Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/276/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них; інформаційного забезпечення виборів.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2019. Зареєстровано: 14.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.
Дата набрання законної сили: 14.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/276/19                                                       Суддя-доповідач - Мельничук В.П.        
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		 
		  12 липня 2019 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		             Головуючого-судді:                 Мельничука В.П.        
		                                                 суддів:                Карпушової О.В., Костюк Л.О.,           
		                                                                                
		                        при секретарі:                Прудиус І.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов   ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання протиправної бездіяльність та скасування постанови,-
		 
		 
		   В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:
		- визнати бездіяльність Центральної виборчої комісії під час прийняття постанови № 1519 від 05.07.2019 року "Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681", яка полягає у залишенні названої скарги без розгляду по суті з тих підстав, що скаргу подано неналежним суб`єктом звернення зі скаргою до неналежного суб`єкта розгляду скарги протиправною;
		- визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії № 1519 від 05 липня 2019 року "Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681".
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Центральна виборча комісія допустила протиправну бездіяльність залишивши скаргу ОСОБА_1 без розгляду по суті з тих підстав, що вона подана, зокрема, неналежним суб`єктом звернення до неналежного суб`єкта розгляду, про що прийняла протиправну постанову № 1519 від 05.07.2019 року.
		Позивач вважає, що Відповідач діяв не на підставі і не у спосіб, визначені законодавством України, порушив принципи верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, обґрунтованості рішень. Також, позивач вказує, що доказом бездіяльності відповідача є зміст постанови Центральної виборчої комісії № 1519 від 05.07.2019 року, яка є протиправною. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року відкрито провадження у справі та, враховуючи особливості строку розгляду вказаної категорії справ, призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 липня 2019 року.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 . 
		Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 строк для надання пояснень щодо позову та/або відзиву до 14 год. 30 хв. 11 липня 2019 року.
		Центральною виборчою комісією подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити, з посиланням на те, що із матеріалів доданих до скарги та наданих пояснень народним депутатом України Парубієм А.В., вбачається, що осатаній виступав виключно як народний депутат України та не здійснював передвиборної агітації, в його виступі не було закликів голосувати за або проти певного кандидата у народні депутати України або містились коментарі агітаційного характеру, а на момент її розгляду ОСОБА_1 не був зареєстрованим як кандидат у народні депутати України. У зв`язку із цим скарга ОСОБА_1 є поданою до неналежного суб`єкта розгляду та неналежним суб`єктом звернення зі скаргою.
		З огляду на вказане, на думку Відповідача, постанова Центральної виборчої комісії від 5 липня 2019 року № 1519, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду по суті, прийнята в спосіб та межах визначених законами України.
		Третьою особою пояснення на позовну заяву не подавалось.
		У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
		Представник Центральної виборчої комісії в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ч. 11    ст. 273 КАС України, суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.
		Положеннями статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Колегією суддів встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії № 1103 від 20 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (№ 35 у виборчому списку політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»).
		24 червня 2019 року постановою Центральної виборчої комісії № 1212 ОСОБА_2 зареєстровано кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (№ 2 у виборчому списку ПП «Європейська солідарність»).
		03 липня 2019 року на засіданні Верховної Ради України Голова Парламенту ОСОБА_2 звернувся до Державної прикордонної служби України із запитом про надання інформації, в тому числі, щодо проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 , до Генеральної прокуратури України щодо надання відомостей про проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 та до Служби безпеки України щодо надання відомостей про те, коли і за яких обставин громадянин України ОСОБА_1 вибув за межі Державного кордону України. Після вибуття за межі Державного кордону України чи зафіксовано повернення ОСОБА_1 через державний кордон на територію України, чи наявні в Служби безпеки України відомості про проживання протягом останніх 5-ти років на території України ОСОБА_1 . Дане звернення підтверджується також відеозаписом засідання Парламенту, що розміщений на телеканалі Інформаційного управління Верховної Ради України у соціальній мережі «YouTube» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=O1-hk6imcAw та стенограмою шістдесят третього пленарного засідання Верховної Ради України від 03.07.2019, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням: https://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/7164.html .
