Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/3304/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.07.2019
Номер судового провадження: 14-272цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		03 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 454/3304/14
		Провадження № 14-272цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткачука О.С.,
		суддів: Анцупової Т.О, Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
		розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Генеральної прокуратури України, держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року, прийняту у складі суддів Шеремети Н.О.,                       Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ                                                                     
		Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог 
		1. У листопаді 2014 року Фермерське господарство «Бурка В.В.» (далі -                            ФГ «Бурка В.В.») звернулося до суду з позовом до Генеральної прокуратури України та держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
		2. Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2014 року ФГ «Бурка В.В.» надіслало до Генеральної прокуратури України заяву про вчинення злочину колегією суддів Вищого господарського суду України, які, на його думку, порушуючи вимоги щодо неупередженого розгляду його заяви, зловживаючи посадовим становищем,    постановили завідомо неправосудну ухвалу у справі № 5015/1470/12, в результаті чого позбавили ФГ «Бурка В .В.» прав, гарантованих ст. 40, 55 Конституції України. Генеральна прокуратура України не внесла відомостей за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заява про злочин супровідним листом була перенаправлена до Прокуратури                    м. Києва. 
		3.Позивач вважав, що такими незаконними діямиГенеральної прокуратури України йому завдано моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути    1 000 000 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		4. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 20 жовтня                              2016 року в задоволенні позову ФГ «Бурка В.В.» відмовлено.
		5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФГ «Бурка В.В.» не доведено, у чому полягає завдана йому моральна шкода та якими доказами це підтверджено, з яких міркувань виходив останній, визначаючи розмір такої шкоди. Крім того, суд зазначив, що невнесення слідчим, прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Однак, цим правом ФГ «Бурка В.В.» не скористалося.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		6. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1               ст.  255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ФГ «Бурка В.В.» заявило вимогу до Генеральної прокуратури України та держави України в особі Державної казначейської служби України лише про відшкодування моральної шкоди, завданої діями суб`єкта владних повноважень; така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі  -ПК України), а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8. У січні 2019 року ФГ «Бурка В.В.» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня  2018 року з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		9. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, неправильно визначився з характером спірних правовідносин та дійшов помилкового висновку про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		Позиція інших учасників справи
		10. У лютому 2019 року представник Генеральної прокуратури України - прокурор Кіцнак П.О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ця справа підвідомча господарському суду. 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		11. 23 січня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		12. 25 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.
		13. 08 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		14. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		15. Враховуючи те, що заявник оскаржує постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		16. 31 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
		Позиція Верховного Суду
		17. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		18. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		19. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. 
		20. Відповідно до ст. 15 ЦПК України, якою керувався суд і яка була чинною на час ухвалення рішення судом першої інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. 
		21. Аналогічна норма міститься й у ст. 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції. 
		22. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. 
		23. Статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції)  було передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам ст. 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер. 
		24. Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		25. Статтею 5 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		26. У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
		27. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами,                  по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. 
		28. Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
		29. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи (ч. 1 ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство»).
		30. Повноваження прокурора визначаються ст. 121 Конституції України та Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру». 
		31. Спори, що виникають між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.
		32. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію ст. 4 ГПК. 
		33. Майнові відносини (у розумінні ст. 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.
		34. У справі, яка переглядається, ФГ «Бурка В.В.» заявило вимогу до Генеральної прокуратури України та держави України в особі Державної казначейської служби України лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію ст. 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
		35. Аналогічна правова позиція вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі  № 464/1874/17 (провадження № 14-395цс18),  від 05 червня 2019 року у справі № 454/1690/16 (провадження № 14-152цс19), від 05 червня 2019 року у справі № 454/2181/16 (провадження № 14-226цс19) і підстав для відступу від такої правової позиції не вбачається.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		36. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до компетенції господарських судів України.
		 
		37. Відповідно до ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що постанова Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до                              ч. 1 ст. 410 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. 
		Щодо судових витрат
		39. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		Керуючись статтями 402-404, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Касаційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення.
		Постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року залишити без змін.
		Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                            О.С. Ткачук
		Судді:                           Т.О. Анцупова                                  О.Р. Кібенко
		  С.В. Бакуліна                                   В.С Князєв 
		  В.В. Британчук                                Л.М. Лобойко
		  Ю.Л. Власов                                             Н.П. Лященко
		  М.І. Гриців                                       О.Б. Прокопенко
		  Д.А. Гудима                                              Л.І. Рогач
		  В.І. Данішевська                                      О.М. Ситнік
		  Ж.М. Єленіна                                   В.Ю. Уркевич
		  О.С. Золотніков                               О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...