Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/22663/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 10.07.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 10 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		  суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		  за участі секретаря   ОСОБА_4 
		 прокурора ОСОБА_5 
		 захисника ОСОБА_6 
		розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Сіменс Медицина" на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		 Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2019 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , та накладено арешт у кримінальному провадженні№ 42017010000000154,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на майно, а саме грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня), відкритих в АТ «Дойче Банк ДБУ» (МФО 380731); № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), відкриті в АТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539).
		 Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ТОВ "Сіменс Медицина", подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна ТОВ "Сіменс Медицина".
		Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, захисник зазначала, що клопотання слідчого про накладення арешту розглянуто слідчим суддею без виклику представника власника майна - ТОВ "Сіменс Медицина", а копію оскаржуваної ухвали представнику вручено 24.06.2019.
		У апеляційній скарзі захисник посилалась на те, що, з урахуванням положень ч.ч. 2, 5 ст. 170 КПК України, обов`язковою умовою застосування арешту, пов`язаною із конфіскацією майна юридичної особи, є здійснення кримінального провадження відносно юридичної особи. 
		Крім того, статтею 96-3 КК України передбачено вичерпний перелік статей, за якими відносно юридичної особи може бути застосовано заходи кримінально - правового характеру. До вказаного переліку стаття 191 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не входить.
		 Оскаржувана ухвала не містить правових підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Сіменс Медицина", слідчим суддею не враховано факт відсутності підозри посадовим особам товариства, того, що товариство не несе відповідальності за дії його посадових осіб та обов`язку відшкодувати заподіяну ними шкоду, а також не наведено жодного аргументу, яким чином конфіскація майна як покарання може бути застосовано щодо грошових коштів ТОВ "Сіменс Медицина", відносно якого не здійснюється кримінальне провадження.
		 Крім того, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого без повідомлення та виклику власника майна.
		У судове засідання захисник ОСОБА_7 не з`явилася, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлена. 
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "Сіменс Медицина", який підтримав апеляційну скаргу, та прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто у відсутності представника ТОВ "Сіменс Медицина", та дані про вручення представнику товариства ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.
		Як зазначено у апеляційній скарзі, копію оскаржуваної ухвали захиснику ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Сіменс Медицина" вручено 24.06.2019, та цього ж дня подано апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		 Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду,відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке 12.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017010000000154.
		Так, згідно наявних у справі витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12.10.2017 внесено відомості під №42017010000000154 про те, що починаючи з листопада 2016 року, службові особи обласних (міських) державних адміністрації на території материкової України, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким підконтрольні суб`єкти господарської діяльності TOB «Ілатанмед» (код 34494612), TOB «Здраво» (код 34603398), ТОВ «Сінергус» (код 35986575), TOB «МК Ксенко» (код 36935846), ТОВ «Асека» (код 37379705), ТОВ «Брізанта» (код 38676852), ТОВ «УМТ+» (код 38716926), ТОВ «Ксенко» (код 39330111), ТОВ «Укрмедексперт» (код 40130192), ТОВ «Асека» (код 40580211), ТОВ «УК Ксенко» (41035946), шляхом зловживання своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, визнали переможцями відкритих торгів та уклали договори поставки медичного обладнання із цими підприємствами, які не являються його виробниками, а завозять через митні пункти з тимчасово окупованих територій України за значно нижчими цінами, чим завдаються збитки Державному бюджету України в особливо великих розмірах, з попередньою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364 КК України.
		Крім того, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 13.03.2019 та 07.05.2019 внесено відомості про те, що невстановлені службові особи ТОВ «Інмед Україна» (код ЄДРПОУ 40914654) та ТОВ «Сіменс Медицина» (код ЄДРПОУ 40321110), зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, з попередньою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
		 12.06.2019 слідчий в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 звернувся із клопотанням до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва про арешт на майно, а саме грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «Сіменс Медицина», а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня), відкритих в АТ «Дойче Банк ДБУ» (МФО 380731); № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), відкриті в АТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539).
		 В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що грошові кошти на вказаних рахунках є предметом та доказом розслідування кримінальногоправопорушення, передбаченого 5 ст. 191КК України, здобуті злочинним шляхом, та для забезпечення ефективного досудового розслідування, зокрема забезпечення конфіскації майна, необхідно накласти арешт на вказане майно.
		 Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та ухвалою від 12.06.2019 задовольнив клопотання слідчого і наклав арешт у кримінальному провадженні№42017010000000154,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на майно, а саме грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня), відкритих в АТ «Дойче Банк ДБУ» (МФО 380731); № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), відкриті в АТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539).
		 З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
		 При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		 Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		 Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		 У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		 Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
		 У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням
		 З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
		 Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		 Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		 В клопотанні слідчий, обґрунтовуючи підстави і мету накладення арешту на рахунки ТОВ «Сіменс Медицина», посилався на необхідність забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні. 
		 За правилами до ч. 1 ст. 96-6, ст. 96-8 КК України, до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація.
		 Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом.
		 Статтею 96-3 КК України передбачено підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, зокрема: 1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених устаттях 209і306,частинах першійідругійстатті 368-3,частинах першійідругій статті 368-4,статтях 369і369-2цього Кодексу;
		2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2цього Кодексу;
		3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених устаттях 258-258-5цього Кодексу;
		4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями109,110,113,146,147, частинами другою - четвертоюстатті 159-1, статтями160,260,262,436,437,438,442,444,447цього Кодексу.
		 Наведений у ст. 96-3 КК України перелік злочинів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
		 Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		 Оскільки вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за правилами ст. 96-3 КК України не є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, передбачених ст. 96-6 КК України, то колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя за відсутності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, дійшов помилкового висновку про необхідність позбавлення права на мирне володіння майном ТОВ «Сіменс Медицина».
		 Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ТОВ «Сіменс Медицина» здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної юридичної особи здійснено без законних на те підстав. 
		Крім того, конфіскація майна, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна, може бути застосована судом лише у разі ліквідації юридичної особи згідно з КК України, однак такої підстави як ліквідація юридичної особи, слідчим у клопотанні не зазначено, а самостійне застосування заходів кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна юридичної особи положеннями ст. 96-8 КК України не передбачено.
		 Інших підстав для накладення арешту, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, а також обґрунтування наявності випадків, передбачених ч. ч. 3 - 6ст. 170 КПК України, в клопотанні слідчого не зазначено.
		 На думку колегії суддів, орган досудового розслідування в розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
		 Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170КПК України.
		 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та її задоволення, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
		 Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,  
		 п о с т а н о в и л а:
		 
		 Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Сіменс Медицина" задовольнити.
		 Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні№ 42017010000000154,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня), відкритих в АТ «Дойче Банк ДБУ» (МФО 380731); № НОМЕР_7 (українська гривня), № НОМЕР_8 (українська гривня), відкриті в АТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539).
		 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		Судді:
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...