Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/4010/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2019. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 01.07.2019
Результат оскарження 11.12.2019 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 11-кп/803/121/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015040010000808

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/121/19 Справа № 199/4010/16-к   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		01 липня 2019 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: 
		       головуючої судді    -  ОСОБА_2 ,
		       суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		       за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000808 від 06 листопада 2015 року, щодо
		 
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Охотнікове, Сакського району, АР Крим, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпрі, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , 
		- обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
		 
		за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року, 
		 
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_10 ,                 
		захисника - ОСОБА_8 
		обвинувачених- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,-
		 
		 
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		В апеляційній скарзі зі змінами захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять вирок скасувати та закрити кримінальне провадження через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, що призвело до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисники посилаються на недопустимість доказів отриманих органами досудового розслідування за результатами НСРД.
		На думку сторони захисту ключовим та єдиним доказом у кримінальному провадженні є матеріали НСРД, які провадилися стосовно обвинувачених з листопада 2015 року по січень 2016 року. 
		Органи досудового слідства в порушення територіальної підслідності звернулися до Апеляційного суду Полтавської області з клопотанням про надання дозволу проведення НСРД щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зазначивши у клопотанні явно невірні відомості про те, що звинувачені є працівниками правоохоронного органу, посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 247 КПК України. Однак, на думку захисників працівники ДФС України не відносилися до працівників правоохоронних органів.
		Сторона захисту вважає, що у кримінальному провадженні наявне порушення вимог норм КПК України про територіальну підсудність при отриманні дозволу суду на проведення НСРД, що тягне за собою визнання усіх фактичних доказів отриманих в рамках НСРД недопустимими. Захисники посилаються на рішення Конституційного суду України № 10-рп/2012 від 18.04.2012року.
		Крім того, захисники посилаються на порушення органами досудового розслідування ст. 290 КПК України, оскільки обвинуваченим не були надані ухвали суду, на підставі яких відносно обвинувачених проводилися НСРД.
		Зазаначають, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення судів на проведення НСРД відносно обвинувачених.Так, Апеляційний суд Полтавської області на запит військової прокуратури відмовився надати постановлений ним ухвали на проведення НСРД, посилаючись на те, що з них не знято гриф «таємно».
		Також, в матеріалах справи знаходиться доручення про проведення НСРД заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України №300m від 09.01.2015 року, адресоване начальнику ГВБ КОЗ Управління СБУ у Дніпропетровській області. Це доручення містить посилання на 14 ухвал, нібито ухвалених Апеляційним судом Полтавської області 09.11.2015 року. Однак, це доручення зареєстроване за №97/8 від 06.12.2015 року військовою прокуратурою, тобто ще до винесення цих ухвал.
		В апеляційних скаргах також вказується, що з протоколу обшуку від 18.01.2016 Дніпропетровської митниці ДФС України за адресою м. Дніпро, вул. Горького, 22 вбачається, що були вилучені грошові кошти та мобільні телефони. Однак, в порушенні вимог КПК України в протокол не вписані ані номера купюр, ані номера мобільних пристроїв. Вилучені гроші та телефони були оглянуті після проведення обшуку та за відсутності понятих та обвинувачених, що спростовує наявність серед грошей купюр, наданих ОСОБА_11 .
		Сторона захисту вважає недопустимим доказом цей протокол обшуку, оскільки ухвала суду не надавала повноважень проводити обшук у кабінеті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тоді як суд першої інстанції прийняв як докази протокол обшуку та результати НСРД не перевіривши правові підстави для їх проведення, допустивши неповноту судового розгляду.
		Захисник ОСОБА_8 зазначає також про зникнення з матеріалів кримінального провадження диску, на якому зафіксовано допит ОСОБА_11 від 30.08.2016, що на думку захисника ставить під сумнів результати судового розгляду. 
		   Вироком Амур - Нижньодніпроського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) та призначено покарання у виді позбавленні волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі органах Державної фіскальної служби України, строком на 3 роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
		Цим же вироком, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) та призначено покарання у виді позбавленні волі строком на 5 років 2 місяці з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі органах Державної фіскальної служби України, строком на 3 роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в строк відбування призначеного за цим вироком покарання строк попереднього ув`язнення з 18 січня 2016 року по 26 січня 2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Окрім того, судом вирішено долю речових доказів та питання про стягнення процесуальних витрат. 
