Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/1433/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 23.10.2019
Результат оскарження 08.07.2020 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/718/113/17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017260000000140

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №718/1433/17 
		Провадження №1-кп/718/113/17
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.07.2019 м. Кіцмань 
		Кіцманський районний суд Чернівецької області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 
		секретаря  ОСОБА_2 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань кримінальне провадження № 42017260000000140 про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.СнятинІвано-Франківськоїобласті,мешканця АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,  у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.2 ст.369 КК України, -
		за участі: прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпілого  ОСОБА_6 
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		ОСОБА_3 , відповідно до наказу № 64 о/с з 13 квітня 2017 року обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Заставнівського ВП, обіймаючи до цього посаду старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, і у квітня 2017 року до нього, з метою дізнатися процедуру отримання посвідчення водія категорії D, C, D1, C1, звернувся ОСОБА_6 . 
		ОСОБА_3 , достеменно знаючи процедуру та порядок видачі посвідчення водія та обов`язкові дії, які особа, яка має намір отримати посвідчення, повинна виконати, вирішивши одержати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду, вказав останньому, що може особисто вжити заходів та посприяти в отриманні необхідного ОСОБА_6 документу. З метою переконати ОСОБА_6 у своїй дійсній можливості позитивно вирішити необхідне тому питання, ОСОБА_3 вказав останньому, що цьому мають посприяти його сталі службові відносини із працівниками МРЕВ (сервісного центру МВС в Чернівецькій області), які здійснюють екзаменування, оформлення та видачу водійського посвідчення, а також, в силу тривалої роботи на посаді інспектора безпеки дорожнього руху, знайомство із керівництвом автошколи, проходження навчання в якій є обов`язковою умовою для одержання посвідчення.
		ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_3 тривалий час працює в ГУНП в Чернівецькій області на посадах, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а тому, в силу наявних робочих стосунків, дійсно особисто знайомий та співпрацює із співробітниками МРЕВ та керівництвом автошкіл, погодився на допомогу ОСОБА_3 у вирішенні потрібного йому питання. В свою чергу ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_6 , що питання прискореного одержання посвідчення водія може бути вирішено тільки за умови надання ОСОБА_6 через нього як співробітника ГУ ГІП в Чернівецькій області неправомірної вигоди працівникам сервісного центру МВС в Чернівецькій області (надалі, як вказував ОСОБА_3 , - МРЕВ) в сумі 1200грн. за успішну здачу екзаменів та видачу посвідчення водія, керівництву Кіцманської автомобільної школи за надання довідки про нібито проходження навчання - 2700грн., а також кошти в якості оплати за видачу медичної довідки в сумі 400грн. та його послуги й інші витрати. Загальну суму коштів, яку ОСОБА_9 повинен надати ОСОБА_3 , останній визначив в розмірі 6000грн.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 створив у ОСОБА_6 переконання про вигідність і навіть обов`язковість передачі неправомірної вигоди службовим особам сервісного центру МВС в Чернівецькій області та керівництву автошколи за проходження відповідного навчання та безперешкодну здачу іспитів і одержання посвідчення водія, тобто схилив ОСОБА_6 до вчинення кримінально-араного діяння і в такий спосіб виконав роль підбурювача до вчинення злочину. ОСОБА_6 , будучи переконаним ОСОБА_3 , що прискорена видача посвідчення водія дійсно потребує надання названих йому коштів, в т.ч. і в якості неправомірної вигоди співробітникам МРЕВ та керівництву автошколи, на таку незаконну пропозицію ОСОБА_3 погодився.
		12 квітня 2017 року, під час розмови в автомобілі на авто дорозі сполученням Мамаївці-Кіцмань, інспектор ОСОБА_3 повторно підтвердив ОСОБА_6 про необхідність надання останнім коштів за проходження навчання, виготовлення та видачу посвідчення водія різних категорій в загальній сумі 6000 гривень, в т.ч. і для передачі через нього в якості неправомірної вигоди працівникам МРЕВ та керівництву автошколи. Будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки обійманій посаді зможе через працівників сервісного центру МВС в Чернівецькій області та директора автошколи вжити реальних заходів, спрямованих на одержання ним посвідчення водія, ОСОБА_6 підтвердив свою згоду на виконання протиправної пропозиції ОСОБА_3 та одночасно передав ОСОБА_3 в якості попередньої частини визначених йому коштів гроші в сумі 2000 гривень для надання, відповідно до тверджень та переконань ОСОБА_3 , працівникам сервісного центру МВС в Чернівецькій області, за безперешкодну здачу іспитів та видачу посвідчення водія різних категорій. При цьому, ОСОБА_3 , створюючи у ОСОБА_6 уяву про необхідність передачі в день їхньої зустрічі всієї обумовленої суми коштів визначеним ним особам, наголосив, що решту суми ОСОБА_6 необхідно надати цього ж дня, тобто 12.04.2017 року, і для прискорення цього процесу запропонував ОСОБА_6 перерахувати решту суми на банківську картку, назвавши її номер.
