Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/230/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 08.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 05.07.2019
Номер судового провадження: А/9901/182/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 липня 2019 року 
		Київ
		справа №855/230/19
		адміністративне провадження №А/9901/182/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О. А.,
		суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В., 
		за участю: секретаря судового засідання Носадчої О.Е.,
		представника позивача: ОСОБА_1,
		представника третьої особи - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №855/230/19 за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4, Політична партія "Опозиційний блок" про визнання протиправною в певній частині постанови та її скасування,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. Кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутий політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутий політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4 , Політична партія "Опозиційний блок", в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1278 від 25 червня 2019 року "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4 .
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Центральна виборча комісія протиправно зареєструвала кандидата у народні депутати України, висунутого Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4 , оскільки всупереч вказаним в автобіографії відомостям ОСОБА_4 не є тимчасово непрацюючим, а працевлаштований на посаді Начальника служби матеріально-технічного забезпечення ПрАТ "Дунайсудноремонт". Тобто, останнім, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 54 Закону України «Про вибори народних депутатів України», не зазначено відомостей про трудову діяльність, посаду та місце роботи, а відтак постанова ЦВК від 25 червня 2019 року за № 1278 в частині реєстрації ОСОБА_4 підлягає скасуванню. Крім того, на думку позивача, ОСОБА_4 є "кандидатом-двійником" або ж "технічним кандидатом" та зареєструвався суб`єктом виборчого процесу не з метою реалізації права обирати та бути обраним, а з метою перешкоджання позивачу, як кандидату у народні депутати України в реалізації свого пасивного права бути обраним народним депутатом України та введення в оману виборців в одномандатному виборчому окрузі № 143 й таким чином спотворення результатів голосування в інтересах іншого кандидата у народні депутати України, висунутого в порядку самовисування - ОСОБА_6 (Постанова ЦВК від 18 червня 2019 року № 1047). 
		ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення
		3. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що документи, подані ОСОБА_7 до ЦВК є належними та достатніми для здійснення реєстрації останнього кандидатом у народні депутати України. Судом встановлено, що на час подання документів (10 червня 2019 року) для реєстрації кандидатом в народні депутати України ОСОБА_4 в ЦВК, зокрема, написання автобіографії, ОСОБА_4 дійсно ніде офіційно працевлаштований не був. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що певні збіги у прізвищах цих кандидатів у народні депутати України можуть ввести у оману виборців одномандатного виборчого округу № 143 матеріали справи не містять і таких судом не встановлено.
		ІІІ . Провадження в суді апеляційної інстанції 
		5. Не погоджуючись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, позивач звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		6. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ОСОБА_4 у поданих до Центральної виборчої комісії документах було вказано недостовірні відомості щодо трудової діяльності, посади та місця роботи, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Так, в автобіографії кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 зазначено, що він з 2015 по квітень 2019 року він був керівником ВМТЗ на Ізмаїльському судноремонтному заводі» та з квітня 2019 року по теперішній час тимчасово не працює. Проте, відповідно до Наказу ПрАТ «Дунайсудноремонт» № 38-к від 06 червня 2019 року ОСОБА_4 звільнено з посади начальника служби матеріально-технічного постачання 06 червня 2019 року за угодою сторін (період роботи з 09.09.2017 по 06.06.2019) на підставі заяви ОСОБА_4 від 06.06.2019 року. Тобто ОСОБА_4 вказано недостовірні відомості про період діяльності на посаді у ПрАТ «Дунайсудноремонт» (до квітня 2019 року) та період, коли останній є тимчасово непрацюючим (з квітня 2019 року по теперішній час), в той час, коли ОСОБА_4 був звільнений з посади лише 06 червня 2019 року. Незважаючи на вказані доводи позивача, суд першої інстанції їх проігнорував та не послався на надані представником позивача з цього приводу докази.. 
		6.1. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_4 у поданій автобіографії, всупереч вимог п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» вказано недостовірні відомості, а саме не зазначено про виконання громадських робіт. Разом з тим, позивачем встановлено, що ОСОБА_4 був членом дільничної виборчої комісії № 511003 на виборах народних депутатів України 2014 року від кандидата в народні депутати України ОСОБА_11 , про що має міститися публікація в газеті «Курьер Недели» за жовтень 2014 року.
