Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/699/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 05.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 909/699/19
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА 
		про забезпечення позову
		 
		05.07.2019  м. Івано-Франківськ
		Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши заяву Національного природного парку "Гуцульщина" про забезпечення позову (вих. № 432/11 від 03.07.2019; вх.№ 12868/19 від 03.07.2019) у справі
		за позовом: Національного природного парку "Гуцульщина", 
		вул. Дружби, 84, м. Косів, Івано-Франківська область,78601 
		до відповідача: Державного підприємства "Кутське лісове господарство" 
		вул. Січових Стрільців, 1, смт. Яблунів, Косівський район,
		Івано-Франківська область, 78621
		про: стягнення матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 422499,50 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Національний природний парк "Гуцульщина" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Кутське лісове господарство" про стягнення матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 422499,50 грн.
		Разом із позовною заявою Національний природний парк "Гуцульщина" подав суду заяву від 03.07.2019 про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Державному підприємству "Кутське лісове господарство" вчиняти будь-які дії на території Пістинської сільської ради Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку "Гуцульщина", а саме, здійснення санітарної рубки чи будь яких інших видів рубок.
		В обгрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що що з 21.03.2019 року в кварталі 11 ділянка 15 та в кварталі 10 ділянка 28,31,33 Косівського ПНДВ НПП "Гуцульщина" на території Пістинської сільської ради працівники ДП "Кутське лісове господарство" під керівництвом лісничого Косівського лісництва ОСОБА_1 здійснюють незаконну рубку дерев. 
		В результаті зазначених протиправних дій ДП "Кутське лісове господарство" станом на 24.06.2019 р. завдало збитки державі в розмірі 422499,50 гривень, в зв"язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом своїх порушених прав.
		При цьому заявник стверджує, що на вимогу працівників служби державної охорони НПП "Гуцульщина" в присутності працівників Косівського ВП ГУНП зупинити незаконну рубку ДП "Кутське лісове господарство" відмовляється. 
		Позивач також звертає увагу суду, що ДП "Кутське лісове господарство" виписало лісорубний квиток № 14 від 20 березня 2019 року серія ІФ ЛРК 006739 на проведення санітарної вибіркової рубки в кварталі 12, який був підписаний головним лісничим ДП "Кутське лісове господарство" Іванишиним П.М. Даний лісорубний квиток виписаний незаконно оскільки квартал 12 Косівського лісництва, згідно матеріалів лісовпорядкування 1996 року та актів прийому передачі від 23.08.2002 року був переданий від Кутського ДЛГ до НПП "Гуцульщина" і відповідно до діючого Проекту організації території НПП "Гуцульщина" та матеріалів лісовпорядкування 2004 року відноситься до кварталів 9-11 Косівського ПНДВ на території НПП "Гуцульщина". 
		Позивач зазначає, що територія на якій працівники ДП "Кутське лісове господарство", під керівництвом лісничого Косівського лісництва ОСОБА_1 , здійснюють незаконну рубку дерев відноситься до земель природно-заповідного фонду НПП "Гуцульщина".
		 Указом Президента України від 14.05.2002 року № 456/2002 на території Косівського району Івано-Франківської області створено Національний природний парк "Гуцульщина". На виконання вище згаданого Указу Президента України та наказу Мінекоресурсів України від 14.08.2002 року №315, та на виконання спільного наказу Державного комітету лісового господарства України і Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.07.2003 року №138-ДС/118 "Про передачу майна Кутського лісгоспу НПП "Гуцульщина" та листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, 23.08.2002 року проведено приймання-передачу лісового фонду, майна та матеріальних цінностей, в т.ч. матеріалів лісовпорядкування, від Кутського держлісгоспу до НПП "Гуцульщина".
		У відповідності до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" з виходом Указу Президента про створення НПП "Гуцульщина" землям, які включені до складу території НПП "Гуцульщина" надано статус природно-заповідного фонду України.
		Також, 24.07.2009 року ДП "Кутське лісове господарство" у відповідності до ст. 150 Земельного кодексу України надало нотаріально засвідчену згоду щодо припинення користування земельними ділянками загальною площею 6790 га, які передані НПП "Гуцульщина" у відповідності до Указу Президента України "Про створення національного природного парку "Гуцульщина" та наказу Мінекоресурсів України від 14.08.2002 року №315.
		Відповідно до статті 100 Лісового Кодексу України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.
		У відповідності до статті 12 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" управління територіями та об`єктами НПП "Гуцульщина" здійснюється відповідно до Положення про НПП "Гуцульщина", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.07.2002 р. № 271 та Проекту організації території НПП "Гуцульщина", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 440 від 05.10.2010 р.
		В Проект організації території НПП "Гуцульщина" входять матеріали лісовпорядкування, які були виконані Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Львівська державна лісовпорядна експедиція. 
