Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1030/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2019. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2019.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: 2-117/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/1030/15-ц 
		Провадження № 2-
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 липня 2019 року        Обухівський районний суд Київської області у складі: 
		головуючого судді Тиханського О.Б.,
		за участю секретаря Авсюкевич Н.В., 
		за участю прокурора Тарасенко А.С.,
		представника Козинської селищної ради Чимериса Т.П.,
		представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		представника відповідача Обухівської РДА Голубець Н.М.,
		розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Малого приватного підприємства «Рубікон», ОСОБА_27 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок та визнання права власності, треті особи - ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2015 року до Обухівського районного суду Київської області звернувся Перший заступник прокурора Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагентства в Обухівському районі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; треті особи: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування землі та визнання права власності. 
		Обґрунтовуючи позовну заяву зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що Обухівською районною державною адміністрацією Київської області в порушення вимог діючого земельного законодавства було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Козинської селищної ради відповідачам ОСОБА_29 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_33 ОСОБА_14 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_18 . Проект землеустрою ТОВ «Геоверв» належним чином не розроблявся та не складався, обов`язкову державну землевпорядну експертизу не пройшов. Проект землеустрою був погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Київської області за умови забезпечення встановлення прибережної захисної смуги водойм згідно ст. 88 ВК України та дотримання режиму обмеженою господарської діяльності в прибережній захисній смузі згідно ст. 89 ВК України, яка встановлена не була, а також за умови доповнення проекту землеустрою погодженням Управління водного господарства у м. Києві та Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, які вказаний проект не погодили. Обухівською РДА також перевищені власні повноваження по розпорядженню землями комунальної власності територіальної громади смт. Козин; спірні земельні ділянки передані у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель водного фонду без погодження меж з суміжними землекористувачами, без встановлення межових знаків в натурі (на місцевості) та передачу на зберігання межових знаків землевласнику.
		 
		Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.10.2015 року позовну заяву задоволено частково. Визнано недійсним і скасовано розпорядження Обухівської РДА №1689 від 21.12.2009, визнано недійсними видані державні акти та витребувано земельні ділянки. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20.10.2015 залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.08.2016 року. 
		Постановою Верховного Суду від 28.03.2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 20.10.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16.08.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд звернув увагу судів на те, що під час розгляду справи судами не було з`ясовано, з якого моменту у позивача - Козинської селищної ради та прокурора, який виступає в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області виникло право на звернення до суду з даним позовом та чи є в них поважні причини для поновлення строку позовної давності.
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.05.2018 р. справу прийнято до провадження.
		16 серпня 2018 року Першим заступником прокурора Київської області було подано заяву про заміну неналежного відповідача та часткову зміну предмету позову. Заява була аргументована, серед іншого, зміною власників деяких земельних ділянок, які становлять предмет спору, у зв`язку з поділом спільного майна подружжя, прийняттям спадщини, а також вчиненням відповідачами дій, направлених на поділ та відчуження земельних ділянок. 
		Ухвалою суду від 17.08.2018р. заяву Першого заступника прокурора Київської області було задоволено, замінено неналежного відповідача та залучено співвідповідачами по справі  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_22 ,  ОСОБА_23 ,  ОСОБА_24 ,  ОСОБА_25 ,  ОСОБА_26 , Мале приватного підприємства «Рубікон», Головне управління Держгеокадастру у Київській області, а також частково змінено предмет позову.
		10 жовтня 2018 року Першим заступником прокурора Київської області було подано заяву про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_27 та часткову зміну предмету позову. 
		Ухвалою суду від 10.10.2018 р. заяву Першого заступника прокурора Київської області було задоволено, замінено неналежного відповідача та залучено співвідповідачем по справі ОСОБА_27 , частково змінено предмет позову.
		В судовому засіданні прокурор підтримала уточнений позов в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідачами право власності на земельні ділянки отримано з порушенням чинного законодавства, в наслідок чого з власності територіальної громади селища Козин незаконно вибули земельні ділянки, в тому числі водного фонду, просила витребувати спірні земельні ділянки на користь територіальної громади смт.Козин Обухівського району Київської області.
