Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/2380/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2019. Зареєстровано: 23.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/488/52/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017150000000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 488/2380/17
		Провадження № 1-кп/488/52/19
		 
		В И Р О К
		іменем України 
		   
		   22.07.2019 року    Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисників  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		утримувався під ватрою по даному провадженню з 03 до 04 травня 2017 року, 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м.Вознесенськ Миколаївської області, громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює на посаді заступника начальника сектору превенції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,
		утримувався під ватрою по даному провадженню з 03 до 05 травня 2017 року, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2017 року за № 42017150000000050,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		1. ОСОБА_6 у 2010 році був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ і з того часу обіймав різні посади як в органах внутрішніх справ, так і в Національній поліції.
		Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 183 о/с від 15 липня 2016 року ОСОБА_6 призначений на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
		Наказом начальника ГУ НП в Миколаївській області № 6 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_6 присвоєно спеціальне звання  капітан поліції.
		У відповідності до ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» (далі  Закон) поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. За ст.59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно зі ст.3 Закону завданням поліції є протидія злочинності.
		На підставі ст.23 Закону ОСОБА_6 як працівник Національної поліції України був уповноважений: здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені правопорушення; здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
		Таким чином, обіймаючи в Корабельному ВП ГУ НП в Миколаївській області посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції, ОСОБА_6 мав статус службової особи.
		ОСОБА_8 , будучи зареєстрованою з 24 березня 2015 року як фізична особа-підприємець, здійснювала торгівельну діяльність в орендованому нею приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_5 , при цьому не маючи необхідної ліцензії на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		28 лютого 2017 року близько 11 год. 30 хв. до вказаного магазину прибули співробітники сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області, серед яких був і ОСОБА_6 .
		В той же день одним із працівників поліції, що перебував у складі групи, щодо ФОП ОСОБА_8 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП (порушення правилторгівлі пивом,алкогольними,слабоалкогольними напоямиі тютюновимивиробами),аОСОБА_6 відібрав у ОСОБА_8 письмові пояснення, в яких остання стверджувала, що серед іншого, здійснює і реалізацію пива, проте ліцензію на цей вид діяльності не одержувала внаслідок її високої вартості.
		В подальшому постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 14 березня 2017 року ОСОБА_8 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та піддана адміністративному стягненню.
		Після складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за відсутність ліцензії на продаж пива ОСОБА_8 , сприймаючи старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_6 як представника влади, звернулася до останнього і запропонувала передавати йому щомісяця неправомірну вигоду в сумі від 1000 грн. до 1 500 грн. за непроведення стосовно неї перевірок та, у разі необхідності, за використання ним наявних службових зв`язків у правоохоронних органах міста Миколаєва з метою запобігання таким перевіркам і притягнення її до адміністративної відповідальності.
		ОСОБА_6 , усвідомлюючи незаконність такої пропозиції ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи владу та своє службове становище працівника поліції всупереч інтересам служби, погодився на її пропозицію.
		В подальшому ОСОБА_8 потрапила до лікарні і за станом здоров?я була позбавлена можливості особисто зустрічатися із ОСОБА_6 , а тому передоручила ОСОБА_9 , яка на той час працювала продавцем в магазині без оформлення трудових відносин, передачу грошей останньому.
		Так, 03 травня 2017 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 прибув до магазину за адресою: АДРЕСА_5 , де на той час перебувала ОСОБА_9 .
		Діючи на виконання раніше досягнутої між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 домовленості, ОСОБА_9 передала ОСОБА_6 , а останній одержав неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 1 500 грн.
		Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 був затриманий співробітниками органів правопорядку.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину вінкримінованому правопорушеннівизнав частковота пояснив, що ОСОБА_10 жодних «команд» чи вказівок йому не давав. Шевченко сама вже після складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за відсутність ліцензії на продаж пива відшукала його мобільний номер, зателефонувала та попросила про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_11 запропонувала йому «допомогу» на канцелярські товари та бензин, як він зрозумів з тієї метою, аби більше такі протоколи не складалися. Не заперечував, що отримував гроші, проте ОСОБА_10 кошти не передавав, а витрачав їх виключно на робочі потреби (канцелярські товари, заправку принтера, бензин). Також до нього одного разу приходила і ОСОБА_12 , яка сказала, що вона від ОСОБА_11 та представлятиме її інтереси. Гроші він одержував двічі, взимку і навесні, кожний раз по 1500 грн., один раз від ОСОБА_11 , інший раз  вже від ОСОБА_12 в той день, коли його і затримали в магазині. Після отримання «допомоги» він перестав складати щодо ОСОБА_11 протоколи про адміністративні правопорушення, втім перший протокол все одно був направлений до суду для прийняття рішення.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7  свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав та пояснив, що десь за тиждень до його затримання (в кінці квітня  на початку травня 2017 року) до нього на прийом прийшла ОСОБА_12 , яку привів ОСОБА_13 . Остання повідомила, що ОСОБА_13 з нею «співпрацює», вона з ним «товаришує», проте під час такої «співпраці» щодо неї все одно якісь працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення. Під час зустрічі йому також стало відомо, що ОСОБА_12 надає ОСОБА_13 «допомогу» в розмірі 1 500 грн. Він викликав ОСОБА_13 , провів з ним бесіду, проте в інспекцію по особовому складу про ситуацію, яка склалася, не доповів. Йому також було відомо про складений адміністративний протокол за ст.156 КУпАП; як він пам?ятає, протокол був розглянутий судом із накладенням на ОСОБА_11 адміністративного стягнення. Потім ще раз приблизно за два дні до затримання він випадково на вулиці зустрівся із ОСОБА_12 . Також, раніше, орієнтовно наприкінці весни  на початку літа 2016 року до нього приходила і ОСОБА_11 , яка повідомила, що бажає з ним «співпрацювати» і «товаришувати», але оскільки вона несла нісенітниці, він її вигнав з кабінету. Він був затриманий співробітниками відділу внутрішньої безпеки в кабінеті начальника Корабельного відділу поліції.
		 
