Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/5397/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.07.2019
Номер судового провадження: 22-ц/813/1532/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/1532/19 
		Номер справи місцевого суду: 495/5397/17
		Головуючий у першій інстанції Боярський О.О.
		Доповідач Кравець Ю. І.
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03.07.2019 року                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді - Кравця Ю.І.,
		суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,
		з участю секретаря судового засідання - Павлючук Ю.В.,
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Одеса апеляційну скаргу першого заступника керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2017 року, ухваленого суддею Боярським О.О., 
		                                                                  встановив:
		20.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання за ним права власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 27.04.2016 до нього  на підставі договору №191-К «Про відступлення права вимоги за кредитним договором», укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» перейшло право вимоги, яке ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» набуло відповідно до Договору №14/04-19/42 «Про відступлення права вимоги за кредитним договором від 27.04.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» за кредитним договором №17426-47.3 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 14.03.2013 року, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ФОП ОСОБА_2 .. Загальна сума вимоги на дату укладення цього Договору складала 759976,07 грн. З укладенням цього Договору до ОСОБА_1 перейшло право нарахування та вимоги процентів, пені, штрафів та інших платежів, у розмірі та строки, встановлені Основним договором. Відповідно до п.1.3 Договору №191-К право вимоги за Договорами забезпечення, в тому числі за Договором іпотеки від 14.03.2013 року за реєстровим №243,  відступається, включаючи право звернення стягнення на заставлене майно. 06.05.2016 року до  ОСОБА_1  на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» перейшли всі права за договором іпотеки від 14.03.2013 року за реєстровим №243, що також містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.Таким чином ОСОБА_1 став кредитором ОСОБА_2 та набув усіх прав іпотекодержателя спірного нерухомого майна зі всіма невід`ємними приналежностями, із цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому числі право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, в позасудовому порядку на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачено п.5.4. договору іпотеки. 20.05.2016 року відповідно до вимог діючого законодавства ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушення, в якій вимагалося на протязі 30-денного строку з моменту отримання даної письмової вимоги усунути порушення основного зобов`язання по Кредитному договору від 14.03.2013 року та погасити заборгованість, яка станом на 10.04.2015 року становила 759976,07 грн., шляхом оплати вказаної суми ОСОБА_1 та повідомлено, що в разі невиконання даної вимоги буде звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки». У зв`язку з невиконанням такої вимоги на протязі 30-денного строку з моменту її отримання, 16.08.2016 року, відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» та п.5.4 Договору іпотеки від 14.03.2013 року, приватним нотаріусом Осінцевою В.М. було прийняте рішення №30956091 про державну реєстрацію права приватної власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_1 . Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,075га, яка передана іпотекодавцю в оренду на підставі Договору оренди землі від 06.12.2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та Сергіївською селищною радою строком дії до 30.11.2016 року. 17.07.2013 року між ОСОБА_2 та Сергіївською селищною радою на підставі рішення 26-ї сесії Сергіївської селищної ради від 08.05.2012 року №266 був укладений новий договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», на якій розташовано будівля бару строком на 49 років. 20.12.2013 року строкове платне право користування земельною ділянкою було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 21.04.2017 Сергіївська селищна рада прийняла рішення №189 «Про припинення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 11.05.2017 року на підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та Сергіївською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки на строк до 17.07.2062 року, на підставі якого ОСОБА_1 прийняв в оренду зазначену земельну ділянку, право оренди на яку за ОСОБА_1 було зареєстроване 15.05.2017 року. Після набуття права власності на об`єкт іпотеки - будівля бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», було встановлено, що ОСОБА_2 раніше у 2014 році здійснила самочинну добудову до приміщення складу. Рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради №151 від 02.06.2017 року з метою приведення у відповідність поштової адреси будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з адресою земельної ділянки для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» було присвоєно поштову адресу. Враховуючи те, що у складі будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» є самочинна прибудова до складу літ «В» - літ «В1» загальною площею 137,7 м2, яка була здійснена ОСОБА_2 під час перебування будівлі бару в іпотеці, ОСОБА_1 вважав, що вказана добудова - літ. «В1» ввійшла до складу предмета іпотеки, право власності на який перейшло до нього, як іпотекодержателя, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому він звернувся з зазначеним позовом про визнання права власності на будівлю бару з самочинно добудовою.
		Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 будо задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з будівель та споруд: будівлі бару - літ «А» з терасою - літ. «А1», прибудовою - літ. «А2», терасами - літ «а», «а1» загальною площею 297,7 кв.м., склад - літ «В» з підвалом - літ. «в» та прибудовою літ «В1» загальною площею 255,3 кв.м, навіс - літ. «Г», №1 - каналізація, №2 - водопровід, №3 - зливна яма, №7 - ворота.
		Не погоджуючись з рішенням суду, апеляційну скаргу подав перший заступник керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури Муравйов П., в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. 
		Апеляційну скаргу перший заступник керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури Муравйов П. обґрунтовує тим, районний суд визнав за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовану будівлю до приміщення складу літ. «В»- літ. «В», яке здійснено ОСОБА_2 у 2014 році, при цьому суд не встановив факту прийняття спірного майна до експлуатації в установленому законодавством порядку й наявності у відповідача права владності на нерухоме майно. Як вбачається із матеріалів справи, реєстрація права власності, отримання правовстановлюючих документів на самочинне збудоване майно ні позивачем, ні відповідачем не проводилось. Таким чином Муравйов П. зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог діючого законодавства, приймаючи рішення про визнання права власності, без належних на те підстав, здійснив узаконення самочинно збудованих будівель, що не відповідає суспільному інтересу. 
		Позивач про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про те до суду не з`явився. З огляду на розумність строку розгляду справи (в суді апеляційної інстанції справа перебуває понад рік), апеляційний суд розглядає справи за відсутності не з`явишихся осіб. 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Зазначеним вимогам судове рішення районного суду в повній мірі не відповідає.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що добудова до складу літ. «В» - літ. «В1» входить до предмета іпотеки, право власності на який перейшло до ОСОБА_1 , а земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди з відповідним цільовим призначенням, а тому ОСОБА_1 має право заявити вимогу про визнання права власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з самочинною добудовою до складу літ. «В» - літ. «В1» площею 137,7 м2, при цьому посилався на ст.376 ЦК України. 
		Проте, апеляційний суд з таким висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке. 
		       Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2016 року до ОСОБА_1   на підставі договору №191-К «Про відступлення права вимоги за кредитним договором», укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» перейшло право вимоги, яке Первісний кредитор набув відповідно до Договору №14/04-19/42 «Про відступлення права вимоги за кредитним договором від 27.04.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Первісним кредитором) за кредитним договором №17426-47.3 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 14.03.2013 року, з усіма договорами про внесення змін та доповнень і додатками до нього, що є його невід`ємною частиною (далі - Основний договорів), укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ФОП ОСОБА_2 (Боржник) (а.с. 38-41).
		Загальна сума вимоги на дату укладення цього Договору складала 759976,07 грн. З укладенням цього Договору до Нового кредитора перейшло право нарахування та вимоги процентів, пені, штрафів та інших платежів, у розмірі та строки, встановлені Основним договором. Відповідно до п.1.3 Договору №191-К право вимоги за Договорами забезпечення, в тому числі за Договором іпотеки від 14.03.2013 року за реєстровим №243,  відступається, включаючи право звернення стягнення на заставлене майно.
		06.05.2016 року до ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «НЕКСТДЖЕН ФІНАНС» перейшли всі права за договором іпотеки від 14.03.2013 року за реєстровим №243, що також містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя (а.с. 42-43).
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №58872882 від 11.05.2016 року, сформованої приватним нотаріусом Дрозд Н.В. право іпотеки на  будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з реєстраційним номером 21253351103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за іпотекодержателем ОСОБА_1 (а.с. 44-45).
