Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10888/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.

Результат оскарження 03.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		09 липня 2019 року                      № 826/10888/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовом Приватного підприємства " Конвалія-нерухомість"
		до Міністерства культури України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство " Конвалія-нерухомість" із позовом до Міністерства культури України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд: визнати протиправними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення подання про включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) для включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, скасувати пункт №30 в частині наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", а саме в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України міської садиби, розташованої по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва, як пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний №955-Кв, згідно "Переліку об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення", який є Додатком №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 позовну заяву приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" повернуто.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 залишено позовну заяву без руху.
		Позивач в установлений судом строк усунув недоліки позовної заяви та надав докази щодо строку на звернення до суду
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 2 літ. А,Б,В,Г, Д,Є,Ж,З загальною площею 3109, 7 кв. м. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5932/15, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.10.2014  №869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) у Подільському районі м. Києва як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і №955/2-Кв, а саме: пункт 31 і 32 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869.
		На думку позивача, виключення будинку прибуткового (вул. Хорива 2-а) охоронний №955/1-Кв та будинку житлового з торгівельними приміщеннями (вул. Хорива 2-6) охоронний №955/2-Кв, на підставі постанови суду у справі № 826/5932/15 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 15.10.2014  №869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б), мало автоматично виключити садибу міську, розташовану  по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва охоронний №955-Кв із Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки остання не є будівлею чи архітектурною спорудою, а відтак органами державної влади і надалі порушуються законні права та інтереси ПП "КОНВАЛІЯ- НЕРУХОМІСТЬ". 
		Проте, що садибу охоронний номер №955-Кв не було виключено із Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивачу стало відомо із припису № 425/п від 29.12.2017 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). На думку позивача,  наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", а саме в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України міської садиби, розташованої по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва, як пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний номер №955-Кв є протиправним, оскільки садиба знаходиться в аварійному стані та є фактично зруйнованою й непридатною для експлуатації не підпадає під критерій автентичності, що фактично унеможливило її внесення до переліку об'єктів  культурної спадщини. Також позивач вважає протиправними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення процедури занесення даної садиби до об'єктів культурної спадщини, згідно вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». 
		          У відзиві на позовну заяву, Міністерство культури України проти задоволення позову заперечило з огляду на те, висновком виконавчого органу  Подільської районної у м. Києві ради від 16.03.2009 №320 визнано житловий будинок №2 літ «А» по вул. Хорива аварійним, однак застереження щодо аварійності садиби, яка знаходиться по вул. Хорива, 2 даний висновок не містить. Разом з тим, рішенням засідань Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (протоколи від 13.02.2014 № 1/14 та від 16.09.2014 № 3/14) та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (протоколи від 18.02.2014 № 69 та від 17.09.2014 № 11) було рекомендовано віднести дану садибу до пам'яток місцевого значення, у зв'язку з чим, наказом Мінкультури «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 15.10.2014 № 869 було занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятку «Садиба міська» охоронний номер №955-Кв.
		          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		          Рішенням Подільської районної у місті Києві ради від 12.03.2009 №551 вирішено внести до рішення Подільської районної ради у м. Києві ради від 12.07.2007 №201 "Про затвердження переліку будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, які знаходяться в незадовільному технічному, непридатному для проживання, аварійному стані та потребують реконструкції" такі зміни та доповнення: позицію 13 додатку до рішення (розділ "Перелік житлових будинків, визнаних непридатними для проживання") викладено в такій редакції: вул. Хорива, 2 літ. "А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З", загальною площею 3109,7 кв.м; клопотати перед Київською міською радою та Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відселення мешканців будинку 2-а по вул. Хорива на постійне місце проживання.
		16.03.2009 виконавчим органом Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) прийнято розпорядження №320, яким визнано житловий будинок №2 літера "А" на вул. Хорива аварійним. Комунальному підприємству "Поділ- Інвест Реконструкція" прискорити пошук інвестора на реконструкцію житлового будинку №2 літер "А" по вул. Хорива. Відселити мешканців будинку проводити за рахунок інвестора.
		Рішенням Подільської районної у місті Києві ради 29 сесії 5 скликання від 28.10.2010 №883 затверджено результати конкурсу по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Подільського району м. Києва згідно з протоколом засідання Районної конкурсної комісії від 27.10.2010 №15; залучено до реконструкції або реставрації непридатного для проживання будинку №2 літ. А,Б,В,Г,Д,Є,Ж,З, по вул. Хорива, загальною площею 3109,7 кв.м. приватне підприємство "Конвалія-Нерухомість".