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за таких обставин.
		Так, з 26 жовтня 2015 року ОСОБА_6 працював на посаді заступника начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України.
		З серпня 1997 року ОСОБА_7 працював на Дніпропетровській митниці Державної фіскальної служби України, а з 29 жовтня 2015 року - на посаді головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України.
		Згідно ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
		Відповідно до ст. 544 Митного кодексу України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України; органи доходів і зборів виконують основні завдання - забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.
		За ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
		У відповідності до ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.9, 2.3.3, 2.3.4, 2.4. 2.4.1. 2.4.2. 2.4.13, 3.2, 3.4, 3.14 посадової Інструкції заступника начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС, яка 31 липня 2015 року затверджена заступником начальника Дніпропетровської митниці ДФС, завданням та обов`язками заступника начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС є:
		- проведення аналітично-пошукової роботи, спрямованої на виявлення потенційних порушень законодавства з питань державної митної справи;
		- проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України;
		- організація та участь у проведенні в межах зони діяльності митниці спеціальних заходів та операцій із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення, культурних цінностей, зброї та боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, спеціальних засобів негласного отримання інформації, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів та інших предметів правопорушень, у тому числі поза пунктами пропуску на державному кордоні України, шляхом проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), на всій митній території України, у тому числі в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги, а також координація взаємодії з цих питань митниці з правоохоронними органами України, митними органами іноземних країн;
		- опрацювання бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС для здійснення аналізу митного оформлення товарів з метою виявлення способів і механізмів переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших предметів через митний кордон України з порушеннями законодавства України з питань державної митної справи;
		- організація проведення самостійних або у взаємодії з правоохоронними органами України заходів щодо виявлення, попередження та припинення контрабанди й порушень митних правил, у тому числі шляхом ініціювання та взяття участі в оглядах, а також переоглядів товарів і транспортних засобів;
		- організація та участь у проведенні відповідно до вимог законодавства України перевірок, щодо законності здійснення зовнішньоекономічних операцій;
		- прийняття участі у виявлені митних оформлень, що здійснюються з можливим порушенням законодавства України з питань державної митної справи;
		- організація та участь у перевірках, щодо додержання посадовими особами підрозділів митного оформлення митниць ДФС вимог законодавства, що визначають порядок запобігання та протидії контрабанді та боротьби з порушеннями митних правил;
		- організація виконання завдань та доручень керівництва митниці, управління з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу;
		- організація взаємодії у межах компетенції із структурними підрозділами митниці;
		- організація роботи відділу відповідно до Регламенту митниці, положення про Управління та положення про відділ;
		- організація виконання доручень керівництва, наданих працівникам відділу з питань, що належать до сфери діяльності відділу, здійснення контролю за їх виконанням;
		- вжиття у межах компетенції заходів щодо запобігання корупції;
		- участь у перевірках щодо додержання посадовими особами підрозділів митного оформлення митниці вимог законодавства, що визначають порядок запобігання та протидії контрабанді та боротьби з порушеннями митних правил;
		- складання протоколів про порушення митних правил.
