Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2073/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.07.2019
Номер судового провадження: 6941/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2019 р.Справа № 520/2073/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Рєзнікової С.С. , Лях О.П. ,
		за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.04.19 року по справі № 520/2073/19
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Міністерства внутрішніх справ , Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
		- визнати наказ начальника УМВС України в Харківській області № 95 о/с від 16 липня 2001 року про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), який знаходиться у розпорядженні Управління, з 17 липня 2001 року, неправомірним;
		- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати наказ про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" /через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), з 16 липня 2001 року з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області Управління внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;
		- визнати незаконними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо видання довідки №100/25287 від 22.02.2018 року;
		- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 р. та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії; 
		- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору. 
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з листа Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2018 дізнався, що при звільненні зі служби органів МВС, наказ про звільнення видано особою, яка не мала на те відповідних повноважень, оскільки, посада, яку займав позивач відноситься до посад Центрального апарату МВС України, наказ про звільнення мав видаватися МВС України, а не УМВС України в Харківській області. Вказані обставини в подальшому вплинули на нарахування та виплату пенсії позивачу. Так, на думку позивача, Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області безпідставно під час складання довідки про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 керувався розділом VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017, в той час як посада позивача відносить до розділу I, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017, оскільки являється структурним підрозділом апарату Міністерства Внутрішніх Справ України. У зв`язку із чим вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України. Проте, Ліквідаційною комісією відмовлено в перерахунку пенсії позивачу з посиланням на те, що комісія при складанні довідки діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством України. Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за відновленням своїх порушених прав та законних інтересів.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 позовні вимоги задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано наказ начальника УМВС України в Харківській області № 95 о/с від 16 липня 2001 року про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" / через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), який знаходиться у розпорядженні Управління, з 17 липня 2001 року.
		Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України видати наказ про звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил за ст.64 п. "Б" /через хворобу/: полковника міліції ОСОБА_1 (И-897169), з 16 липня 2001 року з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області Управління внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.
		Визнано незаконними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо видання довідки №100/25287 від 22.02.2018 року.
		Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 р. та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 768 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань: Міністерства внутрішніх справ України у сумі 384 (триста вісімдесят дві) грн. 20 коп. та Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області у сумі 384 грн. 20 коп. 
		Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ МВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 скасувати та прийняти нове постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідачем не вчинилися дії, спрямовані на зменшення розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром. Позивач є пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Для забезпечення перерахунку пенсій наказом МВС України від 17.02.2017 №138, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, затверджено Перелік посад осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських (зареєстровано в Мінюсті 15.03.2017 за №348/30216). Згідно даного Переліку, посада позивача - заступник начальника УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України прирівняна до посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) Переліку. 25.06.2001 позивачем на ім`я заступника начальника УМВС України в Харківській області подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв`язку із хворобою. Наказом УМВС України в Харківській області від 16.07.2001 №95 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 17.07.2001. 26.07.2001 ФЕУ УМВС України в Харківській області надано позивачу грошовий атестат №65 та довідку до грошового атестату для надання до органів пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, позивач перед звільненням перебував у розпорядженні УМВС України в Харківській області, був звільнений наказом заступника начальника УМВС України в Харківській області та розрахунок при звільненні був здійснений УМВС України в Харківській області. Таким чином, відсутні підстави прирівнювати посаду позивача до посади в апараті МВС України при виготовленні довідки для перерахунку пенсії.
		Також, відповідачем Міністерством внутрішніх справ України подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністартивного суду від 11.04.2019 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		В обґрунтування зазначеної апеляційної скарги МВС України зазначає, що Наказом МВС України від 05.05.2001 № 167 о/с ОСОБА_1 відряджено у розпорядження УМВС України в Харківській області в Харківській області, увільнивши від посади заступника начальника УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України. Наказом УМВС України в Харківській області від 16.07.2001 № 95 о/с ОСОБА_1 , який був у розпорядженні УМВС України в Харківській області звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за ст. 64 п. "б" (через хворобу). На час звільнення позивач був звільнений з посади заступника начальника УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України та перебував у розпорядженні УМВС України в Харківській області. На підставі наведеного та п. 69, п. 70 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ", звільнення ОСОБА_1 мав право здійснювати начальник УМВС України в Харківській області.
		Відповідно до положень ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1 , пенсіонер Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років з 17 липня 2001 року, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 від 12.04.2018 року.
		03 травня 2001 року позивач звернувся із рапортом до міністра Внутрішніх Справ України генерала - полковника міліції Смирнова ОСОБА_2 ., в якому просив звільнити його з займаної посади і направити для подальшого проходження служби в розпорядження УМВС України в Харківській області.
		На підставі вищезазначеного рапорту наказом МВС України позивача направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області, увільнивши з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України. 
		17 травня 2001 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до заступника начальника управління МВС України в Харківській області та просив видати йому направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.
		25 червня 2001 року позивач звернувся до виконуючого обов`язки начальника управління по роботі з особовим складом УМВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_3 із рапортом про звільнення з органів внутрішніх справ по досягненню пенсійного віку та погіршенням стану здоров`я.