		ОСОБА_6 , будучи переконаним ОСОБА_3 про необхідність термінового надання решти суми коштів, приблизно о 19год. 30хв. через платіжний термінал, виходячи із власних фінансових можливостей, перерахував ще 700грн. на банківський рахунок, який вказав йому інспектор ОСОБА_3 , а саме № НОМЕР_1 , в якості неправомірної вигоди для передачі визначеним ОСОБА_3 особам, а також сплатив 20грн. в якості комісії за банківські послуги.
		ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вказані кошти йому надаються за його ж пропозицією співробітникам сервісного центру МВС в Чернівецькій області та керівництву автошколи в якості неправомірної вигоди, на свій банківський рахунок одержав. При цьому, будь-яких дій, спрямованих на дійсну допомогу в отриманні ОСОБА_6 посвідчення водія ОСОБА_3 вчиняти не мав наміру, й кошти, одержані від ОСОБА_6 нікому із службових осіб сервісного центру МВС в Чернівецькій області передавати не збирався, а ними заволодів.
		Під час подальших зустрічей ОСОБА_3 було обумовлено, що посвідчення водія буде надано службовими особами сервісного центру МВС в Чернівецькій області ОСОБА_6 26 квітня 2017 року, а тому, відповідно, свої зобов`язання перед ОСОБА_3 щодо надання неправомірної вигоди для керівництва Кіцманської автомобільної школи та службових осіб зазначеного центру мав остаточно виконати у визначений день, передавши решту із обумовлених шести тисяч гривень.
		Отже, всього 12 квітня 2017 року ОСОБА_6 , внаслідок підбурювання зі сторони ОСОБА_3 , надав останньому грошові кошти в загальній сумі 2700грн. з обумовлених йому 6000грн. (які мав надати пізніше) в якості неправомірної вигоди для службових осіб сервісного центру МВС в Чернівецькій області та керівництву автошколи за одержання довідки про проходження відповідного навчання та безперешкодну здачу іспитів і отримання посвідчення водія в сервісному центрі МВС в Чернівецькій області, а ОСОБА_3 , будучи інспектором сектору реагування патрульної поліції, тобто службовою особою, на яку покладались організаційно-розпорядчі обов`язки, у порушення вимог ст.ст.19, 68 Конституції України, ст.ст.22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р., всупереч інтересів служби та своїх службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, попередньо підбуривши ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовим особам сервісного центру МВС України в Чернівецькій області та керівництву автошколи, одержав ці 2700грн. для подальшої передачі в якості неправомірної вигоди названим вище особам, фактично не маючи наміру такі дії вчиняти. А отже, достеменно знаючи, що злочин, пов`язаний із передачею неправомірної вигоди визначеним ОСОБА_6 службовим особам не буде закінчений по причині, яка від того не залежить, а саме, через відсутність в ОСОБА_3 реального наміру на таку передачу, та, приховуючи цей факт від ОСОБА_6 заволодів вказаними коштами, спричинивши ОСОБА_6 збитки на вказану суму. 
		Поряд із заволодінням коштами ОСОБА_6 в сумі 2700 гривень, ОСОБА_3 мав намір шляхом обману на заволодіння і коштами в сумі 3300 гривень, виконавши всі дії, які вважав за необхідне виконати для отримання всієї суми у розмірі 6000 гривень, проте злочин не було закінчено з незалежних від нього причин.
		Окрім того, 25 квітня 2017 року інспектор сектору реагування патрульної поліції Заставнівського ВП ОСОБА_3 заступив на чергування по обслуговуванню території Заставнівського та Кіцманського районів спільно із інспекторами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Під час перебування на посту «Звенячин» біля 23:30год. біля них зупинився автомобіль марки «Опель» під керуванням ОСОБА_12 , який зазначений транспортний засіб взяв в тимчасове користування у ОСОБА_6 . Водій автомобіля підійшов до інспектора ОСОБА_10 та запитав його чи немає запобіжника, пояснивши, що не горить правий передній ліхтар транспортного засобу. На це ОСОБА_10 вказав, що в нього є підозри, що ОСОБА_12 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки від останнього відчувається запах алкоголю. На це ОСОБА_12 відповів, що дійсно випив декілька ковтків пива, але є тверезим. Тоді ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 , що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, за керування транспортним засобом в нетверезому стані, та що транспортний засіб буде вилучено.
