Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/9345/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 11.07.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1  
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора  ОСОБА_5  
		 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року,- 
		 В с т а н о в и л а:
		Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12017100030011700 від 02.09.2017.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року, постановити нову ухвалу, задовольнити клопотання прокурора про арешт майна, накласти арешт на видаткову частину розрахункових рахунків, які належать наступним юридичним особам та відкрито в АТ «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, а саме: ТОВ «Санган» (ЄДРПОУ 39175397) р/р НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 351005); ТОВ «Радер плюс» (ЄДРПОУ 34635000) р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (МФО 351005); ТОВ «Віра-А» (ЄДРПОУ 35140300) р/р НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (МФО 351005).
		Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вказане майно належить на праві спільної власності підозрюваному ОСОБА_6 , який підозрюється в тому числі і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція за яке передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а відтак наявні правові підстави, передбачені ч. 5 ст. 170 КПК України для арешту майна. 
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017100030011700 від 02.09.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 388 КК України. 
		25.06.2019 року прокурор Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на видаткову частину розрахункових рахунків, які належать наступним юридичним особам та відкрито в АТ «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, а саме: ТОВ «Санган» (ЄДРПОУ 39175397) р/р НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 351005); ТОВ «Радер плюс» (ЄДРПОУ 34635000) р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (МФО 351005); ТОВ «Віра-А» (ЄДРПОУ 35140300) р/р НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (МФО 351005), посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 5 ст. 170 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя дотримався в повному обсязі.
		Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що в рамках вказаного кримінального провадження ухвалами суду першої інстанції вже зостановлювались рішення про арешт майна з метою можливої конфіскації та з метою забезпечення цивільного позову) якщо він буде заявлений потерпілим). Разом з тим, на думку слідчого судді, з наданих матеріалів справи не вбачається, що вказане в клопотанні майно використовуються у незаконній діяльності підозрюваного ОСОБА_6 , тобто стороною обвинувачення не доведено правової підстави для арешту майна, тому згідно ч. 1 ст. 173 КПК України у задоволенні клопотання було відмовлено. 
		Апеляційний суд погоджуються з таким висновком суду першої інстанції та вважає його належним чином обґрунтованим.
		Доводи прокурора про доведеність наявності правової підстави для арешту майна, є, як вважає апеляційний суд необґрунтованими.
		Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.
		З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора  без задоволення. 
		 Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		 П о с т а н о в и л а:
		Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12017100030011700 від 02.09.2017, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5  без задоволення.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 СУДДІ:
		 
		 _____________ _________________ _______________
		  ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		Справа № 11-сс/824/4152/2019 Категорія ст. 170 КПК України
		Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: 
		Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...