		Позивач, вважаючи, що кандидат у народні депутати України ОСОБА_2 , який працює головою Верховної Ради України та є народним депутатом України у Парламенті VIII скликання, вчинив дії, які порушили виборчі права та інтереси ОСОБА_1 , а тому в порядку ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» звернувся до Відповідача зі скаргою від 04 липня 2019 року, яка зареєстрована  Центральною виборчою комісією під № 21-34-28681, та просив:
		- визнати дії суб`єкта виборчого процесу           ОСОБА_2 , кандидата у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року за виборчим списком ПП «Європейська Солідарність», такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори народних депутатів України, порушують права ОСОБА_1 та законні інтереси як суб`єкта виборчого процесу;
		- оголосити попередження суб`єкту виборчого          процесу ОСОБА_2 , кандидату у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року за виборчим списком ПП «Європейська Солідарність».
		Центральною виборчою комісією 05 липня 2019 року винесено постанову № 1496 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА-ЗА ЖИТТЯ» під № 35, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, шляхом виключення його із зазначеного виборчого списку.
		05 липня 2019 року постановою Центральної виборчої комісії № 1519 «Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 04 липня 2019 року за № 21-34-28681» скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду по суті, з тих підстав, що скаргу подано неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб`єкта розгляду скарги.
		Позивач вважаючи, що залишаючи скаргу без розгляду з тих підстав, що вона подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб`єкта розгляду скарги, Відповідач допустив бездіяльність, яка є протиправною та просив визнати постанову Центральної виборчої комісії протиправною, тому Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Крім того, питання про розгляд скарги ОСОБА_1 до початку засідання Комісії не було включено до проекту порядку денного Комісії.
		З метою, повного, всебічного розгляду справи,  колегією суддів було витребувано у Центральної виборчої комісії належним чином завірені копії документів щодо розгляду Центральною виборчою комісією скарги ОСОБА_1 від 04 липня 2019 року за № 21-34-28681.
		Дослідивши зміст наданих відповідачем документів, зокрема телефонограми від 05 липня 2019 року; порядку денного засідання Центральної виборчої комісії; витягу із стенограми засідання Центральної виборчої комісії від 05 липня 2019 року; витяг з протоколу засідання Центральної виборчої комісії 05 липня 2019 року, колегією суддів встановлено наступне.
		Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 10 Регламенту Центральної виборчої комісії, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 26 квітня 2005 року № 72 (далі - Регламент) Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях.
		Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.
		Засідання Комісії проводяться відповідно до плану її роботи та в разі потреби.
		Частинами 9, 10 статті  10 Регламенту передбачено, що порядок денний засідання Комісії пропонує для затвердження Голова Комісії або головуючий на засіданні. Порядок денний засідання Комісії обговорюється та затверджується Комісією на початку її засідання.
		У разі необхідності внесення змін до порядку денного під час засідання Комісії, член Комісії вносить відповідну пропозицію. Пропозиція про внесення змін до порядку денного Комісії під час її засідання обговорюється та затверджується рішенням Комісії.
		Відповідно до порядку денного засідання Центральної виборчої комісії від 05 липня 2019 року 21:25  (проект) погодженого головою Центральної виборчої комісії Т. Сліпачук під номером 25 включено «питання про розгляд скарги ОСОБА_1 зареєстровану Центральною виборчою комісією від 04 липня 2019 року за № 21-34-28681. Доповідає Конопольський».
		Також, з витягу з протоколу засідання Центральної виборчої комісії від 05 липня 2019 року на порядок денний включено питання «про розгляд скарги ОСОБА_1 зареєстровану Центральною виборчою комісією від 04 липня 2019 року за № 21-34-28681» за номером 25.
		Згідно з витягом з стенограми засідання Центральної виборчої комісії від 05 липня 2019 року 21.25 ОСОБА_4 постановлено на обговорення питання включити до порядку денного питання про скаргу, зареєстровану Центральною виборчою комісією 4 липня 2019 року за № 21-34-28681.
		За результатами розгляду цього питання Комісія вирішила включити до порядку денного засідання вказане питання, а за результатами його розгляду прийняла оскаржувану постанову № 1519, а саме: «Відповідно до частин 1, 9 статті 108, частин 4, 11 статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України", Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 31 липня 2012 року № 133, керуючись статтями 11 - 13, частиною 4 статті 14, частиною 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" одноголосно Центральною виборчою комісією постановлено: скаргу ОСОБА_1 , залишити без розгляду по суті; копію цієї постанови надіслати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; постанову оприлюднити на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії».
		Таке рішення виборчої Комісії обґрунтоване тим, що:
		по-перше: Конституцією України та законами України Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії     або бездіяльність народних депутатів України та щодо виконання ними своїх обов`язків;
		по-друге: постановою Центральної виборчої комісії від 5 липня 2019 року №    1496 скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Вирішуючи вказаний спір, колегія суддів виходить із наступного.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року № 1932-IV (далі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, у порядку та в межах, встановлених законами України.
		Статтею 2 Закону № 1932-IV встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
		Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону № 1932-IV Комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини 3    статті 77 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		Таким нормативно-правовим актом є     Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI).