		Свідок ОСОБА_9  під час допиту в суді показала, що ОСОБА_14 (власниця магазину), перебуваючи в лікарні, по телефону повідомила їй, що винна якомусь хлопцю 1 000 чи 1 500 грн. Перший раз свідок зустрілася з ОСОБА_13 в кінці лютого  на початку березня 2017 року. Хлопець представився ОСОБА_15 і запитав, чи телефонувала свідку ОСОБА_11 . Вдруге ОСОБА_11 вже повідомила їй, що це  працівник поліції, якому слід щомісяця передавати гроші; як зрозуміла свідок, щоб їх «охороняли». Гроші вона передавала два чи три рази. Перший раз навесні вона передала гроші ОСОБА_13 в сумі 1 000 грн., а другий раз  близько 1 500 грн. Безпосередньо ОСОБА_10 вона кошти не передавала. Перший раз з ОСОБА_10 вона зустрічалась у відділі поліції в його кабінеті. Розмова була швидка, коротка, про «співпрацю», пов?язаною із пивом, на яке не було накладних. Так, 10 квітня 2017 року працівники Заводського ВП приїхали на перевірку до магазину ОСОБА_11 , виявили пиво на загальну суму біля 3000 грн., яке описали і вилучили. Дозволу на продаж алкоголю у ОСОБА_11 не було, і свідок не була оформлена як робітник. Шевченко подзвонила їй і сказала йти до ОСОБА_10 , з тим аби з?ясувати, як бути далі. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_13 , а згодом пішла на зустріч до ОСОБА_10 . Пиво конфіскували до її першої зустрічі з ОСОБА_10 . Свідок стверджувала, що ОСОБА_10 був обізнаний про діяльність ОСОБА_13 , оскільки під час першої зустрічі ОСОБА_10 їй сказав, що «ми будемо співпрацювати з Вами, поки ОСОБА_16 лежить у лікарні». Проте надалі свідок не мала змоги платити, оскільки всі гроші від магазину йшли на лікування ОСОБА_11 . Вдруге вона випадково зустріла ОСОБА_10 на вул.Артема, і на ній тоді вже під ґудзиком була відеокамера. ОСОБА_10 відповів, як працювали, так і працюйте. Гроші для вручення ОСОБА_13 вона отримала від працівників поліції за дві години до його прибуття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 померла. Подальша доля магазину їй невідома. Про те, що працівникам поліції слід передавати гроші, їй сказала ОСОБА_11 .
		 
