Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1417/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.08.2019
Номер судового провадження: 1-кп/536/40/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170220000669

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/1417/18 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		16 липня 2019 року                                 м. Кременчук
		 
		Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: 
		головуючого судді        -     ОСОБА_1 , 
		при секретарі            -     ОСОБА_2 ,
		з участю:
		прокурора            -     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого        -     ОСОБА_4 ,
		потерпілої            -     ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої    -     ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кременчуці матеріали кримінального провадження № 12018170220000669, які надійшли з Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, працюючим в ФОП « ОСОБА_7 », не одруженим, з повного середньою освітою, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимим,-
		В С Т А Н О В И В:
		04.08.2018 року близько 20 години 30 хвилин поблизу будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_5 та умисно її штовхнув, внаслідок чого остання упала на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 декілька ударів ногами взутими у взуття в область тулуба, чим спричинив ОСОБА_5 згідно висновку судово- медичної експертизи № 666 від 22.08.2018 року тілесні ушкодження у вигляді: закриті переломи 5,6-го ребер справа, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, та підшкірні гематоми потиличної ділянки справа; садна на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу та передній поверхні правого колінного суглобу, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та суду пояснив, що вчинив злочин за вищевикладених обставин, цивільний позов визнав частково, не визнавши розмір моральної шкоди.
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 вчинив відносно неї злочинні дії за вищевикладених обставин.
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши зміст ч. 3 ст.349КПК України та оскільки проти такого розгляду сторони кримінального провадження не заперечували, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Оскільки  ОСОБА_4 умисно наніс середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_5 , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, то суд його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України
		При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обвинувачений  ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, зайнятий суспільно корисною працею, проживає з матір`ю, неповнолітнім братом, цивільною дружиною та її малолітнім сином, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся та критично ставиться до вчиненого, в силу ст.89 КК України раніше не судимий. 
		Пом`якшуюча покарання обставина - щире каяття обвинуваченого.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що  ОСОБА_4 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, що передбачає покарання за вчинене у виді обмеження волі, та вважає за можливим звільнити його від відбування призначеного судом покарання на підставі ст.75, 76 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_5 заявила цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якій просила стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4790 гривень, та моральну шкоду в розмірі 15000 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 визнав пред`явлений до нього позов в частині матеріальної шкоди в повному обсязі, в частині моральної шкоди визнав частково.
		Враховуючи те, що обвинувачений  ОСОБА_4 визнав пред`явлений до нього позов в частково, суд, враховуючи обставини справи, приходить до висновку про задоволення позову частково зі зменшенням суми моральної шкоди, тому присуджує до стягнення матеріальну шкоду в розмірі 4790 гривень, та моральну шкоду в розмірі 12000 гривень.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 349, 370, 374,377 КПК України, ст. 286 ч.1 КК України, суд ,-
		УХВАЛИВ:
		   Визнати винним  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
		На підставі ст.75,76 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та покласти на нього обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтися для реєстрації до цього органу.
		 
		Цивільний позов прокурора ОСОБА_5 до  ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення  задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 4790 гривень, та моральну шкоду в розмірі 12000 гривень.
		Речові докази по справі: 
		- диск DVD-R 4,7 Gb з відеозаписом з камери магазину «Харчі» по вул. Київська в с.Недогарки Кременчуцького району Полтавської області  залишити при матеріалах справи.
		На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Полтавської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд. 
		   Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...