Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/268/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них; висування та реєстрації кандидатів.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2019.
Дата набрання законної сили: 12.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/268/19                                                                             
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  10 липня 2019 року                                                                                         м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді:                              Карпушової О.В.,,
		суддів:                                        Бужак Н.П., Чаку Є.В.
		за участю секретаря                               Харитонової Х.Б.,
		представника позивача 1                     ОСОБА_1 .
		представник відповідача                   Краснощока А .І. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 та Політичної партії «Партія Шарія» до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, 
		 
		 
		            В С Т А Н О В И В :
		          Історія справи.
		8 липня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (позивач 1) та Політичної партії «Партія Шарія» (позивач 2) до Центральної виборчої комісії (надалі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови № 1446 від 03 липня 2019 року «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 на виконання судового рішення постановою ЦВК № 1413 від 02 липня 2019 року  зареєстровано кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку політичної партії «Партія Шарія» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Проте, як зазначено у позові, 03 липня 2019 року ЦВК постановою № 1446 скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів. 
		Позивач вважає, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена відповідачем з порушенням норм матеріального права, без врахування положень статей 19, 24, 76 Конституції України.
		Позивач також наполягає, що при наявності в особи паспорта громадянина України і відомостей в ньому про прописку протягом останніх п`яти років як факту реєстрації постійного місця проживання, вважається, що ця особа проживала в Україні протягом останніх п`яти років. 
		Крім того позивач зазначив, що відповідач, отримавши лист Служби Безпеки України (надалі - СБУ) № 99/405 від 03 липня 2019 року,  не витребував  у позивачів пояснень чи доказів з приводу спростування інформації останнього.
		На думку позивача, вказаний лист СБУ не містить достовірної інформації про не проживання позивача в Україні останніх п`ять років на день проведення позачергових виборів, не містить посилання на джерела отримання інформації, не відповідає формі та змісту службового листу, тому не є належним, достовірним та допустимим доказом у справі.  
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року  було відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та встановлено учасникам справи строк на подачу відзиву. 
		У зв`язку із задоволенням заяв про самовідвід суддів Епель О.В. та Степанюка А.Г., про що постановлено ухвалу від 09 липня 2019 року, в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду визначено інший склад колегії судів: Карпушова О.В. головуюча суддя, Бужак Н.П. та Чаку Є.В.
		09 липня 2019 року ЦВК подав відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити з посиланням на те, що приймаючи постанову № № 1446 від 03 липня 2019 року «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, тому оскаржувана постанова є законною, а підстави для її скасування відсутні.
		У судовому засіданні представник позивача 1 підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові. На запитання суду, чи має позивач статус біженця, яке місце проживання позивача на даний час, чи дійсно позивач 24 січня 2012 року виїхав з території України, представник позивача не зміг надати вичерпну відповідь.
		Представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви.
		          Представник позивача 2  у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином
		Відповідно до частин 2 та 3   статті 268 КАС України   неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
		          Заслухавши пояснення представника позивача 1 та представника відповідача,  перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Обставини, встановлені судом.
		Указом Президента України №303/2019 від 21 травня 2019 року «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» припинено достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання та призначено позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року.
		19 червня 2019 року Політична партія "Партія Шарія" звернулася до ЦВК із заявою про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих 09 червня 2019 року на з`їзді цієї політичної партії та включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України вказаної партії в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, зокрема ОСОБА_3 . До вказаної заяви Політичною партією "Партія Шарія" були додані: заява про реєстрацію кандидата в депутати, підписана керівником партії та скріплена печаткою партії; рішення вищого керівного органу партії, прийнятого відповідно до її статуту, про висування кандидатів у депутати; виборчий список кандидатів у депутати від партії за формою, затвердженою ЦВК; заява особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії; автобіографія кандидата в депутати; декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону; заява про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