		Із заяви ОСОБА_8 від 06 березня 2017 року на адресу начальника Миколаївського управління ДВБ НП вбачається, що вона просить вжити заходів до працівників сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вимагають у неї неправомірну вигоду в розмірі 1 500 грн. щомісяця за нестворення перешкод у здійсненні нею підприємницької діяльності в магазині за адресою: АДРЕСА_5 .
		Із заяви ОСОБА_9 від 04 квітня 2017 року на адресу начальника Миколаївського управління ДВБ НП вбачається, що вона просить вжити заходів до співробітників відділу превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вимагають у неї щомісяця незаконну грошову винагороду в сумі 1 500 грн. за неперешкоджання здійснення нею та ФОП ОСОБА_8 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_5 .
		З супровідного листа начальника Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області від 28 лютого 2017 року слідує, що на розгляд Корабельного районного суду м.Миколаєва були надіслані матеріали відносно ОСОБА_8 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
		Постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 14 березня 2017 року ОСОБА_8 визнана винною у вчиненні згаданого адміністративного правопорушення та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 грн.
		У відповідності до протоколу затримання ОСОБА_6 в порядку ст.208 КПК України від 03 травня 2017 року у останнього, серед іншого, виявлені і вилучені 1515 грн. 85 коп., серед яких п?ять купюр по 200 грн. (серійні номери ЗЗ 6212152, АВ 7073948, ВЦ 3722339, ВЧ 0127841, ЄЖ 6956792) та п?ять купюр по 100 грн. (серійні номери ГЖ 4246729, КГ 6797483, ГЦ 6929506, КК 3627005, МЛ 0888902).
		Зазначені купюри, як йдеться у висновку технічної експертизи документів від 16 червня 2017 року № 315, відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу України.
		 
		Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, і кваліфікує його дії як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення і невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.
		 
