Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11030/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.

Результат оскарження 03.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: визнано постанову суду нечинною і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		01 липня 2019 року                  12:00          № 826/11030/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до треті особиКиївської міської ради  Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТГЕНПЛАН» Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЙБУД» ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4  ОСОБА_5  ОСОБА_6  ОСОБА_7  ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення від №46/1949 від 24.09.2015 року , за участю представників сторін: 
		позивача: ОСОБА_1 ,
		представника відповідача: Власенко І.І.,
		представника третьої особи-1: Щеколдіна М.Ю.,
		представника третьої особи-2: Ладигіна С.С.,
		третьої особи - ОСОБА_7 ,
		третьої особи - ОСОБА_4 ,
		третьої особи - ОСОБА_9 ,
		        О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить: скасувати рішення Київської міської ради від 24 вересня 2015 року №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до копій матеріалів проекту детального плану території, що надані відповідно до листів Київської міської ради та її виконавчого органу протягом квітня-травня 2017 року, громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при затвердженні детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва були проведені з грубими порушеннями вимог законодавства: у повідомленні, що було розміщене на сайті Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні будь-які графічні матеріали, що унеможливлює підготовку пропозицій громадянами з обмеженими фізичними можливостями. Також, позивач стверджує, що оголошення, розміщене у газеті «Солом`янка» не відповідає формі повідомлення, що затверджена Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555, адже у газеті не вказано період часу, в який можливо подати пропозиції до матеріалів детального плану території. Крім цього, на переконання позивача, наклад газети саме цього номеру близько 50   000,00 екз. при населенні Солом`янського району близько 300   000 осіб. 
		Додатково позивач стверджував, що сам проект детального плану вказаної території не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адже у протоколі засідання секції містобудування і архітектури взагалі інші техніко-економічні показники, ніж в проекті детального плану території; пропозиції, що наведені в журналі не співпадають з пропозиціями, вказаними у протоколі щодо проведення громадських слухань, що на думку позивача є фальсифікацією протоколу громадських слухань.
		В ході судового розгляду даної справи позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
		У відзиві на адміністративний позов представник Київської міської ради зазначив, що позивач не надає жодних пояснень та на їх підтвердження відповідних доказів щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів. Також, на думку позивача, зі змісту позовних вимог не вбачається, який охоронюваний законом інтерес було порушено Київською міською радою.
		Представник відповідача стверджував, що твердження позивача, що громадські слухання щодо обговорення детального плану території фактично не відбулись, оскільки організація їх проведення не відповідає нормам законодавства є безпідставними, адже встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань детального плану території були дотримані його замовником - Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який і забезпечив подання проекту оскаржуваного рішення на затвердження Київській міській раді.
		Крім того, представник Київської міської ради повідомив, що детальний план території був затверджений відповідно до вже змінених техніко-економічних показників, що пояснює твердження позивача про те, що у протоколі засідання секції містобудування і архітектури інші техніко-економічні показники, ніж в проекті детального плану території.
		При цьому, на переконання представника відповідача, усі заходи, передбачені детальним планом території, направлені на підвищення комфортності проживання та поліпшення умови життєдіяльності населення житлового району. 
		Водночас, детальний план території як невід`ємна та складова частина Генерального плану, взагалі не може порушувати існуючі права власності/користування фізичних та юридичних осіб приватного права на нерухоме майно, розташоване на території детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням. Також, закон, перш за все, встановив майнову компенсацію державою (органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) за нерухоме майно, вилучене з приватної власності для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.
		Судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТГЕНПЛАН», Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЙБУД», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
		У письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , повідомили, що підтримують адміністративний позов ОСОБА_1 з підстав, наведених ним у позові.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-     
		В С Т А Н О В И В:
		25 вересня 2015 року Київська міська рада прийняла рішення №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва», яким: 
		- внесено до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» зміни і пропозиції: позицію 125 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у місті Києві у 2013-2016 роках (додатка до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викласти у такій редакції: ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колів у Солом`янському районі міста Києва (2.1.003; 196,14);
		- затверджено детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, з урахуванням рішення міськради від 02 червня 2015 року №607/1471 «Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах».
		Позивач, вважаючи вказане рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято не в інтересах суспільства та з порушенням відповідачем порядку затвердження ДПТ, звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Судом встановлено, що на виконання Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №559 «Про містобудівний кадастр», з метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням міськради від 15 грудня 2011 року №824/7060, відповідачем прийнято рішення від 13 листопада 2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації», яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.
		Пунктом 2 рішення №518/10006 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
		Відповідно до пункту 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2016 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.