		ОСОБА_12 , побоюючись, що одержаний ним у тимчасове користування транспортний засіб буде вилучено, зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про ситуацію, що склалась. На це ОСОБА_6 сказав, що зателефонує своєму знайомому працівнику Заставнівського відділення поліції та з`ясує ситуацію.
		Відразу після цього ОСОБА_6 зателефонував інспектору сектору реагування патрульної поліції Заставнівського ВП ОСОБА_3 з приводу зазначеної зупинки працівниками поліції автомобіля, яким керував ОСОБА_12 та повідомив, що останнього підозрюють у керуванні транспортним засобом у нетверезому, на думку, правоохоронців, стані.
		ОСОБА_3 , достеменно знаючи, що за керування транспортним засобом у стані сп`яніння передбачений штраф у значному розмірі, а також позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік, сприймаючи ОСОБА_6 як особу, яка вже раніше надавала йому неправомірну вигоду для інших службових осіб правоохоронного органу, а тому сприймає його як службовця, який здатний владнати проблемні питання, що виникають у стосунках із правоохоронцями, вирішив, заволодіти коштами ОСОБА_6 шляхом одержання від нього неправомірної вигоди за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності та повернення транспортного засобу. З цією метою ОСОБА_3 , приховуючи той факт, що перевірку ОСОБА_12 проводять працівники поліції, які спільно з ним заступили до чергування, вказав ОСОБА_6 , що за нескладання відносно ОСОБА_12 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та за повернення автомобіля, яким той керував, ОСОБА_6 повинен передати через нього, як інспектора поліції, грошову винагороду в сумі 6000 гривень працівникам поліції, які перебували на посту з ОСОБА_12 . Цим самим ОСОБА_3 сформував у ОСОБА_6 переконання, що, в разі ненадання такої суми саме в якості неправомірної вигоди, ОСОБА_12 буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а транспортний засіб буде вилучено.
		ОСОБА_6 , вважаючи, що надання неправомірної вигоди працівникам поліції є необхідним, на таку злочинну пропозицію ОСОБА_3 погодився.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 створив у ОСОБА_6 переконання про вигідність і навіть обов`язковість передачі неправомірної вигоди працівникам поліції, які фіксували факт адміністративного правопорушення зі сторони ОСОБА_12 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за керуванням транспортним засобом в нетверезому стані та повернення автомобіля, тобто схилив ОСОБА_6 до вчинення кримінально-караного діяння і в такий спосіб повторно виконав роль підбурювача до вчинення злочину.
		В цей час інспектор ОСОБА_10 сів до автомобіля ОСОБА_12 та разом із ним поїхав до Заставнівської ІДРЛ для проведення освідування останнього на стан алкогольного сп`яніння. В медичному закладі лікар констатував, що ОСОБА_12 є тверезий. Про це було доведено до відома працівникам поліції, та безпосередньо ОСОБА_3 . Під час чергового телефонного дзвінка ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , бажаючи заволодіти коштами останнього під приводом необхідності надання неправомірної вигоди працівникам поліції за нескладання відносно ОСОБА_12 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом в нетверезому стані, умисно приховав факт непідтвердження лікарем стану сп`яніння останнього, та, діючи умисно, з метою введення в оману ОСОБА_6 про незворотність настання як для його знайомого ОСОБА_12 так і для ОСОБА_6 безпосередньо негативних наслідків, повідомив останньому про наявність обставин, які в дійсності не мали місце, а саме, сказав, що ОСОБА_12 обтяжує свою участь та відмовляється від проведення освідування на стан сп`яніння. При цьому, ОСОБА_3 усвідомлював, що ОСОБА_6 , як водій, достеменно знає, що відмова від проходження такого освідування тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності, в т.ч. і у вигляді позбавлення посвідчення водія, а тому, виходячи із попередніх намагань, той буде вживати всіх заходів для уникнення цього, в т.ч. і шляхом надання неправомірної вигоди.
		ОСОБА_6 , не бажаючи притягнення свого знайомого ОСОБА_12 до відповідальності та побоюючись вилучення транспортного засобу в разі ненадання неправомірної вигоди правоохоронцям, підтвердив свою згоду га готовність надати таку неправомірну вигоду співробітникам поліції, які фіксували та перевіряли автомобіль під керуванням ОСОБА_12 . Цим самим ОСОБА_3 підбурив ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовим особам поліції за вчинення ними дій з використанням наданих їм влади та службового становища в інтересах ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 .
		Діючи з метою завершення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння коштами ОСОБА_6 під приводом надання неправомірної вигоди в сумі 6000грн. інспекторам поліції, які мають намір притягнути ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності та вилучити транспортний засіб, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 , що той має приїхати для передачі обумовленої суми неправомірної вигоди на АЗС «WOG», що розташована в селі Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, де йому будуть повернуті посвідчення водія ОСОБА_12 та автомобіль разом із відповідними документами.
