Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/3946/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2019. Зареєстровано: 12.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.

Номер судового провадження: 2/760/4213/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/3946/19
		2-4213/19
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2019 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Українця В.В.
		при секретарі Олех Ю.М.
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		08 лютого 2019 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Між КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» та відповідачем існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку.
		Разом з тим, ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості, яка за період 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року становить 27837 гривень 90 копійок та складається з: основного боргу в розмірі 11574 гривні 97 копійок, інфляційних нарахувань в розмірі 14399 гривень 60 копійок, 3 % річних у розмірі 1863 гривні 33 копійки.
		КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість в розмірі 27837 гривень 90 копійок та судові витрати в справі.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. 
		З відзиву на позовну заяву відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що між ним та позивачем договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення укладено не було, пропозицій щодо їх укладення від позивача не надходило. Таким чином, у нього не виникло обов`язку та відповідальності щодо сплати вартості житлово-комунальних послуг. Розрахунок заборгованості складено з порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є неналежним доказом у справі (а.с. 21-28). 
		Позивачем подана до суду заява про застосування позовної давності. Зазначено, що позивачем вказується у позові про те, що перебіг позовної давності був перерваний 28 квітня 2018 року з моменту подання заяви про видачу судового наказу. Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року зроблено висновок щодо правильності періоду стягнення заборгованості, а саме з календарної дати звернення до суду із заявою про видачу судового наказу і по дату заявлених позовних вимог (а.с. 72). 
		З відповіді на відзив позивача вбачається, що відповідачем не надано до відзиву доказів того, що він відмовляється від користування житлово-комунальними послугами та звертався з вимогою відключити його від надання централізованих комунальних послуг. Позивачем строк позовної давності не пропущено, оскільки перебіг строку був перерваний 13 квітня 2016 року з дати звернення до суду з заявою про видачу судового наказу. 13 травня 2016 року видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2012 року по грудень 2015 року в розмірі 27837 гривень 90 копійок. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року судовий наказ від 13 травня 2016 року скасовано (а.с. 75-81). 
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 
		Позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 05 травня 2015 року № 279 (а.с. 93-96).
		На підставі договору між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та КП «Залізничне» Солом`янської районної в м. Києві ради передано КП «Залізничне» Солом`янської районної в м. Києві ради функцію утримання будинків, споруд і об`єктів благоустрою та прибудинкових територій, надання споживачам комунальних послуг (а.с. 102-108).
		13 травня 2016 року суддею Солом`янського районного суду м. Києва було видано наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , який скасований 13 березня 2017 року (а.с. 122).
		Згідно зі статтями 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
		Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будниками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постанової Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлового-комуальні послуги.
		Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, проте ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. 
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
		У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
		Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.
		Позивачем було вчинено дії на користь відповідача - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачем таких послуг.
		За таких обставин, посилання відповідача на відсутність у нього зобов`язання по оплаті заборгованості за житлово-комунальні послуги не ґрунтуються на вимогах закону.
		Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. 
		Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
		Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		З позову вбачається, що оплата за житлово-комунальні послуги за рахунками, що надавались позивачем, відповідачем не проводилася.
		Правовідносини між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.
		З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
		Закріплене в пункті 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» положення щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у частині другій ст. 625 ЦК України.
		Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
		Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
		Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або формами, затвердженими в установленому порядку.
		На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості (а.с. 121). Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми.
		За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з  ОСОБА_1 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року становить 27837 гривень 90 копійок знайшли своє підтвердження належними доказами.
		Відповідач подав до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Посилається на те, що перебіг позовної давності був перерваний 28 квітня 2018 року з моменту подання заяви про видачу судового наказу.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Згідно ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
		Частиною другою ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
		Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
		Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).
		У лютому 2018 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року становить 27837 гривень 90 копійок. При цьому 13 квітня 2016 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу. 
		У такому випадку, перебіг позовної давності переривався 13 квітня 2016 року у зв`язку із зверненням позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, строк позовної давності починається заново з 13 квітня 2016 року. 
		Разом з тим, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року. 
		Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності. Стороною позивача до суду не подавалось будь-яких заяв щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.
		З огляду на наведене в задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 264, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 12, 13, 14, 18, 19, 20, 24, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «про місцеві державні адміністрації», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, якою затвердженні Правила користування приміщеннями житлових будинків зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, - 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (м. Київ, вул. Єреванська, 3-А, код ЄДРПОУ 35756919) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...