Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/6234/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2019. Зареєстровано: 16.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.08.2019
Номер судового провадження: 1-кп/199/9/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016040010000040

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/6234/16-к
		(1-кп/199/9/19) 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		15 липня 2019 року                            м. Дніпро
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		Головуючий  суддя                             ОСОБА_1 
		За участі секретаря судового засідання                     ОСОБА_2 
		прокурорів                                 ОСОБА_3 
		    ОСОБА_4 
		   потерпілого                                 ОСОБА_5 
		   обвинуваченого                             ОСОБА_6 
		захисників                                 ОСОБА_7 
		                                        ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016040010000040, за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Волоське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, такого, що не має на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб, працюючого машиністом в Дніпровському міському управлінні водного господарства, раніше не судимого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		З січня 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_6 працював у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, де з вересня 2014 року по січень 2016 року обіймав посаду помічника судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження.
		Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
		Згідно ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до примітки до ст. 369-2 КК України, особами уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		Згідно п. «г» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення є судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій).
		22 лютого 2016 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 , який представився помічником судді, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, з проханням проконсультувати щодо оформлення ним, ОСОБА_5 або його товаришем - ОСОБА_10 , права власності на самовільно без будь-якого дозволу побудовані об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. І).
		В свою чергу, того ж дня, час точно не вдалося встановити, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, перебуваючи в торгово-розважальному центрі «Grand Plaza», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, б. 67д (на цей час - АДРЕСА_3 ), повідомив ОСОБА_5 , що самостійно підготує позов та пообіцяв, що вплине на прийняття рішення суддею, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, про задоволення позовних вимог та визнання права власності на об`єкт за ОСОБА_11 . У той же час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, попрохав ОСОБА_5 передати йому, ОСОБА_6 , неправомірну вигоду в сумі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 268 557 гривні, за вплив па прийняття рішення суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, у справі про визнання права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. І).
		23 березня 2016 року біля 17 години 10 хвилин ОСОБА_5 , не бажаючи негативних наслідків для себе, перебуваючи в торгово-розважальному центрі «Grand Plaza», передав, а ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, одержав частину неправомірної вигоди у сумі 3 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 78 306 гривень, за вплив на прийняття рішення суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, у справі про визнання права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. І).
		У подальшому, у період з 23 по 29 березня 2016 року ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, підготував позов про стягнення з громадянина ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_10 грошових коштів за договором у розмірі 41 000 гривень за невиконання послуг з виготовлення технічної документації та заяву про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_10 просить визнати право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (ліг. № 1), замощення (літ. 1).
		29 березня 2016 року приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, перебуваючи в торгово-розважальному центрі «Grand Plaza», передав ОСОБА_5 позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, з вказівкою, щоб ОСОБА_10 поставив свій підпис на вказаних документах.
		У період з 29 березня 2016 року по 12 квітня 2016 року ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, подав до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позов про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 коштів за договором із зазначенням ціни позову 40 000 гривень.
		У подальшому, 12 квітня 2016 о року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в торгово-розважальному центрі «Grand Plaza», передав ОСОБА_5 ухвалу за підписом судді ОСОБА_12 про відкриття провадження у справі № 175/1462/16-ц; провадження № 2/175/582/16 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором. В свою чергу, ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 підписані позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог. 
		У період з 14 квітня 2016 року по 26 квітня 2016 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, попрохав суддю, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_11 та визнати право власності за останнім на визначений у позові об`єкт нерухомості, тобто здійснив дії, спрямовані на вплив на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави.
		14 квітня 2016 року ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди та розподілу позову на суддю, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, повторно направив до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позов про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 коштів за договором із зазначенням ціни позову 51 000 гривень.
		25 квітня 2016 року ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, направив заяву про уточнення позовних вимог, з проханням визнати за ОСОБА_10 право власності на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. 1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та стягнути із ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 51 000 гривень.
		26 квітня 2016 року близько 9 години 50 хвилин суддя, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, у своєму робочому кабінеті Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, провів судове засідання по справі № 2/175/1501/16-ц, провадження № 2-175/599/16 за позовом ОСОБА_11 про стягнення з громадянина ОСОБА_5 грошових коштів за договором у розмірі 51 000 гривень за невиконання послуг з виготовлення технічної документації з долученням до позовної заяви про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_10 просить визнані право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № І), замощення (літ. І). В судовому засідання суддя, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, задовольнив вказані позовні вимоги в повному обсязі, а саме: визнав право власності за ОСОБА_10 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. №1), замощення (літ. І), що розташовані за адресою АДРЕСА_4 та зобов`язав стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу у розмірі 51 000 гривень та судовий збір у розмірі 600 гривень.
		27 квітня 2016 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , не бажаючи негативних наслідків для себе, перебуваючи поблизу адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_5 , передав, а ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, одержав частину неправомірної вигоди у сумі 7 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 177107 гривень, за вплив на прийняття рішення суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, у справі № 175/1501/16-ц, провадження № 2/175/599/16 визнання права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. 1). В свою чергу, ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 вступну та резолютивну частину рішення від 25 квітня 2016 року за справою № 175/1501/16-ц; провадження № 2/175/599/16, яким уточнені позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором та визнання права власності задовольнив, а саме визнав право власності за ОСОБА_10 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. №1), замощення (літ. І), що розташовані за адресою АДРЕСА_4 : стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу у розмірі 51 000 гривень та судовий збір у розмірі 600 гривень.
		Таким чином, 22 лютого 2016 року ОСОБА_6 , перебуваючи в торгово- розважальному центрі «Grand Plaza», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, б. 67д (на цей час - АДРЕСА_3 ), попрохав ОСОБА_5 на передачу йому, ОСОБА_6 , неправомірної вигоди у сумі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 268 557 гривні, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - на суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження. У подальшому, 23 березня 2016 року ОСОБА_6 , перебуваючи в торгово-розважальному центрі «Grand Plaza», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, б. 67д (на цей час - АДРЕСА_3 ), одержав частину неправомірної вигоди у сумі 3 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 78 306 гривень та він же 27 квітня 2016 року, перебуваючи поблизу адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне (на цей час  Дніпровський район, смт. Слобожанське), вул. Теплична, буд. 2, одержав частину неправомірної вигоди у сумі 7 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 177 107 гривень, на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - за вплив на прийняття рішення суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали щодо котрого виділено в окреме кримінальне провадження, у справі № 2-175/1501/16ц, провадження № 2/175/599/16, а саме визнання права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . а саме механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1). замощення (літ. І).
