Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/696/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 23.07.2019. Зареєстровано: 23.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 20.08.2019
Номер судового провадження: 5/47/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 5/47/19
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.07.2019 Справа № 908/696/19
		м.Запоріжжя Запорізької області 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
		 
		За позовом: Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави
		До відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (юридична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, буд. 67; фактична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 25489968)
		До відповідача-2: Комунального підприємства Розвиток курортної зони (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572)
		про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повернення земельної ділянки
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: Редька М.В., службове посвідчення №053130 від 26.06.2019 р.
		Від відповідача-1: не з`явився
		Від відповідача-2: не з`явився
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/696/19 за позовом Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області № 1-720-19 від 20.03.2019р. (вх. №744/08-07/19 від 22.03.2019р.) до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства Розвиток курортної зони про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 02.08.2016р. № 20 та повернення земельної ділянки.
		22.03.2019 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/696/19 та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову розподілено судді Проскурякову К.В.
		Ухвалою від 25.03.2019 р. заяву Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області № 1-720-19 від 20.03.2019 р. про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. 
		Ухвалою суду від 27.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/696/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження  5/47/19, підготовче засідання призначено на 24.04.2019 р. Ухвалою суду від 24.04.2019 р. розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 22.05.2019 р. Ухвалою суду від 22.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 25.06.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2019 р., явку представників сторін визнано обов`язковою. Ухвалою від 13.06.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.07.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін.
		В судовому засіданні 10.07.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Оберіг.
		Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши, що Мелітопольською місцевою прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факт порушення Кирилівською селищною радою вимог Земельного та Водного кодексів України при передачі комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» у постійне користування земельної ділянки площею 0,0155 га. Встановлено, що рішенням Кирилівської селищної ради від 02.08.2016 р. № 20 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0155 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для розміщення об`єктів торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та вказану земельну ділянку передано у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони». Право постійного користування зареєстровано державним реєстратором Якимівського районного управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02.09.2016 р. за № 16233546. Вказане рішення Кирилівської селищної ради прийнято з порушенням вимог земельного і водного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки зазначена земельна ділянка могла бути передана КП «Розвиток курортної зони» для розміщення об`єктів рекреаційного призначення виключно на умовах оренди, а з урахуванням положень ст. 134 Земельного кодексу України відповідне надання землі могло відбутися лише на конкурентних засадах за умови проведення аукціону. У разі ж передачі на умовах оренди за наслідками проведеного аукціону розмір орендної плати не обмежений жодною процентною ставкою. Таким чином, з метою ухилення від проведення аукціону усупереч вимогам законодавства відповідачі, зловживаючи своїми повноваженнями та правами, обрали саме такий протиправний спосіб розпорядження спірною земельною ділянкою. Більш того, відповідно до Статуту КП «Розвиток курортної зони», серед цілей та предмету діяльності комунального підприємства взагалі не зазначено про використання водних об`єктів, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, гідротехнічних споруд та підтримання їх у належному стані. Таким чином, вказане комунальне підприємство навіть не має на меті здійснювати функції, притаманні певним спеціалізованим водогосподарським організаціям та установам. Крім того, затверджений рішенням Кирилівської селищної ради від 02.08.2016 р. № 20 проект землеустрою розроблений з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації». 
		В обґрунтування позовних вимог Мелітопольська місцева прокуратура Запорізької області посилається на ст. ст. 12, 58, 59, 60, 61, 92, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 85, 88, 90 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 391, 393 ЦК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру та просить визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 02.08.2016 р. №20 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування КП «Розвиток курортної зони», яким передано у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Також прокурор підтримав клопотання від 13.06.2019 р. за вих. №1-720-19 про закриття провадження у справі №908/696/19 в частині позовної вимоги про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки після відкриття провадженні у справі, спірну земельну ділянку КП «Розвиток курортної зони» повернуто Кирилівській селищній раді, отже наразі відсутній предмет спору щодо цієї позовної вимоги, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
		Представник Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області у судове засідання не з`явився.