		Замовник містобудівної документації:
		- організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо-геодезичної зйомки територій м. Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми;
		- забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації;
		- визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;
		- забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;
		- готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків, готує інші вихідні дані;
		- визначає розробника містобудівної документації;
		- забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;
		- у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми;
		- при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.
		Розробник містобудівної документації:
		- готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
		- збирає вихідні дані за дорученням замовника;
		- розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;
		- бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;
		- пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;
		- зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.
		Містобудівна документація розробляється комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» (далі - КО «Інститут Генерального плану м. Києва») та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з переліком, затвердженим цим рішенням.
		У разі виконання робіт за рахунок бюджетних коштів розробник містобудівної документації визначається відповідно до законодавства шляхом проведення закупівлі послуг відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
		При розробленні, затвердженні, внесенні змін до містобудівної документації, проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів замовник і розробник вживають заходів з нерозголошення спеціальної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року №440, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року №902/11182.
		Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації.
		Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником.
		Для проведення громадських слухань, проведення погоджень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді та експертизи виготовляється один примірник містобудівної документації на електронних носіях та на паперових носіях, що коригується за результатами кожного етапу та передається замовнику для подання на затвердження.
		Подання містобудівної документації на затвердження Київській міській раді забезпечують Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
		Вимогами статті 1 Закону №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Відповідно до статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
		Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
		На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
		Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). 
		Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Пунктами 4.1-4.2 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року №290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		При цьому, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області) (пункт 4.8 Порядку №290).
		Відповідно до пункту 4.9 Порядку №290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».
		Аналіз наведених норм свідчить, що забезпечення належності проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні покладено на замовника, тобто в даному випадку на Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		За змістом частини 3 статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Згідно з частинами п`ятою-шостою вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
		Так, механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначає Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 (далі - Порядок №555, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 2 Порядку №555 визначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
		Вимогами пункту 3 Порядку №555 передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. 
		Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом, зокрема, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Як свідчать матеріали справи, оприлюднення оголошення про громадське обговорення ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва здійснено в газеті «Солом`янка» №4 (5) за липень 2015 року, тобто в засобі масової інформації, що поширюється на відповідній території (Солом`янському районі).
		Водночас, представником відповідача не спростовано доводи позивача про обмежений тираж вказаної газети «Солом`янка» №4 (5) за липень 2015 року, як і не наведено причин неможливості випуску такого тиражу випуску, який би забезпечив обізнаність більшості жителів району про проведення громадських слухань.
		Пунктом 5 Порядку №555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 
		1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 
		2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 
		3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 
		4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 
		5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 
		6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 
		7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Суд звертає увагу, що вказана публікація була наступного змісту: «Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (Замовник) та ТОВ «Проектгенплан» (Генпроектувальник) повідомляють про початок процедури громадських слухань проекту детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва, що виконується відповідно до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві». Громадські слухання проводяться з метою врахування громадських інтересів відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555. Основна мета проекту - формування інфраструктури його обслуговування, розвиток транспортної інфраструктури, в т.ч. за рахунок будівництва нової станції метро «Солом`янська»; модернізація покриття дорожнього полотна та тротуарів; оновлення інженерної інфраструктури; благоустрій та озеленення. Експозиція проекту для ознайомлення розміщена в приміщенні Солом`янської РДА до 31 липня 2015 року. Пропозиції подавати до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32. Пропозиції подаються у письмовому вигляді із зазначенням П.І . Б . , місця проживання, підписом, з обґрунтуванням, враховуючи вимоги законодавства, будівельні норми, держстандарти та правила».
		Також, у вказаному оголошенні зазначено основні показники проекту.
		Наведене свідчить, що вказане повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації не містить інформації про строк завершення розгляду пропозицій, що обмежує права жителів району, в т.ч. і позивача на своєчасне подання пропозицій.
		Крім того, матеріали справи не спростовують доводів позивача стосовно відсутності у повідомленні, що було розміщене на сайті Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), будь-яких графічних матеріалів, що унеможливлюють підготовку пропозицій громадянами з обмеженими фізичними можливостями. 
		Вказані обставини не узгоджуються із вимогами Порядку №555.
		Стосовно посилання представника відповідача на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року в справі №826/4492/16 встановлено, що врахування громадських інтересів при під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у відповідача відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування, суд зазначає наступне.
		Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Оскільки в межах розгляду та вирішення даної справи беруть участь інші особи, ніж ті, стосовно яких встановлено наведені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що викладені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року в справі №826/4492/16 доводи та мотиви не мають в даному випадку преюдиційного значення.