		ОСОБА_6 в судовому засіданні частково визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, та показав, що до цих подій потерпілого не знав і познайомився з ним вперше в січні  перших числах лютого 2016 року. Він працював в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області з 2014 року по 2016 рік. Спочатку працював на посаді консультанта, а з 2014 року обіймав посаду помічника судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження. Ближче до кінця 2015 року він хотів закінчити роботу в суді, оскільки його не влаштовувала заробітна плата по відношенню до тих обов`язків, котрі були покладені на помічника судді, тому він шукав нові місця для роботи. Він хотів допрацювати до початку 2016 року, щоб у нього було 3 роки юридичного стажу, після чого він готовий був піти на нове місце роботи. Також, в грудні 2015 року він потрапив у ДТП, у зв`язку з чим його матеріальний стан ще більше погіршився: йому доводилось відновлювати машину, котру йому дав в користування батько, і на посаді помічника судді він не міг отримати стільки коштів, щоб задовольнити всі свої фінансові потреби. 20 січня 2016 року він звільнився з посади помічника судді та почав займатися юридичною діяльністю: надавав консультації та шукав інші посади. В січні 2016 року йому зателефонувала особа, яка представилась ОСОБА_13 , та сказала, що телефон дав знайомий і попросила зустрітися, оскільки в останнього є питання юридичного характеру, котрі він хотів з ним обговорити. Він запропонував зустрітися на пр. Дмитра Яворницького в «Гранд Плазі» на 2 поверсі, в кав`ярні «Кофе лайф». Той погодився, вони уточнили час та дату. Точно пригадати не може, але домовилися десь про 10-ті числа лютого. Коли вони в обумовлений час зустрілися, ОСОБА_13 сказав, що працює ріелтором і в нього є якась інформація, і останній хотів, щоб він тому щось підказав. У останнього були якісь питання по землі. Жаура запитав, чи працює він в суді, оскільки в нього була така інформація. У відповідь він показав останньому посвідчення консультанта суду, яке залишилося в нього після переведення на посаду помічника судді, і вони продовжили спілкування. Він намагався створити у ОСОБА_13 впевненість в тому, що він є працівником суду, щоб у останнього не було ніяких сумнівів з цього приводу. Жаура розповів, що він працює в інтересах власника недобудованого об`єкта і у них виникли проблеми з оформленням права власності. Зі слів останнього, власник готовий добре заплатити, якщо він зможе допомогти з цим питанням. Також зі слів останнього, вони зверталися з цим питанням до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, і там їм озвучили суму, котру він зараз пригадати не може, але та сума власника не влаштувала. Тоді він сказав, що його особисто влаштує сума в 10000 доларів США і він допоможе з усіма юридичними питаннями. Потім він ознайомився з документами, які були у ОСОБА_13 і сказав, що йому не вистачає інформації про власника. Тоді ОСОБА_13 сказав, що це ОСОБА_14 , і зобов`язався знайти документи, яких не вистачає. Вони домовилися про наступну зустріч. У них було декілька зустрічей, на яких вони обговорювали питання стосовно документів, оскільки були не всі необхідні документи. Також він сказав ОСОБА_13 , що йому потрібна була певна сума для виготовлення документів та для оплати судового збору при поданні позову і той сказав, що уточнить у ОСОБА_14 . Після цього в них знову було декілька зустрічей стосовно просування справи. Десь після п`ятої зустрічі, коли пройшло близько місяця після першої зустрічі, він надав позов ОСОБА_13 для того, щоб той підписав його у власника і вони могли подати документи в суд. Під час цього ОСОБА_14 запитав щось стосовно судді. Він сказав, що контролює це питання і зараз їм важливо подати позов, щоб все було подане вчасно. Також він підганяв ОСОБА_13 з приводу того, що йому потрібні гроші щоб вони зрушили з «мертвої точки», оскільки йому потрібні були гроші, в тому числі і через ДТП, бо потерпіла сторона намагалася вирішити це питання, а в нього не було на той час коштів. На початкових зустрічах ОСОБА_13 передав йому близько 3000 гривень, які йшли на оплату судового збору та підготовку документів. Не може пригадати, в який точно місяць, але здається в квітні, вони подали позов. До цього, коли він надав ОСОБА_13 позов, той здивувався, що виступає в ньому як відповідач, на що він сказав останньому, що це єдиний варіант, виходячи із наявних документів, оскільки в нього реєстрація саме в Дніпропетровському районі, на що ОСОБА_13 погодився. Після цього він подав позовну заяву в суд (позов потрапив до судді ОСОБА_15 ) і на черговій зустрічі надав ОСОБА_13 ухвалу суду про відкриття провадження, на що ОСОБА_13 запитав: «Це наш суддя?», на що він відповів: «Яка різниця, хто суддя», і сказав, що вони там самі розберуться. Вони домовились про наступну зустріч  це була дата, на яку було призначене слухання в справі. Після цього ОСОБА_13 періодично йому дзвонив та уточнював, коли засідання та що там по ним, бо в нього про це запитують власники будівлі. Наскільки він пригадує, розгляд справи переносився, у зв`язку з чим він подав ще одну позовну заяву для того, щоб власники та ОСОБА_13 не нервували. Новий позов був розподілений судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження. Далі вони ще декілька разів зустрічалися та уточнювали нюанси, ОСОБА_13 підписував заяви стосовно визнання позову і брав для підпису заяви про розгляд справи без його участі для підпису у ОСОБА_14 . Також він попередив ОСОБА_13 , що останньому потрібно буде з`явитися в засідання стосовно розгляду цієї справи, оскільки він є відповідачем і попередив, що останньому необхідно визнати позовні вимоги. Він вказав в позові, що ОСОБА_14 вимагає з ОСОБА_13 якісь гроші, точну суму не пам`ятаю, він її вигадав сам. 20 квітня 2016 року, наскільки він пам`ятає, мало відбутися засідання у справі. Вони домовились з ОСОБА_13 зустрітися перед будівлею Дніпропетровського районного суду. Він приїхав трохи раніше, вийшов, зустрів ОСОБА_13 , та повідомив, що суддя затримується і потрібно буде почекати. Той погодився і сказав, що почекає на вулиці. Коли почалася підготовка до засідання, він вийшов на вулицю до ОСОБА_13 та запитав у останнього, чи все йому зрозуміло, що йому потрібно буде визнати позовні вимоги. ОСОБА_13 відповів, що все розуміє. Тоді він провів останнього в 4-й кабінет до секретаря і представив ОСОБА_13 , як відповідача, після чого секретар повела останнього до зали судового засідання. Жаура вийшов після засідання, запитав у нього, чи все добре, на що той відповів, що так. Він також запитав у ОСОБА_13 з приводу грошей, про котрі вони домовлялися. ОСОБА_13 сказав, що уточнить у ОСОБА_14 і при наступній зустрічі, коли отримає рішення суду, то передасть йому суму грошей. 27 квітня 2016 року ОСОБА_13 зателефонував, та сказав що він працює десь в Дніпропетровському районі, готовий під`їхати і отримати рішення суду. Вони з ним зустрілися біля будівлі суду, ОСОБА_13 передав йому 7000 доларів США. Він повернувся в будівлю суду, виніс ОСОБА_13 резолютивну частину рішення суду про задоволення позовних вимог, яку взяв в канцелярії, і сказав ОСОБА_13 , що повне рішення ще не готове. Далі відбулося його затримання. Зазначає, що на час звільнення він не встиг як помічник підготувати всі документи по справам, тому у нього залишилися ще деякі справи, по яким він готував проекти і які він готував до здачі. Через це він після звільнення приходив до суду та займався цими справами. З суддею, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, вони не обговорювали перспективи розгляду справи, лише обговорювали строки розгляду, оскільки ОСОБА_13 наполягав на розгляді справи в найкоротші строки, і він просто цікавився у судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, датою розгляду справи та запитував, щоб скоріше розглянули справу, якщо в нього вийде. Не може пригадати, хто саме готував проект рішення за позовом ОСОБА_14 . Він передавав помічнику судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, в електронному варіанті дані позову для того, щоб швидше підготували рішення. Стверджує, що він не міг впливати на рішення суду. Зазначає, що він опинився у скрутному фінансовому становищі і йому потрібні були гроші, тому він скористався тим, що ОСОБА_13 не розбирається в юриспруденції, просто скориставшись ситуацією. У нього не було ніякої можливості якось вплинути на рішення суду, він вже не перебував з судом в трудових відносинах. Вважає, що його дії кваліфікуються за статтею шахрайство. Якби суд не задовольнив позовні вимоги ОСОБА_14 , то він би сказав, що не вийшло і що нічого не може зробити та став би повертати гроші. Він особисто суддю, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, про задоволення позовних вимог ОСОБА_14 не просив. З суддею, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, дружніх відносин у нього не було. Під час обшуку за місцем його проживання були виявлені грошові кошти: долари та євро, але ці гроші належать його батьку і були вилучені не в тій кімнаті, яку займає він. Гроші, котрі йому передав ОСОБА_13 , були вилучені під час затримання в кабінеті № 4 суду, де проходив обшук. При зустрічі ОСОБА_13 казав, що всі ці гроші належать ОСОБА_14 . Жаура йому також давав документи на інші об`єкти нерухомості але казав, що по першому об`єкту у нього горять строки, а після цього хотів би зайнятися ще іншими об`єктами нерухомості. 