		2. Крім того, як зазначається в обвинувальному акті, ОСОБА_7 проходить службу в органах внутрішніх справ з 2001 року.
		Наказом начальника ГУ Національної поліції України в Миколаївській області № 183 о/с від 15 липня 2016 року ОСОБА_7 призначений на посаду заступника начальника  начальника сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області. Наказом начальника ГУ Національної поліції України в Миколаївській області № 6 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_7 присвоєно спеціальне звання  майор поліції.
		ОСОБА_6 у 2010 році був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ.
		Наказом начальника ГУ Національної поліції України в Миколаївській області № 183 о/с від 15 липня 2016 року ОСОБА_6 призначений на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області. Наказом начальника ГУ Національної поліції України в Миколаївській області № 6 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_6 присвоєно спеціальне звання  капітан поліції.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до ст.59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно ст.3 Закону завданням поліції є протидія злочинності.
		На підставі ст.23 Закону ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як працівники Національної поліції України були уповноважені: здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
		Таким чином, займаючи у Корабельному ВП ГУ НП в Миколаївській області посаду заступника начальника  начальник сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в області ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		ОСОБА_8 , будучи оформленою належним чином як фізична особа-підприємець, здійснювала підприємницьку діяльність у орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , але не мала при цьому необхідного пакету документів та ліцензії на продаж алкогольних та тютюнових виробів.
		У грудні 2016 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_8 на особистому прийомі у заступника начальника  начальника сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в області ОСОБА_7 розповіла останньому, що до неї, як до фізичної особи-підприємця, яка не має необхідного пакету документів та ліцензії на продаж алкогольних та тютюнових виробів, неодноразово звертались працівники сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в області з приводу надання їм грошової допомоги.
		ОСОБА_7 пообіцяв вирішити дане питання.
		В подальшому, у період з грудня 2016 року по лютий 2017 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_7 повідомив своєму підлеглому ОСОБА_6 , з яким тривалий час працює, що оскільки ФОП ОСОБА_8 на має пакету документів і ліцензії на продаж підакцизної групи товарів, вони могли б регулярно одержувати від неї неправомірну вигоду в сумі по 1 500 грн. за невиконання своїх обов`язків по проведенню перевірок і оформленню фактів скоєння ФОП ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, та за забезпечення ними з використання їхнього службового становища припинення перевірок ФОП ОСОБА_8 іншими службовими особами підрозділів поліції Миколаївської області.
		При цьому вони вступили у змову з метою неодноразового (повторного) одержання групою осіб, у тому числі службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невиконання своїх обов`язків по проведенню перевірок і оформленню фактів скоєння ФОП ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, та за забезпечення ними з використанням їхнього службового становища припинення перевірок ФОП ОСОБА_8 іншими службовими особами підрозділів поліції Миколаївської області.
		З метою переконати ОСОБА_8 надавати їм неправомірну вигоду 27 лютого 2017 року ОСОБА_6 близько 10 год. 00 хв. прибув до вищевказаного магазину, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_8 , на місці встановив, що вона продовжує реалізацію алкогольної продукції без дозвільних документів, та склав відносно неї протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами).
		   При цьому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_8 , що до магазину з перевіркою їх відправив його керівник  заступник начальника  начальник сектору превенції Корабельного ВП ГУ НП в області ОСОБА_7 , а також повідомив, що повторне протягом року скоєння цього ж правопорушення кваліфікуватиметься за ч.4 ст.156 КУпАП, і каратиметься накладенням на неї штрафу від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
		   Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на одержання в подальшому неправомірної вигоди, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 висловив ОСОБА_8 пропозицію передачі їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 грн. щомісяця за невиконання своїх обов`язків по проведенню перевірок і оформленню фактів скоєння ФОП ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, та забезпечення ними з використанням їхнього службового становища припинення перевірок ФОП ОСОБА_8 іншими службовими особами підрозділів поліції Миколаївської області.
		   На вказану пропозицію ОСОБА_8 відповіла згодою. При цьому була присутня приятелька ОСОБА_8  ОСОБА_9 , яка чула вказану розмову і тому знала про висунуту пропозицію і досягнуту домовленість.
		   04 квітня 2017 року     ОСОБА_6 , реалізуючи злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , прибув до приміщення того ж магазину та висловив ОСОБА_9 , яка тимчасово замінювала ОСОБА_8 , вимогу передати йому та ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 1 500 грн., про що у нього та ОСОБА_8 була відома ОСОБА_9 домовленість.
		   У зв`язку з відсутністю готівкових коштів ОСОБА_9 відмовила ОСОБА_6 , та останній вказав, що прийде 06 квітня 2017 року.
		   Після цього ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що замість ОСОБА_8 , яка перебуває на стаціонарному лікуванні, у вказаному магазині знаходиться ОСОБА_9 , яка знає про вищевказану домовленість і готова передати їм від ОСОБА_8 обумовлену неправомірну вигоду. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились одержувати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 як від неї особисто, так і від ОСОБА_9 , залежно від того, хто з них буде у магазині.
		   06 квітня 2017 року в період часу з 13 год. 01 хв. до 13 год. 03 хв., реалізуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_6 прибув до вказаного магазину за адресою: АДРЕСА_5 , і, діючи як службова особа за попередньою змовою із службовою особою, яка займає відповідальне становище,  ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та своє службове становище працівника поліції всупереч інтересам служби, одержав від ОСОБА_8 через ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 1 500 грн. за невиконання своїх обов`язків по проведенню перевірок і оформлення фактів скоєння ФОП ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, та за забезпечення ними з використанням їхнього службового становища припинення перевірок ФОП ОСОБА_8 іншими службовими особами підрозділів поліції Миколаївської області.
		   03 травня 2017 року в період часу з 14 год. 00 хв. до 14 год. 03 хв. ОСОБА_6 прибув до вказаного магазину за адресою: АДРЕСА_5 , і, діючи як службова особа за попередньою змовою із службовою особою, яка займає відповідальне становище,  ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та своє службове становище працівника поліції всупереч інтересам служби, діючи повторно, одержав від ОСОБА_8 через ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 1 500 грн. за невиконання своїх обов`язків по проведенню перевірок і оформлення фактів скоєння ФОП ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, та за забезпечення ними з використанням їхнього службового становища припинення перевірок ФОП ОСОБА_8 іншими службовими особами підрозділів поліції Миколаївської області.
		   Таким чином, ОСОБА_7 , діючи повторно, як службова особа, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою з ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_8 через ОСОБА_9 неправомірну вигоду в загальній сумі 3 000 грн.
		   03 травня 2017 року о 14 год. 35 хв. ОСОБА_7 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
		 