		Таким чином ОСОБА_1 став кредитором ОСОБА_2 та набув усіх прав іпотекодержателя  нерухомого майна: будівля бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що складається із: будівлі бара А, загальною площею 297,7 кв.м., склад, навіс Г, споруди №1-3, 6,7, зі всіма невід`ємними приналежностями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташована на орендованій земельній ділянці загальною площею 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , із цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому числі право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, в позасудовому порядку на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачено  п.5.4. договору іпотеки, а саме, - шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені в порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку».
		20.05.2016 року відповідно положень ст.ст.35, 37 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_2 було направлено вимогу №1 від 20.05.2016 року про усунення порушення, в якій вимагалося на протязі 30-денного строку з моменту отримання даної письмової вимоги усунути порушення основного зобов`язання по Кредитному договору № 17426-47.3 від 14.03.2013 року та Договору про внесення змін і доповнень до нього, та погасити заборгованість, яка станом на 10.04.2015 року складає 759976,07 грн, шляхом оплати вказаної суми ОСОБА_1 (передати готівкою та/або перерахувати на картку), а також погасити проценти, штрафні санкції, інфляційні проценти, нараховані з 10.04.2015 року по день платежу. Також було повідомлено, що в разі невиконання даної вимоги буде звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» (а.с. 46-48).
		У зв`язку з невиконанням такої вимоги  на протязі 30-денного строку з моменту її отримання, 16.08.2016 року приватним нотаріусом Осінцевою В.М. було прийняте рішення №30956091 про державну реєстрацію права приватної власності на  будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
		Така реєстрація права власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_1 була здійснена відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» та п.5.4 Договору іпотеки від 14.03.2013 року, яким передбачено наступне: задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки є викладене в цьому підпункті 5.4.1 застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя за своїми правовими наслідками ота передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, а Договір іпотеки є правовстановлюючим документом. 
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №66237428 від 19.08.2016 року, право власності на будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» було зареєстроване за ОСОБА_1 з 11.08.2016 року (а.с. 50).
		Як вбачається з договору іпотеки від 14.03.2013 року, предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,075га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка передана іпотекодавцю в оренду на підставі Договору оренди землі від 06.12.2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та Сергіївською селищною радою строком дії до 30.11.2016 року.
		Проте, 17.07.2013 року між ОСОБА_2 та Сергіївською селищною радою на підставі рішення 26-ї сесії Сергіївської селищної ради від 08.05.2012 року №266 був укладений новий договір оренди земельної ділянки площею 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», на якій розташовано: будівля бару літ. «А», склад літ «В», навіс літ «Г», споруди №1-3, 6,7, строком на 49 років. 20.12.2013 року строкове платне право користування земельною ділянкою (оренда) було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом №15803667 від 03.01.2014 року.
		21.04.2017 року Сергіївська селищна рада прийняла рішення №189 «Про припинення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 (а.с. 59).
		11.05.2017 року на підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та Сергіївською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки на строк до 17.07.2062 року, на підставі якого ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», на якій розташовано: будівля бару літ. «А», склад літ «В», навіс літ «Г», споруди №1-3, 6,7 (а.с. 62).
		Право оренди на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 було зареєстроване 15.05.2017 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №87289327 від 17.05.2017 року та витягом з ДЗК НВ -5104459252017 від 12.05.2017 року (а.с. 69-70).
		Після набуття права власності на об`єкт іпотеки - будівлю бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який складається: літ. «А», склад літ «В», навіс літ «Г», споруди №1-3, 6,7, було встановлено, що ОСОБА_2 раніше у 2014 році здійснила самочинну добудову до приміщення складу літ. «В»- літ. «В1» загальною площею 137,7 м2, що складається з: тераса площею 27,00 м2, приміщення - 11,2 м2, склад - 99,5 м2.
		Відповідно до листа Сергіївської селищної ради №01-16/525 від 07.06.2017 року об`єкт нерухомості - будівля бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно розташований на земельній ділянці кадастровий номер № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73).
		Рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради №151 від 02.06.2017 року з метою приведення у відповідність поштової адреси будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з адресою земельної ділянки для розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» площею 0,075 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,  яка передана в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.05.2017 року, укладеного між Сергіївською селищною радою та ОСОБА_1 , будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 74).
