Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-1454/11 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.06.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		------------------------------------------------------------------------------------------------
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю прокурора ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		захисника розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 з доповненнями на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 у кримінальній справі по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2019 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, направлено прокурору Київської місцевої прокуратури №10 для організації проведення додаткового розслідування.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою та його розшук скасовано.
		Органами досудового слідства ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за наступних обставин.
		 01.05.2011, приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_7 , знаходячись у громадському місці  приміщенні закусочної «Адоніс» ПП «Макдональдс Юкрейн ЛТД», розташованої по вул. Борщагівській, 2-Б, в м. Києві, розпочав словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_8 .
		 Приблизно о 18 год. 52 хв. обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 через службовий вхід закусочної вийшли на вулицю, куди ОСОБА_7 виходив з метою продовження своїх агресивних дій по відношенню до ОСОБА_8 , взявши з собою вогнепальну зброю  пістолет Форт-17Р № НОМЕР_1 спеціально пристосував його для нанесення тілесних ушкоджень  спорядив його, дославши патрон в патронник.
		 Знаходячись біля службового виходу закусочної, ОСОБА_7 , демонструючи явну неповагу до суспільства та зневагу до існуючих правил і норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, без попереджень та розмови із потерпілим, знаходячись за його спиною, здійснив з вказаного пістолету два постріли в ногу та тулуб ОСОБА_8 .
		 Під час зазначених дій ОСОБА_7 , прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки та самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_8 , погрожуючи йому застосуванням указаного пістолету, висловлював в його бік словесні образи, приниження, нецензурну брань та примушував стати на коліна.
		 Унаслідок зазначених дій ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох ран на передній черевній стінці справа під реберною дугою по попередньо паховій лінії, на заднє  зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 Крім того, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_7 грубо порушено існуючі правила і норми поведінки в суспільстві, а також умови нормального відпочинку та роботи громадян в закусочній «Адоніс» ПП «Макдональдс Юкрейн ЛТД» , розташованій по вул. Борщагівська, 2-Б в м.Києві.
		На підставі викладеного, орган досудового слідства дійшов до висновку, що  ОСОБА_7 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.
		Приймаючи постанову про повернення справи для проведення додаткового розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що  ОСОБА_7 у 2012 році отримав статус біженця через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками, визначеними у підпункті 2 частини А статті 1 Конвенції про статус біженців. 
		Держава, яка надала підсудному ОСОБА_7 статус біженця, встановила наявність підстав побоюватись політичного переслідування в державі Україна, яке в тому числі може здійснюватись й шляхом кримінального переслідування, що підтверджено листом від 22.07.2013 року Міністра безпеки та юстиції Нідерландів, в якому вказувалося на відмову у видачі ОСОБА_7 та звільненні його з-під екстрадиційного арешту. 
		Наведене стало підставою для прийняття рішення про повернення даної кримінальної справи органу досудового розслідування для перевірки доводів обвинуваченого та його захисника з приводу незаконності кримінального переслідування та фальсифікації кримінальної справи.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, прокурор у справі - прокурор Київської місцевої прокуратури №10  ОСОБА_6 подав апеляцію, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а кримінальну справу повернути до Шевченківського районного суду міста Києва на новий судовий розгляд у іншому складі суду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
		Свої вимоги прокурор мотивував тим, що в матеріалах кримінальної справи відсутні документи, які б вказували на те, що на підставі постанови Шевченківського районного суду міста Києва підсудного  ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук. В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_10 отримав повний статус політичного біженця лише в межах кримінальної справи, що перебувала на розгляді у Солом`янському районному суді м. Києва.
		Таким чином, висновки суду першої інстанції про можливе отримання ОСОБА_11 повного статусу політичного біженця, у зв`язку з кримінальним переслідуванням за обвинуваченням останнього за ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальній справі, яка перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва та необхідність перевірки зазначених обставин та доводів підсудного в цій частині органом досудового розслідування шляхом проведення низки слідчих та розшукових дій, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані висновки суду першої інстанції не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		ОСОБА_7 , будучи допитаним у ході досудового слідства, та надаючи пояснення у суді першої інстанції, жодного разу не вказував на те, що зазначена кримінальна справа сфальсифікована відносно нього з метою здійснення переслідування за наявність певних поглядів, а лише зазначав, що між ним та потерпілим ОСОБА_8 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_10 використав пістолет, призначений для стрільби резиновими кулями. А тому висновок суду першої інстанції в частині фальсифікації даної кримінальної справи з метою здійснення переслідування  ОСОБА_9 за наявність певних поглядів, не відповідає фактичним обставинам справи.
