Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4861/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 12.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04.07.2019 року              м.Дніпро             Справа №  904/4861/15
		 
		          Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Кузнецова В.О.,                                                                                                
		суддів Чус О.В., Вечірка І.О.,
		секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 (повний текст ухвали складено 20.02.2019, суддя Полєв Д.М.) у справі 
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпром", м. Дніпро 
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Дослідне
		про визнання банкрутом
		ВСТАНОВИВ:
		          1. Короткий зміст  ухвали суду першої інстанції.          
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у даній справі заяву керуючого санацією ТОВ "Комекс" Гришина М.А. про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 про визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" частково в розмірі 1218,00 грн. (1 черга), 95230845,95 грн. (4 черга), 2218586,37 грн. (6 черга). Ухвалено нове рішення: Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" в розмірі 98158487,58 грн. відхилено.
		Змінено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", включено грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"  до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" частково в розмірі 1218,00грн. (1 черга), 95230845,95грн. (4 черга), 2218586,37грн. (6 черга) та викладено її в наступній редакції: "Затвердити реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", з вимогами наступних кредиторів:
		1. ТОВ "Поліпром", м. Дніпро - 6090,00 грн. (1 черга), 540161,40 грн.(4 черга);
		2. ТОВ "Мастер-Буд", м Дніпро - 1218,00 грн. (1 черга), 1426618,10 грн. (4 черга);
		3. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Київ - 2756,00 грн. (1 черга), 155055277,76 грн. (6 черга);
		4. Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області - 127161,64 грн. (3 черга), 67821,87 грн. (6 черга);
		5. фірма CMD CONSTRUCTION MATERIALS Ltd (СіЕмДі Констракшн Матеріалз Лтд), ОАЕ  - 1218,00 грн. (1 черга), 1002964734,97 грн. (4 черга).
		Зобов`язано розпорядника майна вчинити певні дії.
		Стягнуто з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на користь керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" арбітражного керуючого Гришина Михайла Анатолійовича 1827,00 грн.  судового збору.
		          Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що 14.02.2017 банк в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на майно в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", звернув стягнення на предмет іпотеки за договором №4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеного з ТОВ "Юніком Сіті" в наслідок чого зобов`язання боржника за основним зобов`язанням є припиненими. Таким чином з моменту припинення основного зобов`язання, припинились і зобов`язання ТОВ "Комекс" за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013 в порядку ст.559 ЦК України. 
		2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
		          Акціонерним товариством "ВТБ Банк" подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати.                  
		2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		Апелянт зазначає, що  в порушення ст.322 ГПК України керуючий санацією ТОВ "Комекс" не направив заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами АТ "ВТБ Банк".
		АТ "ВТБ Банк". не був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості забезпечити у судове засідання явку повноважного представника та надати витребувані судом документи.
		Скаржник вважає, що не відповідають дійсності висновки господарського суду про те, що основне зобов`язання припинено, та у зв`язку з чим є припиненим договір поруки.
		          Так, станом на сьогоднішній день зобов`язання за кредитним договором не виконано, та кредитний договір діє та є чинним. 
		Отже, кредитний договір від 25.03.2011 №4/11В є чинним та заборгованість за кредитним договором не погашена.
		Оскільки вартості набутого у власність позивачам предмета іпотеки не вистачило на погашення всієї заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням основного зобов`язання, кредитор в силу норм ч.4 ст.591 ЦК України та ч.7 ст.47 Закону України «Про іпотеку» має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості.
		2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
		У відзиві на апеляційну скаргу голова комітету кредиторів ТОВ "Комекс" представник фірми CMD CONSTRUCTION MATERIALS Ltd/(ОАЕ) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.
		          Голова комітету кредиторів зазначає, що твердження скаржника про невиконання вимог ст.322 ГПК України - не направлення копії заяви про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, то зазначене не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки до заяви додано докази її направлення на адресу AT «ВТБ Банк» (т.8, а.с.21,22) та відповідно до сайту ДП Укрпошта відправлення отримано банком.
