановлена дошка була прострілена наскрізь (т.7 а.п.98-137).
		Відповідно до висновку експерта №508-Б від 10.09.2009 та фототаблиць до нього, а також фототаблиць, які використовувалися при проведенні експертизи, по відношенню до автомобіля «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_5 , в момент здійснення пострілу стрілець знаходився на відстані 87,4 - 87,9 м від нього в напрямку дороги, яка з`єднує с. Новий Мізунь та урочище «Дубовий кут», проходить через урочище «П`янка» та на відстані 6,0 м перпендикулярно до обочини даної дороги (т. 7 а.п.49-56, 57-60, 61-65). 
		Згідно з висновком №2106комплексної ситуативноїсудово-балістичної,медико-криміналістичноїекспертизи,складеного 29.11.2010, судовий експерт дійшов таких висновків:
		- враховуючи дані проведених відтворень обставин та обстановки події за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_95 , ОСОБА_19 , проведених візувань на місцевості, даних план-схем, постріл, яким заподіяно смертельне поранення ОСОБА_20 був проведений з відстані приблизно 77,5-112,5 м з сторони галявини в напрямку прогалини між деревами, за якими знаходились відпочиваючі та автомобіль "Тойота ланкрузер" д.н.з. НОМЕР_5 , який співпадає з місцезнаходженням ліхтаря підвішеного на жердині над столом, тобто вище і вліво від правої задньої частини автомобіля, біля якого знаходилась потерпіла;
		- потерпіла ОСОБА_20 при пострілі в напрямку ліхтаря над столом знаходилась в зоні враження картеччю і могла отримати проникаюче вогнепальне поранення в праву скроневу ділянку голови з напрямком раневого каналу зверху-вниз будучи повернута правою частиною голови до стріляючого, знаходячись як в сидячому, так і в напівлежачому положенні (більш ймовірно в сидячому). Стріляючий міг знаходитись як в стоячому, так і іншому (близькому до цього) положенні, але з обов`язковим спрямуванням рушниці в напрямку вище потерпілої, а саме дещо вліво-вище від задньої правої частини автомобіля "Тойота ланкрузер" н.з. НОМЕР_5 , біля якої знаходилась потерпіла;
		- дуальний зріз зброї з врахуванням положення потерпілої ОСОБА_217 в даному випадку, міг знаходитись на висоті пострілу як з стоячого, так і іншого положення (в залежності від зросту стріляючого і інших обставин може становити 1,5-2м). Характер вогнепального поранення за таких обставин залежить від напрямку пострілу;
		- враховуючи дані протоколів огляду місця події від 24-25.07.09, план схем з розташуванням предметів вилучених під час огляду місця події 24-25.07.2009 і встановлені дані, постріл з рушниці "Сайга-410-К" № НОМЕР_2 був проведений ОСОБА_206 в напрямку від автомобіля в сторону, звідки був проведений постріл, який спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_217 , що відповідає місцю, але суперечить напрямку, який він вказав під час відтворення обставин та обстановки події. Пластмасовий пиж патрону "діабло" 410 калібру (хвостовик-амортизатор кулі) при пострілі з рушниці "Сайга-410К" летить на відстань 47-53м;
		- враховуючи дані протоколів огляду місця події 24-25.07.2009, планів-схем з розташуванням предметів, вилучених під час оглядів місця події і встановлених даних, постріли з рушниці 16 кал. "Сімсон" № НОМЕР_25 і рушниці "Сайга-410К" № НОМЕР_2 не проводились з одного місця. Хвостовик кулі патрону 410 калібру, виявлений на місці події знаходиться практично на однаковій відстані (дещо більше 40м), як від місця знаходження потерпілої, так і місця, з якого був проведений постріл в потерпілу. Але на місце проведення пострілу (від автомобіля в сторону, звідки відбувся постріл, який спричинив поранення потерпілої), вказує наявність і розміщення стріляної гільзи та видаленого з патронника патрону 410 калібру з слідами карабіна "Сайга-410К" № НОМЕР_2 ;
		- полімерні пижі-концентратори патронів 16 калібру на картеч діаметром 7,2 мм відстрілюються на відстань 21,2-23,8 м; полімерні пижі-контейнери патрону 16 калібру на три кулі ("тріо") відстрілюються на відстань 23-37,5 мм; полімерний хвостовик-амортизатор кулі патрону 410 калібру відстрілювався на відстань 47-53 м;
		- так як в автомобілі "Тойота ланкрузер", д.н.з. НОМЕР_5 згідно матеріалів кримінальної справи внаслідок пострілу, яким була смертельно поранена ОСОБА_20 , наявні тільки поверхневі пошкодження, то показання ОСОБА_17 про те, що, знаходячись на момент пострілу в салоні автомобіля біля правої стійки, їй вдалось уникнути травмування, можуть відповідати об`єктивним даним (т.7 а.п.150-163).
