Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/288/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них; висування та реєстрації кандидатів.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2019. Зареєстровано: 16.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Результат оскарження 18.07.2019 Касаційний господарський суд Верховного Суду: змінено постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/288/19                                                                             
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 липня 2019 року                                                                                   м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді:                                                  Губської Л.В.,
		суддів:                                                                      Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
		за участю секретаря                                                  Суркової Д.О.,
		 
		позивача                                                             ОСОБА_1 ,
		представників позивача                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                    
		представника відповідача                                        Краснощок А.І.,
		представника третьої особи                                        ОСОБА_8,
		представника третьої особи                                        ОСОБА_5,
		                                        
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: політична партія «Слуга народу», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 , про визнання протиправною бездіяльність та дії, визнання протиправною та скасування постанови ЦВК № 1611 від 11.07.2019року, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          
		Кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
		          - визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії під час прийняття постанови № 1611 від 11 липня 2019 року, якою скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого політичною партією «Слуга народу» в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, що полягає у нездійсненні перевірки достовірності та належності наданої Державною прикордонною службою України інформації в листі від 26 червня 2019 року за вх. № 24-41-25385;
		          - визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 11.07.2019 № 1611 «Про скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 9 липня 2019 року за № 21-36-30716».
		14.07.2019 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову, якою фактично доповнені позовні вимоги, а саме, крім зазначеного вище позивач також просить:
		- визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії щодо створення перешкоди у реалізації права ОСОБА_1 , висунутого політичною партією «Слуга народу» кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, бути обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з підстав невідповідності ОСОБА_1 вимогам щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років, визначеним ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»;
		- зобов`язати Центральну виборчу комісію утриматися від вчинення дій щодо створення перешкоди у реалізації права ОСОБА_1 , висунутого політичною партією «Слуга народу» кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, бути обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з підстав невідповідності ОСОБА_1 вимогам щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років, визначеним ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Крім того, позивачем заявлено клопотання про винесення окремої ухвали у відношенні членів Центральної виборчої комісії, які голосували за прийняття постанови № 1611 від 11 липня 2019 року, обґрунтоване тим, що протиправність спірної постанови та бездіяльність окремих членів ЦВК свідчить про умисне порушення статті 38 Конституції України, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення. Відтак, просить постановити окрему ухвалу про повідомлення голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_7 , Верховної Ради України як органу, який призначає та припиняє повноваження членів ЦВК, Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури України про допущені порушення для вжиття заходів відповідного реагування.
		В обґрунтування позову позивач вказує, що при прийнятті спірної постанови Центральною виборчою комісією допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні перевірки достовірності та належності наданої Державною прикордонною службою України інформації в листі від 26 червня 2019 року за вх.. № 24-41-25385 щодо виїзду позивача у 2015 році за межі України на період, що перевищує 90 календарних днів. Також посилається на порушення відповідачем процедури розгляду скарги з огляду на недотримання заявником строку на її подання та наголошує, що Центральна виборча комісія безпідставно розглянула скаргу по суті, яка мала бути залишена без розгляду. 
		В заяві про зміну предмета позову, крім наведеного, позивач вказує, що скасування реєстрації кандидата у народні депутати України за відсутності правових підстав за тиждень до дня голосування, призводить до необґрунтованих і непропорційних обмежень його пасивного права бути обраним та активного виборчого права громадян України, які мають намір голосувати за нього. Отже наголошує, що ефективним способом захисту його права та недопущення такого порушення в майбутньому є визнання протиправними дій відповідача щодо створення перешкод у реалізації права бути обраним та зобов`язання ЦВК утриматися від вчинення дій щодо створення перешкод у реалізації такого права позивача.