		Представник Козинської селищної ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що Козинська селищна рада дізналась про порушення її прав та вибуття з власності територіальної громади земельних ділянок лише після подання прокурором позову. З Козинською селищною радою ані відповідачі, ані Обухівська РДА, ані будь-яка інша особа проект землеустрою не погоджували, дозвіл на відведення землеьних ділянок у власність Козинська селищна рада не надавала, хоча була станом на 2010 рік і є на момент розгляду справи розпорядником земель комунальної власності; спірні земельні ділянки є землями водного фонду, розташовані в межах населеного пункту, в зв`язку з чим Обухівська РДА перевищила свої повноваження при ухвалені оскаржуваного розпорядження, передачі земельних ділянок та оформлені державних актів на право власності на землю. Просив визнати недійсними державні акти на право власності на землю, видані на підстав оскаржуваних розпоряджень, а також договори купівлі-продажу та інші правовстановлюючі документи на землю відповідачів.
		12 травня 2015 року та 11 липня 2018р. до суду надійшли клопотання від Обухівської РДА, в яких відповідач визнав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав визначених в позовній заяві, справу розглядати за відсутності представника Обухівської РДА. 
		Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_43 проти задоволення позову заперечила, подала письмові заперечення в яких вказала, що її довірителькою не було допущено будь-яких порушень при набутті права власності на землю, подала заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в якій зазначила, що відлік строку позовної давності розпочався з дати порушення кримінального провадження, а саме з 05.08.2010 року та Козинській селищній раді було або могло бути відомо про вказані факти у серпні 2010 року.
		Представник Обухівської РДА в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, вказала, що оспорюване рішення було винесено законно.
		Суд, вислухавши прокурора, позивача, представників відповідача, дослідивши докази, подані сторонами, повно і всебічно оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом або за результатами аукціону.
		Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно з яким громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, яка розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються договором сторін.
		Судом встановлено, що розпорядженням Обухівської РДА від 21 грудня 2009 № 1689 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, вилучено ділянки загальною площею 48,5388 га з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест», Закритого акціонерного товариства «ТІЗ-Топаз» та передано єдиним масивом безоплатно у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства. 
		Вказаним розпорядженням був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Геоверв» та одночасно зареєстровано державні акти на земельні ділянки відповідної площі та відповідними кадастровими номерами: ОСОБА_29 ( НОМЕР_1 ); ОСОБА_8 ( НОМЕР_2 ); ОСОБА_13 ( НОМЕР_3 ); ОСОБА_28 ( НОМЕР_4 ); ОСОБА_33 ( НОМЕР_5 ); ОСОБА_14 ( НОМЕР_6 ); ОСОБА_20 ( НОМЕР_7 ); ОСОБА_41 ( НОМЕР_8 ); ОСОБА_31 ( НОМЕР_9 ); ОСОБА_39 ( НОМЕР_10 ); ОСОБА_38 ( НОМЕР_11 ); ОСОБА_10 ( НОМЕР_12 ); ОСОБА_3 ( НОМЕР_13 ); ОСОБА_32 ( НОМЕР_14 ); ОСОБА_16 ( НОМЕР_15 ); ОСОБА_34 ( НОМЕР_16 ); ОСОБА_12 ( НОМЕР_17 );  ОСОБА_40 ( НОМЕР_18 );  ОСОБА_37 ( НОМЕР_19 );  ОСОБА_36 ( НОМЕР_20 );  ОСОБА_35 ( НОМЕР_21 );  ОСОБА_42 ( НОМЕР_22 );  ОСОБА_17 ( НОМЕР_23 );  ОСОБА_9 ( НОМЕР_24 ); ОСОБА_15 ( НОМЕР_25 ); ОСОБА_30 ( НОМЕР_26 ); ОСОБА_18 ( НОМЕР_27 )..
		Як вбачається з листа «ГЕОВЕРВ» б/н товариством укладався договір від 22.10.2009 по розробці проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, але у зв`язку з несплатою авансу за виконання робіт у повному обсязі вказаний проект із землеустрою не розроблявся. Будь-які інші договори про виконання землевпорядних робіт щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Обухівського району Київської області з початку діяльності і до цього часу ТОВ «ГЕОВЕРВ» не укладались і роботи не виконувались.
		Розпорядженням Обухівської РДА не було визначено зміну категорії земель та віднесення земель до будь-якої з категорій в порядку ст. 20 ЗК України.
		Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 затверджений Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Пунктами 4 та 7 цього Порядку визначено, що розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов`язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.