		Отже, даними експертизами встановлено відстань пострілу, що співпадає з показами обвинуваченого та свідків ОСОБА_92 та ОСОБА_17 , та спростовує версію конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , оскільки особа, яка стріляла, знаходилася на відстані більше 70м від потерпілої, яка в момент пострілу перебувала у лежачому чи сидячому положенні. Постріл було здійснено вище потерпілої. Відбувались два постріли з різних місць та з різної зброї, одна з яких (" ОСОБА_257 ") належить ОСОБА_7 та з якої було здійснено останнім другий постріл в напрямку від автомобіля "Тойота Ленд Крузер" в сторону, звідки був проведений перший постріл, який спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_20 .
		З висновку №365судово-балістичноїекспертизи,складеного 27.04.2010, вбачається, що:
		- рушниця, вилучена в ОСОБА_7 , є некомплектною напівавтоматичною мисливською гладкоствольною рушницею 12 калібру конструкції «МР-153» із номерним позначенням НОМЕР_34 заводського виготовлення в Росії без внесення сторонніх змін в її конструкції. Некомплектність даної мисливської напівавтоматичної рушниці виражена у відсутності гайки з антапкою, за допомогою якої відбувається фіксація ствола із її ствольною коробкою. Даний тип рушниць відноситься до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї;
		- надана на дослідження некомплектна напівавтоматична рушниця 12 калібру конструкції «МР-153» із номерним позначенням НОМЕР_34 в такому стані, як вона надана на дослідження, для проведення стрільби (пострілів) мисливськими патронами 12 калібру не придатна. При наявності гайки з`єднання та фіксації гайкою з антапкою, яка фіксує ствол рушниці у ствольній коробці, дана рушниця стає справною і для проведення стрільби мисливськими патронами 12 калібру придатна;
		- постріли без натискання на спусковий гачок із мисливської напівавтоматчної рушниці 12 калібру конструкції «МР-153» із номерним позначенням НОМЕР_34 при вказаних експериментах неможливі;
		- тактико-технічні і балістичні характеристики: мисливська напівавтоматична гладкоствольна рушниця 12 калібру, конструкція «МР-153», із ствольним трубчастим магазином на п`ять патронів 12 калібру. Довжина рушниці - 1240 мм, довжина ствола - 700 мм; канал ствола гладкий, в дульній частині вкручена насадка дульного звужувача, діаметр 18,4 мм, довжина патронника 18,4 мм (т.7 а.п.165-168).