		15.11.2010 між КП "Поділ-Інвест Реконструкція" та ПП "Конвалія-Нерухомість" укладено інвестиційний договір №16 на реконструкцію та будівництво об'єкту за адресою: вул. Хорива, 2 літ. А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З в Подільському районі м. Києва, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції та будівництва за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 2 літ. А,Б,В,Г,Д,Є,Ж,З на умовах конкурсу, визначених районною конкурсною комісією по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будівників, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (протокол №15 від 27.10.2010), також належним чином виконати всі інші зобов'язання за цим договором з дотриманням вимог чинного законодавства.
		Як зазначив позивач, на виконання умов конкурсу ПП "Конвалія-Нерухомість" здійснило відселення мешканців будинку за власний рахунок та викуп нежитлових приміщень.
		15.06.2014 Науково-дослідний інститут пам'яток охоронних досліджень розробив історико-архітектурну довідку та історико-містобудівне обґрунтування, з яких вбачається, що на ділянці проектування за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 2 літ. А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,3 відсутні об'єкти, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, однак дана ділянка знаходиться на території 2-х великих за площею пам'яток.
		20.11.2014 за №К-23664 ПП "Конвалія-Нерухомість" звернулось до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Хорива. 2 у Подільському районі м. Києва для реконструкції будинків під офісно-громадський комплекс з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом з подальшою експлуатацією та обслуговуванням в довгострокову оренду на 25 років.
		На замовлення ПП "Конвалія-Нерухомість" ПП "Студія ЛАД" розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		15.01.2015 Департамент земельних ресурсів надав висновок щодо відповідності заявленої у справі-клопотанні ініціативи містобудівній документації за функціональним призначенням.
		ПП "Конвалія-нерухомість" звернулось листом від 26.01.2015 за №01- 01/15 до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо з'ясування статусу будівнику по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва.
		Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду вказаної заяви листом від 04.02.2015 №066-344 повідомило, що будинок прибутковий по вул. Хорива, 2 (2-а) та будинок житловий з торгівельними приміщеннями по вул. Хорива, 2-б наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і № 955/2-Кв.
		          Відповідно до листа КП "Центральний Подільського району міста Києва" №1/2 від 09.02.2015 р. будинок 2 по вул. Хорива обслуговує КП "Центральний Подільського району міста Києва", всі приватизовані квартири та нежитлові приміщення належать на праві приватної власності ПП "Конвалія- Нерухомість".
		Листом від 11.02.2015 за №01-02/15 ПП "Конвалія-нерухомість" звернулось до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання копій документів, на підставі яких будинки по вул. Хорива, 2 було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду вказаної заяви листом від 05.03.2015 р. №066-696 повідомило, що до нього не надходили дані документи, отримати їх можна, звернувшись до Міністерства культури України.
		19.03.2015 ПП "Конвалія-нерухомість" листом №03-03/15 звернулось до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації, з якого моменту будинки по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) почали перебувати на державному обліку, за наслідками розгляду якого Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 01.04.2015 №066-1020 повідомило, що вказані будинки до внесення до Реєстру на обліку не перебували.
		Враховуючи викладене, ПП "Конвалія-нерухомість" звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 в частині включення до державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів нерухомості за адресою: вул. Хорива, 2 (2а і 2б) у м. Києві.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2015 по справі №826/5932/15 позовні вимоги приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) у Подільському районі м. Києва як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і №955/2-Кв, а саме: пункт 31 і 32 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 по справі №826/5932/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.
		Приписом Державного реєстру нерухомих пам'яток України № 425/п від 29.12.2017 позивача було повідомлено, що садибу охоронний №955-Кв не виключено із Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
		Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2   ст. 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Відповідно до   статті 54   Конституції України культурна спадщина охороняється законом (частина четверта). Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює   Закон України "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III від 08.06.2000 (далі - Закон № 1805-III).   
		За визначенням ст.1 даного Закону № 1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього   Закону.
		Відповідно до ч. 1   ст. 13 Закону N 1805-III   об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із пп. а), б) ч. 1   ст. 14 Закону N 1805-III   занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:
		а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;
		б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Частиною 2 ст. 14 Закону № 1805-III визначено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Питання визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регулювалося Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України№ 1760 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) - (далі - Порядок) .
