Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/2417/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 04.07.2019. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: 2-а/818/2537/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 У Х В А Л А
		про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
		04 липня 2019 р. Справа № 480/2417/19
		Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову  ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
		 В С Т А Н О В И В:
		До Сумського окружного адміністративного суду звернувся  ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
		Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
		1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
		2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
		3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
		4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
		5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
		6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Адміністративною справою відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		Публічно правовий спір згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Отже публічно-правовий спір є видом правового спору, для якого характерні наступні ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб`єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб`єктів.
		Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, в тому числі, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли до розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		В той же час, згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		З матеріалів справи вбачається, що прозивач просить визнати дії та бездіяльність адміністратрції СІЗО-25, м. Суми протиправними та про зобов`язати адміністрацію СІЗО-25, м. Суми негайно отримати свідоцтво позивача про розірвання шлюбу в Ковпаківському ОСОБА_2 , сплатити позивачу справедливу суму компенсації в якості моральної шкоди.
		При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 11.10.2004 Сумським апеляційним судом за ст.115 ч.2 п.13, 296, ч.3, 122 ч.1, 70 ч.1 до довічного позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 15.02.2005.
		Отже, з 15.02.2005р. позивач має статус засудженого.
		У позовній заяві позивач зазначає, що він перебуває у СІЗО-25 оскільки вирок Охтирського міськрайонного суду від 07.02.1990 (спр. №1-15/1990) №583/3013/14-к та вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 (спр.1-17/2004) переглядається за нововиявленими обставинами.
		Тобто, з викладеного у позовній заяві свідчить, що ОСОБА_1 на час звернення до Сумського окружного адміністративного суду наділений правовим статусом особи під вартою.
		Відповідно до статтею 206 Кримінального процесуального кодексу Україниунормовані правовідносини з приводу розгляду судом справ про захист прав особи, котра тримається під вартою.
		Так, у силу ч.1 цієї статті кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		Таким чином, положенняст. 206 КПК Україниє спеціальною нормою права відносно осіб, які тримаються під вартою, і охоплюють захист усіх прав людини, позаяк жодних виключень законом не запроваджено.
		Положення ст.ст.537 та 539 Кримінального процесуального кодексу Україниприсвячені урегулюванню правовідносин з приводу розгляду судом справ про захист прав особи саме під час виконання покарань.
		Так, п. 13-1 ч.1ст. 537 КПК Українипрямо передбачена можливість оскарження особою інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань і у силу ч.9ст.539 цього ж кодексуці справи розглядаються у порядку адміністративного судочинства.
		Таким чином, положення ст.ст.537та539 КПК Україниє спеціальною нормою права відносно осіб, стосовно яких відбувається виконання вироку.
		Окрім того, суд зауважує, що виключно до осіб, відносно яких розпочата процедура відбування покарання за вироком суду, підлягають застосуванню і положенняКримінально-виконавчого кодексу України(далі за текстом -КВК України).
		Отже, на правовідносини за участю осіб, котрі тримаються під вартою, поширюється дія самест. 206 КПК Українита приписів Закону України «Про попереднє ув`язнення».
		Отже, вказані позовні вимоги не містять вимог до СІЗО-25, як до суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, у відповідності до вимог ст.ст. 2, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У спірних правовідносинах позивач не має публічних прав та публічних інтересів, захист яких повинен відбуватись у порядку адміністративного судочинства (правова позиція Харківського окружного адміністративного суду, викладена у рішенні від 20.05.2019 у справі №520/3281/19).
		При цьому, слід роз`яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду за правилами Кримінального процесуального кодексу України у загальному місцевому суді. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 У Х В А Л И В:
		Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом  ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
		Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
		 
		 
		Суддя О.М. Кунець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...