Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12635/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.
Дата набрання законної сили: 25.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" червня 2019 р.                                     Справа№ 910/12635/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Тищенко А.І.
		суддів:            Скрипки  І.М. 
		          Михальської Ю.Б. 
		 
		секретар судового засідання: Майданевич Г.А.,
		за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.06.2019,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київстар"
		на рішення
		Господарського суду м. Києва 
		від 14.03.2019р. (повний текст складено 01.04.2019)
		у справі № 910/12635/18 ( суддя  Борисенко І.І.)
		за позовом  Приватного акціонерного товариства "Київстар"
		до Комунального підприємства " Київжитлоспецексплуатація"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Приватне підприємство "Ескулап Ко"
		про  визнання договору про встановлення сервітуту продовженим,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про визнання договору про встановлення сервітуту №БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" - продовженим.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає договір про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року є продовженим на той же строк та на тих же умовах, зокрема позивач виконує вчасну оплату у повному обсязі у розмірі визначеному договором про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року на користь Відповідача, а останній в свою чергу приймає ці платежі, що підтверджує на думку позивача, фактичне продовження правовідносин між сторонами за договором сервітуту на тих же умовах.
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви 
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/12635/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до закінчення строку дії договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року, відповідач надіслав позивачу лист №062/15/19-2804 від 27.10.2017 в якому відмовився продовжувати строк його дії та укладати додаткові угоди. При цьому, будь-які зміни до п. 9.2. договору щодо продовження строку дії договору після 31.05.2018 у формі укладення додаткових угод до договору порядку визначеному п. 10.3. договору сторонами не вносились. Відтак, з урахуванням приписів п.3ч.1ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі спливу строку, на який було встановлено сервітут.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів 
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що воно прийнято при неправильній оцінці обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та з порушенням норм матеріального права.
		В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ані відповідач, ані третя особа-1 листом не повідомиляли позивача за один календарний місяць до закінчення дії договору про небажання продовжувати правовідносини за договором про встановлення сервітуту як це визначено умовами п. 9.2. даного договору.
		При цьому, зміст листа за вих. №062/15/19-2804 від 27.10.2017 позивач не сприймає як відмову у продовженні правовідносин, які виникли на підставі договору про встановлення сервітуту, оскільки в листі про це не зазначено. Водночас відсутність відмови відповідача у продовженні свідчить про продовження договору на тих самих умовах.
		На думку позивача, договір про встановлення сервітуту є продовженим на той самий строк на тих же умовах, оскільки позивач вчасно виконує оплату визначену договором у повному обсязі, а відповідач в свою чергу приймає ці платежі, що підтверджує про фактичне продовження правовідносин між сторонами за договором сервітуту на тих же умовах.
		Крім того, апелянт звертає увагу суду, що відповідач не направляв позивачу акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, як це визначено умовами п. 9.3. договору про встановлення сервітуту. За твердженнями позивача дотепер такий акт не підписаний сторонами, що також свідчить про продовження договірних правовідносин, які виникли на підставі договору про встановлення сервітуту.
		 
		Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" не погоджується з вимогами апеляційної скарги, вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог діючого законодавства, з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права та встановленим обставинам справи. Відповідач просить апеляційний господарський суд залишити рішення суду першої інтонації без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Приватним підприємством "Ескулап Ко" також подано відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар", в якій третя особа-2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
		 
		Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 
		 
		01 липня 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (сервітуарій) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) укладено договір про встановлення сервітуту №БМС-КІЕ 410.
		Предметом договору відповідно до пункту 1.1. є обмежене право користування сервітуарія частиною даху та частиною технічного приміщення даху будівель комунальної власності відповідно до п. 1.2. договору, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників 24-а.
		Пунктом 1.2. договору визначено, що об`єкт розміщення використовується виключно для розміщення обладнання базових станцій стільникового зв`язку, антено-фідерних пристроїв, телекомунікаційного обладнання та мереж (надалі-обладнання), у визначеному сторонами місці, відповідно до запланованої схеми розміщення обладнання сервітуарія.
		Відповідно до акту розміщення обладнання на умовах сервітуту за договором про встановлення сервітуту, який є додатком № 3 до договору від 01 липня 2015 року № БМС-КІЕ4104, на виконання умов договору сторони встановили, що розміщення обладнання відповідає запланованій схемі розміщення.
		Згідно з п. 9.1 договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.06.2016.
		Пунктом 9.2 договору визначено, що у разі якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається пролонгованим на 1 (один) календарний рік на тих же самих умовах.
		Пунктом 9.3 договору визначено, що припинення користування об`єктом розміщення на умовах сервітуту оформлюється актом закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту.
		01 вересня 2016 року було укладено додаткову угоду №1 до договору № БМС-КІЕ 4104 про встановлення сервітуту від 01 липня 2015 року, якою сторони дійшли згоди внести зміни в договір, а саме: п.9.2 договору викласти в наступній редакції: "9.2. у разі якщо одна із сторін не повідомить іншу про припинення або зміну умов Договору за один календарний місяць до закінчення терміну дії Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же самих умовах, але не більше ніж до 31 травня 2018 року".
		Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що всі інші умови визначеного Договору не змінені в цій Угоді, залишаються чинними у попередній редакції, сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
		Згідно з п. 3.5. договору нарахування плати починається з дати укладення договору та припиняється з дня підписання сторонами акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, зразок якого наведено в додатку № 3 до даного Договору.
		Відповідно до п. 4.1.9 договору сервітуарій зобов`язується демонтувати обладнання, яке йому належить, у разі закінчення строку дії договору. Демонтаж проводиться зі збереженням об`єкту розміщення в стані не гіршому, ніж передавався та здійснюється зі складанням відповідного акту в присутності уповноважених представників сторін цього договору та балансоутримувача будинку.
		Листом від 10.10.2017 за вих. №22517/05 позивач звернувся до відповідача з пропозицію продовження строку дії договору шляхом підписання додаткових угод.
		Відповідач листом від 27.10.2017 за вих. №062/15/19-2804 повідомив про те, що 04.06.2017 набув чинності Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", детальна процедура взаємовідносин сторін щодо доступу до об`єктів інфраструктури ще не затверджена, у зв`язку з чим відповідач не має змоги підписати відповідні додаткові угоди про продовження договору про встановлення сервітуту.
		Позивач вважає договір про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року є продовженим автоматично на той же строк та на тих же умовах та продовжує виконувати оплату у повному обсязі у розмірі визначеному договором про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року на користь відповідача.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
		Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про встановлення сервітуту.
		Відповідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
		Відповідно до ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
		Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
		Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ГК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
		Відповідно до п. 10.3. Договору будь-які зміни та доповнення до даного договору дійсні, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та засвідчені печатками сторін договору.
		Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; належними є докази, ні підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. При цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як підтверджено матеріалами справи, 10.10.2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 22517/05 щодо продовження договірних відносини за договорами про встановлення сервітуту, термін дії яких закінчується у листопаді - грудні 2017 рр. шляхом підписання відповідних додаткових угод.
		27.10.2017 відповідачем надана відповідь у листі вих.. №062/15/19-2804 про відмову в укладенні та підписанні додаткових угод про продовження строку дії договору про встановлення сервітуту (термін дії яких закінчується у листопаді-грудні 2017 років), зважаючи на те, що 04.06.2017 набув чинності Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорт, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільне: мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах. До цього часу Правила надання доступу Кабінетом Міністрів України не затверджені. До моменту затвердження відповідних Правил суб`єктам господарювання неможливо укласти договори з доступу у відповідності із нормами Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж". Вказаний лист стосується в тому числі укладеного між сторонами договору від 01.07.2015 №БМС-КІЕ4104.