		26 квітня 2017 року приблизно о 03:00 годині ОСОБА_6 прибув у призначене йому місце - на автозаправну станцію «WOG» в селі Мамаївці Кіцманського району, де вже перебував автомобіль «Опель», в якому знаходився ОСОБА_12 , інспектор ОСОБА_11 , який перебував в службовому автомобілі, а також інспектори поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , які стояли біля входу до магазину автозаправної станції. Після того, як ОСОБА_6 підійшов до них та запитав про порядок своїх дій, на що ОСОБА_3 вказав відійти за бокову стіну магазину. ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відійшли у визначене місце, і ОСОБА_3 , діючи за своєю попередньою обіцянкою, передав ОСОБА_6 всі документи, які стосувались ОСОБА_12 та безпосередньо автомобіля, демонструючи цим самим виконання працівниками поліції домовленості про непритягнення ОСОБА_12 до відповідальності за керування транспортним засобом в нетверезому стані та повернення автомобіля за надання їм неправомірної вигоди. Поряд із цим, ОСОБА_3 приховав від ОСОБА_6 відсутність будь-яких правових підстав для такого притягнення. 
		ОСОБА_6 , будучи переконаним ОСОБА_3 , що такі дії вчинені працівниками поліції виключно через їх домовленість із своїм колегою ОСОБА_3 завдяки існуючим в останнього зобов`язанням надати їм неправомірну вигоду, діючи у відповідності до визначених ОСОБА_3 дій, передав останньому кошти в сумі 6000 гривень в якості неправомірної вигоди для працівників поліції, які фіксували факт адміністративного правопорушення зі сторони ОСОБА_12 .
		З метою створення видимості повного виконання своїх зобов`язань про домовленість із працівниками поліції, які фіксували факт адміністративного правопорушення зі сторони ОСОБА_12 , не притягувати останнього до адміністративної відповідальності та повернути автомобіль, яким той керував, за надання їм неправомірної вигоди, ОСОБА_3 передав одержані від ОСОБА_6 кошти в сумі 6000 гривень інспектору ОСОБА_10 , який стояв поруч, попросивши останнього їх тимчасово потримати, не ставлячи до відома про справжні підстави та причини надання цих коштів ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_3 було затримано працівниками правоохоронних органів.
		Отже, достеменно знаючи, що злочин, пов`язаний із передачею неправомірної вигоди названим ОСОБА_6 працівникам поліції не буде закінчений по причині, яка від того не залежить, а саме, через відсутність в ОСОБА_3 реального наміру на таку передачу, останній вчинив фактично повторне підбурювання на вчинення протиправних дій, пов`язаних із корупцією, та повторно заволодів коштами ОСОБА_6 в сумі 6000 гривень, не маючи наміру їх передавати та приховуючи такий факт від ОСОБА_6 , спричинивши останньому збитки на вказану суму.
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав частково, надавши показання, що він не мав на меті неправомірну вигоду та підбурювання до цього, не мав на меті заволодіти коштами, кошти ним повернуто, ні на чиє рішення він не мав вплинути, гроші мав забрати собі, напарнику нічого не було відомо, тому визнає лише вчинення шахрайства. 
		Так, 10 квітня 2017 року в першій половині дня до нього зателефонували невідомого номера, як з`ясувалось, це був ОСОБА_6 , та запитав. Чи можливо вирішити питання щодо отримання посвідчення на категорію С, бо він мав лише категорію В. на що він відповів, що наразі неготовий дати відповідь, необхідно з`ясувати. Після чого, ОСОБА_6 постійно дзвонив, говорив, що треба терміново, їде за кордон. Запитував, чи то не будуть «ліве» посвідчення, на що він відповів, що це буде все офіційно, буде оформлено навчання в автошколі. За виготовлення посвідчення водія ними було обумовлено суму у 2700 гривень, перший раз ОСОБА_6 надав йому 2000 гривень. а за день-два на його банківську картку ОСОБА_13 перерахував ще 700 гривень. Отримані 2700 гривень він повернув ОСОБА_6 . 
		Десь 23-24 числа він із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснював чергування, під час якого було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_12 , оскільки не працювала ліва фара освітлення, і від водія було чути запах алкоголю. До нього подзвонив ОСОБА_6 щоби не вилучали автомобіль. Водія було доставлено до Заставнівської ЦРЛ для проведення медичного огляду, водій був тверезий. На запитання ОСОБА_6 «яка ситуація». Він відповів, що буде арешт автомобіля. ОСОБА_6 просив, що не потрібно і він дасть все, що треба, лишень би не забирали автомобіль. ОСОБА_6 передав йому кошти в сумі 6000 гривень. 