		Всупереч вимогам ст.29 ЗУ «Про землеустрій» завдання на розроблення проекту землеустрою замовником затверджено не було. 
		Як вбачається з наданих прокурором матеріалів, проект землеустрою розроблено невстановленою особою. В проекті використані печатки ТОВ «Геоверв», яка вказану документацію не складала, без підписів виконавців цих робіт, що є порушенням ст. 26 Закону «Про землеустрій». 
		 
		В матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, яким було вилучено ділянки загальною площею 48,5388 га. Водночас згідно п. 1. 12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, що затверджена наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.99, складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі земельних ділянок громадянам всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
		Аналогічні вимоги передбачені ст. 184 ЗК України та ст. 55 Закону України «Про землеустрій», де зазначено, що землеустрій передбачає встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
		Судом не здобуто доказів розроблення технічної документації щодо винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) в порушення ст. 198 ЗК України, п. 1.12, 1.14, 1.15 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 №43, сторонами по справі будь-яких відомостей про таку документацію подано не було, доводи прокурора про відсутність та не розроблення такої документації сторонами по справі спростовані також не були. 
		Проект землеустрою не містить відомостей про погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, в тому числі Козинською селищною радою, встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу на зберігання межових знаків землевласникам відповідного зразка. 
		Судом також встановлено, що в додатку до розпорядження Голови Обухівської райдержадміністрації від 21.12.2009 р. за №1689 вказано Перелік громадян, яким надаються земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради, де під НОМЕР_71 вказано ОСОБА_44 , паспорт НОМЕР_28 площа 0,8525 га. В той же час, матеріали справи містять копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_29 , що виданий ОСОБА_18 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_27 площею 0,8525 га. В якості підстави набуття права власності вказане розпорядження Обухівської РДА від 21.12.2009 р. №1689, яке не містить згаданої особи. Отже, ОСОБА_18 не мав прав на отримання державного акту серії НОМЕР_29 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_27 .
		В подальшому, громадяни, яким вказаним розпорядженням Обухівської РДА передано безоплатно у власність земельні ділянки відчужили їх на підставі відповідних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про що свідчать проставлені відмітки на державних актах на право власності на земельні ділянки. 
		Згідно додатку до листа управління Держземагенства в Обухівському районі від 22.10.2014 № 1.1-24/221 встановлено що, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок та проставлення відміток на державному акті на право власності на земельні ділянки, громадяни, яким оспорюваним розпорядженням Обухівської РДА передано безоплатно у власність земельні ділянки, відчужили їх іншим особам, зокрема: ОСОБА_28 продав земельну ділянку - ОСОБА_45 (договір від 22.03.2010 № 741); ОСОБА_29 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (договір від 22.03.2010 № 613); ОСОБА_30 - ОСОБА_11 (договір від 26.03.2010 № 1335); ОСОБА_31 - ОСОБА_11 (договір від 26.03.2010 № 1265);  ОСОБА_32 - ОСОБА_11 (договір від 26.03.2010 № 1286); ОСОБА_33 - ОСОБА_1 (договір від 22.03.2010 № 725); ОСОБА_34 - ОСОБА_11 (договір від 26.03.2010 № 1272); ОСОБА_35 - ОСОБА_45 (договір від 22.03.2010 № 748); ОСОБА_36 - ОСОБА_46 та ОСОБА_1 (договір від 24.03.2010 № 1011); ОСОБА_37 - ОСОБА_47 та ОСОБА_1 (договір від 24.03.2010 № 1025); ОСОБА_38 - ОСОБА_45 (договір від 23.03.2010 № 859); ОСОБА_39 - ОСОБА_45 (договір від 22.03.2010 № 732); ОСОБА_40 - ОСОБА_47 та ОСОБА_1 (договір від 24.03.2010 № 1023); ОСОБА_41 - ОСОБА_11 (договір від 26.03.2010 № 1307); ОСОБА_42 - ОСОБА_21 (договір від 23.03.2010 № 821). 
		В процесі розгляду справи відбулися наступні відчуження оспорюваних земельних ділянок та їх поділ.
		Так, на земельну ділянку, що належала ОСОБА_39 , кадастровий номер НОМЕР_10 , 22.07.2016 приватним нотаріусом Чорною Л.В. видано свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на ОСОБА_4 на Ѕ ділянки; та свідоцтва про право на спадщину за законом на ОСОБА_1 на ј ділянки та ОСОБА_5 на ј ділянки.
