Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6314/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 08.07.2019. Зареєстровано: 09.07.2019. Оприлюднено: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		    
		     18 червня 2019 р.                                                             Справа№200/6314/19-а 
		 
		приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1
		          
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Картавих Г.В. та представників сторін:
		позивача - Чемьоркіної Ю.Л.;
		відповідача - Ярової С.Е.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
		 
		                                                   В С Т А Н О В И В :
		 
		Приватне акціонерне товариство "Зевс Кераміка" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2019 року №№ 0002741303, 0002791303, 0002771303, прийняті відповідачем у відношенні позивача за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 повністю (0002741303 - 510 грн; 0002791303 - 4919,86 грн; 0002771303- 59038,44 грн, всього -64468,30 грн), як такі, що не відповідають чинному законодавству України.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач абсолютно правомірно не утримував при виплаті доходу на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 податок на доходи фізичних осіб з огляду на їх місцезнаходження. 
		Позивач вказує на те, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) не містить визначення поняття визначення терміну «місцезнаходження» фізичної особи-підприємця.
		Позивач зазначає, що місце проживання фізичної особи та податкова адреса платника податків не є тотожними термінами.
		Посилання в акті перевірки на дані інформаційних баз ДФС, які містять інформацію лише про податкову адресу, тобто про одне з місць проживання, яке фізична-особа підприємець визначила як податкову адресу, не є безумовною підставою для застосування положень п. п. 38.9. п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу.
		Крім цього, позивачем було надано відповідачу докази знаходження ФОП   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підконтрольній українській владі території.
		Позивач вказує, що для платників єдиного податку взагалі не передбачено статусу податкового агента. Платник єдиного податку не є платником податку на доходи, а отже його стягнення з платника єдиного податку є порушенням ПК України.
		Пункт 38.9 включений до Кодексу на підставі Закону України від 21.12.2016 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності з 01.01.2017 року, що прямо суперечить принципу стабільності оподаткування. 
		Позивач звертає увагу на те, що положень щодо необхідності стягувати з відповідних фізичних осіб - підприємців військовий збір п. 38.9 ст. 38 ПК не містить. 
		Крім цього, позивач вказує на те, що помилки щодо РНОКПП, тим більше виправлені, не призводять до зменшення податкових зобов`язань або зміни платника податку, тож не є такими, за які передбачена відповідальність відповідно до п 119.2 ст. 119 ПК України.
		Вважає, що спірні податкові повідомлення рішення складені з порушенням п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, вони видані 19.02.2019 року та про їх надіслання складений супровідний лист вих.№ 13743/10/05-99-13-03 від 19.02.2019 року. При цьому відповідь на заперечення складена також 19.02.2019 року та зареєстрована пізніше, ніж супровідний лист про надіслання податкових повідомлень-рішень (за вих.№ 13744/10/05-99-13-03 від 19.02.2019 року).
		Відповідь на заперечення була направлена на адресу АТ «Зевс Кераміка» 20.02.2019 року. 
		Тобто право складати податкові повідомлення-рішення виникло у Головного управління ДФС лише 21.02.2019 року. Таким чином податкові повідомлення-рішення були складені з порушенням встановленого терміну та без урахування висновку про результати розгляду заперечень.
		Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого місцем проживання фізичних осіб-підприємців, яким АТ "ЗЕВС КЕРАМІКА" за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 виплачено дохід на загальну суму 175558,10 грн., є тимчасово окупована територія, що покладає на позивача обов`язок утримати податок на доходи у джерела виплати.
		Відповідач зазначає, що для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПК України, застосовуються поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом (пункт 5.1 статті 5 Кодексу), а у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (пункт 5.2 статті 5 Кодексу). 
		Пунктом 45.1 статті 45 Кодексу визначено, що місце проживання платника податків - фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі, є саме податковою адресою платника податків - фізичної особи. Платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу та платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
		Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 (НОМЕР_2) та ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) під час перевірки не надавались, відповідно до відомостей інформаційної системи «Податковий блок» податкова адреса ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_2) - АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Горлівській ОДПІ (Центрально-міське відділення) (код інспекції 571), а податкова адреса ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_1) - АДРЕСА_2 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Донецька (код інспекції 567).
		Фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) станом на 1 січня 2017 року та станом на 30 вересня 2018 року (період перевірки) не провели визначену чинним законодавством процедуру реєстраційної дії щодо зміни місцезнаходження або місця проживання як фізичної особи - підприємця, внаслідок якої змінюється адміністративний район, із тимчасово окупованої території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" на іншу територію України, не провели зміну податкової адреси платника податків, коли контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. 
		Відповідач вважає, що відповідальність за порушення пункту 119.2 статті 119 ПК України застосована до позивача правомірно.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
		Судом встановлено, що на підставі наказів Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.11.2018 №2121, від 26.12.2018 №2473, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2018 рік, проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. 
		За результатами вказаної перевірки було складено акт № 111/05-99-14-16/32359747 від 06.02.2019 року (далі - акт).
		Серед іншого, у вказаному акті були встановлені наступні порушення, що стосуються спірних у даній справі правовідносин.
		1. Порушення підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту а) пункту 176.2 статті 176 Кодексу в частині ненарахування, неутримання та несплати (неперерахування) з доходу, нарахованого/виплаченого фізичним особам - підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 Податкового Кодексу України , податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31600,46 грн., в тому числі за податкові періоди: січень 2017 - 1324,94 грн., лютий 2017 - 1280,02 грн., березень 2017 - 983,02 грн., квітень 2017 - 1289,52 грн., травень 2017 - 1317,17 грн., червень 2017 - 1308,96 грн., липень 2017 - 1308,96 грн., серпень 2017 - 898,42 грн., вересень 2017 - 1007,64 грн., жовтень 2017 - 996,84 грн., листопад 2017 - 1291,46 грн., грудень 2017 - 1065,53 грн., січень 2018 - 1065,10 грн., лютий 2018 - 1159,70 грн., березень 2018 - 1987,54 грн., квітень 2018 - 1768,18 грн., травень 2018 - 5450,22 грн., червень 2018 - 1700,35 грн., липень 2018 - 1406,15 грн., серпень 2018 - 1398,82 грн., вересень 2018 - 1591,92 грн, 
		В акті зазначено, що за результатами перевірки дотримання порядку нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого/виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", встановлено порушення АТ "ЗЕВС КЕРАМІКА" підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту а) пункту 176.2 статті 176 Кодексу в частині ненарахування, неутримання та несплати (неперерахування) з доходу, нарахованого/ виплаченого фізичним особам - підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 Кодексу, податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31 600,46 грн.
		Щодо цього порушення відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002771303 від 19 лютого 2019 року, яким позивачу збільшене грошове зобов`язання з податку на доходи на суму 59 038,44 грн. (31 600,46 грн. за податковим зобов`язанням, 22 717,87 грн. штрафні санкції та 4 720,11 грн. пені).
		2. Порушення підпункту 38.9 пункту 38 та підпунктів 1.4, 1.6 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту а) пункту 176.2 статті 176 Кодексу в частині ненарахування, неутримання та несплати (неперерахування) з доходу, нарахованого/виплаченого фізичним особам - підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 Кодексу, військового збору на загальну суму 2633,37 грн., в тому числі за податкові періоди: січень 2017 - 110,41 грн., лютий 2017 - 106,67 грн., березень 2017 - 81,92 грн., квітень 2017 - 107,46 грн., травень 2017 - 109,76 грн., червень 2017 - 109,08 грн., липень 2017 - 109,08 грн., серпень 2017 - 74,87 грн., вересень 2017 - 83,97 грн., жовтень 2017 - 83,07 грн., листопад 2017 - 107,62 грн., грудень 2017 - 88,79 грн., січень 2018 - 88,76 грн., лютий 2018 - 96,64 грн., березень 2018 - 165,63 грн., квітень 2018 - 147,35 грн., травень 2018 - 454,18 грн., червень 2018 - 141,70 грн., липень 2018 - 117,18 грн., серпень 2018 - 116,57 грн., вересень 2018 - 132,66 грн.; 
		В акті зазначено, що за результатами перевірки дотримання порядку нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору з нарахованого/виплаченого доходу фізичним особам підприємцям ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", встановлено порушення АТ "ЗЕВС КЕРАМІКА" підпункту 38.9 пункту 38 та підпунктів 1.4, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту а) пункту 176.2 статті 176 Кодексу в частині ненарахування, неутримання та несплати (неперерахування) з доходу, нарахованого/ виплаченого фізичним особам - підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 Кодексу, військового збору на загальну суму 2633,37 грн.
