Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/2990/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.07.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-кп/824/235/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1 
		Категорія КК: ч. 1 ст.345 КК України Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		 У Х В А Л А
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 липня 2019 року  м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 , 
		розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження №12017100050000006 за апеляційною скаргою з доповненнями, прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури міста Києва ОСОБА_6 ,та заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року, щодо:
		 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		який, органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, - 
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		захисника  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		потерпілого  ОСОБА_14 ,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року, ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбачено ч. 1 ст. 345 КК України  виправдано, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
		Вирішено питання, щодо речових доказів.
		На вказаний вирок, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, а заступник прокурора м. Києва ОСОБА_7 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких просять вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року щодо ОСОБА_8 , якого визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним даного кримінального провадження, - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
		В доповненнях до апеляційної скарги, прокурор також просить, під час апеляційного розгляду повторно дослідити всі докази, а саме: допитати потерпілого ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , дослідити всі письмові докази, переглянути всі СД-диски із записами камер відео спостереження, та відеозаписи слідчих експериментів з потерпілими та свідком.
		В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 зазначає, що вирок суду є необґрунтованим та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства, а саме: неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Так, суд під час винесення вироку не вірно надав оцінку показанням свідків, потерпілого та іншим зібраним під час досудового розслідування доказам, зокрема суд припустився хибних висновків за результатами дослідження відео доказів, якими зафіксовано перебіг подій 02.01.2017, а також протоколів проведення слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_15 .
		Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, дані які зафіксовані на відео доказах - неодноразові умисні погрози ОСОБА_8 фізичним насильством адресовані працівнику поліції ОСОБА_14 .
		Крім того апелянт вказує, що суд не взяв до уваги та критично поставився до показань потерпілого ОСОБА_21 та свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 ,  ОСОБА_20 , а також дані протоколів слідчих експериментів за участі потерпілого та свідка ОСОБА_15 в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_8 , спричинив потерпілому умисний, цілеспрямований удар рукою в обличчя, оскільки такі посилання спростовуються дослідженими в судовому засіданні відео доказами.
		Також апелянт зазначає, що суд взагалі не взяв до уваги та не надав оцінку показанням потерпілого ОСОБА_14 та свідків сторони обвинувачення ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 ,  ОСОБА_20 в частині пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення за ч.1 ст. 345 КК України, а саме в умисному висловлюванні погрози фізичним насильством відносно працівника поліції ОСОБА_21 .
		Тому апелянт вважає, що допущені судом першої інстанції порушення вимог КПК України призвели до безпідставного виправдання ОСОБА_8 за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 1 ст. 345 КК України.
		В доповненнях до апеляційної скарги заступник прокурора м. Києва ОСОБА_7 зазначає, що згідно журналу судового засідання від 01.02.18 вбачається, що 5 разів розпочиналась технічна фіксація, тобто на сд-диску повинні бути наявними 5 файлів із записом всього судового засідання від 01.02.18, разом з тим, прослуховуванням наявного у матеріалах судового провадження СД-диска встановлено, що наявні лише 3 файли з першими 3-ма записами. Однак і ці 3 записи судового засідання не можливо прослухати, ці файли не відкриваються.
		Крім того, суд не зазначив у вироку всі наявні докази по справі, відповідно не врахував їх при прийнятті рішення. Зокрема, не зазначив заяву ОСОБА_14 від 02.01.2017 про вчинення кримінального правопорушення, в якій вказано, «що 02.01.2017 о 03 год. 40 хв. у приміщенні Оболонського управління поліції чоловік погрожував працівникам патрульної поліції та наніс тілесні ушкодження». Суд у вироку не надав належну оцінку всім досліджуваним по справі доказам, як окремо так і в їх сукупності.
		В резолютивній частині вироку суд зазначив, що виправдовує ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, однак суд не зазначив, що визнає ОСОБА_8 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, що на думку апелянта є порушенням п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України 
		Також апелянт зазначає, що після зміни обвинувачення прокурором з ч. 2 ст. 345 КК України на ч. 1 ст. 345 КК України потерпілий ОСОБА_14 продовжував підтримувати обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України. Однак, суд першої інстанції ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині вироку нічого не зазначив про доведеність чи недоведеність обвинувачення саме за ч. 2 ст. 345 КК України, наявність чи відсутність в діях ОСОБА_8 , складу кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 345 КК України.
