Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/137/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		02 липня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  908/137/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І., 
		 
		за участю помічника судді Буштрук Є.О. (за дорученням головуючого судді),
		 
		представників учасників справи: 
		від позивача-1: ОСОБА_2, ОСОБА_13,
		від позивача-2: не з`явився,
		від позивача-3: ОСОБА_2,
		від позивача-4: ОСОБА_2,
		від позивача-5: ОСОБА_2,
		від позивача-6: ОСОБА_2,
		від відповідача: Перцев Д.П.,
		від третьої особи-1: не з`явився,
		від третьої особи-2: не з`явився,
		від третьої особи-3: не з`явився,
		від третьої особи-4: Грамма Ю.В.,
		від третьої особи-5: не з`явився,
		від третьої особи-6: не з`явився,
		від третьої особи-7: не з`явився,
		від третьої особи-8: не з`явився,
		від третьої особи-9: не з`явився,
		від третьої особи-10: не з`явився,
		від третьої особи-11: не з`явився,
		від третьої особи-12: не з`явився,
		від третьої особи-13: не з`явився,
		від третьої особи-14: не з`явився,
		від ОСОБА_11: ОСОБА_2,
		від ОСОБА_1 : ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання   ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №908/137/18
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва  
		у складі судді Пукшин Л.Г.
		від 18.07.2018 та
		на постанову Північного апеляційного господарського суду 
		у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. 
		від 19.12.2018
		 
		за позовом 1.  ОСОБА_3 , 2. ОСОБА_4 , 3. ОСОБА_5 , 4. ОСОБА_6 , 5. ОСОБА_7 , 6. ОСОБА_10 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", 2. Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", 3. Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", 4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 5. ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMІTED), 6. ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), 7. ДЖІ. ПІ. ЕЛ. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), 8. ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OIL&GAS B.V.), 9. Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", 10. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО",  11. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", 12. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", 13. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів 14. ОСОБА_9 
		про визнання правочинів недійсними,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 (далі - Позивачі) звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" (далі - Відповідач) про визнання недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - Третя особа-1, Товариство) - Позивачів продати прості акції Товариства на вимогу Відповідача у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Товариства від 06.12.2017 №14 (далі - Вимога).
		Позов мотивований тим, що правочин щодо обов`язкового викупу акцій Товариства на підставі статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства" є неправомірним, здійсненим у порушення норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018, у позові відмовлено. 
		Судові рішення мотивовані тим, що підстави, порядок та умови примусового відчуження акцій визначені законом - статтею 652 Закону України "Про акціонерні товариства", законом передбачений обов`язок попереднього та повного відшкодування вартості акцій, тому процедура «squeeze-out» не порушує право власності міноритарних акціонерів та принцип законності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2019 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №908/137/18.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, неправильно витлумачили Конституцію України, не застосували норми Цивільного кодексу України, Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Зокрема, Позивачі вважають наявними підстави для застосування частини 6 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з невідповідністю статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства" положенням статті 41 Конституції України.
		При цьому Позивачі посилаються на поширення положень статті 41 Конституції України на приватні інтереси та відсутність суспільних інтересів в межах виключно приватноправових відносин, а також надання Конституцією України державі обмеженої дискреції примусового відчуження майна у власника за умови, що вона відповідає вимогам принципу непорушності прав і свобод людини.  
		Крім того, Позивачі вважають, що дана справа містить виключну правову проблему, тому її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		25 червня 2019 року ОСОБА_1 подала клопотання про передачу справи №908/137/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - Клопотання). 
		У Клопотанні заявниця просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою більш якісного розгляду спору, в якому можливо присутні корупційні складові в діяннях посадовців вищих ешелонів влади. 
		Клопотання мотивоване посиланням на наявність виключної правової проблеми і необхідність передачі справи до Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		На думку заявниці, виключна правова проблема полягає в тому, що законодавство про «squeeze-out» приймалося нібито на виконання міжнародного законодавства - Директиви ЄС 2004/25/ЄС від 21.04.2004 (далі - Директива), але українське правове регулювання цього питання не відповідає жодним міжнародним визнаним нормам, а Директива не є частиною українського законодавства. Посилання на Директиву як таку не може бути обґрунтуванням будь-якої позиції, оскільки Директива не є частиною українського законодавства.
		Посилаючись на положення статті 9 Конституції України, заявниця зазначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
		Заявниця також зазначає, що відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 4 Закону України "Про міжнародні договори України" пропозиції щодо міжнародних договорів України подаються після проведення Міністерством юстиції України правової експертизи щодо відповідності проекту міжнародного договору Конституції та законам України. Таким чином, міжнародний акт, який суперечить Конституції України, не може бути частиною українського законодавства, а конституційність Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", яким запроваджена стаття 652 Закону України "Про акціонерні товариства", не може виводитися з Директиви . 
		Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке. 
		Законом України від 16.09.2014 №1678-VII ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід`ємною частиною.
		Додатком XXXIV "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" передбачено, що Україна зобов`язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у наступні встановлені терміни, зокрема: Директива N 2004/25/ЄС Європейського парламенту та Ради від 21.04.2004 про заявки та пропозиції ціни поглинання; графік: положення Директиви мають бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна взяла на себе зобов`язання з упровадження в своє законодавство положень Директиви у строки, визначені в Додатку XXXIV до Угоди.
		Отже, фактично ставлячи під сумнів правомірність посилання на Директиву при прийнятті законодавства про «squeeze-out» (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", яким запроваджена стаття 652 Закону України "Про акціонерні товариства"), заявниця не погоджується з тим, що Угода про асоціацію та додатки до неї є частиною національного законодавства.  
		Зазначаючи, що пропозиції щодо міжнародних договорів України, яким в тому числі є і Угода, подаються після проведення Міністерством юстиції України правової експертизи щодо відповідності проекту міжнародного договору Конституції та законам України, заявниця вочевидь також ставить під сумнів дотримання передбаченої чинним законодавством процедури під час ратифікації Угоди. 
		З огляду на викладене Суд враховує, що згідно з викладеними умовами Угоди Україна взяла на себе зобов`язання з упровадження в своє законодавства положень Директиви у терміни, визначені в Додатку XXXIV до Угоди. У зв`язку з цим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" внесені зміни до законодавчих актів України, зокрема до Закону України "Про акціонерні товариства". 
		З огляду на зазначене, Суд вбачає, що можливість ставлення під сумнів конституційності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" щодо запровадження статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства", прийнятого на виконання зобов`язань України за Угодою щодо імплементації положень Директиви, через відсутність перевірки на конституційність Директиви є виключною правовою проблемою, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		У зв`язку з наведеним Суд дійшов висновку, що дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Керуючись частиною 5 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		У Х В А Л И В:
		1.          Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
		2.          Справу №908/137/18 Господарського суду міста Києва разом із касаційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
		 
		Головуюча                                                                                      Г. Вронська
		 
		Судді                                                                                                О. Кролевець
		 
		                                                                                                               В. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...