Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11696/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: 14-258цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 201/11696/18
		провадження № 14-258цс19 
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Обласна медико-соціальна експертна комісія № 4 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» (далі - Обласна МСЕК № 4),
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), Павлоградське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Павлоградське ВВДФСС України в Дніпропетровській області),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 
		 
		на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласної МСЕК № 4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Павлоградське ВВДФСС України в Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, і
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Обласної МСЕК № 4 про відмову у визнанні інвалідом та зобов`язати відповідача визнати його інвалідом ІІ групи.
		 
		Вимоги мотивував тим, що 17 травня та 27 жовтня 2012 року під час виконання трудових обов`язків він отримав виробничі травми, в результаті яких у нього погіршився стан здоров`я. 23 січня 2017 року Павлоградською міжрайонною МСЕК повторно проведено його огляд та встановлено 10 % втрати працездатності, а 17 травня 2018 року видано направлення на МСЕК за формою № 088/о. Відповідно до копії протоколу засідання Обласної МСЕК № 4 від 10 вересня 2018 року № 112 за результатами огляду комісія встановила йому основний діагноз: наслідки виробничої травми 17 травня 2018 року у вигляді консолідованого перелому проксимальної фаланги, деформуючого артрозу ІІ ст. міжфалангового суглобу І пальця лівої кисті. ПФС ІІ ст. Порушення функції опорно-рухового апарату в незначному ступені. Комісією не був встановлений супутній діагноз. На його думку, цей протокол є незаконним, не вмотивованим, оскільки у ньому не викладені підстави невизнання його інвалідом ІІ групи. Відповідно до копії довідки Обласної МСЕК № 4 від 10 вересня 2018 року № 105 про невизнання інвалідом рішення Павлоградської міжрайонної МСЕК від 23 січня 2017 року залишено без змін. Також вважав, що протокол засідання і довідка Обласної МСЕК від 10 вересня 2018 року № 105 про невизнання його інвалідом ІІ групи є незаконними, так як містять протиріччя у даті фактичного отримання ним виробничої травми, де замість 17 травня 2012 року указано 17 травня 2018 року. Крім того, комісією не проводилося необхідне обстеження його стану здоров'я, не взято до уваги медичні документи, які підтверджують отримання ним травм. Зазначав, що медичні діагнози про наявність у нього двох хвороб дають підстави для встановлення йому ІІ групи інвалідності.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Роз`яснено позивачу право на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідачем у позові є суб`єкт владних повноважень, а предметом спору - оскарження рішень МСЕК, то заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Цей спір відноситься до адміністративної юрисдикції. 
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що спір є публічно-правовим, так як рішення МСЕК мають публічний характер, то такий позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати вказані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки стосується здоров`я фізичної особи, що є особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України) або виникає із  трудових правовідносин (отримання позивачем виробничої травми під час виконання трудових обов`язків).
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У червні 2019 року Обласною МСЕК № 4 подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, оскільки рішення МСЕК мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 03 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, відзив та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо інший порядок їх розгляду не передбачено законом.
		 
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
		 
		Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		 
		Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		 
		Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
		 
		Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 зазначеного Закону).
		 
		Згідно зі статтею 7 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.
		 
		Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення).
		 
		Згідно з пунктом 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		 
		Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
		 
		Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у містах Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні (пункт 4 Положення).
		 
		Відповідно до пункту 6 Положення висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
		 
		Комісія складається з представників МОЗ, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби Служби безпеки України (далі - СБУ) та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери (пункт 10 Положення).
		 
		Згідно з пунктом 23 Положення у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
		 
		Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (пункт 24 Положення).
		 
		Відповідно до пункту 25 Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
		 
		Обласна МСЕК № 4, рішення якого фактично оскаржує позивач, перебуває у віданні МОЗ. У межах та порядку, встановленому Положенням, наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем його права на пенсійне забезпечення і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.
		 
		Згідно з пунктом 9 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
		 
		З огляду на вказане спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених Обласною МСЕК № 4, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 526/2339/17, підстав відступати від якої не вбачається.
		 
		Таким чином, оскільки предметом спору по суті є оскарження рішення органу МСЕК, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог процесуального закону зробили правильний висновок про неможливість розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що суди порушили правила предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про залишення вказаної касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                   О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                        О. Р. Кібенко
		Т. О. Анцупова                                       В. С. Князєв
		С. В. Бакуліна                                         Л. М. Лобойко
		В. В. Британчук                                     Н. П. Лященко
		Ю. Л. Власов                                           О. Б. Прокопенко
		М. І. Гриців                                              В. В. Пророк
		Д. А. Гудима                                          Л. І. Рогач
		В. І. Данішевська                                  О. С. Ткачук
		Ж. М. Єленіна                                         В. Ю. Уркевич
		О. С. Золотніков                                    О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...