		Згідно п.п. 2.1, 2.8, 2.13.1, 2.13.2, 2.13.3, 2.14.1, 2.14.2, 2.14.6, 2.14.7, 2.15, 2.15.2, 2.16.2, 2.16.3, 2.16.4, 3.1, 3.3 посадової інструкції головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС, яка 31 липня 2015 року затверджена заступником начальника Дніпропетровської митниці ДФС, завданням та обов`язками головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС є:
		- додержання Конституції України та інших актів законодавства України.;
		- дотримання законодавства України з питань державної служби, запобігання та протидії корупції, правил внутрішнього трудового розпорядку;
		- реалізація єдиної митної політики України, зокрема, у сфері захисту економічних інтересів держави, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з митними правопорушеннями;
		- додержання посадовими особами митниці вимог законодавства щодо діяльності в напрямі боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями для захисту прав громадян, наданих їм Конституцією та законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України;
		- надання практичної допомоги структурним підрозділам митниці з питань боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями;
		- участь у проведенні спеціальних заходів та операцій із запобігання незаконному переміщенню товарів, транспортних засобів комерційного призначення, культурних цінностей, зброї та боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, спеціальних засобів негласного отримання інформації, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів та інших предметів правопорушень, у тому числі шляхом проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), на всій митній території України, в тому числі в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги;
		- проведення в межах зони діяльності Митниці заходів із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення, культурних цінностей, зброї та боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, спеціальних засобів негласного отримання інформації, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів та інших предметів правопорушень, у тому числі поза пунктами пропуску на державному кордоні України, та проведення переоглядів товарів, які пройшли митний контроль та/або митне оформлення;
		- проведення відповідно до вимог чинного законодавства України перевірки щодо законності здійснення суб`єктами ЗЕД зовнішньоекономічних операцій;
		- здійснення аналітично-пошукової роботи, спрямованої на виявлення потенційних порушень законодавства з питань державної митної справи;
		- здійснення заходів з виявлення та упередження схем ухилення від сплати митних платежів суб`єктами господарювання при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
		- оперативне реагування на факти подання до митного оформлення ризикових експортно- імпортних операцій;
		- участь у наповненні регіональних профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямами роботи підрозділу;
		- участь в межах компетенції у здійсненні аналізу та оцінки ризиків, аналізу причин та умов, що призвели до виникнення ризику, за результатами такого аналізу підготовка пропозицій щодо розробки профілів ризику та інших заходів з управління ризиками, за напрямками роботи підрозділу;
		- аналіз інформації щодо здійснених зовнішньоекономічних операцій, учасників ЗЕД, результатів митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, за результатами такого аналізу надання пропозицій щодо розробки профілів ризику та інших заходів управління ризиками;
		- складання протоколів про порушення митних правил;
		- участь у проведенні спеціальних заходів та операцій із запобігання незаконному переміщенню товарів, транспортних засобів комерційного призначення, культурних цінностей, зброї та боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, спеціальних засобів негласного отримання інформації, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів та інших предметів правопорушень, у тому числі шляхом проведення оглядів (переоглядів) товарів, транспортних засобів, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), на всій митній території України, в тому числі в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.
		ОСОБА_6 наприкінці жовтня 2015 року, працюючи на посаді заступника начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України, діючи всупереч наведених вимог Митного кодексу України та посадової інструкції, домовився про отримання неправомірної вигоди від декларантів із головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України ОСОБА_7 , який погодився на пропозицію ОСОБА_6 .
		Так, з червня 2015 року громадянин ОСОБА_11 створив ТОВ «Інструментпрофі» та є директором вказаного підприємства. Згідно Статуту, основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля. На підставі укладених договорів ТОВ «Інструментпрофі» імпортує до України товари з Китаю та Туреччини, які проходять процедуру митного оформлення на митному посту «Дніпропетровськ-Індустріальний» Дніпропетровської митниці ДФС України.
		28 вересня 2015 року ОСОБА_6 під час проведення митного огляду, зареєстрованих у митній декларації від 16 вересня 2015 року № 110130000/2015/506715, виявив порушення директором ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, а саме відсутність у вказаній декларації відомостей про товар - зубні щітки у кількості 54 960 штук. У зв`язку із викладеним, ОСОБА_6 того ж дня стосовно громадянина ОСОБА_11 був складений протокол про порушення митних правил № 71/110000001/15, а товар - вилучений.
		03 листопада 2015 року ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , знаходячись на митному посту «Дніпропетровськ-Індустріальний», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, б. 23, після демонстрації ОСОБА_11 своєї влади та службового становища - складання протоколу про порушення митних правил № 71/110000001/15, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, попрохав декларанта - директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 надати йому, ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 50 доларів США, за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі», тобто за вчинення в інтересах директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 дій з використанням службового становища. 
		В свою чергу, ОСОБА_11 , розуміючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які є службовими особами, можуть як в спосіб погроз, так і у спосіб використання наданих їм за посадою службових повноважень, створити перешкоди у розмитненні товару, що негативно вплине на роботу зазначеного підприємства, був змушений погодитись на прохання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та домовився про щомісячну передачу неправомірної вигоди з урахуванням кількості розмитнених у вказаний період контейнерів.