		Щодо пізнього отримання банком ухвал суду про призначення судового засідання, то голова комітету кредиторів вважає, що банк був обізнаний щодо наявності заяви про перегляд ухвал та розгляду зазначеної заяви у судовому засіданні, оскільки як зазначає сам скаржник отримував ухвали суду 07.02.2019, 18.02.2019 та мав можливість надати суду до винесення спірного рішення всі необхідні документи. Крім того, суд, відповідно до вимог ст.325 ПІК України зобов`язаний розглянути заяву у тридцятиденний строк з дня відкриття провадження за нововиявленими обставинами, а банк не скористався своїм правом надати документи та бути присутнім у судових засіданнях.
		          За змістом статей 1, 33, 36 Закону України «Про іпотеку» використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки по іншим іпотечним договорам, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням.
		     Банк скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до ТОВ «Металобази Комекс» за основним договором в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмети іпотеки ТОВ «Юніком Сіті», у зв`язку з чим припинилися зобов`язання боржника за основним зобов`язанням - кредитним договором №4/11В від 25.03.2011, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс».
		     Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.
		      Таким чином, з моменту припинення основного зобов`язання, припинилися і зобов`язання ТОВ «Комекс» за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013, у зв`язку з чим у ТОВ «Комекс» відсутні зобов`язання перед ПАТ «ВТБ Банк» за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013, щодо виконання зобов`язань боржника за кредитним договором №4/11В від 25.03.2011, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс».
		Керуючий санацією боржника у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.
		          Керуючий санацією боржника зазначає, що ПАТ «ВТБ Банк», в порядку встановленому Законом України "Про іпотеку", звернуло стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором №4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеного з ТОВ "Юніком Сіті", в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на нього, з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		          Банк скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до ТОВ «Металобази Комекс» за основним договором в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмети іпотеки ТОВ «Юніком Сіті», у зв`язку з чим припинилися зобов`язання боржника за основним зобов`язанням - кредитним договором №4/11В від 25.03.2011 укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс».
		          З урахуванням ч.1 ст.559 ЦК України, з моменту припинення основного зобов`язання, припинилися і зобов`язання ТОВ «Комекс» за договором поруки №4/1 1В-ІІ-5 від 29.03.2013 у зв`язку з чим у ТОВ «Комекс» відсутні зобов`язання перед ПАТ «ВТБ Банк» за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013 щодо виконання зобов`язань боржника за кредитним договором №4/11В від 25.03.2011, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс».
		          Інші учасники справи відзиви на апеляційні скарги не надали.
		3. Апеляційне провадження.
		3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк",  розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.06.2019.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 розгляд справи відкладено до 04.07.2019.
		04.07.2019 у судове засідання з`явилися керуючий санацією боржника та представник скаржника, які надали пояснення по справі.
		Інші учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечив в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
		Суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників справи.
		04.07.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
		3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
		          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дубовика С.М.                                                                                                                                     
		          Ухвалою суду від 07.06.2017 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" частково в розмірі 1218,00 грн. (1 черга), 95 230 845,95 грн. (4 черга), 2218586,37 грн. (6 черга).             
		          Ухвалою суду від 22.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", з вимогами наступних кредиторів: ТОВ "Поліпром", м.Дніпро - 6 090,00 грн. (1 черга), 540 161,40 грн.(4 черга); ТОВ "Мастер-Буд" - 1218,00 грн. (1 черга), 1426618,10 грн. (4 черга); ПАТ "ВТБ Банк" - 1218,00 грн. (1 черга), 95 230 845,95 грн. (4 черга), 2 218 586,37 грн. (6 черга); ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - 2 756,00грн. (1 черга), 155 055 277,76 грн. (6 черга); Державна податкова інспекція у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області - 127 161,64 грн. (3 черга), 67 821,87 грн. (6 черга); фірма CMD CONSTRUCTION MATERIALS Ltd (СіЕмДі Констракшн Матеріалз Лтд), ОАЕ       - 1 218,00 грн. (1 черга), 1 002 964 734,97 грн. (4 черга).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     
		          Ухвалою суду від 22.05.2018 введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого             Загрію Романа Олеговича.
		          Ухвалою суду від 02.10.2018 припинено повноваження арбітражного керуючого Загрії Романа Олеговича, як керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС". Керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" призначено арбітражного керуючого Гришина Михайла Анатолійовича.