		6.2. Також, на думку позивача, висунення Політичною партією «Опозиційний блок» кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4 здійснено в інтересах кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_6 та є способом використання брудних виборчих технологій проти кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143, висунутого Політичною партією «Слуга Народу» ОСОБА_3  Так, на день подання скарги апелянту стало відомо про зв`язок кандидата ОСОБА_4 з народним депутатом України ОСОБА_11 - рідним братом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_6
		6.3. Судом в мотивувальній частині викладено посилання на ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо висування кандидатів в одномандатних округах шляхом самовисування), в той час як позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яка стосується кандидатів-мажоритарників, висунутих політичною партією.
		7. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. 
		8. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на їх задоволені. 
		9. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності представника Центральної виборчої комісії. 
		10. Представник третьої особи заперечувала проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення суду залишити без змін. 
		IV. Фактичні обставини справи
		11. Указом Президента України Володимира Зеленського від 21 травня 2019 року № 303/2019 року "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення дострокових виборів" призначено позачергові вибори народних депутатів України.
		12. Постановою Центральної виборчої комісії за № 1288 від 25 червня 2019 року було зареєстровано кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 143 від політичної партії "Слуга Народу" ОСОБА_3 
		13. Постановою Центральної виборчої комісії № 1278 від 25 червня 2019 року "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року", серед інших, кандидатом у народні депутати України від політичної партії "Опозиційний блок" було зареєстровано ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 143.
		14. Позивач, вважаючи постанову Центральної виборчої комісії від 25 червня 2019 року за № 1278 в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Відповідно до статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		17. Спеціальним законом, який регламентує основні засади, організацію та порядок проведення виборів народних депутатів України є Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI).
		18. Відповідно до статті 3 Закону № 4061-VI усі кандидати у народні депутати України (далі - кандидати у депутати) мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
		19. Частиною першою та четвертою статті 9 Закону № 4061-VI передбачено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
		Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
		20. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію" (далі Закон №1932-IV) комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
		21. Згідно з частиною 3 статті 3 Закону № 1932-IV комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
		22. Відповідно до статті 10 вказаного Закону №1932-ІУ право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
		23. Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону № 1932-IV комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом. 
		24. Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів, зокрема, автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
		25. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених, зокрема у частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
		26. Частиною третьою статті 60 Закону № 4061-VI передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
		VI. Позиція Верховного Суду
		27. Суть спору в даній справі полягає у визначенні відповідності третьої особи в справі - ОСОБА_4 вимогам до кандидата в народні депутати України в частині зазначення останнім повної та правдивої інформації в поданій відповідачу автобіографії.
		28. Так, позивач посилається на те, що кандидат в народні депутати України ОСОБА_4 зазначив у своїй автобіографії, поданій до ЦВК, те, що він "тимчасово не працює", однак, дані обставини не відповідають дійсності.
		29. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що ОСОБА_4 також вказав, що не займався громадською діяльністю, в той час як був членом виборчої дільниці під час виборів у 2014 році.
		30.  Відповідно до частини п`ятої статті 308 КАС України, якою встановлено межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені у суді першої інстанції.
		31. Докази, які не були надані до суду першої інстанції приймаються лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежать від нього. 
		32. Враховуючи наведене вище, колегією суддів не приймаються до уваги докази, надані Суду на обґрунтування підстав позову, а саме копія газети «Кур`єр тижня», копія постанови окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 143 № 29 від 11 жовтня 2014 року, копія листа від ОСОБА_12 
		33. Разом з тим Верховний Суд зазначає наступне.
		34. Відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права кожному громадянину належить право та можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні й забезпечують свободу волевиявлення виборців (пункт 3 статті 21 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, Конвенція про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у країнах-учасниках Співдружності Незалежних Держав від 7 жовтня 2002 року).
		35. Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.
		36. Відповідно до параграфа 24 Документа Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру ОБСЄ від 29 червня 1990 року наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом і таке обмеження є розумним і співрозмірним цілям й завданням закону. 