		09.07.2019 р. на адресу електронної пошти суду від Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області надійшла заява від 09.07.2019 р. за вих. №1158 про розгляд справи №908/696/19 без участі представника відповідача  1 у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання, призначене на 10.07.2019 р. об 15 год. 00 хв.
		В матеріалах справи міститься клопотання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 13.05.2019 р. за вих. №851 про припинення провадження у справі №908/696/19 на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки 17.04.2019 р. на сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №13 було прийнято рішення «Про припинення права постійного користування земельними ділянками», відповідно до якої КП «Розвиток курортної зони» повертає земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га у постійне користування Кирилівській селищній раді Яки міського району Запорізької області.
		Представник відповідача  2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду від 27.03.2019 р. не надіслав.
		Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням Комунального підприємства Розвиток курортної зони (код ЄДРПОУ 31791572) є 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1.
		Судом встановлено, що уповноважений представник КП Розвиток курортної зони за довіреністю 02.04.2019 р. отримав копію ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р. про відкриття провадження у справі №908/696/19, що підтверджується оригіналом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6900118063417 від 28.03.2019 р., який міститься в матеріалах справи.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Наявні матеріли справи дозволяють розглянути справу по суті.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно із ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення бо загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» таким центральним органом виконавчої влади є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.
		Разом з тим, п. 8 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель надано право звертатися до суду лише з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		Повноважень щодо звернення до суду з позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, нормами зазначеного Закону не передбачено.
		Таким чином органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області  територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Разом з цим у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з дійсним позовом.
		У статтях 13, 14 Конституція України визначено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Таким чином, необхідність захисту прокурором інтересів держави у даних правовідносинах полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення територіальній громаді селища Кирилівка землі, що незаконно передана у користування.
		Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю  це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.
		Прокурор зазначив, що предметом спірних правовідносин є землі водного фонду, площа яких до 2014 року складала більше 1 млн. 250 тис. га, та які забезпечують екологічну рівновагу в масштабах країни. Основна функція земель прибережної захисної смуги - «природний буфер» між водним об`єктом та створеними людиною виробничо-господарськими та будівельними системами, які здатні негативним чином впливати на стан та якість вод. Одночасно законодавчо встановлений їх статус покликаний на забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування.
		Упродовж 2015-2016 років Кирилівською селищною радою прийнято 22 рішення, якими КП «Розвиток курортної зони» передано у постійне користування земельні ділянки водного фонду у межах прибережно-захисної смуги Азовського моря та Утлюцького лиману, розташованих на ОСОБА_1 та Косі Пересип, загальною площею 9,7 га. У подальшому комунальним підприємством укладались інвестиційні договори, на підставі яких здійснюється несанкціонована забудова земель на узбережжі Азовського моря.
		Предметом одного з цих рішень Кирилівської селищної ради є спірна земельна ділянка, яка відноситься до земель водного фонду та знаходиться у прибережній захисній смузі Азовського моря та Утлюцького лиману. Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зазначене обумовлено тим, що прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
		Отже, передача таких земель не державним підприємствам (передбаченим ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України) позбавляє державу можливості досягнення вищевказаної мети, можливості контролювати стан використання таких земель, у тому числі пляжів, що є безпосереднім порушенням її інтересів.
		При цьому «суспільним», «публічним» інтересом в даному разі є забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від худнення і засмічення, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров`ю людей, погіршити умови існування диких тварин, спричинити інші негативні явища, внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод (постанова ВСУ від 29.06.2016 р. у справі № 6-1376цс16).
		Також, статтею 59 Земельного кодексу України передбачено виключний перелік державних підприємств, яким землі прибережних смуг можна надавати в постійне користування. Іншим суб`єктам господарювання такі землі мають передаватись в оренду (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України) та тільки для чітко визначеної мети.
		Таким чином, КП «Розвиток курортної зони» не могло на законних підставах набути права постійного користування на спірну земельну ділянку.