		Відповідачем подано відзив на адміністративний позов та додаткові пояснення, у яких  він вказує про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову і наголошує, що 09.07.2019 до Комісії надійшла скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №169 ОСОБА_6 , в якій вказувалось  про порушення кандидатом в народні депутати України в цьому ж одномандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 вимог статей 6,9 Закону України «Про вибори народних депутатів» з посиланням на те, що останній добровільно набув громадянство іншої держави (Ізраїлю), крім того, він не може вважатися таким, що проживає в Україні протягом останніх п`яти перед днем виборів років, оскільки перебував за межами України протягом 2015 року з 15 березня до 05 грудня, тобто 264 дні, про що зазначено в листі Державної прикордонної служби від 26.06.2019. Оцінивши наявну інформацію, а також надані ОСОБА_1 письмові пояснення на скаргу ОСОБА_6 , ЦВК дійшла висновку про непідтвердження доводів ОСОБА_1 щодо його тривалого перебування за межами України у відрядженні, у зв`язку з чим, Комісія прийняла оскаржувану постанову, при цьому, діяла у відповідності до норм законодавства, в межах наданих повноважень та на їх виконання. 
		Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому він наголошує на безпідставності доводів відповідача, викладає обставини та доводи, аналогічні тим, що покладені в основу позову.
		В судовому засіданні позивач та його представники, а також представник третьої особи - політичної партії «Слуга народу» - позов підтримали з наведених у ньому підстав та просили позов задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача та третьої особи - ОСОБА_6.- проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
		Так, постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2019 року № 1288 ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом в народні депутати України, висунутого політичною партією «Слуга народу» в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		09 липня 2019 року до Центральної виборчої комісії надійшла скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_6 , суб`єктом оскарження в якій визначено кандидата в народні депутати України в цьому окрузі ОСОБА_1 .
		У скарзі суб`єкт звернення просить встановити порушення кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 вимог статей 6, 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та скасувати реєстрацію вказаного кандидата на підставі пунктів 3, 8 частини п`ятої статті 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України» у зв`язку з припиненням громадянства України ОСОБА_1 та виявлення щодо нього обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України відповідно до статті 9 Закону.
		09 липня 2019 року копії скарги з доданими до неї матеріалами надіслано ОСОБА_1 , якого повідомлено про можливість подати письмові пояснення по суті скарги.
		10 липня 2019 року до ЦВК надійшли пояснення позивача, у яких він стверджує, що є громадянином України та проживає в Україні протягом останніх п`яти перед днем виборів років. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що він дійсно у 2015 році  тривалий період не перебував на території України, пояснюючи причини відсутності службовими відрядженнями, які стосувалися виконання редакційних завдань ІП « 1+1 ПРОДАКШН» та його громадської діяльності як члена громадської організації «Всеукраїнське студентське братство «Еліта Нації».
		За результатами розгляду скарги Центральною виборчою комісією прийнято постанову «Про скаргу кандидата в народні депутати України  в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії  09 липня 2019 року за № 21-36-30716» від 11.07.2019 року № 1611, якою частково задоволено скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_6 та скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, висунутого політичною партією «Слуга народу» в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		Спеціальним законом, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, у тому числі порядок і умови висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI).
		Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 № 1932-IV (далі - Закон № 1932-IV) відповідно до Конституції України визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
		За приписами ч. 1 ст. 108 Закону № 4061-VI кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб`єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі, на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109-113 цього Закону.
		Скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати може бути подана до Центральної виборчої комісії (ч. 8 ст. 108 Закону № 4061-VI).
		Відповідно до положень частини першої статті 111 Закону № 4061-VI порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та статей 108 - 110 цього Закону.
		На виконання положень вказаної статті, постановою ЦВК від 31 липня 2012 року за № 133 затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (далі - Порядок № 133), пунктом 3.4 якого, встановлено, що до Центральної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:
		1) бездіяльність окружної виборчої комісії (частина шоста статті 108 Закону);
		2) рішення чи дії партії, яка висунула кандидатів у депутати в загальнодержавному окрузі (крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції) (пункт 1 частини сьомої статті 108 Закону);
		3) дії чи бездіяльність кандидата у депутати (частина восьма статті 108 Закону).
		Згідно ч. 1 ст. 109 Закону № 4061-VI скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом п`яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
		Аналогічні норми щодо строку на подання скарги містяться і в пункті 4.1 Порядку № 133.