		Тобто, даним висновком встановлено, що предметом дослідження була й інша зброя, яка належить ОСОБА_7 , однак вона не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а відтак вказаний висновок експертизи не є належним доказом в розумінні ст. 85 КПК України, оскільки жодним чином не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в ході досудового розслідування з метою усунення сумнівів щодо можливості контактування картечини, яка знаходиться в контейнері, зі стінками ствола рушниці, призначалася комісійна судово-балістична експертиза, на дослідження якої слід було направити картечину, вилучену з голови потерпілої ОСОБА_20 , поліетиленовий контейнер білого кольору 16 мм калібру, що є частиною спорядження мисливського патрона, та рушницю «Сімсон» № НОМЕР_3 , що підтверджується ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.07.2014 у справі №461/6848/14-к, провадження №1-кс/461/2849/14. На вирішення експертів поставлено питання чи відстріляна картечина, яка вилучена з голови ОСОБА_20 та представлена на експертизу, з рушниці «Сімсон» № НОМЕР_3 ? Якщо так, то з якого каналу ствола? (т.8 а.п.56-58).
		Експертиза не була проведена у зв`язку з втратою органом досудового розслідування речових доказів. 
		Зокрема, згідно з постановою про визнання та прилучення предметів до справи як речові докази від 22.12.2010, рушницю «Сімсон» №52397 та картечину, вилучену з голови ОСОБА_20 , після проведення всіх необхідних експертиз та слідчих дій постановлено передати на зберігання відповідальній особі Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (т.8 а.п.27).
		З копії супровідного листа від 22.12.2010 встановлено, що Галицькому РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області направлено для зберігання зазначені речові докази (т.8 а.п.28).
		Згідно з вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2011 у справі №1/0913/37/11 рушницю "Сімсон" №52397 конфісковано в дохід держави, а картечину вирішено передати на склад ОУ УМВС України (т.7 а.п.172-173). Тобто, на виконання вказаного вироку картечина повинна була бути передана на склад ОУ УМВС України. В матеріалах даного провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про виконання вироку суду в цій частині чи про направлення даної картечини знову до Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та підстави такого направлення.
		З метоювиконання ухвалиГалицького районногосуду пропризначення тапроведення комісійноїсудово-балістичноїекспертизи,слідчий слідчоїгрупи СУГУ МВСУкраїни уЛьвівській області ОСОБА_258 звернувся доначальника ГалицькогоРВ ЛМУГУМВС Україниу Львівськійобласті іззапитом пронадання інформації№2/6704від 29.09.2014стосовно місцязнаходження речовихдоказів:рушниці «Simpson»№ НОМЕР_35 ,прикладу дорушниці «Simpson»,картечини вилученоїз голови ОСОБА_20 ,які буливідправлені назберігання вкамеру зберіганняречових доказівГалицького РВЛМУ ГУМВСУкраїни уЛьвівській області,відповідно допостанови від22.12.2010 (т.8 а.п.29).
		Згідно з відповіддю №67/10207від 11.11.2014 на даний запит Галицький РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області повідомив, що під час подій, які мали місце в ніч на 19.02.2014, а саме: захоплення адміністративного будинку Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, кімната зберігання речових доказів була повністю знищена, а речові докази втрачені. Після відновлювальних робіт за наслідками погрому картечин не виявлено. Тому надати картечину, яка була вилучена з голови ОСОБА_20 , не представляється можливим. Про інші речові докази не зазначає (т.8 а.п.30).
		Суд звертає увагу, що під час зазначених у відповіді погромів була втрачена тільки картечина, з якою необхідно було проводити ще слідчі дії та опис якої в різних експертизах не збігається, натомість зброя, що також знаходилася в тій же кімнаті речових доказів, виходячи з версії слідства, залишилась неушкодженою, так як у 2015 році була реалізована третій особі.
		Відповідно до повідомлення №2656/2660/15-33від 27.05.2015Київського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерстваюстиції України про неможливість надання висновку комісійної судово-балістичної експертизи у кримінальному провадженні №12013150010000280, 09.02.2015 в Київський НДІСЕ з СУ ГУ МВС України у Львівській області надійшла постанова від 01.08.2014 про призначення комісійної судово-балістичної експертизи у кримінальному провадженні № 12013150010000280, призначена слідчим слідчої групи СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_259 . Разом з постановою надано - рушниця «Сімсон» № НОМЕР_3 та пластиковий контейнер. На вирішення експертизи поставлені питання: чи відстріляна картечина, яку вилучено з голови ОСОБА_20 та представлена на експертизу з рушниці «Сімсон» № 52397 К-16? Якщо так, то з якого каналу ствола? Однак, через втрату речового доказу  картечини вилученої з голови ОСОБА_20 внаслідок протиправних дій невстановлених осіб під час заворушень в ніч з 18 на 19 лютого, вирішити поставлене в постанові питання неможливо (т.8 а.п.31).