		Іншими учасниками судового провадження, які мають право подати апеляційну скаргу, вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржений.
		Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали вирок суду першої інстанції законним та вмотивованим, потерпілого ОСОБА_14 , який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, провівши судовий розглядз дослідженням фактичних обставин за клопотанням прокурора, провівшисудові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвалюючи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок у висунутому ОСОБА_8 обвинуваченні за ч.1 ст.345 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 є склад вказаного кримінального правопорушення.
		Відповідно до висунутого обвинувачення, яке було зміненопрокурором відповідно до положень ч.1,2 ст. 338 КПК України, під час судового розгляду в суді першої інстанції, 01.01.2017 інспектором УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_23 у складі автопатруля №514 для складення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУПАП до Оболонського УП ГУ НП у м. Києва було доставлено ОСОБА_24 
		02.01.2017 приблизно о 03 годині 40 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи у холі приміщення Оболонського управління поліції, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Малиновського, 2-А, вчинив словесний конфлікт з працівниками патрульної поліції, а саме з інспектором патрульної служби, лейтенантом поліції ОСОБА_14 , інспектором патрульної служби лейтенантом поліції ОСОБА_15 , іншими працівниками поліції, які виконували свої службові обов`язки та були одягнені у формений одяг працівників поліції, з приводу незаконного, на думку ОСОБА_8 , затримання його знайомої ОСОБА_24 .
		Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Таким чином, інспектори патрульної служби ОСОБА_25 та ОСОБА_15 є працівниками правоохоронного органу.
		Вказані працівники поліції побачили та підійшли до ОСОБА_8 , який поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою, принижуючи честь та гідність працівників поліції, на що ОСОБА_25 , виконуючи свої службові обов`язки, зробив зауваження ОСОБА_8 .
		ОСОБА_8 усвідомлюючи неправомірність своїх дій, перебуваючи у холі приміщення Оболонського управління поліції, не реагуючи на зауваження працівника поліції ОСОБА_21 , будучи невдоволеним законними діями працівників патрульної поліції по складенню адміністративного протоколу відносно його знайомої ОСОБА_24 , умисно почав висловлювати погрози фізичним насильством відносно ОСОБА_21 .
		Коли працівник поліції ОСОБА_25 , повторно зробив зауваження та попросив ОСОБА_8 покинути приміщення Оболонського управління поліції, останній агресивно відреагував та умисно продовжив висловлювати погрози фізичного насильства в його сторону.
		Таким чином, відповідно до зміненого обвинувачення, ОСОБА_8 органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, однак формулювання обвинувачення ОСОБА_8 фактично пред`явлено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, тобто у вчиненні умисного заподіяння працівнику правоохоронних органів побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		За нормативним визначенням, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 345 КК України може бути виражена у: 1) погрозі (ч. 1 ст. 345 КК України); 2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345КК України) або тяжких (ч. 3 ст. 345 України).
		Відповідальність за ч. 1 ст. 345 КК України настає, коли мала місце погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна. Така погроза має бути дійсною і реальною. Погроза може виражатися у висловлюванні (усно, письмово, із застосуванням технічних засобів), у жестах, а також у інших діях, за допомогою яких винний залякує потерпілого вчиненням вбивства, застосуванням до нього насильства чи знищенням його майна. 
		Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій. 
		Так, реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з`ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими.
		Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345 КК України), заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345 КК України).
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 КК України, характеризується тільки прямим умислом.
		Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Згідно статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.