		При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 109 Закон № 4061-VI строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду відповідно до частини другої статті 111 цього Закону.
		Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, постановою Центральної виборчої комісії від 20 червня 2019 року № 1096 зареєстровано кандидата в народні депутати України ОСОБА_6 , який балотується в одномандатному виборчому № 169 у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Постановою ЦВК від 25 червня 2019 року № 1288 зареєстровано кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого політичною партією «Слуга народу», в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		26 червня 2019 року до Центральної виборчої комісії надійшло звернення кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 щодо необхідності скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 з огляду на неможливість обрання останнього народним депутатом України у зв`язку з втратою ним громадянства України через наявність громадянства Ізраїлю, а також непроживання в Україні протягом останніх п`яти років перед днем позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		29 червня 2019 року ОСОБА_6 подано до ЦВК лист - уточнення до вказаної заяви, а 6 липня 2019 року - доповнення до неї.
		Усі вищенаведені заяви та доповнення подані заявником з посиланням на приписи статті 108 Закону №4061-VI, проте, доказів про їх розгляд Комісією відповідно до цієї норми Закону суду не надано. 
		09 липня 2019 року до Центральної виборчої комісії надійшла скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_6 , суб`єктом оскарження в якій визначено кандидата в народні депутати України в цьому окрузі ОСОБА_1 .
		У скарзі суб`єкт звернення просить встановити порушення кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 вимог статей 6, 9 Закону № 4061-VI та скасувати реєстрацію вказаного кандидата на підставі пунктів 3, 8 частини п`ятої статті 61 Закону № 4061-VI у зв`язку з припиненням останнім громадянства України та виявленням щодо нього обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України відповідно до статті 9 цього Закону.
		При цьому, у скарзі заявник вказує, що 06 липня 2019 року йому стало достеменно відомо про те, що позивач під час зустрічі з виборцями визнав наявність у нього Ізраїльського громадянства. 
		Суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги тим, що кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 добровільно набув громадянства Ізраїлю, а отже, відповідно до Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III втратив громадянство України.
		Крім того, скаржник вказує, що ОСОБА_1 не може вважатися таким, що проживає в Україні протягом останніх п`яти перед днем виборів років, оскільки, у 2015 році  перебував за межами України з 15 березня до 05 грудня, причому переконливих доказів, що така тривала відсутність в Україні була зумовлена службовими відрядженнями, ним не надано. Також, у скарзі зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України за паспортом громадянина Ізраїлю. Відповідно до відміток, які містяться у закордонному паспорті громадянина Ізраїлю, який належить ОСОБА_1 , він був фактично відсутній на території України з 15 березня 2015 року до 20 серпня 2015 року, тобто 159 днів. Скаржник вважає, що, не зважаючи на своє фізичне перебування на території України, ОСОБА_1 перебував як громадянин Ізраїлю, а не громадянин України. 
		Крім того, ОСОБА_6 у скарзі вказує, що неодноразово звертався до Центральної виборчої комісії із заявами стосовно наявності у ОСОБА_1 громадянства іншої країни (Ізраїлю), а також його непроживання в Україні протягом п`яти останніх перед днем виборів років, проте на цю інформацію Комісія не відреагувала і жодних дій щодо ОСОБА_1 не вчинила.
		На підтвердження вказаного заявником додано до скарги роздруківки статей з мережі Інтернет, а також фотокопію паспорта ОСОБА_1 як громадянина Ізраїлю.
		Комісією 09 липня 2019 року на виконання частини десятої статті 111 Закону № 4061-VI надіслано позивачеві копії скарги з доданими до неї матеріалами та повідомлено про можливість подати письмові пояснення по суті скарги.
		10 липня 2019 року до ЦВК надійшли пояснення кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 , у яких він, зокрема, зазначає, що є громадянином України і таким, що проживає в Україні протягом останніх п`яти перед днем виборів років, а надані скаржником матеріали не дають підстав для встановлення його невідповідності вимогам статті 9 Закону № 4061-VI. Також звертає увагу на те, що ОСОБА_6 фактично оскаржує дії, спрямовані на реєстрацію кандидатом у народні депутати України, яка відбулась 25 червня 2019 року, а отже, скаргу подано з порушенням строку оскарження, що є підставою для залишення її без розгляду.
