Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6297/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2019. Зареєстровано: 18.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2019.
Дата набрання законної сили: 29.07.2019
Номер судового провадження: 3/554/1563/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 17.07.2019 Справа № 554/6297/19 
		                                                        
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		17 липня 2019 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., при секретарі Гречка Є. В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
		 
		             ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калінінград Московської області РФ, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, слідчого з особливо важливих справ прокуратури Полтавської області, одруженого, до адміністративної відповідальності не притягувався 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Опис обставин, установлених під час розгляду справи
		 
		Відповідно до протоколу серії ДПР18 № 317158 від 5 липня 2019 року в 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Полтава на вулиці Європейській, 8 керував автомобілем Honda Accord д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - Правил).
		 
		Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
		 
		Дії  ОСОБА_1 ініціатором складення протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення 
		 
		Після роз`яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що в зазначений в протоколі час він їхав на власному автомобілі у вказаному місці і безпричинно був зупинений працівниками поліції. На їх вимогу він надав документи відповідно до п. 2.1 Правил. Перевіривши їх та оглянувши автомобіль, інспектор поліції без будь-яких підстав для цього в усній формі почав стверджувати, що він нібито перебуває в стані алкогольного сп`яніння та наполягати на проходженні огляду за допомогою драгера. На це він не погодився та наполягав на проведенні огляду в спеціалізованому медичному закладі, в чому йому було відмовлено в усній формі з зазначенням того, що в медичних установах драгери такі ж, як і в поліції. При цьому акту про відмову від проходження огляду інспектором поліції складено не було, як не було і запропоновано прослідувати для освідування до медичного закладу, а точніше відмовлено в цьому. Зразу ж в присутності двох осіб, які появились зненацька, як нібито вони очікували такого запрошення, було складено протокол та усунуто його від керування транспортним засобом шляхом передачі управління іншій особі. Від`їхавши на незначну відстань від місця, де було складено протокол, він знову сів за кермо свого автомобіля, а особа, яка перед цим керувала авто, сіла на пасажирське сидіння. Через незначний проміжок часу під час руху він знову був зупинений працівниками поліції, але іншим екіпажем, які також запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, але вже в медичному закладі, на що він дав згоду і разом з працівниками поліції прослідував в наркодиспансер. Там він був оглянутий лікарем, який зробив висновок про відсутність у нього ознак сп`яніння, видавши його на руки йому в присутності працівників поліції. Після цього його відпустили. Вважає, що протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення інспектором було складено з грубим порушенням вимог КУпАП, в зв`язку з чим він не може бути прийнятим до уваги судом як доказ по справі, а тому просить закрити справу щодо нього за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		 
		Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
		 
		   Дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення  ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного. 
		 
		Відповідно до положень ст.268КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
		 
		Вказана вище норма Кодексу про адміністративне правопорушення, передбачає та гарантує реалізацію судом прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		 
		Згідно зі ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		 
		Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
		 
		Згідно частин першої та другої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		 
		Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. 
		 
		При складенні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
		 
		Стаття 130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Інструкцією провиявлення уводіїв транспортнихзасобів ознакалкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,що затвердженанаказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни,Міністерства охорониздоров`я Українивід 11листопада 2015року №1431/27858(далі-Інструкція),передбачено,що ознакаминаркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є:запах алкоголюз порожнинирота; порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
		 
		Статтею 266Кодексу проадміністративні правопорушення визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
		 
		Для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу використовуються спеціальні технічні засоби, які мають зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.
		 
		Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння працівник поліції інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу зобов`язаний надати свідоцтво про державну реєстрації та свідоцтво про його повірку.
		 
		Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 266Кодексу Українипро адміністративніправопорушення огляд в закладах охорони здоров`я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
		 
		Крім того, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		 
		Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
		 
		Відповідно до п. 22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
		 
		У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
		 
		Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та перегляду відеозапису, наданого ініціатором складення протоколу, автомобіль Honda Accord д. н. з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції, які відразу ж, назвавши причиною зупинки відсутність освітлення номерного знаку автомобіля, заявили про наявність у водія стану алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгеру», від він відмовився, заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері. У відповідь інспектором було зазначено, що в наркологічному диспансері такий же «Драгер», а тому проходити огляд там немає сенсу і наполіг на проходженні огляду водієм на місці його зупинки. Оскільки останній відмовився це робити, зіславшись на недосконалість технічних характеристик засобу, за допомогою якого поліцейський намагався встановити наявність чи відсутність ознак сп`яніння у нього, то інспектор зразу ж запросив понятих та запропонував своїй колезі скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Остання склала такий протокол та зачитала його вголос. Зміст проголошеного нею тексту і написаного в протоколі відрізняються між собою, оскільки при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності. З наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки, що при цьому складався акт про відмову від проходження в присутності свідків, які зазначені в протоколі. 
		 
		Аналіз змісту наведеного доказу, на думку суду, не свідчить про наявність, як це стверджується в протоколі, ознак алкогольного сп`яніння у особи, яка керувала транспортним засобом. Зокрема, з переглянутого наданого ініціатором складення протоколу відеозапису не видно, щоб у водія, яким був ОСОБА_1 , були б помітними нестійка хода або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі. Крім того, на цьому не акцентує увагу понятих і поліцейський, який залучив їх для участі в підтвердженні факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та наголошує на необхідності їх присутності лише в зв`язку з відмовою від проходження такого огляду.
		 
		Цього не підтверджують і свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні при цьому та пояснення, яких додані до протоколу (а. с. 2, 3), оскільки з їх пояснень слідує, що вони були присутні лише при відмові особи, що керувала транспортним засобом від проходження огляду. При цьому пояснення обох свідків по змісту і формі є калькованими одне з одного і не розкривають змісту подій, які в їх присутності відбувалися, що дає підстави суду розцінити пояснення цих осіб як неналежні та недопустимі докази по справі, а отже не приймати їх до уваги. Крім того, в поясненнях обох понятих не зазначається прізвище водія, який нібито відмовився від проходження огляду, а залишено лише місце для внесення запису про це, що позбавляє суд можливості вважати долучені до протоколу пояснення такими, що відносяться до факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та приймати їх до уваги як доказ по справі.
		 
		Оцінюючи наданий ініціатором складення протоколу відеозапис як доказ з точки зору його належності та допустимості, суд констатує, що він таким не являється, оскільки в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення зазначається, що відеозапис здійснювався на відеокамері ВІ 00095, а на самому відеозаписі видно, що його зроблено на відеокамері ВІ 0095, тобто іншій, що позбавляє суд можливості приймати його як доказ по справі.
		 
		Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.
		 
		Перед складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення після відмови особи від проходження огляду на місці, якщо таке мало місце в дійсності, інспектор поліції не видав ОСОБА_1 направлення відповідної форми для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
		 
		Суд констатує, що ініціатором складення протоколу ОСОБА_1 у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку для проведення огляду на стан сп`яніння не направлявся.
		 
		Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
		 
		Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
		 
		Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.
		 
		   Крім того, судом встановлено, що відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 5 липня 2019 року, о 02 год. 40 хв. цієї ж дати ОСОБА_1 у визначеному законом порядку пройшов огляд в Полтавському обласному наркологічному диспансері і ознак сп`яніння у нього виявлено не було.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 
		Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
		 
		Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
		 
		З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_1 , відносно якого з порушенням встановлених законом процедур складено протокол, оспорює факт того, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, відсутність будь-яких безперечних доказів, які б підтверджували факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та відмови його від проходження огляду, суд констатує відсутність достовірних даних, на підставі яких він має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
		 
		Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП, 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		   Закрити справу щодо  ОСОБА_1  на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
		 
		   Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
		 
		   Суддя                                 А. Г. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...