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 108 Закону № 4061-VI кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб`єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та    статтями 109-113    цього Закону.
		Суб`єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб`єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб`єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених частиною 6 статті 111    цього Закону.
		Відповідно до частини 8 статті 108 Закону № 4061-VI  скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати може бути подана до Центральної виборчої комісії.
		При цьому, положеннями пункту 2.1 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії  від 31 липня 2012 року № 133 (далі - Порядок № 133) визначено, що відповідно до частини 1 статті 108    Закону    суб`єктом звернення зі скаргою до виборчої комісії у передбачених законом випадках можуть бути: 1) кандидат у народні депутати України (далі - кандидат у депутати), зареєстрований у встановленому Законом порядку; 2) політична партія (далі - партія) - суб`єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії; 3) довірена особа кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі (далі відповідно - довірена особа кандидата, одномандатний округ); 4) офіційний спостерігач від партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (далі відповідно - офіційний спостерігач від партії, загальнодержавний округ); 5) офіційний спостерігач від кандидата у депутати в одномандатному окрузі (далі - офіційний спостерігач від кандидата у депутати); 6) офіційний спостерігач від громадської організації; 7) виборча комісія, утворена відповідно до Закону; 8) виборець - громадянин України, який відповідно до статті 2 Закону має право голосу на виборах депутатів. При цьому виборець має право звернутися зі скаргою в разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження порушено його особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження.
		Вимоги щодо форми та змісту скарги встановлені статтею 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Статтею 111 вказаного Закону визначено, що порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та    статей 108-110    цього Закону. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 110 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб`єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 110 цього Закону, у передбачені цим Законом строки.
		Частинами 11 вказаної норми Закону передбачено, що Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб`єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених    статтею 109    цього Закону.
		Так само пунктом 10.2 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України визначено, що виборча комісія приймає постанову про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб`єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених Законом.
		Таким чином, як вказаним Законом, так і Порядком передбачено три підстави для залишення виборчою комісією скарги без розгляду по суті, шляхом прийняття рішення у формі постанови, а саме: якщо скарга подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою; скарга подана до неналежного суб`єкта розгляду скарги; скарга подана з порушенням строків оскарження.
		Пунктом 7.2 вказаного Порядку встановлено, що під час вивчення скарги виборча комісія встановлює:
		1) чи подано скаргу належним суб`єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом;
		2) чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб`єкт розгляду скарги);
		3) чи дотримано суб`єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.
		Колегією суддів із матеріалів справи встановлено, що скарга ОСОБА_1 була подана та надійшла до Центральної виборчої комісії 4 липня 2019 року, тобто у той час, коли ОСОБА_1 був зареєстрований кандидатом в народні депутати України та включений до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" за № 35, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21    липня 2019 року.
		Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову «Про скаргу ОСОБА_1 ,     зареєстровану в Центральній виборчій комісії     4 липня 2019 року за №    21-34-28681», Центральна виборча комісія вказала, що постановою Центральної виборчої комісії від 5 липня 2019 року №    1496 скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА- ЗА ЖИТТЯ", в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, а тому дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 подана як кандидатом в народні депутати України подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою.
		Колегія суддів вважає вказаний висновок виборчої комісії таким, що не відповідає вимогам частини одинадцятої статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та пункту 10.2 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, які визначають однією із підстав для залишення скарги без розгляду по суті саме подання скарги неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, оскільки на момент звернення зі скаргою ОСОБА_1 був зареєстрований кандидатом в народні депутати України, а його реєстрацію скасовано лише на наступний день після звернення із скаргою.
		З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною оскаржуваної постанови в частині залишення без розгляду по суті скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої в Центральній виборчій комісії     4 липня 2019 року за №    21-34-28681, з підстав її подання неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Центральної виборчої комісії в частині залишення без розгляду по суті скарги ОСОБА_1 з підстав звернення зі скаргою до неналежного суб`єкта розгляду скарги є таким, що відповідає вимогам Закону.
