Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/1137/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 61-7690ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		19 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 523/1137/14-ц
		провадження № 61-7690св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Інеса Володимирівна, Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво»,  
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року у складі судді Виноградової Н. В. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року у складі колегії суддів: Громіка Р.  Д., Панасенкова В. О., Парапана В. Ф.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд» (далі - ТОВ «Альянс-Висотбуд»), Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В., Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» (далі - КП «Міське капітальне будівництво»), про визнання майнових прав на об`єкт інвестування та визнання частково недійсним іпотечного договору.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2005 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради  укладений договір про співробітництво № 17?05. 
		 
		17 березня 2005 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений  контракт на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 .
		 
		01 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой» (далі - ТОВ «Альянс-Жилстрой») укладений генеральний договір про співробітництво, згідно з яким ТОВ «Альянс-Висотбуд» має право продати ПАТ «Укрсоцбанк» безпроцентні (цільові) облігації. Загальна вартість всіх лотів цінних паперів, що будуть придбаватись та одночасно перебувати у власності банку, не повинна перевищувати ліміт у розмірі 15 479 750 грн 00 коп. 
		 
		01 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений іпотечний договір, згідно з яким товариство як забезпечення виконання своїх зобов`язань за генеральним договором про співробітництво від 01 липня 2008 року передало в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири, розміщені у багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . 
		 
		02 та 16 липня 2008 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та ПАТ «Укрсоцбанк» укладені кредитні договори, за умовами яких банк надав товариству кредит у розмірі 1 900 323,60 доларів США та 741 137,25 доларів США відповідно.
		 
		02 та 16 липня 2008 року з метою забезпечення виконання вказаних кредитних договорів між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладені договори іпотеки, за умовами яких товариство передало в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири у багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Разом із цим 06 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 36/27, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яку товариство зобов`язалося після завершення будівництва зазначеного будинку передати їй за актом приймання-передачі у строк до IV кварталу 2010 року. 
		 
		Позивач на виконання умов цього договору сплатила вартість майнових прав на квартиру у розмірі 254 330 грн 00 коп., однак ТОВ «Альянс-Висотбуд» умови зазначеного вище договору порушило, житловий будинок не добудувало та не ввело його в експлуатацію.
		 
		ТОВ «Альянс-Висотбуд» уклало із ПАТ «Укрсоцбанк» іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано майнові права на незакінчені будівництвом квартири, серед яких і квартири у будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , тобто вчинило дії, про які ОСОБА_1 не знала та які можуть призвести до втрати нею права власності на проінвестоване нерухоме майно, а тому позивач просила суд:
		- визнати за нею майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 06 вересня 2010 року № 36/27;
		- визнати недійсними підпункти 1.1. іпотечних договорів № № 51-07/204, 02?10/2628, 02-10/2999 від 01, 02, 16 липня 2008 року, укладених між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ;
		- зняти заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 ; 
		- виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження квартири іпотекою.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 06 вересня 2010 року № 36/27.
		Визнано недійсним підпункт 1.1. іпотечного договору від 01 липня 2008 року № 51-07/204, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнано недійсним підпункт 1.1. іпотечного договору від 02 липня 2008 року № 02-10/2628, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у  частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнано недійсним підпункт 1.1. іпотечного договору від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		Знято заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 та виключено з Державного реєстру іпотек записи про обтяження її іпотекою.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо інвестування будівництва квартири. Позивач як інвестор проінвестувала будівництво об`єкта нерухомості за власні кошти, у зв`язку із чим вона до введення об`єкта нерухомості в експлуатацію є власником майнових прав на об`єкт інвестування. При укладенні оспорюваних договорів іпотеки їх сторони порушили положення статті 5 Закону України від 05 червня 2003 року «Про іпотеку», а тому суд дійшов висновку, що умови цих договорів в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру ОСОБА_1 підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. 
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року скасовано у частині вирішення вимог про визнання права власності на майнові права на спірну квартиру та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс-Висотбуд», ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Інеса Володимирівна, комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
		У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що майнові права на відповідну квартиру у незавершеному будівництвом житловому будинку, вартість яких була сплачена ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу у повному обсязі, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договорів іпотеки) не могли бути предметом іпотеки,  а тому ТОВ «Альянс-Висотбуд» неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права ПАТ «Укрсоцбанк». Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею майнових прав на спірну квартиру, суд першої інстанції не врахував, що таке право у позивача виникло на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2010 року, який ніким не оспорювався та недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим підстави для визнання цього права у судовому порядку за позивачем відсутні.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У травні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги черговість укладення договорів, а саме те, що на момент укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 06 вересня 2010 року вже існували іпотечні договори, укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», і нотаріусом Київського міського нотаріального округу внесено відомості до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна іпотекою та накладено на нього заборону відчуження. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним договором та іпотечні сертифікати» є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини та містить спеціальні норми щодо умов укладення договору іпотеки, предметом якого є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено. Разом із цим суди не застосували норми цього закону, обмежившись лише посиланням на норми Закону України «Про іпотеку». Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суди не звернули увагу на те, що вона не є стороною оспорюваних нею іпотечних договорів, а тому під час їх укладення її права та законні інтереси не було порушено. 
		 
		Короткий зміст позиції інших учасників справи
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк», у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Суди попередніх інстанцій правильно, повно та всебічно з`ясували обставини справи й застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, у зв`язку із чим ухвалили законні судові рішення, які не підлягають скасуванню.
		 
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Суворовського районного суду м. Одеси. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду. 
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. 
		 
		Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2005 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та управлінням капітального будівництва Одеської міської ради  укладений договір про співробітництво № 17?05. 
		 
