Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/376/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2019. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Результат оскарження 15.10.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 4ЗП

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"26" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/376/19
		Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.
		при секретарі судового засідання Липі Т.О. 
		за участю представників: 
		від позивача: Драюк С.С. по довіреності;
		від відповідача: Забарна Ю.М. за ордером;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до відповідача: Публічного акціонерного товариства ,,Одеський припортовий завод (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3) про стягнення 573280162,02 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства ,,Одеський припортовий завод про стягнення заборгованості у розмірі 573280162,02 грн, з яких 154713825,62 грн пені, 338000914,71 грн інфляційних нарахувань, 80565421,69 грн 3% річних. 
		В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 04.10.2016 р. № 224/16-ПР-15 в частині оплати вартості поставленого природного газу.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019р., позовну заяву Акціонерного товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передано на розгляд судді Лічмана Л.В.
		Ухвалою суду від 19.02.2019р. суддя Лічман Л.В. заявив самовідвід від розгляду позовної заяви (зареєстрована 14.02.2019 р. за вх. № 389/19) Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Публічного акціонерного товариства ,,Одеський припортовий завод про стягнення 573280162,02 грн.
		Розпорядженням ОСОБА_1 .о. керівника апарату суду №62 від 19.02.2019р. призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної позовної заяви.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019р., позовну заяву Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передано на розгляд судді Літвінову С.В.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2019року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20.03.2019 р. з викликом сторін.
		18.03.2019р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №916/376/19 до набрання законної сили рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/188/17.
		Позивач заперечував проти задоволення клопотання з підстав зазначених у запереченнях від 03.04.2019р. 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Зупинення провадження по справі  це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
		Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
		Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. 
		Пов`язаність справ, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. 
		Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		З огляду на те, що предметом спору у даній справі №916/376/19 є стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних за невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 04.10.2016 р. № 224/16-ПР-15 в частині оплати вартості поставленого природного газу, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Отже, розгляд справи №916/188/17 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом у даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування рішення по справі №910/188/17.
		Крім того, відповідач не позбавлений права після прийняття рішення на його користь та набрання його законної сили у справі № 916/376/19, звернутися до суду з заявою за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 320-325 ГПК України.
		Таким чином, суд вважає, про відсутність наявних підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України та відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №916/376/19 про що зазначено в протоколі судового засідання від 20.05.2019р.
		20.03.2019року відповідач подав відзив на позов яким проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що розпорядження Кабінету Міністрів України №1018-р від 28.12.2016 «Про погодження реструктуризації боргу Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - Розпорядження №1018-р) є актом цивільного законодавства та відповідно якого КМУ своїм розпорядженням вирішив питання реструктуризації боргу, що виник у зв`язку з виконанням договору постачання природного газу, тим самим замінивши умови договору.
		Ухвалою суду від 20.05.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/376/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.
		У судовому засіданні 26.06.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
		04.10.2016 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Договір постачання природного газу № 224/16-ПР-15 (надалі  Договір) відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 6.1, якого, постачальник (Позивач) зобов`язався передати у власність споживачу (Відповідачу) у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для власних потреб, а не для перепродажу. Оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % від вартості запланованих місячних обсягів до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
		Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України). 
		Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України). 
		За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). 
		Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Судом встановлено, що Позивачем поставлено Відповідачу природний газ на загальну суму 1 374 772 272,90 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., 03.11.2016р., 31.12.2016р. 
		Відповідач за поставлений природний газ не розрахувався.
		В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. 
		Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до пункту 8.2 Договору, у разі невиконання споживачем пункту 6.1 договору цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. 
		Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати поставленого газу за Договором за періоди: по акту за жовтень - з 18.01.2017р. по 13.04.2017р. становить 25 153 170,41 грн.; з 14.04.2017р. по 14.05.2017р. становить 8 419 209,04грн.; по акту за листопад - з 18.01.2016р. по 13.04.2017р. становить 31 624 447,35 грн.; з 14.04.2017р. по 14.06.2017р. становить 21 170 518,76грн; по акту за грудня - з 18.01.2016р. по 13.04.2017р. становить 33 919 687,53 грн.; з 14.04.2017р. по 14.07.2017р. становить 34 426 792,53грн
		Судом перевірено правильність розрахунку пені виконаного Позивачем, та встановлено що він відповідає вимогам чинного законодавства.
		Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Судом встановлено, що 3% річних за прострочення оплати поставленого газу за Договором по акту за жовтень в період з 18.01.2017р. по 31.12.2018р. становить 22 343 285,44грн; по акту за листопада в період з 18.01.2017р. по 31.12.2018р. становить 28 091 649,79грн; по акту за грудень в період з 18.01.2017р. по 31.12.2018р. становить 30 130 0486,46грн. 
		Судом перевірено правильність розрахунку 3% річних виконаного Позивачем, та встановлено що він відповідає вимогам чинного законодавства.
		Судом встановлено, що індекс інфляції за прострочення оплати поставленого газу за Договором по акту за жовтень в період з 01.12.2016р. по 31.12.2018р. становить 98 768 318,63грн; по акту за листопада в період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. становить 118 795 542,90грн; по акту за грудень в період з 01.02.2017р. по 31.12.2018р. становить 120 437 053,18грн. 
		Судом перевірено правильність розрахунку індексу інфляції виконаного Позивачем, та встановлено що він відповідає вимогам чинного законодавства.
		Враховуючи вищезазначене, стягненню з відповідача підлягають 154 713 825,62 грн пені, 338 000 914,71 грн інфляційних нарахувань, 80565421,69 грн 3% річних.
		Відповідач проти сум зазначених у розрахунку суми позову заперечень не надав. 
		Заперечення викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються з наступних підстав.
		Частина друга статті 4 ЦК України містить вичерпний перелік актів цивільного законодавства. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
		Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
		Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
		Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
		Отже, Розпорядження Кабінету Міністрів України не згадуються в статті 4 ЦК України, тому суд вважає, що розпорядження №1018-р не є актом цивільного законодавства.
		Крім того, Розпорядження Кабінету Міністрів України №1018-р від 28.12.2016 не може бути підставою для зміни порядку строків виконання зобов`язання чи звільнення від відповідальності за їх порушення
		Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, оскільки Розпорядження №1018-р не є договором, ним не може встановлюватися порядок виконання зобов`язання.
		Стаття 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 651 ЦК встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. НАК «Нафтогаз України», як юридична особа та сторона договору, укладеного з відповідачем, в особі уповноваженого органу - голови правління, не укладала змін до договору, належні строки виконання якого намагається оспорити відповідач.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
		Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
		Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"  задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ,,Одеський припортовий завод (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код 00206539) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ЄДРПОУ 20077720, адреса  01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) пеню в розмірі 154 713 825 грн. ( сто п`ятдесят чотири мільйони сімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять ) грн 62 коп., 3% річних в розмірі 80 565 421 (вісімдесят мільйонів п`ятсот шістдесят п`ять тисяч чотириста двадцять одна) грн 69 коп, інфляційні в розмірі 338 000 914 (триста тридцять вісім мільйонів дев`ятсот чотирнадцять) грн 71 коп. та 672 350грн. (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) судового збору.
		Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
		Повне рішення складено 08 липня 2019 р. 
		 
		Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя С.В. Літвінов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...