		   Стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ст.368 ч.3 КК України, а саме як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення і невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		   
		   При цьому, під час судового розгляду прокурором не представлено переконливих та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 описаних дій.
		А. Оцінюючи сутнісну сторону висунутого ОСОБА_7 обвинувачення саме в одержанні неправомірної вигоди, слід констатувати, що власне факт одержання ним такої вигоди за попередньою змовою з ОСОБА_6 жодним доказом ні прямо, ні побічно не підтверджений.
		Сам обвинувачений заперечував отримання хоча б якихось коштів чи-то від ОСОБА_8 , чи від ОСОБА_9 або ОСОБА_6 .
		   Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував, що отримував будь-які вказівки від ОСОБА_7 або передавав останньому гроші.
		   Врешті-решт, свідок ОСОБА_17 заявила, що особисто ОСОБА_7 вона ніяких грошей не передавала, а у неї лише склалося враження під час зустрічі з останнім, що ОСОБА_7 обізнаний про дії ОСОБА_6 , і що той діє за згодою ОСОБА_7 .
		Можливість допитати ОСОБА_8 втрачена внаслідок її смерті.
		03 травня 2017 року ОСОБА_7 був затриманий на робочому місці окремо від ОСОБА_6 ; при чому у ОСОБА_6 були вилучені готівкові грошові кошти, що становили неправомірну вигоду, у сумі, яка визначена в обвинувальному акті, натомість, у ОСОБА_7 таких коштів не відшукали.
		 
		Б. Крім цього, зважаючи також на обов?язковість дотримання органами досудового розслідування формальних вимог процесуального закону під час збирання та відкриття доказів, суд позбавлений права покласти в обґрунтування вини як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_6 п?ять протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: протокол від 04 травня 2017 року про результати аудіо-, відеоконтролю за особою та похідний від нього протокол від 06 квітня 2017 року про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протокол від 03 травня 2017 року про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протокол від 04 травня 2017 року про результати аудіо, відеоконтролю за особою; протокол від 16 травня 2017 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) внаслідок їхньої недопустимості.
		Так, згідно з правовими позиціями найвищої судової інстанції, які викладені у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року (справа № 5-364кс16) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15-к, провадження № 13-37кс18, п.п.53-60, 63), відповідно до ч.2 ст.290 КПК прокурор або слідчий за його дорученнямзобов?язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-яких доказів, які самі по собі або в сукупностіз іншими можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом?якшенню покарання.
		Для доведення допустимості результатів негласних слідчих (розшукових) дій (далі  НСРД) мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставоюїх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Згідно з ч.1 ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов?язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб?єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
		Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів (…).
		Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема, прокурор  процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч.2ст.36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
		Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом ст.ст.85, 92, 290 КПК прокурор-процесуальний керівник зобов?язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуруїх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, оскільки їх тодіне було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		 
		Як слідує з Реєстру матеріалів досудового розслідування, стороні захисту був наданий доступ до цих матеріалів 30 червня 2017 року. Натомість, три ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2017 року за №№ 1503т, 1504т і 1506т, якими були надані дозволи на проведення аудіо-, відеоконтролю розмов, звуків, рухів та дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і зняття інформації з телефонного каналу зв?язку за абонентським номером, належним ОСОБА_6 , були розсекречені тільки 11 грудня 2017 року, та відкриті стороні захисту вже значно пізніше і після направлення кримінального провадження до суду.
		Більше того, відомості, які містяться в клопотаннях слідчого від 14 березня 2017 року про надання дозволу на проведення НСРД та які були відображені в ухвалах слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2017 року, не узгоджуються з іншими матеріалами, наявними у справі. Так, у клопотаннях та постановлених за наслідками їх розгляду ухвалах вказується, що «27 лютого 2017 року співробітник відділу превенції Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 вимагав, а 28 лютого 2017 року отримав у ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 1500 грн. за те, щоб не притягувати останню до адміністративної відповідальності».
		Проте, як зазначалося раніше, відповідний протокол про вчинене ОСОБА_8 адміністративне правопорушення був складений не ОСОБА_6 , а іншим дільничним офіцером поліції, і лише 28 лютого 2017 року, та в той же день надісланий до суду, де і був розглянутий 14 березня 2017 року.
		ОСОБА_8 звернулася із заявою до УВБ з проханням вжити заходів до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 06 березня 2017 року, і в цей день відповідні відомості були внесені до ЄРДР. В той же час у заяві остання стверджувала, що ці особи у неї тільки вимагають неправомірну вигоду, і взагалі не зазначала про те, що якісь кошти комусь з них вона вже передала.
		 