		Так, Позивач вказував, що суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги тим, що "3 липня 2019 року відбулося 63 засідання Верховної Ради України. Його відкрив Голова Парламенту, кандидат у народні депутати України ОСОБА_2 У період з 10 години 04 хвилин по 10 годину 08 хвилин, на ранковому засіданні Верховної Ради України ОСОБА_2 , виступаючи з трибуни президії Верховної Ради України, здійснив передвиборну агітацію у місці та у спосіб, заборонені законом, а також використав своє службове становище для втручання у діяльність Центральної виборчої комісії, внаслідок чого порушив принцип рівної участі у виборах усіх кандидатів".
		Зокрема, ОСОБА_2 вголос та під відеозапис, розміщений у мережі «YouTube» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=O1-hk6imcAw заявив (пряма мова):
		«Шановні колеги, учора Центральна виборча комісія, виконуючи рішення суду, постановила зареєструвати кандидатами у народні депутати…
		…Як Голова Верховної Ради України я звертаюсь із запитом до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки. Державної прикордонної служби України з вимогою негайно надати відомості про перебування цих осіб на території України, щоб отримати фактичні докази. Це дасть підстави для ЦВК скасувати рішення про їхню реєстрацію…
		…Отже, я звертаюсь до Державної прикордонної служби України надати інформацію, чи наявні в ДПС відомості про проживання…
		…І також щодо ОСОБА_1 : чи наявні в ДПС відомості про проживання останніх 5, років на території України ОСОБА_1 ?
		Звертаюсь до ГПУ: чи наявні в ГПУ відомості про проживання протягом останніх 5 років на території України ОСОБА_1 ?
		Звертаюсь до СБУ: з`ясувати, коли і за яких обставин громадянин України ОСОБА_1 вибув за межі Державного кордону України. Після вибуття за межі Державного кордону України чи зафіксовано повернення ОСОБА_1 через державний кордон на територію України, чи наявні в СБУ відомості про проживання протягом останніх 5 років на території України ОСОБА_1 ?»
		Далі, о 10 годині 08 хвилин, ОСОБА_2 промовив (пряма мова):
		«Я, колеги, сподіваюсь, що поставлені питання правильно, тому що ті відписки, які давали державні органи влади, вони і призвели і до рішення суду, і до рішення ЦВК. Я поставив запитання так, що не може бути двоякого трактування.
		Я сподіваюсь, що протягом не днів, а годин ми отримаємо необхідні відповіді».
		Відповідно до стенограми пленарного засідання від 03 липня 209 року вела засідання о 10:08:30 заступник Голови Верховної Ради України Сироїд О.І., як головуючий та дала доручення Апарату Верховної Ради України виступ народного депутата України Парубія А.В. оформити і направити на розгляд вище зазначених органів і посадових осіб. 
		Статтею 11 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право у порядку, передбаченому    законом про регламент Верховної Ради України:
		1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;
		2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;
		3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;
		4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України;
		5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;
		6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;
		7) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування;
		8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;
		9) висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;
		10) порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;
		11) порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених    Конституцією України;
		12) порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;
		13) передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.
		Статтею 15 цього Закону визначено, що народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
		Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
		Згідно пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень статті 86, частини другої статті 89 Конституції України, частини другої статті 15, частини першої статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про звернення народних депутатів України до Національного банку України) Відповідно до  частини  четвертої  статті 76 Конституції України (254к/96-ВР)  повноваження  народних  депутатів  України визначаються Конституцією та законами України. Одним з повноважень є  право  на  запит,  встановлене  частиною   першою   статті   86 Конституції України (254к/96-ВР). За змістом цієї конституційної норми народний депутат України має право на сесії  Верховної  Ради України  звернутися  із запитом до органів Верховної Ради України, до  Кабінету  Міністрів  України,  до  керівників  інших   органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до керівників підприємств,  установ і  організацій,  розташованих  на  території України,  незалежно  від  їх  підпорядкування і форм власності,  а також до Президента України в порядку,  передбаченому  пунктом  34 частини першої  статті 85 Основного Закону України (254к/96-ВР). Отже,  право на запит є конституційним правом  народного  депутата України. Згідно з частиною другою статті 15 Закону України "Про статус народного депутата  України"  (2790-12) депутатський запит - це вимога  народного  депутата  України,  яка  заявляється  на  сесії Верховної Ради України  до адресатів,  вказаних у частині першій статті 86 та у пункті 34 частини  першої  статті  85  Конституції України (254к/96-ВР). У частині першій статті 86 Конституції України (254к/96-ВР) не окреслено коло питань,  вирішення яких народний депутат України може  ініціювати  у  своєму  запиті,  однак  зміст запиту має бути пов`язаний з компетенцією адресата.
		Статтею 16 цього Закону передбачено, що народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
		Крім того, ч.ч. 4, 5 статті 17 Закону України «Про статус народного депутата України» визначено, що народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність проведення перевірок додержання законів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об`єднаннями громадян, розташованими на території України, чиїх посадовими особами, про проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких розслідуваннях в порядку, встановленому законом. Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.