		Тобто, зі змісту листа від 27.10.2017 № 062/15/19-2804 вбачається, що відповідач відмовився продовжувати строк дії договору про встановлення сервітуту та укладати додаткові угоди.
		Твердження апелянта на зворотне, а саме, що вказаний лист (від 27.10.2017 № 062/15/19-2804) є підтвердженням зі сторони відповідача про погодження продовження строку дії договору про встановлення сервітуту та укладення додаткової угоди є безпідставним та спростовується змістом самого листа від 27.10.2017 № 062/15/19-2804.
		Також, судом встановлено, що листом від 11.07.2018 № 062/15/19-1625/1 відповідач звернувся до позивача стосовно виконання умов договору та зобов`язання демонтувати власне обладнання у зв`язку із закінченням строку дії договору.
		Як було зазначено раніше, п. 9.2 згідно додаткової угоди №1 від 01.09.2016 до договору від 01.07.2015 №БМС-КІЕ4104 сторони виклали в наступній редакції: у разі якщо одна із сторін не повідомить іншу про припинення або зміну умов договору за один календарний місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же самих умовах, але не більше ніж до 31 травня 2018 року.
		Будь-які зміни до п. 9.2. договору щодо продовження строку дії договору після 31.05.2018 у формі укладення додаткових угод до договору, в порядку визначеному п. 10.3. договору, сторонами не вносились.
		Відповідно до п.3ч.1ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі спливу строку, на який було встановлено сервітут.
		Слід зазначити, що укладений між сторонами договір про встановлення строкового сервітуту не передбачає автоматичного продовження дії договору після 31.05.2018 (п. 9.2 додаткової угоди №1), у разі належного виконання позивачем умов договору, без відповідного погодження обох сторін, шляхом укладення додаткової угоди.
		Щодо посилання позивача на виконання ним умов договору в частині здійснення своєчасної оплати після закінчення строку дії договору 31.05.2018 та прийняття цих платежів відповідачем, відсутність акту закінчення розміщення обладнання, як на підставу підтвердження факту продовження строку дії договору, є помилковим, виходячи з наступного.
		В силу статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (стаття 612 Цивільного кодексу України).
		Статтею 631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
		Згідно з п.п. 3.5., 4.1.1., 4.1.9. договору нарахування плати починається з моменту дії договору та припиняється з дня підписання сторонами акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, зразок якого наведено в додатку № 4 до даного договору; відповідач зобов`язується своєчасно та повному обсязі вносити плату за цим договором; сервітуарій зобов`язується демонтувати обладнання, яке йому належить, у разі закінчення строку дії договору.
		Пунктом 9.3. Договору передбачено, що припинення користування об`єктом розміщення на умовах сервітуту оформлюється актом закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту (додаток № 4 до даного Договору).
		Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем обладнання не демонтовано, акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту не підписано та не направлено його відповідачу, що є невиконанням позивачем зобов`язань за договором, визначених п.п. 4.1.9, 9.3. договору, у разі закінчення строку дії договору.
		Оскільки позивачем обладнання не демонтовано та не підписано акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту у зв`язку із закінченням строку дії договору, здійснення позивачем плати за договором та її прийняття (неповернення) відповідачем є виконанням зобов`язань за договором, визначених п.п. 3.1., 3.4., 3.5., 3.6., 4.1.1. договору (плата припиняється з дня підписання акту закінчення розміщення обладнання).
		Твердження позивача про продовження строку дії договору у зв`язку із не підписанням сторонами акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту з причин не направлення його відповідачем на адресу позивача є необґрунтованим, оскільки зобов`язання демонтувати обладнання і як наслідок підписати акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту за договором покладене саме на позивача, а не на відповідача, а його невиконання не є підтвердженням факту продовження дії договору.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про визнання продовженим договору про встановлення сервітуту №БМС-КІЕ 4104 від 01 липня 2015 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено суду факту порушення відповідачем його прав або охоронюваних законом інтересів, а, отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. 
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті  його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
		Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/12635/18 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/12635/18 залишено без задоволення.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/12635/18 залишити без змін. 
		Матеріали справи № 910/12635/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.
		 
		Повний текст складено: 10.07.2019.
		 
		Головуючий суддя                                                            А.І. Тищенко 
		 
		Судді                                                                                І.М.  Скрипка
		 
		                                                                                Ю.Б.Михальська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...