		На земельну ділянку, що належала ОСОБА_38 , кадастровий номер НОМЕР_11 , 22.07.2016 приватним нотаріусом Чорною Л.В. видано свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на ОСОБА_4 на Ѕ ділянки; свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на ј ділянкита ОСОБА_5 на ј ділянки.
		На земельну ділянку, що належала ОСОБА_35 , кадастровий номер НОМЕР_21 , 21.07.2016 приватним нотаріусом Чорною Л.В. видано свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на ОСОБА_4 на Ѕ ділянки; свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на ј ділянки та ОСОБА_5 на ј ділянки.
		На земельну ділянку, що належала ОСОБА_28 , кадастровий номер НОМЕР_4 , 21.07.2016 приватним нотаріусом Чорною Л.В. видано свідоцтво про право власності на Ѕ ділянки - ОСОБА_4 ; свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на ј ділянки та ОСОБА_5 на ј ділянки.
		На земельну ділянку, що належала  ОСОБА_33 , кадастровий номер НОМЕР_5 , 21.07.2016 приватним нотаріусом Чорною Л.В. видано свідоцтво про право на спадщину на свідоцтво про право власності на Ѕ ділянки - ОСОБА_4 ; свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на ј ділянки та ОСОБА_5 на ј ділянки.
		Земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_22 була продана згідно договору купівлі-продажу №821 від 23.03.2010 ОСОБА_21 і була зареєстрована 29.10.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		29.10.2014 ОСОБА_21 здійснив поділ земельної ділянки на наступні земельні ділянки: НОМЕР_30 площею 0,0946 га, яка була продана згідно договору №580 від 13.02.2018 року ОСОБА_22 (ДРФО НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 площею 0,4427 га, яка була продана згідно договору №1154 від 29.11.2016 ОСОБА_23 ; НОМЕР_33 площею 0,1204 зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_34 площею 0,1657 га та продана згідно договору №372 від 24.03.2015 ОСОБА_26 ; НОМЕР_35 площею 0,1365 га продана згідно договору №1238 від 15.06.2015 Малому приватному підприємству «Рубікон»; НОМЕР_36 площею 0,1398 га продана згідно договору №1241 від 15.06.2015 Малому приватному підприємству «Рубікон»; НОМЕР_37 площею 0,1279 га продана згідно договору №1244 від 15.06.2015 Малому приватному підприємству «Рубікон»; НОМЕР_38 площею 0,1336 га продана згідно договору №377 від 24.03.2015 ОСОБА_48 ; НОМЕР_39 площею 0,0587 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_40 площею 0,156 га продана згідно договору №222 від 20.02.2015 ОСОБА_25 ; НОМЕР_41 площею 0,0355 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_42 площею 0,0273 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_43 площею 0,0017 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_44 площею 0,0921 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_45 площею 0,0604 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014; НОМЕР_46 площею 0,1691 була зареєстрована на ОСОБА_21 29.10.2014.
		11.09.2018 земельна ділянка НОМЕР_20 була продана згідно договору купівлі-продажу №3722 від 11.09.2018 р. ОСОБА_27 .
		Відповідно до листа Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.09.2014 № 820, додатку до нього - містобудівне обґрунтування зміни меж смт. Козин, листа ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» від 03.11.2014 № 3-2219 встановлено, що межа і площа смт. Козин встановлена рішенням Обухівської районної ради від 21.12.2001 № 206.16.ХХІІІ по дорученню згідно рішенню Київської обласної ради від 17.02.2000 року №174-10-ХХІІІ та становить 3071,0 га.
		Відповідно до ч.1-3 ст. 64 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року до земель селища міського типу належать усі землі в межах селища. Землі селища міського типу перебувають у віданні селищної Ради народних депутатів. Межі селищ міського типу встановлюються і змінюються обласною Радою народних депутатів або за її дорученням відповідною районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів. Вказаний кодекс втратив свою чинність 01.01.2002 року відповідно до п.1 розділу ІХ Земельного кодексу України від 25.10.2001 року.
		Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі №1-7/99 вказано, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України станом на дату прийняття оспорюваного розпорядження до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Згідно листів управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15.10.2014 № 1.1-24/217 та 22.10.2014 № 1.1-24/221 з доданими картографічними матеріалами фактичного місцезнаходження спірних земельних ділянок, листа Козинської селищної ради №820 від 29.09.2014 р. спірні земельні ділянки знаходяться в межах смт. Козин.
		З письмових пояснень Козинської селищної ради вбачається, що на момент видачі оспорюваних державних актів Козинська селищна рада не мала доступу до відомостей державного земельного кадастру та не могла бути інформованою про факт видачі державних актів стороннім особам та не могла самостійно визначити місце розташування зазначених земельних ділянок (п. 13 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» від 02.07.2003 № 174 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 липня 2012 року № 408). 
		На момент видачі державних актів на право власності на землю та укладення договорів купівлі-продажу ділянок Козинська селищна рада також не мала доступу до реєстрів нотаріусів, бази даних Державного земельного кадастру, інших баз даних, в яких містилась або могла міститись інформація про виникнення та перехід права власності на землю, а отже не могла дізнатися про первинне рішення про оформлення права власності на ці земельні ділянки. 
		Статтею 33 Закону № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб`єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею, що діяло станом на момент видачі розпорядження та державних актів на право власності. Зазначені факти викладені в правовій позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-55цс12.
		Підпункт 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону «Про місцеве самоврядування» було виключено згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 402-VII. Судом встановлено і не спростовано відповідачами, що державні акти на право приватної власності на землю, що були видані третім особам та відповідачам в Козинській селищній раді не реєструвались, Козинською селищною радою не підписувались. Договори купівлі-продажу в Козинській селищній раді також не реєструвались.
		Таким чином Козинська селищна рада не була залучена до процесу формування правовстановлюючих документів на землю та/або підписання будь-якої землевпорядної документації та/або реєстрації договорів купівлі-продажу оспорюваних земельних ділянок, а отже не могла бути обізнаною з їх змістом.
		Процедури, за якою Обухівська РДА мала адресувати свої розпорядження Козинській селищній раді в України не встановлено. Проект землеустрою, який був затверджений Обухівською РДА з Козинською селищною радою ані як з суміжним землекористувачем, ані як з розпорядником земель державної (комунальної) власності не погоджувався, і до ради не надсилався, чим порушено вимоги п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376.
		Земельні ділянки, передані відповідачам на час їх відведення перебували у користуванні на правах оренди у інших юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест», Закритого акціонерного товариства «ТІЗ-Топаз», договори з якими укладала Козинська селищна рада. Орендні відносини припинені не були, землі з користування вказаних осіб для передачі у приватну власність відповідачам та третім особам по справі не вилучались. 
		Козинська селищна рада Обухівського району Київської області повідомила суд про те, що їй стало відомо про сам факт існування оскаржуваних розпоряджень та про те, що такі розпорядження порушують вимоги земельного законодавства, із позовної заяви прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 04 березня 2015 року, яку Козинська селищна рада отримала у березні 2015 року, що підтверджується копією конверту.
		Посилання в запереченнях представника відповідача ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження від 07.03.2013, як на підставу початку відліку строку позовної давності є помилковим, оскільки Козинська селищна рада не є правоохоронним органом, що здійснювала розслідування, не була визнана потерпілим або цивільним позивачем в рамках кримінальної справи, і відповідачем не доведено, що в рамках кримінального провадження Козинська селищна рада як орган місцевого самоврядування або її посадові особи були офіційно ознайомлені з матеріалами справи та мали можливість їх вивчити. 
		Зміст постанови про закриття кримінального провадження від 07.03.2013 підтверджує факти порушень, а саме факт того, що ТОВ «Геоверв» та його посадові особи не розробляли проектів землеустрою, не підписували його, договорів з громадянами на розроблення проекту землеустрою не укладали. 
		Судом враховано, що свідками (третіми особами по справі та відповідачами до даній справі) в рамках кримінального провадження громадяни було повідомлено, що вони надали лише копії документів та видали довіреності в силу дружніх або родинних відносин; інші - для розвитку спорту, а деякі заперечили підписання ними будь-яких документів взагалі. 
