Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 690/425/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2019. Зареєстровано: 16.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Результат оскарження 28.10.2019 Апеляційний суд Черкаської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/690/98/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 690/425/18
		                                                               Провадження № 2/690/98/19
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09 липня 2019 року                                                                м. Ватутіне
		Ватутінський міський суд Черкаської області
		у складі: головуючого - судді                Здоровила В.А.
		за участю секретаря                        Мельник С.В.
		представника                                 ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
		в с т а н о в и в:
		представник АТ КБ «Приват Банк» в позовній заяві та у відповіді на відзив просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 72922 грн. 68 коп. за кредитним договором №б/н від 08.08.2007, яка складається з наступного: 43819 грн. 49 коп. - тіло кредиту; 9065 грн. 85 коп. - відсотки за користування кредитом, 16088 грн. 64 коп. - пені, а також штрафи: 500 грн. 00 коп. - (фіксована частина); 3448 грн. 70 коп. - (процентна складова), а також судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп., посилаючись на те, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 08.08.2007, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 19500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою дієздатною особою, якою підтверджується, що позичальник ознайомлений з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами, тим самим підтвердив свою згоду на те, що заява, умови, правила та тарифи складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком умовами та тарифами. Умовами договору визначено, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту, як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду або підписанням чека, саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта, а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа платіжної системи. 
		21.12.2017 використовуючи особисту інформацію відповідача, була підключена послуга «Миттєва розстрочка» на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов дії клієнта, вчинені ним, прирівнюються сторонами до заяви на відкриття карткового рахунку для отримання кредиту по сервісу «Миттєва розстрочка». Послуги, які пов`язані з платіжною карткою надаються при умові володіння особистою інформацією клієнта, саме тому банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. З виписки по рахункам вбачається, що відповідач активно користувався послугами банку, здійснював погашення заборгованості протягом тривалого часу, в тому числі після підключення до послуги «Миттєва розстрочка». Відповідно до умов, клієнт повинен повідомити банку інформацію, що стала йому відома про втрату чи викрадення карти. Банк не несе відповідальності, якщо інформація про рахунки клієнта стане відома іншим особам, внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання. Випуск чи перевипуск сім-карти знаходиться поза меж компетенції банку. Відповідачем не надано доказів того, що ним було своєчасно повідомлено банк про втрату чи викрадення картки. 
		Банк вважає, що саме відповідачем були порушені умови договору, за якими клієнт зобов`язується негайно інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, ПІН-коду, сім-карти. Зазначені умови договору відповідач не виконав.
		Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав і станом на 04.10.2018 має заборгованість 72922 грн. 68 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. А тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.
		Представник АТ КБ «Приват Банк» в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справ, при зверненні до суду подав до суду клопотання, де просить суд провести судовий розгляд без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
		Відповідач ОСОБА_2  та його представник просять в позові АТ КБ «Приват Банк» відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що 08.08.2007 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг в зв`язку з чим підписав заяву б/н. Шляхом підписання даної заяви відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами баку", які викладені на сайті https://privatbank.ua  складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до даного договору відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
		Відповідач користувався даною карткою відповідно до умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування, пін-код та іншу особову інформацію стосовно зазначеної платіжної картки нікому не передавав.  Станом на ранок 20.12.2017 сума використаного кредитного ліміту  відповідача по вказаній карті складала 1879 грн. 93 коп..
		21.12.2017 близько 17.30 год. відповідач виявив, що невстановленою особою були викрадені кошти АТ КБ "Приват Банк", в межах кредитного ліміту на його картковому рахунку за кредитною карткою. Відповідно до банківської виписки №7RLU2K205EG1HOK4 від 23.12.2017 сума не санкціоновано списаних грошових коштів з картрахунку відповідача разом з комісіями складає 39320 грн. 32 коп..