		37. Також, у відповідності з пунктом 7.5 названого Документа Копенгагенської наради ОБСЄ, процедури реєстрації кандидатів не повинні бути дискримінаційними. Отож підстави для відмови в реєстрації мають бути засновані на об`єктивних критеріях і чітко визначені в законі.
		38. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Краснов та Скуратов проти Російської Федерації" (заяви №17864/04 і №21396/04) рішення від 19.07.2007, яка стосувалася дискваліфікації кандидатів у депутати до нижньої палати парламенту РФ унаслідок відсутності у поданих ними документах суттєвих біографічних даних, сформував правову позицію, відповідно до якої встановлена у національному праві вимога до кандидата у члени державного законодавчого органу надати достовірну інформацію про свою зайнятість відповідає вимогам міжнародного права, адже слугує для того, щоб надати виборцям можливість зробити обґрунтований вибір з урахуванням професійного минулого кандидата на виборну посаду. Запровадження такої вимоги не є свавільним чи необґрунтованим.
		39. Визначальним для вирішення даної справи є встановлення судом ступеню недоліків у документах, поданих третьою особою до ЦВК , з огляду на те, що позивач вважає їх суттєвими настільки, що вказані документи з точки зору їх інформативності не можуть вважатися поданими взагалі.
		40. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
		41. В той же час вказаний Закон не містить приписів щодо можливості відмови у реєстрації кандидата (кандидатів) в народні депутати України за наявності помилок і неточностей, виявлених у поданих кандидатами на реєстрацію документах.
		42. Недотримання певних вимог щодо оформлення документу є підставою для внесення до нього виправлень відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України", а не підставою для прийняття рішення про відсутність такого документу взагалі
		43. Матеріалами справи підтверджено, що у складі комплекту документів для реєстрації кандидатом у народні депутати України була подана автобіографія третьої особи. 
		44. ЦВК не було встановлено обставин, які б свідчили, що третя особа зазначила у своїй автобіографії недостовірні відомості або ж приховав відомості, що мали значення для здійснення усвідомленого вибору. 
		45. Слід відзначити, що під неподаннями документів для цілей застосування пункту 2 частини другої статті 60 Закону №4061-VI, якою визначені підстави для відмови в реєстрації кандидата в депутати, слід розуміти виключно фізичну відсутність будь-якого з документів, передбаченого у частині другій статті 55 цього ж Закону.
		46. Водночас матеріали справи містять довідку із зазначенням переліку прийнятих документів, яка складена ЦВК 20 червня 2019 року та містить відомості про подачу третьою особою автобіографії.
		47. Таким чином, підставою для відмови в реєстрації третьої особи кандидатом у депутати міг бути саме факт неподання автобіографії, а не її оформлення з недоліками, об`єктивних перешкод для усунення яких у спірних правовідносинах не існувало.
		48. При цьому, автобіографія - це документ, у якому особа, яка його складає, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності. За своєю правовою природою цей документ не встановлює будь яких юридично значущих фактів, оскільки є суто інформативним документом, а тому викладена в ньому інформація чи її відсутність не може бути підставою для настання будь-яких юридичних наслідків. 
		49. Закон України «Про вибори народних депутатів України» не містить вимог щодо конкретного викладу та ступеня деталізації інформації, викладеної в автобіографії. Зокрема ні у Законі, ні в інших нормативних актах, пов`язаних із виборчим процесом, ні у роз`ясненнях ЦВК не визначено період трудової діяльності, який повинен бути відображений в автобіографії. Обов`язкова форма автобіографії (зразок) для заповнення під час виборів також законодавчо не затверджено.
		50. Отже, не зазначення в автобіографії певних відомостей, в тому числі відомостей щодо громадської діяльності, або неточності в їх викладенні слід вважати малозначними і не можуть розцінюватися як відсутність документа в цілому, на противагу відомостям, визначеним у статтях 9, 10 Закону України «Про вибори народних депутатів України», які є обов`язковими для зазначення кандидатом, перевірки ЦВК на їх відповідність дійсності та відіграють ключову, вирішальну роль при вирішенні питання про реєстрацію особи кандидатом чи відмови їй у такій реєстрації.