		У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 розкаюється. 
		Потерпілий ОСОБА_6 показав, що у березні 2017 року вирішив отримати посвідчення водія нового зразка та відкрити категорії D, C, D1, C1, у зв`язку із тим, що мав намір поїхати за кордон. Хтось із його знайомих (хто саме не пам`ятає) порадив йому звернутися до працівника Заставнівського ВГІ ОСОБА_3 . У квітні 2017 року він зателефонував до інспектора сектору реагування патрульної поліції Заставнівського відділення поліції Кіцманського ВП ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_3 з метою дізнатись процедуру отримання посвідчення водія нового зразка. Він погодився, що зможе вирішити всі питання, в тому числі виготовлення медичної довідки, за проміжок часу 7 днів, за певну плату, а саме МРЕВ - в сумі 1200 гривень, за успішну здачу екзаменів та видачу посвідчення водія, керівництву Кіцманської автомобільної школи за надання довідки про нібито проходження навчання - 2700 гривень, а також кошти в якості оплати за видачу медичної довідки в сумі 400 гривень, та його послуги й інші витрати, в загальному 6000 гривень. У відповідь він попередньо погодився. Пізніше він дізнався, що виготовлення посвідчення водія нового зразка та отримання додаткових категорій триває приблизно 2 місяці і він зрозумів, що ОСОБА_3 вимагає у нього кошти в якості неправомірної вигоди. Цього ж дня він звернувся з відповідною заявою до УВБ в Чернівецькій області. Крім того, ОСОБА_3 повідомив йому по телефону, що без надання йому вказаної суми коштів він буде отримувати посвідчення та відкривати нові категорії дуже довго, а може взагалі їх не отримувати. 
		ОСОБА_6 також, він показав, що 26.04.2017 року він звернувся до старшого інспектора ОСОБА_3 з приводу зупинки працівниками поліції автомобіля, яким керував ОСОБА_12 за підозрою у керуванні транспортним засобом у нетверезому, на думку правоохоронців, стані. У зв`язку із цим, ОСОБА_3 йому повідомив, що для не притягнення ОСОБА_12 до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, він повинен передати ОСОБА_3 грошову винагороду в розмірі половини суми штрафу, а саме 6000 гривень. В подальшому, 26.04.2017 року біля 03 години на автозаправній станції «WOС» в с.Мамаївці, Кіцманського району він передав ОСОБА_3 6000 гривень, який, в свою чергу, одержавши вказані грошові кошти, запевнив, що ОСОБА_12 не буде притягнуто до відповідальності.
		Свідок ОСОБА_12 показав, що взяв у ОСОБА_6 автомобіль для поїздки в м.Заставну, коли повертався, його зупинили працівники поліції, не працювала одна фара. Він пив пиво і поліцейський почув запах, але то був не ОСОБА_3 . Інший поліцейський розбудив ОСОБА_3 і його повезли в лікарню в м.Заставна на освідчення. На місці зупинки йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Він зателефонував ОСОБА_6 , що потрібна допомога, та передав телефон ОСОБА_3 і вони розмовляли, але про що, він не чув. Лікар показав негативний результат і він знову подзвонив ОСОБА_6 та передав телефон ОСОБА_3 . Після чого вони, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , мали зустрітися в м.Чернівці. ОСОБА_3 сказав, що питання буде вирішено через ОСОБА_16 . Не доїжджаючи до м.Чернівці, на автозаправній станції, вони зустрілись. Зі слів ОСОБА_6 , він передав ОСОБА_3 гроші, але в якій сумі, йому не відомо, за те, щоби не складався протокол. Особисто у нього ОСОБА_3 грошей не вимагав. 
		Згідно показань свідка ОСОБА_17 він працює лікарем у Заставнівській ЦРЛ, 25.04.2017 року він працював, біля 01 години працівники поліції доставили на освідчення людину, яка керувала транспортним засобом, він провів освідчення без направлення, так як таке ще оформлялось. Результат освідчення «тверезий». Після чого працівники поліції та правопорушник вийшли і більше не повертались. Оскільки направлення ще не було виписано, то у журналі не було зафіксовано даного факту. Чи був при цьому ОСОБА_3 , сказати не може, не пам`ятає, точно було двоє поліцейських.
		Додатково свідок ОСОБА_17 показав, що було троє поліцейських, серед яких був ОСОБА_3 , у кабінеті при освідченні водія було двоє з тих трьох поліцейських. Водій заяви на освідчення не писав, у журналі ніякі записи не робились через відсутність направлення. В даному випадку процедура була проведена. Водій був тверезий, його особу він не встановлював. 
