Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/3717/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Оприлюднено: 22.07.2019.

Результат оскарження 03.11.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: П/520/6336/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м.Харків 
		09 липня 2019 р. № 520/3717/19 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого судді - Панченко О.В. 
		за участю: 
		секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
		представника позивача - Борисенко І.А. (доручення №7 від 08.01.2019),
		представника відповідача - Коваленко М.В. (довіреність №23983/9/20-40-10-04-02 від 02.10.2018),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" (вул. Рубанівська, буд.4, м.Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08564535) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд 46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування вимоги,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач - Державна установа "Холодногірська виправна колонія (№18)", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 24.01.2019 року № Ю-00000061307, рішення - №00001391307 та № 00001401307 від 24.01.2019 року про застосування штрафних санкцій;
		- судові витрати покласти на відповідача.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом протиправно прийняті рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00001391307 та № 00001401307 від 24.01.2019 та податкової вимоги №Ю-00000061307 від 24.01.2019, оскільки, жодним чинним нормативно-правовим актом не визначено механізму (порядку) укладання строкових трудових договорів із засудженими та нарахування сплати єдиного внеску органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби України. Крім того, позивач не є роботодавцем для засуджених, не укладав з ними строкові трудові договори, оскільки таке право надано Кримінально-виконавчим кодексом України виключно державній установі, а тому, позивач не здійснює виплату заробітної плати засудженим.
		Ухвалою суду від 07.05.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами.
		Протокольною ухвалою суду від 09.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
		Представник позивача - Борисенко І.А. (доручення №7 від 08.01.2019), у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.
		Представник відповідача - Коваленко М.В. (довіреність №23983/9/20-40-10-04-02 від 02.10.2018), у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних рішень. Зазначив, що підприємством занижено базу нарахування єдиного внеску на суму 1106859,51 грн за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених. У зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позову. 
		З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
		Як встановлено судовим розглядом, Державна установа "Холодногірська виправна колонія №18" зареєстрована як юридична особа, є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України; органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України; виправна колонія є бюджетною неприбутковою установою.
		Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова перевірка Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.10.2015 року по 30.9.2018 року .
		Результати перевірки оформлені актом №9/20-40-13-07-07/08564535 від 02.01.2019 (а.с.30-64), яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: 
		1) пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року надано з порушенням терміну надання таких розрахунків, а саме: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2017 року (реєстраційні номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) по терміну подання жл 09.11.2017 року надано 14.11.2017 року та 13.11.2017 року відповідно. установою не повідомлено: 
		- про дохід, виплаченій фізичній особі платнику податку у вигляді сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб (пп.164.1.20 ПКУ), код ознаки 185, отриманий у 2, 3 кварталах 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру платника податків в базі ДРФО за яким було відображено такий дохід (дохід відображено за ІКП - 258300898),
		- про доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платникам податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абз.3 п.4 підрозд.1 розд. ХХ ПКУ (пп.164.2.1 ПКУ), код ознаки доходу 101)), отримані у 4 кварталі 2015 року, 1, 2, 3, 4 кварталах 2016 року, 1, 2, 3, 4 кварталах 2017 року, 1, 2, 3 кварталах 2018 року по фізичним особам платникам податку - засудженим, які відбувають покарання в державній установі Холодногірська виправна колонія №18 та працевлаштовані на оплачувану роботу в самій установі;
		2) пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010:
		- податок на доходи фізичних осіб під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року установою до бюджету перераховано не своєчасно, податок на доходи фізичних осіб під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати за вересень, жовтень, листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року, установою до бюджету не перераховано. 
		Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2018 року, з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, установою під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 537968,45 грн. 
		- податок на доходи фізичних осіб під час виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового складу за жовтень, листопад, грудень 2015 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року, установою перераховано до бюджету не своєчасно та не в повному обсязі.
		Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2018 року, з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, установою під час виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового складу, не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 25713,97 грн. 
		- податок на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати найманим працівникам за жовтень, листопад 2015 установою до бюджету перераховано не своєчасно та не в повному обсязі.