		Показання ОСОБА_7 стосовно обставин події спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколом огляду та вилучення від 04.05.2011, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 , протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_12 та підозрюваним ОСОБА_7 , іншими наявними у справі протоколами очних ставок, протоколами огляду та вилучення та висновками експертів.
		До початку апеляційного розгляду прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 подав доповнення до апеляції, в яких посилався на істотне порушенням судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
		Апелянт зазначав, що суд першої інстанції, встановивши, що підсудний  ОСОБА_10 перебуває у Литовській Республіці, де отримав статус політичного біженця, а отже не переховується та не ухиляється від суду, в порядку ст. 274 КПК України /в редакції 1960 року/ повинен був скасувати обраний відносно підсудного  ОСОБА_9 запобіжний захід у виді взяття під варту та викликати останнього в судове засідання шляхом направлення запиту (доручення) компетентному органу Литовської Республіки, додавши при цьому постанову про скасування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді взяття під варту. 
		Однак суд першої інстанції не вчинив жодних дій для виклику в судове засідання підсудного  ОСОБА_9 та провів судовий розгляд зазначеної кримінальної справи у його відсутності, чим допустив істотне порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
		Крім того, у порушення ст. 258 КПК України /в редакції 1960 року/ суд, після повної заміни складу суду не розпочав та не провів розгляд справи з початку, а розглянув клопотання захисника підсудного про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
		Суд першої інстанції, не розпочавши у справі стадію судового слідства, частково дослідив докази по справі, а саме пояснення та клопотання підсудного  ОСОБА_9 та його захисників в частині, що стосуються набуття останнім статусу біженця та фальсифікації відносно нього кримінальної справи. При цьому, суд першої інстанції не дослідив докази, які вказують на винуватість ОСОБА_7 у вчиненому злочині.
		Приймаючи постанову про повернення справи для додаткового розслідування, суд першої інстанції вказав про допущену неповноту та неправильність досудового розслідування, однак не зазначив у постанові, у чому полягає така неповнота досудового слідства.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_4 , який підтримав апеляцію прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 з доповненнями, захисника ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення поданої прокурором апеляції з доповненнями, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції з доповненнями, колегія суддів вважає, що подана апеляція прокурора з доповненнями підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
		 Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
		 Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогамстатей 22і64 КПКне були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
		 Перевіривши наведені в постанові суду першої інстанції підстави направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів вважає їх обгрунтованими, оскільки органом досудового слідства допущено істотну неповноту з`ясування передбачених законом обставин, яку суд першої інстанції позбавлений можливості усунути в судовому засіданні в силу своїх процесуальних можливостей та покладання зазначеного обов`язку, згідно ст.22 КПК України/у редакції 1960 року/, на органи досудового слідства та прокурора.
		Як убачається з матеріалів справи, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України, надійшла на розгляд до Шевченківського районного судум. Києва13.07.2011.
		 Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2012 ОСОБА_7 оголошено в розшук, та йому змінено запобіжний захід із підписки про невиїзд на тримання під вартою. До розшуку підсудного провадження по справі зупинено (т. 2 а.с. 189). 
		 Вказану постанову листом Шевченківського районного судум. Києва від 20.02.2012 направлено начальнику Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві для виконання та заведення оперативно-розшукової справи відносно ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 190).
		 Згідно листа начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.02.2019 №59/вх3148, матеріали щодо оголошення розшуку ОСОБА_7 направлено до Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві у зв`язку з тим, що станом на 23.02.2012 останній розшукується Солом`янським РУ ГУМВС України в м. Києві на підставі постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.02.2012, оперативно-розшукова справа №093242 (т. 2 а.с. 191).
		 Листом заступника прокурора міста Києва від 06.08.2013 № 14-85243 на адресу суду направлено лист Міністерства безпеки та юстиції Нідерландів від 22.07.2013 щодо ОСОБА_7 , який містить інформацію про те, що останній має статус біженця та не може бути виданий Україні відповідно до Женевської конвенції 1951 року та Директиви Ради Європейського Союзу 2004/83/ЕС (т. 2 а.с.218-220).
		 Як убачається з наданої захисником ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_7 копії листа заступника начальника Департаменту карного розшуку Міністерства внутрішніх справ від 11.03.2014 №7/8-1162, за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, з 27.02.2014 року міжнародний розшук ОСОБА_7 припинено у зв`язку із встановленням місцезнаходження розшукуваного на території Королівства Нідерланди (т.2 а.с. 242).
