Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1688/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2019. Зареєстровано: 15.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.07.2019
Номер судового провадження: 1018 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" липня 2019 р.                                                                   Справа № 905/1688/15  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя  Білецька А.М. 
		при секретарі Кохан Ю.В.
		за участю представників сторін:
		позивача за первісним позовом  - адвокат Кравченко О.П.,  свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4882/10 від 31.05.2012, довіреність № 27   від 27.06.19 р.,
		відповідача за первісним позовом -  Лозовицький М.С.,  свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН №5208 від 19.10.2018, довіреність №  б/н   від 08.02.19 р., 
		третьої особи - не з`явився, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом та апеляційну скаргу позивача за первісним позовом  на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 (повний текст складено 04.03.2019) у справі №905/1688/15
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м.Київ, вул.Чорновола В`ячеслава, б.25),
		до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189),
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Ідентифікаційний код 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17),
		про стягнення 289.178.324,98 грн., 
		 
		та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м.Донецьк, вул.І. Ткаченка, 189),
		до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 25),
		про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії, 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"  про стягнення 289.178.324,98 грн., з яких:
		- прострочена заборгованість по тілу кредиту - 231.749.379,17 грн.;
		- прострочена заборгованість за процентами - 46.678.266,18 грн.;
		- пеня - 10.750.679,63 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов`язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.
		 
		ПАТ "Корум Україна" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою  до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії  №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині терміну користування кредитом та дати закінчення строку дії ліміту, шляхом продовження терміну користування кредитом, строків (термінів) нарахованих за ним процентів та дати закінчення строку дії ліміту до дати втрати чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із зупиненням нарахування процентів до дати втрати чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (а.с.216 т.3).
		Зустрічні позовні вимоги мотивовані загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України, проведенням антитерористичної операції, внаслідок чого ПАТ «Корум Україна» позбавлене можливості проводити господарську діяльність на території м.Донецька та Донецької області; істотна зміна обставин унеможливлює виконання кредитного договору на умовах, які досягнуто сторонами при його укладенні. 
		 
		Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" заборгованість за кредитом у розмірі 231.749.379,17 грн., заборгованість за процентами у розмірі 44.891.864,72 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Корум" Україна", м.Донецьк, на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 174.779,20 грн. 
		В іншій частині первісних позовних вимог - відмовлено. 
		Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії - залишено  без розгляду.
		В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивач за первісним позовом належним чином виконав свої зобов`язання з надання відповідачу за первісним позовом кредитних коштів на підставі заяв останнього. Однак, ПАТ «Корум Україна» свій обов`язок з своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 231  749  379,17 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом.
		Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом процентів за користування кредитом, місцевий господарський суд виходив з того, що 23.06.2015 ПАТ «ВБР» скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, та направив відповідачу за первісним позовом вимогу про дострокове погашення всієї суми кредиту. Таким чином,  як зазначив місцевий господарськи суд, із вказаної дати  (23.06.2015) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припинилося. 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом пені, господарський суд Донецької області застосував до правовідносин сторін положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким накладено мораторій на нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. 
		Зустрічну позовну заяву ПАТ «Корум Україна» залишено без розгляду судом першої інстанції з тих підстав, що в судовому засіданні 13.02.2019 представник позивача за зустрічним позовом відмовився від зустрічної позовної заяви і просив залишити її без розгляду, що відображено в протоколі судового засідання.
		 