		Відповідно до показань свідка ОСОБА_11 з березня по 25 квітня 2017 року працював із ОСОБА_3 поліцейським відділу безпеки дорожнього руху. 25.04.2017 року вони несли службу, у групі були він, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , заступили на чергування. Чи відлучались під час чергування ОСОБА_3 чи ОСОБА_10 , не пригадує. Більше нічого сказати не може. 
		Судом досліджено наступні письмові докази:
		- витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42017260000000140 від 10.04.2017р. про внесення відомостей про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.3, 6-7);
		- постанова слідчого від 22.06.2017р. про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.369, ч.2 ст.369 КК України (т.1 а.с.8);
		- витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань: у кримінальному провадженні № 42017260000000226 від 22.06.2017р. про внесення відомостей про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.1 ст.190 КК України (т.1 а.с.10), у кримінальному провадженні № 42017260000000227 від 22.06.2017р.  за ч.1 ст.190 (т.1 а.с.11), у кримінальному провадженні № 42017260000000228 від 22.06.2017р. - ч.2 ст.190 КК України (т.1 а.с.12), у кримінальному провадженні № 42017260000000140 від 10.04.2017р.  за ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України (т.1 а.с.13, 23), у кримінальному провадженні № 42017260000000140 від 27.04.2017р.  за ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України (т.1 а.с.13, 23), за ч.2 ст.15. ч.1 ст.190, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України (т.1 а.с.14-15, 24-26);
		- постанови прокурора про об`єднання кримінальних проваджень (т.1 а.с.18. 21, 22);
		- постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування за правовою кваліфікацією по ч.2 ст.368 КК України та витяг з ЄРДР від 23.06.2017р. (т.1 а.с.27-28, 29); 
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.04.2017 року та матеріали по заяві ОСОБА_6 щодо вимагання ОСОБА_3 6000 гривень за посвідчення водія, рапорт о/у ОСОБА_18 в межах розгляду звернення ОСОБА_6 , довідка, стенограма розмов між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (т.1 а.с.30-40);
		- матеріали по заяві ОСОБА_6 від 26.04.2017 щодо вимагання ОСОБА_3 6000 гривень за повернення автомобіля, яким керував ОСОБА_12 (т.1 а.с.51-52); 
		 
		 
		 
		 
		 
		- довідка Чернівецького обласного наркологічного диспансеру № 1695 від 26.04.2017р. про результати медичного огляду ОСОБА_12 із висновком «тверезий» (т.1 а.с.53);
		- постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 25.04.2017р., зокрема зразків крові ОСОБА_12 для з`ясування наявності алкоголю (т.1 а.с.59);
		- постанова про призначення судово-токсикологічної експертизи від 03.05.2017р. для я з`ясування наявності в крові ОСОБА_12 наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також щодо наявності етилового спирту, (т.1 а.с.60-61);
		- висновок експерта № 618 від 04.05.2017р., згідно якого в крові ОСОБА_12 етилового спирту не виявлено (т.1 а.с.62);
		- постанова від 25.04.2017р. про проведення освідування ОСОБА_3 з метою виявлення на його тілі та одязі слідів кримінального правопорушення (т.1 а.с.76); 
		- протокол освідування від 26.04.2017р., відповідно до змісту якого при огляді та відібранні змивів з рук ОСОБА_3 на правій та лівій руках останнього виявлено залишки речовини, які під ультрафіолетовими променями випромінюють світіння, які люмінесцирують світло зеленим кольором. Також, за допомогою ультрафіолетової лампи просвічено одяг ОСОБА_3 , внаслідок чого було виявлено ознаки світіння під дією ультрафіолетової лампи на штанах. За словами ОСОБА_3 , він торкався руками одягу, тому і виникли сліди світіння (т.1 а.с.77);
		- протокол огляду місця події із застосуванням відеозапису від 26.04.2017р.. відповідно до змісту якого ОСОБА_3 пояснив, що за кермом службового авто перебував він. Огляд проводився навколо службового авто ВАЗ н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на АЗС «WOC» в с. Мамаївці. Біля правого переднього колеса виявлено грошові кошти в сумі 6000 гривенбь. ОСОБА_3 пояснив, що йому невідомо походження вказаних коштів. Під час світіння на вказані грошові кошти ультрафіолетовою лампою були виявлені ознаки світіння світло зеленого кольору (т.1 а.с.80-82); 
		- постанова від 27.04.2017р. про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових - грошових коштів в сумі 6000 гривень (т.1 а.с.83-84);
		- протокол огляду місця події із застосуванням відеозапису від 26.04.2017р., відповідно до якого оглянуто службовий автомобіль (т.1 а.с.86-87);
		- протокол від 26.04.2017р. про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_3 за участю адвоката (т.1 а.с.92-94);
		- копія наказу № 64 о/с від 13.04.2017р. про призначення ОСОБА_3 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Завставнівського ВП (т.1 а.с.115, 125);