		У подальшому, в 20-х числах листопада 2015 року ОСОБА_6 , реалізуючи спільний із ОСОБА_7 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, повторно попрохав декларанта - директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 , передати йому, ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 додатково неправомірну вигоду у сумі 100 доларів за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі», зазначивши, що за кожен подальший розмитнений під час митного контролю контейнер з товарами необхідно надавати неправомірну вигоду у сумі 150 доларів США. 
		На вказане прохання ОСОБА_11 погодився.
		У період з 01 по 30 листопада 2015 року через митний пост «Дніпропетровськ- Індустріальний» були розмитнені 4 контейнери із товарами ТОВ «Інструментпрофі», а саме: 03 листопада 2015 року - контейнер із батарейками діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні; 06 та 09 листопада 2015 року - контейнери із замазками для ущільнення і піна поліуретанова монтажна в аерозольній упаковці; 24 листопада 2015 року - контейнер із батарейками діоксид- марганцеві, лужні, циліндричні.
		04 грудня 2015 року ОСОБА_11 , не бажаючи негативних наслідків для себе, перебуваючи на митному посту «Дніпропетровськ-Індустріальний» Дніпропетровської митниці ДФС, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, б. 23, на прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , передав останньому неправомірну вигоду у сумі 150 доларів США за розмитнений у період з 1 по 23 листопада 2015 року у трьох контейнерах товар та 150 доларів США за один розмитнений у період з 23 по 30 листопада 2015 року контейнер з товарами, а всього 300 доларів США, за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі», що складало на той момент, згідно офіційного курсу Національного банку України 6 926 гривень 64 копійки, а ОСОБА_7 , реалізуючи спільний із ОСОБА_6 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, їх отримав.
		Крім того, у період з 01 по 31 грудня 2015 року через митний пост «Дніпропетровськ- Індустріальний» були розмитнені 4 контейнери із товарами ТОВ «Інструментпрофі», а саме: 01 грудня 2015 року - три контейнери із замазками для ущільнення і піна поліуретанова монтажна в аерозольній упаковці, та 28 грудня 2015 року - контейнер із замазками для ущільнення і піна поліуретанова монтажна в аерозольній упаковці.
		18 січня 2016 року ОСОБА_11 , не бажаючи негативних наслідків для себе, перебуваючи на митному посту «Дніпропетровськ-Індустріальний» Дніпропетровської митниці ДФС, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, б. 23, на прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передав за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі» у період з 1 по 31 грудня 2015 року неправомірну вигоду у сумі 16 000 гривень, а ОСОБА_7 , реалізуючи спільний із ОСОБА_6 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, повторно, їх отримав.
		Таким чином, 03 листопада 2015 року, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , знаходячись на митному посту «Дніпропетровськ-Індустріальний», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, б. 23, діючи із корисливих мотивів, попрохав декларанта - директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 надати йому, ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 50 доларів СІІІА за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі», тобто за вчинення в інтересах директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 дій з використанням службового становища. У подальшому, в 20-х числах листопада 2015 року ОСОБА_6 , реалізуючи спільний із ОСОБА_7 умисел на незаконне збагачення, діючи із корисливих мотивів, повторно попрохав декларанта - директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 , передати йому, ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , додатково неправомірну вигоду у сумі 100 доларів США, за кожен розмитнений під час митного контролю контейнер з товарами, зазначивши, що за кожен подальший розмитнений під час митного контролю контейнер з товарами необхідно надавати неправомірну вигоду у сумі 150 доларів США за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі».