		Відповідач за первісним позовом із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати  і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський банк  розвитку".
		В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом вказує на те, що позивачем не було представлено суду першої інстанції оригіналу договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, а відповідач під час розгляду справи неодноразово ставив під сумнів відповідність поданої позивачем копії вказаного договору його оригіналу в частині розміру і порядку нарахування процентів за користування кредитом. За таких обставин, відповідач за первісним позовом вважає, що суд першої інстанції, прийнявши вказаний доказ як належний, порушив приписи  ч.6 ст.91 ГПК України.
		Також в апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом зазначає про те, що місцевий господарський суд необгрунтовано не прийняв до розгляду розрахунок заборгованості, наданий відповідачем за первісним позовом після закінчення підготовчого засідання. Апелянт вказує на те, що вказаний розрахунок не був поданий  у визначений процесуальним законом строк з поважних причин, оскільки з 2014 за місцезнаходженням ПАТ «Корум Україна» - м.Донецьк проводиться антитерористична операція, більшість документів було втрачено і на теперішній час бухгалтерський облік підприємства частково відновлюється.
		Крім того, відповідач за первісним позовом  в апеляційній скарзі вказав на те, що  в оскаржуваному рішенні господарський суд Донецької області неправильно визначив розмір судового збору, який підлягає стягненню з ПАТ «Корум Україна» до Державного бюджету України, оскільки відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» в редакції,  яка діяла на час подання позову, максимальний розмір судового збору за подання позову у цій справі мав би становити 73080 грн., що не врахував суд першої інстанції.
		 
		Позивач за первісним позовом  із вказаним рішенням місцевого господарського суду також не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача процентів за користування кредитом за період з 23.06.2015 по 08.07.2015 в розмірі 12 537  081,09 грн., пені в розмірі 10.750.679,63 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги  задовольнити.
		В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до правовідносин сторін положення          ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України; при цьому, всупереч висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, відмовив в застосуванні наслідків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
		 
		ПАТ «Корум Україна» надав суду  відзив на апеляційну скаргу позивача за первісним позовом,  в якому вважає безпідставними доводи банку про можливість застосування до спірних правовідносин  ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не заявлялись вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач за первісним позовом вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що з моменту направлення банком вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, право кредитора на нарахування процентів за користування кредитом припинилось. Також відповідач за первісним позовом вказує на те, що суд першої інстанції правомірно відмовив в стягненні пені, оскільки вона нарахована  в період проведення антитерористичної операції.
		 
		Позивач за первісним позовом надав суду відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Корум Україна», в якому зазначає про відсутність у нього можливості надати суду оригінали кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 та меморіальних ордерів, оскільки вони залишились у відділенні банку, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території. При цьому, банк зазначає про те, що надані до матеріалів справи меморіальні ордери є належними доказами, оскільки роздруковані з автоматизованої системи ПАТ «ВБР» ПК «SR-Bank», яка створена відповідно до Положення про організацію операційної діяльності  в банках України (затвердженого постановою Правління Національного банку України №254 від 18.06.2003). Крім того, банк зазначає про те, що зобов`язання ПАТ «Корум Україна» перед ПАТ «ВБР» за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії  №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. із зазначенням відсотка за користування коштами - 16,5 відображена  в інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, витяги з якої містяться  в матеріалах справи. Просить апеляційну скаргу ПАТ «Корум Україна» залишити без задоволення.
		 
		Третя особа надала суду письмові пояснення №27-8551/10 від 16.05.2019,  в яких підтримує доводи апеляційної скарги ПАТ «ВБР», вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Корум Україна»  процентів за користування кредитом за період з 23.06.2015 по 08.07.2015 в розмірі 12 537  081,09 грн. та  пені в розмірі 10.750.679,63 грн. Просить апеляційну скаргу позивача за первісним позовом задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги відповідача за первісним позовом третя особа просить суд відмовити, посилаючись на те, що факт наявності у ПАТ «Корум Україна» заборгованості перед ПАТ «ВБР» належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем за первісним позовом.
		 
		ПАТ «ВБР» надав суду письмові пояснення від 16.05.2019, в яких зазначає про те, що спір у цій справі виник під час дії кредитного договору, а тому банк, звертаючись до суду з цим позовом про дострокове стягнення кредитних коштів, правомірно заявив вимоги про стягнення процентів за користування ними. 
		 
		Третя особа в судове засідання 09.07.2019 не з`явилась.
		Ухвала суду, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялась на адресу третьої особи, однак, не повернулась підприємством зв`язку.
		Згідно ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця знаходження ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
		Третя особа не повідомляла суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
		За таких обставин, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги статті 242 ГПК України щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце судового засідання.
		Судова колегія враховує, що третя особа отримувала ухвали суду від 25.04.2019 про відкриття апеляційного провадження, від 23.05.3019 про оголошення перерви в судовому засіданні, від 24.05.2019 про виправлення описки, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.31, 119, 120 т.11).
		Отже, третя особа була обізнана про наявність апеляційного провадження у цій справі.
		Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації третьою особою своїх  процесуальних прав, належним чином повідомлено третю особу про час та місце розгляду справи, надано додатковий час для явки представника в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника  третьої особи.    
		 
		Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15 в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви сторонами не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.269 ГПК України,  перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг стосовно первісних позовних вимог.   
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		04.10.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - позивач, банк) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини", яке у подальшому було перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" (далі- позичальник, відповідач) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 (далі - кредитний договір), з наступними змінами та доповненнями.  
		Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору, кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231.797.000,00 грн. (далі - "ліміт кредитної лінії"). Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі - "валюти кредитування").
		Згідно п. 1.1.2 кредитного договору термін користування кредитом - по 03 жовтня 2016 року.
		Пунктом 1.1.3 кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить:
		16,5% річних за кредитом у гривні;
		10% річних за кредитом у доларах США.
		Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
		В  п.п.2.1, 2.3 кредитного договору визначено, що видача кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника.  Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.
		Період сплати процентів: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за процентами  погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання цього договору. При несплаті процентів у зазначеній  строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.6.1). Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит (п. 2.4.кредитного договору).
		Про зміну процентної ставки та/або комісії банк письмово повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення, а також надає для укладення відповідні додаткові угоди. Зміна відсоткової ставки здійснюється тільки за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п. 5.1.1 кредитного договору).
		У відповідності до п. 6.1 кредитного договору при порушенні позичальником своїх зобов`язань, передбачених п.4.2.1 - 4.2.19 договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. 
		За порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом згідно п.п.1.1.2, 2.5, 4.2.2 банк має право збільшити процентну ставку, що встановлена в п. 1.1.3 цього договору на 2% річних. Така збільшена процентна ставка нараховується на суму простроченої заборгованості за кожний день прострочення до моменту погашення такої заборгованості (п. 6.2 кредитного договору).   
		За порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4 кредитного договору).  
		Пунктом 2.9 договору встановлено, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: першу чергу - прострочена заборгованість за процентами; в другу чергу - прострочена заборгованість за комісією; в третю чергу - прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу - нараховані проценти за кредитом; в п`яту чергу - нарахована комісія; в шосту чергу - основна сума боргу; в сьому чергу - штрафи, пені п.п.4.2.11, 6.6, 6.3, 6.4., 6.5., 6.7, якщо такі мали місце.
		Відповідно до п.7.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.
		 
		В кредитний договір №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 неодноразово вносились зміни, шляхом укладення додаткових угод №1 від 04.10.2013, №3 від 27.06.2014, №4 від 03.09.2014 (а.с.16-19 т.1).
		Так, додатковою угодою № 4 від 03.09.2014 сторони дійшли згоди змінити п.1.1.1. кредитного договору та викласти його в наступній редакції:
		"Кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231.797.000 грн., надалі за текстом - "ліміт кредитної лінії". Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі - "валюти кредитування")
		Ліміт кредитної лінії встановлюється з періодом безперервного користування до 03.06.2015. В подальшому не більш, ніж 12 календарних місяців. Якщо строк погашення кредиту припадає на не банківський день, то погашення повинне бути здійснено не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, по день, що передує наступний банківський день. Неустойка при цьому не нараховується.
		Банківський день - день, у якій банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу коштів з використанням каналів взаємодії із НБУ.
		Період безперервного використання - проміжок часу, протягом якого на кінець кожного операційного дня за позичковим рахунком клієнта зафіксоване безперервне активне (дебетове) сальдо.
		Початком періоду безперервного користування лімітом кредитної лінії вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість клієнта за кредитом.
		Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на позичковому рахунку зафіксована відсутність заборгованості клієнта за кредитом".
		 