		Щодо цього порушення відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002791303 від 19 лютого 2019 року, яким позивачу збільшене грошове зобов`язання з військового збору на суму 4 919,86 грн. (2 633,37 грн. за податковим зобов`язанням, 1 893,15 грн. штрафні санкції та 393,34 грн. пені).
		3. Порушення підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту б) пункту 176.2 статті 176 Кодексу, розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», а саме: подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що призвело до порушення порядку подання платником податку інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 та 1, 2 квартали 2018 років.
		В акті зазначено, що перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей, встановлено порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015р. №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», а саме: у 1 кварталі 2017 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_3 - необхідно відобразити НОМЕР_4 за ознакою доходу 157; Підприємством надано уточнюючий Податковий розрахунок за 1 квартал 2017 року №9300646518 від 11.09.2018; у 2 кварталі 2017 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_3 - необхідно відобразити НОМЕР_4 за ознакою доходу 157; Підприємством надано уточнюючий Податковий розрахунок за 2 квартал 2017 року №9300646551 від 11.09.2018; у 3 кварталі 2017 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_3 - необхідно відобразити НОМЕР_4 за ознакою доходу 157; Підприємством надано уточнюючий Податковий розрахунок за 3 квартал 2017 року №9300646553 від 11.09.2018; - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_4 НОМЕР_5 - необхідно відобразити НОМЕР_6 за ознакою доходу 140; у 4 кварталі 2017 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_3 - необхідно відобразити НОМЕР_4 за ознакою доходу 157; Підприємством надано уточнюючий Податковий Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.05.2019 5 розрахунок за 4 квартал 2017 року №9300646571 від 11.09.2018; - не вірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_4 НОМЕР_5 (код помилки 99) - необхідно відобразити НОМЕР_6 за ознакою доходу 140; у 1 кварталі 2018 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_4 НОМЕР_5 (код помилки 99) - необхідно відобразити НОМЕР_6 за ознакою доходу 140; у 2 кварталі 2018 - невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_4 НОМЕР_5 (код помилки 99) - необхідно відобразити НОМЕР_6 за ознакою доходу 140.
		Щодо цього порушення відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002741303 від 19 лютого 2019 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 510,00 грн.
		Суд зазначає, що відповідно до п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується відповідачем спірні податкові повідомлення - рішення прийняті 19.02.2019 року та про їх надіслання складений супровідний лист вих.№ 13743/10/05-99-13-03 від 19.02.2019 року. 
		Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень рішень та направив відповідачу заперечення від 08.02.2019 року на акт перевірки.
		При цьому відповідь на заперечення складена також 19.02.2019 року та зареєстрована пізніше, ніж супровідний лист про надіслання податкових повідомлень-рішень (за вих.№ 13744/10/05-99-13-03 від 19.02.2019 року).
		Відповідь на заперечення була направлена на адресу АТ «Зевс Кераміка» 20.02.2019 року, що відповідачем не заперечується. 
		Тобто право складати спірні податкові повідомлення-рішення виникло у Головного управління ДФС не раніше 21.02.2019 року. 
