Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5755/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2019. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 07.06.2021
Результат оскарження 26.01.2022 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 1-кп/520/292/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160000000105

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 520/5755/18
		Провадження № 1-кп/520/292/19
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.07.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,    
		прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 
		розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000105 від 07.02.2018 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березине Тарутинського району Одеської області, громадянин України, українця, , з не повною вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, працює менеджером в ТОВ «Агро-Скоп Інтернейшл», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України
		ВСТАНОВИВ: 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступними обставинами, а саме: 03.02.2018 року працівниками Управління Патрульної поліції в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час патрулювання м. Одеси був зупинений автомобіль марки «Renaut» моделі «Logan» н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_7 мав зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти тест на медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження яких він відмовився. 
		У подальшому, в період 3 по 7 грудня 2018 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у ОСОБА_7 виник злочинний намір, спрямований на надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 за вирішення питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за складеним 03.02.2018 року протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення вилученого посвідчення водія. 
		Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, 07.02.2018 року, приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_7 прибув до приміщення за адресою: м. Одеса, вул.. Академіка Корольова, 5, де знаходиться Управління Патрульної поліції в Одеській області ДПП НП України та записався на прийом до тимчасово виконуючого служби Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
		Надалі, приблизно о 15:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, перебуваючи у службовому кабінеті Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому здійснюється прийом громадян, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 , що 03.02.2018 року він керував автомобілем після вживання алкогольних напоїв, а саме - горілки в об`ємі 200 грам, та працівниками патрульної поліції на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого повідомив, що прибув до управління патрульної поліції для вирішення питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення посвідчення водія.
		Після цього ОСОБА_11 попередив ОСОБА_7 , що законні підстави для уникнення відповідальності у ОСОБА_7 відсутні, у зв`язку з чим його дії можуть бути кваліфіковані за ст. 369 КК України  пропозиція службовій особі неправомірної вигоди. 
		Незважаючи на попередження ОСОБА_11 , ОСОБА_7 надав ОСОБА_11 пропозицію передати йому 1000 доларів США у якості неправомірної вигоди, за вчинення ОСОБА_11 дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_7 , які повинні були призвести до повернення ОСОБА_7 посвідчення водія та не притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП та пообіцяв наступного разу прийти вже з грошима. 
		Одразу, по закінченню здійснення особистого прийому ОСОБА_11 , усвідомлюючи факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, склав відповідний рапорт про пропозицію останньому неправомірної вигоди, який в подальшому був направлений до Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. 
		Надалі, 09.02.2018 року ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, повторно прибув до приміщення Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому здійснюється прийом громадян, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.
		Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 за вчинення останнім дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_7 , нагадав ОСОБА_11 , що він вже приходив до нього на прийом та передав останньому раніше запропоновану винагороду в розмірі 1000 доларів США, що станом на 09.02.2018 року за курсом Національного банку України складало 27124 (двадцять сім тисяч сто двадцять чотири) гривні, тим самим надавши йому неправомірну вигоду, за вчинення ОСОБА_11 дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_12 , а саме повернення посвідчення водія та сприяння в уникненні ОСОБА_12 адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КпАП України.
		Орган досудового розслідування за погодженням з прокурором дійшли висновку, що ОСОБА_12 своїми умисними діями, що виразилося в пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України. 
		В ході досудового слідства та судового розгляду прокурор в основу обвинувачення ОСОБА_7 посилається на покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 . 