		3) п.2 ст.6, ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", встановлено заниження суми нарахованого єдиного внеску у сумі 631661,22 грн за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, у тому числі: у жовтні 2016 року на суму 18560,24 грн., у листопаді 2016 року у сумі 15615,89 грн., у грудні 2016 року у сумі 19091,00 грн, у січні 2017 року у сумі 32029,41 грн., у лютому 2017 року у сумі 24429,25 грн., у березні 2017 року у сумі 28659,31 грн., у квітні 2017 року у сумі 29837,71 грн., у травні 2017 року у сумі 34418,68 грн., у червні 2017 року у сумі 33825,64 грн., у липні 2017 року у сумі 37028,99 грн., у серпні 2017 року у сумі 25652,78 грн., у вересні 2017 року у сумі 28828,36 грн., у жовтні 2017 року у сумі 31924,86 грн., у листопаді 2017 року у сумі 22280,95 грн., у грудні 2017 року у сумі 20339,64 грн.; у січні 2018 року у сумі 22319,61 грн., у лютому 2018 року у сумі 23983,33 грн., у березні 2018 року у сумі 25807,00 грн., у квітні 2018 року у сумі 22230,36 грн., у травні 2018 року у сумі 29977,22 грн., у червні 2018 року у сумі 30201,15 грн, у липні 2018 року у сумі 30603,62 грн., у серпні 2018 року у сумі 23201,97 грн., у вересні 2018 року у сумі 20814,25 грн.;
		4) ч.5 ст.8 Закону №2464, установою занижено суму нарахованого єдиного внеску за рахунок заниження бази нарахування на загальну суму 475198,29 грн., у тому числі: 
		по засудженим на загальну суму 462267,88 грн., в тому числі:
		- у жовтні 2016 року на суму 15159,12 грн., у листопаді 2016 року у сумі 15057,47 грн., у грудні 2016 року на суму 18685,69 грн., у січні 2017 року у сумі 39877,17 грн., у лютому 2017 року у сумі 40350,67 грн., у березні 2017 року у сумі 17156,42 грн., у квітні 2017 року у сумі 21558,47 грн., у травні 2017 року у сумі 19793,94 грн., у червні 2017 року у сумі 27426,54 грн., у липні 2017 року у сумі 17186,49 грн., у серпні 2017 року у сумі 17503,45 грн., у вересні 2017 року у сумі 16936,04 грн., у жовтні 2017 року у сумі 20880,64 грн., у листопаді 2017 року у сумі 6588,55 грн., у грудні 2017 року у сумі 2214,98 грн.; у січні 2018 року у сумі 24863,35 грн., у лютому 2018 року у сумі 42544,01 грн., у березні 2018 року у сумі 30275,81 грн., у квітні 2018 року у сумі 10780,24 грн., у травні 2018 року у сумі 9094,56 грн., у червні 2018 року у сумі 9715,87 грн., у липні 2018 року у сумі 14555,07 грн., у серпні 2018 року у сумі 12111,44 грн., у вересні 2018 року у сумі 11951,89 грн.;
		по вільно найманим працівникам на загальну суму 12930,41 грн., в тому числі:
		- у червні 2016 року на суму 15,05 грн., у липні 2016 року у сумі 13,78 грн., у жовтні 2016 року на суму 167,84 грн., у грудні 2016 року на суму 24,81 грн., у січні 2017 року у сумі 1594,65 грн., у лютому 2017 року у сумі 1300,36 грн., у березні 2017 року у сумі 1212,29 грн., у квітні 2017 року у сумі 967,12 грн., у травні 2017 року у сумі 1185,01 грн., у червні 2017 року у сумі 1035,06 грн., у липні 2017 року у сумі 1112,33 грн., у серпні 2017 року у сумі 683,85 грн., у вересні 2017 року у сумі 698,17 грн., у жовтні 2017 року у сумі 238,12 грн., у листопаді 2017 року у сумі 420,54 грн., у грудні 2017 року у сумі 405,58 грн.; у січні 2018 року у сумі 473,25 грн., у лютому 2018 року у сумі 262,89 грн., у березні 2018 року у сумі 214,82 грн., у квітні 2018 року у сумі 295,75 грн., у травні 2018 року у сумі 151,39 грн., у липні 2018 року у сумі 200,77 грн., у серпні 2018 року у сумі 256,98 грн.;
		5) пункту 2.1 статті 6, статті 8, статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, установою занижено суму нарахованого єдиного внеску на 11153,34 грн., за рахунок не доведення сум грошового забезпечення до рівня мінімальної заробітної плати, за період з січня 2017 року по липень 2017 року: звіт за січень 2017 року №9013011055 від 08.02.2017 року, за лютий 2017 року №9043693796 від 17.063.2017 року, за березень 2017 року №9060821752 від 11.04.2017 року, за квітень 2017 року №9090967273 від 16.05.2017 року;
		6) ст.16-1 Підрозділу 10 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 "Інші перехідні положення", пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010: військовий збір під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень , лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2016 року установою до бюджету перераховано не своєчасно, податок на доходи фізичних осіб під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року, установою до бюджету не перераховано.
		Перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2018 року, з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, установою під час зарахування на картки засуджених доходу у вигляді заробітної плати не перераховано до бюджету військового збору у сумі 46007,29 грн. 
		На підставі висновків акту перевірки №9/20-40-13-07-07/08564535 від 02.01.2019 контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску:
		- №00001391307 від 24.01.2019, яким до Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" застосовано штрафні санкції в сумі 553429,76 грн у зв`язку із порушенням ст.6, ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (а.с.8);
		- 00001401307 від 24.01.2019, яким до Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" застосовано штрафні санкції в сумі 5576,67 грн у зв`язку із порушенням ст.6, ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (а.с.9).