		Висновки суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не доведено, що в діяннях ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та підтверджуються безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Так, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції пояснив, що 01 січня 2017 року він підтримував телефонну розмову зі знайомими дівчатами, які під час розмови знаходились на Оболоні, потім вони повідомили, що зателефонують пізніше так як їх зупинила поліція. Через хвилин 10-15 здзвонилися і вони сказали йому, що вони стояли припарковані, їх не відпускають поліцейські, пізніше зателефонували і сказали, що автомобіль залишився припаркований, а дівчину забрали силою до поліцейського автомобіля і доставили до райвідділу і вона перебуває вже деякий час. Потім десь через годину йому знову зателефонували і сказали, що ОСОБА_26 не відпускають, що вона перебуває у райвідділі, потім він не пам`ятає точно чи його попросили чи він сам запропонував приїхати до Оболонського УП, щоб допомогти. Приїхавши до Оболонського УП, зайшов в хол, перед ним стояли два поліцейських, стояла його знайома ОСОБА_27 , він підійшов до ОСОБА_28 і запитав, що сталося на що остання відповіла, що вона нічого незнає. Потім він запитав в поліцейських, що відбувається, чому затримали дівчину і скільки це буде продовжуватися, на що йому ОСОБА_15 відповів, що хто він такий, і щоб йшов звідси. При цьому працівники поліції на його адресу висловлювалися нецензурною лайкою. Провокатор даної ситуації був ОСОБА_15 , який ходив і перешіптувався з іншими поліцейськими, вони то вмикали відеокамери, то вимикали їх. Він перший нікого не ображав, оскільки розумів куди він прийшов. Він туди прийшов тверезим, перебував в адекватному стані і просто так не почав би нікому хамити. Потім через деякий час з`явився ОСОБА_14 , він вважає, що його покликав ОСОБА_15 , оскільки він був там самий крепкий на той час. Йому навіть ніхто не представлявся і не казали, що вони поліцейські. Він постійно знаходився приблизно в 1,5 метрах від вхідних дверей. Далі ОСОБА_29 почав з ним щось говорити і в той час коли він розвернувся, ОСОБА_14 , тримаючи його за руку, виштовхнув у спину до виходу із райвідділу. Там було три особи, обличчя третього він не пам`ятає, коли його виштовхнули він вдарився обличчям об решітку в коридорі і потім полетіли удари з усіх сторін в область голови, тіла, його збили з ніг, заломили руки, на що він попросив не заламувати йому руки, оскільки в нього колись була зламана рука два рази. При цьому він опору не чинив. Вони його заламали на скільки могли, наділи кайданки максимально міцно зжавши їх. Потім ОСОБА_14 підняв йому голову за волосся і ОСОБА_15 наніс йому удар ногою в обличчя. Коли вели його до кабінету №100 також наносили йому удари, коли прийшли до кабінету №100 там ще були поліцейські, дівчина поліцейська була і ще здається два поліцейських, які були як свідки. Там його посадили на стілець, не знімаючи кайданки, руки завели позаду за стілець. ОСОБА_14 ударив його ногою в груди, потім він упав, після цього ОСОБА_14 наказав всім вийти з кабінету, залишилися тільки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , і вони продовжували його бити ще на протязі декількох хвилин, потім зайшла дівчина поліцейська, а ОСОБА_14 вийшов з кабінету. Потім ОСОБА_14 повернувся до кабінету та сказав, щоб ОСОБА_15 вийшов з кабінету і той вийшов, там сиділа якась дівчина, яку він попросив, щоб вона зняла з нього кайданки, оскільки він просто сидить і нікого не ображає. Вона зняла з нього кайданки. Після цього, в нього почалось напухати обличчя і він попросив викликати йому швидку, оскільки стало погано, там вже не було ніяких криків він тільки просив, щоб викликали швидку і дали йому попити води, йому викликали швидку хто саме не пам`ятає. Приїхала швидка він сказав лікарям, що в нього все болить, його оглянули. В лікарню він не поїхав, тому, що поліцейські казали, що йому не можна їхати в лікарню. Після цього, до кабінету зайшов ОСОБА_14 і сказав «подивись, як ти розбив мені ніс». На що він відповів «це жарт? Який ніс?» ОСОБА_14 переглядався із ОСОБА_15 і казав, що він розбив йому ніс. Потім вони щось дивилися по інтернету в телефоні і запитали чи його прізвище ОСОБА_30 , на що він відповів, що так. Після чого, він почув в свою адресу багато нецензурних слів, пов`язаних із тим де він народився. Після цього ОСОБА_15 і ОСОБА_14 сказали, що зараз прийдуть чергові слідчі, яких викликали. Потім десь години через дві прийшли два слідчих, його завели до якогось кабінету, вони там сиділи і заповняли якісь документи. Він запитав у слідчих чи може написати заяву на дію поліцейських, йому повідомили, що він може прийти 04 січня до них, йому дадуть якийсь документ, щоб він міг піти зняти побої. В нього слідчі прийняли заяву, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вийшли раніше з кабінету, віддали йому телефон. Після чого він вийшов на двір там його чекали дівчата і він поїхав додому. Дома йому стало в два рази гірше, він зателефонував адвокату, потім його відвезли в лікарню «Борис», там його обслідували, поробили знімки і поклали в лікарню. Нікого він не бив, нікому тілесних ушкоджень не наносив. 