		В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_13 пояснив, що він на теперішній час працює тимчасово виконуючим обов`язків начальником відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Одеській області. Пам`ятає, що приблизно у лютому 2018 року в управлінні був інцидент про намагання дачі хабара заступнику начальника Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_11 , але будь яких подробиць не знає. Патрульні після закінчення несення варти записують в книгу «здачи» адміністративних матеріалів, адміністративні матеріали які вони склали за час несення варти з додатками та передають до адміністративної кімнати. В адміністративні кімнаті здані матеріали перевіряються на вчинення правопорушником раніше адміністративні правопорушення (повторність), після чого справи підсудні суду готуються для направлення до відповідного суду. Усі адміністративні матеріали разом з додатками та супровідним листом готуються та передаються на підпис заступнику начальника ОСОБА_11 , після чого відділ документального забезпечення направляє вже до відповідного суду в термін, що не перевищує 10 днів. ОСОБА_11 підписує супровідний лист для направлення адміністративних матеріалів до суду, але він може не підписати супровідний лист або не направити якісь документи по конкретній адмінсправі, що буде сприяти не притягненню до адміністративної відповідальності правопорушника. Постанови про накладення штрафу зберігаються в адміністративній кімнаті. Супровідний лист може бути, як на один, так і на декілька матеріалів. Посвідчення водіїв  громадян України, які вилученні працівниками патрульної поліції зберігаються в адміністративній кімнаті і не можуть бути видані водієві, окрім як за рішенням суду, в якому зазначено про не позбавлення посвідчення водія. Інші випадки повернення посвідчення водія  заборонені. Посвідчення водія, які є іноземцями можуть бути повернуті у виключних випадках, це терміновий виїзд за кордон України. Начальник адмінпрактики не має прийомних днів, тому як інспектора адмінпрактики здійснюють прийом.
		В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює інспектором патрульної поліції роти №1. Під час несення служби 03.02.2018 року приблизно о 01:00 годині був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_7 , який одразу не надавав документи, під час спілкування відчули запах алкоголю, запропонували йому пройти тест на вживання алкоголю, але ОСОБА_7 відмовився, у зв`язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 130 КпАП України. Під час складання протоколу ОСОБА_7 натякав на те, щоб вони не складали на нього протокол, щоб протокол склали на товариша ОСОБА_7 , який вийшов з автомобіля, після чого ОСОБА_7 відмовився підписувати протокол, крім цього був складений акт затримання автомобіля на арешт майданчик. Після закінчення чергування всі протоколи здаються до адмінпрактики, протоколи реєструються, посвідчення водія, вилучені під час складання протоколів, залишаються в адмінпрактиці, після чого матеріали підсудні суду формуються, готується супровідний лист та надається на підпис керівництву. ОСОБА_11 на той момент був заступником начальника, мав право підписувати супровідний лист та перевіряти правильність складання адміністративних матеріалів, він також може повернути матеріали для дооформлення в адмінпрактику і не направити будь який адміністративний матеріал до суду. Наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 не роз`яснювались, але було роз`яснено, якщо ОСОБА_7 з чимось не погоджується, тоді може звернутися до керівництва поліції. ОСОБА_7 під час складання протоколу прямо не пропанував неправомірну вигоду йому або напарнику. 
		В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_11 пояснив, що у лютому 2018 року він працював в.о. заступника начальника УПП  начальник відділу чергової частини УПП ДПП. 07.02.2018 року після 14:00 години за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5 відбувається прийом громадян начальником установи. Під час прийому ОСОБА_7 були присутні двоє його підлеглих. Ожован повинен був передати документи діловоду, представитись та викласти суть обставин. ОСОБА_7 пояснив, що був зупинений працівниками поліції за некоректне водіння та був складений протокол за управління в нетверезому стані. ОСОБА_7 сказав, що хоче закрити дане питання і на телефоні написав 1000 доларів США. За це він йому повідомив, що за його пропозицію можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Не маючи наміру з ним спілкуватися по даній справі, наказав ОСОБА_7 прийти наступного дня. Після закінчення спілкування з ОСОБА_7 , він вийшов з кабінету та доповів керівництву про події, після чого склав відповідний рапорт. Наступного дня, 08.02.2018 року, був відсутній на роботі, тому як поїхав інспектувати інші міста Одеської області, а саме - м. Ізмаїл. Йому черговий повідомив, що прийшов ОСОБА_7 . Він надав наказ черговому, сказати ОСОБА_7 прийти наступного дня. Після цього його викликали в СУ на проспект Шевченка в м. Одесі для надання показів. Наступного дня 09.02.2018 року, ОСОБА_7 знову прийшов до установи, його провели в кабінет, де вони знаходились у двох, поспілкувались на ту ж саму тему. На столі була тільки папка, він підсунув її ОСОБА_7 , який поклав в неї 1000 доларів США, 10 купюр по 100 доларів США, після цього в кабінет зайшли співробітники УВБ, слідчі, співробітники прокуратури. Зазначив, що в його функціональні обов`язки входить перевірка складання адміністративних матеріалів. У разі не належності складання матеріалів, він можє повернути їх інспектору для до оформлення, але це документально ні де не закріплено. Виїжджаючи на інспектування до м. Ізмаіл, він ні кого не попереджав, відрядження не оформлювалось. 
