Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/4911/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/12055/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 липня 2019 року 
		Київ
		справа №240/4911/18
		адміністративне провадження №К/9901/12055/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		cудді-доповідача  Радишевської О.Р.,
		суддів  Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №240/4911/18
		за позовом  ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати доходів, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Семенюка М.М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Боровицького О.А., суддів Курка О.П., Совгири Д.І.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач), в якому просить суд:
		1.1визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.09.2018;
		1.2зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.09.2018 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
		2.В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що він має право на виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, а також на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
		3.Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №3 було значно збільшено за рахунок збільшення преміювання. Протягом 2016-2018 років за фондом грошового забезпечення військової частини, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено.
		4.Також порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі  Порядок №1078), не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі роки.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		5. ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
		6.Ураховуючи те, що з 01.01.2016 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення, останній звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.
		7.За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 04.10.2018 №8960 повідомив позивача про те, що протягом 2016-2018 років за фондом грошового забезпечення військової частини видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено; індексація за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 не виплачувалася.
		8.Таким чином, останнє нарахування індексації було в грудні 2015 року, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 04.10.2018 №3918.
		9.Уважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з цим позовом.
		IІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		10.Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, позов задовольнив частково:
		10.1визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2018;
		10.2зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2018;
		10.3у решті позовних вимог відмовив.
		11.Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив із того, що сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
		12.На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
		13.Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов`язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		14.Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права.
		15.Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач зазначив, що виплата сум індексації грошового забезпечення у межах коштів військової частини НОМЕР_1 , передбачених на виплату грошового забезпечення, є неможливою. 
		16.Відповідач указує, що фактично фінансування військових частин здійснюється Міністерством оборони України, що свідчить про те, що позивач мав пред`являти свої вимоги саме до Міністерства оборони України.
		17.Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №240/4911/18.
		18.Заперечення на касаційну скаргу позивачем не подавалися.
		V. Джерела права й акти їх застосування
		19.Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі  Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		20.Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон №2011-XII).
		21.Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі  Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
		22.У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення  це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		23.Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		24.Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		25.Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. 
		26.Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII). 
		27.Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII).
		28.Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р.  місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		29.У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. (абз. 8 п. 4 Порядку №1078).
		30.Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		VI. Позиція Верховного Суду
		31.На підставі аналізу наведених положень законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
		32.Суд зауважує, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації. Відповідач зазначає лише про те, що у межах коштів військової частини НОМЕР_1 , передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.
		33.Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		34.У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
		35.Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
		36.У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		37.Отож Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
		38.Твердження заявника про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону №1282-XII, на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
		39.Посилання скаржника на те, що фактично фінансування військових частин здійснюється Міністерством оборони України, а тому позивач мав пред`являти свої вимоги саме до Міністерства оборони України, Суд відхиляє. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.
		40.Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		41.Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		42.Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		43.Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		44.З огляду на викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		VII. Судові витрати
		45.Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		46.Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		47.Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		48.Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у цій справі залишити без змін.
		49.Судові витрати розподілу не підлягають.
		50.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:О.Р. Радишевська
		 
		Судді:О.В. Кашпур
		 
		С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...