		17 березня 2005 року між управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений  контракт на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 .
		 
		01 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», ТОВ «Альянс-Жилстрой» укладений генеральний договір про співробітництво, згідно з яким ТОВ «Альянс-Висотбуд» має право продати ПАТ «Укрсоцбанк» безпроцентні (цільові) облігації. Загальна вартість усіх лотів цінних паперів, що будуть придбаватись та одночасно перебувати у власності банку, не повинна перевищувати ліміт у розмірі 15 479 750 грн 00 коп. 
		 
		01 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений іпотечний договір, згідно з яким товариство як забезпечення виконання своїх зобов`язань за генеральним договором про співробітництво від 01 липня 2008 року передало в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири, розміщені у багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . 
		 
		02 та 16 липня 2008 року між ТОВ «Альянс-Висотбуд» та ПАТ «Укрсоцбанк» укладені кредитні договори, за умовами яких банк надав товариству кредит у розмірі 1 900 323,60 доларів США та 741 137,25 доларів США відповідно.
		 
		02 та 16 липня 2008 року з метою забезпечення виконання вказаних кредитних договорів між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладені договори іпотеки, за умовами яких товариство передало в іпотеку майнові права на не закінчені будівництвом квартири у багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Разом із цим 06 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Альянс-Висотбуд» укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 36 / 27, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яку товариство зобов`язалося після завершення будівництва зазначеного будинку передати їй за актом приймання-передачі у строк до IV кварталу 2010 року. 
		 
		Позивач на виконання умов цього договору сплатила вартість майнових прав на квартиру у розмірі 254 330 грн 00 коп., однак ТОВ «Альянс-Висотбуд» умови зазначеного вище договору порушило, житловий будинок не добудувало та не ввело його в експлуатацію.
		 
		Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами. 
		 
		Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
		 
		Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.   
		 
		Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. 
		 
		Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		 
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року (провадження № 6-318цс15) та постанові цього ж суду від 18 листопада 2015 року (провадження № 6-1858цс15), від висновків яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19).
		 
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.  
		 
		Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. 
		 
		За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.  
		 
		Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.  
		 
		У справі, яка переглядається, позивач виконала свої грошові зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, установлену цим договором, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або для набуття права на майнові права на цей об`єкт. 
		 
		Проте право власності на спірну квартиру у позивача не виникло. Порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування після введення такого об`єкта в експлуатацію врегульовано чинними на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України від 19 червня 2003 року «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність». За змістом   договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
		 
		Апеляційний суд, врахувавши, що майнове право позивача на квартиру ніким не заперечується, а договір купівлі-продажу майнових прав ніким не оспорюється, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за позивачем права на майнові права на об`єкт інвестування. 
		 
		Разом із цим за змістом частин першої, третьої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
		 
		Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. 
		 
		Відповідно до частини другої статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. 
		 
		Статтями 1, 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договорів іпотеки) визначено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно  належить  іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно  може  бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом  порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.
		 
		На час укладення спірних договорів іпотеки (01, 02, 16 липня та 12 серпня 2008 року) стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки, а відповідні зміни до цієї статті були внесені Законом України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
		 
		Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірних договорів) встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном. 
		 
		Отже, предметом правового регулювання згідно з Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» є відносини з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору.
		 
		Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі і до Закону України «Про іпотеку».
		 
		За змістом статей 215, 216 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		 
		Оскільки оспорюваними договорами передано в іпотеку майнові права на квартиру, які належать ОСОБА_1 , тому вона відповідно до положень статей 15, 16, 215, 216 ЦК України має право оспорювати зазначені іпотечні договори в судовому порядку, оскільки ці договори стосуються її прав та інтересів.  
		 
		Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнаючи недійсними іпотечні договори: від 01 липня 2008 року № 51-07/204, від 02 липня 2008 року № 02-10/2628, від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд», у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , в силу статей 203, 215 ЦК України, виходив з того, що вказані договори укладені з порушенням вимог частини другої статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договорів іпотеки). Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що майнові права на спірну квартиру у незавершеному будівництвом житловому будинку, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не могли були предметом іпотеки, а отже ТОВ «Альянс-Висотбуд» неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права ПАТ «Укрсоцбанк».
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України від 19 червня 2003 року «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним договором та іпотечні сертифікати», є необґрунтованими. 
		 
		З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій правильно визнали недійсними пункти 1.1. іпотечних договорів від 01 липня 2008 року № 51-07/204, від 02 липня 2008 року №02-10/2628, та від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладених між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд» у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . А тому оскаржувані судові рішення у цій частині не підлягають скасуванню.
		 
		Разом із цим апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про зняття заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , та виключення з Державного реєстру іпотек запису про її обтяження, не врахував роз`яснення, викладені у пунктах 8, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до яких рішенням суду не може бути зобов`язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Також суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що суб`єкт проведення реєстраційних дій, який здійснює скасування попередньої реєстрації, не було залучено до участі у справі як відповідача, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.  
		 
		Частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною третьою статті 412 ЦПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		 
		За таких обставин рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.  
		 
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В., Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво, про зняття заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 та виключення з Державного реєстру іпотек запису про її обтяження скасувати. 
		 
		У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В., Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», про зняття заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 та виключення з Державного реєстру іпотек запису про її обтяження відмовити. 
		 
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2016 року у частині позовних вимог про визнання недійсними пунктів 1.1. іпотечних договорів від 01 липня 2008 року № 51?07/204, від 02 липня 2008 року №02-10/2628, та від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладених між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Альянс-Висотбуд»  у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                                І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                           Г. В. Кривцова
		 
		 
		                                                                                                           Є. В. Синельников 
		 
		 
		                                                                                                           Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...