		Постановою ЦВК від 24 червня 2019 року №1270 відмовлено у реєстрації, зокрема, ОСОБА_3  кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року адміністративний позов задоволено:  визнано протиправною та скасовано постанову ЦВК від 24 червня 2019 року №1270 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" у частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року під №1;  зобов`язано ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року; зобов`язано ЦВК зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2019 року апеляційну скаргу ЦВК задоволено частково: рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №855/186/19 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" в частині реєстрації ОСОБА_3  кандидатом у народні депутати України та зобов`язання ЦВК зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України скасовано та прийнято нове судове рішення у цій частині: позов задоволено частково, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" в частині реєстрації ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України та зобов`язано ЦВК  зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України; зобов`язано ЦВК повторно розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" стосовно реєстрації кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з врахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		02 липня 2019 року ЦВК постановою № 1413 «Про виконання судових рішень у справі № 855/186/19» рішення у вищенаведеній судовій справі було виконано та зареєстровано кандидатом у народні депутати ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія » під № 1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. 
		03 липня 2019 року до ЦВК надійшов лист СБУ № 99/405, в якому зазначено, що на звернення представників ЦВК до правоохоронних органів через засоби масової інформації, СБУ вивчено ситуацію щодо реєстрації комісією громадянина України ОСОБА_3 кандидатом в народні депутати України за списком Політичної партії «Партія Шарія » та повідомлено, що громадянин ОСОБА_3 виїхав за межі України 24 січня 2012 року через пункт пропуску «Зернове» (Сумська область) потягом Ковель-Москва та після цього на територію України не в`їжджав. 
		Крім того, у вказаному листі зазначено: «постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2012 року (справа № 1-1451/11) стосовно громадянина ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та оголошено його у розшук. У постанові того самого суду від 10 квітня 2019 року йдеться про те, що 27 лютого 2014 року за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу місцезнаходження А. Шарія встановлено на території Королівства Нідерланди. Відповідно до листа Солом`янського ГУ НП у м. Києві 15 травня 2018 року суд проінформовано, що вказана особа проживає у Литовській Республіці. Окрім іншого, в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року зазначається, що Міністерством безпеки та юстиції Нідерландів 22 липня 2013 року повідомлено Генеральну прокуратуру України щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_5 статусу біженця, що унеможливлює його видачу Україні відповідно до Женевської конвенції 1951 року". Таким чином, з урахуванням вищенаведеного Служба безпеки України вважає, що ОСОБА_3 з 24 січня 2012 року на території України не перебував» (а.с.172).
		03 липня 2019 року відбулось засідання ЦВК за участю представника Політичної партії «Партія Шарія» з правом дорадчого голосу ОСОБА_10 , кандидата у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Політичної партії «Партія Шарія» ОСОБА_7 , на якому розглядалось питання скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у зв`язку з надходженням додаткових матеріалів.
		Відповідно до стенограми цього засідання, доповідач - член ЦВК  ОСОБА_9 . зазначила наступне: «з метою встановлення факту відповідності, зокрема ОСОБА_3 , вимогам частини другої статті 76 Конституції України, частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів» ЦВК звернулася до Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ для отримання належної інформації. Згідно отриманої від Державної прикордонної служби України інформації стосовно перетину державного кордону України ОСОБА_3 за останні п`ять років, така інформація у базі даних цієї служби відсутня. На повторне звернення комісії до Державної прикордонної служби України з метою уточнення відповідної інформації з 1 січня 2010 року, надано відповідь, за змістом якої інформація у базі даних зберігається протягом п`яти років, а відомостей стосовно перетину державного кордону України ОСОБА_3 з 24 червня 2014 року до теперішнього часу вчергове не виявлено».
		Згідно вказаної стенограми, у подальшому, доповідач зазначила обставини з приводу реєстрації позивача, судового спору у справі № 855/186/19, та зазначила про надходження до ЦВК 03 липня листа СБУ № 99/405, оголосивши зміст цього листа.   
		Постановою ЦВК № 1446 від 03 липня 2019 року «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» під №1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, виключивши його із зазначеного виборчого списку.(а.с. 36-40)
		Зазначені обставини підтверджені належними та допустимими доказами та не є спірними.
		          