		Пунктом 11 Порядку № 1760 визначено, що об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
		вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
		пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
		є творами відомих архітекторів або інших митців;
		є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
		При цьому, у п. 10 Порядку № 1760 зазначено, що критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
		Як вбачається з пояснень позивача, рішенням Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) №551 від 12.03.2009 «Про внесення змін та доповнень до рішень Подільської районної у м. Києві ради від 12.07.2007 №201 від 12.07.2007 №227 від 29.05.2008 №364»  визнано будинки, що знаходяться за адресою: вул. Хорива, 2 літ. А,Б,В,Г, Д,Є,Ж,З загальною площею 3109, 7 кв. м. такими, що знаходяться в незадовільному технічному, непридатному для проживання, аварійному стані та потребують реконструкції. Також, будинок, що знаходиться у м. Києві по вул. Хорива, 2 на підставі розпорядження виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) №320 від 16.03.2009  визнаний аварійним. Вищевказане на його думку свідчить про те, що садиба та її невід'ємні складові - будинки по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва втратили свою автентичність, що в свою чергу є визначальним критерієм при вирішенні питання про включення       будівлі до Переліку об'єктів культурної спадщини у м. Києві. Разом з тим, позивача, як власника не було повідомлено про занесення спірного об'єкту до  Переліку об'єктів культурної спадщини, а також про включення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Окрім того, позивач зазначив, що садиба міська не є будівлею та/або архітектурною спорудою, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 381 Цивільного кодексу України садибою є земельна ділянка разом із розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. Дане узгоджується також із семантичним визначенням поняття «об'єкт архітектури», що закріплений ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Отже, з вищевказаного вбачається, що критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.
		Відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 
		Як стверджує відповідач-1, останній на виконання рішення суду по справі №826/6932/15 від 15.05.2015 виключив із реєстру пам'ятки архітектури «Будинок прибутковий» по вул. Хорива, 2-а (охоронний номер №955/1-Кв) та «Будинок житловий» по вул. Хорива, 2-б (охоронний номер №355/2-Кв). В свою чергу, пам'ятка архітектури «Садиба міська» по вул. Хорива, 2 (охоронний номер №955-Кв) є архітектурним об'єктом на який не поширюються приписи ст. 381 Цивільного кодексу України, а тому, рішенням уповноваженого органу охорони культурної спадщини було занесено об'єкт до  Переліку об'єктів культурної спадщини, внаслідок чого Міністерством культури України було прийнято оскаржуваний наказ. На переконання відповідача, вищевказане свідчить про дотримання останнім процедури внесення об'єкту до Переліку та Реєстру. 
		Оцінивши викладене, суд приходить до висновку, що процедура занесення садиби міської по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва як об'єкта культурної спадщини до Реєстру повинна була складатись з декількох етапів, зокрема: прийняття рішення уповноваженого органу охорони культурної спадщини про занесення садиби міської по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва до Переліку об'єктів культурної спадщини; письмового повідомлення власника об'єкту про внесення об'єкту культурної власності до Переліку об'єктів культурної власності і набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини; складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини; занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; письмове повідомлення власника пам'ятки про занесення об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; видача Міністерством культури України власнику об'єкта свідоцтва про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи рішення уповноваженого органу охорони культурної спадщини про занесення садиби міської по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва до Переліку об'єктів культурної спадщини не приймалось. 
		В матеріалах справи відсутні також дані, що підтверджують повідомлення в письмовій формі власника об'єкту - позивача  про внесення об'єкту до Переліку об'єктів культурної власності і набуття правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
		Разом з тим, дані обставини не підлягають доказуванню, як такі що встановлені рішенням суду по справі №826/6932/15 від 15.05.2015 та мають преюдиційне значення. 
		Враховуючи, що судом не встановлено та сторонами належними доказами не доведено вчинення Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржуваних дій щодо включення садиби міської по вул. Хорива, 2 у Подільському районі м. Києва у перелік пам'яток місцевого значення,  суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
		Відповідно до частини другої   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України   у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією   та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, аналізуючи вищенаведене, враховуючи докази, надані учасниками справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Судові витрати підлягають розподілу, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд   міста Києва,
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" задовольнити частково.
		Визнати протиправним наказ Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 р. №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України  по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва  як пам'ятку архітектури місцевого значення, садибу  охоронний номер №955-Кв та скасувати пункт №30 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України".
		В решті позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути на користь приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 2, кв. 2, код ЄДРПОУ  37175879) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 37535703) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до     статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...