		Також, 24 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00000061307, відповідно до якої зобов`язано позивача сплатити суму недоїмки з єдиного внеску у розмірі 1106859,51 грн. (а.с.10).
		Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу Державна установа "Холодногірська виправна колонія (№18)" звернулось до суду за захистом своїх прав.
		Так, з акту перевірки №9/20-40-13-07-07/08564535 від 02.01.2019 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок контролюючого органу щодо того, що позивачем не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених за жовтень 2016 року - вересень 2018 року та занижено суми нарахованого єдиного внеску з доходу у вигляді заробітної плати, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), у результаті чого донараховано єдиний внесок за жовтень 2016-вересень 2018 року.
		Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		Положеннями пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина перша статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
		Положеннями частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
		Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні" підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей: трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.
		Положеннями частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.
		Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом.
		Для осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю, який становить 40 годин. (ч. 1 ст. 119 Кримінально-виконавчого кодексу України). Право на відпочинок (ст. 45 Конституції України) забезпечується в місцях позбавлення волі звільненням засуджених від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю, але права на щорічну відпустку в період відбування покарання засуджені не мають.
		Однак, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 120 Кримінально-виконавчого кодексу України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
		Міністерством юстиції України за №396/5 від 07.03.2013 року виданий наказ "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі", який зареєстрований 11 березня 2013 року за №387/22919 (далі Інструкція №396/5).
		Пунктами 2.1. та 2.2 Інструкції №396/5 передбачено, що засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
		Вимогами пунктів 5.2. та 5.3. цієї Інструкції №396/5 визначено, що праця засуджених оплачується відрядно, погодинно або за іншими системами оплати праці. Основною системою оплати праці є відрядна, яка застосовується на всіх роботах, що піддаються нормуванню та точному обліку. Відрядна система оплати праці поділяється на індивідуальну і колективну (бригадну) системи оплати праці. При індивідуальній відрядній системі оплати праці заробітна плата засудженого визначається множенням кількості виготовленої продукції на відрядну розцінку за одиницю виробу. При колективній (бригадній) відрядній системі оплати праці загальна сума заробітної плати обчислюється за результатами роботи бригади в цілому за певний відрізок часу. Кожному члену бригади заробітна плата нараховується залежно від присвоєного йому в установленому порядку кваліфікаційного розряду та відпрацьованого часу.
		Згідно пункту 5.4. Інструкції №396/5 погодинна система оплати праці для засуджених застосовується лише на роботах, що не піддаються нормуванню та точному обліку.
		Суд зазначає, що трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України. Статтею 22 КЗпП України встановлено гарантії щодо укладення трудового договору.
		Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи. За трудовим договором громадянин набуває статусу "працівник", його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.
		Системний аналіз наведених нормативно-правових актів, які регламентують спірні правовідносини, дозволяє суду зробити висновок про те, що в силу вимог закону Державна установа "Холодногірська виправна колонія (№18)" не є роботодавцем, а особи, засуджені до позбавлення волі, не є найманими працівниками в розумінні ст. 2 Кодексу законів про працю України, яка окреслює основні трудові права працівників: "Право громадян України на працю", тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
		Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством". Крім того, засудженим до позбавлення волі, відповідно до ст. 59 Кримінально-виконавчого кодексу України - не передбачено надання і щорічної відпустки.
		Суд зазначає, що у роз`ясненні Державної фіскальної служби України "Щодо справляння єдиного внеску та укладання договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування", опублікованому у виданні "Праця і зарплата" №3 (1015) 18.01.2017, а саме, Державна фіскальна служба України, виходячи з системного аналізу норм КВК України, Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5 та інших нормативно-правових актів України, дійшла висновку про те, що суми виплат, одержані фізичною особою під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, не є базою для нарахування єдиного внеску.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обов`язку в позивача сплати єдиного внеску за засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а отже і відсутні підстави для донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій стосовно позивача.
		Оскільки за результатами розгляду справи судом встановлено відсутність обов`язку у позивача щодо сплати єдиного внеску за засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, суд доходить висновку, що достатнім способом захисту прав позивача буде скасування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 24.01.2019 року №Ю-00000061307 та рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001391307 та №00001401307 від 24.01.2019.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги, - задовольнити.
		Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 24.01.2019 року № Ю-00000061307.
		Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001391307 та №00001401307 від 24.01.2019 року про застосування штрафних санкцій до Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)".
		Стягнути на користь Державної установи "Холодногірська виправна колонія (№18)" (код ЄДРПОУ 08564535, м.Харків, вул. Рубанівська, 4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2019 року. 
		 
		Суддя О.В. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...