		За клопотанням прокурора в суді апеляційної інстанції були допитані, зокрема, потерпілий ОСОБА_14 , свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , які також були допитані судом першої інстанції та повторно досліджено відео докази надані стороною обвинувачення вчиненням ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, та інші документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
		Так, потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що в ніч з 01 на 02 січня 2017 року ними була затримана жінка, як було встановлено пізніше ОСОБА_24 , за керування автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення остання була доставлена до Оболонського районного відділу поліції. Перебуваючи разом з затриманою ОСОБА_24 в кабінеті №100, почув, що в холі приміщення райвідділу хтось нецензурно виражався та погрожував фізичною розправою в бік працівників поліції, вийшовши в хол побачив там гр. ОСОБА_8 . Зробив йому неодноразово зауваження, що не потрібно такого робити, попросив не заважати працівникам поліції і вийти за межі приміщення Оболонського УП . Підійшовши до дверей, відкрив перед ОСОБА_8 двері та запропонував йому вийти, потім відчув удар в область носу, після чого ОСОБА_8 було затримано. Крім того, потерпілий суду пояснив, що коли він підійшов до ОСОБА_8 , то запитав чому останній кричить і нецензурно виражається, після чого йому ОСОБА_8 також почав погрожувати, він попросив ОСОБА_8 заспокоїтися та вийти за межі приміщенні Оболонського УП, потім знаходячись позаду ОСОБА_8 притримуючи його за праву руку, повів на вихід з приміщення, потім правою рукою відкрив двері і почав допомагати останньому виходити. Потім побачив, як ОСОБА_8 заворушився і він відчув біль в області носа, все було швидко. Були якісь рухи, на скільки він розуміє ОСОБА_8 ударив його ліктем правої руки, не може сказати з приводу того чи удар був умисним, чи випадковим. Потім застосувавши фізичну силу він разом із ОСОБА_15 затримали ОСОБА_8 та застосували до нього кайданки. Затримували ОСОБА_8 взявши його за руки положили на землю та наділи кайданки. Після затримання останньому не наносились удари, потім відвели його в кабінет. Швидка медична допомога приїздила до ОСОБА_8 , та до нього і хотіли його забрати до лікарні у зв`язку із тим що в нього йшла кров з носа ознаками перелому носа, на що він відмовився. Після даної події він залишився в приміщенні Оболонського УП для того, щоб писати рапорти. Потім десь приблизно через годину чи дві йому знову викликали швидку, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, а саме не переставала йти кров і почала крутитися голова. Після чого його відвезли в «Октябрську» лікарню, де зробили рентген носа, виписали якісь пігулки та порекомендували 5 днів побути на лікарняному. Коли саме дізнався, що в нього з носа йде кров не пам`ятає, першу медичну допомогу йому ніхто не здійснював. Через який час та хто саме викликав йому швидку медичну допомогу він не пам`ятає. 
		Допитаний свідок ОСОБА_16 , пояснив який, що він став свідком події, яка відбулася в ніч з 01 на 02 січня 2017 року в управлінні поліції за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 2-а. Приїхавши до управління поліції до них підійшов інспектор поліції Шуть, який попросив знайти понятих, оскільки він оформлював адміністративний матеріал відносно громадянки ОСОБА_24 . Він відійшов, а коли повернувся о 03:30 чи 03:40 год., то хлопці розповідали йому, що телефонував якийсь чоловік, потім він побачив ОСОБА_8 , який кричав і висловлювався нецензурною лайкою. Неподалік знаходився ОСОБА_31 , який з ОСОБА_8 спілкувався на підвищених тонах. Потім ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 почали виходити з холу до вхідних дверей, а коли повернулися, то у потерпілого ОСОБА_14 була кров під носом, а у ОСОБА_8 синець під правим оком та кайданки на руках. Після чого працівники поліції повели ОСОБА_8 до каб. № 100. Що саме відбувалося в придбаннику він не бачив. У потерпілого кров з носу не текла, були тільки плями під носом. З ОСОБА_8 та ОСОБА_14 не спілкувався з приводу того, яким чином у них з`явилися тілесні ушкодження. Коли приїздила швидка медична допомога, то надавали допомогу ОСОБА_8 . Чи надавалася медична допомога ОСОБА_14 не знає. Не може сказати чи була припухлість на обличчі у потерпілого ОСОБА_14 . Не чув, щоб ОСОБА_15 на адресу ОСОБА_8 висловлювався нецензурною лайкою. Крім того, він не чув, щоб хтось з працівників поліції представлялися перед ОСОБА_8 , що вони є працівниками поліції. Хто одягав на ОСОБА_8 кайданки він не бачив, але бачив, що руки останнього були в кайданках заведені за спину. Рапорт щодо даних подій оформив близько 06 год. ОСОБА_8 вчинив відмашку, а не спрямований удар в бік ОСОБА_14 , оскільки потерпілий тримав ОСОБА_8 лівою рукою за його праву руку.