		- копія наказ № 212 від 04.05.2017р. про звільнення ОСОБА_3 зі служби у поліції (т.1 а.с.126-128);
		- протокол огляду від 04.05.2017р.. за змістом якого було оглянуто вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон (т.1 а.с.130);
		- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28.04.2017р. про відсторонення ОСОБА_3 від посади інспектора сектору реагування патрульної поліції до 26.06.2017р. (т.1 а.с.144, 145);
		- наказ від 28.04.2017р. про тимчасове відсторонення ОСОБА_3 від виконання службових обов`язків (т1 а.с.148-149);
		- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21.04.2017р. про проведення обшуку по місцю розташування територіального сервісного центру та Кіцманської автошколи (т.1 а.с.150-152);
		- протокол обшуку від 26.04.2017р., відповідно до якого кошти, речі, документи не виявлені та не вилучались (т.1 а.с.153-155);
		 
		 
		 
		- копія екзаменаційної картки на ім`я ОСОБА_6 , довідка сервісного центру від 26.04.2017р. про те, що ОСОБА_6 в списках груп автошкіл, які обслуговуються ТСЦ 7342 (м.Кіцмань) не значиться, копії документів з книги наказів зарахування слухачів до Кіцманської автошколи та копії наказів (т.1 а.с.156, 157, 158, 159-210); 
		- протоколи про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.04.2017р. - фіксування розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також процес передачі копії документів та коштів щодо виготовлення посвідчення водія. (т.2 а.с.2-4, 5-7);
		- квитанція про перерахунок коштів в сумі 700 гривень (т.2 а.с.8);
		- протокол огляду особи та грошових коштів, їх мічення та вручення від 12.04.2017р. - 700 гривень (т.2 а.с.9-10);
		- протокол огляду особи та грошових коштів, їх мічення та вручення від 12.04.2017р. - 2000 гривень (т.2 а.с.11-12); 
		- протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 26.04.2017р. - фіксування розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також процес передачі копії документів та коштів щодо не притягнення по ст.130 КУпАП - 6000 гривень (т.2 а.с.14-16); 
		- протокол огляду особи та грошових коштів, їх мічення та вручення від 26.04.2017р. - 6000 гривень (т.2 а.с.17-19);
		- протокол про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.05.2017р. (т.2 а.с.21-23);
		- протокол про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 19.05.2017р. (т.2 а.с.24-31);
		- протокол про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.05.2017р. (т.2 а.с.32-35, 36, 54-70).
		В судовому засіданні також переглянуто відеозаписи, зафіксовані на електронних носіях DVD-R  дисках (т.2 а.с.71, 72).
		Судом також досліджено матеріали негласних розшукових слідчих дій  аудіо, відео контролю особи (клопотання від 11.04.2017р. та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 12.04.2017р. про проведення негласних розшукових слідчих дій  аудіо, відео контролю особи; клопотання від 11.04.2017р. та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 12.04.2017р. про проведення негласних слідчих розшукових дій  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та здійснення контролю за телефонними розмовами; доручення та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину). 
		Захисником ОСОБА_7 заявлено провизнання очевиднонедопустимими доказів: протоколів від19.05.2017року за результатами проведення відносно ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та аудіо-відео контроль особи з тих підстав, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні захисту не були відкриті ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2016 року за № 1007т, № 999т, № 1010т, № 1002т.
		Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного. 
		Обґрунтовуючи свої рішення, ВСУ в постановах від 12.10.2017р. в провадженні № 5-237кс17 та від 16.03.2017р. в провадженні № 5-364кс16 використав телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення правових норм, закріплених у ст.290 КПК, та визначив мету приписів, указаних у цих нормах, що полягає в забезпеченні: 1) відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді; 2) можливості перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів НС(Р)Д як доказів шляхом дослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою для їх проведення; 3) недопустимості оперування судом доказами, допустимість яких є ймовірною; 4) права обвинуваченого на захист, а саме  надання обвинуваченому достатніх можливостей і часу для спростування доказів, які містяться в протоколах НС(Р)Д; 5) справедливості судового розгляду в цілому.
		Застосовуючи такий же спосіб тлумачення, ВП ВС у постанові від 16.01.2019р. у провадженні № 13-37кс18 сказала, що встановлена законодавцем у ст.290 КПК процедура забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто дає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися з доказами кожної з них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду (п.54).