		Як стало відомо відповідачу невідома особа звернулась до оператора мобільного зв`язку "ЛайфСЕЛ" із завідомо неправдивою заявою про втрату картки мобільного зв`язку, назвавши номер відповідача ( НОМЕР_2 ), що також був його фінансовим номером телефону. Таким чином невстановлена особа отримала дублікат сім-картки оператора мобільного зв`язку «ЛайфСЕЛ» з номером відповідача. Використовуючи фінансовий номер телефону відповідача невстановлена особа отримала доступ до системи "Приват24" та несанкціоновано, без відома відповідача, збільшила кредитний ліміт на його картці № НОМЕР_1 до 19500 грн. 00 коп. та з використанням протиправно отриманої інформації з системи "Приват24" про банківські реквізити відповідача оформила 2 кредити "Миттєва Розстрочка" на загальну суму 22000 грн. 00 коп.. Потім в системі "Приват24" не встановлена особа здійснила прив`язку картки № НОМЕР_3 до картрахунку відповідача № НОМЕР_4 та перевела на картку № НОМЕР_3 грошові кошти з урахуванням комісій в сумі 39320 грн. 32 коп., які через мережу банкоматів «Приват Банк» було знято. 
		В той же день 21.12.2017 о 18.00 год, в зв"язку з тим, що відповідач розпорядження про списання коштів не давав, будь яких дій, що могли б призвести до списання та зняття грошових коштів не вчиняв, картку № НОМЕР_3 , з якої знімалися грошові кошти в банку не отримував, а його картка № НОМЕР_1 була в нього і він її не втрачав, він звернувся до відділення «Приват Банку» з вимогою заблокувати картки відкриті на його ім`я та повідомив про факт шахрайства. 
		Крім того, вже після блокування відповідачем всіх карток та картрахунку у відділенні «Приват Банку» о 03.11 год. 22.12.2017 невідомою особою було оформлено списання з його картрахунку 45 грн. 00 коп..
		Внаслідок викладених обставин заборгованість відповідача перед АТ КБ "Приват Банк" склала 41200 грн. 25 коп.. Як зазначалося вище до вищевказаних дій невстановлених осіб заборгованість відповідача перед банком складала 1879 грн. 93 коп. 23.12.2017 відповідач сплатив 1900 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості, що була до вищевказаних дій. Таким чином шляхом шахрайських дій утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 39300 грн. 25 коп..
		22.12.2017 відповідач звернувся з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. По даному факту Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області було розпочате кримінальне провадження №12017251010010178 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. В той же день позивача було визнано потерпілим. 
		05.01.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача заяву-повідомлення про крадіжку коштів з карткового рахунка з вимогами про встановлення часу, місця, способу замовлення і видачі банківської картки № НОМЕР_3 , особу працівника банку, відповідального за її видачу та який фактично її видав; встановлення особи, яка замовила банківську картку № НОМЕР_3 і здійснила з її використанням зняття коштів в АТ КБ "Приват Банк"; встановити яким чином технічно було здійснено "прив`язку" картки № НОМЕР_3 до картрахунку відповідача; відновити залишок коштів на картрахунку відповідача № НОМЕР_1 , припинити 2 миттєві розстрочки на цьому рахунку та не нараховувати відсотки за користування цими коштами «Приват Банку», які він не отримував. 
		Таким чином несанкціоновано, використовуючи доступ до системи "Приват24" невстановлені особи збільшили кредитну заборгованість відповідача перед АТ КБ "Приват Банк" до 39 300 грн. 25 коп., підв`язали до його картрахунків власну пластикову картку № НОМЕР_3 та в подальшому за допомогою даної картки виконали операції з зняття готівкових коштів. Весь час, в період вищевказаних дій пластикові картки, а саме: картка № НОМЕР_1 знаходились у відповідача. Трансакції з приводу переказу, зняття грошових коштів та оформлення кредитів відбувались без відома відповідача та його участі.
		Позивач, крім функцій розрахунково-касового обслуговування, також виконує функцію зберігання грошових коштів, які перебували на поточному рахунку та несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів які належать відповідачу.
		Отже, оскільки мав місце факт несанкціонованого списання та зняття з рахунків відповідача грошових коштів, несанкціоноване збільшення кредитного ліміту та мобільного пристрою з перевипущеною карткою мобільного зв`язку відповідача з номером телефону, що є його фінансовим, що не відповідало волевиявленню відповідача, а банк покладені обов`язки не виконав, чим порушив його право.
		Відповідач вживав всіх необхідних заходів, передбачених умовами і правилами надання банківських послуг, проінформував банк, а також правоохоронні органи про факт крадіжки грошових коштів з його карткових рахунків, нікому не передавав та не розголошував свою особову інформацію, яка необхідна для доступу в систему «Приват-24» та зняття готівкових коштів, не оформлював в банку картку № НОМЕР_3 , з якої було несанкціоновано знято готівкові кошти, а тому його вини, як підстави цивільної-правової відповідальності не вбачається, що виключає можливість стягнення з нього заборгованості, яка виникла не з його вини.