		Оцінюючи правомірність спірної постанови Центральної виборчої комісії № 1611 від 11 липня 2019 року колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону № 1932-IV скарги подаються до Комісії і розглядаються нею в порядку та строки, встановлені відповідним законом України про вибори або референдуми.
		Порядок і строки подання та розгляду скарг, що стосуються процесу виборів народних депутатів України, визначено розділом XIII Закону № 4061-VI  та Порядком № 133.
		Відповідно до пункту 7.2 Порядку № 133 під час вивчення скарги виборча комісія встановлює, чи подано скаргу належним суб`єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом, чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб`єкт розгляду скарги), чи дотримано суб`єктом звернення зі скаргою строків оскарження, встановлених Законом.
		За змістом частини першої статті 108 Закону № 4061-VI, пункту 2.1 Порядку № 133 суб`єктом звернення зі скаргою до виборчої комісії може бути кандидат у народні депутати України, зареєстрований у встановленому Законом порядку.
		За таких обставин кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 є суб`єктом звернення зі скаргою до виборчої комісії у розумінні Закону № 4061-VI та Порядку № 133.
		За приписами пункту 7.4 Порядку № 133, під час вирішення цього питання слід враховувати не лише зазначені у скарзі предмет та суб`єкт оскарження, а й проаналізувати сформульовані суб`єктом звернення зі скаргою вимоги і суть рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії.
		Так, виходячи зі змісту скарги кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 вбачається, що заявник вказує на нескасування Центральною виборчою комісією за результатами розгляду його звернень реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 відповідно до пунктів 3, 8 частини п`ятої статті 61 Закону № 4061-VI, наслідком чого є перебування ОСОБА_1 у статусі кандидата в народні депутати України та можливість поширення ним неправдивої, на думку ОСОБА_6 , інформації про себе.
		Викладене свідчить, що ОСОБА_6 по суті не погоджується із неприйняттям Центральною виборчою комісією рішення про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 , тобто допущеною комісією бездіяльністю з цього питання.
		Разом з тим за змістом частини дев`ятої статті 108 Закону № 4061-VI, пункту 3.3 Порядку № 133 рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії оскаржуються виключно до суду шляхом подання позовної заяви.
		Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1932-IV комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Конституцією України та законами України Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність самої комісії або її членів.
		Позаяк суб`єктом оскарження в скарзі визначено кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, проте зміст скарги зводиться до переоцінки доказів щодо обґрунтованості реєстрації ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, отже, Центральна виборча комісія є неналежним суб`єктом розгляду скарги ОСОБА_6 .
		Крім того, загальний строк оскарження встановлено частиною першою статті 109 Закону № 4061-VI, відповідно до якої скарга, що стосується підготовки та проведення виборів народних депутатів України, може бути подана протягом п`яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.
		Частинами четвертою, п`ятою статті 109 Закону № 4061-VI передбачено, що днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена, дія, передбачена законом. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.
		Так, у скарзі, поданій до ЦВК 09.07.2019, кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 з посиланням на невчинення Комісією за результатами розгляду його звернень жодних дій щодо ОСОБА_1 просить скасувати реєстрацію вказаного кандидата у зв`язку з припиненням громадянства України останнього та виявленням стосовно нього обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України відповідно до статті 9 Закону № 4061-VI.
		При цьому, як наголошував в судовому засіданні представник відповідача, строк подання скарги слід відраховувати з 06.07.2019, коли скаржнику стало достеменно відомо про наявність у ОСОБА_1 громадянства Ізраїлю з його виступу перед виборцями.
		З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що вперше ОСОБА_6 звернувся до Центральної виборчої комісії із заявою 26 червня 2019 року, в якій зазначав про ізраїльське громадянство ОСОБА_1 , при цьому, посилався на наявність у останнього внутрішнього та закордонного паспортів громадянина Ізраїлю із зазначенням їх номерів, дати видачі та адреси реєстрації у м.Хайфа в Ізраїлі.