		          До суду надійшла заява керуючого санацією ТОВ "Комекс" №14/12-8 від 14.12.2018 про перегляд ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 та 22.06.2017  за нововиявленими обставинами,  а саме в частині визнання грошових вимог АТ "ВТБ Банк".                                                                  
		          Підставою для включення кредиторських вимог АТ "ВТБ Банк" є наступні обставини.
		           17.06.2008 між ПАТ "ВТБ БАНК" (надалі - банк) та ТОВ "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №4/11В, відповідно до якого банк на умовах цього договору зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 5 195 249,47 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 28.02.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк, визначені договором. Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку.
		          Виконання кредитором кредитного договору №4/11В від 25.03.2011 підтверджується меморіальним ордером №10740 від 29.03.2011 на суму 5 195 249,47 доларів США.
		          Відповідно до п.3.1.1 договору, плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір , яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки. Проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюється у розмірі 13.1%.
		          Згідно до п.п.4.3.4 позичальник зобов`язався сплачувати банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених договором. Повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений договором.
		           29.03.2013 між ПАТ "ВТБ БАНК" (надалі - банк) та ТОВ "КОМЕКС" (надалі - поручитель) укладено договір поруки №4/11В-П-5, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання/належне виконання позичальником зобов`язань, зазначених в п.1.2 договору, що виникла на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Відповідно до умов основного договору банк надає позичальнику кредит у вигляді невідємленої кредитної лінії, що складає 4785249,47 доларів США, а позичальник зобов`язаний погасити боргові зобов`язання, а саме: повернути банку кредит не пізніше 31.01.2014 або в інший термін відповідно до умов основного договору, а також сплатити плату за кредит, договірні санації, пеню та штрафи в порядку, терміни/строки та на умовах, визначених основним договором, відшкодовувати збитки, а також здійснювати будь-які інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов основного договору та чинного законодавства України.
		          Оскільки станом на день подачі заяви, ні основним боржником ТОВ "Металобази Комекс", ні поручителем ТОВ "Комекс" не погашено заборгованість по зазначеним договорам, судом прийнято ухвалу про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк"  в розмірі 1 218,00грн. судового збору (1 черга), 95 230 845,95 грн. (4 черга), 2 218 586,37 грн. (6 черга). Які в подальшому включено до реєстру вимог кредиторів ухвалою суду від 22.06.2017.               
		          Як вбачається з викладених в заяві керуючого санацією обставин, кредитор ПАТ "ВТБ Банк" звертався до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою (справа №904/9896/14), в якій просив суд, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС" перед позивачем за кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011 в розмірі 4 320 483,04 долара США 04 цента, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 =12,950353 грн. становить 55 951 780,50 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 3 900 249,47 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 = 12,950353 грн. становить 50 509 607,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 по 23.10.2014 (включно) - 36 131,48 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 = 12,950353 грн. становить 467 915,42 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 24.10.2014 - 96 058,69 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 року = 12,950353 грн. становить 1 243 993,94 грн.); пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 05.05.2014 по 24.10.2014 року (включно) - 4 457,06 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 року = 12,950353 грн. становить 57 720,50 грн.); пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 05.05.2014 по 24.10.2014 року (включно) - 148 245,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 року = 12,950353 грн. становить 1 919 825,08 грн.); 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 05.05.2014 року по 24.10.2014 року (включно) - 547,25 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 = 12,950353 грн. становить 7 087,08 грн.); 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту за з 05.05.2014 по 24.10.2014 (включно) - 17 742,20 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 24.10.2014 = 12,950353 грн. становить 229 767,75 грн.); штрафні/договірні санкції, передбачені кредитним договором - 117 051,89 доларів США, що за офіційний курсом долара США до гривні на 24.10.2014 року = 12,950353 грн. становить 1 515 863,29 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №4/11В-І-1 від 25.03.2011 зареєстрованого в реєстрі за № 478, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОМ СІТІ" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", а саме: нежитлова будівля, а саме: літ. 3-1 - корпус гріючих плит, загальною площею 17 877,1 кв.м., літ. 2А - вартова (тимч.), літ. 2Б - ангар (тимч.), місцезнаходження: місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139.