		Допитаний свідок ОСОБА_19 , пояснив, що 02 січня 2017 року приблизно о 3:35-3:45 в складі екіпажу № 509 він разом з напарниками прибули в Оболонське УП для складання матеріалів. Вони знаходилися в холі Оболонського УП. Він спілкувався з дівчиною, яка була в холі. Вони також знаходилися в Оболонському УП та перебували там, щоб дізнатися інформацію у справі. Також там була невідома йому інша жінка. В цей час він розмовляв з невідомою йому жінкою, яка погрожувала йому в разі не звільнення ОСОБА_24 , створенням проблем та неприємностей, а в подальшому по телефону викликала ОСОБА_8 . Близько 3:35-3:45 год. до Оболонського УП зайшов ОСОБА_8 . Він був дуже збуджений, говорив щось про відповідальних осіб. Він підійшов до ОСОБА_8 , представився та запропонував йому надати свої документи для встановлення особи, та вияснення обставин, за яких він опинився в Оболонському УП. Після появи ОСОБА_8 в Оболонському УП він почав обзивати та ображати працівників поліції, погрожувати їм фізичною розправою. Біля нього, в цей час, знаходилися ОСОБА_15 , ОСОБА_32 та дівчина ОСОБА_33 , яка також є працівником поліції, але прізвища її він не пам`ятає. Весь час ОСОБА_8 ображав та погрожував по черзі кожному патрульному поліцейському, які там знаходилися. При цьому пояснити свою поведінку ОСОБА_8 не міг, а лише вимагав зустрічі із вищим керівництвом. Разом з тим, він не мав ніяких тілесних ушкоджень. В той момент, поруч проходив інший екіпаж патрульної поліції, який поцікавився в ОСОБА_8 про причину його поведінки, після чого ОСОБА_8 скоротив небезпечну дистанцію до інспектора ОСОБА_14 у зв`язку з чим останній змушений був його зупинити схвативши за руку. Як наслідок між ними почалася сутичка, яка швидко закінчилася, але при цьому, ОСОБА_14 отримав один удар в обличчя зазнавши тілесних ушкоджень. В цей час ОСОБА_14 з метою припинення правопорушення притримував ОСОБА_8 з правої сторони та пояснював йому, що він повинен залишити Оболонське УП. Далі інспекторами ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та Прищепою почалося затримання ОСОБА_8 внаслідок чого всі вони опинилися в проході між вулицею та дверима райвідділу. Після затримання ОСОБА_8 було викликано швидку медичну допомогу для ОСОБА_14 .
		Свідок ОСОБА_20 пояснила, що в ніч з 01 на 02 січня 2017 року була свідком як ОСОБА_8 наніс удар ОСОБА_14 . Спочатку ОСОБА_8 зайшов до Оболонського УП і почав висловлюватися нецензурною лайкою, почав погрожувати фізичною розправою відносно патрульних, які знаходилися в приміщенні відділу. Коли ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_8 заспокоїтися та вийти з приміщення поліції. ОСОБА_8 наніс удар правою рукою ОСОБА_14 в область голови, якою частиною руки не може сказати, оскільки це все відбулося дуже швидко. Потім вони зайшли за двері, де їй вже нічого не було видно. ОСОБА_14 стояв позаду ОСОБА_8 , який стояв до нього спиною. ОСОБА_8 здійснив замах правою рукою назад, з приводу удару не може сказати чи він був прицільний, але те, що позаду нього хтось стояв він це розумів. Вона перебувала від ОСОБА_14 та ОСОБА_8 приблизно в 3 метрах. Потім через деяких час із-за дверей вийшов ОСОБА_8 , який був в кайданках, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . У ОСОБА_14 були біля носу кроваві плями. Як вони заходили в хол приміщення вона не пам`ятає, не пам`ятає хто за ким йшов. Швидка медична допомога приїздила як до ОСОБА_8 , так і до ОСОБА_14 .