		Як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на звернення народний депутат України Парубій А.В. повідомив Центральну виборчу комісію, що відповідно до положень Закону України «Про статус народного депутата України», виконуючи повноваження народного депутата України, зважаючи на факти, які стали відомі йому у зв`язку із здійсненням повноважень народного депутата України, ним було оголошено звернення до Державної прикордонної служби України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .
		Вказане дає підстави для обґрунтування висновку, що вказана промова була здійснена ОСОБА_2 як народним депутатом України та містила зокрема, вимоги що випливають із його визначених законом повноважень. Він не здійснював передвиборної агітації та в його виступі не було закликів голосувати за або проти певного кандидата у народні депутати України або містились коментарі агітаційного характеру.
		Отже, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною постанови Центральної виборчої комісії № 1519 від 05 липня 2019 року "Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681" в частині залишення названої скарги без розгляду по суті з тих підстав, що її подано неналежним суб`єктом звернення зі скаргою.
		Крім того, під час розгляду справи колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про допущення відповідачем протиправної бездіяльності під час прийняття постанови № 1519 від 05.07.2019 року "Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681", яка полягає у залишенні названої скарги без розгляду по суті з тих підстав, що скаргу подано неналежним суб`єктом звернення зі скаргою до неналежного суб`єкта розгляду скарги, оскільки встановлено, що цю скаргу залишено без розгляду по суті на стадії вирішення питань відповідно до пунктів 7.2, 10.2 Порядку та ч.11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України», що не стосувалось безпосередньо розгляду скарги по суті, а було питанням «Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681».
		Відповідно до ч. 1, 2    ст. 77 КАС України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним виконано, а позивачем доводи відповідача не спростовано.
		Отже колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
		Колегією суддів також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. 
		Відповідно до правил    ст. 139 КАС України    та ст. ст.    4,    5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI    суд вирішує питання про стягнення судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову.
		За приписами частини 9 статті 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
		Так, відповідно до   ч. 1    ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого    законом    на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Пунктом 1 частини 3    статті 4 Закону України «Про судовий збір»    визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1 921, 00 гривня (відповідно до    Закону України від 23 листопада 2018 року  № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).
		Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 названої статті за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Поданий ОСОБА_1 адміністративний позов є позовом немайнового характеру та містить одну позовну вимогу.
		При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір.
		Тому, відповідно до ч. 1 ст. 139, ч. 9 ст. 273 КАС України у зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати, які складають 768,40 грн., пропорційно покладаються на обидві сторони. 
		Судовий збір у розмірі по 384,20 грн. підлягає стягненню з Позивача та з Відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду.
		На підставі викладеного та керуючись    Конституцією України,    Законом України «Про Центральну виборчу комісію»,    Законом України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст.    139, 241, 242, 243, 246, 250, 268, 269, 272,    273,    278     КАС України, колегія суддів,   -
		 
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання протиправної бездіяльність та скасування постанови - задовольнити частково.
		 
		Визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії № 1519 від 05 липня 2019 року "Про скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 4 липня 2019 року за № 21-34-28681" в частині залишенні названої скарги без розгляду по суті з тих підстав, що скаргу подано неналежним суб`єктом звернення зі скаргою.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код платника податків  НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код       класифікації доходів бюджету       - 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), судовий збір у розмірі     384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
		 
		Стягнути з Центральної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 21661450) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код   класифікації доходів бюджету    - 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
		 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1    ст. 272 КАС України    та може бути оскаржене до Верховного Суду у дводенний строк шляхом подачі апеляційної скарги через Шостий апеляційний адміністративний суд.
		 
		  Головуючий-суддя:                                                                               В.П. Мельничук 
		 
		                       Судді:                                                                                О.В. Карпушова
		 
		                                                                                                                  Л.О. Костюк
		 
		          
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Мельничук Володимир Петрович            
		 
		Судді:                                                                                           Костюк Любов Олександрівна 
		 
		                                                                                                                    Карпушова Олена Віталіївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...