		Згідно постанови було допитано наступні свідки: директор і один із засновників ТОВ «Геоверв» ОСОБА_49 ; перший заступник начальника управління земельних ресурсів в Обухівському районі ОСОБА_54 .; заступник начальника управління земельних ресурсів в Обухівському районі ОСОБА_55.; спеціаліст-юрисконсульт управління земельних ресурсів в Обухівському районі ОСОБА_56; начальник Управління водного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_57; начальник Обухівського міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_58; начальник відділу охорони, використання водних ресурсів та техногенно-екологічної безпеки Управління водного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_59; присутні на засіданні технічної ради Київводгоспу 16.12.2009 р., голова Обухівської РДА ОСОБА_60
		Даних, що вказують на допит будь-яких осіб Козинської селищної ради матеріали постанови не містять. Матеріали справи також не містять будь-яких доказів визнання Козинської селищної ради в якості учасника або заявника кримінального провадження. 
		Враховуючи обмеженість норм КПК України щодо прав учасників, відсутність доказів статусу учасника кримінального провадження та інформованості Козинської селищної ради, суд погоджується з доводами Козинської селищної ради, що з інших джерел неможливо були отримати інформацію про факт порушення та про особу, яка порушила права Козинської селищної ради, інакше як з позовної заяви прокуратури Київської області.
		Враховуючи зміст вказаної постанови, Козинська селищна рада не могла встановити реального порушника свого права власності, а також не мала доступу до матеріалів досудового розслідування з метою з`ясування самого факту порушення, а також самостійно отримати таку інформацію, в тому числі з Державного земельного кадастру.
		Відповідно до ст. 5, 6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (станом на дату прийняття оспорюваного розпорядження) державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
		Матеріали справи не містять факту виявлення центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі порушень вимог земельного законодавства, що стало б підставою інформованості зацікавлених осіб (вказане кореспондується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц). Таким чином, наявність спеціально уповноваженого органу державної влади, відповідального за здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, виключає можливість здійснення таких повноважень Козинською селищною радою самостійно.
		В матеріалах справи міститься інформація Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15.10.2014 №1.1-24/217, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 10.10.2014 № ІД/9-1298, фрагменту ортофотоплану, проекту формування території та встановлення меж Козинської селищної ради, топографічної карти, з яких вбачається, що спірні земельні ділянки передані за рахунок земель водного фонду (водних об`єктів, боліт, прибережних захисних смуг).
		Долучені до матеріалів справи свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності містять інформацію про витяги з державного земельного кадастру щодо земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_4 , НОМЕР_10 , НОМЕР_21 , НОМЕР_5 , де вказано «зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площею 2,0000 га на підставі постанови КМУ №1051 від 17.10.2012 року безстроково», в зв`язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, що затверджений наказом Мінприроди України 05.11.2004 № 434 (станом на момент затвердження проекту землеустрою) передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації. 
		Як вбачається з висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища Київської області, який міститься у проекті землеустрою щодо відведення у власність громадян земельних ділянок, проект погоджувався за наступних умов:
		1) забезпечення встановлення прибережної захисної смуги водойм згідно ст. 88 ВК України;
		2) дотримання режиму обмеженою господарської діяльності в прибережних захисних смугах згідно ст. 89 ВК України;
		3) доповнення проекту землеустрою погодженням Управління водного господарства у м. Києві та Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів.
		Судом встановлено, що всупереч завдання на розроблення вищезазначених проектів землеустрою, пояснювальної записки до нього, проекти землеустрою до їх затвердження підлягали обов`язковій землевпорядній експертизі, яка не проводилась, чим допущено порушення абзацу 7 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. 62 Закону України «Про землеустрій».
		Як вбачається з матеріалів справи, проекти землеустрою на проведення державної землевпорядної експертизи не надходили, що підтверджується листом ГУ Держземагентства у Київській області від 13.10.2014р. і обов`язкова землевпорядна експертиза проекту надання земель водного фонду у власність (користування) не проводилась. 
		Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоч і не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
		Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. 
		Статтею 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством. Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
		Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).
		Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм - не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
		Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.
		Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.
		Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України) та не залежить від відсутності власне проектів водоохоронних зон з визначеними прибережними захисними смугами.
		Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.
		За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
		Чинним законодавством не передбачено право органів влади безоплатно передавати землі водного фонду для ведення особистого селянського господарства.
		Крім того, відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів.