		Крім того, відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли і повинні знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря Утлюцького лиману, а тому вибула з володіння територіальної громади з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність КП «Розвиток курортної зони» під час набуття земельної ділянки.
		Аналогічні висновки щодо застосування практики Європейського суду з людини виклав Верховний Суд України в своїй постанові від 29.06.2016 р. у справі № 6-1376цс16.
		Набуття КП «Розвиток курортної зони» права користування спірною земельною ділянкою має лише видимість законного, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.
		Наведене підриває правові основи держави та авторитет законодавця, створює у суспільстві видимість правової нерівності, надання одним його членам додаткових пільг та переваг у порівнянні з іншими.
		Європейський суд з прав людини розглядаючи справу «Депаль проти Франції» (рішення від 29.03.2010 р.), де заявник стверджував, що державна влада порушила ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, коли відмовила у видачі дозволу на продовження займати в морських угіддях земельну ділянку, де знаходиться його будинок з 1960 року та прийняла рішення про його знесення, дійшов наступних висновків.
		Прибережна захисна смуга є географічним феноменом, який потребує специфічної політики облаштування, захисту та розвитку. Суспільство все біліше піклується про охорону навколишнього природного середовища, збереження цієї цінності занепокоєна світова спільнота, у зв`язку з чим вона є об`єктом постійного інтересу публічної влади та предметом її захисту. Збереження прибережної зони, а особливо пляжів, «місць з відкритим доступом», є прикладом особливого порядку облаштування. У зв`язку з цим, Суд вважає, що втручання держави у здійснення заявником своїх прав переслідувало законну ціль суспільного інтересу забезпечити вільний доступ до берегової лінії, необхідність якого встановлена зі всією очевидністю (п. 81)
		Окрім того, суд підтвердив що політика облаштування території і охорона колишнього природного середовища, де переважаюче місце займає загальносуспільний інтерес, надає державі більш широку свободу дій, а ніж при врегулюванні приватноправових відносин (п.п. 83-84). У зв`язку з цим право вирішувати, які саме заходи необхідно вживати для захисту прибережної захисної смуги, належить, в першу чергу, національній владі, а тому порушення ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції допущено не було (п.п. 87, 92, 93).
		Таким чином, позбавлення КП «Розвиток курортної зони» права користування земельною ділянкою, не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та їх правами, оскільки вони не позбавлені можливості отримати право на землю у законний спосіб на конкурентній основі.
		Також, незаконне надання земель прибережних захисних смуг у постійне користування, а не в оренду, як це передбачено чинним законодавством, також призводить до недоотримання місцевим бюджетом відповідних коштів. Зокрема, згідно з вимогами Податкового та Земельного кодексів України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку за землю встановлювалася на рівні не більше 3% від нормативно-грошової оцінки землі. У разі ж передачі в оренду поза конкурсною процедурою - не більше 12% або могла перевищувати цей розмір за умови визначення орендаря на конкурсних засадах.
		Окрім цього, невпорядкована забудова прибережної захисної смуги негативним чином впливає на стан та якість води, а також на екосистему Азовського моря в цілому. Одночасно зведення будівель та споруд, огородження пляжної території фактично позбавить громадян безперешкодного доступу до узбережжя водного об`єкту для загального водокористування.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України земельні ділянки під прибережні захисні смуги в межах водоохоронних зон виділяються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
		Прокурор зазначає, що позовні вимоги про повернення спірної землі територіальній громаді обумовлені потребою захисту інтересів держави з метою забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (стаття 95 Водного кодексу України).
		Також посилається на те, що аналіз фактичних обставин позову та норм матеріального права свідчить про наявність порушення інтересів держави та територіальної громади смт.Кирилівка (прийняття Кирилівською селищною радою незаконного рішення про відведення землі порушує засади правового порядку в Україні та не відповідає «суспільному», «публічному» інтересу), а також про загрозу порушення таких інтересів (забудова земель прибережної захисної смуги може призвести до зміни природних властивостей землі, змінити фізичні та хімічні властивості водних об`єктів, знизити їх здатність до природного очищення та призвести до порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод), що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури.
		Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів держави у сфері земельних відносин щодо використання земельних ділянок водного фонду, які є власністю Українського народу.
		При цьому, захист інтересів держави включає також інтереси громади Кирилівської селищної ради як власника спірної земельної ділянки, якою незаконно розпорядився її представницький орган місцевого самоврядування - Кирилівська селищна рада, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду а порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		 
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Виписки з рішення сьомого скликання восьмої сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 20.05.2016 р. №13, вирішено надати КП «Розвиток курортної зони» дозвіл на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок: орієнтовною площею 0,0400 га для розміщення об`єктів торгівлі, яка розташована в смт. Кирилівка, АДРЕСА_2 . Носкова в районі Б/В «Нива», в постійне користування, за рахунок земель громадської та житлової забудови смт. Кирилівка, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області; зобов`язано КП «Розвиток курортної зони» представляти проекти землеустрою зазначених в п. 1 земельних ділянок на затвердження в Кирилівську селищну раду в термін не пізніше одного року; при непредставленні проекту відведення в зазначений в даному рішенні термін, воно втрачає чинність.
		Рішенням від 02.08.2016 р. № 20 одинадцятої сесії сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0155 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для розміщення об`єктів торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та вказану земельну ділянку передано у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка для розміщення об`єктів торгівлі.
		Право постійного користування зареєстровано державним реєстратором Якимівського районного управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02.09.2016 р. за № 16233546.
		Відповідно до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у т.ч. землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
		Згідно зі ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
		Отже, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
		Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
		Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток і лиманів встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
		Згідно зі ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
		Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.
		Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачено нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №310/5834/13-ц від 23.05.2018 р., № 469/1393/16-ц від 30.05.2018 р.
		Згідно листа Державного агентства водних ресурсів України від 19.06.2018 р. за вих. №3516/9/11-18 проекти землеустрою щодо відведення зазначених у листі земельних ділянок Держводагентсвом не погоджувалися.
		Відповідно до листа Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 22.06.2018 р. за вих. №1091, проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт. Кирилівка виготовлений та знаходиться в Міністерстві екології та природних ресурсів України для його погодження згідно чинного законодавства.
		Згідно зі Схемою, виготовленої ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відстань спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:003:0565 від урізу води Азовського моря становить 560,76 м., 574,46 м., від урізу води Утлюцького лиману - 1006, 17 м.
		Отже, спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду.
		Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
		При цьому, у ч. 2 ст. 85 ВК України визначено, що у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.
		Зокрема, відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:
		а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
		б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;
		в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що земельні ділянки водного фонду, зокрема і ті, що розташовані в межах прибережних захисних смуг на Азовського моря та Утлюцького лиману у смт. Кирилівка, не можуть передаватись у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони», адже це підприємство не є відповідним державним підприємством, вичерпний перелік яких наведено у ст. 59 Земельного кодексу України.
		Прокурор пояснив, що вказана земельна ділянка могла бути передана КП «Розвиток курортної зони» для розміщення об`єктів рекреаційного призначення виключно на умовах оренди, а з урахуванням положень ст. 134 Земельного кодексу України відповідне надання землі могло відбутися лише на конкурентних засадах за умови проведення аукціону.
		Відповідно до листа відділу в Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.01.2019 р. за вих. №0-8-0.36-34/115-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2019 р. становить 60 865,77 грн. 
		З урахуванням вимог Податкового кодексу України плата за її використання КП «Розвиток курортної зони» на умовах постійного користування становить за рік 1825, 97 грн. (3% від 60865, 77 грн.). Натомість, у разі ж передачі на умовах оренди за наслідками проведеного аукціону розмір орендної плати не обмежений жодною процентною ставкою.
		Разом з тим, відповідно до Розділу 2 Статуту КП «Розвиток курортної зони», серед цілей та предмету діяльності комунального підприємства взагалі не зазначено про використання водних об`єктів, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, гідротехнічних споруд та підтримання їх у належному стані.