		При цьому, суд погоджується з тим, що розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу, однак за наявності порушень прав суб`єктів ініціативи на внесення пропозицій шляхом не зазначення інформації про строк завершення розгляду пропозицій, а також відсутності графічних матеріалів, наявні підстави для висновку про невиконання уповноваженим органом як суб`єктом владних повноважень законодавчо передбачених вимог, зокрема, Порядку №555.
		Судом встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 24 вересня 2015 року №1/1904 «Про порядок денний пленарного засідання IV сесії Київради VII скликання 24.09.2015» внесено до порядку денного питання про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва (пункт 41).
		Частиною 1 статті 35 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року №579/579, визначено, що кожне питання порядку денного обговорюється на пленарному засіданні Київради. Рішення Київради з питання порядку денного може бути прийняте без обговорення, якщо жоден з депутатів не заперечує проти цього. 
		Відповідно до частини 12 статті 35 Регламенту після закінчення обговорення, якщо депутатами не внесені зауваження, пропозиції та поправки, крім редакційних правок, проект рішення Київради ставиться на голосування для прийняття в цілому. В іншому випадку проект рішення Київради приймається за основу для голосування щодо прийняття або відхилення пропозицій, зауважень, поправок.
		Усі пропозиції, зауваження, поправки, що надійшли від депутатів Київради під час обговорення, ставляться на голосування в порядку надходження. Проект рішення може бути прийнятий в цілому лише після голосування всіх зауважень, пропозицій і поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення проекту рішення (пункт 14 Регламенту).
		З наявних матеріалів справи вбачається, що в ході обговорення під час пленарного засідання Київської міської ради 24 вересня 2015 року проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва» з`ясовувалось питання щодо належності публікації інформації про проведення громадських слухань в газеті «Солом`янка» та ставилось питання чи вважається дана публікація належним виконанням вимог Порядку №555.
		Водночас, на голосування не виносилось питання щодо прийняття таких зауважень, як і не вказувалось про необхідність відправки проекту оскаржуваного рішення на доопрацювання, що свідчить про порушення наведених вище вимог Регламенту.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Крім того, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Виходячи із критеріїв, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Київська міська рада діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак наявні підстави для скасування такого рішення в судовому порядку.
		Крім того, стосовно доводів позивача про існування розбіжностей між відомостями, вказаними у протоколі засідання секції містобудування і архітектури та проекті детального плану території, суд зазначає, що у журналі реєстрації пропозицій громадськості до проекту детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва, зареєстровані пропозиції від громадськості щодо необхідності будівництва школи та дитячих дошкільних закладів.
		Представник відповідача стверджував, що відповідно до протоколу засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 19 серпня 2015 року, протягом обговорення внесені наступні рекомендації і пропозиції, зокрема, передбачено:
		- пункт 2 скоригувати рішення про розміщення паркінгів для мешканців району: передбачити додаткові машино-місця для мешканців на території запропонованого спортивного комплексу. Уточнити етап будівництва зазначеного об`єкту. Також, розглянути можливість розташування багаторівневих паркінгів на наступних територіях: перетин вулиць Г. Кірпи та М. Островського; над паркінгом ТЦ «Мегамаркет»; на території ТЦ «Novus»;
		- пункт 3 забезпечити рішеннями ДПТ можливість збереження другого під`їзду на відкриту автостоянку ТЦ «Мегамаркет» з боку вул. Митрополита Липківського. Передбачити проектом будівництво багатоповерхового паркінгу з метою раціонального використання території відкритої автостоянки на території зазначеного ТЦ;
		- пункт 11 урахувати рекомендації, викладені в рецензії.
		Також, в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектгенплан» (розробником) листом від 08 вересня 2015 року №96 надано відповіді на рекомендації та пропозиції на протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 19 серпня 2015 року у справі №050-а-15 по Детальному плану у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва, згідно даних відповідей всі рекомендації, пропозиції та зауваження було враховано.
		Водночас, представником відповідача як суб`єкта владних повноважень, на якого відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано до суду ні доказів внесення вказаних вище рекомендацій і пропозицій, ні доказів їх прийняття.
		Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 детального плану території у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва передбачено, що значні обсяги житлового будівництва в межах проектної території, що були характерні в останні роки, збережуться і на етапі від 3 до 7 років. У цей період, як передбачається, буде завершено реалізацію проектів, що вже отримали дозвільну документацію і будівництво яких вже розпочато (ЖК «Малахіт», ЖК «Квартет», ЖК «Олександрія», ЖК «Соло-Парк» та ін.), а також проектів інвесторів, що виявили намір щодо їх реалізації в межах проектної території. Також вказано, що на кінець етапу від 3 до 7 років чисельність населення проектної території становитиме 32, 7 тис. осіб, з яких у мікрорайоні 2.1.047.01 проживатиме 16,94 тис. осіб, а в мікрорайоні 2.1.047.02 - 15,74 тис. осіб.