		В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_10 пояснив, що на момент події працював інспектором патрульної служби. Він з напарником зупинили автомобіль «Рено» та представились, під час бесіди з водієм почули запах алкоголю, водій не надав спочатку документи, від проходження медичного огляду відмовився. Відносно водія ОСОБА_7 був складений протокол за керування в стані алкогольного сп`яніння та автомобіль був поміщений на арешт майданчик. Під час складання документів ОСОБА_7 було роз`яснено, що уразі непогодження з протоколом або діями патрульних він може звертатися до керівництва патрульної служби. Після складання адмінматеріалів вони здаються до адмінпрактики, після чого ОСОБА_11 підписує або не підписує супровідні листи, інколи адміністративні матеріали керівництво може повернути на дооформлення. 
		Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ст..369ч.3КК Українинадано судуяк доказинаступні письмові доказі:
		- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000105 від 
		07.02.2018 року;
		   -лист-резолюція від 07.02.2018 року про внесення відомостей до журналу Єдиного обліку та повідомлень;
		   - рапорт старшого о/у Одеського управління ДВБ Національної поліції України від 07.02.2018 року;
		   - супровідний лист начальника ДВБ Національної поліції України від 07.02.2018 року;
		   - супровідний лист начальника управління патрульної поліції в Одеській області від 07.02.2018 року; 
		   - рапорт т.в.о. заступника начальника управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_11 ;
		   - копія журналу особистого прийому громадян з додатками;
		   - доручення про проведення досудового розслідування від 07.02.2018 року;
		   - повідомлення про початок досудового розслідування від 07.02.2018 року;
		   - постанова про визначення групи прокурорів від 08.02.2018 року;
		   - доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 08.02.2018 року;
		   - заява ОСОБА_11 від 09.02.2018 року про надання для огляду службового кабінету заступника начальника УПП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5;
		   - протокол огляду місця події від 09.02.2018 року з якого вбачається, що огляд проводиться в службовому кабінеті заступника начальника УПП в Одеській області, в ході огляду виявили папку чорного кольору з грошовими коштами у кількості 10 штук номіналом по 100 доларів США;
		   - лист слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 09.02.2018 року;
		   - супровідний лист від 13.02.2018 року;
		   - витяг з наказу № 475 о/с від 08.11.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_11 призначений командиром батальйону №2 УПП в м. Одесі;
		   - витяг з наказу № 6423 від 29.12.2017 року, з якого вбачається, що на ОСОБА_11 покладені т.в.о заступника начальника управління  начальник відділу чергової служби УПП в Одеській області;
		   - посадова інструкція заступника начальника управління  начальник відділу чергової служби УПП в Одеській області № 1218 від 13.03.2017 року;
		   - посадова інструкція командира батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1218 від 13.03.2017 року;
		   - протокол затримання особи від 09.02.2018 року;
		   - пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_7 ;
		   - протокол роз`яснення права на захист від 09.02.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 просить здійснювати його захист захисником ОСОБА_6 ;
		   - повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 09.02.2018 року;
		   - протокол огляду речей від 10.02.2018 року;
		   - постанова про визнання документів, грошових коштів і речей доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 10.02.2018 року;
		   - протокол огляду предмету від 12.02.2018 року з фото таблицею;
		   - протокол повернення тимчасового вилученого майна від 16.02.2018 року;
		   - копію тимчасового дозволу серії ТД№516246;
		   - протокол огляду предмету від 16.02.2018 року, з якого вбачається, що був переглянутий відео запис з нагрудної камери патрульного поліцейського від 03.02.2018 року;
		   - протокол огляду предмету від 16.02.2018 року, з якого вбачається, що був переглянутий відео запис з 13 файлами відео записів нагрудних камер патрульних поліцейських;
		- постанова про призначення судової технічної експертизи документів від 23.02.2018 року;
		- висновок експерта № 101-П від 06.04.2018 року з фото таблицею, з якого вбачається, що десять банкнот номіналом 100 доларів США серійними номерами: MF60325123A, MF 60325124A, MF 60325119A, MF60325120A, MF 60325114A, MF60325001A, MF 60325079A, MF60325127A, MF60325128A, MF60325115A, за своїми характеристиками відповідають аналогічним банкнотам, які випущені в обіг ФРБ США;
		- копія адміністративної справи з додатками відносно ОСОБА_7 ;
		- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.02.2018 року;
		- ухвала апеляційного суду Одеської області від 08.02.2018 року;
		- доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 08.02.2018 року;
		- постанова про здійснення контролю за вчиненням злочину від 08.02.2018 року;
		- доручення у порядку ст. 36 КПК України щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчинення злочину від 08.02.2018 року;
		- постанова про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.02.2018 року;
		- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль за особою, згідно ст. 260 КПК України від 28.02.2018 року;
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 12.02.2018 року;
		- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 03.05.2018 року з додатками CD-дисками у кількості 3 штук та micro CARD у кількості 2 штук.