		Відповідно до відео доказів, зокрема відео з камер відеоспостережень, які були повторно досліджені судом апеляційної інстанції за клопотанням апелянта, вбачається хол приміщення Оболонського УП ГУ НП у м.Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Малиновського, 2-А. 02.01.2017 року о 03:43 год. працівники поліції та невідомий чоловіка, який одягнутий в майку чорного кольору, кофту чорного кольору, штани чорного кольору, впродовж усього запису виражається нецензурною лайкою, що виражається у грубій неповазі до працівників поліції. Потім на відео проглядається, як працівник поліції намагається вивести з вказаного приміщення невідомого чоловіка, на що останній вчинив опір і між чоловіком та працівником поліції виникла сутичка. В подальшому до невідомого чоловіка було застосовано спецзасоби-кайданки. Крім того вбачається, що о 03:47 год. ОСОБА_14 хапає і виштовхує ОСОБА_8 із відділу поліції, також на відео записах зафіксовано, як ОСОБА_8 виражається в бік працівників поліції нецензурною лайкою, та видно нібито плями крові на підлозі в кабінеті №100, де тримався затриманий ОСОБА_8 ..
		Крім того, наявні відеозаписи від 02.01.2017 р., з якого вбачається, що о 03:50 год. ОСОБА_14 вийшов зі службового приміщення в хол райвідділу, а о 03:51 год. повернувся назад до службового приміщення, у ОСОБА_14 явних ознак наявності тілесних ушкоджень, а саме ушкоджень в області носа не вбачається, крім того, не видно, щоб останній тримав щось в області носа, з метою припинення кровотечі; о 04:06:33 год. ОСОБА_14 вийшов зі службового приміщення в хол райвідділу, а о 04:09:29 год. повернувся назад з кавою, а о 04:27 год. ОСОБА_14 ходить по райвідділу та посміхається; о 05:28:22 до райвідділу приїздить швидка медична допомога для того, щоб оглянути ОСОБА_8 , о 05:40:54 лікарі виходять з кабінету в хол, після чого поліцейська побігла за лікарями швидкої медичної допомоги, о 05:42 лікарі повертаються до приміщення райвідділу, щоб зафіксувати їх приїзд до райвідділу для медичного огляду ОСОБА_8 .
		Так, відповідно до відеозапису слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_14 , від 02.01.2017 року, вбачається що приблизно о 03:00 год. він перебував у холі приміщенняОболонського УП ГУ НП у м.Києві за адресою: м.Київ, вул.М.Малиновського, 2-А. Приблизно о 03:30 год. почув шум у холі, коли вийшов до холу побачив там гр. ОСОБА_36 , який кричав та ображав співробітників поліції, на зауваження працівників поліції не реагував та виражався нецензурною лайкою, та погрозами. Після неодноразових зауважень ОСОБА_14 було запропоновано ОСОБА_8 покинути приміщення, після чого ОСОБА_8 розвернувся до нього спиною, ОСОБА_14 своєю лівою рукою взявся за лікоть ОСОБА_8 , а правою почав відкривати вхідні двері, на що ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_14 різко смикнув правою рукою, почав розвертатися, зігнув праву руку в лікті та наніс нею удар ОСОБА_14 в область носу, після чого він відчув різкий біль, відкрив вхідні двері та відштовхнув ОСОБА_8 у тамбур, що розташований перед вхідними дверима холу, після чого коли вони були в тамбурі, туди також зайшов співробітник поліції ОСОБА_15 , потім він разом із ОСОБА_15 захопили руки ОСОБА_8 з обох сторін, поклали останнього на підлогу, завели руки за спину, застосували до ОСОБА_8 спецзасіб-кайданки та повели до приміщення Оболонського УП ГУ НП у м.Києві.