		Отже, вказане свідчить, що комунальне підприємство навіть не має на меті здійснювати функції, притаманні певним спеціалізованим водогосподарським організаціям та установам.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при передачі у постійне користування земельної ділянки площею 0,0155 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 , Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області не враховано розміри та межі прибережної захисної смуги Азовського моря, та цілей для яких вони можуть надаватись у користування, внаслідок чого порушено вимоги ст. 59 Земельного кодексу України та ст.ст. 85, 88 Водного кодексу України.
		Судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» погоджено лише з відділом містобудування та архітектури Якимівської райдержадміністрації і Відділом Держземагентства в Якимівському районі.
		Разом з тим, враховуючи те, що спірна земельна ділянка розміщена в межах прибережної захисної смуги Азовського моря та відноситься до земель водного фонду, проект землеустрою даної ділянки у порушення ст. 186-1 Земельного кодексу України не містить погоджень з відповідним структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також з відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
		Окрім того, у порушення ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» вказаний проект землеустрою не пройшов обов`язкову державну експертизу.
		Отже, затверджений рішенням від 02.08.2016 р. № 20 одинадцятої сесії сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області проект землеустрою розроблений з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
		Враховуючи викладене, рішення від 02.08.2016 р. № 20 одинадцятої сесії сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області прийнято з порушенням вимог ст. ст. 59, 60, 186-1 Земельного кодексу України та ст. ст. 85, 88 Водного кодексу України.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
		Згідно з ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад прав суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 вказаного Закону).
		При цьому здійснення Кирилівською селищною радою прав щодо розпорядження земельними ділянками не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатися вираженням волі територіальної громади.
		Отже, Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області при прийнятті рішення від 02.08.2016 р. № 20 були порушені права та інтереси держави і територіальної громади при розпорядженні землями водного фонду.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2018 р. №142345175 право постійного користування спірною земельної ділянкою у КП «Розвиток курортної зони» виникло та зареєстровано безпосередньо на підставі прийнятого Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області рішення від 02.08.2016 р. № 20.
		Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім приватних та державних земельних ділянок.
		Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Тобто, територіальна громада як власник спірного об`єкта нерухомості чи землі делегує міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах.
		З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в межах смт. АДРЕСА_1 та відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України є власністю територіальної громади смт. Кирилівка, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Крім того, у провадженні слідчого відділення Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12016080000000318, розпочате 04.11.2016 р. прокуратурою області за фактом, у тому числі, зловживання службовими особами Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області своїми службовими обов`язками шляхом незаконної передачі в постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельних ділянок загальною площею 10 га за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України.
		У рамках кримінального провадження в ході проведення огляду місця події відповідно до протоколу від 21.11.2018 р., а саме спірної земельної ділянки, встановлено, що на вказаній ділянці розміщено тимчасову споруду  металевий торгівельний кіоск з написом «Преса».
		Крім того, факт розташування на земельній ділянці вказаної тимчасової споруди підтверджено схемою розташування земельної ділянки, виготовленої ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», актом обстеження земельної ділянки, проведеного 24.10.2018 р. Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Розвиток курортної зони».
		Окрім того, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 24.10.2018 р., складеного Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, встановлено, що на вказаній земельній ділянці капітальні будівлі відсутні, натомість розташована одна тимчасова металева споруда (кіоск «Пресса»). Дозволу на його розміщення Кирилівською селищною радою не надавалося. Звернень на розміщення зазначеної тимчасової споруди до селищної ради не надходило. В Кирилівській селищній раді відсутні інформація відносно того, хто саме виконав роботи по розміщенню цих споруд. Рішень щодо присвоєння адреси вказаній земельній ділянці та споруді, що розташована на ній, Виконавчим комітетом Кирилівської селищної ради не приймалось.
		Відповідно до абрису польових робіт, який є складовою частиною проекту відведення земельної ділянки, на земельній ділянці, яка відводилась у постійне користування, наявна споруда «М» Преса та замощення «Ц».