		Нормативно-правове  обґрунтування.
		          Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законами України «Про вибори народних депутатів України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про політичні партії в Україні», Регламентом Центральної виборчої комісії, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 26 квітня 2005 року № 72.
		Статтею 38 Конституції України громадянам гарантується право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини другої статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
		Відповідно до   статті 1 Закону України «Про громадянство України»   безперервне проживання на території України - це проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.
		Частиною 3 статті 77 Конституції України визначено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів  народних депутатів України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), яким встановлений порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України,  та визначені основні засади виборів народних депутатів України.
		Частиною 1 статті 9 Закону № 4061-VI, яка кореспондується зі статтею 76 Конституції України, передбачено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
		Відповідно до частини 2 цієї ж статті проживання в Україні за цим Законом означає:
		1) проживання на території в межах державного кордону України;
		2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України;
		3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах;
		4) перебування на полярній станції України;
		5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
		Згідно статті 10 Закону № 4061-VI право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
		Стаття 54 Закону № 4061-VI визначає умови реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, стаття 58 - порядок реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі.
		Відповідно до частини першої   статті 54    № 4061-VI  ЦВК  реєструє кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, за умови отримання нею визначених документів.
		Згідно пункту 6 вказаної частини статті, комісією має бути отримано автобіографії осіб, на паперових носіях та в електронному вигляді, включених до виборчого списку партії, що обов`язково повинні містити: прізвище, власне ім`я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
		Статтею 61 Закону № 4061-VI передбачений порядок попередження та скасування реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати.
		Згідно пункту 8 частини 5 вказаної статті ЦВК приймає рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати в разі виявлення виборчою комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.
		Закон України «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
		Статтею 2 Закону Закону № 1932-IV визначені основні принципи діяльності Комісії. Зокрема, Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України. 
		Частиною 2 цієї статті Закону № 1932-IV комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
		Статтею 17 Закону № 1932-IV перелічені загальні повноваження Комісії, зокрема забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених   Конституцією   та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми.
		Згідно з частиною другою      статті 3 Закону № 1932-IV      Комісія та її члени зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені      Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Відповідно до      статті 10 Закону № 1932-IV      порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - Регламент), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.
		Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України вказані у статті 19 Закону № 1932-IV, в тому числі комісія приймає рішення щодо скасування реєстрації кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
		За результатами розгляду та обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови, як то передбачено частиною 1 статті 12 Закону № 1932-IV. 
		Постановою ЦВК № 72 від 26 квітня 2005 року затверджений Регламент ЦВК, який визначає порядок організації роботи ЦВК (надалі - Регламент № 72).
		Частиною другою статті 1 вказаного Регламенту, ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі   Конституції України,   Закону України "Про Центральну виборчу комісію", інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених законами України.
		Частинами 1 та 2 статті 10 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.
		 
