Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-23298/09-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "04" лютого 2010 р.                                                                       К-23298/09 
		 
			 
				 
				Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: 
				Головуючий:Нечитайло О.М. 
				Судді:          Брайко А.І. 
				Конюшко К.В. 
				Ланченко Л.В. 
				Пилипчук Н.Г., 
				при секретарі Коротковій О.В. 
				за участю представників сторін 
				позивача:не з’явилися  
				відповідача:Басик Н.О. 
				Блохін О.Є. 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні 
				касаційну скаргуШахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області 
				на постанову Донецького окружного адміністративного суду 
				від 24.02.2009 р. 
				та ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду 
				від07.05.2009 р. 
				у справі№2а-33436/08/0570 
				за позовомВідкритого акціонерного товариства «Родючість» 
				доШахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області 
				провизнання недійсними податкових вимог,  
					 
				
				ВСТАНОВИВ:
				 Відкрите акціонерне товариство «Родючість» (надалі –позивач, ВАТ «Родючість») звернулося до суду із адміністративним позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі – відповідач, Шахтарська ОДПІ Донецької області) про визнання недійсними податкових вимог.
				Постановою Донецького окружного адміністративного суду (суддя – О.М.Кониченко) від 24.02.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду (судова колегія у складі: головуючий суддя: О.П.Лях, судді: К.П.Горбенко, В.П.Юрченко) від 07.05.2009 р. у справі №2а-33436/08/0570, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними на час проведення Універсальною спеціалізованою товарною біржею «Укрінпромбіржа»аукціонів (торгів) з продажу активів позивача, оформлених протоколами №33/130808/128 та №33/130808/129 від 13.08.2008 р., першу податкову вимогу №1/144 від 08.11.2001 р. на суму 5.241,77 грн. та другу податкову вимогу №2/518 від 27.12.2001 р. на суму 6.220,39 грн..
				Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свою позицію тим, що відповідачем не доведено належним чином вручення позивачу (його уповноваженим представникам) спірних податкових вимог.
				Крім того, встановлено, що на день проведення цільового аукціону з продажу активів нерухомого майна позивача, яке перебувало у податковій заставі, позивачем було сплачено суму податкового боргу, про що повідомлено відповідача.
				На підставі зазначеного суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку щодо недійсності прийнятих відповідачем податкових вимог на час проведення цільового аукціону з продажу активів нерухомого майна позивача.
				Відповідач не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, з підстав порушення при їх прийнятті норм матеріального права, звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
				Заперечень на касаційну скаргу відповідача від позивача не надійшло.
				Відповідно до ч.1 та. ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
				Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи. 
				Станом на 23.10.2001 р. у позивача виник податковий борг у зв’язку із нарахуванням йому податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 5.241,77 грн. (в тому числі –5.240,00 грн. –основного платежу та 1,77 грн. –пені).
				Відповідачем 08.11.2001 р. прийнято першу податкову вимогу №1/144, якою визначено позивачу суму податкового боргу за погодженим податковим зобов’язанням у розмірі 5.241,77 грн. (5.240,00 грн. –основного платежу, 1,77 грн. –пені).
				Другу податкову вимогу №2/518 відповідачем було винесено 27.12.2001 р. та визначено позивачу суму податкового боргу за погодженим податковим зобов’язанням у розмірі 6.220,39 грн. (6.133,00 грн. –основного платежу, 87,39 грн. –пені).
				Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на неотримання його представниками вказаних податкових вимог, а також на факт сплати податкового боргу у сумі 31.202,05 грн. 12.08.2008 р., в підтвердження чого ним надано відповідні квитанції, а тому вважає, що такі податкові вимоги підлягають визнанню недійсними на час проведення Універсальною спеціалізованою товарною біржею «Укрінпромбіржа»аукціонів (торгів) з продажу активів позивача, тобто станом на 13.08.2008 р..
				Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу відповідача, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, розглянувши надані докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
				Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 (надалі –Закон України №2181-III) податковий борг –це узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.
				Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
				Положеннями пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону визначено, що перша податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога надсилається платнику не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
				Крім того, слід зазначити, що недійсність нормативно-правового акту виникає з моменту прийняття такого акту суб’єктом владних повноважень, в той час як нечинним такий акт стає з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили. Отже, за обставин, що склалися у даній справі, визнати недійсними податкові вимоги можна було лише за умови відсутності податкового боргу у платника на день їх винесення. Визнання недійсними податкових вимог не може обумовлюватися настанням певної події.
				Посилаючись на факт неотримання позивачем податкових вимог як на підставу їх недійсності, судовими інстанціями не враховано, що на момент винесення спірних податкових вимог у позивача існував податковий борг (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у законодавчо визначені строки), що ним не заперечується та не спростовується, а тому, задовольняючи позовні вимоги на підставі зазначених доводів, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків відносно недійсності прийнятих відповідачем податкових вимог.
				Відносно встановлення судами першої та апеляційної інстанцій факту сплати податкового боргу як ще однієї підстави для визнання недійсними спірних податкових вимог на час проведення аукціонів (торгів) з продажу активів позивача слід зазначити таке.
				Нормами пп.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що у випадку самостійного погашення платником податків суми податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) податкові вимоги вважаються відкликаними у день, протягом якого відбулося таке погашення.
				Зазначена норма передбачає відкликання податкової вимоги у разі сплати платником податкового боргу, а не визнання її недійсною.
				Законодавчо визначеними правовими наслідками сплати податкового боргу є також відсутність у податкової інспекції підстав для застосування заходів примусового стягнення такого боргу у зв’язку із його фактичною відсутністю з моменту сплати, що не було враховано відповідачем, а відтак укладені на аукціоні угоди з продажу активів позивача можуть бути оспорені останнім в судовому порядку.
				Відповідно до ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. 
				Таким чином, враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
				 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
				 ПОСТАНОВИВ:
				 1. Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. у справі №2а-33436/08/0570 задовольнити.
				2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. у справі №2а-33436/08/0570 скасувати.
				Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Родючість» відмовити повністю.
				 3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
				 
					 
					Головуючий суддя:Нечитайло О.М. 
						Судді:          Брайко А.І. 
							Конюшко К.В. 
								Ланченко Л.В. 
									Пилипчук Н.Г.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...