		Таким чином, з огляду на положення ч.1 ст.20 КПК обов`язок сторони обвинувачення щодо відкриття всіх матеріалів, які є в її розпорядженні, створює необхідні умови для реалізації стороною захисту її права на справедливий суд та права обвинуваченого на захист. А тому, виходячи із цільової спрямованості положень ч.12 ст.290 КПК, визначеної в згаданих вище постановах ВСУ від 12.10.2017р. та від 16.03.2017р., а також висновку ВП ВС щодо можливості відкриття на стадіях судового розгляду процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НС(Р)Д і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому в ст.290 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що відомості, які містяться у відкритих таким чином процесуальних документах, котрі стали правовою підставою для проведення НС(Р)Д (постанові прокурора та ухвалі суду), як і в самих протоколах за результатами цих дій, можуть бути визнані допустимими доказами лише під час нового судового розгляду в суді першої інстанції.
		Також, у постанові від 16.01.2019р. у справі № 751/7557/15-к (провадження № 13-37кс18) Великою палатою Верховного Суду зазначено наступне. 
		Колегія суддівКасаційного кримінальногосуду сформулюваласвій правовийвисновок проте,що процесуальнідокументи,які сталиправовою підставоюдля проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій (далі-НСРД)(ухвали,постанови,клопотання),що небули відкритістороні захистуна моментзвернення досуду зобвинувальним актом,оскільки вонине булиу розпорядженністорони обвинувачення-за наявностівідповідного клопотання,можуть бутивідкриті підчас судовогорозгляду усуді першоїчи апеляційноїінстанції.Таке відкриттяна цихстадіях кримінальногопровадження процесуальнихдокументів,які сталиправовою підставоюдля проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій,не тягнеза собоюза вказанихобставин визнаннявідомостей,які містятьсяу них,та результатівпроведення такихдій недопустимимидоказами відповіднодо ст.290КПК.  ВеликаПалата ВерховногоСуду вважає,що підставдля відходувід правовоговисновку ВСУнемає.Документи,які сталиправовою підставоюпроведення НСРД(зокрема,не розсекреченіна моментзвернення досуду зобвинувальним актом),не можутьвважатися додатковимиматеріалами дорезультатів проведенихнегласних слідчих(розшукових)дій,отриманими доабо підчас судовогорозгляду,оскільки єїх частиною.  Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Враховуючи викладене, підстав для визнання зазначених захисником доказів недопустимими не вбачається. 
		Таким чином,оцінивши дослідженідокази зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а вїх сукупності зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,суд  дійшов висновку, що в діях обвинуваченого має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища; склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто шахрайство, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою; склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, тобто замах на шахрайство, а саме  закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою; склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становиша, за кваліфікуючими ознаками: діяння, вчинене повторно; склад кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, тобто шахрайство, вчинене повторно, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.
		При призначенні виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості; кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, - до злочинів середньої тяжкості; кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, - до злочинів середньої тяжкості; кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369 КК України, - до тяжких злочинів.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття.
		Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, не встановлено. 
		Суд враховує також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , те, що він засуджений вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22.12.2018р. за ч.1 ст.368 КК України до покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та займатися діяльність в правоохоронній сфері строком на два роки; а також, що він є учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем проживання та має позитивну службову характеристику, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т.1 а.с.116-121).
		Як передбачено статтею 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу та позбавлення волі в межах, передбачених санкціях відповідних частин статей за вчинені злочини, розмірах та строках, та за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст.70 КК України. 
		Питання проречові доказипідлягає вирішеннювідповідно дост.100КПК України,зокрема: грошові кошти в сумі 6000 гривень (т.1 а.с.83-84)  підлягають поверненню ОСОБА_6 .
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.04.2017р. відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 40000 гривень, яка внесена 28.04.2017р. ОСОБА_8 (т.1 а.с.135-136, 138-140).
		Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Оскільки застава в дохід держави у даному випадку не звертається , вона підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 . 
		Керуючись ст.ст.12, 15, 27, 50, 66, 67, 190, 369 КК України, ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, с.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.2 ст.369 КК України, та призначити йому покарання: 
		- за ч.1 ст.190 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 850 гривень; 
		- за ч.2ст.15,ч.1ст.190 КК України - у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 680 гривень; 
		- за ч.2ст.190 КК України - у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 1700 гривень;
		- за ч.2ст.15,ч.4ст.27,ч.1ст.369 КК України - у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 10200 гривень; 
		- за ч.2 ст.15, ч.4ст.27,ч.2ст.369 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки із штрафом у розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 гривень, з конфіскацією майна, окрім житла.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки зі штрафом у розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 гривень, з конфіскацією майна, окрім житла.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання. 
		Повернути заставодавцю ОСОБА_8 внесену згідно квитанції Чернівецької філії Приватбанку за № 0.0.755864413.1 від 28.04.2017р. суму застави у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.
		Речові докази: грошові кошти в сумі 6000 гривень  повернути ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...