		04 грудня 2015 року ОСОБА_7 , реалізуючи спільний із ОСОБА_6 умисел на незаконне збагачення, діючи із корисливих мотивів, будучи службовими особами, одержали неправомірну вигоду у сумі 300 доларів США, за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі», що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 6 926 гривень 64 копійки, яку раніше прохали, за вчинення в інтересах директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 дій з використанням свого службового становища, а саме: за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі» у період з 01 по 30 листопада 2015 року під час митного контролю контейнерів з товарами та вони ж 18 січня 2016 року, діючи повторно, одержали неправомірну вигоду у сумі 16 000 гривень, яку раніше попрохали, за вчинення в інтересах директора ТОВ «Інструментпрофі» ОСОБА_11 дій, з використанням свого службового становища, а саме: за невтручання, безперешкодне розмитнення товару та сприяння під час митного контролю ТОВ «Інструментпрофі» у період з 01 по 31 грудня 2015 року під час митного контролю контейнерів з товарами.
		   Вислухавши доповідь судді, доводи обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника ОСОБА_8 , які просили скасувати вирок та закрити провадження, оскільки докази обвинувачення здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального закону, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог з таких підстав.
		   Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, та дійшов правильного висновку про те, що в ході судового розгляду встановлено достатньо доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК.
		   Стаття 86 КПК встановлює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, а згідно зі ст. 85 КПК належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		   Відповідно ж до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20 жовтня 2011 року обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»
		від 18 лютого 1992 року № 2135-XII, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		   Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		   Європейський суд з прав людини (далі  ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року). Крім того, зауважив, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі  Конвенція) і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення (п. 25 рішення у справі «Капо проти Бельгії» від 13 січня 2005 року).
		Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 22, 23 КПК були досліджені всі надані докази як стороною обвинувачення, так і стороною захисту та суд надав належну оцінку кожному доказу окремо та в їх сукупності, що знайшло своє відображення у вироку суду.
		Висунуті апеляційні вимоги сторони захисту щодо порушення підслідності кримінального правопорушення слідчим військової прокуратури були детально перевірені судом першої інстанції та суд обґрунтовано зазначив у вироку, що слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених КПК України, здійснюють повноваження щодо досудового розслідування злочинів, передбачених ч.4 ст. 216 КПК, на підставі абзацу1 пункту 1 РозділуХ « Прикінцеві положення»( в редакції, чинній станом на 06 листопада 2015 року). За ч.4 ст. 216 КПК ( в редакції, чинній станом на 06 листопада 2015року) слідчі органів державного бюро розслідувань, крім випадків, передбачених частиною 5 цієї статті, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених, крім того працівниками правоохоронних органів.
		Оскільки обвинувачення було висунуте саме щодо службових осіб правоохоронних органів з використанням службового становища, суд першої інстанції визнав вказані обставини обґрунтованою підставою для визначення підслідності кримінального провадження слідчим військової прокуратури, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
		Колегія суддів також погоджується з викладеними судом першої інстанції висновками стосовно того, що відповідно до посадових інструкцій, з урахуванням приписів пункту 1 ст. 2 Закону України « Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», беручи до уваги, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювали правозастосовні та правоохоронні функції, на час вчинення злочину вони мали статус працівників правоохоронних органів. Саме вказаний статус обвинувачених визначив підслідність вчиненого кримінального правопорушення органам прокуратури.
		Не можна погодитися з доводами сторони захисту про те, що судом допущено неповноту судового розгляду з огляду неналежної перевірки підстав для проведення органами досудового розслідування НСРД та допустимості отриманих доказів в результаті проведення НСРД.
		Так, згідно наявної в матеріалах кримінального провадження постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 06 листопада 2015 року заступником військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону у відповідності до вимог закону вирішено для отримання доказів злочинної діяльності здійснити контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину шляхом давання ОСОБА_11 неправомірної вимоги співробітникам Дніпропетровської митниці ДФС, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вирішено використати під час проведення негласної слідчої дії заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти ( а.п. 129-132 т.5).
		Враховуючи, що постанова заступника прокурора про дозвіл на проведення негласної слідчої дії є невіддільним складником контролю за законністю такої дії, а отже виконує роль, схожу з дозволом суду в інших випадках суттєвого втручання у права і свободи особи, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку про проведення контролю за вчиненням злочину відповідно до діючого законодавства.
		Сторона захисту у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі ставить під сумнів докази отримані на підставі ухвали слідчого судді.
