Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/485/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2019. Зареєстровано: 19.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/7718/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 липня 2019 року 
		Київ
		справа №803/485/16
		адміністративне провадження №К/9901/7718/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Стеценка С. Г.,
		суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 (головуючий суддя Плахтій Н. Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя Курилець А. Р., судді: Кошнерик М. П., Мікула О. І.),
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - управління ДСНС), в якому просив: визнати протиправними дії щодо розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи, яка виникла внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби; зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи через захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, у розмірі 36 місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат (далі - спірна допомога).
		 
		В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначав, що на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" далі - Закон №2011-XI, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) і постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - постанова КМУ №1294), а відтак вказував на наявність у нього права на виплату спірної допомоги у розмірі, обчисленому виходячи з складових грошового забезпечення, передбачених вказаними актами законодавства.
		 
		Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно виплати йому спірної допомоги, обчисленої з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених у пункті 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908 (далі - Порядок №908), оскільки це, на думку ОСОБА_1 , звужує обсяг його прав.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, позов задоволено. Визнано протиправними дії управління ДСНС щодо неналежного розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби; зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи у розмірі 36-місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
		 
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Кодекс цивільного захисту України, Закон №2011-XI, а також постанова КМУ №1294 по іншому визначають елементи грошового забезпечення, ніж Порядок №908, який звужує перелік виплат, з яких складається грошове забезпечення. Отже, суд апеляційної інстанції, виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що для визначення складових грошового забезпечення    стосовно виплати спірної одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закон №2011-XI, які мають вищу юридичну силу, та обчислювати одноразову грошову допомогу виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У серпні 2016 року відповідач звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
		 
		Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що правовий статус позивача, як особи, яка проходила службу цивільного захисту, визначено Кодексом цивільного захисту України, статтею 118 якого делеговано повноваження Уряду щодо порядку та умов виплати спірної допомоги й положення Порядку №908, який належить до спеціального законодавства і врегульовує спірні правовідносини, у межах яких виник даний спір, не суперечать нормам цього Кодексу.
		 
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		 
		15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.
		 
		Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
		 
		Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
		 
		Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		Наказом управління ДСНС від 24.09.2015 №453 «Про кадрові питання» старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 2 Державної пожежно-рятувальної частини, звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) за підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров`я) та виключено зі складу ДСНС України з 25.09.2015 на підставі подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника другої Державної пожежно-рятувальної частини Терещука В. О. , свідоцтва про хворобу ЛЕК управління ДСНС від 21.09.2015 №311, затвердженого ЦЛЕК ДСНС України 22.09.2015 та рапорту ОСОБА_1 .
		 
		Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 03.11.2015 серії 12 ААА №245210 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.
		 
		На підставі Порядку №908 та зазначеної вище довідки МСЕК прийнято наказ від 18.02.2016 №64, яким передбачено виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 29700 гривень як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, шляхом перерахування вказаних коштів на його картковий рахунок.
		 
		Відповідачем проведено виплату ОСОБА_1 названої грошової допомоги виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та посадового окладу за останньою посадою, яку займав позивач на день звільнення.
		 
		Не погодившись із розрахунком спірної грошової допомоги, який проведено без врахування інших складових грошового забезпечення, які отримував позивач та які передбачені постановою КМУ №1294, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
		 
		Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		 
		На виконання вимог статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 затвердив Порядок №908.
		 
		Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №908 передбачено, що особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
		 
		Наявність права на отримання названої вище допомоги не оспорюється, спірним, у даному випадку, є розмір такої допомоги і складові грошового забезпечення, які враховуються при її обчисленні.
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку №908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
		 
		В свою чергу, згідно з пунктом 1 постанови КМУ №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 
		 
		В той же час, за приписами статті 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
		 
		Враховуючи викладене, касаційний суд вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати спірної одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону №2011-XII, виходячи з того, що пункт 3 Порядку №908 не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові КМУ №1294, а лише, відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка, до того ж, не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.
		 
		Таке правозастосування наведених норм матеріального права відповідає правовій позиції Верховного Суду, неодноразово висловленій, зокрема, у постановах: від 28.02.2019 (справа №815/1768/16), від 04.07.2019 (справа №826/27863/15).
		 
		Питання ж, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.
		 
		Натомість, Закон №2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей. 
		 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку №908, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.
		 
		Відтак, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для перерахунку і виплати позивачу спірної допомоги з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених у постанові КМУ №1294, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і дотриманні норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню, а у задоволенні даного адміністративного позову належить відмовити.
		 
		За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Своєю чергою, за приписами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356  КАС України, Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Задовольнити касаційну скаргу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.
		 
		Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016.
		 
		Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С. Г. Стеценко,
		А. І. Рибачук,
		Л. В. Тацій,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...