		Відповідно до витягу із наказу управління внутрішніх справ УМВС України в Харківській області від 16.07.2001 №95 о/с, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнити у відставку за ст. 64 п. "Б" /через хворобу/ полковника міліції ОСОБА_1 /И-897169/, який знаходиться у розпорядженні Управління з 17 липня 2001 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 28 рок. 10 міс. 26 дн., у пільговому обчисленні 32 рок. 02 міс. 07 дн.
		Перерахунок пенсії позивачу проведено з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018, якою відповідач відніс посаду позивача до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
		У вересні 2018 року позивач звертався в усному порядку до Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Харківській області з проханням про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника відділу управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України.
		Однак, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області повідомила, що грошовий атестат №65 та розрахунок до грошового атестату при звільнені надані ФЄУ УМВС України в Харківській області, тому при перерахунку пенсії, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посада позивача прирівняна до розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) визначено Переліком посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України. 
		Позивач вважає наказ про звільнення та прирівняння його посади до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
		Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до підпункту "а" пункту 65 розділу VII "Звільнення зі служби" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
		Згідно п. 69, 70 Положення звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ.
		Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.
		Згідно п. 16 ч. 10 Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України" Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті, їх заступників; призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в районах, районах у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів), окремих підрозділів міліції.
		Разом з тим, наказом Міністерства внутрішніх справ України №452 від 31.07.1992 року "Про створення підрозділів внутрішньої безпеки" встановлено, що підрозділи внутрішньої безпеки входять до блоку кримінальної міліції і підпорядковуються: Управління внутрішньої безпеки МВС України - Міністру внутрішніх справ; відділи, групи внутрішньої безпеки УВС Республіки Крим, областей, ГУМВС м. Києва, УВС м.Севастополя, УВСТ - начальникам відповідних ГУВС, УВС, УВСТ.
		Колегія суддів зазначає, що на підставі рапорту позивача від 03.05.2001 на ім`я Міністра внутрішніх справ України про звільнення із займаної посади в направлення для подальшого проходження служби в розпорядження УМВСУ в Харківській області, наказом МВС України ОСОБА_1 звільнено із посади заступника начальника УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України та направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області.
		Позивач прибув до управління МВС України в Харківській області для подальшого проходження служби, однак на посаду не був призначений і 06.05.2001 звернувся із рапортом до заступника начальника управління МВС України в Харківській області про надання йому відпустки з 06.05.2001 та після закінчення відпустки просив звільнити його зі служби в органах внутрішніх справ. Наказом управління МВС України в Харківській області від 24.05.2001 № 67 о/с ОСОБА_1 був зарахований у розпорядження управління МВС України в Харківській області з 05.05.2001.
		16.07.2001 управлінням внутрішніх справ України в Харківській області виданий наказ № 95 о/с відносно ОСОБА_1 , який знаходився у розпорядженні управління МВС України в Харківській області про звільнення зі служби органів внутрішніх справ.
		Враховуючи те, що в УМВС України в Харківській області ОСОБА_1 посад не займав, посадових обов`язків не виконував, а звільнився перебуваючи у розпорядженні управління, пенсія останньому повинна бути призначена з урахуванням останньої займаної ним посади, а саме - заступника начальникма УВБ МВС України в Харківській області, що відноситься до розділу І переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України.
		Разом з тим, при складанні довідки про грошове забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією ГУ МВС у Харківській області допущено помилку, а саме: за основу для розрахунку грошового забезпечення відповідачем взято розділ VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
		Згідно розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, остання посада позивача на службі в органах внутрішніх справ прирівнюється до посади заступника начальника відділу апарату Головного управління МВС в області, в той час як остання займана посада ОСОБА_1 перед звільненням, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017 повинна відноситись до розділу 1 - структурний підрозділ апарату Міністерства внутрішніх справ України. 
		Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 , розрахунку вислуги років, грошового атестату №65 остання посада позивача - підполковник міліції, заступник начальника управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України. 
		Тобто, з урахуванням останньої займаної посади ОСОБА_1 повинна бути складена довідка про грошове забезпечення саме Міністерством внутрішніх справ України, а не Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Харківській області.
		Також колегія суддів зазначає, що при складанні довідки про розмір грошового забезпечення №100/25287 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області діяла не в межах та не у спосіб встановлений діючим законодавством України.
		Разом з тим, у рішенні Конституційного суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" Конституційний суд зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.
		Також слід зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.
		В рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Cli a ha 1 V. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно віл того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. 
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 3) також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб Його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
		Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що для ефективного правового захисту прав позивача необхідно зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії.
		Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ та Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області задовольнити частково.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі № 520/2073/19 скасувати.
		Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
		Визнати незаконними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо видання довідки №100/25287 від 22.02.2018 року.
		Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженим наказом МВС України №138 від 17.02.2017 та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для здійснення перерахунку пенсії.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис)  (підпис) С.С. Рєзнікова   О.П. Лях   Повний текст постанови складено 19.07.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...