		Попри часткове визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
		Так, потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що обвинуваченого ОСОБА_6 до цих подій не знав і ніяких відносин між ними не було. Його знайомий ОСОБА_14 якось в розмові сказав, що є будівля, котру потрібно узаконити. Всіма засобами, котрими він намагався це зробити, у нього не виходило. Точну дату пригадати не може, йому порадили одну людину. Сказали, що в Дніпровському суді є помічник судді, котрий може допомогти та проконсультувати із вирішенням мого питання. В кінці лютого 2016 року він подзвонив за телефоном, котрий йому надали, і зустрівся на другому поверсі в «Гранд Плазі» на пр. Дмитра Яворницького, м. Дніпро, з ОСОБА_6 , котрий йому роз`яснив, що окрім як через судове рішення, узаконити об`єкт нереально, і запропонував за 10000 доларів США провести судове засідання, де йому нічого не потрібно буде робити, а всі питання вирішуватиме він та суддя. ОСОБА_6 під час зустрічі підтвердив йому, що він є співробітником суду. Оскільки в країні йде боротьба з корупцією, за порадою друзів він звернувся до СБУ. На зустрічах ОСОБА_6 йому пояснював, що для того, щоб все зробити, потрібно принести завдаток десь 5000 доларів США, і тоді почнуться якісь дії. Він вже не пам`ятає всі деталі розмови, але на той момент у нього такої суми не було і він запропонував ОСОБА_6 3000 доларів США, на що той погодився. Він передав гроші ОСОБА_6 в «Гранд Плазі», і почався процес по узаконенню. Деталі вже не пам`ятає: ОСОБА_6 приносив якісь папери на підписи, він повинен був передавати їх ОСОБА_14 , обвинувачений привіз йому ще ухвалу суду, де був чек на сплату судового збору у розмірі, здається, 600 гривень. Було декілька зустрічей, дати яких пригадати не може. Кінцевий результат був в тому, що ОСОБА_6 йому сказав, що десь в середині чи кінці квітня буде судове засідання, перед котрим останній його підготує з приводу того, що йому казати. Він приїхав в Дніпровський суд, на табличці він побачив: «суддя», з зазначенням прізвища судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, зайшов туди. Ще до того вийшло, що він був позивачем у справі, а потім його перевели в відповідача, нібито він за щось винен був якісь гроші і йому потрібно було про це суду брехати. Він запитував у ОСОБА_6 , чому так, а той сказав, що так потрібно. Він зайшов в судове засідання, був присутній суддя, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, якась жінка, велась аудіо- та відеозйомка. Суд почав задавати питання, а він давав відповіді. Потім його попросили вийти і суд видалився в нарадчу кімнату. Після нарадчої кімнати, коли він зайшов до зали, суд оголосив, що у зв`язку з тим, що він винен гроші ОСОБА_14 - його знайомому, суд виніс ухвалу узаконити приміщення за ОСОБА_14 , тому що ОСОБА_14 він не надав якісь послуги на суму 55000 грн. Він вийшов і суддя вийшов за ним, декілька разів перепитав, чи не буде там рейдерського захоплення, на що він відповів, що не буде. ОСОБА_6 йому сказав, що якщо він не заплатить суму, котра залишилась - 7000 доларів США, то не буде цього паперу із суду, котрий підтверджує закріплення права власності за ОСОБА_14 на приміщення. Так склалися обставини, що в нього на той момент не було грошей, і він попросив відстрочку, щоб після травневих свят заплатити, на що ОСОБА_6 заперечив та наполягав на тому, щоб гроші були передані до травневих свят, інакше суддя, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, знищить цю ухвалу і вони не отримають ніяких документів. Точну дату пригадати не може, приблизно 26 квітня 2016 року він зустрівся в кінці «Правди», де знаходиться «ПриватБанк», за податковою в Дніпровському районі, і передав ОСОБА_6 7000 доларів США, на що той обіцяв йому о 3-й годині винести рішення суду. Передані ОСОБА_6 грошові кошти належали особисто йому.
		У якості свідка судом було допитано ОСОБА_10 , який показав, що потерпілий ОСОБА_5 є його знайомим і у них товариські відносини. ОСОБА_5 звернувся до нього з проханням, що якийсь хлопець у того в Дніпропетровському районному суді вимагає гроші для вирішення якогось питання, і ОСОБА_5 попросив його про грошову допомогу. Він цю грошову допомогу у розмірі 3000 доларів США останньому надав для доведення цієї справи, за яку той взявся, до логічного кінця. Подальша доля цих грошей йому не відома. Йому ОСОБА_5 сказав, що за допомогою цих грошей він мав вирішити якесь питання в Дніпропетровському районному суді. Наскільки він пам`ятає, то це було питання про якусь нерухомість, яку потрібно було ввести в експлуатацію, провести з нею якісь дії, і для вирішення цього питання в суді з ОСОБА_5 вимагали гроші, на що той погодився, а останньому ці гроші надав. Він не пам`ятає, за якою адресою знаходилась нерухомість, він був причетний до її будівництва разом з іншими особами більше 10-15 років назад. Він надавав довіреність ОСОБА_5 на представництво його інтересів. ОСОБА_5 не називав йому кінцеву суму на вирішення питання по об`єкту і де він брав інші кошти, йому не відомо. 
		Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_16 показав, що працює старшим оперуповноваженим з ОВС ГВБКОЗ УСБУ в Дніпропетровській області. З учасниками розгляду особисто не знайомий. Перший раз потерпілого він побачив в будівлі СБУ в приймальному холі за адресою вул. Чкалова, б. 23 чи 21, у м. Дніпро, коли той писав заяву про скоєння кримінального правопорушення, і після написання заяви він розмовляв з потерпілим, точну дату пригадати не може. Скоріше за все, його до потерпілого запросив черговий, оскільки при самому написанні заяви він присутній не був. Про зустріч 22 лютого 2016 року в «Гранд плазі» потерпілого з ОСОБА_6 йому відомо тільки зі слів потерпілого. Після того, як потерпілим було написано заяву, було проаналізовано інформацію котра там була написана, був підготовлений рапорт та спрямований у військову прокуратуру. Потерпілий намагався записати першу зустріч з ОСОБА_6 на диктофон, але той запис був не придатний для прослуховування, дуже низька якість, тому фактично такий запис в справі відсутній. 
		Судом досліджено заяву (т. 2 а.с. 11), датовану 23 лютого 2016 року, власноручно написану ОСОБА_5 до ГВБКОЗ УСБУ в Дніпропетровській області, за якою останній заявляє, що один із працівників Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_17 запропонував останньому за 10 000 доларів США допомогти з підготовкою, прискоренням розгляду та позитивним вирішенням справи про визнання права власності на будівлю, яку займає його знайомий ОСОБА_10 . 
		Також, до матеріалів справи долучено надану потерпілим під час допиту на стадії досудового розслідування нотаріально посвідчену копію довіреності від 24 лютого 2016 року (т. 3 а.с. 56), за якою ОСОБА_10 уповноважує ОСОБА_5 представляти його інтереси, в тому числі, в судах. Термін дії довіреності - три роки.
		Згідно протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 154-183), в період з 29 лютого 2016 року по 24 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається особою, за абонентським телефонним номером НОМЕР_1 . В результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що зазначений телефонний номер знаходиться в користуванні ОСОБА_6 . Під час вказаної негласної слідчої (розшукової) дії зафіксоване на звукозапис спілкування ОСОБА_6 з абонентами із телефонними номерами НОМЕР_2 , який позначений як суддя, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, та НОМЕР_3 , який позначений як ОСОБА_5 .
		Зокрема, зафіксовані розмови 04, 09, 11, 14, 21, 23, 24, 25, 28 березня, 12, 15, 18, 21, 22, 25, 26, 27 квітня 2016 року з суддею, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження (вхідні та вихідні дзвінки), під час якої співрозмовники обговорюють різні питання стосовно документів, домовляються про зустрічі
		Також зафіксовані розмови з ОСОБА_5 :
		- 04 березня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 повідомляє, що не встиг підготувати документи і співрозмовники домовляються зв`язатися з середи;
		- 09 березня 2016 року під час яких співрозмовники домовляються зустрітися в той же день на «їхньому» місці, а також безпосередньо перед зустріччю вони обумовлюють точне місце;
		- 21 березня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про те, що всі документи у нього готові і вони домовляються про зустріч наступного дня;
		- 22 березня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 повідомив про зайнятість і вони домовилися про зустріч наступного дня;
		- 23 березня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч «в тому ж» місці;
		- 24 березня 2016 року, під час якої співрозмовники обговорюють залучення певних осіб сторонами в справі. ОСОБА_6 , окрім іншого, повідомляє ОСОБА_5 що о третій годині обговорить ці питання з суддею;
		- 25 березня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч в той же день на «їхньому» місці;
		- 26 березня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зв`язок в понеділок;
		- 28 березня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч наступного дня на «їхньому» місці;
		- 29 березня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 уточнив час та місце зустрічі;
		- 06 квітня 2016 року, під час якої співрозмовники спочатку домовляються про зустріч в цей же день, а потім ОСОБА_6 просить перенести зустріч на наступний день;
		- 07 квітня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч в цей же день;
		- 12 квітня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч в цей же день на «їхньому» місці;
		- 21 квітня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч наступного дня;
		- 21 квітня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 уточнив час та місце зустрічі;
		- 22 квітня 2016 року, під час якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про те, що двадцять шостого вони будуть готові повністю;
		- 25 квітня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 , уточнює, чи потрібна його участь у завтрашньому заході, на що ОСОБА_6 уточнює, що йому потрібно бути о 9 годині в суді і нагадує, щоб той мав при собі усі документи;
		- 26 квітня 2016 року, під час якої ОСОБА_5 перепрошує у ОСОБА_6 за те, що не зміг виконати свої зобов`язання сьогодні та просить перенести їх до десятого, на що ОСОБА_6 відповідає, що це є неприйнятним. Співрозмовники обговорюють ситуацію і ОСОБА_5 обіцяє передзвонити ввечері. Після дзвінка ОСОБА_6 в той же день, ОСОБА_5 заспокоїв останнього та повідомив, що він наступного дня усі питання буде намагатися «закрити»;
		- 27 квітня 2016 року, під час якої співрозмовники домовляються про зустріч біля районної адміністрації або на паркові біля ПриватБанку.