		Позивач не надав до суду доказів того, що саме відповідач оформлював в банку картку № НОМЕР_3 , з якої було не санкціоновано знято готівкові кошти. При цьому у здійсненні платіжних операцій які мали місце позивач особисто не використовував електронний платіжний засіб. Відсутні докази, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, позивач повідомив правоохоронні органи та АТ КБ «Приватбанк» про вчинений злочин.
		Суд, заслухавши відповідача та його представника, які не заперечують проти розгляду даної справи у відсутності представника позивача, дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне в позові АТ КБ «Приват Банк» до  ОСОБА_2  про стягнення заборгованості відмовити. 
		Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. 
		Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		В судовому засіданні встановлено, що 08.08.2007 відповідач ОСОБА_2 та АТ КБ «Приват Банк» дійсно уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що стверджується заявою (а.с.10).
		Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 04.10.2018 має заборгованість 72922 грн. 68 коп. за кредитним договором № б/н від 08.08.2007, яка складається з наступного: 43819 грн. 49 коп. - тіло кредиту; 9065 грн. 85 коп. - відсотки за користування кредитом, 16088 грн. 64 коп. - пені, а також штрафи: 500 грн. 00 коп. - (фіксована частина); 3448 грн. 70 коп. - (процентна складова), що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-9).
		Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Однак, 08.08.2007 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг в зв`язку з чим підписав заяву б/н. Шляхом підписання даної заяви відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами баку", які викладені на сайті https://privatbank.ua  складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до даного договору відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
		Відповідач користувався даною карткою відповідно до умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування, пін-код та іншу особову інформацію стосовно зазначеної платіжної картки нікому не передавав.  Станом на ранок 20.12.2017 сума використаного кредитного ліміту  відповідача по вказаній карті складала 1879 грн. 93 коп. (а.с.9).
		21.12.2017 близько 17.30 год. відповідач виявив, що невстановленою особою були викрадені кошти АТ КБ "Приват Банк", в межах кредитного ліміту на його картковому рахунку за кредитною карткою. Відповідно до банківської виписки №7RLU2K205EG1HOK4 від 23.12.2017 сума несанкціоновано списаних грошових коштів з картрахунку відповідача разом з комісіями складає 39320 грн. 32 коп..
		Як стало відомо відповідачу невідома особа звернулась до оператора мобільного зв`язку "ЛайфСЕЛ" із завідомо неправдивою заявою про втрату картки мобільного зв`язку, назвавши номер відповідача ( НОМЕР_2 ), що також був його фінансовим номером телефону. Таким чином невстановлена особа отримала дублікат сім-картки оператора мобільного зв`язку «ЛайфСЕЛ» з номером відповідача. Використовуючи фінансовий номер телефону відповідача невстановлена особа отримала доступ до системи "Приват24" та несанкціоновано, без відома відповідача, збільшили кредитний ліміт на його картці № НОМЕР_1 до 19500 грн. 00 коп. та з використанням протиправно отриманої інформації з системи "Приват24" про банківські реквізити відповідача оформила 2 кредити "Миттєва Розстрочка" на загальну суму 22000 грн. 00 коп.. Потім в системі "Приват24" не встановлена особа здійснила прив`язку картки № НОМЕР_3 до картрахунку відповідача № НОМЕР_4 та перевела на картку № НОМЕР_3 грошові кошти з урахуванням комісій в сумі 39320 грн. 32 коп., які через мережу банкоматів «Приват Банк» було знято. 
		В той же день 21.12.2017 о 18.00 год., в зв`язку з тим, що відповідач розпорядження про списання коштів не давав, будь яких дій, що могли б призвести до списання та зняття грошових коштів не вчиняв, картку № НОМЕР_3 , з якої знімалися грошові кошти в банку не отримував, а його картка № НОМЕР_1 була в нього і він її не втрачав, він звернувся до відділення «Приват Банку» з вимогою заблокувати картки відкриті на його ім`я та повідомив про факт шахрайства. 
		Крім того, вже після блокування відповідачем всіх карток та картрахунку у відділенні «Приват Банку» о 03.11 год. 22.12.2017 невідомою особою було оформлено списання з його картрахунку 45 грн. 00 коп..
