Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/15943/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: 14-274цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем  України
		 
		26 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 263/15943/17
		Провадження № 14-274цс19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткачука О.С.,
		суддів: Антонюк Н.О., Анцупової Т.О, Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г., 
		 
		розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Інгаз» про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Інгаз» на постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року, прийняту колегією суддів Принцевською В.П., Биліною Т.І., Лопатіною М.Ю., 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.        05 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Інгаз» (далі - ДП «Інгаз») про стягнення заборгованості за договором позики.
		2.        Позов обґрунтовано тим, що 07 червня 2006 року між ним та ДП «Інгаз» було укладено договір позики, відповідно до умов якого він позичив підприємству 10 тис. грн. На час звернення до суду позичені кошти відповідач не повернув.
		3.        Враховуючи викладене та те, що умовами договору та додаткової угоди було передбачено нарахування відсотів за користування коштами, позивач просив стягнути з ДП «Інгаз» заборгованість у розмірі 10 тис. грн та 10 % за час користування коштами на загальну суму 138 тис. грн.
		Короткий зміст судових рішень
		4.        Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2018 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		5.        Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що договір займу від  07  червня 2006 року був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ДП «Інгаз», тому за суб`єктним складом сторін спір належить розглядати в порядку господарського судочинства. Крім того, районний суд послався на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 листопада 2017 року, що набрала законної сили, постановлену у справі між тими ж сторонами про той же предмет, якою повернуто позов ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		6.        Постановою Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		7.        Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доповненням від 20 грудня 2007 року до договору позики сторони домовилися вважати, що позика видана ОСОБА_2 як фізичною особою - громадянином, а не як приватним підприємцем, тому підстав вважати спір господарським немає.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8.        У березні 2018 року ДП «Інгаз» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		9.        Касаційна скарга мотивована тим, що спір у справі виник між двома суб`єктами господарювання і правовідносини, які виникли між ними, є господарськими, тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, заявник послався на те, що доповнення до договору позики підписували інші особи, ніж підписували первісний договір, відтак відступлення права вимоги за договором не відбулось.
		Позиція інших учасників справи 
		10.    У липні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому, послався на те, що додатковою угодою від 20 грудня 2007 року було уточнено особу позикодавця і ця додаткова угода не визнана судом недійсною. При цьому, позивач вважає, що відповідно до ст. 512 - 516 ГК України відступив своє право вимоги як фізичної особи-підприємця собі ж як фізичній особі. 
		11.    Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні касаційної скарги ДП «Інгаз» та залишити постанову апеляційного суду без змін.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		12.    21 травня 2018 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		13.    17 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.
		14.    08 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		15.    Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		16.    31 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
		Позиція Верховного Суду
		17. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		18. Суди зазначали, що 07 червня 2006 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ДП «Інгаз» було укладено договір позики, відповідно до умов якого підприємець ОСОБА_2 зобов`язався позичити 10 тис. грн на строк до 31 грудня 2006 року.
		19. 20 грудня 2007 року ОСОБА_2 та ДП «Інгаз» уклали додаткову угоду до договору позики, в якому погодили вважати, що ОСОБА_2 в основному договорі виступав як фізична особа, а не як приватний підприємець. Крім того, цією угодою сторони встановили розмір відсотків за користування позикою.
		20. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що основний договір позики було укладено між юридичною особою та суб`єктом підприємницької діяльності, тому справа за суб`єктним складом підсудна господарському судочинству.
		21. Частиною 1 статті 15 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до суду) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна стаття міститься у новій редакції ЦПК України, зокрема у частині першій статті 19.
		22. Відповідно до пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до суду) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
		23. З аналізу пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України вбачається, що укладення договору між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем не є безумовною підставою для розгляду спору між ними в порядку господарського судочинства, оскільки для цього слід встановити наявність саме господарських правовідносин між сторонами. За відсутності господарських правовідносин між сторонами, спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
		24. Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
		25. Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
		26. У статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
		27. У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
		28. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
		29. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		30. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		31. Згідно з частиною другою статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		32. Згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		33. З аналізу наведених вище норм матеріального права слід дійти висновку, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
		34. Отже, наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
		35. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц (провадження № 14-150цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19), і підстав для відступу від такої правової позиції не вбачається.
		36. Наведеного суд першої інстанцій не врахував та не встановив існування між ОСОБА_2 та ДП «Інгаз» саме господарських правовідносин за договором позики, що давало б можливість стверджувати про приналежність спору між ними до господарської юрисдикції.
		37. Апеляційний суд виправив помилку суду першої інстанції та дійшов правильного висновку про скасування ухвали цього суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті спору. Відтак, постанова Апеляційного суду Донецької області підлягає залишенню без змін з урахуванням мотивування, викладеного вище.
		38. Згідно із ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		39. З огляду на викладені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Щодо судових витрат
		40.    Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		41.    Оскільки справа за позовом ОСОБА_2 передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто розгляд цієї справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		Керуючись ст. ст. 400, 409, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Інгаз» залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                            О.С. Ткачук
		Судді:                            Н.О. Антонюк                                  О.Р. Кібенко
		Т.О Анцупова                                   В.С Князєв 
		С.В. Бакуліна                                             Л.М. Лобойко
		В.В. Британчук                                 Н.П. Лященко
		Ю.Л. Власов                                              О.Б. Прокопенко
		М.І. Гриців                                       В.В Пророк
		Д.А. Гудима                                               Л.І. Рогач
		В.І. Данішевська                                       О.М. Ситнік
		Ж.М. Єленіна                                   В.Ю. Уркевич
		О.С. Золотніков                               О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...