		Крім цього, за клопотанням прокурора, в судовому засіданні, суд дослідив відео та аудіо записи, які містяться на спеціальних носіях (CD-дисках та micro CARD), що зберігаються у паперових конвертах із відмітками (т.2 а.п. 148-152).
		За своїм змістом, відео та аудіо файли відображають події та обставини, суть перебігу яких відображено в досліджених судом протоколах про результати аудіо-, відео контролю, про результати спостереження за особою та про результати контролю за вчиненням злочину із додатками до них.
		Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - не підтверджують прямо чи опосередковано існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. Тому, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення вину ОСОБА_7 у вчиненні ним пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3ст. 369 КК Українине довела виходячи з наступного.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині винним себе не визнав та показав, що 03.02.2018 року відносно нього працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КпАП України. Під час складання протоколу поліцейські повідомили йому, якщо він з чимось не згодний може звертатися до управління патрульної поліції. 07.02.2018 року він звернувся до управління патрульної поліції в м. Одесі, що розташовано на вул. Академіка Корольова, 5 в м. Одесі. Черговий поцікавився з якого приводу і він роз`яснив йому, що в нього вилучили посвідчення водія та необхідно їх повернути. Черговий сказав, чекати, через деякий час провів його до кімнати, де знаходився поліцейський, табличок або інформації з ким він спілкується не було. Хто саме проводить прийом йому було не цікаво, він хотів лише дізнатися, як він може отримати посвідчення водія, тому як його праця пов`язана з керуванням транспортного засобу. На прийомі працівнику поліції розповів, що сталося, поліцейський запропонував свою допомогу по поверненню посвідчення водія, але сказав принести йому 1000 доларів США за повернення посвідчення водія. Поліцейський назвався ОСОБА_14 пояснив йому, що це гроші за штраф та він все сам зробить та поверне посвідчення водія, а зустріч призначив наступного дня, тобто 08.02.2018 року о 12:00 годині. В призначений день він з`явився, але черговий повідомив йому, що ОСОБА_14 не має на роботі і він просив передати, що з його питанням все гаразд і потрібно прийти наступного дня тобто 09.02.2018 року. 09.02.2018 року знов прийшов до Управління патрульної поліції, черговий його провів до тієї ж кімнати, в ній знаходився ОСОБА_14 , який почав голосно розпитувати як його прізвище, у зв`язку з чим прийшов, чи приніс він гроші, після чого сам під штовхнув папку, яка була на столі та наказав покласти туди гроші, після чого одразу зайшли якісь люди та почали проводити якісь слідчі дії, тоді він зрозумів, що це працівники правоохоронних органів. Одразу звернувся до них, щоб вони запросили захисника, але вони продовжували слідчі дії. Гроші у сумі 1000 доларів США належали йому, чому ОСОБА_14 називав таку суму не відомо, але в розмові він казав, що це еквівалент гривні для сплати штрафу. Крім того, що вирішення даного питання підсудне суду йому не відомо. 
		Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Згідно зіст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Статтею 91 КПК Українина слідчого та прокурора покладено обов`язок доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно дост. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно п. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимогКонституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що вони є послідовними, правдивими, узгоджуються між собою та в цілому із сукупністю інших доказів досліджених судом, оцінку достовірності та допустимості, яких буде наведено нижче.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані: після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Оцінюючи допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів, суд звертає увагу на те, що згідно з даними витягу з кримінального провадження №12018160000000105 від 07.02.2018 року (т.2 а.п. 1) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення з фабули якого вбачається, що 09.02.2018 року приблизно о 12:05 годині ОСОБА_7 знаходячись у службовому кабінеті УПП в Одеській області, в якому здійснюється прийом громадян, надав неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США начальнику управління відділу чергової служби УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_11 за вирішення питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за складаним 03.02.2018 протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України та посвідчення водія. 
		Дані обставини свідчать про те, що працівники правоохоронних органів зазделегіть знали 07.02.2018 року, що буде відбуватися 09.02.2018 року о 12:05 годині, при викладених обставинах суд не може прийняти даний витяг з ЄРДР як належний та допустимій доказ. 
		Крім того, прокурором наданий рапорт ОСОБА_11 від 07.02.2018 року на ім`я начальника УПП поліції в Одеській області ОСОБА_15 , в якому він ретельно викладає, що до нього звернувся ОСОБА_7 та в ході розмови запропонував вирішити питання, щодо не притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України. На даному рапорті мається резолюція ОСОБА_15 про направлення вказаного рапорту до УВБ для реагування.
		Також, прокурором надано рапорт від 07.02.2018 року старшого оперуповноваженого Одеського управління ДВБ ОСОБА_16 , з якого вбачається, що надійшли матеріали за фактом того, що до працівника поліції звернувся громадянин ОСОБА_17 з пропозицією надання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим просить дозволу у начальника слідчого управління поліції на реєстрацію вказаного матеріалу за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України. 
		Надаючи правову оцінку наданим прокурором документам, суд переконаний, що з моменту реєстрації в єдиному реєстрі досудових розслідувань від 07.02.2018 року відбувалося контрольована за ініціативою органу досудового розслідування кримінальне переслідування відносно ОСОБА_7 . 
		Також за правилами передбаченими ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Надаючи оцінку допустимості відповідного доказу, суд застосовує концепцію «плодів отруйного дерева» («Плід отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним судом США, тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Суд вважає, що як сам витяг з єдиного реєстру досудового розслідування від 07.02.2018 року, так само як і інші документи в даному кримінальному провадженні є недопустимими доказами, оскільки процедура отримання таких доказів, була проведена із порушенням вимог Закону, а тому такі докази не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		З огляду на вищезазначені обставини, а також те, що суд прийшов до висновку про недопустимість такого доказу, як витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.02.2018 року, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева».
		В ході судового розгляду прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , надано постанову про здійснення контролю за вчиненням злочину від 08.02.2018 року про проведення негласної слідчої розшукової дії у вигляді спеціального слідчого експерименту. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		При цьому, згідно з вимогами ч.7 ст. 271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст. 251 КПК України, зобов`язаний викласти, у тому числі, обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		Рішення прокурора про проведення контролю за вчинення злочину, з урахуванням положень закону, підлягає обов`язковій перевірці, оскільки це має істотне значення для визнання чи не визнання, у відповідності до ст. 94 КПК України, належними, допустимими, достовірними доказами. 
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчиняла, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9червня 1998року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти Російської Федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.)
		   Рішення ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» в п. 55 вказано, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).
		Враховуючи вище викладене можна дійти до висновку, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій. Тобто якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує особу до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації, суд зобов`язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого  виправдати. 
		В ході судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_11 . Суд оцінюючи його покази, приходить до переконання, що саме ОСОБА_11 був ініціатором щодо надання йому неправомірної вигоди. Дані обставини підтверджуються його поясненнями, з яких вбачається, що після розмови 07.02.2018 року він призначив ОСОБА_7 зустріч наступного дня, тобто 08.02.2018 року о 12:00 годині, через свого підлеглого чергового по управлінню патрульної поліції в Одеській області, призначив наступну зустріч на 09.02.2018 року о 12:00 годині.
