Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23168/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 08.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Номер судового провадження: А/855/6503/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/23168/15                                                           Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  18 червня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
		за участю секретаря Лисенко І.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та нечинним з моменту прийняття розпорядження, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач), за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття розпорядження №442 від 30.04.2015 «Про встановлення тарифів та структури тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено. 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неповне і неправильне дослідження судом першої інстанції обставин справи та вибірково неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 квітня 2015 року №442 встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються до розпорядження, а також затверджено зміни до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що додаються.
		Вказане розпорядження підписано виконуючим обов`язки голови ОСОБА_6 та зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 22 травня 2015 р. за N 57/1168.
		Не погоджуючись з правомірністю вказаного розпорядження, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
		Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві положення» передбачено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		На виконання викладеної норми, рішенням Київської міської ради від 11 березня 1999 року № 161/262 сформовано виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації.
		Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		Частиною 1 статті 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
		У частині 2 статті 118 та частині 2 статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до ч. 2 ст. 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (п. 10 розділу XV «Перехідні положення»). 
		Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.
		Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (ст. ст. 14, 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»).
		При здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою (ч. 7 ст. 118 Конституції України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що створення в місті Києві єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним відповідній раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України), відповідає положенням ч. ч. 1, 2 ст. 118, ч. ч. 1, 2 ст. 140 Конституції України. Створення такого органу також узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, яка визначає місцеве самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення (п. 7 рішення Конституційного Суду України від 25.12.2003 р. N 21-рп/2003).
		Згідно частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
		Так, Указом Президента України від 24 липня 1995 року N 640/95 «Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації» утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державні адміністрації є місцевими органами державної виконавчої влади.
		Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. Наведене кореспондується із положеннями частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
		Здійснивши системний аналіз вищевикладених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська міська державна адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради.
		При цьому, згідно з вказаними вище положеннями законодавства, з урахуванням рішення Конституційного Суду України, створення в місті Києві КМДА, як єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним КМР, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади, відповідає положенням Конституції України та узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування.
		Колегія суддів відхиляє доводи апелянта обґрунтовані відсутністю доказів утворення виконавчого органу КМР 7 скликання, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції Київської міської ради та не стосується прав позивача, що також було встановлено у справі 2а-118/11, на яку посилається скаржник в своїй апеляційній скарзі. 
		В той же час судова колегія враховує, що питання наявності/відсутності повноважень у виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняття оскаржуваного розпорядження №442 від 30.04.2015, було предметом судового розгляду у справі № 826/22073/15 за позовом ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради. Так, за результатами розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, у задоволенні позову було відмовлено. 
		Стосовно доводів позивача на те, що ОСОБА_6 не мав повноважень підписувати зазначений розпорядчий документ, колегія суддів враховує наступне.
		Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов`язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
		При цьому, пунктом 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.09.2014 № 979 встановлено, що у разі відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) Київського міського голови його обов`язки як керівника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з окремим розпорядженням Київського міського голови. Виконання обов`язків заступника голови Київської міської державної адміністрації у разі його відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) здійснюється іншим заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з додатком 1.
		На підставі викладеного, згідно з розпорядженням Київського міського голови від 30.08.2014 №198 «Про призначення ОСОБА_6 », заступником голови Київської міської державної адміністрації призначено ОСОБА_6., а розпорядженням Київського міського голови від 22.04.2015 №224 «Про виконання обов`язків голови Київської міської державної адміністрації» виконання обов`язків голови Київської міської державної адміністрації 30.04.2015 покладено на заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_6.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване розпорядження підписане уповноваженою на те особою та відхиляє доводи апелянта в цій частині.
		Щодо доводів апелянта про недотримання процедури оспорюваного акту, зокрема, унеможливлення подачі пропозиції і зауваження стосовно складових тарифів, а також не визначення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» виконавцем послуг, яке такі пропозиції і зауваження вправі приймати, колегія суддів враховує наступне.  
		Як свідчать матеріали справи, 17 березня 2015 року в газеті «Хрещатик» № 37(4633) підприємствами опубліковано оголошення про те, що розрахунки тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які розраховані згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, подано на затвердження до Київської міської державної адміністрації. Зауваження та пропозиції приймались у письмовому вигляді з дня опублікування оголошення на протязі 14 календарних днів (а.с.138).
		Крім того, відповідачем, під час апеляційного розгляду справи також додатково надано копію Акту про розміщення оголошень на інформаційних стендах в під`їздах будинків та/або біля них щодо розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх складових, періодичності та строків надання послуг, з відповідним переліком. 
		Наведене свідчить про необґрунтованість доводів апелянта щодо неможливості подачі пропозицій і зауважень стосовно складових тарифів.
		Крім того, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тарифи на послуги) встановлюються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг, проведених виконавцями цих послуг.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
		виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право балансоутримувача щодо визначення порядку утримання, експлуатації та ремонту майна; укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг.
		Згідно ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання житлово- комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем.
		Пунктом 16 Рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» передбачено передачу житлового фонду, який був переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, від ряду комунальних підприємств Печерського району м. Києва комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача про те, що комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», як виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону, уповноважене здійснювати розрахунки на зазначені послуги.
		Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
		Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
		Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:          
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...