		На даний час будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 , що співпадає з адресою земельної ділянки, на якій цю будівлю розміщено.
		30.06.2017 року КП «Білгород-Дністровське БТІ» були складені технічний паспорт на літ. «В» склад та технічний паспорт на літ «А» будівлі бару за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75-85).
		Як вбачається з вказаних технічних паспортів у складі будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» є самочинна прибудова до складу літ «В» - літ «В1» загальною площею 137,7 м2, яка була здійснена ОСОБА_2 під час перебування будівлі бару в іпотеці.
		Відповідно до п.1.9 Договору іпотеки предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його від`ємними та невід`ємними приналежностями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення цього договору та існуватимуть в майбутньому. Проведення реконструкції, ремонту, добудови Предмета іпотеки не змінює правовідносини Сторін за цим Договором. Іпотека поширюється також на частину об`єкту нерухомого майна, яке буде приєднане (добудоване) до Предмета іпотеки після укладення цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт.
		Таким чином, вказана добудова - літ. «В1» ввійшла до складу предмета іпотеки, право власності на який перейшло до ОСОБА_1 як іпотекодержателя в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, як вище було вказано, на підставі рішення виконавчого комітету Сергіївської селищної ради №151 від 02.06.2017 року будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
		Встановивши зазначені обставини, районний суд залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки наступному. 
		Так, відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Згідно ч.ч.2, 3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
		Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). 
		У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно договору про відступлення прав за договором іпотеки серії 576, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., набуто право іпотеки за договором іпотеки, укладеного 14.03.2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 передала в іпотеку як забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 17426-47.3 нерухоме майно у вигляді будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що складається із будівлі бару літ. «А», загальною площею 297,7 кв.м., склад, навіс літ. «Г», споруди №№ 1-3, 6, 7, розташоване по АДРЕСА_1 .
		Вказане нерухоме майно належало ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 , виданого 21.04.2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Сергіївської селищної ради від 21.03.2011 року № 78, зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової В.В. від 14.03.2013 року № 875449 (РНОНМ 21253351103, номер запису про право власності: 340648).
		Натомість позивачем у справі ініційовано перед судом питання щодо визнання права власності на самочинно побудовану будівлю до приміщення складу літ. «В» - літ. «В1» загальною площею 137,7 кв.м., що складається з тераси площею 27 кв.м., приміщення площею 11,2 кв.м., складу площею 99,5 кв.м.
		Про обставини здійснення самочинного будівництва позивачем безпосередньо зазначено у позовній заяві, посилаючись, що вказане будівництво здійснено ОСОБА_2 у 2014 році.
		Частиною 1 ст.376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Таким чином, за загальними правилами особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		В силу ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
		Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (дозвільний документ статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
		Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.
		Проект не є належно затвердженим за умови відсутності погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного висновку державної експертизи у випадку, коли її проведення є обов`язковим (ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Суд, не врахувавши зазначених вимог закону, також не встановив факту прийняття спірного майна до експлуатації в установленому законодавством порядку й наявності у відповідача права власності на нерухоме майно.
		Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації такого майна.
		Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація права власності, отримання правовстановлюючих документів на самочинне збудоване майно ні позивачем, ні відповідачем не проводилась.
		Таким чином, суд першої інстанції у порушення вимог, передбачених ст.ст. 5, 12 Закону України «Про основи містобудування», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 31, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймаючи рішення про визнання права власності, без належних на те підстав, здійснив узаконення самочинно збудованих будівель, через що рішення у відповідності п. 3, 4 ч.1, ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволені позову. 
		Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на користь прокуратури Одеської області понесенні останнью та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
		                                                        постановив:
		Апеляційну скаргу першого заступника керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області - задовольнити. 
		Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2017 року - скасувати та постановити нове судове рішення.
		У задоволені позову  ОСОБА_1 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь прокуратури Одеської області (р/р 35213085000564 в ДКСУ м.Київ, МФО820172, ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у розмірі 12000 грн.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 10.07.2019 року.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                        Ю.І.Кравець
		 
		Судді:                                                         О.Г.Журавльов 
		 
		О.С.Комлева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...