		Крім того, з наданих прокурором документів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , вбачається, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_7 08.02.2018 року вже були направлені до Київського районного суду м. Одеси, тому об`єктивно ОСОБА_11 в будь який спосіб допомогти 09.02.2018 року не міг. Під час допиту ОСОБА_11 пояснював, що в його посадові обов`язки входять повноваження повернути будь який адміністративний матеріал на до оформлення працівнику поліції. 
		Крім того, аналізуючи надані прокурором, як докази обвинувачення протоколи, від 28.02.2018 року та від 12.03.2018 року за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які, як свідчать дані відповідних протоколів, проводилися на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Одеської області, суд приходить до наступного.
		Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису з прихованої камери, встановленої співробітниками поліції вбачається, що саме ОСОБА_11 веде розмову, повторно з`ясовує анкетні дані ОСОБА_7 , причини та обставини у зв`язку з чим він прибув до поліції, крім того з його боку відбувається ініціювання надання йому неправомірної вигоди. В свою чергу ОСОБА_7 з свого боку сам не намагається надати (передати) грошові кошти ОСОБА_11 , а виконував його вказівки і тільки після того як саме ОСОБА_11 підсовує ОСОБА_7 папку для передачі йому грошових коштів, яка була в нього на столі, тобто саме ОСОБА_11 запропонував та показав куди саме покласти гроші.
		Крім того, на переконання суду ОСОБА_11 повторно з`ясовував анкетні дані ОСОБА_7 та причину його візиту, у зв`язку з тим, що йому було достеменно відомо, що дана розмова записується співробітниками поліції та відбувається контроль поліцією, але анкетні дані ОСОБА_7 , проблематика та візити до ОСОБА_11 були відомі, ще з 07.02.2018 року. 
		Також судом, в ході судового розгляду, був досліджений флеш накопичувач, з якого вбачається, що на ньому зберігаються сім файлів з двома відеозаписами з яких вбачається, що це нарізки з цілого запису, які постійно перериваються. На одному відео файлі можна побачити вхід оперативних працівників правоохоронних органів та прокурора, які представляються, але з даного запису не вбачаються наявність понятих. З іншого відео файлу вбачається, що працівниками правоохоронних органів проводяться оперативні слідчі дії за відсутністю захисника, та слідчим права роз`яснюються ОСОБА_7 в кінці процесуальних дій, що явно проти ричить діючому законодавству. 
		На вимогу сторони захисту судом приймались заходи, що до допиту понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які приймали участь під час огляду місця події від 09 лютого 2018 року, у зв`язку з тим, що прокурор відмовився від їх допиту та доставки в суд, але прийнятими заходами встановити місце знаходження та здійснити їх допит в судовому засіданні не представились можливим, що ставить під сумнів відповідність події, їх законність та послідовність та взагалі наявність даних громадян. 
		У відповідності до ст. 93 КПК України на учасниках кримінального провадження лежить тягар доказування винуватості або не винуватості тощо.
		При викладених обставинах, суд приходить до переконання, що дані, що містяться у протоколах за результатами проведення всіх негласних слідчих дій, недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням порядку передбаченогоКримінальним процесуальним кодексом України.
		Оскільки у цій справі через істотні порушення прав та свобод людини суд визнав недопустимим результати негласних слідчих дій та внесення відомостей до ЄРДР, який був зроблений на підставі даних отриманих внаслідок приведених вище порушень, також не може бути покладений в основу винуватості.
		Крім того аналізуючи покази свідка ОСОБА_11 в частині того, що він 08.02.2018 року знаходився у відрядженні в місті Ізмаіл, не знаходять підтвердження. Згідно з відповіддю начальника департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області від 03.05.2019 року, з якого вбачається, що з метою виконання завдань покладених на підрозділ поліції, 28 лютого 2019 року начальник Управління, капітан поліції ОСОБА_15 доручив заступнику начальнику управління  начальнику відділу чергової служби УПП в Одеській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 перевірити належність здійснення цілодобового патрулювання території обслуговування, а саме Відділу з організації несення служби в м. Ізмаіл УПП в Одеській області ДПП. Службове відрядження в даному випадку не оформлювалось, оскільки підрозділ поліції в м. Ізмаіл входить до території обслуговування УПП в Одеській області та підконтрольне його керівництву. 