		          Крім того, під час розгляду грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" в межах справи про банкрутство ТОВ "Юніком Сіті" №904/7140/15 винесено ухвалу від 01.12.2015,  в якій встановлено, що виконання зобов`язань кредитного договору №4/11В від 25.03.2011, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «МЕТАЛОБАЗИ КОМЕКС» забезпечується наступною іпотекою нерухомого майна - нежитлова будівля, а саме: літ. 3-1 - корпус гріючих плит, загальною площею 17 877,1 кв.м., літ. 2А - вартова (тимч.), літ. 2Б - ангар (тимч.), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 139 , та належить на праві власності ТОВ «ЮНІКОМ СІТІ».
		          Так, 25.03.2011 між банком та ТОВ "Юніком Сіті" укладено іпотечний договір №4/11В-І-1 та наступні договори про внесення змін до нього.
		          Пунктом 1.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань, зазначених в п. 1.2 цього договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене в п.2.1 цього договору (далі - предмет іпотеки), а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.
		          Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що іпотекою за іпотечним договором забезпечується виконання позичальником зобов`язань перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору № 4/11В від 25 березня 2011 року, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід`ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами у подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов`язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені, штрафів, а також інших обов`язкових платежів щодо: вчасного та у повному обсязі повернення кредиту в сумі 5 195 249,47 (суму змінено за додатковими угодами) на умовах та в порядку, визначених договором кредиту, з граничним терміном повернення не пізніше 28 лютого 2013 року (термін повернення змінено додатковими угодами); сплати процентів за користування кредитом у розмірі, який є базовим 13,1% річних (змінено додатковими угодами), комісій, пені та штрафів у порядку та розмірі, встановленому договором кредиту; відшкодування збитків, іншої заборгованості за договором кредиту.
		          Пунктом 2.1 іпотечного договору визначено, що відповідно до умов іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлова будівля, а саме: літ. 3-1 - корпус гріючих плит, загальною площею 17 877,1 кв.м., літ. 2А - вартова (тимч.), літ. 2Б - ангар (тимч.), місцезнаходження: місто Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда, 139.
		          Процесуальні документи по справах №904/9896/14, 904/7140/15 містяться  в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		          Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		          Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що виконання зобов`язань за кредитним договором №4/11В від 25.02.2011р., укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс" забезпечено як договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013, укладеного між ПАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Комекс", так й договором іпотеки №4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Юніком Сіті".
		          З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.02.2017 приватним нотаріусом Зайченко І.А. прийнято рішення про реєстрацію за ПАТ "ВТБ Банк" права власності на нерухоме майном  - нежитлова будівля  17877,1 кв.м. Опис: літ. 3-1 - корпус гріючих плит, загальною площею 17 877,1 кв.м., літ. 2А - вартова (тимч.), літ. 2Б - ангар (тимч.). Примітка збільшення загальної площі літ.3-1 корпус гріючих плит на 26.1 кв.м. за рахунок демонтажу легких перегородок. Адреса: Дніпропетровська область, м . Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок, 139.
		          Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.
		          Оскільки, 14.02.2017 банк в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на майно в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", звернув стягнення на предмет іпотеки за договором №4/11В-І-1 від 25.03.2011р., укладеного з ТОВ "Юніком Сіті", місцевий господарський суд зазначив, що внаслідок чого зобов`язання боржника за основним зобов`язанням є припиненими, таким чином з моменту припинення основного зобов`язання, припинились і зобов`язання ТОВ "Комекс" за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013 в порядку ст. 559 ЦК України. 
		          Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що  припинення основного зобов`язання за кредитним договором №4/11В від 17.06.2008 та як наслідок припинення зобов`язання ТОВ "Комекс" за договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013 в порядку ст. 559 ЦК України,      мають істотне значення для вирішення справи, впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, зазначені обставини, в силу приписів ст. 320 ГПК, є нововиявленими.
		          На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви керуючого санацією  ТОВ "Комекс" Гришина М.А . про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк".
		3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		У відповідності до вимог ч.ч.1,2,5 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		          Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.                                
		           Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		           Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		       Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.                                
		Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приймає до уваги наступне.
		      Відповідно до ч.ч.1,2 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		         Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		     Частиною 4 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		          Колегія суддів враховує, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
		       До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
		      Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;  по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		      Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
		  Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і                       встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
		      Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		         За змістом положень  статті 55 Конституції України  кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
		        Частиною 1 статті 3 ГПК України  встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		       Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		   Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
		        Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод           гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		      Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
		      Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
		       Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
		      При цьому, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
		       Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Суду у справах Желтяков проти України, no. 4994/04, від 09.06.2011).