		Крім того, в листі-уточненні від 29.06.2019 до заяви від 26.06.2019 ОСОБА_6 , вказуючи на ті ж самі обставини, просив ЦВК прийняти до уваги при скасуванні постанови про реєстрацію ОСОБА_1 надані ним до листа документи, а саме: фотографію паспорта громадянина Ізраїлю на ім`я ОСОБА_1 та відповіді на запит інформації з бази даних щодо останньої адреси ОСОБА_1 ,  зареєстрованої в Реєстрі населення (держава Ізраїль). 
		Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1932-IV заяви, які подані до комісії під час виборчого процесу та стосуються цього процесу, розглядаються комісією протягом п`яти днів з дня надходження заяви, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори.
		Таким чином, останнім днем для розгляду за заявою ОСОБА_6 від 26 червня 2019 року питання про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 та прийняття комісією з цього питання відповідного рішення було 01 липня 2019 року, а отже, останнім днем для оскарження пов`язаної з цим бездіяльності - 06 липня 2019 року включно.
		Окремо Центральна виборча комісія зазначає, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_6 від 26 червня 2019 року листом від 01 липня 2019 року за підписом члена ЦВК йому була надана відповідь.
		Викладене свідчить про те, що інформацію щодо припинення громадянства України ОСОБА_1 та наявність стосовно нього обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України відповідно до статті 9 Закону № 4061-VI, на які вказує ОСОБА_6 , суб`єкт звернення зі скаргою дізнався не пізніше 26 червня 2019 року, а отже, і звернутися зі скаргою з цього питання міг не пізніше 01 липня 2019 року.
		Натомість скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 надійшла до Центральної виборчої комісії лише 09 липня 2019 року, що вказує на порушення строків оскарження, визначених Законом № 4061-VI та Порядком № 133.
		За наведених обставин, у відповідності до частини одинадцятою статті 111 Закону № 4061-VI, пункту 10.2 Порядку № 133 виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб`єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених Законом. 
		Отже, на переконання судової колегії, скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 , подана ним 09.07.2019, мала бути залишена Центральною виборчою комісією без розгляду. Натомість, в порушення вищенаведених норм, була розглянута відповідачем по суті, при цьому, в прийнятій за результатом розгляду скарги  постанові ЦВК взагалі не мотивувала свій висновок щодо дотримання строків подання скарги та необхідності відрахування цього строку з 06.07.2019, про що вказував представник відповідача в судовому засіданні. 
		Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 19 листопада 2013 року в справі № 875/14/13-а.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Крім того,  колегія суддів звертає увагу на те, що скарга ОСОБА_6  від 09.07.2019 року була задоволена Центральною виборчою комісією частково і питання громадянства ОСОБА_1 під час її розгляду взагалі не досліджувалось.
		Так, спірна постанова ЦВК №1611 мотивована недотриманням ОСОБА_1 вимог Конституції України та Закону щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень не повинен грунтувати свої заперечення щодо позовних вимог обставинами, які не були підставою для прийняття спірного рішення (ч.2 ст.77 КАС України).
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування спірної постанови ЦВК від 11 липня 2019 року №1611 з підстав порушення процедури розгляду скарги.
		З приводу висновку Комісії щодо недотримання ОСОБА_1 вимог щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення виборів колегія суддів зазначає наступне.
		Як вбачається з Витягу зі стенограми засідання ЦВК від 11.07.2019 року, Комісією не було враховано усіх відміток Прикордонної служби України у паспортах ОСОБА_1 про перетин ним Державного кордону України, що було предметом обговорення на засіданні. 
		В той час, як висновок Комісії про недотримання ОСОБА_1 вимог щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення виборів спростовується  матеріалами справи.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ЦВК, що полягає у нездійсненні перевірки достовірності  та належності наданою Державною прикордонною службою України інформації в листі від 26.06.2019  колегія суддів зазначає наступне.
		Так, після отримання заяви ОСОБА_6 26.06.2019 року ЦВК надіслала  запит до Державної прикордонної служби щодо порушених в заяві питань, на який отримала офіційну  відповідь, яка не могла тлумачитись множинно, тому підстав для вжиття додаткових заходів щодо перевірки у ЦВК не було, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності.
		Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій Центральної виборчої комісії щодо створення перешкод у реалізації права ОСОБА_1 бути обраним народним депутатом України та зобов`язання утриматися від вчинення дій щодо створення таких перешкод колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами умисного створення Комісією таких перешкод, оскільки, на Комісію покладено обов`язок перевірки кандидатів в народні депутати України на предмет дотримання встановлених вимог Закону.
		Щодо заявленого позивачем клопотання про постановлення окремої ухвали колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 221/6626/17.
		Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що ні з матеріалів справи, ні з доводів позивача та його представників не вбачається правових підстав для постановлення окремої ухвали, виключний перелік яких встановлений ст.ст. 249, 324 КАС України, у зв`язку із чим зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
		З приводу посилань представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, згідно якої обов`язок підтвердити відповідність кандидата в народні депутати вимогам, установленим статтею 76 Конституції України та статтею 9 Закону № 4061-VI, покладається на особу, яка звернулася із заявою про реєстрацію кандидатом в народні депутати України, колегія суддів зазначає таке.
		Обставини справи № 855/152/19 вказують на те, що докази на підтвердження окремих обставин кандидата в народні депутати України була відсутня в розпорядженні ЦВК станом на момент прийняття постанови і була згодом надана кандидатом.
		В той же час, в межах даного спору позивача вже зареєстровано як кандидата в народні депутати України, отже станом на день прийняття постанови пакет документів був достатнім для прийняття позитивного рішення щодо нього. При цьому скасування реєстрації відбулось за наслідком розгляду скарги з мотивів порушення ОСОБА_1 цензу осілості.
		В даному випадку суд не може залишати поза увагою докази, надані під час судового розгляду справи, до того ж позивачем надавались пояснення по суті звернень відносно нього і комісія не була позбавлена можливості витребувати окремі документи, які вона вважала за необхідне дослідити під час постановлення спірного рішення. 
		Крім того, як згадувалось вище та випливає зі стенограми засідання Комісії від 11.07.2019, ОСОБА_1 надав усі наявні у нього документи. Тому, посилання відповідача на вказаний правовий висновок Верховного Суду  у справі № 855/152/19 колегією суддів до уваги не приймається. 
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 139 КАС України.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1 921, 00 грн.
		За приписами ч. 9 ст. 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Позивачем при поданні позовної заяви понесено витрати зі сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.1406554246.1 від 12.07.2019. Враховуючи часткове задоволення позову, стягнути з Центральної виборчої Комісії на його користь належить 384,20 грн.
		При цьому, оскільки позивачем при поданні заяви про зміну предмета позову, якою прохальну частину позовної заяви доповнено двома вимогами, судовий збір не сплачено, то сума судового збору за звернення до суду фізичної особи з адміністративним позовом, у якому заявлено 2 вимоги немайнового характеру, які є похідними одна від одної, складає 768, 40 грн, який належить стягнути з позивача на користь Державного бюджету України.
		На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію» та «Про вибори народних депутатів України», ст. ст. 2, 4, 5, 139, 143, 194, 241, 246, 250, 268, 269, 271, 272, 273, 278 КАС України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 11.07.2019 № 1611 «Про скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 169 ОСОБА_6 , зареєстровану в Центральній виборчій комісії 9 липня 2019 року за № 21-36-30716».
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Центральної виборчої комісії (01133, м. Київ, ПЛОЩА ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 1, ідентифікаційний код: 21661450) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 384, 20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп).
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 1 статті 272 КАС України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у дводенний строк через Шостий апеляційний адміністративний суд в порядку, встановленому частиною 2 статті 278 КАС України та підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Л.В. Губська
		 
		 
		Судді:                                                                                          О.В. Карпушова
		 
		 
		                                                                                                    А.Г. Степанюк
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Губська Людмила Вікторівна            
		 
		Судді:                                                                                           Карпушова Олена Віталіївна 
		 
		                                                                                                                    Степанюк Анатолій Германович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...