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафіксовано на аудіозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 184). При прослуховуванні в судовому засіданні вказаного аудіозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 10 березня 2016 року (т. 2 а.с. 185-189), 09 березня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 09 березня 2016 року о 14:10 год. в приміщенні кафе на першому поверсі ТРЦ «Grand Plaza», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, б. 67Д, і під час якої ОСОБА_6 роз`яснює ОСОБА_5 , які документи необхідні для подання позову, а також необхідність залучення до справи сторони, яка проживає в Дніпропетровському районі. Також співрозмовники обговорюють можливість сплати належних коштів частинами та валюту, в якій треба передати кошти. При цьому ОСОБА_6 зазначає, що краще в доларах, а кошти зазвичай передають половину після відкриття провадження у справі. 
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 190). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		За протоколом огляду речей та документів (т. 2 а.с. 18-19), 21 березня 2016 року в період часу з 14:07 год. до 14:40 год. слідчим військової прокуратури в присутності двох понятих ОСОБА_18 і ОСОБА_19 та за участі ОСОБА_5 оглянуті грошові кошти у розмірі 3000 доларів США: тридцять купюр номіналом 100 доларів США, які після огляду передані ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_6 . Під час огляду з усіх грошових купюр виготовлені фотокопії, які були засвідчені підписами ОСОБА_5 , понятих та долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 20-27).
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 24 березня 2016 року (т. 2 а.с. 191-194), 23 березня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якого була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 23 березня 2016 року о 17:03 год. в приміщенні кафе на першому поверсі ТРЦ «Grand Plaza», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Дмира Яворницького, б. 67Д, і під час якої ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 документи по можливій стороні у справі, а також співрозмовники обговорюють строки відкриття провадження та остаточного вирішення справи. Також ОСОБА_5 оголошує ОСОБА_6 , що передає останньому три тисячі, після чого передає в руки останньому згорнуті навпіл грошові купюри, а ОСОБА_6 каже, що не буде їх перераховувати.
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 195). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій (аудіо, відеоконтроль особи) від 29 березня 2016 року (т. 2 а.с. 196-202), 25 березня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 25 березня 2016 року о 13:05 год. в приміщенні кафе на першому поверсі ТРЦ «Grand Plaza», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Дмира Яворницького, б. 67Д, і під час якої ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 документи і той роз`яснює ОСОБА_5 , що сьогодні позов буде поданий і в понеділок вони все починають. Співрозмовники домовляються зустрітися в понеділок і ОСОБА_6 роз`яснює ОСОБА_5 , що він передасть йому пакет документів, щоб людина останнього його підписала. Також інформує, що в понеділок вже буде ухвала про відкриття провадження у справі. Негласну слідчу (розшукову) дію було продовжено 29 березня 2016 року о 14:14 год. на тому ж місці, де відбулася зустріч ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_6 передає потерпілому документи, роз`яснює, де і кому потрібно поставити підписи. Також співрозмовники обговорюють можливість винесення рішення у справі в двадцятих числах наступного місяця.
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 203). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		До матеріалів кримінального провадження долучено надані потерпілим слідчому військової прокуратури аркуші паперу з друкованими текстами позовної заяви про стягнення коштів за договором (т. 2 а.с. 33-35), заяви про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 36-39) та рукописної заяви про розгляд цивільної справи без участі позивача (т. 2 а.с. 40), які, за твердженням ОСОБА_5 , йому надавав для підписання у ОСОБА_10 обвинувачений. 
		За змістом позовної заяви, ОСОБА_10 просить стягнути із ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 40000 гривень в рахунок не виконання послуги з виготовлення технічної документації та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.
		Згідно із текстом заявою про уточнення позовних вимог ОСОБА_10 просить визнати за ним право власності на Механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ.Б), огорожу (літ. №1), замощення (літ.І), що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 13 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 204-215), 07 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 07 квітня 2016 року о 15:07 год. в приміщенні кафе на першому поверсі ТРЦ «Grand Plaza», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, б. 67Д, і під час якої ОСОБА_5 просить у ОСОБА_6 ухвалу про відкриття провадження, на що останній обіцяє надати таку ухвалу у понеділок-вівторок. ОСОБА_5 також зазначає, що особи, на котрих він працює, не довіряють, тому просять, що як усе буде готове, тоді він і привезе «сім», а до того часу гроші будуть в сейфі. Співрозмовники домовляються про наступну зустріч у вівторок. Негласну слідчу (розшукову) дію було продовжено 12 квітня 2016 року о 17:11 год. на тому ж місці, де відбулася зустріч ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_6 передав в руки ОСОБА_5 документ на паперовому аркуші формату А-4 з текстом на гербовому бланку, підписом та відбитками синього кольору круглої гербової та прямокутної печаток. Співрозмовники обговорюють необхідність подання позову саме до ОСОБА_5 а також подальше провадження, адресу об`єкта. ОСОБА_6 запевняє ОСОБА_5 , що рішення буде 21 числа, а також роз`яснює строк вступу рішення в законну силу. Співрозмовники домовляються зв`язатися телефоном у понеділок-вівторок. 
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, який долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 216). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		До матеріалів кримінального провадження долучено надану потерпілим під час допиту на стадії досудового розслідування копію ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором (т. 3 а.с. 58). 
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 23 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 217-221), 22 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 22 квітня 2016 року о 12:07 год. в приміщенні кафе на першому поверсі ТРЦ «Grand Plaza», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, б. 67Д, і під час якої ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 документи та роз`яснює процедуру об`єднання двох цивільних справ, а також, що винесення рішення переноситься у зв`язку з проведенням в суді слідчих дій та вказує, які з документів необхідно написати та підписати ОСОБА_5 , а які - особі, котру співрозмовники ідентифікують, як «Львович». ОСОБА_5 на місці заповнює необхідну заяву та передає її ОСОБА_6 .
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 222). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 223-226), 26 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 26 квітня 2016 року о 08:59 год. біля входу до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 7, і під час якої ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 необхідні для справи документи, які останній заніс до будівлі суду, після чого ОСОБА_6 завів ОСОБА_5 до будівлі суду, де той писав та підписував документи, пов`язані з розглядом справи, після чого ОСОБА_6 інструктує ОСОБА_5 щодо поведінки та пояснень під час судового розгляду.
		У відповідності до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій (аудіо, відеоконтроль місця) від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 227-230), 26 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль службового кабінету №12 судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, під час якого було зафіксовано на відеозвукозапис судове засідання за участі ОСОБА_5 26 квітня 2016 року з 09:48 год. До 10:10 год.
		За протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій (аудіо, відеоконтроль особи) від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 231-233), 26 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 26 квітня 2016 року о 08:59 год. у приміщенні та біля будівлі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 7, і під час якої ОСОБА_5 в приміщенні суду розписується, що отримав копію вступної та резолютивної частини судового рішення, після чого разом з ОСОБА_6 вийшов на вулицю, після чого ОСОБА_5 каже ОСОБА_6 , що не може розрахуватися зараз і пояснює, що спробує це питання «вирішити», для чого їм треба буде зв`язатися телефоном після третьої години.
		Перебіг вказаних негласних слідчих (розшукових) дій було зафільмовано на відеозаписи, носій з якими долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 237). При перегляді в судовому засіданні вказаних відеозаписів встановлена відповідність зафіксованих на них фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідних протоколах.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль місця) від 15 травня 2016 року (т. 2 а.с. 238-245), в період з 14 березня 2016 року по 24 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль службового кабінету № 12 судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, під час якого було зафіксовано на відеозвукозапис зустрічі та спілкування ОСОБА_6 з суддею, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, 25 березня 2016 року та 12 квітня 2016 року, під час яких співрозмовники обговорюють подання до суду документів щодо переоформлення будівлі та відкриття провадження у справі, а також об`єднання проваджень. Також на відеозвукозапис було зафіксовано розгляд суддею 26 квітня 2016 року цивільної справи, стороною в якій був ОСОБА_5 і за результатам розгляду якої було проголошено рішення про визнання за ОСОБА_10 права власності на механічно-збиральний цех, вбиральню, огорожу і замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 246). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		За протоколом огляду речей та документів (т. 2 а.с. 45-46), 27 квітня 2016 року слідчим військової прокуратури в присутності двох понятих ОСОБА_20 і ОСОБА_21 та за участі ОСОБА_5 оглянуті грошові кошти у розмірі 7000 доларів США: сімдесят купюр номіналом 100 доларів США, які після огляду передані ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_6 . Під час огляду з усіх грошових купюр виготовлені фотокопії, які були засвідчені підписами ОСОБА_5 , понятих та долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 47-64).
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль особи) від 28 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 234-236), 27 квітня 2016 року проведені негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_6 , під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 27 квітня 2016 року о 13:34 год. біля входу до будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , і під час якої ОСОБА_6 передає ОСОБА_5 вступну та резолютивну частини судового рішення про визнання права власності та роз`яснює, що дві копії повного тексту рішення будуть пізніше, в свою чергу ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 якісь речі. ОСОБА_5 з`ясовує, чи можливо отримати копії повного текст рішення сьогодні, після чого ОСОБА_6 іде до суду.