		Також, вказаною додатковою угодою № 4 від 03.09.2014 викладено в новій редакції  п.1.1.3 кредитного договору:
		"Процентна ставка за користування кредитом:
		16,5% річних за кредитом у гривні;
		10,0% річних за кредитом у доларах США.
		Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки  за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
		 
		Пункт 2.4 кредитного договору  в редакції додаткової угоди №4 від 03.09.2014 викладено наступним чином: «Строк сплати процентів за кредитним договором за період з 01.05.2014 по 30.09.2014 встановлюється до 10.10.2014 включно. З 11.10.2014 період сплати процентів встановлюється: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць. При несплаті процентів у зазначеній  строк вони вважаються простроченими. Проценти  нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит».
		 
		Згідно додаткової угоди №4 від 03.09.2014 банк та позичальник також дійшли згоди змінити п.2.5 кредитного договору та викласти його  в наступній редакції:
		"Позичальник користується кредитними коштами за наступним графіком зменшення ліміту кредитної лінії:
		04.10.2013 (дата початку строку дії ліміту) - 10.10.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) - 231.797.000 грн. (діючий ліміт кредитної лінії);
		11.10.2014 (дата початку строку дії ліміту) - 03.10.2016 (дата закінчення строку дії ліміту) - 221.797.000 грн. (діючий ліміт кредитної лінії). При невиконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, починаючи з наступного дня після дати закінчення строку дії ліміту,  сума зменшення ліміту вважається простроченою".
		 
		У відповідності до п. 4.2.5 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 4 від 03.09.2014 позичальник зобов`язується, в тому числі, до 01.11.2014 передати банку в забезпечення цілісний майновий комплекс (нерухомість та обладнання), яке належить ПАТ "Дружковський машинобудівний завод" та знаходиться за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна,7.
		 
		До матеріалів справи позивачем  надано  заяви позичальника про видачу кредитних коштів, розпорядження ПАТ «ВБР» на видачу кредитних коштів позичальнику та меморіальні ордери за період з 08.10.2013 по 07.02.2014 про перерахування коштів (а.с.20-73 т.1). 
		Також позивач надав суду банківські виписки з особового рахунку відповідача за період з 04.10.2013 по 08.07.2015 (а.с.19-250 т.2, 1-201, 227-250 т.3, 1-85 т.4), а також за період з 04.10.2013 по 31.10.2018 (а.с.24-28 т.10).
		До матеріалів справи додано меморіальні ордери за період з 31.10.2013 по 27.06.2014 про перерахування позичальником грошових коштів банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.29-47 т.10).
		Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином свої обов`язки за кредитним договором, кредитні кошти у повному обсязі не повернув, проценти за користування кредитом повністю не оплатив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 289  178  324,98 грн. 
		Позивач направляв відповідачу повідомлення №117 від 05.12.2014, №3479 від 23.06.2015, №116 від 05.12.2015 з вимогою погасити борг (а.с.74-79 т.1).
		Як зазначає позивач, відповідач не сплатив заборгованість в загальному розмірі 289  178  324,98 грн. (з яких, 231  749  379,17 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 46  678  266,18 грн. - заборгованість за процентами, пеня - 10.750.679,63 грн.), що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
		До матеріалів справи позивачем за первісним позовом надано розрахунок заборгованості ПАТ «Корум Україна» станом на 09.07.2015 (а.с.207-216 т.4).
		 
