Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/3219/14 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2019. Зареєстровано: 14.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/9040/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 липня 2019 року 
		Київ
		справа №817/3219/14
		касаційне провадження №К/9901/9040/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Шипуліної Т.М.,  Хохуляка В.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 (суддя - Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі за позовом Приватного підприємства «Феррі» (далі - Підприємство) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2014 року Підприємство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах Підприємства з ТОВ «Ілана Плюс» за червень-липень 2013 року, ТОВ «Стройбуд-2012» за лютий, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Будсахторг» за травень, липень 2013 року; зобов`язати Інспекцію поновити в електронній базі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ілана Плюс», ТОВ «Стройбуд-2012», ТОВ «Будсахторг», які вплинули на податковий кредит з податку на додану вартість Підприємства, сформований за рахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «Ілана Плюс» за червень-липень 2013 року, ТОВ «Стройбуд-2012» за лютий, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Будсахторг» за травень, липень 2013 року.
		 
		На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство посилалось на те, що показники податкового кредиту та податкових зобов`язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі «Податковий блок», формуються на підставі показників поданих таким платником податкових декларацій з податку на додану вартість з відповідними додатками і повинні їм відповідати, тоді як самостійна зміна (коригування) податковим органом у електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі акта (довідки) перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податку шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Підприємства.
		 
		Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 10.12.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015, позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах Підприємства з ТОВ «Ілана Плюс» за червень-липень 2013 року, ТОВ «Стройбуд-2012» за лютий, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Будсахторг» за травень, липень 2013 року; зобов`язав Інспекцію поновити в електронній базі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ілана Плюс», ТОВ «Стройбуд-2012», ТОВ «Будсахторг», які вплинули на податковий кредит з податку на додану вартість Підприємства, сформований за рахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «Ілана Плюс» за червень-липень 2013 року, ТОВ «Стройбуд-2012» за лютий, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Будсахторг» за травень, липень 2013 року.
		 
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що висновки, викладені в актах 542/26-51-22-03/38374975 від 04.08.2014, №6П/26-51-22-01/38566580 від 25.12.2013 та №541/26-51-22-03/38193580 від 04.08.2014 є безпідставними, а коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах Підприємства з ТОВ «Ілана Плюс», ТОВ «Стройбуд-2012», ТОВ «Будсахторг» є протиправними, оскільки реальність здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними суб`єктами господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які в силу положень пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України є підставою для формування показників податкової звітності, з урахуванням того, що у суду немає підстав вважати, що правочини між Підприємством та ТОВ «Ілана Плюс», ТОВ «Стройбуд-2012», ТОВ «Будсахторг» не спрямовані на реальне настання наслідків.
		 
		Інспекції подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: особи, які значаться директорами (засновниками) ТОВ «Ілана Плюс», ТОВ «Стройбуд-2012», надали пояснення, у яких вказали, що не мають відношення фінансово-господарської діяльності цих товариств; відповідно до АІС «Податковий блок» розбіжності між показниками Підприємства та ТОВ «Будсахторг» відсутні.
		 
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.03.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		Підприємство подало заперечення на касаційну скаргу Інспекції, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.05.2019.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції, викладені у запереченні аргументи Підприємства та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		У справі, що розглядається, суди встановили, що 18.08.2014 Підприємство звернулось до Сарненської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області із інформаційним запитом № 1 щодо наявності та/або відсутності розбіжностей з податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно даних систематизованого співставлення додатку №5 декларацій по податку на додану варіть за період 2013-2014 років та при наявності розбіжностей зазначити причини їх виникнення.
		 
		22.08.2014 Сарненська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області надала відповідь із розшифровкою розбіжностей та причин їх виникнення. Зокрема, в інформації, наданій податковим органом, було вказано про наявність розбіжностей: між показниками Підприємства та показниками ТОВ «Ілана Плюс», у тому числі по періодах: за липень 2013 року - у розмірі 8333,33 грн.,    за червень 2013 року - у розмірі 14166,67 грн., причиною виникнення яких  слугували висновки акту №542/26-51-22-03/38374975 від 04.08.2014, складеного Інспекцією; між показниками Підприємства та показниками ТОВ «Будсахторг», в тому числі по періодах: за липень 2013 року - у розмірі 226839,35 грн., за травень 2013 року - у розмірі 119535,67 грн., причиною виникнення яких слугували висновки акту №6П/26-51-22-01/38566580 від 25.12.2013, складеного Інспекцією; між показниками Підприємства та показниками ТОВ «Стройбуд- 2012», в тому числі по періодах: за лютий 2013 року - у розмірі 64209,35 грн., за квітень 2013 року - у розмірі 203912,67 грн., за травень 2013 року - у розмірі 193110,00 грн., причиною виникнення яких слугували висновки акту №541/26-51-22-03/38193580 від 04.08.2014, складеного Інспекцією.
		 
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
		 
		У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		 
		Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
		 
		Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
		 
		Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;  що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. 
		 
		У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
		 
		Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. 
		 
		Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. 
		 
		Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Враховуючи зазначене, виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі акта перевірки, є необґрунтованим.
		 
		За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають закону. 
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		 
		З огляду на викладене, касаційна скарга Інспекції підлягає задоволенню, а постанова  Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити.
		 
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду                                                                       Л.І. Бившева
		 
		                                                                                                    В.В. Хохуляк
		 
		                                                                                                     Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...