Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14370/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.07.2019
Номер судового провадження: А/855/7816/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14370/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  09 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Судді-доповідача                              Файдюка В.В.
		суддів:                                                  Мєзєнцева Є.І.
		                                                            Чаку Є.В.
		 
		при секретарі:                              Марчук О.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12 липня 2018 року №0036621409.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року даний адміністративний позов - задоволено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 31 травня 2018 року по 05 червня 2018 року уповноваженими особами відповідача згідно наказу від 26 квітня 2018 року №7619 та на підставі направлень від 08 травня 2018 року №2769/26-15-14-09 і від 14 травня 2018 року №2807/26-15-14-09 була проведена перевірка господарської одиниці - магазину за адресою: АДРЕСА_1 суб`єкта господарювання (платника податків) - ФОП ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
		За результатами вказаної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 05 червня 2018 року №0946/26/15/14/НОМЕР_1.
		Так, у наведеному вище акті уповноваженими особами відповідача стосовно інформації про факти, встановлені в ході перевірки, зокрема зазначено, що в магазині позивача здійснюється торгівля технічно складного товару, який відноситься до групи УКТЗЕД 9503, а саме: триколісними велосипедами, самокатами, ляльковими колясками, ляльками, діючими моделями зменшеного розміру, іншими іграшками, за готівкові кошти.
		Перевіркою встановлено повторний факт торгівлі технічно складними товарами за готівку без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
		При продажу діючої моделі мотоцикла зменшеного розміру за ціною 4415,00 грн. реєстр розрахункових операцій не використовувався, відповідний розрахунковий документ не подавався.
		Відповідно наданих до перевірки документів (книги обліку доходів підприємства) за період з 01 березня 2018 року по дату перевірки без використання реєстратора розрахункових операцій здійснено продаж товарів на загальну суму 471 211,38 грн. (без врахування повернених коштів).
		Продаж товарів здійснюється за готівкові кошти та використанням платіжного терміналу.
		Всього сума проданих товарів без використання реєстратора розрахункових операцій за період з 01 березня 2018 року по дату акту склала: 505 647,38 грн.
		На підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2018 року №0036621409, яким до останнього застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 505 647,38 грн.
		Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
		Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
		Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:
		- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);
		- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).
		Згідно п. 1 ч. 1 статті 17 Закону №265/95 передбачено за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
		Пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
		Водночас, згідно Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, п. 296.10 статті 296 Податкового кодексу України доповнений новим абзацом, який встановлює, що норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
		Відповідно до статті 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», із змінами і доповненнями. 
		Так, відповідно до визначення, наведеного у п. 25-1 статті 1 Закону, технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
		При цьому, згідно абз.2 ч.5 статті 6 Закону №1023-XII виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
		Відповідно до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506 (Порядок №506), а саме за його пунктом 2, до технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.
		Згідно п.7 Порядку №506 необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару.
		До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.
		Згідно абз.3 ч.5 статті 6 Закону №1023-XII перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
		Згідно найменувань групи товарів 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя» до останньої відносяться: код згідно з УКТЗЕД - 9503: триколiснi велосипеди, самокати, педальнi автомобiлi та аналогiчнi iграшки на колесах; ляльковi коляски; ляльки; iншi iграшки; моделi зменшеного розмiру (у масштабi) та аналогiчнi моделi для розваг, дiючi чи недiючi; головоломки рiзнi: 9503003900 - роботи навчальні (Makeblock); 9503007500 - іграшки на радіокеруванні; 9503007500 - квадрокоптери; 9503007500 - роботи, дрони; 9503007900 - квадрокоптери; 9503009500 - квадрокоптери; 9503009500 - роботи, дрони; 9504: консолі та обладнання для відеоігр, товари для розваг, настiльнi або кiмнатнi ігри, включаючи столи для гри у пiнбол, бiльярд, спецiальнi столи для казино та автоматичне обладнання для кегельбану: 9504301000 - ігрові приставки; 9504500000 - геймпади, джойстики, керма.
		Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що однією з умов для застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обсягів отриманого доходу від продаж, є реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
		Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваному рішенні з огляду на те, що позивачем здійснюється торгівля технічно складним товаром, тому він зобов`язаний при продажу товару використовувати реєстратор розрахункових операцій.
		Зокрема, позивач здійснює діяльність з продажу різних дитячих товарів, серед яких, в тому числі: дитячі коляски, дитячі іграшки, дитячий одяг, дитячі бризкальця, дитячі серветки, дитячі шампуні та інше.
		Тобто, позивачем здійснюється продаж товарів, які визначені постановою Кабінету Міністрів України № 231, позаяк проданий за перевіряємий період товар (мотоцикл М 2769 EL-2-3) входить до групи УКТЗЕД 9503, оскільки на нього передбачені експлуатаційні документи та гарантія від виробника на редуктори та акумулятори, як, власне, і передбачена гарантія на інші товари, як приклад - коляска дитяча (998-Т993- Модульна система Synchro Diamonds), отже ГУ ДФС у м. Києві вірно інтерпретовані товарні позиції за УКТЗЕД, внаслідок чого зроблено обґрунтовані висновки щодо виявлених порушень.
		Зазначене підтверджується інформацією, отриманою із загальнодоступних джерел інформації в мережі Інтернет.
		Разом з тим, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну   суму   вартості   проданих   товарів (наданих послуг); непроведення    розрахункових    операцій    через     реєстратори розрахункових    операцій    з    фіскальним    режимом    роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі   використання   юридичною   особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.
		Отже, п.1 статті 17 Закону 266/95-ВР відповідальність за повторне порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовується у розмірі 100 відсотків вартості товарів (послуг) проданих саме з порушеннями, встановленими цим підпунктом, а не в обсязі вартості всього реалізованого товару за перевіряємий період. Однак, відповідачем у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2018 року №0036621409, яким до останнього застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 505 647,38 грн., тобто, в розмірі суми всіх проданих товарів без використання реєстратора розрахункових операцій за весь перевіряємий період: з 01 березня 2018 року по дату складання акту, що на переконання суду не відповідає вимогам Закону та є протиправним.
		З урахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, відповідачем оскаржуване рішення винесено протиправно, оскільки розмір накладеної штрафу не відповідає санкції, визначеній в Законі.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
		Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
		За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331  КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      В.В. Файдюк
		                     
		                     Судді:                                                                       Є.І. Мєзєнцев
		                                                                                                    
		                                                                                                    Є.В. Чаку

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...