		Перебіг вказаної негласної слідчої (розшукової) дії було зафільмовано на відеозапис, носій з яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 237). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені у відповідному протоколі.
		До матеріалів кримінального провадження долучено надану потерпілим під час допиту на стадії досудового розслідування копію вступної та резолютивної частин рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (головуючий - суддя, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, справа № 175/1501/16-ц, провадження № 2/175/599/16) від 25 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання права власності (т. 3 а.с. 57). Вказаним рішенням за ОСОБА_10 визнане право власності на механічно-збиральний цех, вбиральню, огорожу і замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 . 
		Ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 65-68) надано дозвіл на проведення слідчим слідчої групи та прокурором обшуку у службовому кабінеті №4 адміністративної будівлі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд.7.
		З протоколу обшуку (т. 2 а.с. 69-75) вбачається, що 27 квітня 2016 року в період часу з 15:40 год. до 18:05 год. слідчим військової прокуратури ОСОБА_22 в присутності спеціалістів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та за участі судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ОСОБА_6 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук у службовому кабінеті № 4 адміністративної будівлі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 7. В ході обшуку службового кабінету № 4 виявлено та вилучено: системний блок від комп`ютера, який знаходився під столом, який розміщений відразу справа від вікна службового кабінету № 4; ухвала від 19 квітня 2016 року про відкриття провадження у справі № 175/1501/16, провадження № 2/1751599/16, на якій біля тексту печатного з ініціалами та прізвищем судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, мається підпис, під вказану ухвалу скріпкою канцелярською прикріплено аркуші паперу формату А4 у кількості 17 штук; системний блок від комп`ютера, який знаходився ліворуч під столом, який розміщений паралельно столу, який знаходився на відстані 1 м від вікна службового кабінету № 4; флеш-накопичувач марки «Kingston DTSE 9 16GB», який знаходився в системному блоці комп`ютера; флеш накопичувач марки «Kingston DT101 G2 8GB», який знаходився на робочому столі; аркуші паперу, які скріплені скріпкою канцелярською у кількості 21 аркуш. На верхньому аркуші мається напис: «Заява про уточнення позивних вимог», поруч з вказаним написом мається печатка Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, вх. № 6069 від 25 квітня 2016 року; папка канцелярська з написом «справа 2-175/1501/16ц, пр. 2-175/599/16, ОСОБА_10 до ОСОБА_5 , про стягнення коштів за договором, почата 14 квітня 2016 року», у вказаній папці мається 28 аркушів та 2 диски CD-R; чотири записники, які знаходились на робочому столі службового кабінету № 4. В ході проведення обшуку у службовому кабінеті № 4 на підставі ч. 5 ст. 236 КПК України було проведено особистий обшук ОСОБА_6 , під час якого було виявлено та вилучено: аркуш паперу формату А4 з рукописними написами; мобільний телефон Iphone 5 з imeі: НОМЕР_4 , який знаходився в чохлі марки «Меlkсо»; три пластикові дисконтні карти; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 ; предмети схожі на купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 70 (сімдесяти) штук, які знаходились в кишенях штанів та піджаку із серіями та номерами. За результатами обшуку вилучені предмети поміщено до поліетиленових пакетів та опечатано підписами понятих і учасників.
		Перебіг обшуку було зафільмовано на відеозапис, технічний носій із яким долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 76). При перегляді в судовому засіданні вказаного відеозапису встановлена відповідність зафіксованих на ньому фактичних обставин тим, які були зазначені слідчим в протоколі обшуку.
		Ухвалою слідчого судді від 29 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 134) на грошові кошти, речі і документи, вилучені під час обшуку в службовому кабінеті № 4 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а також під час особистого обшуку ОСОБА_6 , накладено арешт.
		Допитані судом у якості свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 підтвердили сам факт, перебіг і результати проведених за їх участі в якості понятих 27 квітня 2016 року слідчих дій, а саме: огляду, виготовлення копій та передачі потерпілому грошових коштів в сумі 7000 доларів США, а також подальшого обшуку, під час якого у ОСОБА_6 були виявлені та вилучені ці ж грошові кошти. 
		Відповідно до протоколу огляду речей та документів (т. 3 а.с. 80-81), 17 травня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуто вилучені під час обшуку мобільний телефон iPhone 5s із imei: НОМЕР_4 , посвідчення водія, банківська та дисконтні картки. Всі речі, окрім посвідчення водія повторно опечатані. Посвідчення водія повернуте ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 79)
		Згідно протоколу огляду речей та документів (т. 3 а.с. 82-84), 17 травня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуто вилучену під час обшуку цивільну справу № 2-175/1501/16ц, провадження № 2/175/599/16, та заява про уточнення позивних вимог з додатками (вх. 6069 від 25 квітня 2016 року). Під час огляду з усіх документів були виготовлені фотокопії, долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 85-137). 
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 138-139), оглянуті цивільна справа та заява про уточнення позовних вимог з додатками визнані речовими доказами, та передані на відповідальне зберігання до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (т. 4 а.с. 40-41).
		Згідно протоколу огляду речей та документів (т. 3 а.с. 170-171), 21 травня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуто вилучені під час вищевказаного обшуку ухвалу від 19 квітня 2016 року про відкриття провадження у справі № 175/1501/16, провадження № 2/1751599/16, на якій біля тексту печатного з ініціалами та прізвищем судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, мається підпис, під вказану ухвалу скріпкою канцелярською прикріплено аркуші паперу формату А4 у кількості 17 штук. Під час огляду з усіх документів були виготовлені фотокопії, які долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 172-178)
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 189-191) вказані документи визнані речовими доказами. 
		Відповідно до протоколів огляду речей та документів (т. 3 а.с. 150-151), 21 липня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуто два флеш накопичувачі, вилучені під час проведення 27 квітня 2016 року обшуку службового кабінету №4 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. На флеш накопичувачі «Kingston DT101 G2 8GB» файли, що мають відношення до цього кримінального провадження, не виявлені. На флеш накопичувачі «Kingston DTSE 9 16GB», виявлено два файли, створені 27 квітня 2016 року, а саме: тексти рішеннь суду, датовані 15 і 26 квітня 2016 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання прав власності. Текст зазначених документів роздруковано та долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 152-158).
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 159-161), обидва оглянуті два флеш накопичувачі визнано речовим доказом. 
		Ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 88-91) надано дозвіл на проведення слідчим слідчої групи та прокурором обшуку у службовому кабінеті №12 адміністративної будівлі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд.7.
		З протоколу обшуку (т. 2 а.с. 92-96) вбачається, що 27 квітня 2016 року в період часу з 18:42 год. до 19:28 год. слідчим військової прокуратури ОСОБА_31 в присутності понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_26 та за участі судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук у службовому кабінеті №12 адміністративної будівлі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд.7. під час обшуку виявлено та вилучено: ухвала про відкриття провадження від 19 квітня 2016 року по справі № 175/1501/16; аркуш з написами: «позовну заяву с додатками та ухвалу суду отримав ОСОБА_5 21.04.2016 р.»; повідомлення про дату та час розгляду цивільної справи № 2-175/1501/16-ц. За результатами обшуку вилучені предмети поміщено до поліетиленових пакетів та опечатано підписами понятих і учасників.
		Ухвалою слідчого судді від 29 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 134) на документи, вилучені під час обшуку в службовому кабінеті № 12 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області накладено арешт.
		Відповідно до протоколу огляду речей та документів (т. 3 а.с. 162-163), 21 липня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуто вилучені під час вказаного обшуку ухвалу суду від 19 квітня 2016 року по справі № 2-175/1501/16ц, супровідний лист до неї і аркуш формату А4 з рукописними написами нанесеними ручкою синього кольору, повідомлення про дату та час розгляду справи. Під час огляду з документів виготовлені фотокопії, які долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 164-166). 
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 167-169) вказані документи визнані речовими доказами. 
		Ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 77-80) надано дозвіл на проведення слідчим слідчої групи та прокурором обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
		За протоколу обшуку (т. 2 а.с. 81-87), 27 квітня 2016 року в період часу з 14:30 год. до 17:45 год. прокурором військової прокуратури ОСОБА_33 в присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: справи № 2-175/2649/15-ц, № 2-1752967/15, № 2-о/175/2965/15-ц, № 2-175/787/15-ц, № 2-175/749/15-ц, № 2-175/655/15-ц, № 2-175/3776/15-ц,; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; реєстр відправлених листів; постанова Дніпропетровського районного суду міста Дніпропетровськ від 04 червня 2012; трудова книжка ОСОБА_6 ; копія договору купівлі-продажу 1/3 частини комплексу від 12 грудня 2009 року, справи ФОП « ОСОБА_36 »; матеріали про арешт майна за кримінальним провадженням № 12014040440001468 від 21 червня 2014 року; матеріали клопотання про арешт майна за провадженнями 1-кс/175/517/15, 1-кс/175/513/15, 1-кс/175/514/15, 1-кс/175/516/15, 1-кс/175/418/15; лист начальнику ВДВС від 23 жовтня 2015 року № 19701/3; заява про внесення виправлень до виконавчого документа від 03 жовтня 2015 року; подання про зміну чи встановлення способу і порядку винесення судових рішень від 22 червня 2015 року № 02ш/12503; заява про видачу двох дублікатів замість двох втрачених оригіналів виконавчих листів справа № 2-3013/10; лист начальнику Дніпропетровського районного управління юстиції реєстраційної служби від 14 квітня 2015 року, № 1771/03-10; матеріали клопотання про зняття арешту з майна; заяви ОСОБА_37 , ОСОБА_38 ; заперечення на ухвалу суду Дніпропетровського району; рішення про порушення провадження у справі про банкрутство Господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 15 року; два системні блоки; 39 купюр номіналом 100 (сто) доларів США; 53 (п`ятдесят три) купюри номіналом 100 Євро; 8 купюр номіналом 50 Євро; купюра номіналом 5 Євро, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення ОСОБА_6 . За результатами обшуку вилучені предмети поміщено до поліетиленових пакетів та опечатано підписами понятих і учасників.
		Ухвалою слідчого судді від 29 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 140) на грошові кошти, речі і документи, вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 , накладено арешт.
		Судові документи, вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 , повернуті до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (т. 4 а.с. 46)
		Вилучені під час вказаного обшуку: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , посвідчення консультанта Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_6 оглянуті слідчим 17 травня 2016 року згідно відповідного протоколу огляду (т. 3 а.с. 73-74). Під час огляду з документів були виготовлені фотокопії, які долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 75-78). Після проведення огляду паспорт повернуто ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 79).
		Відповідно до протоколу огляду речей та документів (т. 3 а.с. 140-141), 22 червня 2016 року слідчим військової прокуратури за участі спеціаліста оглянуто чотири системні блоки ПЕОМ, вилучені під час проведення обшуків 27 квітня 2018 року. За результатами огляду системного блоку комп`ютера, який знаходився ліворуч під столом, який був розміщений паралельно робочого столу навпроти вікна, і був вилучений в ході обшуку службового кабінету № 4 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області і на передній панелі якого нанесено маркування «Logic Power», було виявлено на жорстких дисках три документа: рішення суду у цивільній справі № 2-175/1501/16ц від 15 квітня 2016 року, супровідний лист суду до ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на ухвалу суду про відкриття провадження у цивільній справі № 2-175/1501/16ц з повідомленням дати слухання, вступна та резолютивна частина рішення суду у цивільній справі № 2-175/1501/16ц. Текст зазначених документів роздруковано та долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 142-147). На інших системних блоках (одному, вилученому під обшуку службового кабінету суду та двох, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ) відомості, що мають значення для кримінального провадження не виявлені.
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 148-149), оглянутий системний блок ПЕОМ чорного кольору, на передній панелі якого нанесено маркування «Logic Power», який вилучено під час проведення обшуку службового кабінету № 4 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, визнано речовим доказом. 
		За висновком техніко-криміналістичної експертизи № 48 від 19 липня 2016 року (т. 3 а.с. 203-212): 
		- грошові кошти, вилучені 27 квітня 2018 року в ході проведення обшуку службового кабінету №4 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 7, а саме 25 купюр номіналом 100 доларів США та 45 купюр номіналом 100 доларів США виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків США і відповідають грошовим знакам США, що знаходяться в офіційному обігу;
		- грошові кошти, вилучені 27 квітня 2018 року в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , а саме 39 купюр номіналом 100 доларів США виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків США і відповідають грошовим знакам США, що знаходяться в офіційному обігу;
		- грошові кошти, вилучені 27 квітня 2018 року в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , а саме 53 купюри номіналом 100 Євро, 8 купюр номіналом 50 Євро, 1 купюра номіналом 5 Євро, виготовлена підприємством, що здійснює випуск грошових знаків Європейського Союзу і відповідає грошовим знакам Європейського Союзу, що знаходяться в офіційному обігу.
		Постановою слідчого від 21 липня 2016 року (т. 3 а.с. 215-219) всі вилучені під час обшуків в межах цього кримінального провадження грошові кошти (долари США та Євро) визнані речовими доказами та досліджені судом в судовому засіданні.
		За відомостями, розміщеними на офіційному веб-сайті Національного Банку України (т. 3 а.с. 230-232), офіційний курс гривні до долара США становив:
		- станом на 22 лютого 2016 року  2685,5762 грн. за 100 доларів США;
		- станом на 23 березня 2016 року  2610,2487 грн. за 100 доларів США;
		- станом на 27 квітня 2016 року  2530,1814 грн. за 100 доларів США;
		Також, в судовому засіданні у якості свідка за клопотанням сторони захисту був допитаний батько обвинуваченого ОСОБА_39 , який показав, що його син раніше працював помічником судді в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, але звільнився в січні 2016 року. Син проживає разом з ним та його дружиною в їх двокімнатній квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , і займає окрему кімнату - спальню. В цій квартирі ІНФОРМАЦІЯ_2 за його участі проводився обшук, під час якого були вилучені грошові кошти  5605 Євро і 3900 доларів. Ці кошти він видав сам на прохання співробітників військової прокуратури і вони належать особисто йому  він їх раніше тримав на рахунках, але забрав з банків через нестабільні часи, і зберігав вдома. Ці кошти він отримав частково від зайняття підприємницькою діяльністю, а частково  від продажу земельної ділянки. Щодо обставин самої справи йому нічого не відомо.
		Допитана в судовому засіданні у якості свідка захисту ОСОБА_40 , пояснила що є матір`ю обвинуваченого. Син мешкає в одній квартирі разом з нею і її чоловіком, займає окрему кімнату. Коли прийшли з обшуком, спочатку проводили обшук в кімнаті сина. Коли там грошей не виявили, особа, яка проводила обшук, запитала, чи є в них якісь гроші. Чоловік сказав, що в них є їхні заощадження: вони продали велику земельну ділянку, отримують пенсію, дохід від підприємницької діяльності. Всі ці кошти були на депозиті, але коли почалися неспокійні часи, вони гроші забрали і зберігали вдома. Після того, як чоловік на прохання видав ці гроші, їх забрали.
		Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Надаючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, суд також враховує що переважна частина з них була отримана в результаті негласних слідчих (розшукових) дій.
		ЄСПЛ при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).
		Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Для доведення допустимості результатів НСРД стороні захисту були відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою проведення НСРД.
		Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, згідно до ч.2 ст. 36 КПК України, прокурор має повний доступ до матеріалів та інших відомостей, що стосується досудового розслідування.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 290 КПК України було надано всі матеріали, у тому числі, які мали гриф секретності.
		Прокурором було скеровано листа до Апеляційного суду Полтавської області з метою витребування ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії: аудіо-, відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
		В матеріалах провадження (т. 5 а.с. 196) наявна відповідь апеляційного суду, де зазначено, що 29 лютого 2016 року слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області за клопотанням військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відеоконтроль особи, візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 терміном на 2 місяці з моменту надання дозволу, а 14 березня 2016 року надано дозвіл на проведення таких же НСРД на такий же термін відносно судді, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження.
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД та в листі наявні всі дані що стосується дозволу на проведення НСРД, строку проведення вказаних дій та зазначені особи стосовно яких провадяться зазначені дії, що надавало можливість стороні захисту мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів та сторона захисту мала можливість перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно слідчих (розшукових дій), оскільки всі дані ухвал було відкрито у відповідності до вимог ст. 290 КПК.
		Сукупність наведених обставин дає підстави суду для висновку щодо допустимості в якості доказів відомостей, отриманих в результаті НСРД, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року (провадження № 51-6190км18).
		В рішенні ЄСПЛ у справі «Тейсейра де Кастро проти Португалії» зазначено про те, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотичними засобами. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція), застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ: від найпростіших до найбільш заплутаних. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку поліції. Відповідно до цього ж рішення в разі, якщо злочин вчинено значною мірою в результаті дій працівників поліції, які певним чином спровокували кримінальну діяльність, і вона за інших обставин могла й не відбутися, така ситуація однозначно впливає на об`єктивність розгляду справи в суді.
		ЄСПЛ у справі «Романаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів та порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими.