		Суд першої інстанції у відповідності до частини 2 статті 22 КПК та частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод надаючи сторонам право на змагальний розгляд прокоментував усі надані сторонами докази, у тому числі ухали слідчого судді за клопотанням органа досудового розслідування про надання дозволів на проведення НСРД.
		У відповідності до вимог ст. 247 КПК прокурор звертається з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Не можна погодитися з доводами сторони захисту, що в даному випадку Апеляційний суд Полтавської області не найбільш територіально наближений, тому ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії: аудіо-, відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розглянуті за територіальною підсудністю.
		Колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про те, що докази обвинувачення при проведенні НСРД було зібрано з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Відповідно до ч.2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Для доведення допустимості результатів НСРД стороні захисту були відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (клопотання слідчого, постанови прокурора, доручення).
		Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, згідно до ч.2 ст. 36 КПК України, прокурор має повний доступ до матеріалів та інших відомостей, що стосується досудового розслідування. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 290 КПК України було надано всі матеріали,у тому числі, які мали гриф секретності.
		Прокурором було скеровано листа до Апеляційного суду Полтавської області з метою витребування ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії: аудіо-, відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. 
		В матеріалах провадження ( а.п. 159, 189-190 т.5) наявна відповідь апеляційного суду, де зазначено, що 09.11.2015, 25.12. 2015 року слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області за клопотанням військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відеоконтроль особи, візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 терміном на 2 місяці з моменту надання дозволу.
		09.11.2015, 25.12.2015 року слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області за клопотанням військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відеоконтроль особи, візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_7 терміном на 2 місяці з моменту надання дозволу.
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД та в листі наявні всі дані що стосується дозволу на проведення НСРД, строку проведення вказаних дій та зазначені особи стосовно яких провадяться зазначені дії, що надавало можливість стороні захисту мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів та сторона захисту мала можливість перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно слідчих ( розшукових дій), оскільки всі дані ухвал було відкрито у відповідності до вимог ст. 290 КПК.
		Вищенаведене свідчить про те, що поза розумним сумнівом негласні слідчі (розшукові )дії починаючи з 09 листопада 2015 року провадилися на підставі ухвал слідчого судді у зазначені ним строки, а тому не можуть підлягати сумніву результати НСРД . Докази отримані під час проведення негласних (розшукових) дій обґрунтовано визнано судом належними та допустимими.
		Стосовно проведення імітування обставин злочину, то слід зазначити, що у постанові заступника військового прокурора зазначено про початок проведення НСРД, а саме, з моменту отримання ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення відповідних негласних слідчих ( розшукових) дій, тому помилковість дат на дорученнях не впливали на законність проведення відповідних негласних слідчих дій, оскільки саме їх виконання повністю було реалізовано у призначені слідчим суддею строки.
		Апеляційні вимоги стосуються й проведення обшуку в кабінетах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , однак суд першої інстанції зробив аналіз вказаної слідчої дії та колегія суддів погоджується, що обшук був проведений відповідно до ухвали суду, оскільки суд першої інстанції ретельно, з поясненнями свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 перевірив та встановив, що обшук було проведено в приміщеннях оперативного відділу управлення аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС кабінет № 508, до якого саме належить аналітично- пошуковий відділ Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС України, що між собою працівники називають « Оперативним відділом» за адресою: м. Дніпро, вул. Горького,22, що повністю співпадає з адресою вказаною в ухвалі суду, тому розбіжності в назві відділу обґрунтовано визнано такими, що не впливали на законність проведеного обшуку.
		В апеляційних скаргах сторони захисту та при апеляційному розгляді захисником ОСОБА_8 висувалися сумніви щодо ідентифікації грошевих купюр, однак вказані факти не знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, оскільки в матеріалах провадження наявні: протоколи огляду речей та документів, а саме: доларів США, які оглядалися та копіювалися, копії яких наявні (а.п.145-148 т.1), протокол огляду речей та документів від 17 січня 2016 року, де за участю понятих оглядалися та ідентифікувалися ( помічалися) грошові кошти загальною сумою 16000 гривень ( а.п. 155-198 т.1). Вказані грошові кошти було передано ОСОБА_11 для вручення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		При проведенні обшуку були вилучені грошові кошти, які за участю понятих були опечатані та в подальшому за участю понятих були оглянуті з зазначенням ідентифікаційних ознак,що знайшло своє відображення у протоколі огляду речей та документів від 19 лютого 2016 року, де зазначено, що поліетиленовий пакет чорного кольору, скріплений ниткою чорного кольору з надписом «Речи та документи вилучені під час проведення обшуку у службовому кабінеті № 508 аналітично- пошукового відділу управлення аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС» не пошкоджений, доступу до пакету не має, що повністю спростовує доводи сторони захисту про порушення вимог ст. ст. 223, 234 КПК України при обшуку ( а.п. 103-250 т.2). 