		Таким чином, у зв`язку з втратою речового доказу додаткові докази, які б усунули вищевикладені розбіжності, не представляється можливим здобути.
		В судовому засіданні оглянуто як речовий доказ рушницю «Сімсон» № НОМЕР_25 , яка на час судового слідства знаходиться у власності ОСОБА_260 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який набув право власності на неї на законних на те підставах після події злочину, а саме після вирішення її долі, як речового доказу, у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_21 . Дана рушниця у 2015 році конфіскована в дохід держави та реалізована.
		 
		IV. Висновки суду.
		Оцінюючи доводи обвинувачення щодо наявності в діях ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів виходить із вимог ст. 94 КПК України, відповідно до якої суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		При цьому, відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно зі ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Виходячи з положень ст.17КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається виключно на сторону обвинувачення.
		Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться в її користь.
		Отже, оцінюючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення та докази, подані на його обгрунтування, беручи до уваги вищевикладені висновки, зроблені в ході дослідження та оцінки цих доказів, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а можливість здобуття інших доказів вичерпана. Так, в судовому засіданні не здобуто жодного доказу, який би свідчив про наявність умислу ОСОБА_7 на вчинення умисного вбивства та про виникнення конфлікту між останнім та ОСОБА_20 . Навпаки, з показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_17 встановлено, що ОСОБА_20 сама приїхала в гості до обвинуваченого, не заперечувала щодо спільного відпочинку з ним, брала участь в організації такого відпочинку. Про відсутність у ОСОБА_7 будь-яких особистих планів чи намірів щодо ОСОБА_20 вказує та обставина, що обвинувачений запропонував провести час на природі також своїй дружині, сім`ї ОСОБА_92 та ОСОБА_261 . На дружні стосунки між ними та привітну атомосферу, яка панувала на відпочинку, вказали свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_93 , ОСОБА_262 , а також підтверджується долученими до матеріалів провадження світлинами, зробленими під час перебування на природі (т.8. а.п.61-63, т.11. а.п.57-63). Про відсутність конфлікту та умислу на вбивство потерпілої свідчать також дані протоколів проведення відтворення обстановки та обставин події з особами, присутніми в момент вчинення злочину, та висновків експертиз, якими встановлені відстань між стріляючим та потерпілою (більше 70 метрів), напрямок, куди здійснено постріл, який визначено, як вище голови потерпілої, положення останньої в момент пострілу (лежачи чи сидячи), відсутність пошкоджень на її одязі, натомість інших доказів на підтвердження конфлікту, раптово виниклих неприязних відносин та умислу на вбивство стороною обвинувачення не надано. Показання ж потерпілої ОСОБА_11 , оцінка яким дана вище, грунтуються на її припущеннях та інформації, отриманій на телепередачі "Битва екстрасенсів", що не може бути взято до уваги судом, як допустимий доказ. Стороною обвинувачення також не обгрунтовано, якими доказами підтверджується, що " ОСОБА_7 привіз з собою в автомобілі "Тойота Ленд Крузер" рушницю "Сімсон" № НОМЕР_25 ", оскільки ніхто з присутніх зазначеної зброї в транспортному засобі обвинуваченого ні до, ні після пострілу не бачив, навіть її власник ОСОБА_21 , який допомагав складати речі у зазначений автомобіль та носив їх з кімнати, в якій знаходилася його рушниця, не бачив, щоб ОСОБА_7 брав її та і взагалі не помітив її відсутності, а висновок, що обвинувачений міг її взяти, зроблений на припущеннях, виходячи з того, що той мав доступ до кімнати, в якій знаходилася зброя. Органом досудового слідства не проведено жодних оглядів та досліджень з метою встановлення на рушниці "Сімсон" слідів пальців рук обвинуваченого та не здобуто жодного доказу на підтвердження факту користування вказаною зброєю ОСОБА_7 . В обвинувальному акті зазначено про викрадення зброї обвинуваченим, однак вчинення крадіжки не поставлено в провину останньому, як і не долучено вироку суду, в якому його визнано винуватим у вчиненні такого злочину. Встановивши відстань, з якої здійснено постріл у ОСОБА_20 , час, який минув між двома пострілами (приблизно 25-35 сек при різних експериментах), та здобувши докази, що другий постріл з рушниці "Сайга-410К" здійснено ОСОБА_7 , слідством не встановлено та не надано доказів суду про те, чи міг обвинувачений за визначений час здійснити два постріли з різного виду зброї, якщо відстань між стріляючими була більше 70 метрів. 