		За інформацією ГУ Держземагентства у Київській області від 15.10.2014 № 10-28-0.21-12312/2-14, Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15.10.2014 №1.1-24/217, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 08.10.2014 № 05/03-3432 надано графічні матеріали з відображенням фактичного стану освоєння земель, з яких вбачається, що рельєф місцевості та відповідно склад угідь земельних ділянок, що передані у власність у 2009 році 27-ти громадянам, було змінено шляхом проведення гідронамиву піску на земельні ділянки попередніх землекористувачів.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки незаконно були передані у власність відповідачам і третім особам по справі за рахунок земель водного фонду на підставі оспорюваних розпоряджень Обухівської РДА від 28.09.2009 року №1204 та від 21.12.2009 № 1689.
		Оскільки матеріали справи не містять інших доказів обізнаності Козинської селищної ради про факти порушень та осіб порушників, крім позовної заяви прокурора, суд приходить до висновку, що Козинській селищній раді Обухівського району Київської області не могло бути відомо про сам факт існування оскаржуваних розпоряджень та про те, що такі розпорядження порушують вимоги земельного та водного законодавства раніше ніж, коли було отримано позовну заяву прокурора Київської області, що доводить факт не пропущення строку позовної давності органом місцевого самоврядування і відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі №368/1158/16-ц.
		Прокуратура про факт розпорядженнями саме землями комунальної власності без рішення органу місцевого самоврядування дізналася з інформації, що була надана листом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.09.2014 № 820, листом ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» від 03.11.2014 № 3-2219 та листів управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15.10.2014 № 1.1-24/217 та 22.10.2014 № 1.1-24/221.
		Постанова про закриття кримінального провадження від 07.03.2013 не містить жодних суджень щодо межі смт. Козин та порушення прав Козинської селищної ради. А, отже, є недоведеним і таким, що спростовується матеріалами справи твердження представника ОСОБА_1 , що прокуратура могла дізнатися щодо порушення прав територіальної громади раніше до 29.09.2014р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущений.
		Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Статтею 43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку, а згідно ст.50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.
		Визнаючи незаконними та скасовуючи розпорядження Обухівської районної державної адміністрації в межах заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити у визнанні недійсними державних актів на право власності на землю, договорів купівлі-продажу та інших правовстановлюючих документів з огляду на наступне.
		Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом (з 14 жовтня 2008 року абзац перший частини першої статті 116 ЗК України доповнений словами «або за результатами аукціону»).
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України у зазначеній редакції).
		Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК України в редакції, яка була чинною на час видання державного акта та до 1 травня 2009 року; з 1 травня 2009 року статті 125 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права).
		Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання оспорюваних державних актів, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (у редакції, чинній з 1 травня 2009 року до 1 січня 2013 року - державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видання державного акта).
		Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. І, відповідно, суд вважає, що визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
		При цьому, суд вважає, що позовні вимоги в частині витребування земельних ділянок підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168). 
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у таке право.
		При цьому, втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
		Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
		Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земельних ділянок, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ділянки мають ознаки земель водного фонду, а тому вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідачів під час набуття ними земельних ділянок у власність.
		Таким чином, установлення порушення статті 1 Першого протоколу, виправданість втручання у право власності напряму корелюються із законністю набуття майна, поведінкою набувача під час його придбання та наявністю суспільного інтересу, з метою задоволення якого таке втручання здійснюється. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц. 
		Право держави витребувати земельні ділянки, належні до земель водного призначення або які вибули з власності її власника-держави (органу місцевого самоврядування) у протиправний спосіб, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичних осіб передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
		Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
		Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).
		Абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
		Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 14.11.2018 року по справі №183/1617/16 про те, що те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. 
		Великою Палатою Верховного Суду також було зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
		Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		З огляду на зазначене, у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
		Враховуючи зазначене вище, суд вважає достатніми способами захисту порушеного права Козинської селищної ради шляхом визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА від 28.09.2009 №1204 та від 21 грудня 2009 № 1689, а також задоволення позовної вимоги про витребування майна - земельних ділянок на користь на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Таким чином, позовні вимоги щодо визнання права власності на земельні ділянки та визнання недійсними державних актів на право приватної власності не земельні ділянки, як неналежний спосіб захисту прав, не підлягають до задоволення, а від так, позов підлягає до частково задоволення.
		В задоволенні інших позовних вимог щодо визнання права власності на земельні ділянки та визнання недійсними державних актів на право приватної власності не земельні ділянки - відмовити. 