		 Згідно листа заступника начальника управління Солом`янського РУ ГУ в м. Києві від 21.05.2014 № 50/вх.4198, на даний час проводяться оперативно-розшукові заходи по оперативно-розшуковій справі №09-3242 від 17.02.2012, направлені на розшук та затримання ОСОБА_7 . Міністерством юстиції України проводяться заходи в рамках міжнародного співробітництва про передачу матеріалів відносно розшукуваного до республіка Литва, де останній отримав статус політичного біженця (том 3, а.с. 20).
		Відповідно до даних листа начальника Солом`янського ГУ НП у м. Києві 15.05.2018 № 3857/125/55/01-2018, по оперативно-розшуковій справі за №09-3242 від 17.02.2012 року здійснюється розшук ОСОБА_7 , в ході проведення якого встановлено, що підсудний проживає на території Литовської Республіки, та начальник Солом`янського ГУ НП у м. Києві просить звернутись з відповідними документами до Міністерства юстиції України для вирішення питання щодо екстрадиції ОСОБА_7 на України(т. 3 а.с. 38).
		18.05.2018, у відповідності до розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва №01-08-242, здійснено повторний автоматичний розподіл справи стосовно ОСОБА_7 , та вказану кримінальну справу розподілено судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 (т. 3 а.с. 46).
		У судовому засіданні 15.08.2018 Шевченківським районним судом міста Києва вирішено питання про відновлення розгляду кримінальної справи та здійснення її розгляду у відповідності до вимог підп. 1 ч. 2 ст. 262 КПК України /у редакції 1960 року/, з метою розгляду клопотань, поданих захисником ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_7 та звернень начальника Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_17 щодо екстрадиції ОСОБА_7 . 
		 Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2018 у порядку ст. 315-1 КПК України /у редакції 1960 року/ начальнику СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві доручено перевірити викладені в постанові обставини щодо затримання ОСОБА_7 поліцією Нідерландів з наступним звільненням з  під екстрадиційного арешту та відмовою держави Нідерланди у видачі ОСОБА_7 . Україні; витребувати з прокуратури м. Києва оригінали або завірені в належний спосіб документи, що підтверджують або спростовують зазначені обставини, із засвідченим у встановлений спосіб перекладом; з`ясувати та надати відповідні дані щодо того, в рамках якої саме кримінальної справи оголошено міжнародний розшук ОСОБА_7 , про що надати відповідні документи; встановити та надати завірені в належний спосіб документи щодо того, чи здійснювались Міністерством Юстиції України або Генеральною прокуратурою України заходи щодо екстрадиції ОСОБА_7 до України в рамках даної кримінальної справи ( том 3, а.с. 71-72).
		 На виконання вказаної постанови до Шевченківського районного суду міста Києва листом слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 14.11.2018 № 16579 направлено матеріали, які підтверджують отримання обвинуваченим ОСОБА_7 статусу біженця, документи щодо припинення відносно нього міжнародного розшуку та відмову від здійснення екстрадиції на підставі вимог Женевської конвенції та Директиви Ради Європейського Союзу 2004/83/ЕС.
		Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, з 2014 року компетентними органами визначено місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_7 на території Королівства Нідерланди та отримана достовірна інформація про набуття ним статусу біженця. Згідно даних листа начальника Солом`янського ГУ НП у м. Києві 15.05.2018 № 3857/125/55/01-2018, в ході проведення розшуку ОСОБА_7 встановлено, що останній проживає на території Литовської Республіки.
		Разом з тим, достовірну адресу місця перебування ОСОБА_7 на території Литовської Республіки органом досудового розслідування не встановлено. Дані про те, що органом досудового слідства вчинялись дії, направлені на встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_7 , матеріали справи не містять. 
		Вказані обставини про особу підсудногоз достатньою повнотою органами досудового слідства в порядкуст. 315-1 КПК України/у редакції 1960 року/не з`ясовано, чим допущено таку неповноту досудового слідства, яку не можливо усунути під час судового розгляду справи.
		 Крім того, відповідно до підпункту 2 частини А статті 1 "Конвенції про статус біженців" яка підписана в Женеві 28.07.1951 та до якої приєдналась Україна на підставі Закону України "Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців" від 10.01.2002 № 2942-III, термін «Біженець» означає особу,яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належностіі не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.
		 Як вірно встановив суд першої інстанції, підсудний ОСОБА_7 у 2012 році отримав статус біженця через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками, визначеними у підпункті 2 частини А статті 1 Конвенції про статус біженців.