		Висновки суду.
		Системний аналіз викладених вище правових норм  надає підстави вважати, що Центральна виборча комісія відповідно до своїх повноважень  зобов`язана забезпечити  дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, зокрема у разі виявлення виборчою комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону, прийняти рішення про скасування реєстрації її кандидатом у депутати.
		          Суд звертає увагу, що предметом розгляду цієї справи є рішення ЦВК про скасування реєстрації кандидатом в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія », а не постанова ЦВК від 02 липня 2019 року ЦВК № 1413 «Про виконання судових рішень у справі № 855/186/19».  
		          Колегія суддів зазначає, що ЦВК на виконання судових рішень у справі № 855/186/19 зобов`язана була лише повторно розглянути питання щодо реєстрації ОСОБА_3 кандидатом в народні депутати, тобто, комісія за результатами засідання могла прийняти будь-яке рішення з приводу вказаного питання.
		          Отже, зазначені обставини свідчать про те, що виборчий етап реєстрації ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати був завершений 02 липня 2019 року прийняттям ЦВК відповідного рішення про реєстрацію.  
		Повноваження комісії щодо прийняття рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати чітко визначено пунктом 8 частини 5 статті 61 Закону № 4061-VI, зокрема, в разі виявлення виборчою комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.
		Матеріалами справи підтверджено, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації ОСОБА_3 кандидатом у депутати став лист СБУ № 99/405 від 03 липня 2019 року, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання ОСОБА_3 , а саме, те що ОСОБА_3 24 січня 2012 року виїхав за межі України через пункт пропуску «Зернове» (Сумська область) потягом Ковель-Москва та після цього на територію України не в`їжджав. 
		Обговорення зазначеної інформації було винесено на розгляд засіданні комісії, в ході якого доповідач-член комісії довела до відома всіх присутніх обставини, які стали підставою для обговорення питання щодо права ОСОБА_3 бути обраним депутатом, та за результатами голосування ЦВК прийняло рішення. 
		Вказане свідчить, що відповідач, дотримуючись положень Закону № 1932-IV та Регламенту № 72, прийняв рішення з питань, що належать до його повноважень, лише після розгляду його на своєму засіданні.
		          Враховуючи вищенаведені обставини та вищезазначені норми закону суд вважає, що відповідач, приймаючі спірне рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
		          Оскільки частиною 5 статті 242 КАС України, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі враховує висновок Верховного Суду, висловлений у постанові при розгляді справи № 855/190/19, зокрема то, що обов`язок підтвердити відповідність кандидата в народні депутати вимогам, установленим статтею 76 Конституції України та статтею 9 Закону № 4061-VI, покладається на особу, яка звернулася із заявою про реєстрацію кандидатом в народні депутати України, а оцінка правомірності й обґрунтованості рішення ЦВК про відмову в реєстрації особи як кандидатом в народні депутати має здійснюватися в межах тих доказів, які подавалися кандидатом до ЦВК разом із заявою про реєстрацію.
		           Таким чином, враховуючи перелік тих документів, які позивач 1 подав разом із заявою про реєстрацію, та що позивач у подальшому чи його представник не подали до ЦВК будь-які документи щодо спростування інформації СБУ чи будь-які інші документи щодо місця проживання чи перебування позивача,  чи документи щодо поважності причин місця перебування позивача за межами території України, тощо, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 протягом останніх п`яти років перед виборами на території України не проживає.  
		          З огляду на вищевказане колегія суддів не приймає до уваги доводи позивачів про порушення відповідачем при прийнятті спірної постанови норм матеріального права.   
		          Позивачем 1 не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів того, що його можна вважати особою, яка проживає на території України в межах державного кордону України, чи особою, яка проживає за межами території України, але відповідно до пунктів 2-5 частини 2 статті 9 Закону № 4061-VI 2 означає, що вона проживає та території України в незалежності від місця перебування.
		Також колегія суддів зазначає, що ні позивач, ні представник позивача 1 не надали ні ЦВК, ні суду доказів того, що позивач має статус біженця. 
		            Відповідачем правильно у сукупності оцінені всі листи Державної прикордонної служби та СБУ, а саме те, що ОСОБА_3 останні п`ять років перед виборами на території України не проживав, оскільки позивачем не надано доказів щодо його повернення на територію України після 24 січня 2012 року. 
		Доводи позивачів, що відповідачем необґрунтовано прийнято до розгляду лист СБУ від 03 липня 2019 року № 99/405, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки у відповідача не було підстав для його не прийняття, так як зазначений лист має необхідні реквізити та підписаний уповноваженою особою, а саме т.в.о. Голови Служби безпеки України Бокановим І., тобто є офіційним документом установи. 
		Колегія суддів наголошує, що лист СБУ від 03 липня 2019 року став підставою для призначення засідання комісії, а рішення відповідач приймав аналізуючи сукупність всієї  інформації, що була в розпорядженні ЦВК, в тому числі листи Державної прикордонної служби та лист СБУ.
		        Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		          Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
		          Крім того, відповідно до частини дев`ятої ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною другою ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
		Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).
		Так, позивачем ОСОБА_3 заявлено дві немайнові вимоги (одна з них похідна), а тому, судовий збір за подання адміністративного позову складає 768,40 грн.
		Згідно з ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн).
		Так, позивачем - Політичною партією «Партія Шарія» заявлено дві немайнові вимоги (одна з них похідна), а тому, судовий збір за подання адміністративного позову складає 1921,00 грн.
		За приписами ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачами не було сплачено, суд, відповідно до приписів  статті 139 КАС України, доходить висновку про необхідність стягнення з позивачів судового збору за подання позовної заяви у відповідних розмірах.          
		На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 2, 4, 5, 139, 143, 194, 241, 246, 250, 268, 269, 271, 272, 273, 278 КАС України, суд  
		 
		             В И Р І Ш И В :
		          
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 та Політичній партії «Партія Шарія» до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови № 1446 від 03 липня 2019 року «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код  класифікації доходів бюджету  - 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім).
		Стягнути з Політичної партії «Партія Шарія» (ЄДРПОУ - 39644910) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код  класифікації доходів бюджету  - 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), судовий збір у розмірі 1921,00 грн (тисяча дев`ятсот двадцять одна).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.
		Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                 О.В. Карпушова
		 
		Судді:                                                                                                    Н.П. Бужак
		 
		                                                                                                    Є.В. Чаку
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Карпушова Олена Віталіївна            
		 
		Судді:                                                                                           Бужак Наталія Петрівна 
		 
		                                                                                                                    Чаку Євген Васильович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...