		51. Відмова у реєстрації через неточності в зазначеній кандидатом інформації, що має суто інформативний характер, є проявом надмірного формалізму при прийнятті документів, який створює необґрунтовані перешкоди для реалізації кандидатами свого пасивного виборчого права. Необхідно дотримуватися балансу між практичною реалізацією кандидатом свого права бути обраним та суспільним інтересом щодо повноти інформації, вказаної ним при реєстрації. 
		52. При цьому, викладена в автобіографії інформація на стадії реєстрації кандидатів у народні депутати має значення виключно для встановлення Центральною виборчою комісією відповідності особи, яка звертається з заявою про її реєстрацію кандидатом, критеріям, що законодавчо встановлені як сукупність умов для допуску громадян до участі у виборах (виборчі цензи). Інші відомості на стадії реєстрації кандидатів виконують інформативну функцію і будуть вважатися такими, що можуть впливати на думку та волевиявлення громадян, лише під час висвітлення їх на наступній стадії виборчого процесу (передвиборна кампанія зареєстрованих кандидатів). 
		53.  Доводи апелянта, що ОСОБА_4 вказано недостовірні відомості про період діяльності на посаді у ПрАТ «Дунайсудноремонт» (до квітня 2019 року) та період, коли останній є тимчасово непрацюючим (з квітня 2019 року по теперішній час), в той час, коли ОСОБА_4 був звільнений з посади лише 06 червня 2019 року не впливають на законність прийнятого відповідачем рішення, оскільки оцінюючи вказаний недолік з точки зору його істотності для цілей реєстрації кандидатом у народні депутати України, Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що третя особа зазначила у своїй автобіографії недостовірні відомості або ж приховав відомості, що мали значення для здійснення усвідомленого вибору.
		54. При цьому, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_4 , він звільнився з останнього місця роботи 06 червня 2019 року. Документи про реєстрацію кандидатом в народні депутати до Центральної виборчої комісії він подавав 10 червня 2019 року, тобто в той час, коли вже не був працевлаштований. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 в своїй автобіографії було вказано правдиву інформацію щодо його трудової діяльності, а помилка чи неточність у зазначенні ним дати звільнення не може свідчити про зворотнє.
		55. Отже, наведені позивачем обставини щодо висвітлення третьою особою в справі відомостей про трудову та громадську діяльність не є тими обставинами, з якими Закон пов`язує можливість відмови йому в реєстрації кандидатом в народні депутати, а тому не можуть бути підставою для скасування спірного рішення відповідача.
		56. Щодо твердження позивача про те, що кандидат у народні депутати України ОСОБА_4 є кандидатом-двійником та зареєструвався суб`єктом виборчого процесу не з метою реалізації права обирати та бути обраним, а з метою перешкоджання позивачу як  іншому кандидату та як суб`єкту виборчого процесу, а також  перешкоджає вільному формуванню та вільному виявленню виборця шляхом змішування кандидата ОСОБА_3 з кандидатом-двійником ОСОБА_4 , Суд зазначає наступне.
		57. Відповідно до ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148-VІII) кожний громадянин без будь-якої дискримінації та без необґрунтованих обмежень повинен мати право й можливість брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і через посередництво вільно обраних представників, а також голосувати та бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального та рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.
		58. Колегія суддів зазначає, що будь-яких обмежень для реалізації відповідного права, в тому числі заборони реєстрації кандидатів у народні депутати України з однаковими прізвищем в одному окрузі, чинним законодавством не встановлено та такої підстави для відмови в реєстрації приписами  ст. 60 ЗУ "Про вибори народних депутатів України"  не передбачено.
