Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/5045/18-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Номер судового провадження: 14-191цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		29 травня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 489/5045/18
		Провадження № 14-191 цс 19
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача Гудими Д. А.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко  Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О . Г .
		розглянула справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» (далі також - позивач) до Одеського апеляційного адміністративного суду (далі також - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням суду,
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Ленінського районного м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року, постановлену суддею Тихоновою Н. С., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б. та Яворської Ж. М.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           14 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив відшкодувати за рахунок Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 368,00 грн, сплачений позивачем за подання 16 січня 2018 року касаційної скарги до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		2.           Мотивував позов такими обставинами:
		2.1.       19 грудня 2017 року відповідач прийняв постанову, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу позивача на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 814/1793/17 за позовом позивача про визнання неправомірними дій співробітників Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо незатримання 21 серпня 2017 року транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , і зобов`язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області вчинити дії щодо негайного розшуку та тимчасового затримання вказаного транспортного засобу.
		2.2.       16 січня 2018 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та відповідача від 19 грудня 2018 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.За подання цієї скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 368,00 грн.
		2.3.       14 травня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу позивача: скасував постанову відповідача від 19 грудня 2017 року та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		3.           Позовні вимоги обґрунтовує статтями 1166 і 1176 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та приписами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР).
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4.           4 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Миколаєва постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі. Мотивував тим, що питання про повернення сплаченого в адміністративній справі судового збору регулюється главою 8 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, а тому справу має розглядати адміністративний суд.
		5.           Суд першої інстанції роз`яснив позивачу його право на звернення з цим позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		6.           18 грудня 2018 року Миколаївський апеляційний суд прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року.
		7.           Мотивував постанову так:
		7.1.       Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц).
		7.2.       Порядок і підстави розподілу судових витрат в адміністративній справі визначені у статті 139 КАС України.
		7.3.       Стаття 1176 ЦК України застосовується до позовів, предметом яких є інші дії чи бездіяльність суду, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя.
		7.4.       Суддя та суд не можуть бути відповідачами або іншими учасниками цивільної справи, окрім випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не як орган, що здійснює правосуддя (пункт 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»).
		7.5.       Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених під час розгляду конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
		7.6.       Належним відповідачем у таких спорах є держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.           17 січня 2019 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		9.           27 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		10.        Мотивував ухвалу тим, що позивач оскаржує ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року з підстав порушення правил юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)         Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		11.        Позивач вважає, що апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин частину сьому статті 1176 ЦК України, а справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства згідно із Законом № 266/94-ВР.
		(2)         Позиції інших учасників справи
		12.        Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1)         Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		13.        Спір виник з приводу відшкодування у судовому порядку за правилами цивільного судочинства за рахунок Державного бюджету України судового збору, сплаченого позивачем за подання в адміністративній справі № 814/1793/17 на ухвалене відповідачем судове рішення касаційної скарги, яку суд касаційної інстанції задовольнив, оскаржене рішення відповідача скасував, а судові витрати (зазначений судовий збір) не розподілив.
		14.        Суди встановили, що позивач звертався з касаційною скаргою на постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та відповідача від 19 грудня 2017 року, ухвалені в адміністративній справі № 814/1793/17, і за подання цієї скарги сплатив судовий збір у розмірі 3 368 грн. 14 травня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову, якою задовольнив касаційну скаргу позивача у справі № 814/1793/17 частково, скасував постанову відповідача від 19 грудня 2017 року та направив справу на новий розгляд відповідачеві.
		15.        Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Порядок розподілу судових витрат в адміністративній справі врегульований статтею 139 КАС України.
		16.        У резолютивній частині рішення (постанови) суд зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат (пункт 2 частини п`ятої статті 246, підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 322, підпункти «б» і «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України). Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 252 КАС України).
		17.        Отже, питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, понесених під час розгляду адміністративної справи, вирішує у встановленому процесуальним законом порядку відповідний адміністративний суд, а не загальний суд у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства.
		18.        За правилами цивільного судочинства можуть стягуватися судові витрати, які сторона понесла у зв`язку з розглядом її цивільної справи (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц).