		Крім того, як встановлено вище, значна частина доказів була здобута з порушенням вимог КПК України (в редакції 1960 року): картечина з голови потерпілої вилучена неуповноваженою особою, як і винесена постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи від 08.10.2009 (т. 10.а.п. 222, т. 11 а.п. 224, 226), якою, в тому числі, визнано речовими доказами пластмасові контейнери, вилучені з місця події, тобто дані слідчі дії проводилися слідчими, які в той момент не були в складі СОГ . Значні порушення були допущені і під час вилучення рушниці "Сімсон" та подальшого зберігання речових доказів. Відповідно, докази, отримані з порушенням вимог законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом при прийнятті рішення, тобто є недопустимими. Відтак, і експертизи проведені на підставі таких доказів, за теорією плодів отруєного дерева, не можуть визнаватися допустимими. Оцінивши самі ж висновки експертиз, якими встановлено, що картечина вистрілена з рушниці "Сімсон", що належить ОСОБА_21 , судом було встановлено їх неспроможність. Перевірити дані висновки під час судового розгляду не представилось можливим у зв`язку з втратою під час досудового розслідування речових доказів. 
		Також при оцінці доказів, суд повинен перевірити законність винесених процесуальних документів. Як вбачається з долучених постанов прокурора, останнім неодноразово задовольнялося клопотання про продовження строку досудового розслідування (т. 12 а.п. 68 -71, 72-75, 76-81). Підстави для продовження такого строку чітко визначені ст. 296 КПК України. Однак, як вбачається з постанови заступника прокурора Чернівецької області від 10.06.2016, підстави продовження строку досудового розслідування, зазначені в ній, інші, ніж визначені вказаною статтею. Саме в межах дії такої постанови було складено та погоджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні. 
		Як визначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. 
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		В ході судового розгляду винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, представником держаного обвинувачення не доведена доказами, здобутими у встановленому законом порядку, так як виявлені численні порушення при їх отриманні. Крім того, долучені докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою, а відповідно не доводять вину обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства поза розумним сумнівом, як і не спростовують інші висунуті версії.
		Зважаючи на тривалість розслідування та розгляд даного кримінального провадження і повне надання судом сторонам можливості обстоювати свої позиції і надавати докази, з огляду на відсутність доповнень до судового розгляду з їх боку, суд вважає, що наразі усунення неповноти досудового розслідування судом з власної ініціативи не видається можливим, з огляду також на засади безсторонності суду та змагальності сторін. Можливість зібрання додаткових доказів вичерпана також у зв`язку з втратою органом досудового слідства значної частини речових доказів.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви, стосовно обвинувачення, які неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збору додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду кримінального провадження не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_7 , тому його слід визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		V. Вирішення цивільних позовів.