		Виходячи з відповіді начальника департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області від 03.05.2019 року, суд приходить до переконання, що саме 08.02.2018 року ОСОБА_11 перебував у відрядженні в м. Ізмаіл не надано, тому як наказ про інспектування несення патрулювання території обслуговування, а саме Відділу з організації несення служби в м. Ізмаіл був відданий 28.02.2019 року.
		Враховуючи вище викладене, суд переконаний, що покази свідка ОСОБА_11 в частині поїздки до м. Ізмаіл є хибними та безпідставними, ні чим не підтверджені та спрямовані на ведення суд в оману. 
		В ході судового розгляду були допитані свідки з боку обвинувачення свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Суд аналізуючи дані пояснення приходить до висновку, що дані пояснення не є суттєвими до даного кримінального правопорушення і тому їх до уваги не бере. 
		Захисником ОСОБА_7 під час своєї промови в судових дебатах та під час усього судового розгляду наголошувалось про вчинення провокації щодо його підзахисного. 
		Європейський суд з прав людини у п. 34 свого рішення по справі «Баннікова проти Російської Федерації» від 04.11.2010 р. вказав, що у специфічному контексті методів ведення розслідування, що застосовуються для боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і корупцією, багаторічний досвід Європейського Суду полягає в тому, що суспільний інтерес не може служити виправданням для застосування доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки дані докази з самого початку піддавали б обвинуваченого ризику остаточного позбавлення права на справедливий розгляд.
		Для того щоб відмежувати провокацію від допустимої поведінки, Європейський суд у п.п. 33-79 цього рішення виділив два критерії: змістовний і процесуальний.
		В рамках перевірки змістовного критерію провокації необхідно встановити, чи міг бути відповідний злочин скоєний без втручання влади, тобто чи мали місце об`єктивні підозри в тому, що особа задіяна в злочинну діяльність або схильна до скоєння злочину (п.п.37-50 вказаного вище рішення).
		Процесуальний критерій вказує на те, що ст. 6 Конвенції буде дотримана тільки в разі, якщо заявник зміг ефективно підняти питання про підбурювання під час розгляду його справи, як за допомогою заперечень, так і в інший спосіб. Обов`язок довести відсутність підбурювання покладається на сторону обвинувачення, за умови, що заяви захисту не є повністю неправдоподібними. У разі встановлення, що підбурювання мало місце, судові органи повинні зробити висновки відповідно до Конвенції (п.п.51-65 вказаного вище рішення).
		Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК Українистороною обвинувачення надано не було.
		Клопотань щодо дослідження будь-яких інших доказів та допиту свідків від учасників кримінального провадження не надійшло.
		Враховуючи ті обставини, що суд обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та при розгляді справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити і створював в ході розгляду справи всі необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, зобов`язаний розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення на підставі наданих суду доказів.
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_7 пропонував пропозиції та надавав неправомірну вигоду службовій особі ОСОБА_11 , який займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи, будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за що передбачена відповідальність відповідно до вимогч. 3 ст.369 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 у зв`язку з недоведеністю його причетності до вчинення кримінального правопорушення у якому він обвинувачуються.
		 
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинувачених не підлягають у зв`язку з їх виправданням, тому їх слід віднести на рахунок держави.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.
		Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимогст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.369- 371, 373, 374, 376,392-395КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 визнати не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст. 369КК Україниі виправдати за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Речовий доказ: грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, а саме 10 (десять) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна з наступними серійними номерами: MF60325123A,MF60325124A,MF60325119A,MF60325120A,MF60325114A,MF60325001A,MF60325079A,MF60325127A,MF60325128A,MF60325115A- повернути власнику ОСОБА_7 .
		Речовий доказ:додатки до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо відео контролю за особою у вигляді флеш накопичувачів залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1444 гривні віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. 
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...