Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/811/1073/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано судом: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.07.2019
Номер судового провадження: 852/5080/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		09 липня 2019 року м. Дніпросправа № П/811/1073/16
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
		суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., 
		за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 
		на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року (суддя Пасічник Ю.П.) у справі №П/811/1073/16 за позовом ОСОБА_1 до військової частини  НОМЕР_2 про стягнення грошового забезпечення, -
		 
		встановиВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив:
		- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 21.02.2016р. до дня ухвалення рішення суду з розрахунку 7110,40 грн. за кожен місяць;
		- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду в розмірі 35240 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 21.05.2014р. ним було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Після укладення контракту позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в період з 16.07.2014р. по грудень 2015р. В період відпустки, яка тривала з 11 лютого 2016р. строком 10 діб, позивач звернувся до лікаря за місцем постійного проживання, де проходив курс амбулаторного лікування до 10.03.2016р. з діагнозом: поперековий остеохондроз. А починаючи з 21.03.2016р. проходив лікування в різних медичних закладах, у зв`язку з чим до місця проходження служби повернутися вчасно не мав можливості. Починаючи з березня 2016р. та до дати звернення до суду з вказаним позовом, грошове забезпечення позивачеві не виплачувалося, що і стало підставою для звернення до суду. Крім того, позивач зазначив, що 04.09.2017 року його було звільнено з військової служби за його рапортом, однак станом на час подання заяви про збільшення позовних вимог, фактично розрахунку при звільненні проведено не було. Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов`язаний виплатити йому грошове забезпечення з березня 2016 року по час ухвалення рішення. Також позивач вказує, що тривалою невиплатою грошового забезпечення йому завдана моральна шкода спричинена протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає в наступному: демонстративна неповага службових осіб відповідача до долі осіб, які втратили здоров`я під час бойових дій в АТО; необхідність змінювати звичний спосіб життя через відсутність коштів для лікування та задоволення інших життєво необхідних потреб, погіршення якості життя; неможливість надавати 
		матеріальну допомогу для утримання сина; різке обмеження витрат на культурний відпочинок та іншу заходи, необхідні для психологічної реабілітації, звуження кола спілкування; тривале перебування у стані постійного хвилювання, пригніченому настрої через невирішені фінансові проблеми, перебування на утриманні батьків-пенсіонерів. Розмір моральної коди позивачем визначено в розмірі 35240 грн.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, а саме стягнуто з військової частини НОМЕР_2 на користь позивача грошове забезпечення за період з 21.02.2016 року по 04.09.2017 року в розмірі 124031,46 грн. 
		В іншій частині позову відмовлено.
		Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про те, що виплату грошового забезпечення позивачу припинено з 21.02.2016р. на підставі наказу командира військової частини, який у судовому порядку визнано неправомірним. Встановивши такі обставини, суд вказав на наявність у позивача права на отримання грошового забезпечення з 21.02.2016р. по день звільнення зі служби (04.09.2017р.).
		Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року, в частині незадоволених позовних вимог, було оскаржено позивачем в апеляційному порядку. За наслідками розгляду апеляційної скарги позивача, Третім апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 20.02.2019р., якою рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог, залишено без змін.
		В подальшому на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року, в частині задоволених позовних вимог, надійшли апеляційні скарги, аналогічного змісту, військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .
		Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019р. повернуто заявнику, у зв`язку з не усуненням її недоліків.
		Відносно апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 судом відкрито апеляційне провадження та справу призначено до апеляційного розгляду.
		В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 вказує на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги підстави невиплати позивачу грошового забезпечення. На думку скаржника такими підставами є те, що позивач фактично самовільно залишив військову частину, без повідомлення будь-яких причин, що встановлено результатами службового розслідування. У зв`язку з цим командування вважає, що такі дії солдата ОСОБА_1 порушують вимоги діючого законодавства та вважаються як ухилення від військової служби, у зв`язку з чим, за позицією скаржника, позивачу було правомірно припинено виплату грошового забезпечення. Обгрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, оскільки військова частина НОМЕР_1 не була учасником справи, скаржник вказував на те, що військова частина НОМЕР_2 , яка є відповідачем у справі, знаходиться в підпорядкуванні у військової частини НОМЕР_1 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. У зв`язку з чим рішення суду про стягнення коштів на користь позивача, безпосередньо впливає на права та інтереси військової частини НОМЕР_1 .
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Фактично позиція позивача полягає у тому, що йому незаконно було припинено виплату грошового забезпечення, що було встановлено судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили.
		Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами та особою, яка подала апеляційну скаргу, свідчать про те, що 21.05.2014 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами військової служби у Збройних силах України строком на 3 роки з Міністерством оборони України, в особі військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ..
		Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_3 №50 від 14.07.2014 р. був направлений для виконання бойових завдань в зону АТО. Безпосередньо в зоні АТО позивач перебував з 16 липня 2014 року по 28 серпня 2014 року. 
		У зв`язку з отриманою контузією з 12.01.2015 р. по 30.01.2015 р. позивач проходив лікування в Кіровоградському обласному госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни, з 06.07.2015 р. по 20.07.2015 р.  в КЗ "Центральна міська лікарня м. Кіровограда" , з 27.07.2015 р. по 15.08.2015р. та з 02.10.2015 р. по 10.10.2015р. позивач проходив курс амбулаторного лікування в КЗ "Поліклінічне об`єднання м. Кіровограда №1".
		З 05.11.2015р. по 18.11.2015р. позивач проходив на обстеження у військово  медичний клінічний центр Південного регіону
		Згідно свідоцтва про хворобу ВЛК ВМКЦ Південного регіону №2128 від 19.11.2015р., позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. 
		В подальшому, в зв`язку з необхідністю проходити лікування позивача направлено до Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни, де проходив лікування у неврологічному відділенні з 03.12.2015 р. по 22.12.2015р., а з 22.12.2015 р. по 06.01.2016 р.  у хірургічному відділені цього ж госпіталю.
		Крім того, з 11.01.2016р. по 23.01.2016р. позивач проходив лікування в КЗ "Поліклінічне об`єднання м. Кіровограда №1", продовживши лікування до 04.02.2016 р. в амбулаторії №2 КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Кіровограда.
		Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 11.02.2016р. №43 позивачу надано відпустку з 11.02.2016р. по 21.02.2016р.
		Після закінчення терміну відпустки позивач до військової служби не повернувся.
		З цих підстав, наказом командира військової частини НОМЕР_3 №086 від 11.03.2016 року Про призначення службового розслідування за неповернення з відпустки військовослужбовця військової частини  польова пошта НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 ., призначено службове розслідування проведення якого доручено офіцеру  психологу військової частини ОСОБА_3 .
		За результатами проведеного службового розслідування, складено Акт службового розслідування, який затверджено т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 ст. лейтенантом ОСОБА_4 20.03.2017 року.
		В акті службового розслідування вказано на встановлений факт неповернення ОСОБА_1 із відпустки до військової частини без поважних причин та зроблено висновок, що ОСОБА_1 не повернувся в розташування військової частини  польова пошта НОМЕР_3 з основної щорічної відпустки за 2016 рік, маючи на меті, можливо, ухилення від проходження військової служби.
		25 березня 2016 року командиром військової частини  польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_5 видано наказ за №97/1 Про результати службового розслідування щодо факту неповернення з відпустки військовослужбовця військової частини  польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
		Вказаним наказом ОСОБА_1 визнано таким, що суворо порушив дисципліну, а саме  не повернувся з відпустки до розташування підрозділу 21.02.2016р. та виведено в розпорядження командир військової частини-польова пошта НОМЕР_3 . Встановлено, що описані дії мають ознаки кримінального правопорушення. Визначено, що документи щодо нього необхідно передати до органів досудового слідства для притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Зазначеним наказом припинено виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю більше трьох діб з 21.02.2016року.
		Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2017р. у справі №П/811/1557/16, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, визнано протиправним та скасовано наказ від 25.03.2016р. №97/1.
		Вирішуючи спірні відносини між сторонами у цій справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ від 25.03.2016р. №97/1, який став підставою для припинення виплати позивачу грошового забезпечення, то позивач мав право отримувати грошове забезпечення з 21.02.2016р. по день його звільнення зі служби.
		Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 фактично наводить аргументи, які за її позицією свідчать про ухилення позивача від військової служби, у зв`язку з чим останній не мав права отримати грошове забезпечення.
		Із зазначеними аргументами військової частини НОМЕР_1 суд апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на те, що такій підставі припинення позивачу виплати грошового забезпечення вже було надано оцінку в іншій справі, в якій судом ухвалено рішення про неправомірність наказу від 25.03.2016р. №97/1, яким, зокрема, затверджено висновки службового розслідування. При цьому, вказаний наказ визнано неправомірним з огляду на необ`єктивність проведеного службового розслідування та необґрунтованість його висновків щодо ухилення позивача від проходження служби.
		Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позову щодо стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь позивача грошове забезпечення за період з 21.02.2016 року по 04.09.2017 року в розмірі 124031,46 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 у справі №П/811/1073/16 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України
		 
		Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 09.07.2019р.
		Повне судове рішення складено 10.07.2019р.
		 
		Головуючий - суддяЯ.В. Семененко 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...