		Судова колегія враховує наступне.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами).
		Відповідно до  статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства...
		Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За положеннями статті  530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		За своєю правовою природою договір №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		 
		Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції та  в апеляційній скарзі ставить під сумнів відповідність поданої позивачем копії договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії від №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 оригіналу та посилається на наявність у нього копії договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, яка різниться за змістом. При цьому, як зазначає відповідач,  відмінності існують у розмірі пені, яка може стягуватись за договором, черговості погашення заборгованості у відповідності до п. 2.9 договору, а також розмірі процентів.
		З цього приводу судова колегія зазначає наступне. 
		Відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не перебачено цим кодексом.
		До позовної заяви позивач надав засвідчену належним чином копію договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії від №KKMV.154391.009 від 04.10.2013.
		Судом першої інстанції неодноразово витребовувався у сторін оригінал договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, однак він  не був наданий суду ані позивачем, ані відповідачем, з посиланням на відсутність доступу до майна та документів, що залишились на території міста Донецьк, яке не контролюється органами державної влади України через проведення активної фази антитерористичної операції.
		За положеннями ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
		Судова колегія приймає до уваги, що відповідач частково виконав зобов`язання за договором: сплачував основний борг та нараховані банком проценти відповідно до умов договору, наданого позивачем.
		Відповідно до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів (затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 №2826), обов`язок здійснювати розкриття регулярної річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами.
		Відповідно до п.4 Глави 4 Розділу ІІ вказаного Положення, розкриття регулярної річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розміщення на власному веб-сайті, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до Комісії у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.
		Пунктом 1 Глави 4 Розділу ІІІ наведеного Положення визначено, що регулярна річна інформація емітентів цінних паперів включає, в тому числі, інформацію про господарську та фінансову діяльність емітента.
		На виконання вимог вказаного Положення, у 2013-2017 роках розкрито регулярну річну інформацію ПрАТ "Корум Україна" в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2013 - 2017 роки, в розділі "Інформація про зобов`язання емітента" (загальнодоступна інформаційна база даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інтернет-порталу www.smida.gov.ua). Витяги із вказаного сайту долучено до матеріалів справи (а.с.163-172 т.8).
		Вказана інформація  містить відомості  про зобов`язання ПрАТ "Корум Україна" зокрема, перед ПАТ "ВБР" за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., відсоток за користування коштами (відсоток річних) - 16,5.
		Слід зазначити, що за опублікування у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку недостовірної інформації….юридична особа несе відповідальність відповідно до закону (п.2 Розділу XI Положення №2826).
		Враховуючи наведене, наявна в інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація про те, що процент за користування ПрАТ "Корум Україна" грошовими коштами за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. становить - 16,5 спростовує доводи відповідача про встановлення сторонами в договорі іншого розміру процентів.
		 
		Судова колегія також враховує, що в провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/1250/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", про стягнення заборгованості за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 у розмірі 289.178.324,98 грн.
		В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" посилалось на невиконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 та договору поруки № РХ029031.186380.001 від 22.10.2013.
		За результатами розгляду вказаного спору, господарським  судом Донецької області 28.04.2016  прийнято рішення від про відмову в позові.
		Наведене рішення суду  у справі №905/1250/15 мотивовано тим, що порука є припиненою, оскільки додатковою угодою №4 від 03.09.2014 до кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 внесені зміни, які змінюють умови основного зобов`язання без згоди поручителя, та призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.  
		Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 905/1250/15.
		З аналізу рішення суду  у справі № 905/1250/15 вбачається, що ПАТ «Корум Україна» (третя особа у справі №905/1250/15) не ставило під сумнів умови кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013.
		       Під час розгляду справи №905/1250/15 судом досліджувались умови кредитного договору та додаткових угод до нього, зокрема, п.1.1.3 договору, яким встановлено проценту ставку за користування кредитом - 16,5.
		   Зміст умов кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, який відображено в рішенні суду  у справі №905/1250/15 є аналогічним умовам кредитного договору  №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, наданого позивачем до позовної заяви у справі №905/1688/15.
		 
		Крім того, в провадженні господарського суду Запорізької області  знаходиться справа № 908/1848/15-г за позовом  ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" до ПрАТ "Корум Україна" (відповідач 1) та ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" (відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" простроченої заборгованості за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККМV.154391.009 від 04.10.2013 р.    у розмірі 45503509,44 грн., з якої прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 9952379,17 грн., прострочена заборгованість за процентами складає 32422973,89 грн. та пеня складає 3128156,38 грн.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2015  у справі №908/1848/15 було призначено судово-економічно експертизу, за результатами проведення якої Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок №263/26, копію якого долучено до матеріалів справи №905/1688/15 (а.с.60-70  т.5).
		Із вказаного висновку вбачається, що судовим експертом досліджувались умови кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013., зокрема, п.1.1.3 щодо розміру процентів  та п.2.9  щодо черговості погашення заборгованості позичальника.
		Досліджені експертом  умови договору є аналогічними умовам кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013, наданого позивачем до позову у справі №905/1688/15.
		 
