Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/36431/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2019. Зареєстровано: 16.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-34022/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100060002892

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/36431/19-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в м.Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
		В С Т А Н О В И В :
		 
		12.07.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). 
		Обґрунтовуючи внесенеклопотання слідчийвказує,що Печерським управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060002892за фактомвчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлен0, що 19.06.2019 ОСОБА_6 , знаходячись у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , шахрайським шляхом заволодів його грошовими коштами, під приводом продажу квартири АДРЕСА_1 , уклавши договір купівлі-продажу зазначеної квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №1138, №1139.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_8 показав, що 19.06.2019 він придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 підписавши договір купівлі-продажу квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №1138, №1139. Він особисто передав ОСОБА_6 грошові кошти за квартиру в сумі 7 925100 гривень, про що зазначено у вказаному договорі.
		У цей же день право власності на Квартиру було зареєстровано за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 32056156.
		ОСОБА_6 гарантував в п. 1.3. Договору купівлі-продажу, що на момент його укладення, відсутні будь-які права чи обтяження, права користування щодо Квартири з боку третіх осіб.
		Водночас, ОСОБА_6 зобов`язувався передати йому квартиру та виселитися з усіма особами, які проживають разом з ним в день підписання договору купівлі-продажу.
		Однак, 21.06.2019 йому не вдалося потрапити до квартири через протидію з боку невідомих третіх осіб, які пояснювали це тим, що вони уповноважені знаходитись у квартирі її власником, а саме представниками ТОВ «Черкасиагроленд інвест», ідентифікаційний код 35760925, з якими мають договірні відносини. Про його намір продати нерухомість не обізнані.
		На його претензії щодо порушення гарантій, ОСОБА_6 повідомив, що це можуть бути особи, пов`язані з попереднім власником картири - ТОВ «Черкасиагроленд інвест», (код ЄДРПОУ 35760925)
		Так, згідно п. 1.2. Договору купівлі-продажу та документів, наданих ОСОБА_6 під час його укладення, останній нещодавно придбав квартиру у Товариства за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 14.06.2019 за реєстровим № 5108.
		Разом з тим, обидва Договори купівлі-продажу є чинними, пройшли всі належні реєстрації, і він є дійсним власником Квартири.
		Він допускає, що відчуження квартири за договором купівлі - продажу, укладеному між Товариством та ОСОБА_6 відбулось з порушеннями, оскільки хтось мав на меті здійснити правочин, отримати кошти, а квартиру не передавати, а відтак фактично вчинити шахрайські дії спрямовані на заволодіння його коштами від продажу вказаної квартири. 
		Він не укладав жодних договорів з третіми особам в тому числі з ТОВ «Черкасиагроленд інвест» або ОСОБА_6 , а також не передавав останнім будь-яким іншим чином права на користування квартирою.
		При цьому ОСОБА_6 на його звернення у будь-який спосіб сприяти (як попередній власник) звільненню квартири, перестав відповідати на телефонні дзвінки та взагалі відсторонився від вирішення даної проблеми, а відтак, такі дії ОСОБА_6 вказують саме на вчинення відносного нього шахрайства.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 у формі приватної власності належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
		Беручи до уваги те, що нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 є предметом вчинення кримінального правопорушення невстановленими особами, тому незастосування арешту на вказане приміщення перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що будівлі можуть бути повторно відчужені.
		Від слідчого надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. 
		Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.
		Статтею 170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Відповідно до частини 2 статті 170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		З огляду на вищевикладене, з метоюзапобігання відчуження майна, яке належить на право власності ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для забезпечення ефективності досудового розслідування, зокрема зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, існують достатні підстави для задоволення клопотання. 
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
		Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). 
		Ухвала підлягає негайному виконанню. 
		Підозрюваний, його захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...