		Оцінюючи можливість підбурювання (спонукання) ОСОБА_6 до одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, суд враховує, що сукупність досліджених судом доказів доводить, що намір на вчинення злочину сформувався у обвинуваченого без стороннього впливу і останній свідомо бажав отримати неправомірну вигоду, активно вчинив всі дії, спрямовані на її отримання, в тому числі активно ініціативно протягом значного проміжку часу обговорював з потерпілим дії, необхідні для її надання, а після настання раніше обумовленого строку її надання, наполягав на фактичному її наданні.
		Ретельним дослідженням судом доказів не встановлено фактів впливу з боку працівників правоохоронних органів або осіб, які діють за їх вказівками, на ОСОБА_6 , схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		Суд також враховує, що стороною захисту до допиту було заявлено свідка ОСОБА_41 . Однак сторона захисту явку вказаного свідка до суду не забезпечила, хоча суд на виконання вимог ч. 6 ст. 22 КПК України створював стороні захисту необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав.
		Надаючи оцінку запереченням сторони захисту про те, що за рапортом ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 6) перша розмова ОСОБА_6 і ОСОБА_5 була зафіксована на диктофон, однак такий запис до матеріалів кримінального провадження долучений не був, суд враховує, що ОСОБА_16 під час допиту підтвердив існування такого запису, але послався на його вкрай низьку якість.
		Суд виходить з того, що не долучення до справи доказу, який не міг би бути визнаний судом допустимим з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, та приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, оскільки фіксування здійснювалося ОСОБА_5 цілеспрямовано, без наявності необхідних повноважень, за відсутності відповідного попереднього дозволу суду, не впливає на справедливість судового розгляду в цілому.
		Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані в передбачений законом спосіб, зафіксовані в належній процесуальній формі, в цілому узгоджуються між собою. Незначні відмінності в показах потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_10 висновків суду не спростовують, оскільки такі відмінності не стосуються фактичних обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Надаючи оцінку сукупності досліджених доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд виходить з того, що сам ОСОБА_6 визнає факт отримання ним від ОСОБА_5 грошових коштів 27 квітня 2016 року у розмірі 7000 доларів США і така обставина повністю доведена:
		-відповідними показами потерпілого ОСОБА_5 ;
		-протоколом огляду речей та документів (т. 2 а.с. 45-46) з додатками, за яким 27 квітня 2016 року слідчим військової прокуратури оглянуті грошові кошти у розмірі 7000 доларів США, які після огляду передані ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_6 ;
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 234-236) з додатками, за яким зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 27 квітня 2016 року під час якої ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 якісь речі;
		-протоколу обшуку (т. 2 а.с. 69-75) з додатками, за яким після зустрічі із ОСОБА_5 під час особистого обшуку ОСОБА_6 27 квітня 2016 року у нього при собі було виявлено та вилучено 7000 доларів США, серії і номера яких повністю відповідають серіям і номерам купюр, які були надані перед цим ОСОБА_5 за протоколом огляду речей і документів;
		-показами допитаних судом у якості свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , які підтвердили обставини огляду і надання ОСОБА_5 7000 доларів США, та їх подальшого вилучення під час обшуку у ОСОБА_6 . 
		В той же час ОСОБА_6 стверджує, що під час перших зустрічей ОСОБА_5 надав йому не 3000 доларів США, а близько 3000 грн.
		Зазначені твердження ОСОБА_6 спростовуються:
		-показами потерпілого ОСОБА_5 про те, що він надав ОСОБА_6 саме 3000 доларів США;
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10 березня 2016 року (т. 2 а.с. 185-189) з додатками, за яким була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 09 березня 2016 року під час якої ОСОБА_6 зазначив, що оплату краще надати в доларах, а кошти зазвичай передають половину обумовленої суми після відкриття провадження у справі; 
		-протоколом огляду речей та документів (т. 2 а.с. 18-19) з додатками, за яким 21 березня 2016 року оглянуті та передані ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_6 3000 доларів США;
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій від 24 березня 2016 року (т. 2 а.с. 191-194) з додатками, під час якої була зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 23 березня 2016 року під час якої ОСОБА_5 оголошує ОСОБА_6 , що передає останньому три тисячі, після чого передає в руки останньому звернуті навпіл грошові купюри, а ОСОБА_6 каже, що не буде їх перераховувати;
		-показами ОСОБА_6 про те, що він домовився із ОСОБА_5 про отримання від останнього 10000 доларів США;
		-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 234-236) з додатками, за яким зафіксована на відеозвукозапис зустріч та спілкування ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 27 квітня 2016 року і під час якої ОСОБА_6 після отримання від ОСОБА_5 7000 доларів США не висловив будь-яких заперечень щодо недостатності наданої суми, хоча, за протоколом та відеозаписом проведення його особистого обшуку (т. 2 а.с. 69-75) він отримані грошові кошти перерахував, оскільки розділив їх на дві частини, котрі розмістив в різних кишенях, і після цього до ОСОБА_5 з приводу меншої суми грошових коштів не дзвонив, хоча в той день раніше згідно протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 154-183) телефоном із ОСОБА_5 спілкувався;
		Сукупність наведених доказів, які повністю узгоджуються, поза всяким розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_6 23 березня 2016 року отримав від ОСОБА_5 саме 3000 доларів США, у зв`язку з чим відповідні показання обвинуваченого в цій частині судом відхиляються як недостовірні.
		Той факт, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти для себе, окрім відповідних тверджень самого обвинуваченого, узгоджується з тим, що досліджені докази не доводять передачу останнім всіх або частини отриманих грошових коштів іншим особам, хоча він для цього мав достатньо часу. 
		Також, ОСОБА_6 стверджує, що отримав грошові кошти від ОСОБА_5 не за вплив на прийняття рішення суддею у цивільній справі, а фактично ошукав потерпілого, обмежившись складенням та поданням позову до суду і не маючи наміру вчиняти будь-які подальші дії, розраховуючи на те, що суд на підставі закону задовольнить поданий позов, оскільки у нього не було ніякої можливості якось вплинути на рішення суду.
		Надаючи оцінку таким твердженням обвинуваченого, суд виходить з того, що оцінені в сукупності протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 154-183) та протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо, відеоконтроль місця) від 15 травня 2016 року (т. 2 а.с. 238-245), під час яких фіксувалося спілкування ОСОБА_6 з суддею, матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження, поза всяким розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_6 не обмежився складенням та поданням позову до суду і пасивним спостеріганням за його подальшим розглядом, а вчиняв активні дії, спрямовані на здійснення впливу на головуючого у відповідній цивільній справі з метою досягнення як кінцевого позитивного результату, так і стислих строків вирішення такого позову.
		Надаючи кримінально правову оцінку діянням ОСОБА_6 суд враховує, що останній заперечує правильність кваліфікації його дій, посилаючись на відсутність у нього реальної можливості впливу на прийняття суддею рішення. 
		Суд виходить з того, що суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, в тому числі, але не виключно, й службова. Вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, може бути обумовлений не лише службовим становищем чи наданими їй службовими повноваженнями, а дружніми, родинними, довірчими стосунками тощо.
		З сукупності досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_6 мав з суддею, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, довірливі стосунки і близько спілкувався з останнім, тобто існували певні чинники, за яких ОСОБА_6 міг розраховувати на те, що такі довірливі стосунки можуть забезпечити можливість здійснення ним впливу на прийняття таким суддею рішення у справі. 
		З огляду на викладене, відповідні заперечення ОСОБА_6 судом відхиляються. 
		Таким чином, вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		Окрім цього, за викладом в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення певним суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з зазначенням його прізвища й ініціалів, а також здійснив вплив на цього суддю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її провину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Частиною 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Оскільки, відповідно до матеріалів кримінального провадження, зазначеному в обвинувальному акті судді у межах цього кримінального провадження обвинувачення не висувалося і справа у суді відносно нього не розглядалася, а матеріали відносно нього на стадії досудового розслідування були виділені в окреме провадження, у суду відсутні підстави для зазначення у вироку його повних даних. 
		На підставі викладеного, в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним відповідні відомості замінені на «суддя, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження».
		Суд, з цих же підстав, утримується від будь-якої оцінки дій та процесуальних рішень судді, матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження, зокрема і щодо того, чи було останнім в цивільній справі прийняте рішення про визнання права власності під впливом ОСОБА_6 , оскільки це виходить за межі судового розгляду в цій справі, вплив є односторонню дією і саме по собі здійснення обвинуваченим дій, спрямованих на вплив, не доводить ані того, що вказане рішення приймалися внаслідок такого впливу, ані того, що рішення було прийняте не дивлячись на відповідні дії обвинуваченого. На підставі викладеного, суд робить наголос на тому, що висновки суду відносно ОСОБА_6 (виключно щодо якого суд і робив такі висновки) не є встановленням вчинення будь-яких діянь, що містять ознаки злочину, іншими особами. 