		59. Натомість,  усі кандидати у народні депутати України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
		60. Таким чином, доводи позивача про те, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому округу № 143   ОСОБА_4 є протиправним, оскільки порушує його виборчі права та права виборців, а також інших кандидатів не приймаються судом до уваги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
		61. Зокрема, позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено, в чому полягають надані оскаржуваним рішенням третій особі привілеї, а також які перешкоди оскаржуване рішення створює виборцям для вільного формування їх волі відносно позивача як кандидата у народні депутати України. Разом з цим, судом не встановлено і жодних ознак дискримінації виборчих прав позивача оскаржуваним рішенням, оскільки і третя особа і позивач є однаково зареєстрованими кандидатами у народні депутати України в одномандатному виборчому округу № 143 та відповідно до вимог наведеного вище законодавства мають рівні виборчі права.
		62. Посилання позивача на ту обставину, що реєстрація кандидатом у народні депутати особи із абсолютно тотожним прізвищем із ним порушує його пасивне виборче право, оскільки створює високі ризики введення в оману його потенційних виборців стосовно кандидата, за якого вони мають намір віддати голос, є безпідставними, оскільки реєстрація кандидатів навіть з однаковим прізвищем, ім`ям та по-батькові не заборонена виборчим законодавством України.
		63. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 червня 2019 року у справі №855/188/19 та від 01 липня 2019 у справі № 855/191/19.
		64. Щодо посилання апелянта на те, що на його думку існує зв`язок кандидата ОСОБА_4 з народним депутатом України ОСОБА_11 - рідним братом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_6, Суд зазначає, що вказані доводи є припущеннями позивача та не є тими обставинами, з якими Закон пов`язує можливість відмови в реєстрації їх кандидатами в народні депутати, відтак вони не мають жодного значення для правильного вирішення цього спору, тому не беруться судом до уваги.
		65. При цьому, колегія суддів зазначає, що ненадання судом першої інстанції оцінки цій обставині та інформації, викладеній в автобіографії ОСОБА_4 , не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки останнє є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права на підставі правильно встановлених обставин справи, а не наведення аргументів щодо зазначеного позивачем факту не призвело до неправильного вирішення справи.
		66. Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої ним у рішенні, прийнятому у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
		67. Отже, беручи до уваги, що за наслідками обробки комплекту документів третьої особи, поданих для реєстрації народним депутатом України, ЦВК не було виявлено їх відсутності, а інших перешкод для реєстрації третьої особи кандидатом у народні депутати України ЦВК не встановила, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ЦВК були відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI, для відмови в реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України.
		68. Разом з тим, позивачем не наведено жодної з обставин визначених частиною першою статті 60 Закону № 4061-VІ, яка б слугувала підставою для прийняття ЦВК протилежного рішення
		69. За таких обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що наведені доводи позивача не надають правових підстав для задоволення позову.
		70. Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду першої інстанції не підтвердилися під час розгляду апеляційної скарги.
		71. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову, однак обґрунтував його з помилковим застосуванням норм матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин положення ч. 2  ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів», які у межах даного спору не підлягають застосуванню. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення.
		72. Відповідно до п. 2 ч. 1  ст. 315 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		73. Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2  ст. 317 КАС України  визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		74. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		75. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підстави для відмови у задоволенні позовних вимог викладені у мотивувальній частині даної постанови.
		VII. Судові витрати
		76. Згідно з положеннями статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		77. За частиною дев`ятою статті 273 КАС України у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цих Кодексом.
		78. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 цього Кодексу). 
		79. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
		80. Оскільки загальна сума до сплати при подачі адміністративного позову становить 768,40 грн, то за подання апеляційної скарги на рішення суду позивач повинен сплатити 1152,60 грн. 
		81. Відтак, судовий збір у розмірі 1152,60 грн підлягає стягненню з   ОСОБА_3 .
		Керуючись ст. ст.  242-244,  250,  308,  310,  315,  317,  321,  322,  325 КАС України, Суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутий політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №855/230/19 - змінити, зазначивши, що підстави для задоволення позовних вимог викладені у мотивувальній частині даної постанови.
		3. В іншій частині рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року - залишити без змін.
		4. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код  класифікації доходів бюджету     22030106 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1152,60 грн. (одну тисячу сто п`ятдесят дві гривні шістдесят копійок). 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя                                                                       О. А. Губська
		Судді                                                                                                    М. В. Білак
		                                                                                                    О. В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...