		 Держава, яка надала підсудному ОСОБА_7 статус біженця, встановила наявність підстав побоюватись політичного переслідування в державі Україна, яке в тому числі може здійснюватись й шляхом кримінального переслідування, що підтверджено листом від 22.07.2013 року Міністра безпеки та юстиції Нідерландів, в якому зазначено про відмову у видачі ОСОБА_7 та звільненні останнього з-під екстрадиційного арешту. Зазначені обставини та доводи підсудного в цій частині повинні бути перевірені органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих та розшукових дій.
		 З метою з`ясування та перевірки вказаних обставин постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2018 надано судове доручення в порядку ст. 315-1КПК України/у редакції 1960 року/, яке не виконано в повному обсязі.
		 У відповідності ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33 "Конвенції 
		про статус біженців" яка підписана в Женеві 28.07.1951 та до якої приєдналась Україна на підставі Закону України "Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців" від 10.01.2002 № 2942-III, Договірні Держави не будуть висилати біженців, які законно проживають на їхній території, окрім як з міркувань державної безпеки або громадського порядку. 
		 Договірні Держави не будуть жодним чином висилати або 
		повертати біженців до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі 
		загрожуватиме небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, 
		належність до певної соціальної групи або політичні переконання.
		 З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про здійснення запиту для екстрадиції ОСОБА_7 .
		 Крім того, як убачається з листа Міністерства безпеки та юстиції Нідерландів від 22.07.2013, Генеральну прокуратуру України повідомлено про неможливість застосування екстрадиції ОСОБА_7 з огляду на отримання ним статусу біженця.
		 Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності істотної неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, тому вважає за необхідне постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокурора з доповненнями - без задоволення.
		 Доводи апеляції прокурора з доповненнями про те, що суд першої інстанції, встановивши місце перебування ОСОБА_7 у Литовській Республіці, не вчинив жодних дій для його виклику в судове засідання та провів судовий розгляд зазначеної кримінальної справи у його відсутність, є безпідставними. Матеріали справи не містять, та прокурором у судовому засіданні не надано даних щодо достовірної адреси місця проживання ОСОБА_7 на території Литовської Республіки, що позбавило суд першої інстанції здійснити у встановленому законом порядку виклик ОСОБА_7 у судове засідання, у зв`язку з чим судом першої інстанції на підставі п. 1 ч. 2 ст. 262 КПК України /у редакції 1960 року/ здійснено розгляд кримінальної справи у відсутності підсудного. 
		Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції у порушення ст. 258 КПК України /в редакції 1960 року/, після повної заміни складу суду не розпочав та не провів розгляд справи з початку, а розглянув клопотання захисника підсудного про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, дослідивши при цьому окремі докази поза межами судового слідства, та залишивши поза увагою докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, ретельно перевірено колегією суддів, однак не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
		 Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції, після розподілу кримінальної справи на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 18.05.2018 судді ОСОБА_16 , з дотриманням вимог ст. 258, та Глави 25 КПК України /в редакції 1960 року/, на стадії підготовчої частини судового засідання розглянуто клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_7 про повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, та у відповідності до ч. 2 ст. 281 КПК України /в редакції 1960 року/ прийнято мотивовану постанову.
		 КПК України /в редакції 1960 року/ не передбачено проведення судового слідства та судових дебатів під час вирішення питання про повернення справи на додаткове розслідування, а тому доводи прокурора у цій частині суперечать вимогам кримінально-процесуального закону.
		Доводи апеляції з доповненнями прокурора щодо невідповідності фактичним обставинам справи висновку суду першої інстанції про можливе отримання ОСОБА_7 повного статусу політичного біженця у кримінальній справі, яка перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді міста Києва, не спростовують висновки суду першої інстанції про неповноту досудового розслідування кримінальної справи.
		Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 під час надання пояснень у судовому засіданні не вказував про фальсифікацію кримінальної справи стосовно нього, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення кримінальної справи для додаткового розслідування.
		Інші доводи апеляції прокурора з доповненнями висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та будь-яких суттєвих порушень вимог КПК України /у редакції 1960 року/, які були б безумовними підставами для скасування постанови суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, та п. п. 11, 13, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -
		 у х в а л и л а:
		 
		 Апеляцію прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 з доповненнями залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 про направлення кримінальної справи щодо  ОСОБА_7  прокурору для організації проведення додаткового розслідування, - без змін.
		 
		 Судді:
		 
		_________________ _________________ _________________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...