		     Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
		          Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обгрунтована посиланням на те, що 14.02.2017 ПАТ "ВТБ Банк", в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", звернуло стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеного з ТОВ "Юніком Сіті", в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на нього, з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Банк скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до ТОВ "Металобаза Комекс" за основним договором в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки ТОВ "Юніком Сіті", у зв`язку з чим припинилися зобов`язання боржника за основним зобов`язанням - кредитним договором №4/11В від 25.03.2011, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобаза Комекс".
		          Колегія суддів вважає, що надані керуючим санацією відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.320 ГПК України, оскільки зазначені відомості були наявні в реєстрі на день винесення ухвали господарського суду від 22.06.2017 та не спростовують факти, які було покладено в основу зазначеного судового рішення, яке переглядалось за нововиявленими обставинами судом першої інстанції, а є невчасно поданими доказами, які судом не оцінювались під час розгляду заяви  ПАТ "ВТБ "Банк" про визнання грошових вимог до боржника.
		          Таким чином, викладені в заяві обставини не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом першої інстанції під час прийняття ухвали Господарського суду Дніпропетровської від 22.06.2017 у даній справі, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.
		          Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи керуючого санацією про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки припиняє обов`язок боржника за основним зобов`язанням, та як наслідок припинення зобов`язання за договором поруки.
		          Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		          За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		          Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		          Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		          Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		          За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.
		          Слід наголосити, що забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.
		          За змістом частини четвертої статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України «Про іпотеку», якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми).
		          Враховуючи зазначені норми права, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сум (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.04.2018 справа N 761/17280/16-ц).
		          Приймаючи до уваги, що вартості набутого у власність банком предмета іпотеки не вистачило на погашення всієї заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням основного зобов`язання, кредитор в силу норм ЦК України та Закону України «Про іпотеку» має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості.
		          Отже, господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що договір поруки, укладений в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ «ВТБ АНК» та ТОВ «Комекс», є припиненим.
		          Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника щодо ненадіслання на його адресу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки наведене спростовується наявними у справі доказами (т.8 а.с.21-22).
		          Відносно посилання скаржник про несвоєчасне повідомлення його про час та місце судового засідання, колегія суддів враховує таке. 
		          Частиною 4 статті 120 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
		          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 заяву керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 07.02.2019.
		          Копія цієї ухвали надіслана сторонам у справі 01.02.2019 (п`ятниця), про що свідчить відмітка в лівому нижньому куті на зворотному боці ухвали, а до органу зв`язку поштове відправлення фактично передано 05.02.2019 та отримано банком лише 08.02.2019, тобто після судового засідання.
		           07.02.2019 ухвалою господарського суду розгляд заяви відкладено на 15.02.2019, зобов`язано АТ "ВТБ Банк" вчинити певні дії. 
		          Копія цієї ухвали надіслана сторонам у справі 11.02.2019, про що свідчить відмітка в лівому нижньому куті на зворотному боці ухвали, а до органу зв`язку поштове відправлення фактично передано 13.02.2018 та отримано банком 15.02.2019.
		          Оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції в судовому засіданні 18.02.2019. При цьому, докази повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, яке відбулося 18.02.2019 в матеріалах справи відсутні.
		          Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
		          Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		          Таким чином, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не дотримався повною мірою вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення АТ "ВТБ Банк" про час та місце судового засідання, не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу за його відсутності.
		          Розгляд судом першої інстанції цієї справи за відсутності сторони АТ "ВТБ Банк" належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, згідно з п.3 ч. 3 ст. 277 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		 
		          3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційних скарг.
		Враховуючи викладене, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви  керуючого санацією ТОВ "Комекс" Гришина М.А. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів.
		           3.5. Розподіл судових витрат.          
		          Вирішення питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги покласти на місцевий господарський суд за наслідками розгляду цієї справи. 
		Керуючись стст.269,275,277,281-283 ГПК України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 у справі №904/4861/15 скасувати.
		У задоволенні заяви керуючого санацією ТОВ "Комекс" Гришина М.А. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		          Постанова складена у повному обсязі  10.07.2019.          
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                      В.О.Кузнецов
		 
		Судді                                                                                                              О.В.Чус
		 
		                                                                                    І.О.Вечірко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...