		Відповідно доч.3ст.129КПК України,у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті326цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		З урахуванням викладеного, цивільні позови ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.
		 
		VI. Мотиви ухвалення інших рішень суду.
		Обвинувачений ОСОБА_7 підлягає поновленню в правах, обмежених під час даного кримінального провадження.
		Запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_7 слід залишити без змін до набрання вироком суду законної сили, після вступу вироку в законну силу - скасувати.
		Кошти, внесені як застава в розмірі 250 000 грн (квитанція 0.0.580244406.1 від 08.07.2016 (т. 12 а.п. 60)), підлягають поверненню особі, що її внесла, після вступу вироку в законну силу.
		Питання про скасування арешту суд вирішує відповідно до ч.4ст. 174 КПК України, а саме: скасувати арешти, накладені на транспортні засоби марки MERCEDES-BENZ 500С SE (1998 року випуску), Mazda 3 2008 року випуску, TOYOTA Land Cruiser 4.7 (2003), ВАЗ 21214 (2006), GC 04, та на нерухоме майно: гаражне приміщення, загальною площею 34,5 кв м, за адресою АДРЕСА_3 .
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		При цьому суд враховує, що речовими доказами визнано:
		а) згідно з постановою від 07.07.2010:
		- шість скляних стаканів;
		- чорну лакову жіночу сумку ОСОБА_263 ;
		- речі ОСОБА_264 (біла жіноча сорочка, чорна спідниця, шорти від купальника, пара босоніжок);
		- речі ОСОБА_7 (шорти, туфлі);
		- футболка ОСОБА_7 зеленого кольору; 
		- штани синього кольору, майка жовтого кольору вилучені в ОСОБА_7 ;
		- речі ОСОБА_263 (труси, бюстгальтер, чохол для одягу чорного кольору);
		- речі ОСОБА_263 (шорти, футболка);
		- жіночі тапочки вилучені під час огляду з автомобіля «Тойота Ленд Крузер»;
		- речі ОСОБА_38 (шорти, джемпер, кросівки);
		- килимок з клаптів хутра вилучений з а/м «Тойота Ленд Крузер»;
		- камуфляжна куртка вилучена з місця події;
		- футболка синього кольору ОСОБА_38 вилучена з його автомобіля «Фольцваген пасат»;
		- дерев`яна планка вилучена з дерев`яного табурету ОСОБА_7 ;
		- килимове покриття з нижньої частини багажника «Тойота Ленд Крузер»;
		- розкладний стіл;
		б) згідно з постановою від 08.10.2009 - предмети та речі відповідно до протоколу огляду від 10.09.2009:
		- шість скляних стаканів;
		- чохол з тканини зеленого кольору, всередині якого зназодиться предмет схожий на мисливську рушницю в розібраному стані;
		- пластиковий предмет, схожий на частину контейнера до мисливського патрона, максимальними розмірами 36х17,2 мм;
		- пластиковий предмет, схожий на частину контейнера до мисливського патрона, максимальними розмірами 36,4х17,3 мм;
		- пластиковий предмет, схожий на частину контейнера до мисливського патрона, максимальними розмірами 38х17 мм;
		- металевий предмет сірого кольору, максимальними розмірами 5,2х9,6 мм;
		- сипучий кам`янистий грунт;
		- камінь;
		- дерев`яна планка;
		- металевий предмет у вигляді деформованого шматка металу;
		- предмет схожий на мисливську рушницю "Сайга-410К", магазин для набоїв та шість предметів схожих на набої з основою гільзи;
		- пластиковий предмет циліндричної форми, максимальною довжиною 33,7 мм, діаметром основи 10,1 мм, в головній частині - 9,9 мм;
		- предмет з металу сірого кольору, розмірами 5,4х8,6;
		- предмет схожий на стріляну гільзу;
		- об`ємна відливка вдавленого сліду протектора шини;
		- камінь, розмірами 75 см на 52 см, на поверхні якого є три плями бурого кольору;
		в) згідно з постановою від 22.12.2010 - приклад до рушниці «Сімсон» № НОМЕР_36 ;
		г) згідно з постановою від 22.12.2010 - рушницю «Сімсон» № НОМЕР_36 та картечину вилучену з голови ОСОБА_20 .