		Речові докази були предметом безпосереднього дослідження судом першої інстанції у ході судового розгляду та як зазначено судом у вироку вилучені грошові кошти були саме тими, які передавалися ОСОБА_11 обвинуваченому ОСОБА_7 та обидва обвинувачені скористалися своїм правом та відмовилися надавати пояснення з приводу наявності даних грошових коштів, тоді як сукупність доказів свідчать про наявність в діях обвинувачених складу інкримінованого їм злочину.
		Належним чином судом першої інстанції було проаналізовано докази на наявність провокації чи підбурювання з боку поліції та судом слушно зазначено у вироку про відсутність провокації чи підбурювання обвинувачених на вчинення злочину, про що свідчать саме матеріали НСРД, де саме те, що ОСОБА_6 під час спілкування з ОСОБА_11 , активно схиляв потерпілого до надання неправомірної вигоди, надалі збільшував розмір цих неправомірних винагород, що свідчить про активні дії ОСОБА_6 у отриманні неправомірної вигоди.
		Що стосується залучення потерпілого ОСОБА_11 до конфіденціального співробітництва, колегія суддів зазначає, що саме у постанові заступника військового прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 06 листопада 2015 року зазначено, що для отримання доказів злочинної діяльності, повного розкриття злочину та викриття усіх осіб, що його вчиняють, здійснити контроль за його вчиненням у формі імітування обстановки злочину шляхом надавання ОСОБА_11 неправомірної вигоди співробітникам Дніпропетровської митниці ДФС, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( а.п. 129-132 т.5). Крім того, у ході судового розгляду особисто ОСОБА_11 свідчив про те, що надав добровільну згоду на його залучення для проведення НСРД, тому апеляційна скарга в цій частині також необґрунтована.
		Щодо відсутності в матеріалах провадження аудіозапису допиту ОСОБА_11 від 30.08.2016, колегія суддів зазначає, що враховуючи, що технічний носій містить усю важливу інформацію, пов`язану із судовим розглядом, однак не містить певного фрагменту, який значною мірою не впливає на з`ясування істотних для судового розгляду обставин, суд апеляційної інстанції не може скасувати з цих підстав судове рішення. 
		Наведене узгоджується із положеннями, викладеними у постанові ВСУ від 24 листопада 2016 року № 5-1кс(15)16: «при вирішенні питання про те, чи було порушення повноти фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу істотним і таким, що може потягнути за собою наслідки, визначені п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК, необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значимість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і мали стати «інформативною основою» ухваленого судового рішення, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії.
		ОСОБА_11 було додатково допитано при судовому розгляді, що підтверджено ОСОБА_11 особисто, та не заперечується сторонами кримінального провадження, тому відсутність в цьому випадку фрагменту аудіозапису не ставить під сумнів справедливість судового розгляду взагалі та не є підставою для скасування судового рішення.
		Також у ході апеляційного розгляду сторона захисту посилалася на неповноту судового розгляду в суді першої інстанції через недопит свідків, однак не вказує, які саме свідки та з приводу яких обставин, на думку захисту, не допитані, що зводить ці доводи до необґрунтованих тверджень. 
		   На переконання колегії суддів, призначене обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_16 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок суворості чи недостатнім для досягнення мети покарання. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст. 50, 59, 65 КК України.
		Отже, колегія суддів не має підстав вважати рішення суду першої інстанції таким, що суперечить нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, а також ставити під сумнів його висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у вчиненні злочину за ч.3 ст. 368 КК України.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		                   П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
		Вирок Амур- Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2      ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...