		Внаслідок викладених обставин заборгованість відповідача перед АТ КБ "Приват Банк" склала 41200 грн. 25 коп.. Як зазначалося вище до вищевказаних дій невстановлених осіб заборгованість відповідача перед банком складала 1879 грн. 93 коп. 23.12.2017 відповідач сплатив 1900 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості, що була до вищевказаних дій. Таким чином шляхом шахрайських дій утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 39300 грн. 25 коп..
		22.12.2017 відповідач звернувся з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. По даному факту Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області було розпочате кримінальне провадження №12017251010010178 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (а.с.66). В той же день позивача було визнано потерпілим. 
		05.01.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача заяву-повідомлення про крадіжку коштів з карткового рахунка з вимогами про встановлення часу, місця, способу замовлення і видачі банківської картки № НОМЕР_3 , особу працівника банку, відповідального за її видачу та який фактично її видав; встановлення особи, яка замовила банківську картку № НОМЕР_3 і здійснила з її використанням зняття коштів в АТ КБ "Приват Банк"; встановити яким чином технічно було здійснено "прив`язку" картки № НОМЕР_3 до картрахунку відповідача; відновити залишок коштів на картрахунку відповідача № НОМЕР_1 , припинити 2 миттєві розстрочки на цьому рахунку та не нараховувати відсотки за користування цими коштами «Приват Банку», які він не отримував (а.с.67-69). 
		Таким чином несанкціоновано, використовуючи доступ до системи "Приват24" невстановлені особи збільшили кредитну заборгованість відповідача перед АТ КБ "Приват Банк" до 39 300 грн. 25 коп., підв`язали до його картрахунків власну пластикову картку № НОМЕР_3 та в подальшому за допомогою даної картки виконали операції з зняття готівкових коштів. Весь час, в період вищевказаних дій пластикові картки, а саме: картка № НОМЕР_1 знаходились у відповідача. Трансакції з приводу переказу, зняття грошових коштів та оформлення кредитів відбувались без відома відповідача та його участі.
		Позивач, крім функцій розрахунково-касового обслуговування, також виконує функцію зберігання грошових коштів, які перебували на поточному рахунку та несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів які належать відповідачу.
		Отже, оскільки мав місце факт несанкціонованого списання та зняття з рахунків відповідача грошових коштів, несанкціоноване збільшення кредитного ліміту та мобільного пристрою з перевипущеною карткою мобільного зв`язку відповідача з номером телефону, що є його фінансовим, що не відповідало волевиявленню відповідача, а банк покладені обов`язки не виконав, чим порушив його право.
		Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 
		Частиною 1 ст.1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		У відповідності до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайер та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
		У відповідності до п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
		Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Відповідно до п. 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		Як вказано в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц: Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо її спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Складовими частинами цивільного правопорушення є протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв`язок, та вина особи. Аналізом дій відповідача, які стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, таких обставин не встановлено. За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила віх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Як було встановлено в ході судового розгляду, відповідач вживав всіх необхідних заходів, передбачених умовами і правилами надання банківських послуг, проінформував банк, а також правоохоронні органи про факт крадіжки грошових коштів з його карткових рахунків, нікому не передавав та не розголошував свою особову інформацію, яка необхідна для доступу в систему «Приват-24» та зняття готівкових коштів, не оформлював в банку картку № НОМЕР_3 , з якої було несанкціоновано знято готівкові кошти, а тому його вини, як підстави цивільної-правової відповідальності не вбачається, що виключає можливість стягнення з нього заборгованості, яка виникла не з його вини.
		Позивач не надав до суду жодних доказів того, що саме відповідач оформлював у  відділенні банку картку №  НОМЕР_3 , з якої було не санкціоновано знято готівкові кошти. При цьому у здійсненні платіжних операцій які мали місце  відповідач особисто не використовував електронний платіжний засіб. Відсутні докази, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Крім того позивач звертаючись до суду з даним позовом взагалі не повідомив суд про обставини за яких утворилася заборгованість у відповідача. Хоч на час звернення до суду дані обставини, як вбачається з наданих суду сторонами документів, позивачу були відомі.
		А тому, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
		На підставі ст. 526, 527, 530, 598, 599, 614, 1054, 1066, 1071, 1073, 1092 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ст.61 Конституції України, Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року та керуючись ст. 4, 12, 81, 82, 258, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд -
		у х в а л и в:
		в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з  дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 липня 2019 року.
		 
		Головуючий                                                В.А. Здоровило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...