Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/5360/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 17.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/11643/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		17 липня 2019 року 
		Київ
		справа №806/5360/15
		адміністративне провадження №К/9901/11643/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого  Уханенка С.А.,
		суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., 
		за участі:
		секретаря судового засідання  Семопядного О.В.
		представників відповідача - Калюжного А.П., Москаленка А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (головуючий  Чернова Г.В., судді: Капинос О.В., Черняхович І.Е.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (головуючий  Одемчук Є.В., судді: Бучик А.Ю., Майор Г.І.),
		В С Т А Н О В И В:
		I. Суть спору
		1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні йому з 25.08.2015 р. одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов`язання прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі  Порядок № 975).
		2. Позов обґрунтував тим, що у серпні 2015 року йому була встановлена довічно 2 група інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. У зв`язку з цим у вересні 2015 року він звернувся до Міністерства оборони України через Олевський районний військовий комісаріат Житомирської області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак відповідач у виплаті такої допомоги безпідставно відмовив.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР у період з 03.05.1979 р. по 17.06.1981 р., в тому числі з 22.01.1980 р. по 17.06.1981 р.  у складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 виконував інтернаціональний обов`язок на території Демократичної республіки Афганістан.
		4. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 23.03.2012р. № 502 ОСОБА_1 має поранення, контузію, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		5. У зв`язку з цим позивачу з 19.06.2012 р. встановлено 3 групу інвалідності, а з 25.08.2015 р. - 2 групу інвалідності довічно, що підтверджується довідками до актів огляду МСЕК від 22.05.2012 р. № 239560 і від 25.08.2015 р. № 206675.
		6. 01.09.2015 р. Управління праці та соціального захисту Олевської РДА видало ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни 2 групи.
		7. 23.09.2015 р. позивач подав до військового комісара Олевського районного військового комісаріату Житомирської області заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		8. Листом від 22.10.2015 р. № 248/3/6/2910 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Житомирський обласний військовий комісаріат про відсутність підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Як зазначено в листі, Закон України від 03.11.2006 р. № 328-V, яким внесено зміни до статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (на виконання якого прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499), набрав чинності з 01 січня 2007 року, тому дія цих правових актів поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після цієї дати або продовжують проходити військову службу. Оскільки ОСОБА_1 звільнений до 01 січня 2007 року, то права на виплату одноразової грошової допомоги він не має.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		9. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності з 25.08.2015 р. внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 як інваліду 2 групи одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975.
		10. Судові рішення мотивовані тим, що з дати встановлення позивачу другої групи інвалідності він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку і розмірах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей і постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		11. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		12. У касаційній скарзі і в письмових поясненнях скаржник посилається на порушення судами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 і частини шостої статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції станом на день встановлення позивачу 3 групи інвалідності), згідно з якими  ОСОБА_1 , який проходив строкову військову службу, мав би право на виплату одноразової грошової допомоги в разі отримання інвалідності не пізніше ніж через три місяці з моменту звільнення з військової служби (17.09.1981 р.), тоді як позивачу інвалідність була первинно встановлена 19.06.2012 р. Виходячи з цього, позивач не має права і на отримання допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності при повторному огляді.
		13. Позивачем і третьою особою не подано відзиву на касаційну скаргу.
		14. Касаційний розгляд справи здійснюється за відсутності позивача та третоьї особи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		15. Заслухавши пояснення представників відповідаяча, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		V. Позиція Верховного Суду
		16. Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу в редакції Закону України від 04.04.2006 р. № 3597-IV, чинній з 10.05.2006 р. по 01.01.2007 р., вперше законодавчо передбачено державне страхування і виплати в разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання чи інвалідності військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та призваних на збори військовозобов`язаних/
		17. Зокрема, встановлено, що у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності (частина третя статті 41 Закону).
		18. Військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання чи інвалідності за умов, передбачених частиною третьою цієї статті, виплачується одноразова грошова допомога в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (частина четверта статті 41 Закону).
		19. Згідно з частиною другою статті 16 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 03.11.2006 р. № 328-V, чинній з 01.01.2007 р. по 01.01.2014 р., у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		20. Частиною шостою статті 16 цієї редакції Закону передбачалось, що в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.
		21. Законом України від 04.07.2012 р. № 5040-VI статтю 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей викладено в новій редакції, яка була чинною з 01.01.2014 р. по 01.01.2017 р.
		22. Цією редакцією статті 16 Закону вже були передбачені наступні умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям:
		-у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону);
		- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (підпункт 5 пункту 2 статті 16 Закону);
		- у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (підпункт 7 пункту 2 статті 16 Закону);
		-у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (підпункт 8 пункту 2 статті 16 Закону).
		23. Таким чином, законодавець у різні періоди по-різному визначав підстави та умови виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, в тому числі залежно від виду військової служби (строкова, кадрова, за контрактом, навчання тощо), обставин отримання військовослужбовцями поранення чи захворювання (під час виконання обов`язків військової служби або під час проходження ними військової служби), зі встановленням інвалідності або без встановлення такої.
		24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, яка набрала чинності з 01.01.2014 р., затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		25. Пунктом 2 постанови Уряду від 25.12.2013 р. № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
		- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.052008 р. № 499 (далі  Порядок № 499), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 р. № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. № 1331;
		- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
		26. Як встановлено судами, одноразова грошова допомога на час первинного встановлення ОСОБА_1 інвалідності 3 групи не призначалась йому і не виплачувалась.
		27. Виходячи з цього та з урахуванням приписів абзацу 3 пункту 3 Порядку № 975, суди дійшли висновку, що днем виникнення у позивача права на отримання такої допомоги є дата, зазначена у довідці МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності (25.08.2015 р.).
		28. Проте такий висновок судів попередніх інстанцій не ґрунтується на положеннях ні пункту 8 Порядку № 975, ні абзацу шостого підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499, якими передбачено виплату різниці в сумі одноразової грошової допомоги в разі встановлення вищої групи інвалідності, що свідчить про те, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці МСЕК про первинне встановлення інвалідності.
		29. У зв?язку з цим висновки судів щодо заявлених позовних вимог, які мотивовані посиланням на статтю 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 04.07.2012 р. № 5040-VI та норми Порядку № 975, є необґрунтованими, адже застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, чинне на момент первинного встановлення позивачу 3 групи інвалідності (19.06.2012 р.), а саме: стаття 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 03.11.2006 р. № 328-V та Порядок № 499.
		30. Важливою умовою для правильного тлумачення норм статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції, чинній з 01.01.2007 р. по 01.01.2014 р., є розуміння видів військової служби, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		31. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції до 01.01.2014 р.) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
		32. Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
		33. В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції Закону України від 03.11.2006 р. № 328-V є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:
		- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;
		- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;
		- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.
		34. Аналогічне правило закріплено Порядком № 499, згідно з підпунктом 4 пункту 2 якого військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
		35. Таким чином,частиною шостою статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції чинній з 01.01.2007 р. по 01.01.2014 р.) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
		36. Такий висновок щодо застосування наведеної норми права відповідає правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17, в якій колегія суддів судової палати відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 276/322/17.
		37. У зв?язку з цим доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, оскільки спростовують висновки судів попередніх інстанцій про наявність у позивача, як військовослужбовця строкової військової служби, права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, незалежно від часу настання інвалідності.
		38. Оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 30 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у нього відсутнє.
		39. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		40. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 344, 351, 355, 356, 359 КАС України, Cуд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		2 Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року.
		3. Ухвалити нове рішення.
		4. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
		Головуючий С.А. Уханенко
		Судді О.В. Кашпур
		О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...