		Згідно п.5 розділу VIII прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Однак відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Кутське лісове господарство", затвердженого в 2010 році, згідно якого функціонує дане підприємство, територія, яка була передана НПП "Гуцульщина" не включена до складу території ДП "Кутське лісове господарство" і відповідно жодних заходів на даній території ДП "Кутське лісове господарство" згідно чинного законодавства здійснювати не може.
		Згідно п.5 "Санітарних правил в лісах України" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555, для проведення санітарної вибіркової рубки на території природно-заповідного фонду необхідно погодження Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА та рішення науково-технічної ради НПП "Гуцульщина". Однак жодного з перелічених пунктів у ДП "Кутське лісове, господарство" немає, як і немає погодженого ліміту на використання природних ресурсів, що передбачено ст. 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
		Позивач стверджує, що територія на якій працівники ДП "Кутське лісове господарство" здійснюють рубку відноситься до кварталу 11 ділянка 15 та кварталу 10 ділянка 28, 31, 33 Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Гуцульщина".
		Заявник вважає, що незаконна вирубка лісів вже призвела і в подальшому ще більше призведе до непоправної і невідновлювальної шкоди особливо цінним природоохоронним територіям і шляхом заборони на вчинення будь-яких дій ДП "Кутське лісове господарство" можна буде гарантувати збереження природоохоронних територій та попередити заподіяння ще більшої шкоди державі. На думку позивача, не застосування заходів забезпечення позову не дозволить відновити порушенні права НПП "Гуцульщина" та виконати рішення суду.
		На підтвердження доводів, наведених в обгрунтування поданої заяви, позивачем долучено копії: актів перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства, розрахунок розміру шкоди станом на 24.06.2019, листа в.о. директора НПП "Гуцульщина" до Державної екологічної інспекції Карпатського округу вх.№ 226 від 03.05.2019, акта приймання-передачі матеріальних цінностей від 23 серпня 2002 року, акта приймання-передачі матеріальних цінностей від 15 серпня 2003 року, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 271 від 17.07.2002, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 315 від 14.08.2002, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 440 від 05.10.2010, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 193 від 15.05.2017, Положення про Національний природний парк "Гуцульщина" (нова редакція), нотаріально засвідченої заяви ДП "Кутське лісове господарство" щодо згоди на припинення права користування земельними ділянками та передачу в постійне користування НПП "Гуцульщина" 6790 га.
		Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали справи в цілому, суд вважає за доцільне її задовольнити частково з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		Отже, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		 
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
		Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
		Наведені позивачем обставини та подані докази в сукупності свідчать про достатньо обґрунтоване припущення позивача про те, що до вирішення даного спору по суті відповідачем у справі вчиняються і в подальшому будуть вчинятися дії щодо вирубки лісів на території Пістинської сільської ради Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку "Гуцульщина". 
		Відповідно до частин 1, 4 ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об`єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
		У разі незабезпечення позову та встановлення в подальшому, при розгляді справи, фактів незаконної рубки дерев на території Національного природного парку "Гуцульщина", внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдається шкода, відновлення території природно-заповідного фонду буде ускладненим, а розмір шкоди буде зростати. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		Суд, враховуючи положення ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.
		Відповідно до ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. 
		Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		Враховуючи викладене та керуючись ст. 136 -140, 144, 234, 235, 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 заяву Національного природного парку "Гуцульщина" від 03.07.2019 про забезпечення позову задоволити.
		 До набрання законної сили рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/699/19 заборонити Державному підприємству "Кутське лісове господарство" вчиняти здійснення санітарної рубки чи будь яких інших видів рубок на території Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку "Гуцульщина" (територія Пістинської сільської ради). 
		 Стягувач: Національний природний парк "Гуцульщина", вул. Дружби, 84, м. Косів, Івано-Франківська область,78601, код 26215347.
		Боржник: Державне підприємство "Кутське лісове господарство", вул. Січових Стрільців, 1, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78621, код 20562608.
		 
		Набрання ухвалою законної сили: 05.07.2019.
		Строк пред`явлення ухвали до виконання з 06.07.2019 по 06.07.2022.
		 
		Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
		Оригінал ухвали, скріплений печаткою, надіслати заявнику.
		Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Дану ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
		Оскарження ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє її виконання.
		Ухвалу підписано 05.07.2019.
		 
		 
		 
		Суддя Л. М. Неверовська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...