		Таким чином, спріні податкові повідомлення-рішення були складені з порушенням встановленого п.86.8 ст. 86 ПК України строку, що має наслідком їх протиправність та скасування.
		Крім цього, суд зазначає, що відповідно до приписів пп.38.9. п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК (редакція чинна з 01.01.2017) під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 цього Кодексу.
		При цьому визначення терміну «місце проживання» ПК України не містить. Відповідно, з урахуванням положень п. 5.3 ст. 5 ПК України для визначення змісту такого терміну застосовується положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		За змістом ч. 1, 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК України).
		З урахуванням викладеного, під місцем проживання розуміється конкретний об`єкт житлової нерухомості, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово. 
		Натомість визначення податкової адреси фізичної особи, надане у п. 45.1 ст. 45 ПК України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
		З урахуванням викладеного, місце проживання фізичної особи та податкова адреса платника податків не є тотожними термінами. При цьому застосування законодавцем у пп.38.9. п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України терміну «місце проживання» зумовлює з`ясування його змісту у розумінні положень ст. 29 ЦК України.
		У справі, "Щокін проти України", (заяви № 23759/03 та № 37943/06) рішення від 14.10.10 р., у § 56 ЄСПЛ зазначив про наявність в національному законодавстві правових актів, які явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. 
		За таких обставин ЄСПЛ прийшов до висновку, що, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. 
		Також у зазначеному рішенні ЄСПЛ окремо наголосив на вимозі національного законодавства відносно того, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (що повністю відповідає приписам пп 4.1.4 п. 4.1. ст.4. та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України) . Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що було визнано ЄСПЛ як незаконне втручання у майнові права заявника для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Відповідно до договору оренди нерухомості № 32 від 01.01.2017 року (надавався під час перевірки) місцем розташування офісу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , про що зазначено і в договорі на надання послуг з перевезення. 
		Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами факт проживання ФОП контрагентів позивача у спірних правовідносинах під час виплати їм доходу позивачем на непідконтрольній українській владі території, що виключає застосування до позивача положень пп. 38.9. п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та покладення на нього обов`язку податкового агента щодо сплати податку на доходи та військового збору з доходів, виплачених вказаним ФОП. 
		Крім цього, статус податкового агенту може набуватися лише у разі виплати доходу на користь фізичних осіб. За приписами Податкового  кодексу України фізична особа-підприємець є самостійним платником податку, який зобов`язаний самостійно нараховувати та сплачувати податки.
		Таким чином, зобов`язання позивача сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору може мати своїм наслідком подвійну сплату одного й того ж самого податку і збору як позивачем так і ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Щодо податкового повідомлення - рішення № 0002741303 від 19 лютого 2019 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 510,00 грн.
		Відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
		Позивач не заперечує, що при заповненні податкового розрахунку за формою 1-ДФ були припущені помилки при зазначенні РНОКПП фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та фізичної особи, на користь якої виплачувались аліменти - ОСОБА_4 . 
		Але при цьому, помилка, припущена щодо ОСОБА_3 виявлена та виправлена самостійно, шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, про що зазначено в акті. 
		Помилка щодо РНОКПП ОСОБА_7 , виявлена під час перевірки, також виправлена. 
		Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
		Суд зазначає, що помилки щодо РНОКПП, тим більше виправлені, не призводять до зменшення податкових зобов`язань або зміни платника податку, що виключає застосування до позивача штрафу за такі помилки.
		Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги, задоволенню у повному обсязі.
		Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, судовий збір в сумі 1 921 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, статтями 2, 9, 77, 241-246, 291, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		                                                              В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002741303, № 000279130, № 0002771303 від 19 лютого 2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Донецькій області відносно Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" (код ЄДРПОУ 32359747). 
		Стягнути судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок на користь Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" (місцезнаходження:  Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Гончарна, буд. 7, код ЄДРПОУ 32359747) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526). 
		Повне рішення складено 27 червня 2019 року.  
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.        
		 
		Суддя                                                                                   С.І. Бабіч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...