		Відповідно до відеозапису проведення слідчого експерименту від 21.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_15 , вбачається, що останній розповів, що 02.01.2017 року приблизно о 03:00 год. він знаходився в приміщенні Оболонського УП ГУ НП у м.Києві у зв`язку із службовим завданням, а саме доставленням психічно хворого чоловіка для встановлення його особи. Приблизно о 03:30 год., ОСОБА_15 зайшов до приміщення холу Оболонського УП ГУ НП у м.Києві та почув шум. Побачив гр. ОСОБА_8 , який рухався по холу приміщення та нецензурно лаявся, робив різкі рухи. Далі ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_8 та почав виясняти причини його неадекватної поведінки, на що йому ОСОБА_8 відповів нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправою, потім до холу приміщення зайшов гр. ОСОБА_14 і ,підійшовши до нього, почав запитувати чому ОСОБА_8 так себе поводить, на що ОСОБА_8 почав ображати ОСОБА_14 .. У подальшому ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_8 покинути приміщення. Потім ОСОБА_14 своєю лівою рукою взявся за праву руку ОСОБА_8 , а правою почав відкривати вхідні двері, на що ОСОБА_8 , зі слів ОСОБА_14 , наніс ліктем правої руки удар ОСОБА_14 в область обличчя, після чого ОСОБА_8 повернувся до нього і ОСОБА_14 обличчям та став у бойову стійку, після чого ОСОБА_15 та ОСОБА_14 почали хапати ОСОБА_8 за руки та виштовхувати у тамбур, що розташований перед вхідними дверима холу. Надалі ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 захопили руки ОСОБА_8 з обох сторін, поклали останнього на підлогу, звели руки за спину, застосували до ОСОБА_8 спецзасіб-кайданки та повели до приміщення Оболонського УП ГУ НП у м.Києві.
		Згідно висновку експерта №48 від 06.01.2017 року, при проведенні судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14 та при вивченні медичної документації на його ім`я ніяких об`єктивних клінічних даних у вивченій медичній документації щодо обґрунтування наявності діагнозу, встановленого при первинному огляді, не відображено, що підтверджується відсутністю скарг та травматичних дій в ділянки шиї; відсутність будь-яких видимих тілесних ушкоджень на шкірних покривах та видимих слизових на момент огляду потерпілого в експертній установі (на третій день після відомої дати травми), також відсутність кістково-травматичних змін на вивченій під час проведення експертизи рентгенограмі. Тобто, фактично у потерпілого ОСОБА_14 не було виявлено жодних тілесних ушкоджень. 
		Таким чином, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції при дослідженні доказів наданих стороною обвинувачення, зокрема допитом обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_14 , свідків, дослідженням письмових доказів, в тому числі і відео доказів не встановлено, що ОСОБА_8 умисно наніс удар потерпілому ОСОБА_14 і як наслідок у потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження.
		Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що змінене прокурором обвинувачення є не конкретним в частині висловлювання погроз і яких саме ОСОБА_8 на адресу потерпілого ОСОБА_14 .
		Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7, частин 1, 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Під час апеляційного розгляду були дослідженні також протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 2 а.с. 49-51, 53-55, 57-59, 153-155, 162-164, 171-173, 185-187, 189-191, ), які колегія суддів вважає не допустимими доказами виходячи з наступного.
		Під час досудового слідства були проведені слідчі дії у вигляді пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками.
		Так, потерпілому ОСОБА_37 та свідкам ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,  ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 ,пред`являлися фотографії обвинуваченого ОСОБА_8  разом з фотознімками інших осіб.
		Згідно ч.1 ст.228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол.
		В порушення ч.1 ст.228 КПК України перед тим, як пред`явити фотознімки для впізнання, у осіб, які впізнавали, попередньо не з`ясовувалося, чи можуть вони впізнати обвинуваченого, не опитували їх про зовнішній вигляд і прикмети обвинуваченого, а також про обставини, за яких вони бачили обвинуваченого, оскільки відповідні протоколи про це не складалися.
		Як вже було зазначено, всі впізнання було проведено за фотознімками.
		Згідно ч.6 ст.228 КПК України впізнання за фотознімками може провадитися тільки у виключних випадках - за необхідності.
		Суд вважає, що необхідності, в розумінні вимог ч.6 ст.228 КПК України, в проведенні впізнання за фотознімками не було: обвинувачений, якийпред`являвся для впізнання, міг бути пред`явлені для впізнання безпосередньо, так як не утримувався під вартою і мав можливість прийняти участь в даних слідчих діях; особи, які впізнавали, не заявляли про наявність причин, з яких вони вважають за неможливе проводити впізнання обвинуваченогобезпосередньо.
