Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2617/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/13834/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		09 липня 2019 року 
		справа №806/2617/16
		адміністративне провадження №К/9901/13834/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Ханової Р.Ф.,
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,             
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Алекс-Трейд»
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (судді - Шидловський В.Б., Совгира Д.І., Курко О.П.) 
		у справі №806/2617/16
		за позовом Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
		до Приватного підприємства «Алекс-Трейд»
		про стягнення боргу в розмірі 96175,97 грн, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2016 року Малинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Алекс-Трейд" (далі - Підприємство, відповідач у справі, скаржник у справі), про стягнення з Підприємства суму податкового боргу в розмірі 96175,97 грн з рахунків у банках, обслуговуючих платника.
		 
		Ухвалою суду першої інстанції від 06 грудня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року позов задоволено.
		 
		19 лютого 2019 року Приватне підприємство "Алекс-Трейд" звернулося з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року  відповідачем отримано не було. Відповідач зазначив, що підприємство перебуває в скрутному економічному становищі, у зв`язку з чим скоротився штат найманих працівників, а тому неможливо забезпечити постійну присутність представників підприємства за юридичною адресою. Про оскаржувану постанову відповідач дізнався через Єдиний державний реєстр судових рішень, а тому 12 лютого 2019 року звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року, у зв`язку з чим, вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.
		 
		04 квітня 2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду визнано неповажними наведені Підприємством підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Копія ухвали отримана Підприємством 08 квітня 2019 року (а.с.68).
		 
		18 квітня 2019 року відповідачем надана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 04 квітня 2019 року, в якій Підприємство, посилаючись на положення статей Кодексу адміністративного судочинства України, Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, вказує на основні принципи судочинства зокрема рівності сторін, змагальності, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження. Відповідач вказує у заяві на те, що ухвалою суду першої інстанції відкрито скорочене провадження ухвалою від 06 грудня 2016 року, яка повернулась до суду з відміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». Пославшись на позицію Верховного Суду у справі №761/15565/16-ц, викладену в ухвалі від 23 січня 2019 року, позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц, відповідач вказує, що  положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового повідомлення та не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Підприємство вважає, що оскільки відповідач не був обізнаний про відкриття скороченого провадження, то й не повинен був здійснювати моніторинг щодо існування судових проваджень, в який він є учасником судового процесу. Також скаржник зазначає, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв`язку з чим на підприємстві залишився лише керівник, який не мав фізичної можливості постійно знаходитись за юридичною адресою, а про існування постанови Підприємство дізналось від співробітника податкового органу.
		 
		23 квітня 2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду визнані неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		14 травня 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, викладає доводи аналогічні тим, що зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне  оскарження, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким поновити строк на апеляційне оскарження.
		 
		Відзив позивача на касаційну скаргу Підприємства до Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		20 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №806/2617/16 витребувано з суду першої інстанції.
		 
		07 липня 2019 року справа №806/2617/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що клопотання відповідача про розгляд справи за участю представника Підприємства задоволенню не підлягає.
		 
		Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення спірної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
		 
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року).
		 
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		 
		Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
		 
		Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		 
		Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції скорочене провадження застосовується в адміністративних справах зокрема щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
		 
		Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов`язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.
		 
		Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
		 
		Відтак на час подання та вирішення справи судом першої інстанції процесуальним законом був передбачений спеціальний порядок розгляду спорів щодо стягнення грошових сум (скорочене провадження), який передбачав вирішення спору без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Положеннями частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 
		У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлена на адресу Підприємства, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернуто на адресу суду з причини «за закінченням терміну зберігання», а тому в силу положень наведеної вищі норми судове повідомлення вважається врученим відповідачу належним чином.
		 
		Згідно з абзацем 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
		 
		Копія постанови направлена судом першої інстанції на адресу Підприємства листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте лист повернутий з зазначенням причини «за зазначеною адресою не проживає», тобто повернуто з незалежних від суду причин, а тому судове рішення вважається врученим відповідачу.
		 
		Отже суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що направлення судом першої інстанції на юридичну адресу відповідача поштової кореспонденції в повній мірі відповідало положенням Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		 
		Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		 
		Як зазначено судом апеляційної інстанції та вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року у справі № 806/2617/16-а надіслано судом до реєстру 05 січня 2017 року та оприлюднено на зазначеному сайті 12 січня 2017 року, тобто доведено до відома громадян України 12 січня 2017 року та з цього дня з її текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа.
		 
		Посилання заявника касаційної скарги на практику Верховного Суду у справі №761/15565/16-ц, у справі №752/11896/17-ц, Суд визнає неприйнятними з огляду на те, що в рішеннях у цих справах тлумаченню підлягали норми статті 128 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, в якій по-перше, мова йде про день вручення судової повістки (в даному випадку повістка Підприємству не направлялась - скорочене провадження), по-друге, норма пункту 3 частини першої цієї статті визначає, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Кодекс адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року містить подібну норма, закріплену в статті 127 Кодексу, проте на час розгляду справи судом першої інстанції діяла інша редакція процесуального закону, яка передбачала зовсім інші правила поведінки як суду, так і сторін у справі, а тому застосування позиції Верховного Суду, наведеної відповідачем, до правовідносин у цій справі є неможливим.
		 
		Суд вважає доречним посилання суду апеляційної інстанції на практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України», від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», якими здійснені висновки: «у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності)»; «право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35)»; тощо.
		 
		У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
		 
		З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, а з огляду на обов`язок сплати податків Підприємство може передбачати дії податкового органу щодо заходів забезпечення виконання платником свого обов`язку (в тому числі стягнення несплачених платником сум) та здійснювати комунікацію з контролюючим органом щодо свого обов`язку, а відтак не можна вважати дворічний пропуск строку таким, що об`єктивно не залежав від волі та поведінки скаржника. Відтак у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Крім того з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		 
		Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності підприємства, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку  апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
		 
		Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Підприємства залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Приватного підприємства «Алекс-Трейд» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №806/2617/16 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф. Ханова 
		Судді:                                                                                                     І.А. Гончарова
		                                                                                                            І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...