		В судовому засіданні 09.07.2019 представник відповідача зазначав про те, що проценти за користування кредитом за умовами договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. складали 14,5, а не 16,5.
		Однак, на запитання суду, представник відповідача пояснив, що у нього відсутні докази на підтвердження вказаної обставини.
		Надана відповідачем до матеріалів справи копія кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. (а.с.98-104 т.10) не засвідчена у відповідності і до вимог ДСТУ 4163-2003.
		 
		Враховуючи вищевикладене, та оцінивши докази у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що надана позивачем до матеріалів справи засвідчена належним чином копія кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.76,77 ГПК України на підтвердження позовних вимог.
		Доводи відповідача про те, що зазначена копія договору не може бути прийнята судом в силу приписів ч.6 ст.91 ГПК України, є безпідставними, оскільки суд надає оцінку як кожному доказу, так і зібраним у справі доказам в цілому, їх взаємозв`язок і достатність у сукупності (ст.86 ГПК України). 
		 
		Факт виконання банком своїх обов`язків з надання позичальнику кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи заявами позичальника про видачу кредитних коштів, розпорядженнями ПАТ «ВБР» на видачу кредитних коштів позичальнику, меморіальними ордерами за період з 08.10.2013 по 07.02.2014 про перерахування коштів, банківськими виписками з особового рахунку ПАТ «Корум Україна» (а.с.20-73 т.1, а.с.19-250 т.2, 1-201 т.3). 
		Відповідач в період з 08.10.2013 по 28.06.2014 виконував умови кредитного договору, частково погашаючи заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ПАТ «Корум Україна» (а.с.19-250 т.2, 1-201 т.3).
		Погашення заборгованості ПАТ «Корум Україна», в тому числі, за процентами за користування кредитом, здійснювало в порядку черговості, визначеної в п.2.9 договору, що підтверджується складеними ПАТ «ВБР» розрахунками заборгованості та банківськими виписками.
		Наведеним спростовуються доводи відповідача про узгодження в договорі іншого порядку черговості погашення заборгованості, ніж той, що вказано  в п.2.9 кредитного договору, наданого позивачем.
		Відповідно до вказаних банківських виписок з особових рахунків, наданих позивачем, заборгованість ПАТ «Корум Україна» за кредитом складає 231.749.379,17 грн.
		 
		За приписами ч.3  ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
		Відповідно до пунктів 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого  постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, (далі за текстом - Положення) операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов`язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
		Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення (п.1.10, п.п.4.1-4.3 Положення).
		Відповідно до пунктів 5.1. - 5.5. Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема,  такі регістри як особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.
		Згідно з пунктами 5.6., 5.8. Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
		З огляду на викладене, надані ПАТ «ВБР» банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
		Аналогічного висновку про належність та допустимість такого доказу як банківська виписка з особового рахунку позичальника дійшов Верховний Суд в постанові від 06.11.2018 у справі №910/1580/18.
		За відсутності у сторін оригіналів документів, пов`язаних з укладанням та виконанням кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, судова колегія враховує вищевказані документи, які підтверджують зобов`язання відповідача перед ПАТ «ВБР», його часткове виконання і розмір існуючої заборгованості.  
		Відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, не представив суду доказів погашення боргу.
		Враховуючи непогашення відповідачем суми боргу за кредитом, вказаної позивачем, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 231.749.379,17 грн. боргу за кредитом.
		 
		Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 46.678.266,18 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 08.07.2015.
		Відповідно до частини другої  статті 1054 ЦК України  до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»)  глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з частиною другою  статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до  статті 1048 цього кодексу.
		Частиною першою  статті 1048 ЦК України  встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Отже, припис абзацу 2 частини першої  статті 1048 ЦК України  про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою  статті 1050 ЦК України  право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою  статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
		 