		Таким чином, на момент розробки проекту відведення земельної ділянки щодо передачі її у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» та прийняття Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області оскаржуваного рішення від 02.08.2016 р. № 20 на ділянці вже була розміщена тимчасова споруда.
		Порядок розміщення тимчасових споруд на земельних ділянках визначено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» № 244 від 21.10.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1330/20068 (далі - Порядок).
		Згідно з п. 1.3 Порядку, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		Відповідно до п.2.1. Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.
		Згідно з п. 2.7 Порядку, паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури.
		Відповідно до листа Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 23.11.2018 р. за вих. № 2459/01-32 заяв від КП «Розвиток курортної зони» щодо встановлення тимчасових споруд на земельних ділянках, розташованих на території Кирилівської селищної ради до відділу містобудування та архітектури Якимівської райдержадміністрації не надходило. Повноважень на оформлення паспортів прив`язок тимчасових споруд у Кирилівської селищної ради, її виконавчого органу, чи будь-яких інших органів немає.
		Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.10.2018 р. № 142345175 об`єкти нерухомості на спірній земельній ділянці не зареєстровано.
		Прокурор пояснив, що під час проведення перевірки було встановлено, що розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, наданої у постійне користування КП «Розвиток курортної зони», здійснено не цим підприємством, на момент передачі земельної ділянки останньому у постійне користування тимчасова споруда вже знаходилась на ділянці. За вказаних обставин повернення земельної ділянки комунальним підприємством власнику  територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради має відбуватись разом з розміщеною на ній тимчасовою спорудою.
		Згідно лист КП «Розвиток курортної зони» від 11.01.2019 р. № 6 інвестиційні чи будь-які інші договори щодо спірної земельної ділянки не укладались.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 02.08.2016 р. №20 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування КП «Розвиток курортної зони», яким передано у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Щодо другої позовної вимоги прокурора про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області подано до суду заяву від 13.05.2019 р. за вих. №851 про припинення провадження у справі №908/696/19 на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки 17.04.2019 р. на сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №13 було прийнято рішення «Про припинення права постійного користування земельними ділянками».
		Також прокурор в судовому засіданні 10.07.2019 р. підтримав клопотання від 13.06.2019 р. за вих. №1-720-19 про закриття провадження у справі №908/696/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовної вимоги про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер НОМЕР_2 :01 НОМЕР_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки після відкриття провадженні у справі, спірну земельну ділянку КП «Розвиток курортної зони» повернуто Кирилівській селищній раді.
		Судом встановлено, що Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області прийнято рішення від 18.04.2019 р. № 13 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками», відповідно до пункту 6 якого вирішено припинено право постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_3 Якимівський АДРЕСА_4 смт АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 за КП «Розвиток курортної зони» на підставі Акту прийому-передачі земельної ділянки.
		Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.04.2019 р. на підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019р. № 13 КП «Розвиток курортної зони» (далі - Користувач) передає земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0155 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. АДРЕСА_1 Якимівського АДРЕСА_1 (далі  Власник) приймає вищевказану земельну ділянку в комунальну власність. Вказаний Акт підписаний з обох сторін та скріплений печатками обох підприємств.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.06.2019 р. №170353944 право постійного користування спірною земельною ділянкою за КП «Розвиток курортної зони» припинено на підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 р. № 13.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Суд зазначає, що відповідач  1 в обґрунтування заяви від 13.05.2019 р. за вих. №851 посилається стару редакцію Господарського процесуального кодексу України, а саме на п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК та просить припинити провадження у справі. Однак, з 15.12.2017 р. діє нова редакція ГПК України відповідно до якої така процесуальна дія як припинення провадження у справі відсутня, отже у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача  1.
		Разом з тим, з урахуванням викладеного, враховуючи, що під час розгляду судом цієї справи КП «Розвиток курортної зони» повернуло Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області спірну земельну ділянку, то суд вважає за необхідне клопотання прокурора від 13.06.2019 р. за вих. №1-720-19 задовольнити та в цій частині заявлених позовних вимог провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		Також прокурор у зв`язку із закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області спірну земельну ділянку, просить суд повернути прокуратурі Запорізької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений за позовну вимогу в цій частині. 
		Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне повернути прокуратурі Запорізької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно на відповідачів  1, 2 в частині задоволених позовних вимог, а саме за одну вимогу немайнового характеру щодо визнання незаконним та скасування рішення від 02.08.2016 р. №20 Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області .
		Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2019 р. у справі №908/696/19 заяву Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області № 1-720-19 від 20.03.2019 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Ухвалено вжити заходи по забезпеченню позову шляхом:
		22.05.2019 р. до Господарського суду Запорізької області від Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області супровідним листом від 13.05.2019 р. за вих. №10545 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №58911484 від 13.05.2019 р. щодо примусового виконання ухвали суду від 25.03.2019 р. №908/696/19 про заборону Комунальному підприємству Розвиток курортної зони (місцезнаходження юридичної особи: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572) чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо здійснення забудови земельної ділянки - кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; розташування на ній тимчасових споруд та будь-яких інших об`єктів, оскільки рішення суду виконано фактично.
		04.06.2019 р. до суду від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області супровідним листом від 30.05.2019 р. за вих. №9023.4-03.4 надійшла постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №58956929 щодо примусового виконання ухвали суду від 25.03.2019 р. №908/696/19 про вжиття заходу по забезпеченню позову шляхом заборони Якимівській районній державній адміністрації (місцезнаходження юридичної особи: 72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд 6; код ЄДРПОУ 02140834) вчиняти дії щодо здійснення Комунальному підприємству Розвиток курортної зони (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572) чи будь-яким іншим особам оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд на земельній ділянці - кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що боржником фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		03.07.2019 р. до суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України супровідним листом від 13.06.2019 р. за вих. №58942310/20.1/24 надійшла постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №58942310 від 13.06.2019 р. про примусове виконання ухвали суду від 25.03.2019 р. №908/696/19 щодо заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912), у тому числі її структурному підрозділу без статусу юридичної особи  Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації Комунальному підприємству Розвиток курортної зони (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572) чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці  кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 9 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
		Отже, враховуючи, що виконавчі провадження щодо примусового виконання ухвали суду від 25.03.2019 р. №908/696/19 закінчені, а спірна земельна ділянка КП «Розвиток курортної зони» повернута Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області та в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, то суд вважає за необхідне з власної ініціативи скасувати заходи забезпечення позову застосовані вказаною ухвалою суду.
		Повернення судового збору за вжиття заходів забезпечення позову, сплаченого прокуратурою при подані цієї заяви в розмірі 960,50 грн. не передбачено ні Господарським процесуальним кодексом України, ні Законом України «Про судовий збір».
		Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 145, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236  238, 240 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, - 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (юридична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, буд. 67; фактична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 25489968) від 02.08.2016 р. №20 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Розвиток курортної зони», яким передано у постійне користування Комунального підприємства «Розвиток курортної зони» (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572) земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0155 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		АДРЕСА_5 . В частині позовних вимог про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у справі закрити.
		4.Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (юридична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, буд. 67; фактична адреса: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт.Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 25489968) на користь прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а; р/р № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету  2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) витрати по сплаті судового збору у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
		5.Стягнути з Комунального підприємства Розвиток курортної зони (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд. 1; код ЄДРПОУ 31791572) на користь прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а; р/р № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету  2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) витрати по сплаті судового збору у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
		6.Повернути прокуратурі Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а; код ЄДРПОУ 02909973) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. сплачений згідно із платіжним дорученням від 14.03.2019 р. № 495, на розрахунковий рахунок 35217095000271 в Державній казначейській службі України, м. Київ, отримувач прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		7. Оригінал платіжного доручення від 14.03.2019 р. № 495 про сплату судового збору в сумі 3 842,00 грн. міститься в матеріалах справи № 908/696/19.
		8. Скасувати заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.03.2019 р. у справі №908/696/19.
		 
		Повне рішення складено 22.07.2019 р.
		 
		СуддяК.В. Проскуряков
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...