		Керуючись ст. ст.1,4,12, 56, 57,77, 80, 81,197,200,263-266 ЦПК України, відповідно до ст.ст.4,5,16,21,203,215,321,328,373,388,392 ЦК України, ст.ст.20,21,22,83,84,90,116,118,124,153 ЗК України, ст.ст.88,89,91 Водного Кодексу України, суд - 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Малого приватного підприємства «Рубікон», ОСОБА_27 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок та визнання права власності, треті особи - ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 - задовольнити частково.
		Визнати недійсними і скасувати пункти розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28.09.2009 №1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність наступним громадянам: ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34, ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_61. , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 .
		Визнати недійсним пункти 1,3 розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 21.12.2009 № 1689 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради».
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_3 (ДРФО НОМЕР_47 ), на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_13 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_5 (ДРФО НОМЕР_48 ), ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) та ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_50 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_10 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_5 (ДРФО НОМЕР_48 ), ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) та ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_50 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_11 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_5 (ДРФО НОМЕР_48 ), ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) та ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_50 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_21 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_5 (ДРФО НОМЕР_48 ), ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) та ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_50 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_4 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_5 (ДРФО НОМЕР_48 ), ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) та ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_50 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером  НОМЕР_5 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_6 (ДРФО НОМЕР_51 ) та ОСОБА_7 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_8 (ДРФО НОМЕР_52 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_2 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_9 (ДРФО НОМЕР_53 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,6675 га за кадастровим номером НОМЕР_24 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_10 (ДРФО НОМЕР_54 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_12 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_11 (ДРФО НОМЕР_55 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 8,6183 га за кадастровими номерами: НОМЕР_26 площа - 0,6865 га, НОМЕР_9 площа - 2,0000 га, НОМЕР_14 площа - 2,0000 га, НОМЕР_16 площа - 1,9318 га, НОМЕР_8 площа - 2,0000 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_12 (ДРФО НОМЕР_56 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_17 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_13 (ДРФО НОМЕР_57 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_3 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_14 (ДРФО НОМЕР_58 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_6 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_15 (ДРФО НОМЕР_59 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,3464 га за кадастровим номером НОМЕР_25 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_16 (ДРФО НОМЕР_60 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,3823 га за кадастровим номером НОМЕР_15 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_17 (ДРФО НОМЕР_61 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,6716 га за кадастровим номером НОМЕР_23 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_18 (ДРФО НОМЕР_62 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,8525 га за кадастровим номером НОМЕР_27 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_27 (ДРФО: НОМЕР_63 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_20 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_19 (ДРФО НОМЕР_64 ) та ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_19 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_20 (ДРФО НОМЕР_65 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_7 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_19 (ДРФО НОМЕР_64 ) та ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_49 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_18 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_21 (ДРФО НОМЕР_66 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною  площею 0,5652 га за кадастровими номерами: НОМЕР_33 площа - 0,1204 га, НОМЕР_39 площа - 0,0587 га, НОМЕР_41 площа - 0,0355 га, НОМЕР_42 площа - 0,0273 га, НОМЕР_43 площа - 0,0017 га, НОМЕР_44 площа - 0,0921 га, НОМЕР_45 площа - 0,0604 га, НОМЕР_46 площа - 0,1691 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_22 (ДРФО НОМЕР_31 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,0946 га за кадастровим номером НОМЕР_30 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_23 (ДРФО НОМЕР_67 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,4427 га за кадастровим номером НОМЕР_32 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_26 (ДРФО НОМЕР_68 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,1657 га за кадастровим номером НОМЕР_34 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_48 (ДРФО НОМЕР_69 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,1336 га за кадастровим номером НОМЕР_38 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_25 (ДРФО НОМЕР_70 ) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,156 га за кадастровим номером НОМЕР_40 , яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		Витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності Малого приватного підприємства «Рубікон» (код ЄДРПОУ 22448617) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 0,4042 га за кадастровими номерами: НОМЕР_35 площа - 0,1365 га, НОМЕР_36 площа - 0,1398 га, НОМЕР_37 площа - 0,1279 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
		В задоволенні інших позовних вимог щодо визнання права власності на земельні ділянки та визнання недійсними державних актів на право приватної власності не земельні ділянки - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст виготовлено та підписано 23.07.2019.
		 
		Суддя О.Б. Тиханський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...