		Згідно з пунктом 5.4 детального плану території, чисельність населення мікрорайону 2.1.047.01 на перспективу збільшиться майже на 13% і становитиме 18,0 тис. осіб, а чисельність населення мікрорайону 2.1.047.02 - майже на 20% і становитиме 16,2 тис. осіб, що визначатиме перспективну потребу в об`єктах обслуговування населення.
		У пункті 8.3 (Організація постійного і тимчасового зберігання автомобілів) детального плану території вказано, що у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва здійснено розрахунок потреби в місцях постійного зберігання автомобілів. Так, зазначено, що потреба у машино-місцях для існуючого населення, без населення садибної забудови та гуртожитків, складатиме 6240 машино-місць. Загальна потреба у машино-місцях для/нового населення 1-ої черги будівництва становитиме 1991 машино-місце, а із врахуванням території реконструкції - 1593 машино-місць.
		Загальна потреба у машино-місцях для нового населення на кінець ІІ-го етапу (15-20 років) становитиме 2308 м/місць, а із застосуванням примітки 2 - 1846 м/місць. Загальна кількість існуючих машино-місць становить 4397 м/місць (включаючи відкриті автостоянки, боксові гаражі та існуючі підземні паркінги). Забезпеченість існуючого населення становить 70,5%. На першу чергу загальна кількість машино-місць становить 5870, при цьому забезпеченість складає 75%.
		На другому етапі скорочується кількість відкритих автостоянок для постійного зберігання автомобілів і повністю ліквідуються боксові гаражі. При цьому, здійснюється будівництво підземних паркінгів.
		Забезпеченість складає 82%. Дефіцит становить 1456 м/місць. Для ліквідації дефіциту пропонується збільшення ярусності підземних паркінгів, що будуються на ІІ-ому етапі (додатково 865 місць) та будівництво 3-х підземних або підземно-надземних паркінгів вздовж АДРЕСА_7 (3 яруси) загальною ємністю 590 м/місць.
		Тобто, проектними рішеннями в рамках благоустрою передбачається створення внутрішньоквартальних зелених зон, влаштування сквер та бульвару вздовж непарного боку Повітрофлотського проспекту від Солом`янської площу до вулиці Стадіонної, модернізацію дитячих майданчиків, благоустрій дворових просторів, а усі заходи, передбачені детальним планом території, направлені на підвищення комфортності проживання та поліпшення умов життєдіяльності населення житлового району.
		При цьому, суд зазначає, що детальний план території у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва розроблено на короткострокову та довгострокову перспективу, тобто передбачено два етапи: від 3 до 7 років та 15-20 років.
		Так, до меж району розроблення детального плану території входить незначна за розміром територія (ділянка АДРЕСА_6), яка передбачена ДПТ - Генеральним планом розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року як територія першочергової реконструкції. Детальним планом території передбачена реструктуризація існуючого землекористування - знесення 3-х житлових будинків та будівництво на зазначеній ділянці офісного центру.
		Наявними матеріалами справи, зокрема листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 26 березня 2018 року №10/26-30/2603/10 підтверджується, що за наявною в Департаменті інформацією Держархбудінспекція відмовила у видачі сертифіката на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_4 у зв`язку із здійсненням вказаного будівництва з порушенням норм містобудування та вимог ДБН (розміщення котельні всупереч правил пожежної безпеки; вібрації від розміщення важкої будівельної техніки; зсуви ґрунту; руйнація приватного житлового фонду по АДРЕСА_8.
		При цьому, позивачем надано суду докази порушення його прав та законних інтересів як жителя та як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , тобто наявність у нього майнових інтересів в межах території, на якій оскаржуваним рішенням затверджено детальний план території, що спростовує доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача.
		Стосовно доводів представника Київської міської ради про те, що державою гарантовано надання фізичним особам справедливої компенсації за нерухоме майно, вилучене з приватної власності для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, суд зазначає, що в ході прийняття оскаржуваного рішення та в ході розгляду даної справи відповідач не обґрунтував суспільну необхідність примусового відчуження об`єктів права власності на земельні ділянки та будинки, розміщені по АДРЕСА_5 , а відтак такі твердження не приймаються до уваги як належні.
		За таких обставин, у суду наявні підстави для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного рішення.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
		Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Скасувати рішення Київської міської ради від 24 вересня 2015 року №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва».
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...