Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9410/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 08.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 05.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/41380/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 липня 2019 року 
		Київ
		справа №826/9410/17
		адміністративне провадження №К/9901/41380/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Олендера І.Я., 
		суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу  Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу  Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 (головуючий суддя  Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі №826/9410/17 за поданням  Головного управління ДФС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. Головне управління ДФС у місті Києві (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» (далі - відповідач) накладеного рішенням №23410 про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.07.2017.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		 
		2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 подання   Головного управління ДФС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» залишено без розгляду. 
		 
		3. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що порушення заявником строків визначених статтею 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України на звернення до адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є підставою для застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме залишення такого подання без розгляду. При цьому, суди зазначили, що розміщення структурних підрозділів державного органу в різних приміщеннях, не може бути обставиною, яка зумовлює наявність у заявника права на порушення вимог чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу  Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу  Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №826/9410/17, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
		 
		5. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, вказує на безпідставність прийняття оскаржуваних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для залишення подання заявника без розгляду. Позивач вказує, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 не відповідають нормам чинного законодавства України, порушують права контролюючого органу та обмежують позивача у здійсненні заходів, що належать до його компетенції та передбачені Податковим кодексом України.   
		 
		6. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказує на правильність встановлення обставин справи та дотримання судами при постановленні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №826/9410/17 - без змін.
		 
		7. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головне управління ДФС у місті Києві звертаючись з поданням до суду просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» накладеного рішенням №23410 про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.07.2017.
		 
		Рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» прийняте 26.07.2017 о 17 год. 30 хв. Отже строк на звернення до суду, з урахуванням вихідних та святкових днів, закінчується 27.07.2017 о 17 год. 30 хв.
		 
		Однак, подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» Головним управління ДФС у місті Києві подано до суду 28.07.2017 о 12 год. 57хв., що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку.
		 
		В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з поданням, податковий орган посилається на територіальну віддаленість його структурних підрозділів, обов`язковість проведення відповідних реєстраційних дій та оформлення документів у відповідності до вимог офіційного діловодства у центральних органах виконавчої влади, яка зумовлює об`єктивні перешкоди з дотриманням двадцяти чотирьох годинного строку на звернення до суду саме через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		9. Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
		 
		9.1. Підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94. 
		Підставою для застосування арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
		 
		9.2. Пункт 94.10 статті 94.
		Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
		 
		10. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
		 
		10.1. Частина третя статті 183-3.
		Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
		 
		10.2. Частина четверта статті 183-3.
		Після повернення подання заявнику для усунення його недоліків повторне звернення до суду можливе не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
		 
		10.3. Частина одинадцята  статті 183-3.
		Обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила  статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.
		 
		10.4. Частина перша статті 99.
		Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 
		 
		10.5.  Абзац 2 частина друга статті 99.
		Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		 
		10.6. Стаття 100. 
		Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		11. Підставою, яка зумовлює звернення податкового органу до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є прийняття керівником податкового органу рішення про накладення арешту на майно. 
		 
		Строки звернення заявника з поданням, передбачені частинами другою та третьою статті 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України, є різновидами строку спеціального звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Приписи статті 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою.
		 
		Недотримання заявником строків звернення до суду, визначених статтею 183-3  Кодексу адміністративного судочинства України, тягне за собою застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Загальні норми  Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання органів доходів і зборів можуть застосовуватись лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам  статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу повинні користуватись усіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами  Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом  статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальною нормою, яка прямо вказує на те, що  статтю 103 Кодексу адміністративного судочинства України при обчисленні процесуального строку застосовано бути не може.
		 
		Правовідносини у справі, яка розглядається, регулюються виключно  статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема і положеннями її частини одинадцятої. Таким чином, незалежно від способу, яким подання органів доходів і зборів про обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків вноситься до суду, воно має надійти до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду і, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, має бути розглянуто судом у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		13. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до посилань на норми, які визначають права контролюючого органу та які наділяють його повноваженнями щодо здійснення заходів державного контролю у формі проведення податкових перевірок. При цьому питання підстав залишення без розгляду подання   Головного управління ДФС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника платків, а саме порушення строків звернення до суду, позивачем не обґрунтовується. Податковий орган у касаційній скарзі не наводить жодних доводів щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з поданням або інших мотивів, які б ставили під сумнів законність прийнятих судових рішень. 
		 
		Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань, з урахуванням яких, суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
		 
		14. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, зазначивши, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду з поданням визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. При цьому, такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. 
		 
		15. Посилання податкового органу, як на підставу поважності причин пропуску строку, на розміщення структурних підрозділів державного органу в різних приміщеннях, обґрунтовано визнано судами неповажними, оскільки такі обставини не можуть бути підставою, яка з об`єктивних та непереборних причин  зумовлює наявність у податкового органу права на порушення вимог чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
		 
		До того ж, судами встановлено, що про факт територіальної віддаленості його структурних підрозділів позивача останній був обізнаний заздалегідь, у зв`язку з чим мав вжити відповідних заходів спрямованих на дотримання строку звернення до суду.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		16. Враховуючи встановлені судами обставини справи щодо істотного пропуску позивачем строку, передбаченого частиною третьою  статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності обґрунтованих підстав для задоволення подання позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» накладеного рішенням №23410 про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.07.2017.
		 
		17. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу  Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу  Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №826/9410/17 залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		І.Я. Олендер
		І.А. Гончарова 
		Р.Ф. Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...