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним закінченим корупційним злочином середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактично спричинених як потерпілому, так і авторитету правосуддя наслідків, розмір грошових коштів, які були предметом злочинних посягань, відомості про особу обвинуваченого. 
		ОСОБА_6 станом на час вчинення злочину не мав судимості (т. 4 а.с. 36), на час розгляду справи в суді офіційно працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 4 а.с. 38), за попереднім місцем роботи характеризується посередньо (т. 4 а.с. 17), є військовозобов`язаним (т. 4 а.с. 35). 
		Обставини, що як пом`якшують, та і обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені, і на такі обставини учасники судового розгляду не посилаються.
		При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення більш суворого виду покарання у виді позбавлення волі не встановлені, саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		Оцінюючи доводи прокурора в судових дебатах щодо необхідності призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади, суд виходить з того, що таке додаткове покарання не передбачене санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, отже суд керується приписами ч. 2 ст. 55 КК України, за якими позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Як встановлено судом, вчинення ОСОБА_6 злочину не було пов`язане з обійманням ним певної посади або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, оскільки на час вчинення злочину він не був співробітником суду, отже визначені законом підстави для призначення такого виду додаткового покарання відсутні. 
		Суд також враховує, що ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 27 квітня 2016 року (т. 2 а.с. 97-99), а ухвалою слідчого судді від 29 квітня 2016 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (т. 2 а.с. 149). При цьому, матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо того, коли саме ОСОБА_6 було звільнено з-під варти. Відсутність таких відомостей перешкоджає суду на цій стадії здійснити зарахування певного строку попереднього ув`язнення в строк покарання в порядку ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII), що не є перешкодою для вирішення цього питання в порядку виконання вироку суду. 
		На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Вирішуючи питання про подальшу долю речових доказів, а саме: грошових коштів, вилучених під час особистого обшуку у ОСОБА_6 та під час обшуку за місцем проживання останнього, суд виходить з наступного.
		7000доларів США,вилучених підчас особистогообшуку ОСОБА_6 ,були предметомзлочину,отже містятьознаки майна,до якогозгідно п.3ст.1ст.96-2КК застосовуєтьсяспеціальна конфіскація.Разом зтим,за приписамич.5ст.96-2КК України, спеціальнаконфіскація незастосовується догрошей,цінностей таіншого майна,зазначених уцій статті,які згідноіз закономпідлягають поверненнювласнику (законномуволодільцю)або призначенідля відшкодуванняшкоди,завданої злочином. Оскільки такі грошові кошти надавалися ОСОБА_5 саме для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та вибули з його володіння внаслідок вчинення злочину, такі грошові кошти на підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають поверненню власнику - ОСОБА_5 .
		Щодо вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 5605 Євро і 3900 доларів США, то батько останнього ОСОБА_42 , який проживав в тому ж приміщенні, під час допиту стверджував, що зазначені грошові кошти належать йому. Такі ж відомості під час допиту підтвердила ОСОБА_40 та сам ОСОБА_6 .
		Окрім цього, ОСОБА_43 надані документи, на підтвердження джерела отримання ним грошових коштів, а саме: копія договору купівлі  продажу земельної ділянки (т. 5 а.с. 92), копія довідки про доходи (т. 5 а.с. 93), копія довідки щодо зареєстрованого доходу як ФОП (т. 5 а.с. 94), копія довідки щодо утримання грошових коштів на депозитному рахунку в банківських установах (т. 5 а.с. 95, 96), які в сукупності доводять законність джерела отримання таких коштів.
		Стороною обвинувачення не доведено, що зазначені грошові кошти:
		1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
		2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
		3) були предметом злочину;
		4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину.
		Також у суду в межах висунутого ОСОБА_6 обвинувачення відсутні підстави для висновку про те, що такі грошові кошти є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		Оскільки зазначені грошові кошти не є передбаченим ч. 1 ст. 96-2 КК України майном, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація, та фактично не є речовими доказами в цьому кримінальному провадженні в розумінні ч. 1 ст. 98 КК України, такі грошові кошти підлягають поверненню власнику  ОСОБА_44 .
		Суд також враховує, що речовими доказами по цьому провадженню, окрім іншого, є цивільна справа № 2-175/1501/16ц, провадження № 2/175/599/16, та заява про уточнення позивних вимог з додатками (вх. 6069 від 25 квітня 2016 року), передані на відповідальнне зберігання до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а також системний блок ПЕОМ чорного кольору, на передній панелі якого нанесено маркування «Logic Power», флеш накопичувачі «Kingston DT101 G2 8GB» і «Kingston DTSE 9 16GB», ухвалу суду від 19 квітня 2016 року по справі № 2-175/1501/16ц, супровідний лист до неї, аркуш формату А4 з рукописними написами нанесеними ручкою синього кольору, ухвалу від 19 квітня 2016 року про відкриття провадження у справі № 175/1501/16, провадження № 2/1751599/16, з додатками на 17 аркушах, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.
		Однак, постанови слідчого військової прокуратури, якими перелічені речі та документи були визнані речовими доказами, постановою прокурора від 22 липня 2016 року (т. 3 а.с. 220-225) разом з іншими матеріалами були виділені в окреме кримінальне провадження за фактом вчинення суддею місцевого загального суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. Суд не має відомостей щодо результатів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні (такі відомості у справі відсутні і прокурор, який підтримує обвинувачення в суді, такими відомостями не володіє). Оскільки зазначені речові докази можуть бути використані як доказ у іншому кримінальному провадженні і мають в ньому відповідний процесуальний статус, на цей час вирішення питання щодо подальшої долі вказаних речових доказів є передчасним, що не є перешкодою для вирішення цього питання в порядку виконання вироку суду. 
		У межах кримінального провадження судом до розгляду було прийнято цивільний позов, за яким ОСОБА_5 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 54-55), просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 265000 гривень, та моральну шкоду у розмірі 132500 гривень.
		ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.
		ОСОБА_6 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає недоведеним факт отримання ним від ОСОБА_5 інших грошових коштів, окрім 7000 доларів США, а шкода в цій частині може бути повністю відшкодована поверненням цих грошових коштів потерпілому. Сам факт спричинення ОСОБА_5 будь-яких моральних страждань вважає недоведеним та надуманим. 
		В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт спричинення ОСОБА_5 майнової шкоди, внаслідок вибуття з його володіння в результаті вчинення злочину 10000 доларів США. При цьому, завдана шкода в розмірі 7000 доларів США відшкодована шляхом повернення потерпілому за вироком суду відповідних грошових коштів, і останній має право на відшкодування завданої йому шкоди у розмірі, еквівалентному 3000 доларів США (оскільки ОСОБА_5 просить про стягнення відшкодування саме в гривневому еквіваленті).
		Оскільки факт заподіяння потерпілому майнової шкоди у зазначеному розмірі в судовому засіданні доведено повністю, ОСОБА_6 як особа, яка протиправними винуватими діями завдала такої шкоди, на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України зобов`язаний відшкодувати її в повному обсязі. Спосіб відшкодування заподіяної шкоди грошима, відповідає характеру заподіяної шкоди та вимогам закону. На підставі викладених обставин, з урахуванням офіційного курсу долара США до гривні станом на 15 липня 2019 року (розміщений на офіційному сайті НБУ), позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 77281,75 грн. (3000 х 25,760584).
		Щодо позовнихвимог простягнення відшкодуванняморальної шкоди,суд враховує,що увідповідності доч.1,п.2ч.2ст.23ЦК України,особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ.Моральна шкодаполягає … у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Обов`язок доведення факту наявності душевних страждань покладається на позивача.
		Належних та допустимих доказів того, що внаслідок вчинення ОСОБА_6 злочину ОСОБА_5 зазнав будь-яких душевних страждань суду не надано, а сам по собі факт вчинення відносно ОСОБА_5 злочину, за встановлених судом фактичних обставин, не презюмує такого його наслідку, як спричинення моральної шкоди потерпілому.
		Оскільки не доведено сам факт спричинення потерпілому моральної шкоди, позовні вимог про стягнення її відшкодування задоволенню не підлягають. 
		Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України, 
		У Х В А Л И В:
		    ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року),та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1978 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок. 
		Речові докази, які зберігаються у ФІНВ УСБУ у Дніпропетровській області:
		-7000 доларів США  повернуті ОСОБА_5 ;
		-5605 Євро і 3900 доларів США  повернути ОСОБА_45 ;
		скасувавши арешт, накладений на вказані грошові кошти ухвалами слідчих суддів на стадії досудового розслідування. 
		Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошового відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошове відшкодування майнової шкоди у розмірі 77281 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят одну) гривню 75 (сімдесят п`ять) копійок.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошового відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, в іншій частині та про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди, завданої злочином  відмовити.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням. 
		 
		Головуючий:    
		 
		15.07.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...