		Проте суду з вищеперелічених речових доказів надано тільки: футболку зеленого кольору, щодо якої ОСОБА_7 вказав, що він не впевнений, що вона належить йому, камінь, конверт з контейнерами, опечатаними у чотирьох окремих конвертах, дерев`яну планку, камуфляжну куртку з плямами бурого кольору, належність якої їм ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_93 не підтвердили. Зазначені речові докази в силу тривалості їх зберігання, стану, в якому вони знаходяться, не мають ніякої цінності і не можуть бути використані за призначенням, а тому їх після набрання вироком законної сили слід знищити. Рушниця «Сімсон» №52397, а також деякі особисті речі, транспортний засіб , знаходяться на зберіганні власників, а тому повинні бути їм передані. Долю інших речових доказів не представляється можливим вирішити у зв`язку з ненаданням їх суду, втратою та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження.
		Дві відеокасети із записами відтворення обстановки та обставин події від 09.04.2010 залишити при матеріалах кримінального провадження.
		На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати в кримінальному провадженні в сумі 107 251 гривня 17 копійок, що становить вартість проведених експертиз, віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд в складі колегії суддів
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_7 визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
		Запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Заставу, внесену ОСОБА_265 за ОСОБА_7 в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці, МФО 820172, Держаказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок №37319021008745, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_266 .
		Скасувати арешти, накладені:
		- ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2014 року на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 500С SE (1998 року випуску), чорного кольору, двигун № НОМЕР_37 , кузов № НОМЕР_38 , реєстраційний номер НОМЕР_39 , власником якого являється ОСОБА_7 ;
		- ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 жовтня 2014 року та від 16 жовтня 2014 року на транспортний засіб марки Mazda 3 2008 року випуску, червоного кольору, двигун № НОМЕР_40 , кузов № НОМЕР_41 , реєстраційний номер НОМЕР_42 , зареєстрований на ОСОБА_17 ;
		- ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 вересня 2014 року на рухоме майно транспортні засоби: TOYOTA Land Cruiser 4.7 (2003), чорного кольору, № дв.2UZ9101197, № куз. НОМЕР_43 ; марки MERCEDES-BENZ 500С SE (1998 року випуску), чорного кольору, № дв. 11998012032798, № куз. НОМЕР_44 ; ВАЗ 21214 (2006), зеленого кольору, №дв. 212148512960, № куз. НОМЕР_45 , GC 04, сірий № шас. НОМЕР_46 ; нерухоме майно: гаражне приміщення загальною площею 34,5 кв м за адресою АДРЕСА_3 , гаражного кооперативу «Автолюбитель №3», власником якого являється ОСОБА_7 .
		Після набрання вироком законної сили речові докази: 
		- футболку зеленого кольору, камінь, конверт з контейнерами, опечатаними у чотирьох окремих конвертах, дерев`яну планку, камуфляжну куртку, які знаходяться в Долинському районному суді Івано-Франківської області - знищити;
		- сумку чорного кольору лаковану, білу жіночу сорочку, чорну спідницю, футболку, шорти від купальника, труси та бюстгалтер, чехол для одягу, які належать ОСОБА_20 , та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_12 згідно з розпискою від 10.10.2013 - повернути потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ;
		- рушницю «Сімсон» № НОМЕР_25 , яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_267 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 - повернути законному власнику ОСОБА_267 .
		Дві відеокасети із записами відтворення обстановки та обставин події від 09.04.2010, які долучені до матеріалів кримінального провадження №343/1446/16-к - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати в розмірі 107 251 (сто сім тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 17 копійок за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, отримати в суді копію вироку, а також ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуюча суддя: ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...