		За такого, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не дотриманий закріплений у ч.2 ст.17 КПК України стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який є мінімально необхідним для ухвалення обвинувального вироку, і оскільки обвинувачення ОСОБА_7 побудовано виключно на припущеннях, останній підлягає виправданню внаслідок недоведеності вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.
		Власне, з тих же підстав суд дійшов висновку, що з обсягу пред?явленого ОСОБА_6 обвинувачення належить виключити епізод отримання ним неправомірної вигоди від 06 квітня 2017 року, про який йшлося вище, та, як наслідок, перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.1 ст.368 КК України.
		 
		3. Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд бере до уваги, що він, будучи представником органу правопорядку, вчинив умисне корупційне кримінальне правопорушення середньої тяжкості, що вже саме по собі підвищує його суспільну небезпеку.
		При цьому, суд також відмічає, що ОСОБА_6 раніше не судимий, під час судового розгляду фактично повністю визнав вину у тому обсязі обвинувачення, яке визнане судом доведеним, сума отриманої ним неправомірної вигоди є порівняно незначною; обвинувачений одружений, має сім?ю та на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем роботи характеризується з позитивного боку.
		Обставин, які б згідно зі ст.67 КК України обтяжували покарання, не встановлено.
		За такого, з метою досягти цілей виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нового кримінального правопорушення суд вважає за необхідне призначити останньому основне покарання у виді штрафу та обов?язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади у мінімальних розмірах, передбачених санкцією відповідної норми закону про кримінальну відповідальність.
		 
		4. Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ч.5 і п.2 ч.9 ст.100 КПК України, а питання щодо процесуальних витрат на залучення експертів  за правилами ч.2 ст.124 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд 
		 
		з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк один рік.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у зв?язку з проведенням технічної експертизи документів від 16 червня 2017 року № 315 в сумі 989 (дев?ятсот вісімдесят дев?ять) грн. 60 коп.
		 
		ОСОБА_7  визнати невинним по пред?явленому обвинуваченню та виправдати його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.
		Роз?яснити ОСОБА_7 його право після набрання виправдувальним вироком законної сили вимагати компенсації майнової та моральної шкоди у відповідності до ст.1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		 
		Речові докази:
		- шість компакт-дисків (інвентарні №№ 241, 243, 245 від 21 березня 2017 року, № 276 від 24 квітня 2017 року, №№ 285, 286 від 27 квітня 2017 року)  зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- грошові кошти у сумі 1500 (одна тисяча п?ятсот) грн. купюрами по 200 грн. (серійні номери ЗЗ 6212152, АВ 7073948, ВЦ 3722339, ВЧ 0127841, ЄЖ 6956792) та купюрами по 100 грн. (серійні номери ГЖ 4246729, КГ 6797483, ГЦ 6929506, КК 3627005, МЛ 0888902)  конфіскувати в дохід держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		   
		       Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...