		19.        Суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, не належить до числа суб`єктів, з бюджетних асигнувань якого сторона цієї справи може за її позовом у цивільній справі стягнути судові витрати, зокрема судовий збір, як відшкодування шкоди навіть у випадку скасування рішення зазначеного суду в адміністративній справі судом вищої інстанції.
		20.        Судові витрати, понесені в адміністративній справі, зокрема і сплачений судовий збір, не є шкодою, що може бути відшкодована у цивільній справі за рахунок бюджетних асигнувань адміністративного суду, рішення якого було скасоване в адміністративній справі судом вищої інстанції. Отже, до спірних відносин не можуть застосовуватися приписи статті 1176 ЦК України та Закону № 266/94-ВР.Означені витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими КАС України. Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що цей спір не може розглядатися за правилами цивільного судочинства (близький за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пункті 86 постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 661/3699/16-ц).
		21.        Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
		22.        Щодо цивільної відповідальності, до якої позивач має намір притягнути суд-відповідача, Консультативна рада європейських суддів зазначає, що, беручи до уваги принцип незалежності суду: i) засобом захисту від судових помилок (стосовно питань юрисдикції, суті справи або процедури розгляду) повинна бути належна система апеляційного оскарження рішень (як з дозволу суду, так і без дозволу); ii) будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави; iii) недоцільним є притягнення судді до будь-якої особистої відповідальності за здійснення ним уповноважених професійних обов`язків, навіть шляхом відшкодування збитків державі, крім випадків навмисного порушення (пункт 76 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів).
		23.        Крім того, якщо держава повинна була виплатити компенсацію стороні через помилку у відправленні правосуддя, саме у держави, а не у сторони справи має бути право притягнути суддю до цивільної відповідальності шляхом подання судового позову (пункт 37 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів).
		24.        Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений підхід однаково застосовний як особисто до суддів, так і до судів, в яких вони здійснюють правосуддя (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
		25.        Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що можливість розгляду судом позовних вимог про зобов`язання іншого суду вчинити певні процесуальні дії та (або) ухвалити рішення, пов`язане з розглядом іншої судової справи, Закони України не передбачають. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені(пункт 78-80 постанови від 8 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц; пункти 61-65 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
		26.        Оскільки підстави та порядок розподілу судових витрат в адміністративній справі регламентовані процесуальним законом, звернення позивача з цивільним позовом про стягнення з суду апеляційної інстанції судового збору, нерозподіленого в адміністративній справі судом касаційної інстанції, є необґрунтованим. Тому помилковим є роз`яснення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що позивач має право звернутись з аналогічним позовом за правилами адміністративного судочинства до Миколаївського окружного адміністративного суду.
		(2)         Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		27.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).
		28.        Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, друга та четверта статті 412 ЦПК України).
		29.        З огляду на надану оцінку висновків судів першої й апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у мотивувальних частинах, виклавши останні у редакції цієї постанови; а в інших частинах ці судові рішення залишити без змін.
		(3)         Висновки щодо застосування норм права
		30.        Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).Порядок розподілу судових витрат в адміністративній справі врегульований статтею 139 КАС України.
		31.        У резолютивній частині рішення (постанови) суд зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат (пункт 2 частини п`ятої статті 246, підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 322, підпункти «б» і «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України). Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 252 КАС України).
		32.        Судові витрати, понесені в адміністративній справі, зокрема і сплачений судовий збір, не є шкодою, що може бути відшкодована у цивільній справі за рахунок бюджетних асигнувань адміністративного суду, рішення якого було скасоване в адміністративній справі судом вищої інстанції. Означені витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими КАС України.
		33.        Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, понесених під час розгляду адміністративної справи, вирішує у встановленому процесуальним законом порядку відповідний адміністративний суд, а не загальний суд у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 3 частини першої статті 409, частинами першою, другою та четвертою статті 412, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» задовольнити частково.
		2.    Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх в редакції цієї постанови. В інших частинах ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 вересня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаО. М. Ситнік О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич В. С. КнязєвО. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...