		Проведення впізнання в застосований спосіб позбавило обвинуваченого, який пред`являвся для впізнання, права на реалізацію його процесуальних прав під час проведення таких слідчих дій.
		За таких обставин колегія суддів, на підставі ч.1 ст.87 КПК України, визнає усі зазначені протоколи впізнань недопустимими.
		Обвинувачений ОСОБА_8 , так і потерпілий ОСОБА_14 не вказали, що ОСОБА_8 умисно наніс удар потерпілому в ніс, що також підтверджується показаннями свідків, які були допитані судом першої та апеляційної інстанцій.
		Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_8 02.01.2017 року перебуваючи в холі управління поліції Оболонського району висловлювався нецензурною лайкою, а працівник поліції  потерпілий ОСОБА_14 , притримуючи обвинуваченого за праву руку силоміць намагався вивести з приміщення райвідділу ОСОБА_8 , на що останній вчинив опір, а саме підвівши праву руку відмахнувся, у такий спосіб спробувавши визволитися від ОСОБА_14 , проте, останній разом з ОСОБА_15 , застосовуючи силу, та спецзасоби  кайданки затримали ОСОБА_8 .
		Таким чином, доводи прокурора в частині того, що судом зазначені невідповідності висновку суду фактичним обставинам справи та те, що судом першої інстанції невірно надано оцінку показанням свідків, потерпілого та зафіксованими погрозами на відеозаписах є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження в цілому. 
		Більш того, прокурором та потерпілим, а ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не доведено що нецензурна лайка та вислови ОСОБА_8 в бік працівників правоохоронних органів, зокрема в сторону потерпілого ОСОБА_14 були реальними погрозами, а тому у потерпілого були підстави побоюватися їх виконання, оскільки по-перше ОСОБА_14 знаходився разом зі своїми колегами, які у будь який момент могли «дати відсіч» ОСОБА_8 , та припинити його дії, а по-друге сам ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 застосували до ОСОБА_8 силу та спецзасоби  кайданки і повели до службового кабінету. Також не доведено, що ОСОБА_8 наніс удар ОСОБА_14 з прямим умислом.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги та не надав оцінку показанням потерпілого ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , в частині пред`явленого обвинувачення за ч.1 ст. 345 КК України є безпідставними та таким, що суперечать матеріалам кримінального провадження та висновкам суду зазначених у вироку судом першої інстанції.
		Що стосується доводів прокурора в частині того, що суд першої інстанції ні в мотивувальні ні в результативній частині вироку не зазначив про доведеність чи недоведеність обвинувачення за ч.2 ст. 345 КК України, оскільки потерпілий ОСОБА_14 продовжував підтримувати обвинувачення за ч.2 ст. 345 КК України після зміни обвинувачення, то вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства. 
		Відповідно до ч.3 ст. 338 КПК України, якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. 
		Так, вказану норму закону суд першої інстанції виконав, що підтверджується як журналом судового засідання так і вироком суду в якому також зазначено, що потерпілому ОСОБА_14 роз`яснено право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. 
		Доводи, які зазначені в доповненнях до апеляційної скарги в частині відсутності записів перебігу судових засідань та нечитаємості їх, колегія суддів відкидає, так як на сд-дисках наявні записи всіх судових засідань та їх можливо прослухати. 
		До мотивів апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції у резолютивній частині вироку не зазначив, що визнає ОСОБА_8 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 345 КК України, колегія суддів відноситься критично, оскільки судом першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку дотримано вимоги ст.ст. 373-374 КПК України та зазначено, як в мотивувальній так і резолютивній частині вироку підстави виправдування ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, зокрема те, що в діяннях ОСОБА_8 відсутнійсклад кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 409 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
		В той же час, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не вказав та не надав оцінку заяві ОСОБА_14 від 02.01.2017 року про вчинення кримінального правопорушення, однак вказаний доказ не є підставою для визнання винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 409, 411 та 420 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалення нового вироку з підстав необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.
		 Керуючись ст.ст.404,405,407,409, 412,419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		 п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , з доповненнями заступника прокурора м. Києва ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року, яким ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбачено ч. 1 ст. 345 КК України  виправдано, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, - залишити без зміни.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
		 
		 
		 Судді:
		 
		 
		 _____________ _____________ _____________
		  ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...