		Відповідно до п.1.1.3 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом  - 16,5 % річних за кредитом у гривні.
		Вказане також підтверджується інформацією про зобов`язання ПАТ «Корум Україна», розміщеної в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інтернет-порталу www.smida.gov.ua). Витяги із вказаного сайту долучено до матеріалів справи (а.с.163-172 т.8).
		Пунктом 6.2 кредитного договору визначено, що за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом згідно п.п.1.1.2, 2.5, 4.2.2 банк має право збільшити процентну ставку, що встановлена в п. 1.1.3 цього договору на 2% річних (п. 6.2 кредитного договору).   
		З наданих до матеріалів справи банківських виписок з особового рахунку ПАТ «Корум Україна» вбачається заборгованість відповідача з процентів за користування кредитом, з урахуванням часткової оплати за нарахованими процентами.
		Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, нарахування процентів на поточну заборгованість здійснювалось ним за ставкою 16,5 за умови відсутності прострочених зобов`язань клієнта.
		У жовтні 2014 відповідачем не було виконано зобов`язання щодо зниження ліміту кредиту, у зв`язку з  чим з 14.10.2014 відбувалось нарахування відсотків у розмірі 18,5 на суму простроченої заборгованості  і  в розмірі 16,5 на суму залишку строкової заборгованості.
		Оскільки 03.06.2015 відповідачем,  в порушення умов кредитного договору, не було здійснено повного обнулення ліміту кредитної лінії, з 04.06.2015 нарахування відсотків здійснювалось банком на всю суму заборгованості  за ставкою -  18.5. 
		В п. 6.1 кредитного договору сторони передбачили право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення у випадку, в тому числі, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами даного договору.
		З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2015 банк направив ПАТ «Корум Україна» повідомлення №3479 з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором  в розмірі 284  894  965, 90 грн., яка виникла станом на 17.06.2015 та заборгованість, яка виникне на момент погашення (а.с.78-79 т.1).
		Отже, банк скористався своїм правом вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до   статті 1048 ЦК України    шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.
		Такими діями кредитор   на власний розсуд   змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
		Оскільки 23.06.2015 ПАТ "ВБР" використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.07.2014 по 23.06.2015 (включно) в загальному розмірі 44.891.864,72 грн.
		 
		В апеляційній скарзі банк зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до правовідносин сторін положення ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України; при цьому, всупереч висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, відмовив в застосуванні наслідків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
		Судова колегія вважає такі доводи безпідставними, оскільки при зверненні до суду з цим позовом ПАТ «ВБР» не заявлялись вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
		Враховуючи, що позивачем пред`являлись вимоги саме про стягнення процентів за користування кредитом на підставі п.1.1.3 кредитного договору та статті 1048 Цивільного кодексу України, його доводи про необхідність застосування до спірних правовідносин сторін ст.625 Цивільного кодексу України, є помилковими. 
		 
		ПАТ «Корум Україна» в апеляційній скарзі зазначає про те, що місцевий господарський суд необгрунтовано не прийняв до розгляду розрахунок заборгованості (а.с.145-147 т.10), наданий відповідачем після закінчення підготовчого засідання. Апелянт вказує на те, що вказаний розрахунок не був поданий  у визначений процесуальним законом строк з поважних причин, оскільки з 2014 за місцезнаходженням ПАТ «Корум Україна» - м.Донецьк проводиться антитерористична операція, більшість документів було втрачено і на теперішній час бухгалтерський облік підприємства частково відновлюється.
		Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
		Згідно ч.4 ст.80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі від 13.02.2019, про те, що ПАТ «Корум Україна» не доведено поважності причин неподання вказаного доказу протягом підготовчого провадження, оскільки розгляд цієї справи  триває з 2015 року, відповідачем не доведено вчинення ним всіх залежних від нього дії, спрямованих на отримання вказаного доказу.
		Крім того, надана ПАТ «Корум Україна» виписка (а.с.145-147 т.10) не містить підпису, посади особи, яка його склала, а зазначено лише про її формування 01.07.2014.
		Таким чином, відповідачем не доведено об`єктивної неможливості складення такої виписки та подання її до суду у визначені процесуальним законом строки.
		Отже, доводи відповідача за первісним позовом є необгрунтованими.
		 
		Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10.750.679,63 грн. пені за період з 14.10.2014 по 08.07.2015 за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. 
		Судова колегія враховує наступне.
		Згідно зі  ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"  на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року … юридичним особам, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Приписами ч. 5  ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"  покладено на Кабінет Міністрів України обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного  Закону  затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
		Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,  місцезнаходженням ПАТ «Корум Україна» є м.Донецьк.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк, де здійснював господарську діяльність боржник.
		05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію      розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
		02.12.2015 року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України, на виконання    абзацу третього     пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.
		Разом із тим, відповідно до   ст.1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом"    … райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
		Керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України видано наказ від 07.10.2014 р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення антитерористичної операції визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 р.
		Таким чином, проведення антитерористичної операції на території м.Донецьк з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
		Враховуючи приписи      Закону України "Про боротьбу з тероризмом", наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" (прийнятий на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"),    колегія суддів дійшла висновку про правильність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень      ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".      
		Враховуючи викладене, а також те, що пеня нарахована позивачем в період проведення антитерористичної операції, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10  750  679,63 грн.  
		 
		Доводи апеляційних скарг позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом не спростовують правильних висновків господарського суду Донецької області про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		За наведеного, апеляційні скарги позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню.
		 
		Разом із тим, судова колегія враховує, що оскаржуваним рішенням суду з ПАТ «Корум Україна» стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 174  779,20 грн.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції врахував, що згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла на момент звернення з позовом, позивач був звільнений від сплати судового збору.
		Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, місцевий господарський суд вказав, що  судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до вимог    ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Судова колегія не погоджується з розміром судового збору, який стягнуто з ПАТ «Корум Україна» на користь Державного бюджету України, з огляду на наступне.
		Позовна заява ПАТ «ВБР» направлена до господарського суду Донецької області 21.08.2015, що підтверджується поштовою накладною (а.с.164 т.1).
		Провадження у справі №905/1688/15 порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2015.
		Згідно пункту 1  частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 12.08.2015, яка була чинна на час подання позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується  2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік", мінімальна заробітна плата  з  1 січня 2015 року складала 1218 грн.
		З урахуванням ціни позову (289  178  324,98 грн.), розмір судового збору за подання позову не міг перевищувати 60 розмірів мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2015, тобто, повинен був становити 73080 грн.
		На час подання позову ПАТ «ВБР» був звільнений від сплати судового збору на підставі п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки до суду звернулась  уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі, пов`язаною із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
		Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України,   судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Враховуючи, що первісні позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача за первісним позовом на користь Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі  69908,32 грн.
		Місцевий господарський, при визначенні розміру судового збору за подання позову, керувався положеннями пункту 1  частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015, відповідно до якої, 
		за подання позову майнового характеру максимальна ставка судового збору складає  150 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Застосування вказаної редакції Закону є помилковим, оскільки позовна заява ПАТ «ВБР» направлена до господарського суду Донецької області 21.08.2015, що підтверджується поштовою накладною (а.с.164 т.1). Провадження у справі №905/1688/15 порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2015.
		За наведеного, при вирішенні питання про розподіл судових витрат та визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь Державного бюджету України, слід керуватись редакцією  Закону України «Про судовий збір» станом на 12.08.2015.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зміни пункту 3 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 року у справі №905/1688/15  шляхом її викладення в наступній редакції: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 69908,32 грн.».
		В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
		 
		В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом вказав на те, що судом першої інстанції неправильно визначено розмір судового збору за подання позову.
		Однак, враховуючи, що судові витрати не входять до складу позовних вимог, а розподіляються судом в порядку статті 129 ГПК України, апеляційна скарга відповідача за первісним позовом не задовольняється судом.
		Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на заявників.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.129,  ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.4 ч.1 ст.277, 282,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 року у справі        №905/1688/15  змінити в частині розподілу судових витрат.
		Пункт 3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:
		«Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 69908,32 грн.».
		В іншій частині рішення  господарського суду Донецької області від 21.02.2019 року у справі  №905/1688/15  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 12.07.2019р.
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.Є. Медуниця
		 
		Суддя                                                                                           С.В. Барбашова  
		 
		Суддя                                                                                           А.М. Білецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...